Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Собор Святого Віктора (нім. Xantener Dom St. Viktor) — католицький собор в місті Ксантені (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія). В 1937 році папа Пій XI присвоїв йому звання Малої папської базиліки (лат. Basilica minor).
| Собор [de] | |
|---|---|
 Вид з заходу | |
| 51°39′44″ пн. ш. 6°27′14″ сх. д. / 51.66222° пн. ш. 6.45389° сх. д. | |
| Тип споруди | d[1] і парафіяльна церква |
| Розташування |  Німеччина, Ксантен |
| Початок будівництва | 1263 |
| Кінець будівництва | 1544 |
| Стиль | Романський стиль |
| Належність | католицизм |
| Єпархія | d |
| Стан | d |
| Епонім | d |
| Вебсайт | sankt-viktor-xanten.de |
  Ксантенський собор (Німеччина) | |
 Ксантенський собор у Вікісховищі | |
Історія
Передісторія
Собор освячено на честь [de] — мученика, шанованого католиками і православними, день якого відзначається 10 грудня. Згідно з легендою Віктор був солдатом Фіваідського легіону. Він був страчений в IV столітті в амфітеатрі фортеці [de] (територія сучасного Ксантену) за відмову принести жертву поганським богам. Імператриця Олена знайшла мощі Віктора і спорудила для них капелу. Розкопки, проведені в 1933 році німецьким археологом [de], підтверджують факт існування меморіальної крипти (лат. Cella memoriae) IV-го століття, однак, на думку вчених, виявлені в цій крипті кістки належать не Святому Віктору, а двом невідомим чоловікам пізнішого періоду.
В VI століття єпископ Кельну [de] побудував над криптою молитовню, а перша церква була побудована в 752 році в часи Каролінгів. Поступово навколо церкви сформувався монастир, а місце поховання Святого Віктора стала називатися Святинею (лат. Sanctos), що й зумовило назву виник міста — Ксантен.
На початку IX століття будується нова церква — трьохнефна базиліка. Ця церква була зруйнована норманами в 863 році. В 967 році архієпископом Кельна Фолькмаром зводиться нова церква в романському стилі. Ця церква двічі відновлювалася після пожеж XI та XII століть і була розширена в 1213 році під час правління імператора Священної Римської імперії Оттона IV Брауншвейзького.
Собор Святого Віктора від моменту заснування і до другої світової війни
В 1263 році за вказівкою Кельнського архієпископа Конрада фон Гохштадена відбувається закладка собору Святого Віктора. Брат Конрада фон Гохштадена Фрідріх був у цей час архідияконом Ксантену. До 1437 року була споруджена східна вівтарна частина собору, потім до 1519 року споруджувався головний неф і, нарешті, до 1544 року був споруджений вестверк з двома дзвіницями. При будівництві собору широко використовувався камінь, який брали з руїн давньоримського міста , які були розміщені поруч.
Собор став центром Ксантенского архідияконства, яке охопило великі території на Нижньому Рейні і навіть зберігало певну самостійність від Кельнського архієпископства. Монастир зберігав свою незалежність як від архієпископа, так і від світських властей Ксантену протягом століть, аж до 1802 року, коли в ході медіатизації, що проходила під керівництвом наполеонівського міністра Талейрана, він був секуляризований.
В 1857 -1868 роках проводилися великі реставраційні та будівельні роботи. В 1936 році замість крипти, виявленої в ході розкопок Бадера, була побудована нова крипта і освячена кардиналом .
Руйнування та відновлення
Наприкінці Другої світової війни в 1945 році під час бомбардувань союзницької авіації в результаті декількох влучень авіаційних бомб собор був сильно зруйнований. Північна дзвонова башта собору обрушилася. Однак, більшість художніх та історичних цінностей, що зберігаються в соборі, включаючи вітражні вікна були завчасно евакуйовані із собору, а тому збереглися.
Відновлення собору почалося в 1947 році під керівництвом Вальтера Бадера і тривало 19 років — до 1966 року. Однак, основні відновлювальні роботи головного нефу були закінчені за один рік і вже з 1948 році в соборі проводилися богослужіння.
У 1966 році крипта собору була розширена і там були розміщені урни з попелом в'язнів концтаборів Освенцім, Дахау та Берґен-Бельзен. Також в крипті були поховані інші жертви націонал-соціалізму - [de], [de], [de] та інші.
Оснащення собору
Вівтарі
Головний вівтар був виготовлений в 1529 році Кельнським столяром Роермондом. У вівтарі міститься головна святиня собору - скринька, виготовлена в 1128 році, з мощами Святого Віктора. Вона прикрашена фігурами Святих Віктора і Олени. У крилах вівтаря в 1534 році були розміщені роботи художника .
Окрім головного вівтаря у соборі встановлено ще 24 вівтаря XV століття.
Скульптури
На колонах головного нефа встановлено 28 скульптур XIV століття, які серед інших зображують Святих Віктора та Олену. До XV століття належать скульптури 4-х Отців Церкви, Святого Мартіна та папи Корнелія. У XVI столітті були додані скульптури Святого Христофора, трьох волхвів та Діви Марії.
Орган
Нинішний орган собору був виготовлений в 1975 році в органній майстерні [de]. Орган має як механічні, так і електричні .
Єпископська бібліотека
Заснована в 1547 році єпископська бібліотека практично повністю збереглася і знаходиться в клуатрі. В 1802 році після секуляризації сюди були переміщені фонди монастирської бібліотеки. Деякі цінності, які раніше зберігалися в цій бібліотеці, зараз зберігаються в інших місцях. Так, наприклад, найстаріший рукопис, датований IX століття зараз зберігається в музеї в Брюсселі. Ще ряд експонатів зараз в музеях Кельна, Бонна, Парижа і Мюнстера.
Література
- Walter Bader, Herbert van Bebber: Sechzehnhundert Jahre Xantener Dom. DuMont, Köln 1964.
- Hans Peter Hilger: Der Dom zu Xanten und seine Kunstschätze. Mit neuen Beiträgen zu Domschatz, Archiv und Bibliothek von Udo Grote. Langewiesche, Königstein im Taunus 2007 (3., verbesserte Auflage der von Udo Grote und Heinrich Heidbüchel überarbeiteten und erweiterten 2. Auflage). ISBN 978-3-7845-5242-2
- Reinhard Karrenbrock, Holger Kempkes: St. Viktor zu Xanten. Propsteigemeinde St. Viktor, Xanten 2002. ISBN 3980740110
- Thomas Otten: Die Ausgrabungen unter St. Viktor zu Xanten — Dom und Immunität (= Rheinische Ausgrabungen 53). Zabern, Mainz 2003.
- Ingo Runde: Xanten im frühen und hohen Mittelalter. Sagentradition — Stiftsgeschichte — Stadtwerdung (= Rheinisches Archiv 147). Böhlau, Köln/Weimar/Wien 2003. ISBN 3412154024
- Heike Hawicks: Xanten im späten Mittelalter. Stift und Stadt im Spannungsfeld zwischen Köln und Kleve (= Rheinisches Archiv 150). Verlag Böhlau, Köln/Weimar/Wien 2007, ISBN 3412029068
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ксантенський собор |
Примітки
- archINFORM — 1994.
Посилання
- Офіційний сайт єпископського музею Ксантену [ 2 вересня 2011 у Wayback Machine.](de)
- Офіційний сайт Союзу Ксантенського собору [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.](de)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sobor Svyatogo Viktora nim Xantener Dom St Viktor katolickij sobor v misti Ksanteni federalna zemlya Pivnichnij Rejn Vestfaliya V 1937 roci papa Pij XI prisvoyiv jomu zvannya Maloyi papskoyi baziliki lat Basilica minor Sobor de Vid z zahodu51 39 44 pn sh 6 27 14 sh d 51 66222 pn sh 6 45389 sh d 51 66222 6 45389Tip sporudid 1 i parafiyalna cerkvaRoztashuvannya Nimechchina KsantenPochatok budivnictva1263Kinec budivnictva1544StilRomanskij stilNalezhnistkatolicizmYeparhiyadStandEponimdVebsajtsankt viktor xanten deKsantenskij sobor Nimechchina Ksantenskij sobor u VikishovishiIstoriyaPeredistoriya Skulptura Svyatogo Viktora na fasadi soboru 1468 rik Sobor osvyacheno na chest de muchenika shanovanogo katolikami i pravoslavnimi den yakogo vidznachayetsya 10 grudnya Zgidno z legendoyu Viktor buv soldatom Fivaidskogo legionu Vin buv strachenij v IV stolitti v amfiteatri forteci de teritoriya suchasnogo Ksantenu za vidmovu prinesti zhertvu poganskim bogam Imperatricya Olena znajshla moshi Viktora i sporudila dlya nih kapelu Rozkopki provedeni v 1933 roci nimeckim arheologom de pidtverdzhuyut fakt isnuvannya memorialnoyi kripti lat Cella memoriae IV go stolittya odnak na dumku vchenih viyavleni v cij kripti kistki nalezhat ne Svyatomu Viktoru a dvom nevidomim cholovikam piznishogo periodu V VI stolittya yepiskop Kelnu de pobuduvav nad kriptoyu molitovnyu a persha cerkva bula pobudovana v 752 roci v chasi Karolingiv Postupovo navkolo cerkvi sformuvavsya monastir a misce pohovannya Svyatogo Viktora stala nazivatisya Svyatineyu lat Sanctos sho j zumovilo nazvu vinik mista Ksanten Na pochatku IX stolittya buduyetsya nova cerkva trohnefna bazilika Cya cerkva bula zrujnovana normanami v 863 roci V 967 roci arhiyepiskopom Kelna Folkmarom zvoditsya nova cerkva v romanskomu stili Cya cerkva dvichi vidnovlyuvalasya pislya pozhezh XI ta XII stolit i bula rozshirena v 1213 roci pid chas pravlinnya imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ottona IV Braunshvejzkogo Sobor Svyatogo Viktora vid momentu zasnuvannya i do drugoyi svitovoyi vijni Vestverk soboru V 1263 roci za vkazivkoyu Kelnskogo arhiyepiskopa Konrada fon Gohshtadena vidbuvayetsya zakladka soboru Svyatogo Viktora Brat Konrada fon Gohshtadena Fridrih buv u cej chas arhidiyakonom Ksantenu Do 1437 roku bula sporudzhena shidna vivtarna chastina soboru potim do 1519 roku sporudzhuvavsya golovnij nef i nareshti do 1544 roku buv sporudzhenij vestverk z dvoma dzvinicyami Pri budivnictvi soboru shiroko vikoristovuvavsya kamin yakij brali z ruyin davnorimskogo mista yaki buli rozmisheni poruch Sobor stav centrom Ksantenskogo arhidiyakonstva yake ohopilo veliki teritoriyi na Nizhnomu Rejni i navit zberigalo pevnu samostijnist vid Kelnskogo arhiyepiskopstva Monastir zberigav svoyu nezalezhnist yak vid arhiyepiskopa tak i vid svitskih vlastej Ksantenu protyagom stolit azh do 1802 roku koli v hodi mediatizaciyi sho prohodila pid kerivnictvom napoleonivskogo ministra Talejrana vin buv sekulyarizovanij V 1857 1868 rokah provodilisya veliki restavracijni ta budivelni roboti V 1936 roci zamist kripti viyavlenoyi v hodi rozkopok Badera bula pobudovana nova kripta i osvyachena kardinalom Golovnij nef Rujnuvannya ta vidnovlennya Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni v 1945 roci pid chas bombarduvan soyuznickoyi aviaciyi v rezultati dekilkoh vluchen aviacijnih bomb sobor buv silno zrujnovanij Pivnichna dzvonova bashta soboru obrushilasya Odnak bilshist hudozhnih ta istorichnih cinnostej sho zberigayutsya v sobori vklyuchayuchi vitrazhni vikna buli zavchasno evakujovani iz soboru a tomu zbereglisya Vidnovlennya soboru pochalosya v 1947 roci pid kerivnictvom Valtera Badera i trivalo 19 rokiv do 1966 roku Odnak osnovni vidnovlyuvalni roboti golovnogo nefu buli zakincheni za odin rik i vzhe z 1948 roci v sobori provodilisya bogosluzhinnya U 1966 roci kripta soboru bula rozshirena i tam buli rozmisheni urni z popelom v yazniv konctaboriv Osvencim Dahau ta Bergen Belzen Takozh v kripti buli pohovani inshi zhertvi nacional socializmu de de de ta inshi Osnashennya soboruVivtari Vivtarna chastina Golovnij vivtar Golovnij vivtar buv vigotovlenij v 1529 roci Kelnskim stolyarom Roermondom U vivtari mistitsya golovna svyatinya soboru skrinka vigotovlena v 1128 roci z moshami Svyatogo Viktora Vona prikrashena figurami Svyatih Viktora i Oleni U krilah vivtarya v 1534 roci buli rozmisheni roboti hudozhnika Okrim golovnogo vivtarya u sobori vstanovleno she 24 vivtarya XV stolittya Skulpturi Na kolonah golovnogo nefa vstanovleno 28 skulptur XIV stolittya yaki sered inshih zobrazhuyut Svyatih Viktora ta Olenu Do XV stolittya nalezhat skulpturi 4 h Otciv Cerkvi Svyatogo Martina ta papi Korneliya U XVI stolitti buli dodani skulpturi Svyatogo Hristofora troh volhviv ta Divi Mariyi Organ Ninishnij organ soboru buv vigotovlenij v 1975 roci v organnij majsterni de Organ maye yak mehanichni tak i elektrichni Yepiskopska biblioteka Zasnovana v 1547 roci yepiskopska biblioteka praktichno povnistyu zbereglasya i znahoditsya v kluatri V 1802 roci pislya sekulyarizaciyi syudi buli peremisheni fondi monastirskoyi biblioteki Deyaki cinnosti yaki ranishe zberigalisya v cij biblioteci zaraz zberigayutsya v inshih miscyah Tak napriklad najstarishij rukopis datovanij IX stolittya zaraz zberigayetsya v muzeyi v Bryusseli She ryad eksponativ zaraz v muzeyah Kelna Bonna Parizha i Myunstera LiteraturaWalter Bader Herbert van Bebber Sechzehnhundert Jahre Xantener Dom DuMont Koln 1964 Hans Peter Hilger Der Dom zu Xanten und seine Kunstschatze Mit neuen Beitragen zu Domschatz Archiv und Bibliothek von Udo Grote Langewiesche Konigstein im Taunus 2007 3 verbesserte Auflage der von Udo Grote und Heinrich Heidbuchel uberarbeiteten und erweiterten 2 Auflage ISBN 978 3 7845 5242 2 Reinhard Karrenbrock Holger Kempkes St Viktor zu Xanten Propsteigemeinde St Viktor Xanten 2002 ISBN 3980740110 Thomas Otten Die Ausgrabungen unter St Viktor zu Xanten Dom und Immunitat Rheinische Ausgrabungen 53 Zabern Mainz 2003 ISBN 3805331487 Ingo Runde Xanten im fruhen und hohen Mittelalter Sagentradition Stiftsgeschichte Stadtwerdung Rheinisches Archiv 147 Bohlau Koln Weimar Wien 2003 ISBN 3412154024 Heike Hawicks Xanten im spaten Mittelalter Stift und Stadt im Spannungsfeld zwischen Koln und Kleve Rheinisches Archiv 150 Verlag Bohlau Koln Weimar Wien 2007 ISBN 3412029068 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ksantenskij soborPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049PosilannyaOficijnij sajt yepiskopskogo muzeyu Ksantenu 2 veresnya 2011 u Wayback Machine de Oficijnij sajt Soyuzu Ksantenskogo soboru 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine de