Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіче́ (ісп. Quiché) — корінна народність Америки, що жила в горах Гватемали, одна з представників етнічної групи мая. Синоніми: кече, кечелах (самоназва, «Люди лісової країни»).
| Кіче | |
| Рідна мова | Кіче (мова) і іспанська |
|---|---|
| Країна |  Гватемала |
 Кіче у Вікісховищі | |
Кіче належить авторство епосу «Пополь-Вух» та п'єси «Рабіналь-ачі». Чисельність — 250 тис. осіб. Мова — кіче, представлена низкою діалектів, належить до кічеанської групи кіче-мамської гілки маянських мов. Розмовляють також іспанською. Віруючі — католики та протестанти.
Походження
Етногонічні легенди зводять кіче до тольтеків: вони прийшли до Гватемали із Табаско в X-XI ст. і завоювали центральне нагір'я зі столицею Кумарках (Утатлан). До кінця XIV століття в підпорядкуванні у кіче виявилися багато народів Гватемали. В XV столітті від них відокремилася народність , утворивши свою державу.
Побут і традиції
Традиційні заняття: ручне підсічно-вогневе землеробство (основна культура — маїс (кукурудза). Підсобні промисли — полювання, рибальство, бджільництво. Після іспанського завоювання освоїли орне землеробство, садівництво, городництво.
Традиційні ремесла: ювелірне, кераміка, візерункове ткацтво, плетіння, виготовлення масок, музичних інструментів.
Житло і їжа — як у мая.
Одяг у жінок — білі сорочки з вишивкою по коміру, з орнаментом, Запашні спідниці до колін або до щиколоток. У чоловіків — костюм креольського типу. По святах використовується національний одяг — чорні штани до колін, чорна куртка (болеро), з червоною вишивкою, червоний пояс, сумки через плече, сандалі, накидка (серапе), капелюх, під яким — червона хустка.
Соціальна організація
Сім'я в основному мала, зустрічаються і великі патрилокальні.
Відомі представники
Вихідцем з народу кіче є Рігоберта Менчу, гватемальський політик і правозахисниця, активістка боротьби за права корінного населення країни.
Література
- Енциклопедія «Народи і релігії світу», М., 1989.
- Пополь-Вух. Родовід владик Тотонікапан. [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Драма Рабіналь-Ачі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія «Латинська Америка», том 1, с. 573, М., 1979.
- Франсиско Ернандес Арана Шахіль. «Пам'ятна записка з Солола або Текпан-Атітлан, звана також Літопис какчикель» (пер. В. Талах). — Київ, 2009. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 16 грудня 2015.
Посилання
- Мови мая-кіче [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiche znachennya Kiche isp Quiche korinna narodnist Ameriki sho zhila v gorah Gvatemali odna z predstavnikiv etnichnoyi grupi maya Sinonimi keche kechelah samonazva Lyudi lisovoyi krayini Kiche Ridna movaKiche mova i ispanska Krayina Gvatemala Kiche u Vikishovishi Kiche nalezhit avtorstvo eposu Popol Vuh ta p yesi Rabinal achi Chiselnist 250 tis osib Mova kiche predstavlena nizkoyu dialektiv nalezhit do kicheanskoyi grupi kiche mamskoyi gilki mayanskih mov Rozmovlyayut takozh ispanskoyu Viruyuchi katoliki ta protestanti PohodzhennyaEtnogonichni legendi zvodyat kiche do toltekiv voni prijshli do Gvatemali iz Tabasko v X XI st i zavoyuvali centralne nagir ya zi stoliceyu Kumarkah Utatlan Do kincya XIV stolittya v pidporyadkuvanni u kiche viyavilisya bagato narodiv Gvatemali V XV stolitti vid nih vidokremilasya narodnist utvorivshi svoyu derzhavu Pobut i tradiciyiTradicijni zanyattya ruchne pidsichno vogneve zemlerobstvo osnovna kultura mayis kukurudza Pidsobni promisli polyuvannya ribalstvo bdzhilnictvo Pislya ispanskogo zavoyuvannya osvoyili orne zemlerobstvo sadivnictvo gorodnictvo Tradicijni remesla yuvelirne keramika vizerunkove tkactvo pletinnya vigotovlennya masok muzichnih instrumentiv Zhitlo i yizha yak u maya Odyag u zhinok bili sorochki z vishivkoyu po komiru z ornamentom Zapashni spidnici do kolin abo do shikolotok U cholovikiv kostyum kreolskogo tipu Po svyatah vikoristovuyetsya nacionalnij odyag chorni shtani do kolin chorna kurtka bolero z chervonoyu vishivkoyu chervonij poyas sumki cherez pleche sandali nakidka serape kapelyuh pid yakim chervona hustka Socialna organizaciyaSim ya v osnovnomu mala zustrichayutsya i veliki patrilokalni Vidomi predstavnikiVihidcem z narodu kiche ye Rigoberta Menchu gvatemalskij politik i pravozahisnicya aktivistka borotbi za prava korinnogo naselennya krayini LiteraturaEnciklopediya Narodi i religiyi svitu M 1989 Popol Vuh Rodovid vladik Totonikapan 12 veresnya 2021 u Wayback Machine Drama Rabinal Achi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Latinska Amerika tom 1 s 573 M 1979 Fransisko Ernandes Arana Shahil Pam yatna zapiska z Solola abo Tekpan Atitlan zvana takozh Litopis kakchikel per V Talah Kiyiv 2009 Arhiv originalu za 9 grudnya 2012 Procitovano 16 grudnya 2015 PosilannyaMovi maya kiche 14 bereznya 2022 u Wayback Machine