Папа Лев X (Джованні Медічі, 11 грудня 1475, Флоренція, Флорентійська республіка — 1 грудня 1521, Рим, Папська держава) — 217-ий Папа Римський, понтифікат якого почався з 1513 року. Син Лоренцо Медічі; його призначили кардиналом-мирянином у 13 років. Він нагородив Генріха VIII, короля Англії, титулом Захисника віри. Заступник мистецтв, сприяв відновленню собору Святого Петра в Римі. Старався зміцнити фінансове становище церкви, почавши широко застосовувати продажу індульгенцій, що підштовхнуло рух реформації та Мартіна Лютера виступити проти авторитету папи. Лев X засудив Лютера і відлучив його від церкви в 1521 році.
Лев X (Leo PP. X) | ||
| ||
---|---|---|
11 березня 1513 — 1 грудня 1521 | ||
Попередник: | Юлій II | |
Наступник: | Адріан VI | |
Ім'я при народженні: | італ. Giovanni di Lorenzo de' Medici | |
Дата народження: | 11 грудня 1475[1] | |
Місце народження: | Флоренція, Флорентійська республіка | |
Дата смерті: | 1 грудня 1521[1](45 років) | |
Місце смерті: | Рим, Папська держава | |
Поховання: | Санта Марія сопра Мінерва | |
Громадянство: | Папська держава | |
Релігія: | католицька церква[2] | |
Освіта: | Пізанський університет | |
Рід: | Медічі[3] | |
Батько: | Лоренцо Медічі | |
Мати: | Кларіче Орсіні | |
У миру: | Giovanni di Lorenzo de' Medici | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Кардинал Медічі
Джованні де Медічі народився 11 грудня 1475 року в Флоренції, у знатній родині Медічі. Був другим сином Лоренцо Пишного, володаря Флоренції. У 13-річному віці папа Іннокентій VIII призначив юного Джованні кардиналом-мирянином. За часів правління папи Олександра VI, який переслідував Медічі, повернувся до Флоренції, а потім подорожував усією Європою. Побував у Німеччині, Нідерландах і Франції. 1500 року повернувся до Риму. Взяв участь у битві з французькими військами під Равенною (1512) й потрапив у полон, з якого йому вдалось утекти. Того ж року після завершення терміну вигнання родини Медічі з Флоренції повернувся до рідного міста й розпочав управляти республікою разом зі своїм братом.
Папа Лев X
За рік його було обрано папою в результаті майже одностайного голосування кардиналів; тільки після обрання він був рукопокладений у священики, потім — у єпископи та, зрештою, коронований як папа.
Очікували, що досвідчений 38-річний Медічі примирить інтереси папської держави та Флоренції й створить відповідні умови для забезпечення миру в Італії. Лев Х здійснив кроки з урегулювання відносин Апостольської Столиці з Францією, що було особливо корисним, враховуючи загрозу, яку являла для інтересів Папської Держави могутність Габсбургів, що поступово зростала. Експансіоністська політика імператора Максиміліана (1493–1519) та особливо його союз з іспанським двором порушували рівновагу військових та політичних сил у Європі. Саме цього найбільше остерігалося правління Папської Держави, яке дбало про свою автономію.
1516 року Лев Х підписав із «найбільш християнським» королем Франції (саме такий титул присвоєний йому папою) Франциском I конкордат, який дещо пом'якшував положення «Прагматичної санкції» 1438 року, визнавав за французьким двором право призначення майже на всі єпископства, абатства, пріорства. Рим не заперечував навіть проти призначення світських осіб на церковні посади, якщо під їхнім іменем керівні функції будуть виконувати представники духовенства. Ця угода діяла у Франції до революції 1789 року.
1517 року завершив роботу П'ятий Латеранський собор, який ухвалив кілька сформульованих у загальному вигляді рішень, що рекомендували провести реформу церкви. Також було ухвалено постанову про Римську курію та про затвердження перших банків (мали назву благочестивих), діяльність яких було визнано єпископами корисною, навіть за умови стягнення ними «розумних чи помірних сплат за надання позик». Зі свого боку Лев Х увінчав роботу собору буллою «Pastor aeternus gregem», в якій повторив відому теократичну тезу про «найвищу папську владу», проголошену папою Боніфацієм VIII.
Апогей Ренесансу
Політична та релігійна діяльність Лева Х не заважала йому також вести світський образ життя при папському дворі. Найулюбленішими розвагами Льва Х були полювання й пишні свята, які урізноманітнювались театральними виставами, балетами й танцями. На ці розваги папа щороку витрачав удвічі більше за ту суму, що приносили папські маєтки й копальні. Таким чином, він витратив весь золотий запас, який залишив йому у спадщину Юлій II. До цього наближались і видатки на курію, яка тоді налічувала 638 чиновників, на непотів, численних артистів, скульпторів, художників, письменників, комедіантів, папських блазнів тощо. За Лева Х найбільшу популярність мав Рафаель Санті. Натомість Леонардо да Вінчі (1452–1519) після двох років перебування у Римі залишив це «розбещене» місто. Багато відомих гуманістів приїжджали до Рима, щоб побачити блиск папського двору. Одні вихваляли пишність свят, інших вражала та навіть засмучувала розкіш духовенства і поганський лад життя християнської столиці. Серед останніх були знаменитий філософ Еразм Роттердамський (1469–1536) і молодий чернець Мартін Лютер.
Початок Реформації
Щоб збільшити свої прибутки, Лев Х призначив кількох кардиналів, які мали оплатити свій титул досить значними сумами, що надходили до папської скарбниці. Іншим джерелом прибутків мав слугувати продаж індульгенцій і грамот, скріплених папською печаткою, які мали гарантувати кожному грішнику звільнення від мук чистилища. Акцію продажу «відпущень» довірили домініканцям. Вона виявилась іскрою, з якої спалахнув загальний протест значної частини західної християнської спільноти. Від її імені папську акцію різко засудив Мартін Лютер. Лев Х запропонував, по-перше, розпочати перемовини з керівниками реформаторського руху (проводив їх за дорученням папи кардинал , прозваний Каетаном), а потім 15 червня 1520 року оголосив буллу «Exurge Domine», яка урочисто засудила Лютера й наказувала спалити його праці, які папа особисто ніколи не читав. Лев Х і його курія вважали, що у такий спосіб бунт реформаторів удалось успішно зупинити й він ніколи не відродиться. У Римі не усвідомлювали, що над Європою нависла небезпека повного розколу західного християнства.
Смерть
Лев Х несподівано помер 1 грудня 1521 року в 46-річному віці, не встигнувши соборуватись. Його поховання у римській церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва було скромним, оскільки папська скарбниця була майже порожньою.
Булли й енцикліки
- булла «Exurge Domine»
- булла «Pastor aeternus gregem»
Примітки
- BeWeB
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лев X |
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- http://www.newadvent.org/cathen/09162a.htm [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Papa Lev X Dzhovanni Medichi 11 grudnya 1475 Florenciya Florentijska respublika 1 grudnya 1521 Rim Papska derzhava 217 ij Papa Rimskij pontifikat yakogo pochavsya z 1513 roku Sin Lorenco Medichi jogo priznachili kardinalom miryaninom u 13 rokiv Vin nagorodiv Genriha VIII korolya Angliyi titulom Zahisnika viri Zastupnik mistectv spriyav vidnovlennyu soboru Svyatogo Petra v Rimi Staravsya zmicniti finansove stanovishe cerkvi pochavshi shiroko zastosovuvati prodazhu indulgencij sho pidshtovhnulo ruh reformaciyi ta Martina Lyutera vistupiti proti avtoritetu papi Lev X zasudiv Lyutera i vidluchiv jogo vid cerkvi v 1521 roci Lev X Leo PP X Papa Rimskij11 bereznya 1513 1 grudnya 1521Poperednik Yulij IINastupnik Adrian VIIm ya pri narodzhenni ital Giovanni di Lorenzo de MediciData narodzhennya 11 grudnya 1475 1 Misce narodzhennya Florenciya Florentijska respublikaData smerti 1 grudnya 1521 1 45 rokiv Misce smerti Rim Papska derzhavaPohovannya Santa Mariya sopra MinervaGromadyanstvo Papska derzhavaReligiya katolicka cerkva 2 Osvita Pizanskij universitetRid Medichi 3 Batko Lorenco MedichiMati Klariche OrsiniU miru Giovanni di Lorenzo de Medici Mediafajli b u VikishovishiKardinal MedichiDzhovanni de Medichi narodivsya 11 grudnya 1475 roku v Florenciyi u znatnij rodini Medichi Buv drugim sinom Lorenco Pishnogo volodarya Florenciyi U 13 richnomu vici papa Innokentij VIII priznachiv yunogo Dzhovanni kardinalom miryaninom Za chasiv pravlinnya papi Oleksandra VI yakij peresliduvav Medichi povernuvsya do Florenciyi a potim podorozhuvav usiyeyu Yevropoyu Pobuvav u Nimechchini Niderlandah i Franciyi 1500 roku povernuvsya do Rimu Vzyav uchast u bitvi z francuzkimi vijskami pid Ravennoyu 1512 j potrapiv u polon z yakogo jomu vdalos utekti Togo zh roku pislya zavershennya terminu vignannya rodini Medichi z Florenciyi povernuvsya do ridnogo mista j rozpochav upravlyati respublikoyu razom zi svoyim bratom Papa Lev XZa rik jogo bulo obrano papoyu v rezultati majzhe odnostajnogo golosuvannya kardinaliv tilki pislya obrannya vin buv rukopokladenij u svyasheniki potim u yepiskopi ta zreshtoyu koronovanij yak papa Ochikuvali sho dosvidchenij 38 richnij Medichi primirit interesi papskoyi derzhavi ta Florenciyi j stvorit vidpovidni umovi dlya zabezpechennya miru v Italiyi Lev H zdijsniv kroki z uregulyuvannya vidnosin Apostolskoyi Stolici z Franciyeyu sho bulo osoblivo korisnim vrahovuyuchi zagrozu yaku yavlyala dlya interesiv Papskoyi Derzhavi mogutnist Gabsburgiv sho postupovo zrostala Ekspansionistska politika imperatora Maksimiliana 1493 1519 ta osoblivo jogo soyuz z ispanskim dvorom porushuvali rivnovagu vijskovih ta politichnih sil u Yevropi Same cogo najbilshe osterigalosya pravlinnya Papskoyi Derzhavi yake dbalo pro svoyu avtonomiyu 1516 roku Lev H pidpisav iz najbilsh hristiyanskim korolem Franciyi same takij titul prisvoyenij jomu papoyu Franciskom I konkordat yakij desho pom yakshuvav polozhennya Pragmatichnoyi sankciyi 1438 roku viznavav za francuzkim dvorom pravo priznachennya majzhe na vsi yepiskopstva abatstva priorstva Rim ne zaperechuvav navit proti priznachennya svitskih osib na cerkovni posadi yaksho pid yihnim imenem kerivni funkciyi budut vikonuvati predstavniki duhovenstva Cya ugoda diyala u Franciyi do revolyuciyi 1789 roku 1517 roku zavershiv robotu P yatij Lateranskij sobor yakij uhvaliv kilka sformulovanih u zagalnomu viglyadi rishen sho rekomenduvali provesti reformu cerkvi Takozh bulo uhvaleno postanovu pro Rimsku kuriyu ta pro zatverdzhennya pershih bankiv mali nazvu blagochestivih diyalnist yakih bulo viznano yepiskopami korisnoyu navit za umovi styagnennya nimi rozumnih chi pomirnih splat za nadannya pozik Zi svogo boku Lev H uvinchav robotu soboru bulloyu Pastor aeternus gregem v yakij povtoriv vidomu teokratichnu tezu pro najvishu papsku vladu progoloshenu papoyu Bonifaciyem VIII Apogej RenesansuPolitichna ta religijna diyalnist Leva H ne zavazhala jomu takozh vesti svitskij obraz zhittya pri papskomu dvori Najulyublenishimi rozvagami Lva H buli polyuvannya j pishni svyata yaki uriznomanitnyuvalis teatralnimi vistavami baletami j tancyami Na ci rozvagi papa shoroku vitrachav udvichi bilshe za tu sumu sho prinosili papski mayetki j kopalni Takim chinom vin vitrativ ves zolotij zapas yakij zalishiv jomu u spadshinu Yulij II Do cogo nablizhalis i vidatki na kuriyu yaka todi nalichuvala 638 chinovnikiv na nepotiv chislennih artistiv skulptoriv hudozhnikiv pismennikiv komediantiv papskih blazniv tosho Za Leva H najbilshu populyarnist mav Rafael Santi Natomist Leonardo da Vinchi 1452 1519 pislya dvoh rokiv perebuvannya u Rimi zalishiv ce rozbeshene misto Bagato vidomih gumanistiv priyizhdzhali do Rima shob pobachiti blisk papskogo dvoru Odni vihvalyali pishnist svyat inshih vrazhala ta navit zasmuchuvala rozkish duhovenstva i poganskij lad zhittya hristiyanskoyi stolici Sered ostannih buli znamenitij filosof Erazm Rotterdamskij 1469 1536 i molodij chernec Martin Lyuter Pochatok ReformaciyiShob zbilshiti svoyi pributki Lev H priznachiv kilkoh kardinaliv yaki mali oplatiti svij titul dosit znachnimi sumami sho nadhodili do papskoyi skarbnici Inshim dzherelom pributkiv mav sluguvati prodazh indulgencij i gramot skriplenih papskoyu pechatkoyu yaki mali garantuvati kozhnomu grishniku zvilnennya vid muk chistilisha Akciyu prodazhu vidpushen dovirili dominikancyam Vona viyavilas iskroyu z yakoyi spalahnuv zagalnij protest znachnoyi chastini zahidnoyi hristiyanskoyi spilnoti Vid yiyi imeni papsku akciyu rizko zasudiv Martin Lyuter Lev H zaproponuvav po pershe rozpochati peremovini z kerivnikami reformatorskogo ruhu provodiv yih za doruchennyam papi kardinal prozvanij Kaetanom a potim 15 chervnya 1520 roku ogolosiv bullu Exurge Domine yaka urochisto zasudila Lyutera j nakazuvala spaliti jogo praci yaki papa osobisto nikoli ne chitav Lev H i jogo kuriya vvazhali sho u takij sposib bunt reformatoriv udalos uspishno zupiniti j vin nikoli ne vidroditsya U Rimi ne usvidomlyuvali sho nad Yevropoyu navisla nebezpeka povnogo rozkolu zahidnogo hristiyanstva SmertLev H nespodivano pomer 1 grudnya 1521 roku v 46 richnomu vici ne vstignuvshi soboruvatis Jogo pohovannya u rimskij cerkvi Santa Mariya sopra Minerva bulo skromnim oskilki papska skarbnicya bula majzhe porozhnoyu Bulli j enciklikibulla Exurge Domine bulla Pastor aeternus gregem PrimitkiBeWeB d Track Q77541206 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2015 d Track Q110250907d Track Q2494649DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lev XEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros http www newadvent org cathen 09162a htm Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite