Ле́в (Леон) Льво́вич Ґец (13 квітня 1896, Львів — 16 грудня 1971, Краків) — український графік і живописець, педагог, громадський діяч. Стрілець УГА.
Ґец Лев Львович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 13 квітня 1896 Львів | |||
Смерть | 16 грудня 1971 (75 років) | |||
Краків | ||||
Поховання | Раковицький цвинтар | |||
Країна | УНР | |||
Навчання | Краківська академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, графік, art educator | |||
Вчитель | Станіслав Дембіцький | |||
Автограф | ||||
| ||||
Ґец Лев Львович у Вікісховищі | ||||
Коли замість «Ґец» писали «Гец», жартома просив не робити «геци-комедії» з його прізвища («геца» на галицькому діалекті — жарт чи вибрик).
Життєпис
Народився в багатодітній родині львівського друкаря. По закінченню нормальної школи батьки віддали його на курс декоративного малярства Львівської промислової школи. Невдовзі через матеріальну скруту був змушений покинути навчання на архітектурному відділенні школи та влаштувався працювати на підприємство відомого українського підприємця-будівничого й архітектора Івана Левинського. Побачивши, що Л.Ґец має хист до пластичних мистецтв, Левинський познайомив його з керівником мистецької школи Олексою Новаківським. Втім, перспективу художнього навчання юнака унеможливив початок Першої світової війни.
У 1915—1918 воював у лавах Українських Січових Стрільців, свої воєнні враження з того періоду виклав у мистецькому альбомі «Антологія січової творчості».
"Узяв в кишеню «шкіценбух», кілька кридок і олівців і з цим добром пішов на фронт… Тоді… появилися його перші рисунки й карикатури стрілецьких старшин… Люди згори звернули увагу на Ґеца. Стягнено його до коша, а там в «Пресовій кватирі» найшлася для нього робота. Протягом відносно короткого часу повстав прекрасний в свойому роді альбом «Антологія стрілецької творчости»,
— писав про бойову молодість митця відомий мистецтвознавець Микола Голубець.
Графічні роботи Ґеца були високо оцінені на Виставці УСС 1918 року, яка відбулася в Національному музеї у Львові.
Під час Листопадового чину сотник Дмитро Вітовський вручив стрільцю Степану Паньківському, з яким були також стрільці Микола Коник, Лев Ґец, Зенон Русин та Микола Пачовський український національний прапор, який пошила дружина директора «Народної Торгівлі» Марія Лазарко і принесла до штабу Центрального Військового Комітету, і дав наказ закріпити його на шпилі Львівської ратуші, який було виконано.
Стрілець УГА, брав участь в польсько-українській війні 1918—1919. 2 листопада 1918 року в бою його було поранено в обидві ноги. Протягом 10 місяців лікувався, зокрема, у польському військовому шпиталі, після чого потрапив до табору інтернованих українських вояків Домб'є, звідки привіз ще один альбом рисунків і спогадів під назвою «Домб'є».
Від 1919 року — студент Краківської академії мистецтв, де навчався у Станіслава Дембіцького (малярство) та Яна Войнарського (графіка). Вже тоді його зацікавила архітектура Кракова, яка згодом стала темою багатьох художніх творів.
Брав участь у Весняній виставці Національного музею у Львові 1921 року.
У листопаді 1922 року став членом Гуртка Діячів Українського Мистецтва (ГДУМ). Брав участь у першій (1922), другій (1923) та третій (1924) виставках ГДУМ (на першій виставив понад 30 своїх робіт, на третій, яка відбувалася в Національному музеї у Львові, — 25).
Пройшов навчальний курс реставрації на базі створеної при Національному музеї у Львові реставраційної майстерні (започаткована Володимиром Пещанським і продовжена Михайлом Драґаном і Ярославою Музикою).
Закінчивши 1924 року академію, працював учителем рисунка у Сяноцькій гімназії ім. Королеви Софії. Його учнем був поет Богдан-Ігор Антонич.
Не залишав надій повернутися до Львова, тому в листі від 8 листопада 1927 року звертався до митрополита Андрея Шептицького (відомого мецената українського мистецтва) з проханням про аудієнцію. Не відомо, чи це прохання було задоволене.
Як авторитетний громадський діяч Лемківщини 1930 року заснував у Сяноці товариство та музей з такою ж назвою (1931). Для музею збирав і комплектував лемківський іконопис, предмети побуту, знаряддя сільськогосподарської техніки, твори народних промислів і мистецтва, документи і рукописи. Музеєм керував 14 років.
Лемківщині присвятив багато художніх творів.
4 лютого 1934 року у виставкових залах НТШ у Львові урочисто відкрили V виставку Асоціації Незалежних Українськиї Мистців (АНУМ), яка була презентацією творів Лева Ґеца. Зокема, в першому залі були представлені рисунки, що увійшли в альбоми 1915—1920 рр. — «Антологія стрілецької творчості» та «Домб'є».
Життя на еміграції
Після Другої світової війни жив у Кракові, від 1950 року працював викладачем малюнка в Академії мистецтв. За 8 років замалював близько 500 старовинних архітектурних пам'яток Кракова, майданчиків, одвірків, балконів. Його малярські доробки позначені питомо оригінальним стилем.
До кінця життя співпрацював з українськими діячами мистецтва, науки і культури, зокрема з Олексою Стецяком, , Іваном Красовським.
Після падіння ПНР одне з україномовних видань Польщі оприлюднило оперативний рапорт, складений ІІІ Відділом UB (польська спецслужба) у Кракові і датований 1959 роком:
«Ґец служив у Січових Стрільцях сержантом. Під Львовом був поранений, і українські націоналісти визнають його героєм, що боровся за Самостійну Україну, тепер його називають українським послом у Кракові, і кажуть, що в Кракові він має свою Україну…».
Твори
Автор понад 3500 малюнків, акварелей, картин, дереворитів:
- «Нужда» (1928)
- «Водонос» (1930)
- портрет «Українка»
- портрет «О. Новаківський»
- дереворит «Портрет Митрополита».
З них 150 картин і 15 дереворитів присвячено Лемківщині.
1917 року спільно з молодим поетом Василем Бобинським виготовив велику «Антологію УСС». Ця помітна праця рукописно розписана на зразок старовинних книг.
Під враженням перебування в Києві (1969) створив ескізи «Золоті ворота», «Будинок Т.Шевченка».
Видав альбом про Краків і хотів зробити щось таке про Київ чи Львів.
Як писав історик мистецтва Сергій Білокінь, краківське помешкання Ґеца «було доверху заповнене всіляким мистецьким майном, що накопичилось у нього протягом десятиліть. Він не знав, куди його подіти… Писав листи, зокрема до Василя Касіяна, прохав дозволу приїхати. Дозволу він не одержав, не захотіли взяти і його мистецьку спадщину».
Місце поховання
Похований разом з дружиною Анною Ґец, уродженою Меканюк (1912—2001) у Кракові на Раковицькому цвинтарі, поле 69а, 4 ряд, правий бік (50.075852°, 19.947850 [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.]).
Вшанування пам'яті
У Львові іменем Лева названа вулиця Ґеца в Залізничному районі Львова.
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 6 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
- П.Гуцал. Пачовський Микола Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 448-449. — .
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
Джерела
- Галайчак Т. Ю. Ґец Лев Львович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 268. — .
- Гец Лев Львович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 157. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Гец Лев Львович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 149. — .
- Колянчук О. / Олександр Колянчук // Наше слово.
- // Пам'ятки України. — 2001. — № 1—2.
- Гах І. Олівець і уголь жили в його руках. До 120 літнього ювілею Лева Ґеца [ 24 грудня 2019 у Wayback Machine.] / Ірина Гах // Zbruch. — 2016. — 4 лютого.
- Гах І. До ювілею Лева Ґеца [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] / Ірина Гах // Zbruch. — 2016. — 26 лютого.
- Гах І. Лев Ґец: Лемківщина та Краків [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] / Ірина Гах // Zbruch. — 2016. — 29 березня.
- М. Х. Музей «Лемківщина» [ 6 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Краківські вісті. — 1940. — 17 листопада.
- // Львівська газета. — 2008. — 10 січня.
Посилання
- Ґец Лев Львович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gec Le v Leon Lvo vich Gec 13 kvitnya 1896 Lviv 16 grudnya 1971 Krakiv ukrayinskij grafik i zhivopisec pedagog gromadskij diyach Strilec UGA Gec Lev LvovichNarodzhennya13 kvitnya 1896 1896 04 13 LvivSmert16 grudnya 1971 1971 12 16 75 rokiv KrakivPohovannyaRakovickij cvintarKrayina UNRNavchannyaKrakivska akademiya mistectvDiyalnisthudozhnik grafik art educatorVchitelStanislav DembickijAvtograf Gec Lev Lvovich u Vikishovishi Koli zamist Gec pisali Gec zhartoma prosiv ne robiti geci komediyi z jogo prizvisha geca na galickomu dialekti zhart chi vibrik ZhittyepisNarodivsya v bagatoditnij rodini lvivskogo drukarya Po zakinchennyu normalnoyi shkoli batki viddali jogo na kurs dekorativnogo malyarstva Lvivskoyi promislovoyi shkoli Nevdovzi cherez materialnu skrutu buv zmushenij pokinuti navchannya na arhitekturnomu viddilenni shkoli ta vlashtuvavsya pracyuvati na pidpriyemstvo vidomogo ukrayinskogo pidpriyemcya budivnichogo j arhitektora Ivana Levinskogo Pobachivshi sho L Gec maye hist do plastichnih mistectv Levinskij poznajomiv jogo z kerivnikom misteckoyi shkoli Oleksoyu Novakivskim Vtim perspektivu hudozhnogo navchannya yunaka unemozhliviv pochatok Pershoyi svitovoyi vijni U 1915 1918 voyuvav u lavah Ukrayinskih Sichovih Strilciv svoyi voyenni vrazhennya z togo periodu viklav u misteckomu albomi Antologiya sichovoyi tvorchosti Uzyav v kishenyu shkicenbuh kilka kridok i olivciv i z cim dobrom pishov na front Todi poyavilisya jogo pershi risunki j karikaturi strileckih starshin Lyudi zgori zvernuli uvagu na Geca Styagneno jogo do kosha a tam v Presovij kvatiri najshlasya dlya nogo robota Protyagom vidnosno korotkogo chasu povstav prekrasnij v svojomu rodi albom Antologiya strileckoyi tvorchosti pisav pro bojovu molodist mitcya vidomij mistectvoznavec Mikola Golubec Grafichni roboti Geca buli visoko ocineni na Vistavci USS 1918 roku yaka vidbulasya v Nacionalnomu muzeyi u Lvovi Pid chas Listopadovogo chinu sotnik Dmitro Vitovskij vruchiv strilcyu Stepanu Pankivskomu z yakim buli takozh strilci Mikola Konik Lev Gec Zenon Rusin ta Mikola Pachovskij ukrayinskij nacionalnij prapor yakij poshila druzhina direktora Narodnoyi Torgivli Mariya Lazarko i prinesla do shtabu Centralnogo Vijskovogo Komitetu i dav nakaz zakripiti jogo na shpili Lvivskoyi ratushi yakij bulo vikonano Strilec UGA brav uchast v polsko ukrayinskij vijni 1918 1919 2 listopada 1918 roku v boyu jogo bulo poraneno v obidvi nogi Protyagom 10 misyaciv likuvavsya zokrema u polskomu vijskovomu shpitali pislya chogo potrapiv do taboru internovanih ukrayinskih voyakiv Domb ye zvidki priviz she odin albom risunkiv i spogadiv pid nazvoyu Domb ye Vid 1919 roku student Krakivskoyi akademiyi mistectv de navchavsya u Stanislava Dembickogo malyarstvo ta Yana Vojnarskogo grafika Vzhe todi jogo zacikavila arhitektura Krakova yaka zgodom stala temoyu bagatoh hudozhnih tvoriv Brav uchast u Vesnyanij vistavci Nacionalnogo muzeyu u Lvovi 1921 roku U listopadi 1922 roku stav chlenom Gurtka Diyachiv Ukrayinskogo Mistectva GDUM Brav uchast u pershij 1922 drugij 1923 ta tretij 1924 vistavkah GDUM na pershij vistaviv ponad 30 svoyih robit na tretij yaka vidbuvalasya v Nacionalnomu muzeyi u Lvovi 25 Projshov navchalnij kurs restavraciyi na bazi stvorenoyi pri Nacionalnomu muzeyi u Lvovi restavracijnoyi majsterni zapochatkovana Volodimirom Peshanskim i prodovzhena Mihajlom Draganom i Yaroslavoyu Muzikoyu Zakinchivshi 1924 roku akademiyu pracyuvav uchitelem risunka u Syanockij gimnaziyi im Korolevi Sofiyi Jogo uchnem buv poet Bogdan Igor Antonich Ne zalishav nadij povernutisya do Lvova tomu v listi vid 8 listopada 1927 roku zvertavsya do mitropolita Andreya Sheptickogo vidomogo mecenata ukrayinskogo mistectva z prohannyam pro audiyenciyu Ne vidomo chi ce prohannya bulo zadovolene Yak avtoritetnij gromadskij diyach Lemkivshini 1930 roku zasnuvav u Syanoci tovaristvo ta muzej z takoyu zh nazvoyu 1931 Dlya muzeyu zbirav i komplektuvav lemkivskij ikonopis predmeti pobutu znaryaddya silskogospodarskoyi tehniki tvori narodnih promisliv i mistectva dokumenti i rukopisi Muzeyem keruvav 14 rokiv Lemkivshini prisvyativ bagato hudozhnih tvoriv 4 lyutogo 1934 roku u vistavkovih zalah NTSh u Lvovi urochisto vidkrili V vistavku Asociaciyi Nezalezhnih Ukrayinskiyi Mistciv ANUM yaka bula prezentaciyeyu tvoriv Leva Geca Zokema v pershomu zali buli predstavleni risunki sho uvijshli v albomi 1915 1920 rr Antologiya strileckoyi tvorchosti ta Domb ye Zhittya na emigraciyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni zhiv u Krakovi vid 1950 roku pracyuvav vikladachem malyunka v Akademiyi mistectv Za 8 rokiv zamalyuvav blizko 500 starovinnih arhitekturnih pam yatok Krakova majdanchikiv odvirkiv balkoniv Jogo malyarski dorobki poznacheni pitomo originalnim stilem Do kincya zhittya spivpracyuvav z ukrayinskimi diyachami mistectva nauki i kulturi zokrema z Oleksoyu Stecyakom Ivanom Krasovskim Pislya padinnya PNR odne z ukrayinomovnih vidan Polshi oprilyudnilo operativnij raport skladenij III Viddilom UB polska specsluzhba u Krakovi i datovanij 1959 rokom Gec sluzhiv u Sichovih Strilcyah serzhantom Pid Lvovom buv poranenij i ukrayinski nacionalisti viznayut jogo geroyem sho borovsya za Samostijnu Ukrayinu teper jogo nazivayut ukrayinskim poslom u Krakovi i kazhut sho v Krakovi vin maye svoyu Ukrayinu TvoriAvtor ponad 3500 malyunkiv akvarelej kartin derevoritiv Nuzhda 1928 Vodonos 1930 portret Ukrayinka portret O Novakivskij derevorit Portret Mitropolita Z nih 150 kartin i 15 derevoritiv prisvyacheno Lemkivshini 1917 roku spilno z molodim poetom Vasilem Bobinskim vigotoviv veliku Antologiyu USS Cya pomitna pracya rukopisno rozpisana na zrazok starovinnih knig Pid vrazhennyam perebuvannya v Kiyevi 1969 stvoriv eskizi Zoloti vorota Budinok T Shevchenka Vidav albom pro Krakiv i hotiv zrobiti shos take pro Kiyiv chi Lviv Yak pisav istorik mistectva Sergij Bilokin krakivske pomeshkannya Geca bulo doverhu zapovnene vsilyakim misteckim majnom sho nakopichilos u nogo protyagom desyatilit Vin ne znav kudi jogo poditi Pisav listi zokrema do Vasilya Kasiyana prohav dozvolu priyihati Dozvolu vin ne oderzhav ne zahotili vzyati i jogo mistecku spadshinu Misce pohovannyaPohovannya Leva Geca Krakiv Rakovickij cvintar Foto 2021 r Pohovanij razom z druzhinoyu Annoyu Gec urodzhenoyu Mekanyuk 1912 2001 u Krakovi na Rakovickomu cvintari pole 69a 4 ryad pravij bik 50 075852 19 947850 25 veresnya 2021 u Wayback Machine Vshanuvannya pam yatiU Lvovi imenem Leva nazvana vulicya Geca v Zaliznichnomu rajoni Lvova Primitki Arhiv originalu za 24 grudnya 2019 Procitovano 6 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2016 Procitovano 27 lyutogo 2016 P Gucal Pachovskij Mikola Yaroslavovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 448 449 ISBN 978 966 528 318 8 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 30 listopada 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2013 Procitovano 15 travnya 2013 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2016 Procitovano 6 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2016 Procitovano 6 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2016 Procitovano 6 lyutogo 2016 Parnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 24 veresnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2021 DzherelaGalajchak T Yu Gec Lev Lvovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 268 ISBN 966 00 0405 2 Gec Lev Lvovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 157 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Gec Lev Lvovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 149 ISBN 5 88500 071 9 Kolyanchuk O Oleksandr Kolyanchuk Nashe slovo Pam yatki Ukrayini 2001 1 2 Gah I Olivec i ugol zhili v jogo rukah Do 120 litnogo yuvileyu Leva Geca 24 grudnya 2019 u Wayback Machine Irina Gah Zbruch 2016 4 lyutogo Gah I Do yuvileyu Leva Geca 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Irina Gah Zbruch 2016 26 lyutogo Gah I Lev Gec Lemkivshina ta Krakiv 12 kvitnya 2016 u Wayback Machine Irina Gah Zbruch 2016 29 bereznya M H Muzej Lemkivshina 6 lyutogo 2016 u Wayback Machine Krakivski visti 1940 17 listopada Lvivska gazeta 2008 10 sichnya PosilannyaGec Lev Lvovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006