Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крістін Дельфі фр Christine Delphy нар 9 грудня 1941 Париж Франція французька соціологиня феміністка письменниця і теоре

Крістін Дельфі

Крістін Дельфі

Крістін Дельфі (фр. Christine Delphy, нар. 9 грудня 1941, Париж, Франція) ― французька соціологиня, феміністка, письменниця і теоретикиня. Відома своїм новаторським матеріалістичним фемінізмом, вона була співзасновницею Французького визвольного руху (Mouvement de Libération des Femmes, або MLF) у 1970 та журналу «Nouvelles questions féministes» («Нові феміністичні питання») із Сімоною де Бовуар у 1981.

Крістін Дельфі
фр. Christine Delphy
image
Народилася9 грудня 1941(1941-12-09)[1][2] (82 роки)
XIV округ Парижа, Париж, Франція[3]
Країнаimage Франція
Місце проживанняСША[4]
Франція[4]
Діяльністьсоціолог, лекторка, активістка
Галузьгендерні дослідження, фемінізм і антирасизм
Alma materПаризький університет
Знання мовфранцузька[5]
ЗакладНаціональний центр наукових досліджень[6]
Членствоd
НапрямокМатеріалістичний фемінізм
Посадаd
IMDbID 1458348
Сайтchristinedelphy.wordpress.com

Життєпис

Народилася в 1941 році у сім'ї власників місцевої аптеки. У документальному фільмі про її життя та ідеї «Je ne suis pas féministe, mais…» («Я не феміністка, але…») Дельфі описує ранню феміністичну свідомість у спостереженні за батьками: хоча ведення аптеки було трудомістким для них обох, але коли вони приходили додому на обід, батько відпочивав і читав газету, поки мати була зобов'язана приготувати полуденну їжу, а потім помити посуд, перш ніж вони обоє повернуться на роботу.

Однак Дельфі не завжди визначала себе як феміністку через стигму навколо цього терміну. У телевізійному інтерв'ю в 1985 році вона описала період свого життя, коли регулярно виступала з коментарями: «Je ne suis pas féministe, mais …» (фраза, з якої фільм бере назву).

Освіта

Дельфі вивчала соціологію в Чиказькому, Паризькому та Каліфорнійському університетах у Берклі. Повернувшись до Франції, була зацікавлена в проведенні дисертаційного проєкту про жінок, проте в «Je ne suis pas féministe, mais…» описала зустріч з опором цій темі у свого тодішнього радника П'єра Бурдьє, який сказав Дельфі, що нікому було порадити цей проєкт, оскільки ніхто не досліджує жінок (хоча французькі соціологи, такі як Андре Мішель, вже публікували значні дослідження). Натомість Дельфі погодилася займатись сільською соціологією, але питання про жінок і особливо про їх економічну роль також постало в цьому проєкті. «Я зрозуміла, що існує цілий набір товарів, які абсолютно не проходять через ринок», причому більша частина економічних внесків жінок функціонує як неоплачувана, на відміну від найманої праці, яка займала центральне місце в теоріях капіталістичного утиску (тобто клас капіталістів витягує значення між зарплатою, яку вони виплачують робітникам, та фактичною вартістю того, що роблять робітники). «Певною мірою, контур Головного ворога вже був там. Виявлення не просто економічної експлуатації жінок, а конкретної форми економічної експлуатації».

Академічна кар'єра

Дельфі влаштувалася на посаду наукової співробітниці в 1978 році й претендувала на посаду директорки (професорки) з наукових досліджень приблизно в 1990 році, але їй знадобилося дев'ять років, щоб здобути це підвищення. Вона зіткнулась з явною дискримінацією щодо себе як лесбійки. У «Je ne suis pas féministe, mais…» вона описує інцидент, коли співробітник факультету, відповідальний за перегляд її роботи, відхилив дослідження та рецензування, а потім ще додав резолюцію: «Плюс, вона гомосексуалістка».

Активізм

Дельфі прибула до США в 1962 році під час руху за громадянські права. Як говорила потім, саме у США вона прибула, щоб побачити реальність расизму. «Расизм існував удома у Франції, але я цього не бачила.» У 1965 році Дельфі залишила Берклі, щоб працювати у Вашингтонській міській лізі, і завдяки цьому досвіду діяльності в Русі за громадянські права розвинула віру в цінність пригноблених груп (таких як жінки), що розвивають автономні активістські рухи, як це робили афроамериканці. Вона повернулася до Франції, а в травні 1968 року взяла участь у феміністичній групі FMA (Féminin Masculin Avenir), яка разом з іншими групами створила Жіночий визвольний рух (Mouvement de Libération des Femmes, MLF). У серпні 1970 року Дельфі та інші члени MLF принесли квіти «невідомій дружині невідомого солдата», перші акції MLF привернули увагу ЗМІ. Дельфі — відкрита лесбійка і членкиня Gouines rouges («Червоні лесбійки»).

У 1971 році вона додала своє ім'я до Маніфесту трьохсот сорока трьох, публічно заявивши, що зробила аборт, коли це було незаконно у Франції.

В останні роки реалізація французького закону про світськість та помітні релігійні символи в школах 2004 року — закону, який включає заборону французьким школяркам-мусульманкам носити хустки на шкільній території — призвела до проблем та дискримінації французьких мусульманок до уваги Дельфі. У відповідь на це Дельфі зіткнулася з реакцією багатьох французьких феміністок, які підтримують закон, критикуючи цю її позицію як лицемірну та расистську.

Ідеї

 Матеріалістичний фемінізм

Дельфі була піонеркою матеріалістичного фемінізму, застосовуючи матеріалістичний підхід до відносин між статями. Дельфі аналізує ґендерну нерівність, що базується на матеріальній економічній основі, зокрема на внутрішніх виробничих відносинах. Цей перегляд марксизму поставив під сумнів ідею, що існують лише капіталістичні класи. Для Дельфі стать також є позицією у способі домашньої праці. З цієї точки зору, головним ворогом жінок як класу є патріархат. Вона також розробила аналіз гендеру, стверджуючи, що гендер передує статі. Її теорія є знаковою в процесі денатуралізації сексу, яка є маркером статі.

З Ніколь-Клодом Матьє, Еммануелем де Лессепсом, , Монік Віттіг та Дельфі започаткувала матеріалістичну школу фемінізму. Матеріалістичний фемінізм особливо присутній у журналі «Nouvelles questions feministes», яким досі керує Делфі.

Проти есенціалізму та так званого «французького фемінізму»

Дельфі ставить під сумнів біологічний есенціалістські погляди на стать, навіть коли вони походять від жіночого руху. Також вона критикує поняття «французького фемінізму». Дельфі стверджує, що його суть полягає в тому, що більшість французьких феміністок проти есенціалізму, і дуже мало хто підтримує те, що в США називали «французьким фемінізмом». Для Дельфі американський винахід «французького фемінізму» мав політичну мету: прийняття есенціалізму серед англо-американських феміністок (очікувалося, вони подумають: Якщо француженки думають так, ми повинні це поважати й приймати).

Усі ці ідеї детально розроблені в багатьох статтях 1970-х, 1980-х та 1990-х у «Феміністичних питаннях» та «Нувелевих питаннях феміністок» і були опубліковані в наступних книгах: «L'Ennemi principal, том 1.: L'Économie politique du patriarcat» (1997) та «L'Ennemi principal, том 2: Penser le genre» (2001).

Бібліографія

  • Головний ворог, 1 Вт. RRCP, Лондон, 1977
  • Близько до будинку Лондон, Хатчінсон та Університет Массачусетсу, преса, 1984
  • Знайома експлуатація: новий аналіз шлюбу в сучасних західних суспільствах, avec Diana Leonard, Oxford, Polity Press, 1992
  • L'Ennemi princip 1, Économie politique du patriarcat, Syllepse, «Nouvelles Question féministes», 1998.
  • L'Ennemi principal 2, Penser le genre, Syllepse, «Nouvelles questions féministes», 2001.
  • Avec Sylvie Chaperon (реж.), Le Cinquantenaire du Deuxième Sexe, Syllepse, 2002.
  • Classer, dominer, Qui sont les «autres» ?, La Fabrique, 2008,.
  • Un univerzalisme si particulier, Féminisme et exclusion française, Париж, Syllepse, 2010
  • Un troussage de domestique (реж.), Париж, Syllepse, 2011
  • Окремо та домінувати: Фемінізм та расизм після війни з терором, Версо, 2015.
  • Pour une théorie générale de l'exploitation: des différentes formes d'extorsion de travail aujourd'hui, Париж: Editions Syllepse ; Квебек: M éditeur, 2015.

Фільмографія

Крістін Дельфі знялась у численних фільмах:

  • Проява Жіночого визвольного руху, Паризьке місце де Етуаль, новини RTF, перша поява жіночого руху в Парижі після Другої світової війни, біля могили Невідомого солдата, 1970
  • Le Ghetto Expérimental Жана-Мішеля Карре та Адамса Шмедеса, 1975
  • Кейт Міллетт говорить про проституцію з феміністками — Відео під час страйку повій у 1975 році та після виходу книги Кейт Міллетт (із французькими феміністками, такими як Монік Віттіг, Крістін Дельфі), 1975
  • Au nom des femmes, Сімона де Бовуар, емісія Aujourd'hui la vie, дебати щодо фемінізму Симона де Бовуар, Дельфін Сейріг, Крістін Дельфі…, A2 / Франція 2, 1985
  • Слава Богу, я лесбійка! Домінік Кардона та Лорі Колберт, 1992
  • Друга стать Сімони де Бовуар, до 50-ї річниці виходу книги, інтерв'ю Мішель Перро та Крістін Дельфі, теленовини TF1, 1999
  • Деботу! Історія Жіночого визвольного руху 1970—1980, Керол Руссопулос, 1999
  • Cinquantenaire du deuxième sexe, Карол Руссопулос та Крістін Дельфі, фільм на конференції, 2001
  • Bleu, blanc, троянда Ів Джелан, 2002
  • Un racisme à peine voilé, Джером Хост, 2004
  • La prostitution, телешоу L'arène de France, з інтерв'ю Крістін Дельфі, Ніколь Борво та Флоренс Монтрено, А2 / Франція 2, 2007
  • Чахіназ: quels droits pour les femmes, документальний фільм про молоду алжирську жінку, з інтерв'ю Крістін Дельфі, Франція, 5, 2007
  • Ес на біс! Констанс Райдер та Джозіане Шиманські, 40 років після народження MLF, хто такі феміністки сьогодні?, 2011
  • Керол Руссопулос, жінка жіночого віку, Еммануель де Рідматтен, 2012
  • Je ne suis pas féministe, mais. [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] . [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] . [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] (Я не феміністка, але …) Флоренс Тіссо та Сільві Тіссо, 2015 рік
  • L'Abécédaire de Christine Delphy [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] (Крістін Дельфі від А до Я) Флоренс Тіссо та Сільві Тіссо, 2015

Дивитися також

Примітки

  1. Персей — 2005.
    d:Track:Q252430
  2. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
    d:Track:Q50358336
  3. Dictionnaire des féministes / C. Bard, S. Chaperon — 2017. — P. 397.
    d:Track:Q2965879d:Track:Q30003115d:Track:Q30118960
  4. Dictionnaire des féministes / C. Bard, S. Chaperon — 2017. — P. 398.
    d:Track:Q2965879d:Track:Q30003115d:Track:Q30118960
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. https://www.radiofrance.fr/personnes/christine-delphy
  7. Ann Comire and Deborah Klezmer, ред. (2007). Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women through the Ages. Waterford CT: Yorkin.→Delphy, Christine.
  8. Tissot, Florence; Tissot, Sylvie (8 березня 2015), , архів оригіналу за 20 жовтня 2021, процитовано 8 лютого 2016
  9. Françoise Picq, Liberation des femmes, les années mouvement, 1990
  10. Abigail Gregory, Ursula Tidd, Women in Contemporary France, , 2000, p. 178
  11. . BBC. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 16 березня 2017.
  12. Delphy, Christine (1 січня 2006). Antisexisme ou antiracisme? Un faux dilemme. Nouvelles Questions Féministes. 25 (1): 59—83. doi:10.3917/nqf.251.0059. JSTOR 40620341.
  13. Delphy, Christine (1975). Pour un féminisme matérialiste [For a materialist feminism]. L'Arc. 61: 61—67.
  14. Delphy, Christine; Leonard, Diana (1980). A Materialist Feminism Is Possible. Feminist Review. 4 (4): 79—105. doi:10.1057/fr.1980.8. JSTOR 1394771.
  15. See «L'ennemi principal (The Main Enemy)» in Christine Delphy, L'Ennemi principal, tome 1 : L'Économie politique du patriarcat (1997)
  16. Delphy, Christine; Leonard, Diana (1993). Rethinking Sex and Gender. Women's Studies International Forum. 16: 1—9. doi:10.1016/0277-5395(93)90076-l.
  17. Christine Delphy, L'Ennemi principal, tome 2 : Penser le genre (2001)
  18. See «Protofeminism and antifeminism» in Christine Delphy, L'Ennemi principal, tome 1 : L'Économie politique du patriarcat (1997)
  19. See «L'invention du 'French Feminism': une démarche essentielle», in Christine Delphy, L'Ennemi principal, tome 2 : Penser le genre (2001)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kristin Delfi fr Christine Delphy nar 9 grudnya 1941 Parizh Franciya francuzka sociologinya feministka pismennicya i teoretikinya Vidoma svoyim novatorskim materialistichnim feminizmom vona bula spivzasnovniceyu Francuzkogo vizvolnogo ruhu Mouvement de Liberation des Femmes abo MLF u 1970 ta zhurnalu Nouvelles questions feministes Novi feministichni pitannya iz Simonoyu de Bovuar u 1981 Kristin Delfifr Christine DelphyNarodilasya9 grudnya 1941 1941 12 09 1 2 82 roki XIV okrug Parizha Parizh Franciya 3 Krayina FranciyaMisce prozhivannyaSShA 4 Franciya 4 Diyalnistsociolog lektorka aktivistkaGaluzgenderni doslidzhennya feminizm i antirasizmAlma materParizkij universitetZnannya movfrancuzka 5 ZakladNacionalnij centr naukovih doslidzhen 6 ChlenstvodNapryamokMaterialistichnij feminizmPosadadIMDbID 1458348Sajtchristinedelphy wordpress com Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v 1941 roci u sim yi vlasnikiv miscevoyi apteki U dokumentalnomu filmi pro yiyi zhittya ta ideyi Je ne suis pas feministe mais Ya ne feministka ale Delfi opisuye rannyu feministichnu svidomist u sposterezhenni za batkami hocha vedennya apteki bulo trudomistkim dlya nih oboh ale koli voni prihodili dodomu na obid batko vidpochivav i chitav gazetu poki mati bula zobov yazana prigotuvati poludennu yizhu a potim pomiti posud persh nizh voni oboye povernutsya na robotu Odnak Delfi ne zavzhdi viznachala sebe yak feministku cherez stigmu navkolo cogo terminu U televizijnomu interv yu v 1985 roci vona opisala period svogo zhittya koli regulyarno vistupala z komentaryami Je ne suis pas feministe mais fraza z yakoyi film bere nazvu OsvitaDelfi vivchala sociologiyu v Chikazkomu Parizkomu ta Kalifornijskomu universitetah u Berkli Povernuvshis do Franciyi bula zacikavlena v provedenni disertacijnogo proyektu pro zhinok prote v Je ne suis pas feministe mais opisala zustrich z oporom cij temi u svogo todishnogo radnika P yera Burdye yakij skazav Delfi sho nikomu bulo poraditi cej proyekt oskilki nihto ne doslidzhuye zhinok hocha francuzki sociologi taki yak Andre Mishel vzhe publikuvali znachni doslidzhennya Natomist Delfi pogodilasya zajmatis silskoyu sociologiyeyu ale pitannya pro zhinok i osoblivo pro yih ekonomichnu rol takozh postalo v comu proyekti Ya zrozumila sho isnuye cilij nabir tovariv yaki absolyutno ne prohodyat cherez rinok prichomu bilsha chastina ekonomichnih vneskiv zhinok funkcionuye yak neoplachuvana na vidminu vid najmanoyi praci yaka zajmala centralne misce v teoriyah kapitalistichnogo utisku tobto klas kapitalistiv vityaguye znachennya mizh zarplatoyu yaku voni viplachuyut robitnikam ta faktichnoyu vartistyu togo sho roblyat robitniki Pevnoyu miroyu kontur Golovnogo voroga vzhe buv tam Viyavlennya ne prosto ekonomichnoyi ekspluataciyi zhinok a konkretnoyi formi ekonomichnoyi ekspluataciyi Akademichna kar yeraDelfi vlashtuvalasya na posadu naukovoyi spivrobitnici v 1978 roci j pretenduvala na posadu direktorki profesorki z naukovih doslidzhen priblizno v 1990 roci ale yij znadobilosya dev yat rokiv shob zdobuti ce pidvishennya Vona zitknulas z yavnoyu diskriminaciyeyu shodo sebe yak lesbijki U Je ne suis pas feministe mais vona opisuye incident koli spivrobitnik fakultetu vidpovidalnij za pereglyad yiyi roboti vidhiliv doslidzhennya ta recenzuvannya a potim she dodav rezolyuciyu Plyus vona gomoseksualistka AktivizmDelfi pribula do SShA v 1962 roci pid chas ruhu za gromadyanski prava Yak govorila potim same u SShA vona pribula shob pobachiti realnist rasizmu Rasizm isnuvav udoma u Franciyi ale ya cogo ne bachila U 1965 roci Delfi zalishila Berkli shob pracyuvati u Vashingtonskij miskij lizi i zavdyaki comu dosvidu diyalnosti v Rusi za gromadyanski prava rozvinula viru v cinnist prignoblenih grup takih yak zhinki sho rozvivayut avtonomni aktivistski ruhi yak ce robili afroamerikanci Vona povernulasya do Franciyi a v travni 1968 roku vzyala uchast u feministichnij grupi FMA Feminin Masculin Avenir yaka razom z inshimi grupami stvorila Zhinochij vizvolnij ruh Mouvement de Liberation des Femmes MLF U serpni 1970 roku Delfi ta inshi chleni MLF prinesli kviti nevidomij druzhini nevidomogo soldata pershi akciyi MLF privernuli uvagu ZMI Delfi vidkrita lesbijka i chlenkinya Gouines rouges Chervoni lesbijki U 1971 roci vona dodala svoye im ya do Manifestu trohsot soroka troh publichno zayavivshi sho zrobila abort koli ce bulo nezakonno u Franciyi V ostanni roki realizaciya francuzkogo zakonu pro svitskist ta pomitni religijni simvoli v shkolah 2004 roku zakonu yakij vklyuchaye zaboronu francuzkim shkolyarkam musulmankam nositi hustki na shkilnij teritoriyi prizvela do problem ta diskriminaciyi francuzkih musulmanok do uvagi Delfi U vidpovid na ce Delfi zitknulasya z reakciyeyu bagatoh francuzkih feministok yaki pidtrimuyut zakon kritikuyuchi cyu yiyi poziciyu yak licemirnu ta rasistsku Ideyi Materialistichnij feminizm Delfi bula pionerkoyu materialistichnogo feminizmu zastosovuyuchi materialistichnij pidhid do vidnosin mizh statyami Delfi analizuye gendernu nerivnist sho bazuyetsya na materialnij ekonomichnij osnovi zokrema na vnutrishnih virobnichih vidnosinah Cej pereglyad marksizmu postaviv pid sumniv ideyu sho isnuyut lishe kapitalistichni klasi Dlya Delfi stat takozh ye poziciyeyu u sposobi domashnoyi praci Z ciyeyi tochki zoru golovnim vorogom zhinok yak klasu ye patriarhat Vona takozh rozrobila analiz genderu stverdzhuyuchi sho gender pereduye stati Yiyi teoriya ye znakovoyu v procesi denaturalizaciyi seksu yaka ye markerom stati Z Nikol Klodom Matye Emmanuelem de Lessepsom Monik Vittig ta Delfi zapochatkuvala materialistichnu shkolu feminizmu Materialistichnij feminizm osoblivo prisutnij u zhurnali Nouvelles questions feministes yakim dosi keruye Delfi Proti esencializmu ta tak zvanogo francuzkogo feminizmu Delfi stavit pid sumniv biologichnij esencialistski poglyadi na stat navit koli voni pohodyat vid zhinochogo ruhu Takozh vona kritikuye ponyattya francuzkogo feminizmu Delfi stverdzhuye sho jogo sut polyagaye v tomu sho bilshist francuzkih feministok proti esencializmu i duzhe malo hto pidtrimuye te sho v SShA nazivali francuzkim feminizmom Dlya Delfi amerikanskij vinahid francuzkogo feminizmu mav politichnu metu prijnyattya esencializmu sered anglo amerikanskih feministok ochikuvalosya voni podumayut Yaksho francuzhenki dumayut tak mi povinni ce povazhati j prijmati Usi ci ideyi detalno rozrobleni v bagatoh stattyah 1970 h 1980 h ta 1990 h u Feministichnih pitannyah ta Nuvelevih pitannyah feministok i buli opublikovani v nastupnih knigah L Ennemi principal tom 1 L Economie politique du patriarcat 1997 ta L Ennemi principal tom 2 Penser le genre 2001 BibliografiyaGolovnij vorog 1 Vt RRCP London 1977 Blizko do budinku London Hatchinson ta Universitet Massachusetsu presa 1984 Znajoma ekspluataciya novij analiz shlyubu v suchasnih zahidnih suspilstvah avec Diana Leonard Oxford Polity Press 1992 L Ennemi princip 1 Economie politique du patriarcat Syllepse Nouvelles Question feministes 1998 L Ennemi principal 2 Penser le genre Syllepse Nouvelles questions feministes 2001 Avec Sylvie Chaperon rezh Le Cinquantenaire du Deuxieme Sexe Syllepse 2002 Classer dominer Qui sont les autres La Fabrique 2008 ISBN 2 913372 82 1 Un univerzalisme si particulier Feminisme et exclusion francaise Parizh Syllepse 2010 Un troussage de domestique rezh Parizh Syllepse 2011 Okremo ta dominuvati Feminizm ta rasizm pislya vijni z terorom Verso 2015 Pour une theorie generale de l exploitation des differentes formes d extorsion de travail aujourd hui Parizh Editions Syllepse Kvebek M editeur 2015 FilmografiyaKristin Delfi znyalas u chislennih filmah Proyava Zhinochogo vizvolnogo ruhu Parizke misce de Etual novini RTF persha poyava zhinochogo ruhu v Parizhi pislya Drugoyi svitovoyi vijni bilya mogili Nevidomogo soldata 1970 Le Ghetto Experimental Zhana Mishelya Karre ta Adamsa Shmedesa 1975 Kejt Millett govorit pro prostituciyu z feministkami Video pid chas strajku povij u 1975 roci ta pislya vihodu knigi Kejt Millett iz francuzkimi feministkami takimi yak Monik Vittig Kristin Delfi 1975 Au nom des femmes Simona de Bovuar emisiya Aujourd hui la vie debati shodo feminizmu Simona de Bovuar Delfin Sejrig Kristin Delfi A2 Franciya 2 1985 Slava Bogu ya lesbijka Dominik Kardona ta Lori Kolbert 1992 Druga stat Simoni de Bovuar do 50 yi richnici vihodu knigi interv yu Mishel Perro ta Kristin Delfi telenovini TF1 1999 Debotu Istoriya Zhinochogo vizvolnogo ruhu 1970 1980 Kerol Russopulos 1999 Cinquantenaire du deuxieme sexe Karol Russopulos ta Kristin Delfi film na konferenciyi 2001 Bleu blanc troyanda Iv Dzhelan 2002 Un racisme a peine voile Dzherom Host 2004 La prostitution teleshou L arene de France z interv yu Kristin Delfi Nikol Borvo ta Florens Montreno A2 Franciya 2 2007 Chahinaz quels droits pour les femmes dokumentalnij film pro molodu alzhirsku zhinku z interv yu Kristin Delfi Franciya 5 2007 Es na bis Konstans Rajder ta Dzhoziane Shimanski 40 rokiv pislya narodzhennya MLF hto taki feministki sogodni 2011 Kerol Russopulos zhinka zhinochogo viku Emmanuel de Ridmatten 2012 Je ne suis pas feministe mais 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ya ne feministka ale Florens Tisso ta Silvi Tisso 2015 rik L Abecedaire de Christine Delphy 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Kristin Delfi vid A do Ya Florens Tisso ta Silvi Tisso 2015Divitisya takozhSocialistichnij feminizmPrimitkiPersej 2005 d Track Q252430 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 Dictionnaire des feministes C Bard S Chaperon 2017 P 397 d Track Q2965879d Track Q30003115d Track Q30118960 Dictionnaire des feministes C Bard S Chaperon 2017 P 398 d Track Q2965879d Track Q30003115d Track Q30118960 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www radiofrance fr personnes christine delphy Ann Comire and Deborah Klezmer red 2007 Dictionary of Women Worldwide 25 000 Women through the Ages Waterford CT Yorkin Delphy Christine Tissot Florence Tissot Sylvie 8 bereznya 2015 arhiv originalu za 20 zhovtnya 2021 procitovano 8 lyutogo 2016 Francoise Picq Liberation des femmes les annees mouvement 1990 Abigail Gregory Ursula Tidd Women in Contemporary France 2000 p 178 BBC Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 16 bereznya 2017 Delphy Christine 1 sichnya 2006 Antisexisme ou antiracisme Un faux dilemme Nouvelles Questions Feministes 25 1 59 83 doi 10 3917 nqf 251 0059 JSTOR 40620341 Delphy Christine 1975 Pour un feminisme materialiste For a materialist feminism L Arc 61 61 67 Delphy Christine Leonard Diana 1980 A Materialist Feminism Is Possible Feminist Review 4 4 79 105 doi 10 1057 fr 1980 8 JSTOR 1394771 See L ennemi principal The Main Enemy in Christine Delphy L Ennemi principal tome 1 L Economie politique du patriarcat 1997 Delphy Christine Leonard Diana 1993 Rethinking Sex and Gender Women s Studies International Forum 16 1 9 doi 10 1016 0277 5395 93 90076 l Christine Delphy L Ennemi principal tome 2 Penser le genre 2001 See Protofeminism and antifeminism in Christine Delphy L Ennemi principal tome 1 L Economie politique du patriarcat 1997 See L invention du French Feminism une demarche essentielle in Christine Delphy L Ennemi principal tome 2 Penser le genre 2001 Posilannya

Дата публікації:
Топ