Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (лютий 2011) |
| Ця стаття не містить . (лютий 2011) |
Латинська література в Україні — латинська література, написана на території України протягом 15—19 століть.
Історія
У 15-18 століттях в Україні значна кількість релігійних та філософських текстів писалася латинською мовою.
Значення латинської мови для розвитку наукової та художньої думки Європи важко переоцінити: протягом багатьох століть вона залишалась провідною мовою освіти і науки. Коли, починаючи з XV ст., Україна поволі, але впевнено виходила зі стану вимушеної культурної замкнутості, багатомовність стає органічною рисою її літератури.
Майже до середини XX ст. у європейському літературознавстві панував погляд на латину як на гальмівний чинник у розвитку національних літератур. Критики (зазвичай необґрунтованої) латиномовна література зазнавала упродовж тривалого часу, і це стосувалося не лише мови, що нібито робила коло її реципієнтів обмеженим, а й тематики, мотивів, а також художньо-стилістичних засобів. Згодом погляд на художню спадщину авторів, які творили латиною, підлягає об'єктивізації.
Попри величезну кількість текстів латинською мовою, перші з яких з'являються наприкінці XV, а останні — на початку XIX ст., наукових праць, у яких досліджується вітчизняна парость новолатинської літератури, поки що недостатньо. У минулому їх створенню перешкоджала багатолітня конфесійна і мовна упередженість у доборі матеріалу та ідеологічні рамки, що не дозволяли відносити твори, написані латинською мовою, до української літератури.
Однак потужна інтелектуальна база для вивчення цього особливого явища української літератури почала формуватися в давніші часи та продовжує збагачуватися нині завдяки розвитку неолатиністики — молодої дисципліни, що у XX ст. відокремилася від класичної філології. Її об'єктом є філософсько-художні латиномовні тексти, що датуються кін. XV–XX ст.
Латиномовна література, маючи низку специфічних рис, залишається мовною версією національної, ще одним засобом вираження в письменницьких руках, а не абсолютно самобутнім відрубним явищем, оскільки виключно латиномовних письменників ані серед українських, ані серед польських в окресленому періоді (XVI–XIX ст.) не виявлено. Це підтверджується результатами аналізу жанрової належності творів латинською мовою та їхньої поетики: значних відмінностей, крім деяких виявів авторської оригінальності, у її жанровому репертуарі, порівняно з україномовною, не спостерігається.
Значний інтерес викликає художнє надбання XV–XVIII ст., яскравим виразником духовного контексту доби в якому є забезпечена глибоким історичним корінням полімовність. Саме на цей час в Україні припадає створення основного масиву новолатинської літератури (термін європейського літературознавства, який охоплює твори різних жанрів, написані латинською мовою, починаючи з доби Відродження). Літературна латиномовна спадщина європейських народів, попри низку спільних ознак, володіє виразними національними рисами. Тісна взаємодія із польсько-литовськими складовими західного світу в коді літератур результувала вироблення українськими митцями прийнятного способу духовно-культурного синтезу власної та перейнятої традицій.
Серед світської літератури належить зазначити панегірики вітальних брошур на пошану військових і культурно-освітніх діячів, як-от на честь єп. О. Котовича (1685), київського митрополита Варлаама Ясинського (1688), каноніка С. Боглевського (1691) (ілюстровані Леонтієм Тарасевичем) тощо.
Незважаючи на тривале забуття і винищення латиномовного спадку, в Україні ще й досі збереглося безліч творів етикетного, наукового, історіографічного та богословського напрямів. Їх можна знайти у відділах стародруків бібліотек Києва, Львова, Чернігова, Ніжина та інших.
Автори
Опрацювання латиномовного масиву в українській філології розпочалося із поетичних жанрів, зокрема, вельми поширеним на той час епічному та етикетному присвячена переважна більшість сучасних досліджень; розгляд прози досі обмежувався духовно-філософськими (С. Оріховський) та науковими (Ю. Дрогобич) трактатами, а також епістолярією Ю. Дрогобича, С. Оріховського, Г. Сковороди.
Також немало латиномовних творів містить літературно-публіцистична спадщина тих, без чиїх імен сьогодні важко уявити давню українську літературу: Герасим і Мелетій Смотрицькі, Лаврентій Зизаній, Памво Беринда.
Досліджена лише почасти і потребує продовження та поглиблення студій історіографічна проза С. Окольського, М. Хвальковського, Я. Юзефовича, М. Лучкая та інші твори менш відомих чи анонімних авторів, які послуговувалися латиною. Хоча вже за тогочасними правилами, історик мусив нічого не вигадувати, а писати лише правду, не керуючись ні дружбою, ні ненавистю, на сторінках тогочасних видань розквітає ідеалізуючий біографізм — ідеться передусім про численні види етикетної літератури — твори, написані з нагоди визначної події у родинному чи суспільному житті, спрямовані на вшанування певної шляхетної особи та її діянь: з нагоди дня народження (genethliaca), весілля, на подяку (eucharistica), на смерть (epicedia), хвалебні промови з інших приводів (encomiastica, panegyrici) тощо.
Напрями
Етикетна література
Українська етикетна проза — це, головним чином, енкомії (панегірики), у яких прославляється окремий звитяжний вчинок героя, весільні величання, уславлення достойника по смерті. Переважання написаного з нагоди подій людського життя — характерний вияв ренесансного антропоцентризму, що повернув до широкого вжитку численні призабуті жанри, які, беручи початок в античності, сприяли утвердженню людського начала в літературі пізніших часів. Саме в етикетних творах особливо яскраво виявляє себе характерна ознака художньої літератури XVII–XVII ст., що полягає у поєднанні поезії та прози у межах одного твору. — межове явище, поряд з метризованою прозою, що стало наслідком чергової зміни домінування поезії та прози у художній літературі. Прозиметрій зустрічається також у полемічній літературі. Вкраплення віршів у прозовому творі були не лише прикрасою — вони виконували емоційну функцію, відігравали роль резюме на завершення кожної частини, мали дидактичну мету, полегшуючи запам'ятовування рядків, що містили головну думку. Прозові вставки у вірші створювали простір для авторських роздумів, давали змогу недвозначно висловлювати власну точку зору.
Найчастотніші серед словесних тропів у етикетних творах — метафора, синекдоха, метонімія, серед смислових — гіпербола, алегорія, перифраз. Стилістичні засоби представлені словесними фігурами додавання (анафора, анадиплозис, синонімія, градація), подібності (антитеза, парономазія), пропуску (асиндетон, полісиндетон) та смисловими — фігурами речень (інверсія, еліпсис, риторичні запитання, , заперечення, вигуки, окличні речення).
Див. також
Джерела та примітки
- Латиномовна література України XV–XIX ст.: жанри, мотиви, ідеї : [ моногр.] / М. С. Трофимук – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 380 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2011 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2011 Latinska literatura v Ukrayini latinska literatura napisana na teritoriyi Ukrayini protyagom 15 19 stolit IstoriyaU 15 18 stolittyah v Ukrayini znachna kilkist religijnih ta filosofskih tekstiv pisalasya latinskoyu movoyu Znachennya latinskoyi movi dlya rozvitku naukovoyi ta hudozhnoyi dumki Yevropi vazhko pereociniti protyagom bagatoh stolit vona zalishalas providnoyu movoyu osviti i nauki Koli pochinayuchi z XV st Ukrayina povoli ale vpevneno vihodila zi stanu vimushenoyi kulturnoyi zamknutosti bagatomovnist staye organichnoyu risoyu yiyi literaturi Majzhe do seredini XX st u yevropejskomu literaturoznavstvi panuvav poglyad na latinu yak na galmivnij chinnik u rozvitku nacionalnih literatur Kritiki zazvichaj neobgruntovanoyi latinomovna literatura zaznavala uprodovzh trivalogo chasu i ce stosuvalosya ne lishe movi sho nibito robila kolo yiyi recipiyentiv obmezhenim a j tematiki motiviv a takozh hudozhno stilistichnih zasobiv Zgodom poglyad na hudozhnyu spadshinu avtoriv yaki tvorili latinoyu pidlyagaye ob yektivizaciyi Popri velicheznu kilkist tekstiv latinskoyu movoyu pershi z yakih z yavlyayutsya naprikinci XV a ostanni na pochatku XIX st naukovih prac u yakih doslidzhuyetsya vitchiznyana parost novolatinskoyi literaturi poki sho nedostatno U minulomu yih stvorennyu pereshkodzhala bagatolitnya konfesijna i movna uperedzhenist u dobori materialu ta ideologichni ramki sho ne dozvolyali vidnositi tvori napisani latinskoyu movoyu do ukrayinskoyi literaturi Odnak potuzhna intelektualna baza dlya vivchennya cogo osoblivogo yavisha ukrayinskoyi literaturi pochala formuvatisya v davnishi chasi ta prodovzhuye zbagachuvatisya nini zavdyaki rozvitku neolatinistiki molodoyi disciplini sho u XX st vidokremilasya vid klasichnoyi filologiyi Yiyi ob yektom ye filosofsko hudozhni latinomovni teksti sho datuyutsya kin XV XX st Latinomovna literatura mayuchi nizku specifichnih ris zalishayetsya movnoyu versiyeyu nacionalnoyi she odnim zasobom virazhennya v pismennickih rukah a ne absolyutno samobutnim vidrubnim yavishem oskilki viklyuchno latinomovnih pismennikiv ani sered ukrayinskih ani sered polskih v okreslenomu periodi XVI XIX st ne viyavleno Ce pidtverdzhuyetsya rezultatami analizu zhanrovoyi nalezhnosti tvoriv latinskoyu movoyu ta yihnoyi poetiki znachnih vidminnostej krim deyakih viyaviv avtorskoyi originalnosti u yiyi zhanrovomu repertuari porivnyano z ukrayinomovnoyu ne sposterigayetsya Znachnij interes viklikaye hudozhnye nadbannya XV XVIII st yaskravim viraznikom duhovnogo kontekstu dobi v yakomu ye zabezpechena glibokim istorichnim korinnyam polimovnist Same na cej chas v Ukrayini pripadaye stvorennya osnovnogo masivu novolatinskoyi literaturi termin yevropejskogo literaturoznavstva yakij ohoplyuye tvori riznih zhanriv napisani latinskoyu movoyu pochinayuchi z dobi Vidrodzhennya Literaturna latinomovna spadshina yevropejskih narodiv popri nizku spilnih oznak volodiye viraznimi nacionalnimi risami Tisna vzayemodiya iz polsko litovskimi skladovimi zahidnogo svitu v kodi literatur rezultuvala viroblennya ukrayinskimi mitcyami prijnyatnogo sposobu duhovno kulturnogo sintezu vlasnoyi ta perejnyatoyi tradicij Sered svitskoyi literaturi nalezhit zaznachiti panegiriki vitalnih broshur na poshanu vijskovih i kulturno osvitnih diyachiv yak ot na chest yep O Kotovicha 1685 kiyivskogo mitropolita Varlaama Yasinskogo 1688 kanonika S Boglevskogo 1691 ilyustrovani Leontiyem Tarasevichem tosho Nezvazhayuchi na trivale zabuttya i vinishennya latinomovnogo spadku v Ukrayini she j dosi zbereglosya bezlich tvoriv etiketnogo naukovogo istoriografichnogo ta bogoslovskogo napryamiv Yih mozhna znajti u viddilah starodrukiv bibliotek Kiyeva Lvova Chernigova Nizhina ta inshih AvtoriOpracyuvannya latinomovnogo masivu v ukrayinskij filologiyi rozpochalosya iz poetichnih zhanriv zokrema velmi poshirenim na toj chas epichnomu ta etiketnomu prisvyachena perevazhna bilshist suchasnih doslidzhen rozglyad prozi dosi obmezhuvavsya duhovno filosofskimi S Orihovskij ta naukovimi Yu Drogobich traktatami a takozh epistolyariyeyu Yu Drogobicha S Orihovskogo G Skovorodi Takozh nemalo latinomovnih tvoriv mistit literaturno publicistichna spadshina tih bez chiyih imen sogodni vazhko uyaviti davnyu ukrayinsku literaturu Gerasim i Meletij Smotricki Lavrentij Zizanij Pamvo Berinda Doslidzhena lishe pochasti i potrebuye prodovzhennya ta pogliblennya studij istoriografichna proza S Okolskogo M Hvalkovskogo Ya Yuzefovicha M Luchkaya ta inshi tvori mensh vidomih chi anonimnih avtoriv yaki poslugovuvalisya latinoyu Hocha vzhe za togochasnimi pravilami istorik musiv nichogo ne vigaduvati a pisati lishe pravdu ne keruyuchis ni druzhboyu ni nenavistyu na storinkah togochasnih vidan rozkvitaye idealizuyuchij biografizm idetsya peredusim pro chislenni vidi etiketnoyi literaturi tvori napisani z nagodi viznachnoyi podiyi u rodinnomu chi suspilnomu zhitti spryamovani na vshanuvannya pevnoyi shlyahetnoyi osobi ta yiyi diyan z nagodi dnya narodzhennya genethliaca vesillya na podyaku eucharistica na smert epicedia hvalebni promovi z inshih privodiv encomiastica panegyrici tosho NapryamiIstoriografiya Bogoslovska literatura EpistolyariyaEtiketna literaturaUkrayinska etiketna proza ce golovnim chinom enkomiyi panegiriki u yakih proslavlyayetsya okremij zvityazhnij vchinok geroya vesilni velichannya uslavlennya dostojnika po smerti Perevazhannya napisanogo z nagodi podij lyudskogo zhittya harakternij viyav renesansnogo antropocentrizmu sho povernuv do shirokogo vzhitku chislenni prizabuti zhanri yaki beruchi pochatok v antichnosti spriyali utverdzhennyu lyudskogo nachala v literaturi piznishih chasiv Same v etiketnih tvorah osoblivo yaskravo viyavlyaye sebe harakterna oznaka hudozhnoyi literaturi XVII XVII st sho polyagaye u poyednanni poeziyi ta prozi u mezhah odnogo tvoru mezhove yavishe poryad z metrizovanoyu prozoyu sho stalo naslidkom chergovoyi zmini dominuvannya poeziyi ta prozi u hudozhnij literaturi Prozimetrij zustrichayetsya takozh u polemichnij literaturi Vkraplennya virshiv u prozovomu tvori buli ne lishe prikrasoyu voni vikonuvali emocijnu funkciyu vidigravali rol rezyume na zavershennya kozhnoyi chastini mali didaktichnu metu polegshuyuchi zapam yatovuvannya ryadkiv sho mistili golovnu dumku Prozovi vstavki u virshi stvoryuvali prostir dlya avtorskih rozdumiv davali zmogu nedvoznachno vislovlyuvati vlasnu tochku zoru Najchastotnishi sered slovesnih tropiv u etiketnih tvorah metafora sinekdoha metonimiya sered smislovih giperbola alegoriya perifraz Stilistichni zasobi predstavleni slovesnimi figurami dodavannya anafora anadiplozis sinonimiya gradaciya podibnosti antiteza paronomaziya propusku asindeton polisindeton ta smislovimi figurami rechen inversiya elipsis ritorichni zapitannya zaperechennya viguki oklichni rechennya Div takozhPaleografiya TEI iniciativa koduvannya tekstu Dzherela ta primitkiLatinomovna literatura Ukrayini XV XIX st zhanri motivi ideyi monogr M S Trofimuk Lviv LNU imeni Ivana Franka 2014 380 s