Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Підводні човни типу Крейсерська Під прапором СРСР Спуск на воду 1939 1944 рр 12 човнів Виведений зі складу флоту 1942 19

Крейсерські (тип підводного човна СРСР)

Крейсерські (тип підводного човна СРСР)
Підводні човни типу «Крейсерська»
image
Під прапором image СРСР
Спуск на воду 1939—1944 рр. (12 човнів)
Виведений зі складу флоту 1942—1954 рр.
Проєкт
Тип ПЧ Підводний крейсер (дизельний)
Розробник проєкту Науково-дослідний інститут військового кораблебудування
Головний конструктор
Вартість 23 млн рублів головний човен, 18 млн рублів наступні човни.
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 22,5 вузлів (42 км/год)
Швидкість (підводна) 10 вузлів (18 км/год)
Робоча глибина занурення 80 м
Гранична глибина занурення 100 м
Автономність плавання 50 діб
Екіпаж 67 осіб (10 офіцерів і 57 матросів)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 97,7 м
Ширина корпусу найб. 7,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,4 м
Водотоннажність надводна 1 490 т
Озброєння
Артилерія Дві 100-мм Б-24ПЛ, дві 45-мм 21-К, два 7,62 кулемети
Торпедно-
мінне озброєння 		6 носових ТА калібру 533-мм, 4 кормові ТА калібру 533-мм (24 торпеди)
20 мін з

Підводні човни типу «Крейсерська» або Підводні човни типу «К», також XIV серія — тип радянських підводних човнів часів Другої світової війни. Човни цього типу призначалися для довгих одиночних, автономних походів до комунікацій противника і стали найбільшими підводними човнами ВМФ СРСР у той період. На флоті човни отримали назву «Катюша». Всього в 1936—1938 було закладено 12 човнів цього типу, з яких, до початку війни, 6 передали у склад Північного флоту, чотири човни Балтійського флоту були передані на озброєння в час війни, п'ятий вступив в дію вже до її кінця і в бойових діях участі не брав, а ще один добудованим так і не був.

Підводні човни типу «К» активно використовувалися в ході війни на комунікаціях противника в Балтійському морі і біля берегів Норвегії. Ними було потоплено 16 транспортних суден загальним тоннажем 27 236 брт і 9 бойових кораблів противника, пошкоджено — 2 судна тоннажем 15 979 брт і 4 бойових кораблі. До кінця війни вціліли шість човнів цього типу, які залишалися на озброєнні радянського флоту до середини 1950-х років.

Історія

Проєктування

Історія підводних човнів типу «К» веде свій початок з двох концепцій підводного човна, що опрацьовувалися в СРСР, — «ескадреного підводного човна» і «підводного крейсера». Перший був підводним човном, здатним діяти у складі ескадри великих надводних кораблів, що вимагало перш за все високої швидкості надводного ходу — порядку 20 вузлів. Основною властивістю крейсерського човна була висока дальність плавання, що дозволяла діяти на далеких морських комунікаціях противника поза зонами його протичовнової оборони, в поєднанні з потужним артилерійським озброєнням. Такі концепції користувалася в 1920-х роках певною популярністю за кордоном. Зокрема, концепція ескадрених підводних човнів найбільший розвиток отримала у Великій Британії.

СРСР прагнув мати у складі свого флоту ті ж класи і підкласи військових кораблів, що і у провідних морських держав, тому вже на початку 1920-х років серед запланованих до будівництва класів підводних човнів передбачалися «підводний крейсер з потужним артилерійським озброєнням» і «ескадрений підводний човен»

Окремі риси ескадрених підводних човнів були введені вже на човнах типу «Д», але повною мірою концепцію втілили при будівництві типу «П». Три човни цього типу, що будувалися в 1931–1936, виявилися настільки невдалі, що вже через два роки після вступу в дію були переведені в навчальні підрозділи. Концепція підводного крейсера, з дальністю плавання в 12 000 миль, автономністю 45 діб і озброєнням з двох 100-мм гармат при максимальній швидкості ходу всього у 12 вузлів, була опрацьована в 1930–1932 роках, але практичного втілення в той час не отримала через нестачу фінансування.

У 1932 році було вирішено створити компромісний проєкт великих човнів, що поєднував би як високу швидкість надводного ходу ескадрених човнів, так і велику дальність плавання і потужне озброєння крейсерських. Опрацювання цієї концепції здійснювалося в 1932 — 1934 роках, з урахуванням помилок, допущених при створенні човнів типу «П», недоліки яких були очевидні вже до моменту їх закладки. За представленим у 1934 році оперативно-тактичним завданням, нові човни повинні були бути здатними:

  • Атакувати бойові кораблі і сили десанту противника при діях поодинці, групою і спільно з надводними силами у відкритому морі і океані.
  • Діяти на комунікаціях у віддалених районах.
  • Виконувати завдання розвідувальної та позиційної служби.
  • Проводити диверсійні операції (висадку розвідувальних груп для дії на березі).
  • Бути в змозі атакувати як торпедним озброєнням і виставляти мінні загородження в ході ескадреного бою за курсом ворожих кораблів.

Проєкт такого човна, що отримав позначення КЕ-9 («крейсерсько-ескадрені»), був запропонований на початку 1935 року начальником відділу підводного кораблебудування і схвалений начальником Морських сил 15 квітня 1935 року. В честь своего создателя, лодки типа «К» порой также обозначаются как КР («Крейсер Рудницкого») Ескізний проєкт човнів був затверджений 25 січня 1936 року і переданий в ЦКБС-2 для подальшої розробки під контролем Рудницького. Ще один проєкт крейсерсько-ескадреного човна був паралельно розроблений у ЦКБ-9, але в підсумку був обраний проєкт Рудницького, як більш вдалий.

Характеристики проєкту КЕ-9 були настільки багатообіцяючими, що відповідно до прийнятої в 1936 році кораблебудівної програми усі нові великі підводні човни повинні були належати до цього типу, а також, на їх користь них, припинялося подальше будівництво спеціалізованих підводних мінних загороджувачів типу «Ленінець».

Будівництво

Відповідно до 10-річної кораблебудівної програми, затвердженої 26 червня 1936 року, передбачалося будівництво 62 підводних човнів типу «К»: шести для Балтійського флоту, чотирьох для Чорноморського флоту, 17 для Північної військової флотилії і 35 для . Однак у реальності було закладено тільки 12: три для Північного, три для Балтійського і шість для Тихоокеанського флоту. Збирання човнів для Тихоокеанського флоту спочатку планувалося виконувати під Владивостоком, куди вони мали доставлятися в розібраному вигляді, але пізніше від цієї ідеї відмовилися і будівництво всіх човнів серії здійснювалося в Ленінграді, на заводах № 194, № 189 і № 196.

У процесі будівництва через поспіх з його початком, виникли несподівані труднощі. Так, при розрахунках з'ясувалося, що центр ваги двох дизельних двигунів, кожен з яких важив 130 тонн, перебував на метр вище, ніж передбачалося технічним проєктом, до чого додалася будівельна перевантаження ряду конструкцій. В результаті цього і без того порівняно невисока метацентрична висота човнів знижувалася на 7-8 см і ставала зовсім неприпустимою. Для виправлення ситуації, що виникла, довелося зменшити товщину , прибрати щитки гармат і полегшити ряд інших конструкцій надбудови, але навіть у такому вигляді метацентрична висота залишалася на рівні 30 см, замість передбачених проєктом 34 см Все це призвело до того, що в 1937 у виникли сумніви в успішності проєкту в цілому і після закладки перших дванадцяти човнів, початок будівництва решти призупинили до отримання задовільних результатів випробувань головних кораблів. Передача перших трьох човнів спочатку планувалася на кінець 1938 року, п'яти наступних — в 1939 році, а чотирьох, що залишилися — не пізніше кінця 1940 року. Проте через затримки з постачанням комплектуючих, насамперед елементів силової установки, ці терміни були зірвані. При будівництві човнів типу «К» вводився ряд нововведень, таких як суцільнозварний легкий корпус, хоча і в поєднанні з клепаним .

До початку Німецько-радянської війни 22 червня 1941 року, заводами були здані і знаходилися на озброєнні 6 човнів серії: К-1, К-2, К-3, К-21, К-22 та . Ще чотири човни: К-51, К-52, та , були введені в дію в 1942–1943 роках, а вступив до строю 25 грудня 1944 року і в бойових діях взяти участі не встиг. Один човен, К-54, так і не був добудований і після війни був пущений на злам. Вартість будівництва К-1 склала 23 000 000 рублів, на серійних човнах ця сума була знижена до 18 мільйонів.

Конструкція

image

підводних човнів типу «К» поділявся на 7 відсіків, починаючи з носа:

  • Перший відсік: носової торпедний, житлове приміщення матросів
  • Другий відсік: акумуляторний, кают-компанія і житлові приміщення офіцерського складу.
  • Третій відсік-сховище: центральний пост
  • Четвертий відсік: акумуляторний, кубрик і кают-компанія старшин
  • П'ятий відсік: головних дизельних двигунів
  • Шостий відсік-сховище: допоміжного дизеля і головних електродвигунів, житлове приміщення матросів
  • Сьомий відсік-сховище: кормовий торпедний, житлове приміщення матросів

Корпус

Підводні човни типу «К» мали двокорпусну конструкцію. човна мав циліндроконічну форму з найбільшим діаметром 5,7 м і збирався за допомогою клепки з стальних конструкцій товщиною від 18 до 22 мм, кільцеві перебірки — сферичні, литі. Міцна рубка човна розміщувалася над третім відсіком і являла собою горизонтальний циліндр діаметром 2,3 м, також зі сферичними кільцевими перегородками. човна — зварний, з 6-мм сталевих листів. На човні було 14 , з яких 3-тя, 4-та, 7-ма, 8-ма і 9-та служили також і для зберігання палива, а 14-та виконувала роль мінно-баластної і перебувала всередині міцного корпусу.

Енергетичне обладнання

Підводні човни типу «К» відносилися до дизель-електричних, їх енергетична установка складалася з двох головних дизельних двигунів надводного ходу типа потужністю 4 200 л. с. кожен, допоміжного дизель-генератора і два електродвигуни типу ПГ11 потужністю в 1 200 л. с. кожен. Акумуляторні батареї човни відносилися до типу «С» і складалися з чотирьох груп по 60 елементів, що розташовувалися в трюмах 2-го і 4-го відсіків.

Умови проживання екіпажу

Стандартний екіпаж підводного човна типу «К» складався з 67 осіб: 10 офіцерів, 20 старшин і 37 матросів. 2-й відсік човна був відведений під кают-компанію та одномісні каюти офіцерського складу, а 4-й відсік — під кубрик і кают-компанію старшин, а також електричний камбуз.

Рядовий склад і старшини розміщувалися на постійних койках у 1-му, 6-му і 7-му відсіках. Провізійні цистерни, що вміщали половину повного запасу продуктів, розташовувалися в 1-му і 4-му відсіках, інша ж частина запасу розподілялася по житлових відсіках. На човнах були фреонові рефрижераторні установки, але через відсутність фреону вони не використовувалися. Запас прісної води, що зберігався всередині міцного корпусу, становив 3 тонни. Експлуатація показала недостатність цього запасу, а за допомогою штатних опріснювачів поповнювати його не вдавалося, тому з 1942 року в № 1 обладналася вигородка для додаткових 10 тонн прісної води.

На човнах, вперше у радянському підводному флоті, малися ванни і душові для особового складу, однак ванни були зняті з усіх човнів незабаром після початку війни, а душовими практично не користувалися через малого напору гарячої води і необхідність економити прісну воду.

Для регенерації повітря в підводному положенні використовувалися індивідуальні пристрої регенерації з патронами РВ-2, РВ-3 та РВМП з каустичною содою, разом з чистим киснем, що зберігалися під тиском 160 атмосфер в 40-літрових балонах, які забезпечували знаходження під водою до 72 годин. З 1942 року їх замінили установками РУКТ-3 конвекційного типу з патронами РВ-5, які забезпечували одночасне поглинання вуглекислого газу і виділення кисню і дозволяли продовжити час перебування під водою до 15 діб при практично безшумній роботі.

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання

Стандартний комплект радіоапаратури підводних човнів типу «К» включав в себе:

В 1945 році та були також оснащені висувною ПА-3. Крім радіоапаратури, всі човни обладнали станціями «Сіріус».

У стандартний комплект навігаційного обладнання човнів входили:

  • (Гірокомпас) «Курс-1»
  • Гірокомпаси ГУ М-1 модель 2
  • (Магнітний компас) ГОН діаметром 127 мм
  • Електромеханічний лаг ГО М-3 модель 1
  • Ехолот ЕЛ
  • радіопеленгатор «Градус-К» або «Бурун».

На човнах було по два перископи, командирський і зенітний, оптичною довжиною 8,5 метрів з висувним ходом у 4 метри, розміщених в міцній рубці. На перших шести човнах спочатку встановлювалися командирські перископи німецького виробництва, з постійним місцем спостереження, не залежних від положення голівки перископа, але через складнощі в експлуатації і ненадійності їх незабаром замінили на радянські.

Також на всіх човнах були «Марс-16». На К-1 в дослідному порядку у квітні 1941 був змонтований гідролокатор «Антарес-1», але випробування показали його непридатність. К-3 і К-22 були наприкінці 1942 року оснащені гідролокаторами «Асдік/Дракон-129», що поставлялися по ленд-ліз у, але подальшого розвитку ця програма не отримала.

Озброєння

Торпедне

Торпедне озброєння підводних човнів типу «К» складалося з десяти торпедних апаратів калібром 533,4 мм, шести носових і чотирьох кормових. Шість носових апаратів розташовувалися в два ряди по три і знаходилися всередині , з кормових апаратів усередині міцного корпусу знаходилися тільки два нижніх, два інших же розташовувалися поза ним, в надбудові, хоча більша частина їх механізмів управління знаходилася всередині. Торпедні апарати — сталеві трубчасті, пневматичні, забезпечували безаварійний пуск торпед з глибини до 15 метрів. Прилади беспузирной стрільби на човнах були відсутні, лише в березні 1942 року К-1, К-2, К-3, К-21 та К-22 отримали прилади беспузирной стрільби, причому останні дві — лише на чотири носових апарати, а на торпедні апарати розташовані в надбудовні прилади не могли бути встановлені в принципі. На човнах були електричні «автоматичні коробки торпедної стрільби», що давали можливість здійснювати пуск торпед з бойової рубки з інтервалом до 2 секунд між пострілами, але через ненадійність на практиці вони майже не використовувалися.

У 1944 році був створений лічильно-вирішальний прилад ТАС-Л («торпедний автомат стрільби — човновий»), що дозволяв визначати швидкість і курс цілі і розраховувати параметри стрільби. Через значні габарити, встановлення приладу в човні могло проводитися тільки при капітальному ремонті зі зняттям міцної рубки, тому в ході війни ТАС-Л був встановлений тільки на К-21 наприкінці 1944 року. Штатний боєкомплект човна становив 24 торпеди; 10 запасних торпед зберігалися в стелажах в 1-му відсіку, ще 4 могли зберігатися в пеналах під нижніми торпедними апаратами, але на практиці вони ніколи не завантажувалися, таким чином реальний боєкомплект становив лише 20 торпед. Крім того, в розташованих в надбудові торпедних апаратах в холодну пору року замерзала вода, тому в Балтійському та Північному флотах ці апарати взимку не заряджалися. Нормативний час перезарядження носових апаратів тривав 50 хвилин, час приймання торпед на човен тривав 5 годин.

Торпеди, що застосовувалися на підводних човнах типу «К» в роки Німецько-радянської війни
Тип Рік прийняття на озброєння Довжина, м Загальна маса, кг Маса вибухівки, кг Швидкість ходу, вузлів, при дальності в 4 / 8 / 10 км
53-38 1938 7,2 1615 300 44,5 / 34,5 / 30,5
53-38 1939 7,4 1725 400 44,5 / 34,5 / 30,5
53-39 1941 7,5 1780 317 51 /39 / 34

Артилерійське

Артилерійське озброєння човна складалося з двох 100-мм гармат Б-24ПЛ зразка 1938 року, які розташовувалися на палубі спереду і позаду рубки на майданчиках з фальшбортами і двох 45-мм гармат 21-К зразка 1933 року, що знаходилися на надбудові рубки. 100-мм гармати Б-24ПЛ встановлювалися на окремих поворотних верстатах з кутом піднесення до 45 °. Їх максимальна дальність стрільби становила 21,8 км. Номінальна скорострільність гармат — 10-12 пострілів за хвилину, маса снаряду — 15,8 кг. 45-мм зенітні гармати 21-К також встановлювалися на окремих поворотних верстатах, з кутом піднесення до 85 °. Максимальна дальність стрільби тих гармат становила 9,145 км, а досяжність по висоті — 4,5 км, номінальна скорострільність становила 25-30 пострілів за хвилину, при масі снаряда в 1,41 кг.

Боєкомплект гармат складався з 400 100-мм і 1100 45-мм пострілів. На додаток до них, на човні було два виносних 7,62-мм кулемети «Максим», що могли встановлюватися на вертлюжних кріпленнях на огорожі рубки. У 1943 році пророблялися проєкти озброєння човнів спареними установками 12,7-мм кулеметів ДШК, одна з яких встановлювалася б замість носової 45-мм гармати, а інша — позаду рубки, але реалізовані вони так і не були

Мінне

Мінне озброєння човна складалося з 20 мін типу «ЕП» (ескадрених підводних). Міни розміщувалися в мінно-баластній цистерні на рейках, за якими вони переміщувалися за допомогою тросів електролебідки і скидалися через днищеві люки. Через низьку надійності мінного пристрою, продемонстрованого на головних човнах серії, на балтійських човнах К-51, К-52, , та , добудованих у ході війни, мінні пристрої вже не встановлювалися.

Експлуатація

Жоден з підводних човнів типу «К» не встиг взяти участь у Радянсько-фінській війні, хоча К-1 і К-2 були введені в дію в ході її ведення.

К-1 і К-2 здійснили перехід з Ленінграду на Північний флот в червні — серпні 1940, і по прибутті увійшли до складу 1-го дивізіону бригади підводних човнів флоту. До початку німецько-радянської війни були зараховані у склад флоту. Також були переведені на Північний флот К-3, К-21, К-22 та . Завданням, поставленим наркомом ВМФ перед човнами Північного флоту на випадок війни з Німеччиною було "діями крейсерських підводних човнів порушувати морські сполучення супротивника уздовж узбережжя Норвегії і в протоці Скагеррак «. Згодом підводні човни передбачалося, очевидно, перевести на Тихоокеанський флот Північним морським шляхом, але цим планам завадив початок війни.

До початку Німецько-радянської війни, на Балтиці знаходилися в побудові шість підводних човнів типу „К“, однак з початком війни їх будівництво різко сповільнилося, оскільки ресурси були кинуті на більш актуальні завданняК-52 та були введені в дію тільки в жовтні 1942, К-51 та  — відповідно, в липні та листопаді 1943. Як і на Північному флоті, екіпажі й командири човнів вирізнялися невисоким рівнем бойової підготовки, а скутість дій настільки великих підводних човнів у порівняно мілководному Балтійському морі ще більше знижувала їх ефективність. В результаті, значних успіхів на Балтиці, чотири діючі там човни типу К»; не добилися, хоча завдяки здобутому радянським флотом до 1944–1945 років досвіду бойового застосування підводних човнів, жоден з них і не була втрачена. був прийнятий на озброєння тільки 25 грудня 1944 року і в бойових діях взяти участі не встиг, а К-54 так і не був добудований до початку воєнних дій та після війни був пущений на злам

Після війни у складі ВМФ СРСР залишилися шість підводних човнів типу «К», які в 1948 році були зібрані у складі Північного флоту. У 1949 році вони були перекласифіковані на великі підводні човни і К-21, К-51, К-52, , та отримали індекси, відповідно, Б-4 — Б-9. Значна модернізація цих човнів не проводилася, оскільки на озброєння до того часу почали надходити великі підводні човни проєкту 611, які мали більш високі характеристики.

Модернізації

Перша спроба розвитку типу «К» була зроблена ще в 1937 року, коли в ЦКБ-18, під керівництвом Б. А. Малініна, почалися роботи над створенням «XIV-біс» серії проєктом 41А або типом «КЕ». Відмінності від базового проєкту полягали в установці створюваних в той час нових дизельних двигунів потужністю по 6000 к.с. і в поверненні до розміщення на човні ангару з гідролітаком, від якого відмовилися ще на ранній стадії проєктування типу «К». Як літак було вибрано , який успішно пройшов випробування ще в 1935 році. Через виявлення, при проєктуванні, необхідності значних змін в конструкції, у поєднанні з нестабільністю того періоду і неясним майбутнім рухової установки човна, проєкт на той час реалізований так і не був. За документами того часу, однією з причин відмови від нього називалися неприпустимість збільшення водотоннажності і зниження підводної швидкості.

До розробки поліпшеного проєкту типу «К» повернулися в січні 1940 року за розпорядженням нового наркома ВМФ СРСР М. Г. Кузнецова. Створення нового проєкту, який отримав позначення «Крейсерська поліпшена» «КУ», було доручено ЦКБ-18 під керівництвом З. А. Дерібіна. Основними змінами в «КУ», в порівнянні з типом «К», повинні були стати установка вже створених до того часу двигунів 10ДКР потужністю 6 000 к.с. кожен і виконання суцільнозварного корпусу. Надводна водотоннажність при цьому, як передбачалося, повинно було зрости лише на 50-60, а підводне — на 80 тонн, а надводна швидкість і автономність повинні були збільшитися до 24 вузлів і 60 діб відповідно

Планувалося також опрацювати установку на човні ангара з гідролітака. Планувалося завершити ескізний проєкт «КУ» в 1941 році, а технічний проєкт — в 1942 році, з закладкою перших двох човнів в тому ж році. Однак ці плани виявилися зірвані, бо почалася Німецько-радянська війна і подальшого розвитку тип «К» так і не отримав, попри те, що офіційно проєкт вважався дуже вдалим.

Б-5 в 1952 році планувалося переобладнати в експериментальний для випробувань крилатих ракет 10ХН, але ці плани так і не були реалізовані через припинення робіт над ракетою в лютому 1953 року.

Бойове використання

До початку Німецько-радянської війни, таким чином, на озброєнні Північного флоту було шість підводних човнів типу «К», але боєготовність їх була низькою, як через тривалу бездіяльність їхніх командирів під час тривалого будівництва човнів, що призвело до втрати навичок, так і через недостатню бойову підготовку екіпажу після вступу в дію, бо невдовзі почалася війна.

Протягом 1941 року протидія ворожих кораблів операціям підводних човнів була порівняно слабкою, але недосвідченість екіпажів і командирів перешкодила човнам типу «К» досягти значних успіхів. Після різкого посилення з весни 1942 року протичовнової охорони німецьких конвоїв і установки мінних загороджень, ситуація для човнів типу «К», дії яких до того ж утруднювалися великими розмірами і конструктивними недоліками, погіршилась, і вони почали зазнавати втрати. У травні 1942 року був потоплений артилерійським вогнем і глибинними бомбами з катера після невдалої атаки конвою, а у вересні того ж року безвісти зник К-2, очевидно підірвавшись на міні.

У лютому 1943 року безвісти зник К-22, ймовірно, також підірвавшись на міні, а у вересні за нез'ясованих обставин, серед яких найбільш вірогідною історикам представляється підрив на міні, зник безвісти К-1. К-3 зник безвісти у березні 1943 року, при досі не з'ясованих обставинах.

В результаті, до 1944 року з шести човнів типу «К» Північного флоту вцілів тільки К-21, який з весни 1944 року став на капітальний ремонт, що завершився вже після війни.

За роки війни шість «Катюш», що діяли на півночі, виставили 399 мін, виконали 26 торпедних атак, в яких було випущено 89 торпед.

Бойові походи човнів типу «К» Балтійського флоту почалися лише з 1943 року, бо ще добудовувалися. За цей час шість балтійських «Катюш» виконали 36 торпедних атак, в яких були випущені 94 торпеди.

Бойові досягнення

Список підтверджених перемог підводних човнів типу «К» включає 25 потоплених і 6 пошкоджених кораблів і суден. Човнами цього типу було потоплено 13 транспортів (26072 брт), 3 траулера (1164 брт), 2 сторожових кораблі, 3 катера, 4 та пошкоджено 2 транспорти (15979 брт), 1 тральщик, 3 :

За роки війни «Катюші» виконали 62 торпедні атаки, в яких були випущені 183 торпеди. На 10 човнів типу «К», що становили 5,9 % від чисельності радянського підводного флоту в роки німецько-радянської війни, доводиться 10,2 % всього підтвердженого тоннажу, потопленого радянськими підводними човнами, в тому числі лише 3,5 % знищеного торпедами, 33,7 % знищеного артилерією і 52,4 % знищеного мінами. Ще одне досягнення лічиться за К-21, який в роки війни став єдиним радянським підводним човном, що зумів вийти в атаку, хоча і безрезультатну, на один з найпотужніших кораблів Другої світової війни — німецький лінійний корабель «Тірпіц».

Нагороди

Сучасний статус

У 1954–1956 роках всі човни типу «К» були зняті з озброєння, після цього Б-9 переведений у розряд експериментальних і потоплений 24 вересня 1957 року під час випробувань ядерної зброї. Інші п'ять човнів були переобладнані в плавучі зарядні станції, а вже в 1956 — 1958 ах — в навчально-тренувальні. Колишній Б-7 був списаний і згодом пущений на злам у 1960 році, колишні Б-5, Б-6 і Б-8 — 1975, 1978 і 1979 роках. Колишній Б-4 був у 1983 році відремонтований і встановлений як меморіал у Сєвєроморську.

Оцінка проєкту

човнів типу «К» у роки війни показав себе цілком відповідним вимогам. Міцність же виявилася явно недостатньою, як через спішно зменшену перед самим початком побудови товщину листів, так і через не до кінця освоєної технології зварювання. У збірнику матеріалів, підготовленому Науково-технічним комітетом ВМФ у 1945 році вказувалося, що саме по зварних швах між секціями баластних цистерн часто утворювалися тріщини, причому не тільки при вибухах глибинних бомб (часом навіть порівняно віддалених), але навіть і при сильних ударах хвиль. Більш того, в окремих місцях корпусу зварні з'єднання лопалися навіть просто в люті морози

Хвилерізні щити торпедних апаратів також виявилися недостатньо міцними, через що на Північному флоті їх зняли з усіх човнів вже наприкінці 1941 року, незважаючи на викликане цим зниження надводної швидкості до 20-20,4 вузлів. Надбудова і огородження рубки теж часом не витримували штормів і деформувалися або зміщувалися.

Ряд проблем створювала і силова установка човнів. Так, дизельні двигуни 9ДКР працювали у напруженому режимі і були схильні до швидкого зносу. До того витрата палива перевищила заплановану і становила, за даними збірника НТК ВМФ, від 5,5 до 8 тонн на ходову добу, що знижувало реальну автономність човнів до 30-45 діб замість передбачених проєктом 50. За даними ж командира бригади Балтійського флоту, витрата палива при маневруванні на позиції становив до 8,5-10 тонн, що в умовах зимового часу і тодішньої оперативної обстановки знижувало автономність човни до 20-24 діб.

«Катюші» фактично стали першим радянським проєктом крейсерських океанських підводних човнів. Їх водотоннажність (1500/2100 т) була набагато більшою за німецькі океанські човни того часу (тип IX, 1938 рік, 1000/1200 т) і порівняна з крейсерськими підводними човнами США (типи «Гато» і «Балао», 1940 рік, 1500/2400 т). Діяли в суворих умовах північних морів човни типу «К» успішно показали себе для потоплення суден противника і торпедами, і артилерією, і мінами.

Підводні човни типу «К» спочатку планувалися для дій на значній відстані від своїх баз, в умовах відкритого моря. Однак обставини склалися так, що на Тихий океан, найбільш слушний для них театр дії, човни типу «К» так і не потрапили. Замість цього, човни Північного флоту діяли в основному біля узбережжя Норвегії, в зоні шхерів, тоді як човни Балтійського флоту діяли в порівняно мілководному Балтійському морі, де відчували труднощі навіть істотно менші човни типу «С». Як зазначив в одній зі своїх доповідей І. В. Травкін, командир балтійського К-52, використовувати у війні настільки великі човни було необхідно на глибинах понад 40 метрів, оскільки навіть на 40 — метровій глибині 97-метровий човен при терміновому зануренні міг просто вдаритися носом у ґрунт, в той час як його корма ще височіла над водою.

Крім підвищеної небезпеки зіткнення з дном, яке навіть при порівняно сприятливому результаті могло призвести до розгерметизації паливно-баластових цистерн і втрати скритності, використання човнів типу «К» знижувало ефективність їх торпедних атак, так як командири змушені були триматися на видаленні від берега і часто проводити стрільбу з граничних дистанцій, коли ймовірність попадання в ціль була вкрай мала. Крім труднощів, викликаних невідповідними умовами застосування, човни типу «К», як втім і інші підводні човни ВМФ СРСР, страждали від низької підготовленості екіпажів і командирів, причому останні — навіть більше ніж інші типи, оскільки бездіяльність командирів під час тривалого будівництва човнів призводило до втрати їх навичок.

У результаті, через перераховані проблеми, так і через конструктивні недоліки, ефективність торпедної стрільби човнів типу «К», з їх могутнім у теорії торпедним озброєнням (6 носових торпедних апаратів крім них, у радянському флоті мали лише застарілі тип «Д»), виявилася порівняно низькою: На 10 човнів, котрі брали участь у війні, що становили 5,9 % від усієї чисельності радянського підводного флоту, припадало лише 3,5 % знищеного торпедним озброєнням підтвердженого тоннажу. Причому, на усі шість човнів типу «К» Північного флоту, було тільки дві підтверджені перемоги досягнуті за допомогою торпедного озброєння. Потоплені човнами типу «К» за допомогою артилерії судна склали 33,7 % з усього знищеного цією зброєю тоннажу, що пояснюється значною їх перевагою в цьому виді озброєнні над іншими типами підводних човнів. Найближчі до них, за цим показником, не рахуючи невдалого типу «П», човни типів «С» і «Д», що мали вдвічі менше озброєння. Крім того, на шість човнів типу «К», оснащених мінними пристроями, довелося 52,4 % всього потопленого за допомогою цієї зброї тоннажу, що перевищує аналогічний показник куди чисельніших підводних мінних загороджувачів типу «Л», що склали інші 47,6 % — навіть незважаючи на постійні проблеми з мінним устаткуванням на самих «К».

Представники

Підводні човни типу «Крейсерська»
Назва Завод Заводський № Закладена Спуск на воду Передано флоту Виведено з флоту
Північний флот
К-1 № 194 451 27 грудня 1936 28 квітня 1938 16 грудня 1939 зник безвісти у вересні 1943 р.
К-2 452 27 грудня 1936 28 квітня 1938 15 грудня 1939 зник безвісти у вересні 1942 р.
К-3 453 27 грудня 1936 31 липня 1938 27 листопада 1940 зник безвісти в березні 1943 р.
К-21 № 194 108 10 грудня 1937 16 серпня 1939 30 листопада 1940 знятий з озброєння 11 вересня 1954 р.
К-22 109 5 січня 1938 4 листопада 1938 15 липня 1940 зник безвісти в лютому 1943 р.
110 5 лютого 1938 28 квітня 1939 25 вересня 1940 12 травня 1942 року потоплений глибинними бомбами
Балтійський флот
К-51 № 194 454 28 лютого 1938 30 липня 1939 17 вересня 1941 29 грудня 1955 року знятий з озброєння
К-52 455 28 лютого 1938 5 липня 1939 11 жовтня 1942 знятий з озброєння 29 грудня 1955 р.
456 30 травня 1938 1 вересня 1939 31 липня 1943 знятий з озброєння 11 вересня 1954 р.
К-54 № 189 288 30 квітня 1937 3 березня 1941 недобудований, переданий на злам
289 29 квітня 1937 7 лютого 1941 25 грудня 1944 знятий з озброєння 11 вересня 1954 р.
290 17 жовтня 1937 29 грудня 1940 29 жовтня 1942 10 жовтня 1957 року затонув при ядерних випробуваннях

Див. також

Примітки

  1. реально приймалося лише 20 торпед
  2. Міни були тільки на «північних» човнах.
  3. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 8. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  4. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 9. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  5. А. С. Николаев. . «Штурм Глубины». deepstorm.ru. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 10 грудня 2008.
  6. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 10. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  7. Жолковский Е. Подводные крейсера // Моделист-Конструктор. — Москва, 1981. — № 7. — С. 17—22.
  8. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 11. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  9. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 12. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  10. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 14. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  11. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 29. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  12. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 27. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  13. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 28. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  14. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 23. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  15. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 24. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  16. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 26. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  17. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 25. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  18. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» в бою. Подводные лодки типа «К» в Великой Отечественной войне : ( )[рос.] / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2008. — С. 2. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 (101) / 2008). — 3000 екз.
  19. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 30. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  20. А. С. Николаев. . «Штурм Глубины». deepstorm.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 грудня 2008.
  21. А. С. Николаев. . «Штурм Глубины». deepstorm.ru. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 13 грудня 2008.
  22. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» в бою. Подводные лодки типа «К» в Великой Отечественной войне : ( )[рос.] / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2008. — С. 32. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 (101) / 2008). — 3000 екз.
  23. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» в бою. Подводные лодки типа «К» в Великой Отечественной войне : ( )[рос.] / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2008. — С. 23. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 (101) / 2008). — 3000 екз.
  24. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» в бою. Подводные лодки типа «К» в Великой Отечественной войне : ( )[рос.] / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2008. — С. 7. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 (101) / 2008). — 3000 екз.
  25. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» в бою. Подводные лодки типа «К» в Великой Отечественной войне : ( )[рос.] / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2008. — С. 6. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 (101) / 2008). — 3000 екз.
  26. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» в бою. Подводные лодки типа «К» в Великой Отечественной войне : ( )[рос.] / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2008. — С. 10. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 (101) / 2008). — 3000 екз.
  27. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» в бою. Подводные лодки типа «К» в Великой Отечественной войне : ( )[рос.] / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2008. — С. 15. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 (101) / 2008). — 3000 екз.
  28. Платонов, с.425.
  29. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» в бою. Подводные лодки типа «К» в Великой Отечественной войне : ( )[рос.] / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2008. — С. 12. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 (101) / 2008). — 3000 екз.
  30. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 15. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  31. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 19. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  32. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 21. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  33. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2007. — С. 32. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 екз.
  34. Морозов М.Э., Кулагин К.Л. «Катюши» в бою. Подводные лодки типа «К» в Великой Отечественной войне : ( )[рос.] / Б.В. Соломонов. — М. : Моделист-конструктор, 2008. — С. 21. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 (101) / 2008). — 3000 екз.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підводні човни типу «Крейсерська»
  • А. С. Николаев. . «Штурм Глубины». deepstorm.ru. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 10 грудня 2008.

Література

  • М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. «Катюши» советского флота. Подводные лодки типа «К» XIV серии / Б. В. Соломонов. — Москва: Моделист-конструктор, 2007. — 32 с. — (Морская коллекция № 9 (99) / 2007). — 3500 экз.
  • М. Э. Морозов, К. Л. Кулагин. «Катюши» в бою. Подводные лодки типа «К» в Великой Отечественной войне / Б. В. Соломонов. — Москва: Моделист-конструктор, 2008. — 32 с. — (Морская коллекция № 2 (101) / 2008). — 3000 экз.
  • В. И. Дмитриев. ПЛ типа «К» (Крейсерская) серии XIV // В. П. Власов Подводные лодки. История развития: Сб. — Екатеринбург: Библиотека им. Белинского, 2003.
  • А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945 / Н. Л. Волковский. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pidvodni chovni tipu Krejserska Pid praporom SRSR Spusk na vodu 1939 1944 rr 12 chovniv Vivedenij zi skladu flotu 1942 1954 rr Proyekt Tip PCh Pidvodnij krejser dizelnij Rozrobnik proyektu Naukovo doslidnij institut vijskovogo korablebuduvannya Golovnij konstruktor Vartist 23 mln rubliv golovnij choven 18 mln rubliv nastupni chovni Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 22 5 vuzliv 42 km god Shvidkist pidvodna 10 vuzliv 18 km god Robocha glibina zanurennya 80 m Granichna glibina zanurennya 100 m Avtonomnist plavannya 50 dib Ekipazh 67 osib 10 oficeriv i 57 matrosiv Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 97 7 m Shirina korpusu najb 7 4 m Serednya osadka po KVL 4 4 m Vodotonnazhnist nadvodna 1 490 t Ozbroyennya Artileriya Dvi 100 mm B 24PL dvi 45 mm 21 K dva 7 62 kulemeti Torpedno minne ozbroyennya 6 nosovih TA kalibru 533 mm 4 kormovi TA kalibru 533 mm 24 torpedi 20 min z Pidvodni chovni tipu Krejserska abo Pidvodni chovni tipu K takozh XIV seriya tip radyanskih pidvodnih chovniv chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Chovni cogo tipu priznachalisya dlya dovgih odinochnih avtonomnih pohodiv do komunikacij protivnika i stali najbilshimi pidvodnimi chovnami VMF SRSR u toj period Na floti chovni otrimali nazvu Katyusha Vsogo v 1936 1938 bulo zakladeno 12 chovniv cogo tipu z yakih do pochatku vijni 6 peredali u sklad Pivnichnogo flotu chotiri chovni Baltijskogo flotu buli peredani na ozbroyennya v chas vijni p yatij vstupiv v diyu vzhe do yiyi kincya i v bojovih diyah uchasti ne brav a she odin dobudovanim tak i ne buv Pidvodni chovni tipu K aktivno vikoristovuvalisya v hodi vijni na komunikaciyah protivnika v Baltijskomu mori i bilya beregiv Norvegiyi Nimi bulo potopleno 16 transportnih suden zagalnim tonnazhem 27 236 brt i 9 bojovih korabliv protivnika poshkodzheno 2 sudna tonnazhem 15 979 brt i 4 bojovih korabli Do kincya vijni vcilili shist chovniv cogo tipu yaki zalishalisya na ozbroyenni radyanskogo flotu do seredini 1950 h rokiv IstoriyaProyektuvannya Istoriya pidvodnih chovniv tipu K vede svij pochatok z dvoh koncepcij pidvodnogo chovna sho opracovuvalisya v SRSR eskadrenogo pidvodnogo chovna i pidvodnogo krejsera Pershij buv pidvodnim chovnom zdatnim diyati u skladi eskadri velikih nadvodnih korabliv sho vimagalo persh za vse visokoyi shvidkosti nadvodnogo hodu poryadku 20 vuzliv Osnovnoyu vlastivistyu krejserskogo chovna bula visoka dalnist plavannya sho dozvolyala diyati na dalekih morskih komunikaciyah protivnika poza zonami jogo protichovnovoyi oboroni v poyednanni z potuzhnim artilerijskim ozbroyennyam Taki koncepciyi koristuvalasya v 1920 h rokah pevnoyu populyarnistyu za kordonom Zokrema koncepciya eskadrenih pidvodnih chovniv najbilshij rozvitok otrimala u Velikij Britaniyi SRSR pragnuv mati u skladi svogo flotu ti zh klasi i pidklasi vijskovih korabliv sho i u providnih morskih derzhav tomu vzhe na pochatku 1920 h rokiv sered zaplanovanih do budivnictva klasiv pidvodnih chovniv peredbachalisya pidvodnij krejser z potuzhnim artilerijskim ozbroyennyam i eskadrenij pidvodnij choven Okremi risi eskadrenih pidvodnih chovniv buli vvedeni vzhe na chovnah tipu D ale povnoyu miroyu koncepciyu vtilili pri budivnictvi tipu P Tri chovni cogo tipu sho buduvalisya v 1931 1936 viyavilisya nastilki nevdali sho vzhe cherez dva roki pislya vstupu v diyu buli perevedeni v navchalni pidrozdili Koncepciya pidvodnogo krejsera z dalnistyu plavannya v 12 000 mil avtonomnistyu 45 dib i ozbroyennyam z dvoh 100 mm garmat pri maksimalnij shvidkosti hodu vsogo u 12 vuzliv bula opracovana v 1930 1932 rokah ale praktichnogo vtilennya v toj chas ne otrimala cherez nestachu finansuvannya U 1932 roci bulo virisheno stvoriti kompromisnij proyekt velikih chovniv sho poyednuvav bi yak visoku shvidkist nadvodnogo hodu eskadrenih chovniv tak i veliku dalnist plavannya i potuzhne ozbroyennya krejserskih Opracyuvannya ciyeyi koncepciyi zdijsnyuvalosya v 1932 1934 rokah z urahuvannyam pomilok dopushenih pri stvorenni chovniv tipu P nedoliki yakih buli ochevidni vzhe do momentu yih zakladki Za predstavlenim u 1934 roci operativno taktichnim zavdannyam novi chovni povinni buli buti zdatnimi Atakuvati bojovi korabli i sili desantu protivnika pri diyah poodinci grupoyu i spilno z nadvodnimi silami u vidkritomu mori i okeani Diyati na komunikaciyah u viddalenih rajonah Vikonuvati zavdannya rozviduvalnoyi ta pozicijnoyi sluzhbi Provoditi diversijni operaciyi visadku rozviduvalnih grup dlya diyi na berezi Buti v zmozi atakuvati yak torpednim ozbroyennyam i vistavlyati minni zagorodzhennya v hodi eskadrenogo boyu za kursom vorozhih korabliv Proyekt takogo chovna sho otrimav poznachennya KE 9 krejsersko eskadreni buv zaproponovanij na pochatku 1935 roku nachalnikom viddilu pidvodnogo korablebuduvannya i shvalenij nachalnikom Morskih sil 15 kvitnya 1935 roku V chest svoego sozdatelya lodki tipa K poroj takzhe oboznachayutsya kak KR Krejser Rudnickogo Eskiznij proyekt chovniv buv zatverdzhenij 25 sichnya 1936 roku i peredanij v CKBS 2 dlya podalshoyi rozrobki pid kontrolem Rudnickogo She odin proyekt krejsersko eskadrenogo chovna buv paralelno rozroblenij u CKB 9 ale v pidsumku buv obranij proyekt Rudnickogo yak bilsh vdalij Harakteristiki proyektu KE 9 buli nastilki bagatoobicyayuchimi sho vidpovidno do prijnyatoyi v 1936 roci korablebudivnoyi programi usi novi veliki pidvodni chovni povinni buli nalezhati do cogo tipu a takozh na yih korist nih pripinyalosya podalshe budivnictvo specializovanih pidvodnih minnih zagorodzhuvachiv tipu Leninec Budivnictvo Vidpovidno do 10 richnoyi korablebudivnoyi programi zatverdzhenoyi 26 chervnya 1936 roku peredbachalosya budivnictvo 62 pidvodnih chovniv tipu K shesti dlya Baltijskogo flotu chotiroh dlya Chornomorskogo flotu 17 dlya Pivnichnoyi vijskovoyi flotiliyi i 35 dlya Odnak u realnosti bulo zakladeno tilki 12 tri dlya Pivnichnogo tri dlya Baltijskogo i shist dlya Tihookeanskogo flotu Zbirannya chovniv dlya Tihookeanskogo flotu spochatku planuvalosya vikonuvati pid Vladivostokom kudi voni mali dostavlyatisya v rozibranomu viglyadi ale piznishe vid ciyeyi ideyi vidmovilisya i budivnictvo vsih chovniv seriyi zdijsnyuvalosya v Leningradi na zavodah 194 189 i 196 U procesi budivnictva cherez pospih z jogo pochatkom vinikli nespodivani trudnoshi Tak pri rozrahunkah z yasuvalosya sho centr vagi dvoh dizelnih dviguniv kozhen z yakih vazhiv 130 tonn perebuvav na metr vishe nizh peredbachalosya tehnichnim proyektom do chogo dodalasya budivelna perevantazhennya ryadu konstrukcij V rezultati cogo i bez togo porivnyano nevisoka metacentrichna visota chovniv znizhuvalasya na 7 8 sm i stavala zovsim nepripustimoyu Dlya vipravlennya situaciyi sho vinikla dovelosya zmenshiti tovshinu pribrati shitki garmat i polegshiti ryad inshih konstrukcij nadbudovi ale navit u takomu viglyadi metacentrichna visota zalishalasya na rivni 30 sm zamist peredbachenih proyektom 34 sm Vse ce prizvelo do togo sho v 1937 u vinikli sumnivi v uspishnosti proyektu v cilomu i pislya zakladki pershih dvanadcyati chovniv pochatok budivnictva reshti prizupinili do otrimannya zadovilnih rezultativ viprobuvan golovnih korabliv Peredacha pershih troh chovniv spochatku planuvalasya na kinec 1938 roku p yati nastupnih v 1939 roci a chotiroh sho zalishilisya ne piznishe kincya 1940 roku Prote cherez zatrimki z postachannyam komplektuyuchih nasampered elementiv silovoyi ustanovki ci termini buli zirvani Pri budivnictvi chovniv tipu K vvodivsya ryad novovveden takih yak sucilnozvarnij legkij korpus hocha i v poyednanni z klepanim Do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni 22 chervnya 1941 roku zavodami buli zdani i znahodilisya na ozbroyenni 6 chovniv seriyi K 1 K 2 K 3 K 21 K 22 ta She chotiri chovni K 51 K 52 ta buli vvedeni v diyu v 1942 1943 rokah a vstupiv do stroyu 25 grudnya 1944 roku i v bojovih diyah vzyati uchasti ne vstig Odin choven K 54 tak i ne buv dobudovanij i pislya vijni buv pushenij na zlam Vartist budivnictva K 1 sklala 23 000 000 rubliv na serijnih chovnah cya suma bula znizhena do 18 miljoniv Konstrukciyapidvodnih chovniv tipu K podilyavsya na 7 vidsikiv pochinayuchi z nosa Pershij vidsik nosovoyi torpednij zhitlove primishennya matrosiv Drugij vidsik akumulyatornij kayut kompaniya i zhitlovi primishennya oficerskogo skladu Tretij vidsik shovishe centralnij post Chetvertij vidsik akumulyatornij kubrik i kayut kompaniya starshin P yatij vidsik golovnih dizelnih dviguniv Shostij vidsik shovishe dopomizhnogo dizelya i golovnih elektrodviguniv zhitlove primishennya matrosiv Somij vidsik shovishe kormovij torpednij zhitlove primishennya matrosivKorpusPidvodni chovni tipu K mali dvokorpusnu konstrukciyu chovna mav cilindrokonichnu formu z najbilshim diametrom 5 7 m i zbiravsya za dopomogoyu klepki z stalnih konstrukcij tovshinoyu vid 18 do 22 mm kilcevi perebirki sferichni liti Micna rubka chovna rozmishuvalasya nad tretim vidsikom i yavlyala soboyu gorizontalnij cilindr diametrom 2 3 m takozh zi sferichnimi kilcevimi peregorodkami chovna zvarnij z 6 mm stalevih listiv Na chovni bulo 14 z yakih 3 tya 4 ta 7 ma 8 ma i 9 ta sluzhili takozh i dlya zberigannya paliva a 14 ta vikonuvala rol minno balastnoyi i perebuvala vseredini micnogo korpusu Energetichne obladnannyaPidvodni chovni tipu K vidnosilisya do dizel elektrichnih yih energetichna ustanovka skladalasya z dvoh golovnih dizelnih dviguniv nadvodnogo hodu tipa potuzhnistyu 4 200 l s kozhen dopomizhnogo dizel generatora i dva elektrodviguni tipu PG11 potuzhnistyu v 1 200 l s kozhen Akumulyatorni batareyi chovni vidnosilisya do tipu S i skladalisya z chotiroh grup po 60 elementiv sho roztashovuvalisya v tryumah 2 go i 4 go vidsikiv Umovi prozhivannya ekipazhuStandartnij ekipazh pidvodnogo chovna tipu K skladavsya z 67 osib 10 oficeriv 20 starshin i 37 matrosiv 2 j vidsik chovna buv vidvedenij pid kayut kompaniyu ta odnomisni kayuti oficerskogo skladu a 4 j vidsik pid kubrik i kayut kompaniyu starshin a takozh elektrichnij kambuz Ryadovij sklad i starshini rozmishuvalisya na postijnih kojkah u 1 mu 6 mu i 7 mu vidsikah Provizijni cisterni sho vmishali polovinu povnogo zapasu produktiv roztashovuvalisya v 1 mu i 4 mu vidsikah insha zh chastina zapasu rozpodilyalasya po zhitlovih vidsikah Na chovnah buli freonovi refrizheratorni ustanovki ale cherez vidsutnist freonu voni ne vikoristovuvalisya Zapas prisnoyi vodi sho zberigavsya vseredini micnogo korpusu stanoviv 3 tonni Ekspluataciya pokazala nedostatnist cogo zapasu a za dopomogoyu shtatnih oprisnyuvachiv popovnyuvati jogo ne vdavalosya tomu z 1942 roku v 1 obladnalasya vigorodka dlya dodatkovih 10 tonn prisnoyi vodi Na chovnah vpershe u radyanskomu pidvodnomu floti malisya vanni i dushovi dlya osobovogo skladu odnak vanni buli znyati z usih chovniv nezabarom pislya pochatku vijni a dushovimi praktichno ne koristuvalisya cherez malogo naporu garyachoyi vodi i neobhidnist ekonomiti prisnu vodu Dlya regeneraciyi povitrya v pidvodnomu polozhenni vikoristovuvalisya individualni pristroyi regeneraciyi z patronami RV 2 RV 3 ta RVMP z kaustichnoyu sodoyu razom z chistim kisnem sho zberigalisya pid tiskom 160 atmosfer v 40 litrovih balonah yaki zabezpechuvali znahodzhennya pid vodoyu do 72 godin Z 1942 roku yih zaminili ustanovkami RUKT 3 konvekcijnogo tipu z patronami RV 5 yaki zabezpechuvali odnochasne poglinannya vuglekislogo gazu i vidilennya kisnyu i dozvolyali prodovzhiti chas perebuvannya pid vodoyu do 15 dib pri praktichno bezshumnij roboti Radioelektronne i gidroakustichne obladnannyaStandartnij komplekt radioaparaturi pidvodnih chovniv tipu K vklyuchav v sebe KV peredavach Skat DV peredavach Okun DV prijmach Dozor KV prijmach 45 PK 1 UKV prijomoperedavach Rejd V 1945 roci ta buli takozh osnasheni visuvnoyu PA 3 Krim radioaparaturi vsi chovni obladnali stanciyami Sirius U standartnij komplekt navigacijnogo obladnannya chovniv vhodili Girokompas Kurs 1 Girokompasi GU M 1 model 2 Magnitnij kompas GON diametrom 127 mm Elektromehanichnij lag GO M 3 model 1 Eholot EL radiopelengator Gradus K abo Burun Na chovnah bulo po dva periskopi komandirskij i zenitnij optichnoyu dovzhinoyu 8 5 metriv z visuvnim hodom u 4 metri rozmishenih v micnij rubci Na pershih shesti chovnah spochatku vstanovlyuvalisya komandirski periskopi nimeckogo virobnictva z postijnim miscem sposterezhennya ne zalezhnih vid polozhennya golivki periskopa ale cherez skladnoshi v ekspluataciyi i nenadijnosti yih nezabarom zaminili na radyanski Takozh na vsih chovnah buli Mars 16 Na K 1 v doslidnomu poryadku u kvitni 1941 buv zmontovanij gidrolokator Antares 1 ale viprobuvannya pokazali jogo nepridatnist K 3 i K 22 buli naprikinci 1942 roku osnasheni gidrolokatorami Asdik Drakon 129 sho postavlyalisya po lend liz u ale podalshogo rozvitku cya programa ne otrimala OzbroyennyaTorpedne Torpedne ozbroyennya pidvodnih chovniv tipu K skladalosya z desyati torpednih aparativ kalibrom 533 4 mm shesti nosovih i chotiroh kormovih Shist nosovih aparativ roztashovuvalisya v dva ryadi po tri i znahodilisya vseredini z kormovih aparativ useredini micnogo korpusu znahodilisya tilki dva nizhnih dva inshih zhe roztashovuvalisya poza nim v nadbudovi hocha bilsha chastina yih mehanizmiv upravlinnya znahodilasya vseredini Torpedni aparati stalevi trubchasti pnevmatichni zabezpechuvali bezavarijnij pusk torped z glibini do 15 metriv Priladi bespuzirnoj strilbi na chovnah buli vidsutni lishe v berezni 1942 roku K 1 K 2 K 3 K 21 ta K 22 otrimali priladi bespuzirnoj strilbi prichomu ostanni dvi lishe na chotiri nosovih aparati a na torpedni aparati roztashovani v nadbudovni priladi ne mogli buti vstanovleni v principi Na chovnah buli elektrichni avtomatichni korobki torpednoyi strilbi sho davali mozhlivist zdijsnyuvati pusk torped z bojovoyi rubki z intervalom do 2 sekund mizh postrilami ale cherez nenadijnist na praktici voni majzhe ne vikoristovuvalisya U 1944 roci buv stvorenij lichilno virishalnij prilad TAS L torpednij avtomat strilbi chovnovij sho dozvolyav viznachati shvidkist i kurs cili i rozrahovuvati parametri strilbi Cherez znachni gabariti vstanovlennya priladu v chovni moglo provoditisya tilki pri kapitalnomu remonti zi znyattyam micnoyi rubki tomu v hodi vijni TAS L buv vstanovlenij tilki na K 21 naprikinci 1944 roku Shtatnij boyekomplekt chovna stanoviv 24 torpedi 10 zapasnih torped zberigalisya v stelazhah v 1 mu vidsiku she 4 mogli zberigatisya v penalah pid nizhnimi torpednimi aparatami ale na praktici voni nikoli ne zavantazhuvalisya takim chinom realnij boyekomplekt stanoviv lishe 20 torped Krim togo v roztashovanih v nadbudovi torpednih aparatah v holodnu poru roku zamerzala voda tomu v Baltijskomu ta Pivnichnomu flotah ci aparati vzimku ne zaryadzhalisya Normativnij chas perezaryadzhennya nosovih aparativ trivav 50 hvilin chas prijmannya torped na choven trivav 5 godin Torpedi sho zastosovuvalisya na pidvodnih chovnah tipu K v roki Nimecko radyanskoyi vijni Tip Rik prijnyattya na ozbroyennya Dovzhina m Zagalna masa kg Masa vibuhivki kg Shvidkist hodu vuzliv pri dalnosti v 4 8 10 km 53 38 1938 7 2 1615 300 44 5 34 5 30 5 53 38 1939 7 4 1725 400 44 5 34 5 30 5 53 39 1941 7 5 1780 317 51 39 34 Artilerijske Artilerijske ozbroyennya chovna skladalosya z dvoh 100 mm garmat B 24PL zrazka 1938 roku yaki roztashovuvalisya na palubi speredu i pozadu rubki na majdanchikah z falshbortami i dvoh 45 mm garmat 21 K zrazka 1933 roku sho znahodilisya na nadbudovi rubki 100 mm garmati B 24PL vstanovlyuvalisya na okremih povorotnih verstatah z kutom pidnesennya do 45 Yih maksimalna dalnist strilbi stanovila 21 8 km Nominalna skorostrilnist garmat 10 12 postriliv za hvilinu masa snaryadu 15 8 kg 45 mm zenitni garmati 21 K takozh vstanovlyuvalisya na okremih povorotnih verstatah z kutom pidnesennya do 85 Maksimalna dalnist strilbi tih garmat stanovila 9 145 km a dosyazhnist po visoti 4 5 km nominalna skorostrilnist stanovila 25 30 postriliv za hvilinu pri masi snaryada v 1 41 kg Boyekomplekt garmat skladavsya z 400 100 mm i 1100 45 mm postriliv Na dodatok do nih na chovni bulo dva vinosnih 7 62 mm kulemeti Maksim sho mogli vstanovlyuvatisya na vertlyuzhnih kriplennyah na ogorozhi rubki U 1943 roci proroblyalisya proyekti ozbroyennya chovniv sparenimi ustanovkami 12 7 mm kulemetiv DShK odna z yakih vstanovlyuvalasya b zamist nosovoyi 45 mm garmati a insha pozadu rubki ale realizovani voni tak i ne buli Minne Minne ozbroyennya chovna skladalosya z 20 min tipu EP eskadrenih pidvodnih Mini rozmishuvalisya v minno balastnij cisterni na rejkah za yakimi voni peremishuvalisya za dopomogoyu trosiv elektrolebidki i skidalisya cherez dnishevi lyuki Cherez nizku nadijnosti minnogo pristroyu prodemonstrovanogo na golovnih chovnah seriyi na baltijskih chovnah K 51 K 52 ta dobudovanih u hodi vijni minni pristroyi vzhe ne vstanovlyuvalisya EkspluataciyaZhoden z pidvodnih chovniv tipu K ne vstig vzyati uchast u Radyansko finskij vijni hocha K 1 i K 2 buli vvedeni v diyu v hodi yiyi vedennya K 1 i K 2 zdijsnili perehid z Leningradu na Pivnichnij flot v chervni serpni 1940 i po pributti uvijshli do skladu 1 go divizionu brigadi pidvodnih chovniv flotu Do pochatku nimecko radyanskoyi vijni buli zarahovani u sklad flotu Takozh buli perevedeni na Pivnichnij flot K 3 K 21 K 22 ta Zavdannyam postavlenim narkomom VMF pered chovnami Pivnichnogo flotu na vipadok vijni z Nimechchinoyu bulo diyami krejserskih pidvodnih chovniv porushuvati morski spoluchennya suprotivnika uzdovzh uzberezhzhya Norvegiyi i v protoci Skagerrak Zgodom pidvodni chovni peredbachalosya ochevidno perevesti na Tihookeanskij flot Pivnichnim morskim shlyahom ale cim planam zavadiv pochatok vijni Do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni na Baltici znahodilisya v pobudovi shist pidvodnih chovniv tipu K odnak z pochatkom vijni yih budivnictvo rizko spovilnilosya oskilki resursi buli kinuti na bilsh aktualni zavdannyaK 52 ta buli vvedeni v diyu tilki v zhovtni 1942 K 51 ta vidpovidno v lipni ta listopadi 1943 Yak i na Pivnichnomu floti ekipazhi j komandiri chovniv viriznyalisya nevisokim rivnem bojovoyi pidgotovki a skutist dij nastilki velikih pidvodnih chovniv u porivnyano milkovodnomu Baltijskomu mori she bilshe znizhuvala yih efektivnist V rezultati znachnih uspihiv na Baltici chotiri diyuchi tam chovni tipu K ne dobilisya hocha zavdyaki zdobutomu radyanskim flotom do 1944 1945 rokiv dosvidu bojovogo zastosuvannya pidvodnih chovniv zhoden z nih i ne bula vtrachena buv prijnyatij na ozbroyennya tilki 25 grudnya 1944 roku i v bojovih diyah vzyati uchasti ne vstig a K 54 tak i ne buv dobudovanij do pochatku voyennih dij ta pislya vijni buv pushenij na zlam Pislya vijni u skladi VMF SRSR zalishilisya shist pidvodnih chovniv tipu K yaki v 1948 roci buli zibrani u skladi Pivnichnogo flotu U 1949 roci voni buli pereklasifikovani na veliki pidvodni chovni i K 21 K 51 K 52 ta otrimali indeksi vidpovidno B 4 B 9 Znachna modernizaciya cih chovniv ne provodilasya oskilki na ozbroyennya do togo chasu pochali nadhoditi veliki pidvodni chovni proyektu 611 yaki mali bilsh visoki harakteristiki ModernizaciyiPersha sproba rozvitku tipu K bula zroblena she v 1937 roku koli v CKB 18 pid kerivnictvom B A Malinina pochalisya roboti nad stvorennyam XIV bis seriyi proyektom 41A abo tipom KE Vidminnosti vid bazovogo proyektu polyagali v ustanovci stvoryuvanih v toj chas novih dizelnih dviguniv potuzhnistyu po 6000 k s i v povernenni do rozmishennya na chovni angaru z gidrolitakom vid yakogo vidmovilisya she na rannij stadiyi proyektuvannya tipu K Yak litak bulo vibrano yakij uspishno projshov viprobuvannya she v 1935 roci Cherez viyavlennya pri proyektuvanni neobhidnosti znachnih zmin v konstrukciyi u poyednanni z nestabilnistyu togo periodu i neyasnim majbutnim ruhovoyi ustanovki chovna proyekt na toj chas realizovanij tak i ne buv Za dokumentami togo chasu odniyeyu z prichin vidmovi vid nogo nazivalisya nepripustimist zbilshennya vodotonnazhnosti i znizhennya pidvodnoyi shvidkosti Do rozrobki polipshenogo proyektu tipu K povernulisya v sichni 1940 roku za rozporyadzhennyam novogo narkoma VMF SRSR M G Kuznecova Stvorennya novogo proyektu yakij otrimav poznachennya Krejserska polipshena KU bulo dorucheno CKB 18 pid kerivnictvom Z A Deribina Osnovnimi zminami v KU v porivnyanni z tipom K povinni buli stati ustanovka vzhe stvorenih do togo chasu dviguniv 10DKR potuzhnistyu 6 000 k s kozhen i vikonannya sucilnozvarnogo korpusu Nadvodna vodotonnazhnist pri comu yak peredbachalosya povinno bulo zrosti lishe na 50 60 a pidvodne na 80 tonn a nadvodna shvidkist i avtonomnist povinni buli zbilshitisya do 24 vuzliv i 60 dib vidpovidno Planuvalosya takozh opracyuvati ustanovku na chovni angara z gidrolitaka Planuvalosya zavershiti eskiznij proyekt KU v 1941 roci a tehnichnij proyekt v 1942 roci z zakladkoyu pershih dvoh chovniv v tomu zh roci Odnak ci plani viyavilisya zirvani bo pochalasya Nimecko radyanska vijna i podalshogo rozvitku tip K tak i ne otrimav popri te sho oficijno proyekt vvazhavsya duzhe vdalim B 5 v 1952 roci planuvalosya pereobladnati v eksperimentalnij dlya viprobuvan krilatih raket 10HN ale ci plani tak i ne buli realizovani cherez pripinennya robit nad raketoyu v lyutomu 1953 roku Bojove vikoristannyaDo pochatku Nimecko radyanskoyi vijni takim chinom na ozbroyenni Pivnichnogo flotu bulo shist pidvodnih chovniv tipu K ale boyegotovnist yih bula nizkoyu yak cherez trivalu bezdiyalnist yihnih komandiriv pid chas trivalogo budivnictva chovniv sho prizvelo do vtrati navichok tak i cherez nedostatnyu bojovu pidgotovku ekipazhu pislya vstupu v diyu bo nevdovzi pochalasya vijna Protyagom 1941 roku protidiya vorozhih korabliv operaciyam pidvodnih chovniv bula porivnyano slabkoyu ale nedosvidchenist ekipazhiv i komandiriv pereshkodila chovnam tipu K dosyagti znachnih uspihiv Pislya rizkogo posilennya z vesni 1942 roku protichovnovoyi ohoroni nimeckih konvoyiv i ustanovki minnih zagorodzhen situaciya dlya chovniv tipu K diyi yakih do togo zh utrudnyuvalisya velikimi rozmirami i konstruktivnimi nedolikami pogirshilas i voni pochali zaznavati vtrati U travni 1942 roku buv potoplenij artilerijskim vognem i glibinnimi bombami z katera pislya nevdaloyi ataki konvoyu a u veresni togo zh roku bezvisti znik K 2 ochevidno pidirvavshis na mini U lyutomu 1943 roku bezvisti znik K 22 jmovirno takozh pidirvavshis na mini a u veresni za nez yasovanih obstavin sered yakih najbilsh virogidnoyu istorikam predstavlyayetsya pidriv na mini znik bezvisti K 1 K 3 znik bezvisti u berezni 1943 roku pri dosi ne z yasovanih obstavinah V rezultati do 1944 roku z shesti chovniv tipu K Pivnichnogo flotu vciliv tilki K 21 yakij z vesni 1944 roku stav na kapitalnij remont sho zavershivsya vzhe pislya vijni Za roki vijni shist Katyush sho diyali na pivnochi vistavili 399 min vikonali 26 torpednih atak v yakih bulo vipusheno 89 torped Bojovi pohodi chovniv tipu K Baltijskogo flotu pochalisya lishe z 1943 roku bo she dobudovuvalisya Za cej chas shist baltijskih Katyush vikonali 36 torpednih atak v yakih buli vipusheni 94 torpedi Bojovi dosyagnennya Spisok pidtverdzhenih peremog pidvodnih chovniv tipu K vklyuchaye 25 potoplenih i 6 poshkodzhenih korabliv i suden Chovnami cogo tipu bulo potopleno 13 transportiv 26072 brt 3 traulera 1164 brt 2 storozhovih korabli 3 katera 4 ta poshkodzheno 2 transporti 15979 brt 1 tralshik 3 Pivnichnij flot torpedami potopleno 1 mislivec za pidvodnimi chovnami poshkodzheno 1 transport 8116 BRT artileriyeyu potopleno 2 transportu 612 brt 1 velikij kater 4 poshkodzheno 3 minami potopleno 7 transportiv 18048 brt 2 storozhovih korabli i 1 velikij kater poshkodzheno 1 transport 7863 BRT 1 tralshik Baltijskij flot torpedami potopleni 4 transporti 8024 BRT artileriyeyu potopleni 3 trauleri 1164 BRT Za roki vijni Katyushi vikonali 62 torpedni ataki v yakih buli vipusheni 183 torpedi Na 10 chovniv tipu K sho stanovili 5 9 vid chiselnosti radyanskogo pidvodnogo flotu v roki nimecko radyanskoyi vijni dovoditsya 10 2 vsogo pidtverdzhenogo tonnazhu potoplenogo radyanskimi pidvodnimi chovnami v tomu chisli lishe 3 5 znishenogo torpedami 33 7 znishenogo artileriyeyu i 52 4 znishenogo minami She odne dosyagnennya lichitsya za K 21 yakij v roki vijni stav yedinim radyanskim pidvodnim chovnom sho zumiv vijti v ataku hocha i bezrezultatnu na odin z najpotuzhnishih korabliv Drugoyi svitovoyi vijni nimeckij linijnij korabel Tirpic Nagorodi Ordenom Chervonogo Prapora buli nagorodzheni PCh K 21 i K 52 Gvardijskogo zvannya buv nagorodzhenij PCh K 22Suchasnij statusU 1954 1956 rokah vsi chovni tipu K buli znyati z ozbroyennya pislya cogo B 9 perevedenij u rozryad eksperimentalnih i potoplenij 24 veresnya 1957 roku pid chas viprobuvan yadernoyi zbroyi Inshi p yat chovniv buli pereobladnani v plavuchi zaryadni stanciyi a vzhe v 1956 1958 ah v navchalno trenuvalni Kolishnij B 7 buv spisanij i zgodom pushenij na zlam u 1960 roci kolishni B 5 B 6 i B 8 1975 1978 i 1979 rokah Kolishnij B 4 buv u 1983 roci vidremontovanij i vstanovlenij yak memorial u Syevyeromorsku Ocinka proyektuchovniv tipu K u roki vijni pokazav sebe cilkom vidpovidnim vimogam Micnist zhe viyavilasya yavno nedostatnoyu yak cherez spishno zmenshenu pered samim pochatkom pobudovi tovshinu listiv tak i cherez ne do kincya osvoyenoyi tehnologiyi zvaryuvannya U zbirniku materialiv pidgotovlenomu Naukovo tehnichnim komitetom VMF u 1945 roci vkazuvalosya sho same po zvarnih shvah mizh sekciyami balastnih cistern chasto utvoryuvalisya trishini prichomu ne tilki pri vibuhah glibinnih bomb chasom navit porivnyano viddalenih ale navit i pri silnih udarah hvil Bilsh togo v okremih miscyah korpusu zvarni z yednannya lopalisya navit prosto v lyuti morozi Hvilerizni shiti torpednih aparativ takozh viyavilisya nedostatno micnimi cherez sho na Pivnichnomu floti yih znyali z usih chovniv vzhe naprikinci 1941 roku nezvazhayuchi na viklikane cim znizhennya nadvodnoyi shvidkosti do 20 20 4 vuzliv Nadbudova i ogorodzhennya rubki tezh chasom ne vitrimuvali shtormiv i deformuvalisya abo zmishuvalisya Ryad problem stvoryuvala i silova ustanovka chovniv Tak dizelni dviguni 9DKR pracyuvali u napruzhenomu rezhimi i buli shilni do shvidkogo znosu Do togo vitrata paliva perevishila zaplanovanu i stanovila za danimi zbirnika NTK VMF vid 5 5 do 8 tonn na hodovu dobu sho znizhuvalo realnu avtonomnist chovniv do 30 45 dib zamist peredbachenih proyektom 50 Za danimi zh komandira brigadi Baltijskogo flotu vitrata paliva pri manevruvanni na poziciyi stanoviv do 8 5 10 tonn sho v umovah zimovogo chasu i todishnoyi operativnoyi obstanovki znizhuvalo avtonomnist chovni do 20 24 dib Katyushi faktichno stali pershim radyanskim proyektom krejserskih okeanskih pidvodnih chovniv Yih vodotonnazhnist 1500 2100 t bula nabagato bilshoyu za nimecki okeanski chovni togo chasu tip IX 1938 rik 1000 1200 t i porivnyana z krejserskimi pidvodnimi chovnami SShA tipi Gato i Balao 1940 rik 1500 2400 t Diyali v suvorih umovah pivnichnih moriv chovni tipu K uspishno pokazali sebe dlya potoplennya suden protivnika i torpedami i artileriyeyu i minami Pidvodni chovni tipu K spochatku planuvalisya dlya dij na znachnij vidstani vid svoyih baz v umovah vidkritogo morya Odnak obstavini sklalisya tak sho na Tihij okean najbilsh slushnij dlya nih teatr diyi chovni tipu K tak i ne potrapili Zamist cogo chovni Pivnichnogo flotu diyali v osnovnomu bilya uzberezhzhya Norvegiyi v zoni shheriv todi yak chovni Baltijskogo flotu diyali v porivnyano milkovodnomu Baltijskomu mori de vidchuvali trudnoshi navit istotno menshi chovni tipu S Yak zaznachiv v odnij zi svoyih dopovidej I V Travkin komandir baltijskogo K 52 vikoristovuvati u vijni nastilki veliki chovni bulo neobhidno na glibinah ponad 40 metriv oskilki navit na 40 metrovij glibini 97 metrovij choven pri terminovomu zanurenni mig prosto vdaritisya nosom u grunt v toj chas yak jogo korma she visochila nad vodoyu Krim pidvishenoyi nebezpeki zitknennya z dnom yake navit pri porivnyano spriyatlivomu rezultati moglo prizvesti do rozgermetizaciyi palivno balastovih cistern i vtrati skritnosti vikoristannya chovniv tipu K znizhuvalo efektivnist yih torpednih atak tak yak komandiri zmusheni buli trimatisya na vidalenni vid berega i chasto provoditi strilbu z granichnih distancij koli jmovirnist popadannya v cil bula vkraj mala Krim trudnoshiv viklikanih nevidpovidnimi umovami zastosuvannya chovni tipu K yak vtim i inshi pidvodni chovni VMF SRSR strazhdali vid nizkoyi pidgotovlenosti ekipazhiv i komandiriv prichomu ostanni navit bilshe nizh inshi tipi oskilki bezdiyalnist komandiriv pid chas trivalogo budivnictva chovniv prizvodilo do vtrati yih navichok U rezultati cherez pererahovani problemi tak i cherez konstruktivni nedoliki efektivnist torpednoyi strilbi chovniv tipu K z yih mogutnim u teoriyi torpednim ozbroyennyam 6 nosovih torpednih aparativ krim nih u radyanskomu floti mali lishe zastarili tip D viyavilasya porivnyano nizkoyu Na 10 chovniv kotri brali uchast u vijni sho stanovili 5 9 vid usiyeyi chiselnosti radyanskogo pidvodnogo flotu pripadalo lishe 3 5 znishenogo torpednim ozbroyennyam pidtverdzhenogo tonnazhu Prichomu na usi shist chovniv tipu K Pivnichnogo flotu bulo tilki dvi pidtverdzheni peremogi dosyagnuti za dopomogoyu torpednogo ozbroyennya Potopleni chovnami tipu K za dopomogoyu artileriyi sudna sklali 33 7 z usogo znishenogo ciyeyu zbroyeyu tonnazhu sho poyasnyuyetsya znachnoyu yih perevagoyu v comu vidi ozbroyenni nad inshimi tipami pidvodnih chovniv Najblizhchi do nih za cim pokaznikom ne rahuyuchi nevdalogo tipu P chovni tipiv S i D sho mali vdvichi menshe ozbroyennya Krim togo na shist chovniv tipu K osnashenih minnimi pristroyami dovelosya 52 4 vsogo potoplenogo za dopomogoyu ciyeyi zbroyi tonnazhu sho perevishuye analogichnij pokaznik kudi chiselnishih pidvodnih minnih zagorodzhuvachiv tipu L sho sklali inshi 47 6 navit nezvazhayuchi na postijni problemi z minnim ustatkuvannyam na samih K PredstavnikiPidvodni chovni tipu Krejserska Nazva Zavod Zavodskij Zakladena Spusk na vodu Peredano flotu Vivedeno z flotu Pivnichnij flot K 1 194 451 27 grudnya 1936 28 kvitnya 1938 16 grudnya 1939 znik bezvisti u veresni 1943 r K 2 452 27 grudnya 1936 28 kvitnya 1938 15 grudnya 1939 znik bezvisti u veresni 1942 r K 3 453 27 grudnya 1936 31 lipnya 1938 27 listopada 1940 znik bezvisti v berezni 1943 r K 21 194 108 10 grudnya 1937 16 serpnya 1939 30 listopada 1940 znyatij z ozbroyennya 11 veresnya 1954 r K 22 109 5 sichnya 1938 4 listopada 1938 15 lipnya 1940 znik bezvisti v lyutomu 1943 r 110 5 lyutogo 1938 28 kvitnya 1939 25 veresnya 1940 12 travnya 1942 roku potoplenij glibinnimi bombami Baltijskij flot K 51 194 454 28 lyutogo 1938 30 lipnya 1939 17 veresnya 1941 29 grudnya 1955 roku znyatij z ozbroyennya K 52 455 28 lyutogo 1938 5 lipnya 1939 11 zhovtnya 1942 znyatij z ozbroyennya 29 grudnya 1955 r 456 30 travnya 1938 1 veresnya 1939 31 lipnya 1943 znyatij z ozbroyennya 11 veresnya 1954 r K 54 189 288 30 kvitnya 1937 3 bereznya 1941 nedobudovanij peredanij na zlam 289 29 kvitnya 1937 7 lyutogo 1941 25 grudnya 1944 znyatij z ozbroyennya 11 veresnya 1954 r 290 17 zhovtnya 1937 29 grudnya 1940 29 zhovtnya 1942 10 zhovtnya 1957 roku zatonuv pri yadernih viprobuvannyahDiv takozhKampaniya U Boot na Seredzemnomu mori Druga svitova vijna Dizelni pidvodni chovni za tipami i krayinami Spisok pidvodnih chovniv VMF SRSRPrimitkirealno prijmalosya lishe 20 torped Mini buli tilki na pivnichnih chovnah Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 8 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 9 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz A S Nikolaev Shturm Glubiny deepstorm ru Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 10 grudnya 2008 Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 10 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Zholkovskij E Podvodnye krejsera Modelist Konstruktor Moskva 1981 7 S 17 22 Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 11 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 12 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 14 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 29 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 27 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 28 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 23 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 24 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 26 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 25 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi v boyu Podvodnye lodki tipa K v Velikoj Otechestvennoj vojne ros B V Solomonov M Modelist konstruktor 2008 S 2 32 s Morskaya kollekciya 2 101 2008 3000 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 30 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz A S Nikolaev Shturm Glubiny deepstorm ru Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 grudnya 2008 A S Nikolaev Shturm Glubiny deepstorm ru Arhiv originalu za 2 travnya 2014 Procitovano 13 grudnya 2008 Morozov M E Kulagin K L Katyushi v boyu Podvodnye lodki tipa K v Velikoj Otechestvennoj vojne ros B V Solomonov M Modelist konstruktor 2008 S 32 32 s Morskaya kollekciya 2 101 2008 3000 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi v boyu Podvodnye lodki tipa K v Velikoj Otechestvennoj vojne ros B V Solomonov M Modelist konstruktor 2008 S 23 32 s Morskaya kollekciya 2 101 2008 3000 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi v boyu Podvodnye lodki tipa K v Velikoj Otechestvennoj vojne ros B V Solomonov M Modelist konstruktor 2008 S 7 32 s Morskaya kollekciya 2 101 2008 3000 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi v boyu Podvodnye lodki tipa K v Velikoj Otechestvennoj vojne ros B V Solomonov M Modelist konstruktor 2008 S 6 32 s Morskaya kollekciya 2 101 2008 3000 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi v boyu Podvodnye lodki tipa K v Velikoj Otechestvennoj vojne ros B V Solomonov M Modelist konstruktor 2008 S 10 32 s Morskaya kollekciya 2 101 2008 3000 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi v boyu Podvodnye lodki tipa K v Velikoj Otechestvennoj vojne ros B V Solomonov M Modelist konstruktor 2008 S 15 32 s Morskaya kollekciya 2 101 2008 3000 ekz Platonov s 425 Morozov M E Kulagin K L Katyushi v boyu Podvodnye lodki tipa K v Velikoj Otechestvennoj vojne ros B V Solomonov M Modelist konstruktor 2008 S 12 32 s Morskaya kollekciya 2 101 2008 3000 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 15 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 19 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 21 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov M Modelist konstruktor 2007 S 32 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz Morozov M E Kulagin K L Katyushi v boyu Podvodnye lodki tipa K v Velikoj Otechestvennoj vojne ros B V Solomonov M Modelist konstruktor 2008 S 21 32 s Morskaya kollekciya 2 101 2008 3000 ekz PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pidvodni chovni tipu Krejserska A S Nikolaev Shturm Glubiny deepstorm ru Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 10 grudnya 2008 LiteraturaM E Morozov K L Kulagin Katyushi sovetskogo flota Podvodnye lodki tipa K XIV serii B V Solomonov Moskva Modelist konstruktor 2007 32 s Morskaya kollekciya 9 99 2007 3500 ekz M E Morozov K L Kulagin Katyushi v boyu Podvodnye lodki tipa K v Velikoj Otechestvennoj vojne B V Solomonov Moskva Modelist konstruktor 2008 32 s Morskaya kollekciya 2 101 2008 3000 ekz V I Dmitriev PL tipa K Krejserskaya serii XIV V P Vlasov Podvodnye lodki Istoriya razvitiya Sb Ekaterinburg Biblioteka im Belinskogo 2003 A V Platonov Enciklopediya sovetskih podvodnyh lodok 1941 1945 N L Volkovskij M AST 2004 592 s 3000 ekz ISBN 5 17 024904 7

Дата публікації:
Топ