Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про колишній Криворізький район Про сучасний район див Криворізький район Криворі зький райо н колишня адмніні

Криворізький район (1923—2020)

Криворізький район (1923—2020)
Ця стаття про колишній Криворізький район. Про сучасний район див. Криворізький район.

Криворі́зький райо́н — колишня адмніністративно-територіальна одиниця, розташована на північному заході Дніпропетровської області.

Криворізький район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
image image
Герб Прапор
image
Колишній район на карті Дніпропетровська область
Основні дані
Країна: image СРСР (image УСРР),
image Україна
Область: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1221800000
Утворений: 7 березня 1923
Ліквідований: 17 липня 2020 року
Населення: ▼ 44 738 (на 1.04.2016)
Площа: 1347 км²
Густота: 33.2 осіб/км²
Тел. код: +380-564
Поштові індекси: 50480—53092
Населені пункти та ради
Районний центр: Кривий Ріг
Селищні ради: 2
Сільські ради: 17
Смт: 2
Села: 81
Селища: 6
Районна влада
Голова ради: Яценко Віталій Володимирович
Голова РДА: Ткаченко Антон Володимирович
Вебсторінка: Криворізька РДА
Адреса: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 152
Мапа

image Криворізький район у Вікісховищі

Загальні відомості

Районний центр — місто Кривий Ріг. Утворено у 1923 році. Населення становить 44 886 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Виходячи з географічної специфіки міста Кривого Рогу, яке простяглося в довжину більше, ніж на 50 км, такі ж параметри має і район, який межує з П'ятихатським, Софіївським, Апостолівським, Широківським районами, Миколаївською та Кіровоградською областями.

Кіровоградська область
(Долинський район) 		Кіровоградська область
(Петрівський район) 		П'ятихатський район
Миколаївська область
(Казанківський район)
Софіївський район
Широківський район Кривий Ріг,
Широківський район 		Апостолівський район

Загальна його площа становить 134724 га, водні ресурси 2897 га. В районі знаходяться 89 населених пунктів і мешкають 44,5 тис. осіб.

Географія

Район розташований у степовій зоні. Поверхня здебільшого рівнинна, місцями хвиляста, розчленована ярами та балками. Північна частина являє собою відроги Придніпровської височини, висота якої з північного заходу на південний схід поступово зменшується. Балки ж характеризуються невеликими водозбором та стрімкими схилами.

Територією району протікають річки Інгулець, Саксагань, Бокова, Боковенька, Кам'янка. Річкові долини на півдні Криворіжжя, де Придніпровська височина переходить в Інгулецько-Нікопольську низовину, не глибокі, але широкі, мають розвинуті тераси. Вододіли цієї рівнини — плоскі.

Ґрунтовий покрив району складають чорноземи звичайні і чорноземи південні. В заплавах річок, балках зустрічаються лучно-чорноземні ґрунти, чорноземи солонцюваті. Зустрічаються також лучно-солонцюваті і лучно-болотні ґрунти.

Клімат

Клімат Кривого Рогу
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 13 19 23,5 29 35,8 36,4 38,6 39,6 32,2 31,7 21,7 15,3 39,6
Середній максимум, °C −2 0 4 13 21 24 26 25 20 13 5 0 12
Середня температура, °C −5 −3,6 1,3 9,5 15,9 19,5 21,1 20,5 15,6 8,8 3,0 −1,6 8,8
Середній мінімум, °C −7 −6 −1 5 10 13 15 14 11 4 1 −3 5
Абсолютний мінімум, °C −27,2 −27,3 −21 −8,9 −1,6 2,8 7,3 5 −3,7 −10 −18,6 −24,5 −27,3
Норма опадів, мм 40 32 28 41 42 64 54 42 31 30 35 44 483
Джерело: . meteoprog.ua. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 30 травня 2015.

Над територією Кривого Рогу сформувався своєрідний мікроклімат «острова тепла». У місті тепліше на 1,8 °C. Особливо це помітно в холодний період року. Також більше опадів, туманів, часто з низьких хмар і пило-газових викидів підприємств та автомобілів взимку утворюються смог, знижені дози сонячної радіації.

Історія

Криворізький район було створено у 1923 році. У 1959 р. через реорганізацію сільських районів було ліквідовано. Його територія розділилася і відійшла частинами до складу Софіївського, Широківського, Апостолівського та П'ятихатського районів області. У 1965 році район було поновлено.

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний устрій Криворізького району

Район у межах з 17 липня 2020 року має поділ на 15 територіальних громад, в тому числі 3 міські, 2 селищні та 10 сільських громад (в дужках - їх адміністративні центри):

Історичний поділ району (до 2020)

Адміністративно-територіально мав поділ на 2 селищні ради та 17 сільських рад, які об'єднували 89 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Кривий Ріг, яке має статус (міста обласного значення), тому не входить до складу района.

Найбільші населені пункти

№ Населений пункт Населення,
осіб (2001)
1 Лозуватка 6 730
2 Радушне 3 366
3 Новопілля 2 047
4 Вільне 1 782
5 Красівське 1 657
6 Христофорівка 1 556
7 Глеюватка 1 371
8 Широке 1 337
9 Софіївка 1 316
10 Недайвода 1 156

Економіка

Економічну основу району забезпечує аграрний сектор.

У процесі реформування агропромислового комплексу, з 2000 року, в районі створено 38 товариств з обмеженою відповідальністю, 159 селянських фермерських господарств та виділилися 745 одноосібних власників землі, 2 підсобних і 1 селянський фермерський кооперативи та 10 інших недержавних сільгосппідприємств.

У цілому по району нараховується сільськогосподарських угідь 109,2 тис.га, з них ріллі, яка перебуває в обробітку всіма формами власності, 87,8 тис.га. Крім цього, в районі є 3700,9 га садів, 10855 га пасовищ та 474 га сінокосів.

Сільськогосподарські підприємства району займаються виробництвом продукції рослинництва (зернових, овочевих та кормових культур) та тваринництва.

Транспорт

Транспортну особливість Криворізького району головним чином зумовлює розташування близько на 70 км із північного сходу на південний захід міста Кривий Ріг. З одного боку, лише один автошлях проходить довжиною понад 50 км через весь Кривий Ріг. Також варто зауважити, що Кривий Ріг з давніх-давен відомий якістю своїх доріг, тому існуючі об'їзні автошляхи використовуються як крайній засіб, бо містом, незважаючи на трафік та світлофори, їхати швидше.

Автомагістраль національного значення Н23 із Кропивницького на Запоріжжя — Каховку через Мар'янське проходить фактично центром містом через дублюючі дороги є дуже швидким та зручним коридором, тому 14 км проходяться за 20-30 хв. Водночас також існує транспортний коридор Н11 Дніпро на Вознесенськ — Миколаїв через Новий Буг має менше транспортне навантаження, на відміну від першого, проте так само через дублюючі автошляхи 33 км Кривим Рогом проходяться за 40-45 хвилин.

Територією району проходять автошляхи: Н11, Н23, Р74 та Т 0434.

Криворізький район у плані залізничного розвитку так само дуже залежить від комунікацій Кривого Рогу, проте набагато більше через його промислові ресурси, а саме через ГЗК, шахти, відвали, відвальні хвости, які щодня розростаються районом. Відтак майже анекдотичною ситуацією виглядає такий факт: відстань між кінцевою станцією для більшості поїздів північно-східного прямування Кривий Ріг-Головний та наступною, де стають усі поїзди станцією Рокувата, 22 км, які поїзди через проходження територією промвиробництва їдуть з обмеженням швидкості до 25 км на годину, проходять за 50 хв. Водночас проїхати містом від однієї станції до іншої займе хвилин 35-40.

Тож залізничний рух районом відбувається на трьох напрямках: північно-східному, північно-західному та південному. Виокремивши усі станції Кривого Рогу, у районі лишаються сім станцій: дві вузлові залізничні станції: Грекувата та Мусіївка, сортувальна станція Кривий Ріг-Сортувальний та ще 4 станції Гейківка, Карачуни, Пічугіно та Радушна.

Зупинні пункти: , 27 км, 39 км, 45 км, 61 км, , , 86 км та 91 км.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 20 129 3896 3015 5765 5083 2292 78
Жінки 23 629 3733 2951 5957 6164 4331 493


Соціально-гуманітарна сфера

Науково-дослідна робота в районі представлена Державним дослідним господарством «Червоний шахтар», яке займається виведенням нових цінних порід великої рогатої худоби.

Щодо освіти, то в районі налічується 24 школи, з яких 17 — середні, а також 2 школи-садки. На території Криворізького району розташовано 28 дошкільних дитячих закладів, а також районна заочна школа для сільської молоді з філіями.

Система охорони здоров'я на сьогодні представлена районною лікарнею, 3 дільничними лікарнями, 6 амбулаторіями та 40 фельдшерсько-акушерськими пунктами, а також районною санепідстанцією, обласним протитуберкульозним диспансером, обласною психоневрологічною лікарнею, обласним психоневрологічним інтернатом.

Культурний потенціал району — це 29 сільських будинків культури та клубів, при яких працюють 118 колективів художньої самодіяльності і музичних гуртків, 4 з яких мають звання народних. При кожній сільській раді працює сільська бібліотека.

На території району є 25 футбольних полів, 6 спортивних залів. На базі кожної школи створені спортивні клуби. Ведеться підготовча робота щодо створення районної дитячо-юнацької спортивної школи та відновлення роботи футбольного спортивного товариства «Колос».

На території району вздовж узбережжя Карачунівського водосховища розташовано 60 баз відпочинку, що належать різним підприємствам м. Кривого Рогу.

Персоналії

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Криворізького району були створені 33 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 55,55 % (проголосували 18 373 із 33 076 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,18 % (8669 виборців); Олег Ляшко — 10,16 % (1867 виборців), Юлія Тимошенко — 9,39 % (1726 виборців), Сергій Тігіпко — 7,35 % (1350 виборців), Анатолій Гриценко — 5,09 % (936 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,08 %.

Джерела

  • Енциклопедія Криворіжжя: у 2-х тт./Упорядник В. П. Бухтіяров. Кривий Ріг: ЯВВА,2005. -Т.1

Примітки

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Розпорядження Президента України від 29 листопада 2019 року № 429/2019-рп «Про призначення А.Ткаченка головою Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
  3. . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 7 серпня 2011.
  4. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 січня 2013.
  5. Постанова ВУЦВК № 308 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Катеринославщини»
  6. . Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  7. Адміністративно-територіальний устрій Криворізького району [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  8. За даними із сайту ВРУ
  9. [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 9 січня 2021.
  10. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.

Література

  • Криворізький район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.285-336, 319-321

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Криворізький район (1923—2020)
  • ВР України[недоступне посилання з липня 2019]
  • Криворізький район. Історія за часів УРСР [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro kolishnij Krivorizkij rajon Pro suchasnij rajon div Krivorizkij rajon Krivori zkij rajo n kolishnya admninistrativno teritorialna odinicya roztashovana na pivnichnomu zahodi Dnipropetrovskoyi oblasti Krivorizkij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Dnipropetrovska oblast Osnovni dani Krayina SRSR USRR Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Kod KOATUU 1221800000 Utvorenij 7 bereznya 1923 Likvidovanij 17 lipnya 2020 roku Naselennya 44 738 na 1 04 2016 Plosha 1347 km Gustota 33 2 osib km Tel kod 380 564 Poshtovi indeksi 50480 53092 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Krivij Rig Selishni radi 2 Silski radi 17 Smt 2 Sela 81 Selisha 6 Rajonna vlada Golova radi Yacenko Vitalij Volodimirovich Golova RDA Tkachenko Anton Volodimirovich Vebstorinka Krivorizka RDA Adresa 50002 m Krivij Rig vul Kobilyanskogo 152 Mapa Krivorizkij rajon u VikishovishiZagalni vidomostiRajonnij centr misto Krivij Rig Utvoreno u 1923 roci Naselennya stanovit 44 886 osib na 1 lyutogo 2012 roku Vihodyachi z geografichnoyi specifiki mista Krivogo Rogu yake prostyaglosya v dovzhinu bilshe nizh na 50 km taki zh parametri maye i rajon yakij mezhuye z P yatihatskim Sofiyivskim Apostolivskim Shirokivskim rajonami Mikolayivskoyu ta Kirovogradskoyu oblastyami Kirovogradska oblast Dolinskij rajon Kirovogradska oblast Petrivskij rajon P yatihatskij rajon Mikolayivska oblast Kazankivskij rajon Krivij Rig Sofiyivskij rajon Shirokivskij rajon Krivij Rig Shirokivskij rajon Apostolivskij rajon Zagalna jogo plosha stanovit 134724 ga vodni resursi 2897 ga V rajoni znahodyatsya 89 naselenih punktiv i meshkayut 44 5 tis osib GeografiyaRajon roztashovanij u stepovij zoni Poverhnya zdebilshogo rivninna miscyami hvilyasta rozchlenovana yarami ta balkami Pivnichna chastina yavlyaye soboyu vidrogi Pridniprovskoyi visochini visota yakoyi z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid postupovo zmenshuyetsya Balki zh harakterizuyutsya nevelikimi vodozborom ta strimkimi shilami Teritoriyeyu rajonu protikayut richki Ingulec Saksagan Bokova Bokovenka Kam yanka Richkovi dolini na pivdni Krivorizhzhya de Pridniprovska visochina perehodit v Ingulecko Nikopolsku nizovinu ne gliboki ale shiroki mayut rozvinuti terasi Vododili ciyeyi rivnini ploski Gruntovij pokriv rajonu skladayut chornozemi zvichajni i chornozemi pivdenni V zaplavah richok balkah zustrichayutsya luchno chornozemni grunti chornozemi soloncyuvati Zustrichayutsya takozh luchno soloncyuvati i luchno bolotni grunti Klimat Klimat Krivogo Rogu Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 13 19 23 5 29 35 8 36 4 38 6 39 6 32 2 31 7 21 7 15 3 39 6 Serednij maksimum C 2 0 4 13 21 24 26 25 20 13 5 0 12 Serednya temperatura C 5 3 6 1 3 9 5 15 9 19 5 21 1 20 5 15 6 8 8 3 0 1 6 8 8 Serednij minimum C 7 6 1 5 10 13 15 14 11 4 1 3 5 Absolyutnij minimum C 27 2 27 3 21 8 9 1 6 2 8 7 3 5 3 7 10 18 6 24 5 27 3 Norma opadiv mm 40 32 28 41 42 64 54 42 31 30 35 44 483 Dzherelo meteoprog ua Arhiv originalu za 18 lyutogo 2009 Procitovano 30 travnya 2015 Nad teritoriyeyu Krivogo Rogu sformuvavsya svoyeridnij mikroklimat ostrova tepla U misti teplishe na 1 8 C Osoblivo ce pomitno v holodnij period roku Takozh bilshe opadiv tumaniv chasto z nizkih hmar i pilo gazovih vikidiv pidpriyemstv ta avtomobiliv vzimku utvoryuyutsya smog znizheni dozi sonyachnoyi radiaciyi IstoriyaKrivorizkij rajon bulo stvoreno u 1923 roci U 1959 r cherez reorganizaciyu silskih rajoniv bulo likvidovano Jogo teritoriya rozdililasya i vidijshla chastinami do skladu Sofiyivskogo Shirokivskogo Apostolivskogo ta P yatihatskogo rajoniv oblasti U 1965 roci rajon bulo ponovleno Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij ustrij Krivorizkogo rajonu Rajon u mezhah z 17 lipnya 2020 roku maye podil na 15 teritorialnih gromad v tomu chisli 3 miski 2 selishni ta 10 silskih gromad v duzhkah yih administrativni centri Miski Krivorizka miska gromada misto Krivij Rig Apostolivska miska gromada misto Apostolove Zelenodolska miska gromada misto Zelenodolsk Selishni Sofiyivska selishna gromada smt Sofiyivka Shirokivska selishna gromada smt Shiroke Silski Vakulivska silska gromada selo Vakulove Gleyuvatska silska gromada selo Gleyuvatka Grechanopodivska silska gromada selo Grechani Podi Grushivska silska gromada selo Grushivka Devladivska selishna gromada selishe Devladove Karpivska silska gromada selo Karpivka Lozuvatska silska gromada selo Lozuvatka Nivotrudivska silska gromada selo Niva Trudova Novolativska silska gromada selo Novolativka Novopilska silska gromada selo Novopillya Istorichnij podil rajonu do 2020 Administrativno teritorialno mav podil na 2 selishni radi ta 17 silskih rad yaki ob yednuvali 89 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Krivij Rig yake maye status mista oblasnogo znachennya tomu ne vhodit do skladu rajona Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2001 1 Lozuvatka 6 730 2 Radushne 3 366 3 Novopillya 2 047 4 Vilne 1 782 5 Krasivske 1 657 6 Hristoforivka 1 556 7 Gleyuvatka 1 371 8 Shiroke 1 337 9 Sofiyivka 1 316 10 Nedajvoda 1 156EkonomikaEkonomichnu osnovu rajonu zabezpechuye agrarnij sektor U procesi reformuvannya agropromislovogo kompleksu z 2000 roku v rajoni stvoreno 38 tovaristv z obmezhenoyu vidpovidalnistyu 159 selyanskih fermerskih gospodarstv ta vidililisya 745 odnoosibnih vlasnikiv zemli 2 pidsobnih i 1 selyanskij fermerskij kooperativi ta 10 inshih nederzhavnih silgosppidpriyemstv U cilomu po rajonu narahovuyetsya silskogospodarskih ugid 109 2 tis ga z nih rilli yaka perebuvaye v obrobitku vsima formami vlasnosti 87 8 tis ga Krim cogo v rajoni ye 3700 9 ga sadiv 10855 ga pasovish ta 474 ga sinokosiv Silskogospodarski pidpriyemstva rajonu zajmayutsya virobnictvom produkciyi roslinnictva zernovih ovochevih ta kormovih kultur ta tvarinnictva TransportTransportnu osoblivist Krivorizkogo rajonu golovnim chinom zumovlyuye roztashuvannya blizko na 70 km iz pivnichnogo shodu na pivdennij zahid mista Krivij Rig Z odnogo boku lishe odin avtoshlyah prohodit dovzhinoyu ponad 50 km cherez ves Krivij Rig Takozh varto zauvazhiti sho Krivij Rig z davnih daven vidomij yakistyu svoyih dorig tomu isnuyuchi ob yizni avtoshlyahi vikoristovuyutsya yak krajnij zasib bo mistom nezvazhayuchi na trafik ta svitlofori yihati shvidshe Avtomagistral nacionalnogo znachennya N23 iz Kropivnickogo na Zaporizhzhya Kahovku cherez Mar yanske prohodit faktichno centrom mistom cherez dublyuyuchi dorogi ye duzhe shvidkim ta zruchnim koridorom tomu 14 km prohodyatsya za 20 30 hv Vodnochas takozh isnuye transportnij koridor N11 Dnipro na Voznesensk Mikolayiv cherez Novij Bug maye menshe transportne navantazhennya na vidminu vid pershogo prote tak samo cherez dublyuyuchi avtoshlyahi 33 km Krivim Rogom prohodyatsya za 40 45 hvilin Teritoriyeyu rajonu prohodyat avtoshlyahi N11 N23 R74 ta T 0434 Krivorizkij rajon u plani zaliznichnogo rozvitku tak samo duzhe zalezhit vid komunikacij Krivogo Rogu prote nabagato bilshe cherez jogo promislovi resursi a same cherez GZK shahti vidvali vidvalni hvosti yaki shodnya rozrostayutsya rajonom Vidtak majzhe anekdotichnoyu situaciyeyu viglyadaye takij fakt vidstan mizh kincevoyu stanciyeyu dlya bilshosti poyizdiv pivnichno shidnogo pryamuvannya Krivij Rig Golovnij ta nastupnoyu de stayut usi poyizdi stanciyeyu Rokuvata 22 km yaki poyizdi cherez prohodzhennya teritoriyeyu promvirobnictva yidut z obmezhennyam shvidkosti do 25 km na godinu prohodyat za 50 hv Vodnochas proyihati mistom vid odniyeyi stanciyi do inshoyi zajme hvilin 35 40 Tozh zaliznichnij ruh rajonom vidbuvayetsya na troh napryamkah pivnichno shidnomu pivnichno zahidnomu ta pivdennomu Viokremivshi usi stanciyi Krivogo Rogu u rajoni lishayutsya sim stancij dvi vuzlovi zaliznichni stanciyi Grekuvata ta Musiyivka sortuvalna stanciya Krivij Rig Sortuvalnij ta she 4 stanciyi Gejkivka Karachuni Pichugino ta Radushna Zupinni punkti 27 km 39 km 45 km 61 km 86 km ta 91 km NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 20 129 3896 3015 5765 5083 2292 78 Zhinki 23 629 3733 2951 5957 6164 4331 493 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 78 85 493 130 80 84 476 375 75 79 1061 867 70 74 1488 920 65 69 1306 1580 60 64 2146 800 55 59 1107 1265 50 54 1436 1438 45 49 1475 1772 40 44 1728 1425 35 39 1566 1276 30 34 1326 1292 25 29 1337 1366 20 24 1335 1649 15 20 1616 1668 10 14 1625 1246 5 9 1208 982 0 4 900 Socialno gumanitarna sferaNaukovo doslidna robota v rajoni predstavlena Derzhavnim doslidnim gospodarstvom Chervonij shahtar yake zajmayetsya vivedennyam novih cinnih porid velikoyi rogatoyi hudobi Shodo osviti to v rajoni nalichuyetsya 24 shkoli z yakih 17 seredni a takozh 2 shkoli sadki Na teritoriyi Krivorizkogo rajonu roztashovano 28 doshkilnih dityachih zakladiv a takozh rajonna zaochna shkola dlya silskoyi molodi z filiyami Sistema ohoroni zdorov ya na sogodni predstavlena rajonnoyu likarneyu 3 dilnichnimi likarnyami 6 ambulatoriyami ta 40 feldshersko akusherskimi punktami a takozh rajonnoyu sanepidstanciyeyu oblasnim protituberkuloznim dispanserom oblasnoyu psihonevrologichnoyu likarneyu oblasnim psihonevrologichnim internatom Kulturnij potencial rajonu ce 29 silskih budinkiv kulturi ta klubiv pri yakih pracyuyut 118 kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti i muzichnih gurtkiv 4 z yakih mayut zvannya narodnih Pri kozhnij silskij radi pracyuye silska biblioteka Na teritoriyi rajonu ye 25 futbolnih poliv 6 sportivnih zaliv Na bazi kozhnoyi shkoli stvoreni sportivni klubi Vedetsya pidgotovcha robota shodo stvorennya rajonnoyi dityacho yunackoyi sportivnoyi shkoli ta vidnovlennya roboti futbolnogo sportivnogo tovaristva Kolos Na teritoriyi rajonu vzdovzh uzberezhzhya Karachunivskogo vodoshovisha roztashovano 60 baz vidpochinku sho nalezhat riznim pidpriyemstvam m Krivogo Rogu PersonaliyiOleksandr Pol pershim znajshov korisni kopalini zaliznu rudu u Krivbasi Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Krivorizkogo rajonu buli stvoreni 33 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 55 55 progolosuvali 18 373 iz 33 076 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 47 18 8669 viborciv Oleg Lyashko 10 16 1867 viborciv Yuliya Timoshenko 9 39 1726 viborciv Sergij Tigipko 7 35 1350 viborciv Anatolij Gricenko 5 09 936 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 08 DzherelaEnciklopediya Krivorizhzhya u 2 h tt Uporyadnik V P Buhtiyarov Krivij Rig YaVVA 2005 T 1PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 29 listopada 2019 roku 429 2019 rp Pro priznachennya A Tkachenka golovoyu Krivorizkoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Dnipropetrovskoyi oblasti Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 7 serpnya 2011 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 15 sichnya 2013 Postanova VUCVK 308 vid 7 bereznya 1923 Pro administrativno teritoriyalnij podil Katerinoslavshini Arhiv originalu za 12 veresnya 2020 Procitovano 26 listopada 2020 Administrativno teritorialnij ustrij Krivorizkogo rajonu 1 lipnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Za danimi iz sajtu VRU Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 11 kvitnya 2016 LiteraturaKrivorizkij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 285 336 319 321PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krivorizkij rajon 1923 2020 VR Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Krivorizkij rajon Istoriya za chasiv URSR 17 bereznya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ