Широ ківський райо н колишня адміністративно територіальна одиниця на південному заході Дніпропетровської області Україн

Широ́ківський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Дніпропетровської області України. Існувала 1923 — 17 липня 2020. В повному обсязі перейшов під оруду Криворізького району. Був південним приміським районом Кривого Рогу. У його центрі лежав Інгулецький район міста Кривий Ріг. Районний центр: Широке. З півночі на південь районом протікала річка Інгулець. Населення становило ▼ 27 286 (на 1.04.2016).

Широківський район

ліквідована адміністративно-територіальна одиниця


Герб	Прапор

Колишній район на карті Дніпропетровська область

Основні дані

Країна:

СРСР (

УСРР),

Україна

Область:

Дніпропетровська область

Код КОАТУУ:

1225800000

Утворений:

1923 рік

Ліквідований:

17 липня 2020 року

Населення:

▼ 27 286 (на 1.04.2016)

Площа:

1214 км²

Густота:

23.1 осіб/км²

Тел. код:

+380-5657

Поштові індекси:

53700—53772

Населені пункти та ради

Районний центр:

Широке

Селищні ради:

2

Сільські ради:

9

Смт:

2

Села:

66

Районна влада

Голова ради:

Кокул Олександр Анатолійович

Голова РДА:

Ситниченко Євген Володимирович

Вебсторінка:

Широківська РДА

Адреса:

53700, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, смт. Широке, вул. Соборна, 107, 2-93-69

Мапа

Широківський район у Вікісховищі

17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.

Географія

Розташовувався на крайньому півдні області, межував з Великоолександрівським районом Херсонської області, з Казанківським районом Миколаївської області, з Криворізьким і Апостолівським районами Дніпропетровської області.

Історія

Територія, на якій був розташований район, була заселена в глибокій давнині. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені під час розкопок стародавніх могил — курганів, яких на території Широківщини 99. У курганах знайдено захоронення, предмети побуту енеоліту, бронзової та ранньої залізної епохи та скіфського періоду. Широківщина — край козацький. Саме козацькі зимівники, які будувалися по річці Інгулець, перетворилися в майбутньому на великі поселення.

На козацькому кладовищі в с. Шестірня збереглося понад 100 надгробних хрестів, що височіють над могилами козаків, які проживали в селі. Перші поховання датовані XVIII сторіччям. Поряд із ним знайдені залишки однієї з найстаріших релігійних споруд на півдні Дніпропетровщини — церкви Різдва Пресвятої Богородиці. У 1991 році під час археологічних розкопок, які проводили криворізькі археологи, були знайдені печери, що вели від церкви до козацького кладовища.

Неподалік цього історичного місця знаходиться справжня степова перлина — Балка Кобильня. Яка являє собою унікальне поєднання природних утворень: карстовий рельєф, який утворився внаслідок перетворень, що відбувалися на землі 5 млн років тому, первісна степова рослинність. Тут знайдено значну кількість рослин, занесених до Червоної Книги. Серед них цимбохазма дніпровська, три види абсолютно унікальної ковили. Це місце знамените й тим, що тут знайдено сліди черняхівської культури (епоха пізньої бронзи), племена якої дали поштовх до розвитку древніх праслов'ян.

Зберегла свій первинний вигляд і сьогодні вражає величавою красою, архітектурними формами Свято-Успенська церква в с. Андріївка, збудована на початку 90-х років XIX ст., — складається враження, що споруда не зведена, а висічена з однієї велетенської скелі.

Під час розкопок в смт. Миколаївка, які проводили археологи Дніпропетровського національного університету та обласного центру охорони історико-культурних цінностей, було знайдено поховання засновника цього селища та сіл Андріївка, Забережжя, Радевичеве — козака Сіромахи. Унікальність поховання знахідки полягає в тому, що фактично, вперше на території України було знайдено поховання козацького старшини в дерев'яному склепі.

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний устрій Широківського району

Район адміністративно-територіально поділявся на 2 селищні ради та 9 сільських рад, які об'єднують 68 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — смт Широке.

У 1923 році район стає складовою частиною Дніпропетровської області.

У 1963 році Широківський район було розформовано і приєднано до Апостолівського, а у 1965 році статус району відновлено. Територія району займає площу в 121473 га, з яких 94129 га — сільськогосподарські угіддя.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

14 794

2858

2063

4358

3865

1584

66

Жінки

16 565

2657

1795

4163

4494

3130

326

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
66	85 +	326
73	80-84	343
280	75-79	753
561	70-74	1034
670	65-69	1000
1231	60-64	1510
605	55-59	878
922	50-54	1048
1107	45-49	1058
1198	40-44	1090
1202	35-39	1089
1016	30-34	1024
942	25-29	960
957	20-24	784
1106	15-20	1011
1256	10-14	1171
914	5-9	870
688	0-4	616

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 094 осіб.

Промисловість

Економічну основу району забезпечує аграрний сектор та промисловість. У районі 2 промислових підприємства, 117 соціальних об'єктів, 187 різних агроформувань, 56 організацій.

Найбільше підприємство району в галузі сільського господарства — ТОВ «Шестірня». Воно має 9014 га орної землі та найбільший по району автотранспортний парк.

Транспорт

Територією району проходили такі автошляхи Н11, Н23, Р74, Т 0411, Т 0442, Т 0443 та Т 0447.

Районом проходить залізнична лінія Кривий Ріг-Головний — Інгулець та на північно-східній межі заходить лінія Кривий Ріг-Головний — Апостолове. Жодних залізничних станцій.

Зупинні пункти: 6 км, 21 км, 22 км та Полтавка-Криворізька.

Соціальна сфера

У районі функціонує 20 шкіл, де навчаються майже 3,5 тис. учнів, 2 позашкільні заклади, 12 дитячих садків з 484 вихованцями. Свої знання дітям в школах передають 337 педагогів.

Для надання медичної допомоги населенню в районі працюють центральна районна лікарня, 6 лікарських амбулаторій, 26 ФАПів.

У районі діють 23 установи клубного типу, 25 бібліотек, районна школа мистецтв, в яких працюють 127 культпрацівників.

Пам'ятки

Пам'ятки природи

Ландшафтний заказник Візирка
Відслонення аркозових пісковиків

Пам'ятки монументального мистецтва тощо

Докладніше: Пам'ятки Широківського району

Персоналії

Голова партії "Всеукраїнське об'єднання «Громада» Павло Лазаренко народився 23 січня 1953 року в селі Карпівка Дніпропетровської області в сім‘ї садівника.

Біднов Василь Олексійович — член Української Центральної Ради.
EeOneGuy - відеоблогер.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Широківського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,63 % (проголосували 12 142 із 23 071 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,08 % (5 231 виборців); Юлія Тимошенко — 11,97 % (1 454 виборців), Олег Ляшко — 10,63 % (1 291 виборців), Сергій Тігіпко — 8,99 % (1 091 виборців), Михайло Добкін — 5,86 % (712 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,36 %.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Широківський район

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Розпорядження Президента України від 13 грудня 2019 року № 503/2019-рп «Про призначення Є.Ситниченка головою Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 18 липня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
Адміністративно-територіальний устрій Широківського району [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 17 липня 2023.
Головне управління статистики в Дніпропетровській області^{[недоступне посилання з травня 2019]}
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.

Література

Широківський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.881-903, 891-893

Джерела

Широке — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)

	Криворізький район, Кривий Ріг
Миколаївська область (Казанківський район)		Апостолівський район
	Херсонська область (Архангельський район)

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[2] Розпорядження Президента України від 13 грудня 2019 року № 503/2019-рп «Про призначення Є.Ситниченка головою Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»

[3] . Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 18 липня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[4] . Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.

[5] Адміністративно-територіальний устрій Широківського району [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України

[6] Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 17 липня 2023.

[7] Головне управління статистики в Дніпропетровській області^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[8] ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.