Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кри мка до 1945 року Султан Бочала крим Sultan Boçala село Джанкойського району Автономної Республіки Крим Населення ста

Кримка (Джанкойський район)

Кримка (Джанкойський район)

Кри́мка (до 1945 року — Султан-Бочала, крим. Sultan Boçala) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1 896 осіб. Орган місцевого самоврядування - Кримківська сільська рада. Розташоване на заході району.

село Кримка
image
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Кримківська сільська рада
Облікова картка Кримка 
Основні дані
Населення 1 896
Поштовий індекс 96154
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°42′15″ пн. ш. 34°11′28″ сх. д. / 45.70417° пн. ш. 34.19111° сх. д. / 45.70417; 34.19111Координати: 45°42′15″ пн. ш. 34°11′28″ сх. д. / 45.70417° пн. ш. 34.19111° сх. д. / 45.70417; 34.19111
Місцева влада
Адреса ради 96154, АРК, Джанкойський район, с. Кримка,вул.Шкільна,5
Карта
image
image
Кримка
image
image
Кримка
Мапа

image Кримка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Кримка.

Географія

Кримка - село на заході району, у степовому Криму, біля кордону з Первомайським районом, висота над рівнем моря - 34 м . Сусідні села: Павлівка за 3,5 км на північ, Ярке за 4,5 км на схід, Яструбці за 3 км на південь та Абрикосове Первомайського району за 5,3 км на захід. Відстань до райцентру - близько 16 кілометрів, там же найближча залізнична станція.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Султан-Бочай входив до Бочалатського кадилику Карасбазарського каймакамства . Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 , на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту . Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії . За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії , Султан-Бочай був включений до складу Перекопського повіту.

За Відомостями про всіх селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, у селі Султан-Бочай числилося 28 дворів, 180 кримських татар, 5 циган і 3 ясир . На військово-топографічній мапі 1817 село Султан Бочай позначений з 30 дворами . Після реформи волосного поділу 1829 року Султан-Бочай, згідно «Відомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» віднесли до . Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину , село помітно спорожніла і на карті 1842 Султан-Бочай позначений умовним знаком «мала село», тобто, менше 5 дворів .

Після земської реформи Олександра II 1864 року, село приписали до . У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Біюк-Бочай або Султан-Бочай - власницьке татарське поселення з 6 дворами і 12 жителями при колодязях . На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Султан-Бочай 9 дворів . Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік» , село було покинуте мешканцями в 1860-1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину і залишалася в руїнах і в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» також не значиться.

У результаті земської реформи 1890 Султан-Бача віднесли до . У «... Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не наведено . За «... Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1900 рік» на хуторі Султан Бочай значилося 16 жителів в 3 подвір'ях . Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії» , німецька лютеранський хутір Раппа був заснований в 1903 році . У 1911 році на хуторі мешкало 66 чоловік , в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 в Богемської волості Перекопського повіту значиться економія Раппа Султан-Бочай з населенням 102 людини .

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район . У 1922 році повіти перетворили в округу . 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 , хутір Султан-Бочай, з населенням 99 осіб, з яких було 17 німця , входив до складу Павловського сільради Джанкойського району .

Під час окупації Криму в німецько-радянську війну населений пункт використовувався німцями як ферма-радгосп. 12.04.1944 під час стрімкого наступу бійців 279 стрілецької дивізії на автомашинах радгосп Бий-Су-Ковча був оточений. Після невеликого боя гарнізон здався. Трофеєм стали тварини ферми.

Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан . Після звільнення Криму від німців у квітні, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з і Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України . Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, населений пункт радгоспу Бий-Су-Ковча об'єднали з Султан Бочалой і перейменували в Кримку .

Примітки

  1. . Weather.in.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 рік. — 1888.
  3. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  4. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  5. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  7. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 104. — 1897.
  8. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
  9. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 137.
  10. К вопросу о переселении крымских мусульман в турцию в конце XVIII - первой половине XIX веков / В. И. Ляшенко // . — Дата звернення: 04.01.2015.
  11. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  12. Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864. — Санкт-Петербург : Друкарня Карла Вульфа. — С. 75. — Дата звернення: 22.03.2015.
  13. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 березня 2015.]
  14. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — 2 005. з джерела 19 жовтня 2013
  15. К.В.Ханацкій (+1867). . Сімферополь, друкарня Таврійського Губернського Правління. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
  16. Історія земства за сорок років. Т. 4. Історія земства / Борис Веселовский. — Санкт-Петербург : В-во О. Н. Попової, 1911.
  17. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  18. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  19.  : энциклопедический словарь / сост. В. Ф. Дизендорф. — Москва : ЭРН, 2006. — 472 с. (рос.)
  20. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого, Перекопський повіт, 1915
  21. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 235.
  22. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  23. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  24. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  25. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 319.
  26. Центральний Архів Міноборони (ЦАМО) РФ. Фонд 1577. Опис 1. Справа 7 Схема.
  27. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  28. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
  29. Как заселяли Крым (1944–1954)[недоступне посилання] : [арх. 30.06.2013] / Эльвина СЕИТОВА, аспирант исторического факультета ТНУ, «ГК». — 2013. — 1 мая. — Дата звернення: 26.06.2013.
  30. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области



image Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kri mka do 1945 roku Sultan Bochala krim Sultan Bocala selo Dzhankojskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Naselennya stanovit 1 896 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Krimkivska silska rada Roztashovane na zahodi rajonu selo KrimkaKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Dzhankojskij rajonRada Krimkivska silska radaOblikova kartka Krimka Osnovni daniNaselennya 1 896Poshtovij indeks 96154Telefonnij kod 380 6564Geografichni daniGeografichni koordinati 45 42 15 pn sh 34 11 28 sh d 45 70417 pn sh 34 19111 sh d 45 70417 34 19111 Koordinati 45 42 15 pn sh 34 11 28 sh d 45 70417 pn sh 34 19111 sh d 45 70417 34 19111Misceva vladaAdresa radi 96154 ARK Dzhankojskij rajon s Krimka vul Shkilna 5KartaKrimkaKrimkaMapa Krimka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Krimka GeografiyaKrimka selo na zahodi rajonu u stepovomu Krimu bilya kordonu z Pervomajskim rajonom visota nad rivnem morya 34 m Susidni sela Pavlivka za 3 5 km na pivnich Yarke za 4 5 km na shid Yastrubci za 3 km na pivden ta Abrikosove Pervomajskogo rajonu za 5 3 km na zahid Vidstan do rajcentru blizko 16 kilometriv tam zhe najblizhcha zaliznichna stanciya IstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Sultan Bochaj vhodiv do Bochalatskogo kadiliku Karasbazarskogo kajmakamstva Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 19 kvitnya 1783 na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisane do Perekopskogo povitu Pislya Pavlovskih reform z 1796 po 1802 rik vhodilo v Perekopskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 Tavrijskoyi guberniyi Sultan Bochaj buv vklyuchenij do skladu Perekopskogo povitu Za Vidomostyami pro vsih selisha v Perekopskomu poviti vid 21 zhovtnya 1805 roku u seli Sultan Bochaj chislilosya 28 dvoriv 180 krimskih tatar 5 cigan i 3 yasir Na vijskovo topografichnij mapi 1817 selo Sultan Bochaj poznachenij z 30 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku Sultan Bochaj zgidno Vidomostej pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku vidnesli do Potim mabut vnaslidok emigraciyi krimskih tatar v Turechchinu selo pomitno sporozhnila i na karti 1842 Sultan Bochaj poznachenij umovnim znakom mala selo tobto menshe 5 dvoriv Pislya zemskoyi reformi Oleksandra II 1864 roku selo pripisali do U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Biyuk Bochaj abo Sultan Bochaj vlasnicke tatarske poselennya z 6 dvorami i 12 zhitelyami pri kolodyazyah Na triverstovij mapi 1865 1876 roku v seli Sultan Bochaj 9 dvoriv Zgidno Pam yatnoyi knigi Tavrijskoyi guberniyi za 1867 rik selo bulo pokinute meshkancyami v 1860 1864 rokah vnaslidok emigraciyi krimskih tatar osoblivo masovoyi pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv v Turechchinu i zalishalasya v ruyinah i v Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku takozh ne znachitsya U rezultati zemskoyi reformi 1890 Sultan Bacha vidnesli do U Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi za 1892 rik u vidomostyah pro Bogemsku volost niyakih danih pro selo krim nazvi ne navedeno Za Pam yatnoyi knigi Tavrijskoyi guberniyi za 1900 rik na hutori Sultan Bochaj znachilosya 16 zhiteliv v 3 podvir yah Zgidno enciklopedichnogo slovnika Nimci Rosiyi nimecka lyuteranskij hutir Rappa buv zasnovanij v 1903 roci U 1911 roci na hutori meshkalo 66 cholovik v Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi 1915 v Bogemskoyi volosti Perekopskogo povitu znachitsya ekonomiya Rappa Sultan Bochaj z naselennyam 102 lyudini Pislya vstanovlennya v Krimu Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 206 Pro zminu administrativnih kordoniv bula skasovana volosna sistema i v skladi Dzhankojskogo povitu buv stvorenij Dzhankojskij rajon U 1922 roci poviti peretvorili v okrugu 11 zhovtnya 1923 zgidno z postanovoyu VCVK do administrativnij podil Krimskoyi ARSR buli vneseni zmini u rezultati yakih okrugi buli likvidovani osnovnij administrativnoyu odiniceyu stav Dzhankojskij rajon i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 hutir Sultan Bochaj z naselennyam 99 osib z yakih bulo 17 nimcya vhodiv do skladu Pavlovskogo silradi Dzhankojskogo rajonu Pid chas okupaciyi Krimu v nimecko radyansku vijnu naselenij punkt vikoristovuvavsya nimcyami yak ferma radgosp 12 04 1944 pid chas strimkogo nastupu bijciv 279 strileckoyi diviziyi na avtomashinah radgosp Bij Su Kovcha buv otochenij Pislya nevelikogo boya garnizon zdavsya Trofeyem stali tvarini fermi Nezabarom pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 18 serpnya 1941 krimski nimci buli viseleni spochatku v Stavropolskij kraj a potim v Sibir i pivnichnij Kazahstan Pislya zvilnennya Krimu vid nimciv u kvitni 12 serpnya 1944 bulo prijnyato postanovu GOKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu i u veresni 1944 roku v rajon priyihali pershi novoseli 27 simej z i Kiyivskoyi oblastej a na pochatku 1950 h rokiv pishla druga hvilya pereselenciv z riznih oblastej Ukrayini Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 18 travnya 1948 roku naselenij punkt radgospu Bij Su Kovcha ob yednali z Sultan Bochaloj i perejmenuvali v Krimku Primitki Weather in ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2015 Lashkov F F kajmakanstva i v onih kajmakanami hto skladayetsya Kameralnij opis Krimu 1784 rik 1888 Grzhibovska 1999 Manifest pro prijnyattya pivostrova Krimskogo ostrova Tamani i vsiyeyi Kubanskoyi storoni pid rosijsku derzhavu 1783 s 96 Grzhibovska 1999 Ukaz Katerini II pro utvorennya Tavrijskoyi oblasti 8 lyutogo 1784 stor 117 Pro novij podili Derzhavi na Guberniyi Same danij Senatu Grzhibovska 1999 Z Ukazu Oleksandra I Senatovi pro stvorennya Tavrijskoyi guberniyi s 124 Lashkov F F Vidomist pro vsih selishah v Perekopskomu poviti perebuvayut z pokazannyam v yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 21 zhovtnya 1805 Izvestiya tavrijskoyi vchenoyi komisiyi t 26 Stor 104 1897 Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 20 bereznya 2015 Grzhibovska 1999 Vidomist pro kazennih volostyah Tavrijskoyi guberniyi 1829 s 137 K voprosu o pereselenii krymskih musulman v turciyu v konce XVIII pervoj polovine XIX vekov V I Lyashenko Data zvernennya 04 01 2015 Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 21 bereznya 2015 Tavrijska guberniya Spisok naselenih misc za vidomostyami 1864 Sankt Peterburg Drukarnya Karla Vulfa S 75 Data zvernennya 22 03 2015 Arheologichna karta Krimu Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Sejdametov E H Emigraciya krimskih tatar v XIX poch XX st Arhivovana kopiya 2 005 z dzherela 19 zhovtnya 2013 K V Hanackij 1867 Simferopol drukarnya Tavrijskogo Gubernskogo Pravlinnya Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Istoriya zemstva za sorok rokiv T 4 Istoriya zemstva Boris Veselovskij Sankt Peterburg V vo O N Popovoyi 1911 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Spisok volostej Tavricheskoj gubernii Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god Simferopol Tavricheskaya gubernskaya tipografiya 1892 270 s ros Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet 1900 Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god Simferopol Tavricheskaya Gubernskaya tipografiya enciklopedicheskij slovar sost V F Dizendorf Moskva ERN 2006 472 s ros Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch 1 ya Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 Grzhibovska 1999 Statistichnij dovidnik Tavrijskoyi guberniyi Ch I a Statistichnij naris vipusk chetvertogo Perekopskij povit 1915 rik s 235 Istoriya Dzhankojskogo rajona Arhiv IDpub 26 originalu za 29 serpnya 2013 Procitovano 16 serpnya 2013 Naselenie i promislovist I M Sarkizov Serazini 1925 Arhiv originalu za 8 chervnya 2013 Procitovano 8 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Administrativno territorialnoe podil Kryma Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Grzhibovska 1999 Spisok naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 s 319 Centralnij Arhiv Minoboroni CAMO RF Fond 1577 Opis 1 Sprava 7 Shema Ukaz Prezidiyi VR SRSR vid 28 08 1941 pro pereselennya nimciv yaki prozhivayut v rajonah Povolzhya Postanova DKO vid 12 serpnya 1944 roku GKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv u rajoni Krimu Kak zaselyali Krym 1944 1954 nedostupne posilannya arh 30 06 2013 Elvina SEITOVA aspirant istoricheskogo fakulteta TNU GK 2013 1 maya Data zvernennya 26 06 2013 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 18 05 1948 o pereimenovanii naselyonnyh punktov Krymskoj oblasti Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ