Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Якович Кошель (22 липня 1923 — 3 квітня 2002) — учасник німецько-радянської війни. Повний кавалер ордена Слави.
| Іван Якович Кошель | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 22 липня 1923 Підгородне | ||||||||
| Смерть | 3 квітня 2002 (78 років) Новомосковськ | ||||||||
| Країна |  СРСР →  Україна | ||||||||
| Рід військ | піхота | ||||||||
| Роки служби | 1941–1945 | ||||||||
| Звання |  Молодший лейтенант | ||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Життєпис
Народився 22 липня 1923 року в селі Підгородне Новомосковського повіту Катеринославської губернії Української РСР СРСР (нині місто в Дніпровському районі Дніпропетровської області України) в сім'ї робітника-шахтаря. Українець. З 1927 року жив у місті Новомосковську. Закінчив 7 класів школи. Деякий час працював у колгоспі. У 1941 році виїхав до Дніпропетровська. Навчався в школі фабрично-заводського навчання при металургійному заводі імені Г. І. Петровського, яку закінчив вже після початку німецько-радянської війни, в серпні 1941 року, коли ворог стояв на порозі міста.
На фронтах німецько-радянської війни
Відразу після закінчення школи ФЗН І. Я. Кошель добровільно з'явився на призовний пункт. Німецькі війська вже стояли на ближніх підступах до міста, і Іван Якович розраховував відразу опинитися на фронті, однак ненавченого призовника в міському військкоматі вирішили відправити в Закавказзя. До вересня 1941 року Кошель виявився в Ленінакані, де пройшов навчання на курсах кулеметників. На початку грудня Іван Якович був зарахований в один з полків 302-ї гірськострілецької дивізії Закавказького фронтуо, а вже в кінці місяця почалася Керченсько-Феодосійська десантна операція. 26 штурмові батальйони дивізії полковника під шквальним вогнем противника висадилися на узбережжі Керченського півострова біля селища Камиш-Бурун на південь від Керчі. Під час десантування кулеметник І. Я. Кошель був поранений в руку, але залишився в строю. Вогнем з кулемета він прикривав висадку своїх бойових товаришів, знищивши до 20 німецьких солдатів. Лише після того, як десантна операція була успішно завершена, він за наказом командира разом з іншими пораненими першим транспортом евакуювався в госпіталь. Лікування проходив в місті Туапсе. Після повернення в лад брав участь в боях на Дону, де в серпні 1942 року був важко поранений. Відновлення йшло довго, і лише у вересні 1943 року Іван Якович знову опинився на передовій, коли його в званні сержанта зарахували в 7-й стрілецький полк 24-ї стрілецької дивізії на посаду командира відділення роти автоматників. У жовтні 1943 року Кошель брав участь в боях під Кривим Рогом. Якось його відділенню було доручено терміново «спіймати язика». Серед білого дня сержант Кошель з декількома бійцями проник в розташування противника і взяв у полон двох німецьких солдатів, за що був нагороджений медаллю «За відвагу».
У боях за Кривий Ріг Залізна дивізія зазнала великих втрат, внаслідок чого в листопаді 1943 року була виведена в резерв Ставки Верховного Головнокомандування і після доукомплектування в грудні того ж року перекинута на 1-й Український фронт. Взимку 1944 сержант І. Я. Кошель брав участь в Житомирсько-Бердичівської операції, в складі свого підрозділу звільняв місто Бердичів. 6 січня 1944 року Івана Якович був поранений, але швидко повернувся в стрій. Особливо відзначився під час Проскурівсько-Чернівецької операції.
Орден Слави III ступеня
Проскурівсько-Чернівецьку операцію 24-та стрілецька дивізія генерал-майора Ф. А. Прохорова починала в складі 52-го стрілецького корпусу 18-ї армії наступом на другорядний напрямок. Однак у зв'язку із запеклим опором німців на напрямку головного удару, несприятливими погодними умовами і потужними танковими контрударами противника командування 1-го Українського фронту змушене було здійснити перегрупування сил, і Залізна дивізія опинилася в складі 11-го стрілецького корпусу, який мав діяти спільно з частинами 1-ї танкової армії. Наступ відновився 21 березня 1944 року. Протягом дня 7-й стрілецький полк майора В. П. Мінакова прорвав оборону німців на південний захід від Волочиська і, розвиваючи наступ із завданням перерізати шосе на Гусятин, за яким противник відводив свої війська, пізно увечері вийшов до великого опорного пункту німців селу Сатанів. Перед ротою автоматників командиром полку була поставлена задача провести розвідку сил ворога і виявити його вогневі засоби. Прикривати дії автоматників, рухаючись попереду основних сил, мало відділення сержанта І. Я. Кошеля, посилене відділенням полкових розвідників. Під покровом темряви Іван Якович зі своїми бійцями зумів впритул наблизитися до переднього краю німців. Несподівано зовсім поруч відкрив вогонь станковий кулемет противника. Було неясно, чи то німці помітили рухалися позаду радянських автоматників, то чи стріляли навмання, неприцільно. У будь-якому випадку вогнева точка могла перешкодити виконанню бойового завдання, і Іван Якович вирішив її знищити. Діяв він сміливо і зухвало. Стрибнувши в траншею ворога, він підняв на плече порожній ящик з-під патронів, і не криючись, попрямував в сторону кулеметників. Як і розраховував Кошель, німці взяли його за свого. У короткій рукопашній сутичці Іван Якович знищив трьох ворожих солдатів і заволодів кулеметом.
Розвідка була проведена успішно, і рота без втрат повернулася в розташування полку, доставивши командуванню цінні розвідувальні дані. Використовуючи отримані відомості 7-й стрілецький полк сміливим обхідним маневром вийшов на шосе Сатанів-Гусятин і перерізав шляхи відступу противника в районі села Примакова і висоти 338,2. Протягом 23-24 березня противник двадцять разів контратакував позиції полку, кидаючи кожен раз в бій не менше батальйону піхоти при підтримці 10-15 танків. При відбитті натиску ворога сержант І. Я. Кошель замінив вибулого з ладу командира взводу. Під його вмілим командуванням підрозділ знищило до 60 німецьких солдатів і підбило 2 танка. 25 березня полк продовжив наступ і, зламавши опір ворога, опанував опорними пунктами німецької оборони селами Голенищево і Германівка і форсував річки Збруч і гнилих, створивши сприятливі умови для подальшого наступу на Чортків. 29 березня сержант І. Я. Кошель зі своїм відділенням брав участь у визволенні міста Черновіци. За доблесть і мужність, проявлені в боях, наказом від 30 квітня 1944 року Івана Якович був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.
Орден Слави II ступеня
В ході Проскурівсько-Чернівецької операції 24-та стрілецька дивізія вийшла до передгір'я Українських Карпат і до літа 1944 року закріпилася на позиціях на північний захід від міста Коломия. В рамках розпочатої в липні 1944 року Львівсько-Сандомирської операції вона мала вести наступ в Прикарпатті в умовах сильно пересіченій місцевості. Використовуючи особливості рельєфу, противник вибудував на цьому напрямку потужну оборонну лінію. Проте, 23 липня 7-й Прикарпатський стрілецький полк майора В. П. Мінакова прорвав оборону німецьких і угорських військ в районі Черемхув-висота 360,6 — Хлібичин-лісового і почав стрімко просуватися в напрямку селища Богородчани. Прагнучи ліквідувати прорив, противник кинув у бій великі резерви. 25 липня в районі населеного пункту зав'язався запеклий бій. Позиції 7-го стрілецького полку були контратаковані двома піхотними полками і інженерним батальйоном угорських військ за підтримки 35 танків і 13 самохідних артилерійських установок. Помічник командира взводу роти автоматників старший сержант І. Я. Кошель силами довіреного йому взводу вміло організував відображення натиску ворога. Підпустивши ворога на близьку відстань, автоматники закидали його ручними гранатами, після чого відкрили шквальний автоматний вогонь по ворожих ланцюгах. Угорські солдати в паніці бігли, залишивши на полі бою до 10 чоловік убитими. Всього в бою у Волосува противник втратив до 200 солдатів і офіцерів, 2 танка і 1 самохідку. Ще 50 угорців були взяті в полон.
27 липня 1944 роки 7-й стрілецький полк зав'язав бій за великий опорний пункт противника село Горохолина. Роті автоматників було доручено опанувати панівною висотою 440,1. При штурмі височини під шквальним кулеметним вогнем старший сержант І. Я. Кошель зі своїм взводом першим увірвався в траншеї противника і знищив 3 станкових кулемета ворога, тим самим забезпечивши виконання ротою бойового завдання. Угорці, прагнучи повернути втрачені позиції, тричі переходили в контратаку. В ході запеклої битви з ладу через поранення вибули командир взводу і командир роти, і старший сержант Кошель прийняв командування автоматниками на себе. Під його керівництвом рота успішно відбила натиск ворога, знищивши при цьому 15 ворожих солдатів і ще 8 захопивши в полон. За вміле керівництво підрозділом Іван Якович був підвищений у військовому званні до старшини і прийняв під командування взвод роти автоматників.
30 липня рішенням Ставки Верховного Головнокомандування був відтворений 4-й Український фронт. 5 серпня йому була підпорядкована 18-я армія. Вирішуючи поставлені завдання вже в рамках нового оперативно-стратегічного військового об'єднання, 24-а стрілецька дивізія продовжила наступ в передгір'ї Сколівських Бескид. 7-й стрілецький полк, в тому числі і взвод старшини І. Я. Кошеля, знову відзначився при звільненні райцентру Сколе, знищивши в боях за місто до 300 солдатів і офіцерів ворога. Після взяття Сколе 18-я армія продовжила тіснити частини 1-ї угорської армії до кордонів Угорського Королівства. Прагнучи не допустити вступу частин Червоної Армії на свою територію, угорські війська, взявши під контроль ключові вершини Українських Карпат в районах гірських доріг і перевалів, спробували створити потужну вогневу систему. Одну з таких добре укріплених вершин з відміткою 1130,6 належало взяти бійцям роти автоматників 7-го стрілецького полку. Згідно з розробленим планом, роті належало, розосередившись взводами, просочитися у ворожий тил і вибити противника з гори. Старшина І. Я. Кошель у важких умовах гірсько-лісистої місцевості вміло і потай вивів свій взвод на вихідні позиції. За умовним сигналом Іван Якович зі своїми бійцями першим кинувся на штурм висоти, відразу ведучи вогонь по позиціях ворога. Атака була настільки несподіваною і стрімкої для угорців, що вони не змогли чинити гідного опору і були звернені в панічну втечу. У цьому бою автоматники Кошеля винищили до 20 солдатів ворога і двох взяли в полон. За зразкове виконання бойового завдання наказом від 2 вересня 1944 року Івана Якович був нагороджений орденом Слави 2-го ступеня.
Орден Слави I ступеня
У 1944 році дивізія брала Карпати. Протягом двох тижнів не вдавалося взяти висоту «Ключову» (66 км на південний захід від міста Борислав Львівської області), яка відкривала шлях на Верецовський перевал. Висота була укріплена багатоярусною системою оборони, з бліндажами та дзотами. І. Я. Кошель потрапив у один із загонів, які мали зайняти дану висоту. 12 жовтня у час штурму вдалося прогризти перший ярус оборони, захопити кулемети і міномети, частина бійців залишилася на цьому ярусі. Кошель підкрався до розташування противника, гранатами знищив 2 кулеметні обслуги і вогнем із захопленого кулемета забезпечив подальший наступ роти. Близько 30 осіб з штурмової групи дісталися до самої вершини. Коли загинув командир роти, командування на себе прийняв старшина Кошель. Під його командуванням залишилися воїни зуміли відбити 12 атак німців і таким чином утримати висоту до підходу основних сил дивізії. В живих на висоті залишилося 7 осіб, в тому числі і старшина Кошель. За той бій усі семеро командуванням 18-армії були представлені до звання Героїв Радянського Союзу.
У боях в чеських Татрах старшина Кошель знову відзначився. Повертаючись з групою розвідки, виявив частини румунського артполку. Раптової атакою, без втрат, розвідники знищили кілька гармат і взяли в полон 20 румунських солдатів. Був знову представлений до звання Героя Радянського Союзу, але був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Тоді ж спрямований на курси молодших лейтенантів 4-го Українського фронту.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання завдань командування в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшина Кошель Іван Якович нагороджений орденом Слави 1-го ступеня (№ 811). Став повним кавалером ордена Слави.
Повоєнне життя
У серпні 1945 року, як інвалід війни, молодший лейтенант Кошель звільнений в запас. Повернувся на батьківщину. Жив в місті Новомосковськ Дніпропетровської області. Довгі роки працював електриком в Новомосковському металургійному заводі. Помер 3 квітня 2002 року. Похований в Новомосковську.
Нагороди
Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступенів, Слави 3-х ступенів, медалями, в тому числі «За відвагу» і двома «За бойові заслуги».
Див. також
Джерела
- Біографія І. Я. Кошеля на сайті «Герої країни» [ 5 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Koshel Ivan Yakovich Koshel 22 lipnya 1923 3 kvitnya 2002 uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Povnij kavaler ordena Slavi Ivan Yakovich KoshelNarodzhennya22 lipnya 1923 1923 07 22 PidgorodneSmert3 kvitnya 2002 2002 04 03 78 rokiv NovomoskovskKrayina SRSR UkrayinaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1941 1945Zvannya Molodshij lejtenantVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za bojovi zaslugi ZhittyepisNarodivsya 22 lipnya 1923 roku v seli Pidgorodne Novomoskovskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Ukrayinskoyi RSR SRSR nini misto v Dniprovskomu rajoni Dnipropetrovskoyi oblasti Ukrayini v sim yi robitnika shahtarya Ukrayinec Z 1927 roku zhiv u misti Novomoskovsku Zakinchiv 7 klasiv shkoli Deyakij chas pracyuvav u kolgospi U 1941 roci viyihav do Dnipropetrovska Navchavsya v shkoli fabrichno zavodskogo navchannya pri metalurgijnomu zavodi imeni G I Petrovskogo yaku zakinchiv vzhe pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni v serpni 1941 roku koli vorog stoyav na porozi mista Na frontah nimecko radyanskoyi vijni Vidrazu pislya zakinchennya shkoli FZN I Ya Koshel dobrovilno z yavivsya na prizovnij punkt Nimecki vijska vzhe stoyali na blizhnih pidstupah do mista i Ivan Yakovich rozrahovuvav vidrazu opinitisya na fronti odnak nenavchenogo prizovnika v miskomu vijskkomati virishili vidpraviti v Zakavkazzya Do veresnya 1941 roku Koshel viyavivsya v Leninakani de projshov navchannya na kursah kulemetnikiv Na pochatku grudnya Ivan Yakovich buv zarahovanij v odin z polkiv 302 yi girskostrileckoyi diviziyi Zakavkazkogo frontuo a vzhe v kinci misyacya pochalasya Kerchensko Feodosijska desantna operaciya 26 shturmovi bataljoni diviziyi polkovnika pid shkvalnim vognem protivnika visadilisya na uzberezhzhi Kerchenskogo pivostrova bilya selisha Kamish Burun na pivden vid Kerchi Pid chas desantuvannya kulemetnik I Ya Koshel buv poranenij v ruku ale zalishivsya v stroyu Vognem z kulemeta vin prikrivav visadku svoyih bojovih tovarishiv znishivshi do 20 nimeckih soldativ Lishe pislya togo yak desantna operaciya bula uspishno zavershena vin za nakazom komandira razom z inshimi poranenimi pershim transportom evakuyuvavsya v gospital Likuvannya prohodiv v misti Tuapse Pislya povernennya v lad brav uchast v boyah na Donu de v serpni 1942 roku buv vazhko poranenij Vidnovlennya jshlo dovgo i lishe u veresni 1943 roku Ivan Yakovich znovu opinivsya na peredovij koli jogo v zvanni serzhanta zarahuvali v 7 j strileckij polk 24 yi strileckoyi diviziyi na posadu komandira viddilennya roti avtomatnikiv U zhovtni 1943 roku Koshel brav uchast v boyah pid Krivim Rogom Yakos jogo viddilennyu bulo dorucheno terminovo spijmati yazika Sered bilogo dnya serzhant Koshel z dekilkoma bijcyami pronik v roztashuvannya protivnika i vzyav u polon dvoh nimeckih soldativ za sho buv nagorodzhenij medallyu Za vidvagu U boyah za Krivij Rig Zalizna diviziya zaznala velikih vtrat vnaslidok chogo v listopadi 1943 roku bula vivedena v rezerv Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya i pislya doukomplektuvannya v grudni togo zh roku perekinuta na 1 j Ukrayinskij front Vzimku 1944 serzhant I Ya Koshel brav uchast v Zhitomirsko Berdichivskoyi operaciyi v skladi svogo pidrozdilu zvilnyav misto Berdichiv 6 sichnya 1944 roku Ivana Yakovich buv poranenij ale shvidko povernuvsya v strij Osoblivo vidznachivsya pid chas Proskurivsko Cherniveckoyi operaciyi Orden Slavi III stupenya Proskurivsko Chernivecku operaciyu 24 ta strilecka diviziya general majora F A Prohorova pochinala v skladi 52 go strileckogo korpusu 18 yi armiyi nastupom na drugoryadnij napryamok Odnak u zv yazku iz zapeklim oporom nimciv na napryamku golovnogo udaru nespriyatlivimi pogodnimi umovami i potuzhnimi tankovimi kontrudarami protivnika komanduvannya 1 go Ukrayinskogo frontu zmushene bulo zdijsniti peregrupuvannya sil i Zalizna diviziya opinilasya v skladi 11 go strileckogo korpusu yakij mav diyati spilno z chastinami 1 yi tankovoyi armiyi Nastup vidnovivsya 21 bereznya 1944 roku Protyagom dnya 7 j strileckij polk majora V P Minakova prorvav oboronu nimciv na pivdennij zahid vid Volochiska i rozvivayuchi nastup iz zavdannyam pererizati shose na Gusyatin za yakim protivnik vidvodiv svoyi vijska pizno uvecheri vijshov do velikogo opornogo punktu nimciv selu Sataniv Pered rotoyu avtomatnikiv komandirom polku bula postavlena zadacha provesti rozvidku sil voroga i viyaviti jogo vognevi zasobi Prikrivati diyi avtomatnikiv ruhayuchis poperedu osnovnih sil malo viddilennya serzhanta I Ya Koshelya posilene viddilennyam polkovih rozvidnikiv Pid pokrovom temryavi Ivan Yakovich zi svoyimi bijcyami zumiv vpritul nablizitisya do perednogo krayu nimciv Nespodivano zovsim poruch vidkriv vogon stankovij kulemet protivnika Bulo neyasno chi to nimci pomitili ruhalisya pozadu radyanskih avtomatnikiv to chi strilyali navmannya nepricilno U bud yakomu vipadku vogneva tochka mogla pereshkoditi vikonannyu bojovogo zavdannya i Ivan Yakovich virishiv yiyi znishiti Diyav vin smilivo i zuhvalo Stribnuvshi v transheyu voroga vin pidnyav na pleche porozhnij yashik z pid patroniv i ne kriyuchis popryamuvav v storonu kulemetnikiv Yak i rozrahovuvav Koshel nimci vzyali jogo za svogo U korotkij rukopashnij sutichci Ivan Yakovich znishiv troh vorozhih soldativ i zavolodiv kulemetom Rozvidka bula provedena uspishno i rota bez vtrat povernulasya v roztashuvannya polku dostavivshi komanduvannyu cinni rozviduvalni dani Vikoristovuyuchi otrimani vidomosti 7 j strileckij polk smilivim obhidnim manevrom vijshov na shose Sataniv Gusyatin i pererizav shlyahi vidstupu protivnika v rajoni sela Primakova i visoti 338 2 Protyagom 23 24 bereznya protivnik dvadcyat raziv kontratakuvav poziciyi polku kidayuchi kozhen raz v bij ne menshe bataljonu pihoti pri pidtrimci 10 15 tankiv Pri vidbitti natisku voroga serzhant I Ya Koshel zaminiv vibulogo z ladu komandira vzvodu Pid jogo vmilim komanduvannyam pidrozdil znishilo do 60 nimeckih soldativ i pidbilo 2 tanka 25 bereznya polk prodovzhiv nastup i zlamavshi opir voroga opanuvav opornimi punktami nimeckoyi oboroni selami Golenishevo i Germanivka i forsuvav richki Zbruch i gnilih stvorivshi spriyatlivi umovi dlya podalshogo nastupu na Chortkiv 29 bereznya serzhant I Ya Koshel zi svoyim viddilennyam brav uchast u vizvolenni mista Chernovici Za doblest i muzhnist proyavleni v boyah nakazom vid 30 kvitnya 1944 roku Ivana Yakovich buv nagorodzhenij ordenom Slavi 3 go stupenya Orden Slavi II stupenya V hodi Proskurivsko Cherniveckoyi operaciyi 24 ta strilecka diviziya vijshla do peredgir ya Ukrayinskih Karpat i do lita 1944 roku zakripilasya na poziciyah na pivnichnij zahid vid mista Kolomiya V ramkah rozpochatoyi v lipni 1944 roku Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi vona mala vesti nastup v Prikarpatti v umovah silno peresichenij miscevosti Vikoristovuyuchi osoblivosti relyefu protivnik vibuduvav na comu napryamku potuzhnu oboronnu liniyu Prote 23 lipnya 7 j Prikarpatskij strileckij polk majora V P Minakova prorvav oboronu nimeckih i ugorskih vijsk v rajoni Cheremhuv visota 360 6 Hlibichin lisovogo i pochav strimko prosuvatisya v napryamku selisha Bogorodchani Pragnuchi likviduvati proriv protivnik kinuv u bij veliki rezervi 25 lipnya v rajoni naselenogo punktu zav yazavsya zapeklij bij Poziciyi 7 go strileckogo polku buli kontratakovani dvoma pihotnimi polkami i inzhenernim bataljonom ugorskih vijsk za pidtrimki 35 tankiv i 13 samohidnih artilerijskih ustanovok Pomichnik komandira vzvodu roti avtomatnikiv starshij serzhant I Ya Koshel silami dovirenogo jomu vzvodu vmilo organizuvav vidobrazhennya natisku voroga Pidpustivshi voroga na blizku vidstan avtomatniki zakidali jogo ruchnimi granatami pislya chogo vidkrili shkvalnij avtomatnij vogon po vorozhih lancyugah Ugorski soldati v panici bigli zalishivshi na poli boyu do 10 cholovik ubitimi Vsogo v boyu u Volosuva protivnik vtrativ do 200 soldativ i oficeriv 2 tanka i 1 samohidku She 50 ugorciv buli vzyati v polon 27 lipnya 1944 roki 7 j strileckij polk zav yazav bij za velikij opornij punkt protivnika selo Goroholina Roti avtomatnikiv bulo dorucheno opanuvati panivnoyu visotoyu 440 1 Pri shturmi visochini pid shkvalnim kulemetnim vognem starshij serzhant I Ya Koshel zi svoyim vzvodom pershim uvirvavsya v transheyi protivnika i znishiv 3 stankovih kulemeta voroga tim samim zabezpechivshi vikonannya rotoyu bojovogo zavdannya Ugorci pragnuchi povernuti vtracheni poziciyi trichi perehodili v kontrataku V hodi zapekloyi bitvi z ladu cherez poranennya vibuli komandir vzvodu i komandir roti i starshij serzhant Koshel prijnyav komanduvannya avtomatnikami na sebe Pid jogo kerivnictvom rota uspishno vidbila natisk voroga znishivshi pri comu 15 vorozhih soldativ i she 8 zahopivshi v polon Za vmile kerivnictvo pidrozdilom Ivan Yakovich buv pidvishenij u vijskovomu zvanni do starshini i prijnyav pid komanduvannya vzvod roti avtomatnikiv 30 lipnya rishennyam Stavki Verhovnogo Golovnokomanduvannya buv vidtvorenij 4 j Ukrayinskij front 5 serpnya jomu bula pidporyadkovana 18 ya armiya Virishuyuchi postavleni zavdannya vzhe v ramkah novogo operativno strategichnogo vijskovogo ob yednannya 24 a strilecka diviziya prodovzhila nastup v peredgir yi Skolivskih Beskid 7 j strileckij polk v tomu chisli i vzvod starshini I Ya Koshelya znovu vidznachivsya pri zvilnenni rajcentru Skole znishivshi v boyah za misto do 300 soldativ i oficeriv voroga Pislya vzyattya Skole 18 ya armiya prodovzhila tisniti chastini 1 yi ugorskoyi armiyi do kordoniv Ugorskogo Korolivstva Pragnuchi ne dopustiti vstupu chastin Chervonoyi Armiyi na svoyu teritoriyu ugorski vijska vzyavshi pid kontrol klyuchovi vershini Ukrayinskih Karpat v rajonah girskih dorig i perevaliv sprobuvali stvoriti potuzhnu vognevu sistemu Odnu z takih dobre ukriplenih vershin z vidmitkoyu 1130 6 nalezhalo vzyati bijcyam roti avtomatnikiv 7 go strileckogo polku Zgidno z rozroblenim planom roti nalezhalo rozoseredivshis vzvodami prosochitisya u vorozhij til i vibiti protivnika z gori Starshina I Ya Koshel u vazhkih umovah girsko lisistoyi miscevosti vmilo i potaj viviv svij vzvod na vihidni poziciyi Za umovnim signalom Ivan Yakovich zi svoyimi bijcyami pershim kinuvsya na shturm visoti vidrazu veduchi vogon po poziciyah voroga Ataka bula nastilki nespodivanoyu i strimkoyi dlya ugorciv sho voni ne zmogli chiniti gidnogo oporu i buli zverneni v panichnu vtechu U comu boyu avtomatniki Koshelya vinishili do 20 soldativ voroga i dvoh vzyali v polon Za zrazkove vikonannya bojovogo zavdannya nakazom vid 2 veresnya 1944 roku Ivana Yakovich buv nagorodzhenij ordenom Slavi 2 go stupenya Orden Slavi I stupenya U 1944 roci diviziya brala Karpati Protyagom dvoh tizhniv ne vdavalosya vzyati visotu Klyuchovu 66 km na pivdennij zahid vid mista Borislav Lvivskoyi oblasti yaka vidkrivala shlyah na Verecovskij pereval Visota bula ukriplena bagatoyarusnoyu sistemoyu oboroni z blindazhami ta dzotami I Ya Koshel potrapiv u odin iz zagoniv yaki mali zajnyati danu visotu 12 zhovtnya u chas shturmu vdalosya progrizti pershij yarus oboroni zahopiti kulemeti i minometi chastina bijciv zalishilasya na comu yarusi Koshel pidkravsya do roztashuvannya protivnika granatami znishiv 2 kulemetni obslugi i vognem iz zahoplenogo kulemeta zabezpechiv podalshij nastup roti Blizko 30 osib z shturmovoyi grupi distalisya do samoyi vershini Koli zaginuv komandir roti komanduvannya na sebe prijnyav starshina Koshel Pid jogo komanduvannyam zalishilisya voyini zumili vidbiti 12 atak nimciv i takim chinom utrimati visotu do pidhodu osnovnih sil diviziyi V zhivih na visoti zalishilosya 7 osib v tomu chisli i starshina Koshel Za toj bij usi semero komanduvannyam 18 armiyi buli predstavleni do zvannya Geroyiv Radyanskogo Soyuzu U boyah v cheskih Tatrah starshina Koshel znovu vidznachivsya Povertayuchis z grupoyu rozvidki viyaviv chastini rumunskogo artpolku Raptovoyi atakoyu bez vtrat rozvidniki znishili kilka garmat i vzyali v polon 20 rumunskih soldativ Buv znovu predstavlenij do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ale buv nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya Todi zh spryamovanij na kursi molodshih lejtenantiv 4 go Ukrayinskogo frontu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami gvardiyi starshina Koshel Ivan Yakovich nagorodzhenij ordenom Slavi 1 go stupenya 811 Stav povnim kavalerom ordena Slavi Povoyenne zhittya U serpni 1945 roku yak invalid vijni molodshij lejtenant Koshel zvilnenij v zapas Povernuvsya na batkivshinu Zhiv v misti Novomoskovsk Dnipropetrovskoyi oblasti Dovgi roki pracyuvav elektrikom v Novomoskovskomu metalurgijnomu zavodi Pomer 3 kvitnya 2002 roku Pohovanij v Novomoskovsku NagorodiNagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 yi ta 2 go stupeniv Slavi 3 h stupeniv medalyami v tomu chisli Za vidvagu i dvoma Za bojovi zaslugi Div takozhPovni kavaleri ordena Slavi urodzhenci UkrayiniDzherelaBiografiya I Ya Koshelya na sajti Geroyi krayini 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros