Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олекса Павлович Костюченко 17 29 лютого 1892 р м Харків Іванівка Харківська губернія Російська імперія після 22 червня 1

Костюченко Олекса Павлович

Костюченко Олекса Павлович

Олекса Павлович Костюченко (17 (29) лютого 1892 р., м. Харків (Іванівка), Харківська губернія, Російська імперія — після 22 червня 1941 р., зник безвісти під час етапування) — редактор, перекладач, журналіст, політв'язень. Сотник Армії УНР, з 15 листопада 1918 р. — ад'ютант Харківського Слобідського полку, з 6 грудня 1918 р. — начальник штабу Харківського Слобідського Коша. Надалі обіймав штабні посади у 6-й Січовій стрілецькій дивізії Армії УНР.

Олекса Павлович Костюченко
Олексій
image Поручик
image Сотник
image
Загальна інформація
Народження17(29).02.1892
місто Харків (Іванівка), Харківська губернія, Російська імперія
Смертьпісля 22 червня 1941
зник безвісти під час етапування
Військова служба
Роки служби1914–1921
Приналежністьimage Російська імперія→
image УНР→
image Польська Республіка
Рід військПіхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
image
Хрест Симона Петлюри
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Костюченко.

Життєпис

Ранні роки

image
Студент Харківського технологічного інституту Олексій Павлович Костюченко. Архів УСБУ в Івано-Франківській області.

Народився 17 (29) лютого 1892 року у передмісті Харкова — на Іванівці, у сім'ї міщанина родом із Кременчука, Полтавської губернії Павла Ісайовича Костюченка та його законної дружини Пелагеї Тимофіївни Костюченко. У сім'ї де плекались українські традиції. Батько працював рахівником на Південній залізниці, мати домогосподарка. Мав брата Бориса та сестру Марусю.

З 1899 по 1901 роки Костюченко отримував підготовчу освіту. З 1901 по 1909 роки навчався у Харківській реальній школі.

У 1909 році закінчує 1-шу Харківську реальну школу та вступає на механічний відділ Харківського технологічного інституту. Весною 1911 року через хворобу звільнився. Восени того ж року вступив на хімічний відділ Харківського технологічного інституту.

Служба в російській армії

image
Під час служби в РІА.
7 травня 1915, м. Ярославль

У травні 1914 року призваний до війська. 30 липня 1914 року вступив до Чугуївської військової школи. Закінчив її за 1-м розрядом 1 грудня 1914 року. У ранзі прапорщика призначений до 211-го пішого запасного батальйону, де служив до 21 грудня 1916 року на посадах начальника навчальної команди і командира сотні. В «Описі життя» зазначав:

21 грудня 1916 року відбув на фронт і перебував спочатку в 149 п. Чорноморському полку, а потім в 731 п. Комаровському полку і з перших чисел травня 1917 в штабі 183 пішої дивізії, в полках я був сотенним і баталіонним командіром, а в Штабі дивізії завідуючим противоґазовою боротьбою в дивізії і дивізійним метеорольоґом (в перших числах липня 1917 року скінчив противоґазові та метеорольоґічні курси при Штабі Північного Фронту)…

В українському війську

image
На службі в армії УНР.
23 серпня 1920

24 листопада 1917 р., взявши відпустку, виїхав до України з метою вступити до української військової частини. На момент прибуття Харків був вже окупований більшовиками, а виїхати до Києва не пощастило. Костюченко залишився в Харкові.

Коли при Гетьмані почалося формування українських частин, з 31 серпня 1918 року свідомо вступив до 42-го пішого Валківського полку, розташованого в Харкові.

15 листопада 1918 року перейшов на службу до Коша Військ Козацьких Харківщини, а 17 листопада 1918 року в складі цього Кошу брав участь в Антигетьманському повстанні.

У Коші короткий час був ад'ютантом Харківського слобідського козацького полку, а потім Начальником штабу Кошу аж до 26 травня 1919 року, коли захворів і відбув до шпиталю в м.Тернопіль. У вересні остаточно видужав і служив у тилових частинах Української армії. 26 грудня 1919 року відбув з Кам'янця на формування української армії в Домб'є, а потім у Ланьцут, де фактично був інтернований до 8 лютого 1920 року.

8 лютого 1920 року розпочалося формування 6-ї стрілецької дивізії, куди Костюченко вступив та був призначений старшим ад'ютантом штабу. У складі цієї дивізії брав участь в усіх походах до моменту нового інтернування — 26 листопада 1920 року, після чого прибув з дивізією до табору Олександрів. За час перебування в таборі 27 червня 1922 року скінчив Курси Штабових старшин.

Нагороджений хрестом Симона Петлюри за участь у збройній боротьбі за державність України під проводом головного отамана Симона Петлюри 1917–1921 рр (№82).

Арешт та загибель

7 листопада 1940 року, під час окупації Галичини СРСР, Костюченка заарештували у с. Залукві, Галицького району, Станіславської області. Уривок з постанови УМДБ Станіславської області в карній справі О. П. Костюченка від 20 липня 1948 року:

"...уголовное дело на Костюченко Алексея Павловича было возбуждено 6-го ноября 1940 года по ст. 54-6, 54-10 УК УССР, но по случаю начавшихся военных действий в 1941 году следствие по делу не было закончено, а арестованный Костюченко А. П. будучи этапированным из Станиславской тюрьмы в восточные области СССР пропал безвести. Произведенной проверкой по Галичскому району Костюченко не установлен и судьба его неизвестна, что подтверждается справкой сельского совета."

Отже найбільш коректною датою відліку до загибелі О. П. Костюченка можна назвати період від 22 червня 1941 року — після початку німецько-радянської війни.

Інтернування

З наступом Червоної армії 6-та дивізія відступила назад і 21 листопада 1920 року перейшла річку Збруч та потрапила на територію Польщі, де була інтернована, а особовий склад підрозділу було відправлено до таборів. Костюченко потрапив до табору Александрів, біля Варшави. Він прибув туди 16 грудня 1920 року і знаходився у таборі Александрові до весни 1922 року. Весною 1922 року Костюченка перевели до табору Щипйорно, біля міста Каліш, де він пробув до 21 жовтня 1923 року.

В еміграції

У кінці жовтня 1923 року Костюченка звільнили з табору полонених…, і 1 листопада 1923 року він прибув до Чехословаччини в місто Подєбради та вступив до Української сільськогосподарської академії на лісовий факультет агрономічного відділу.

10 квітня 1928 року Олекса Костюченко захистив дипломну працю і отримав фах інженера агронома.

Після закінчення сільськогосподарської академії в м. Подєбрадах 10 квітня 1928 року за фахом інженер агроном селекціонер — у серпні 1928 року, у зв’язку з запитом до академії фірми «Товариство селекції сільськогосподарських культур», з проханням надіслати інженера селекціонера для роботи, Олекса Костюченко вирушив до Польщі.

У серпні 1928 року Костюченко приїхав на адресу вказаної фірми до села Казімежа-Вельки, Келецького воєводства, Пінчувського повіту. У цій фірмі він працював до березня 1931 року керівником селекційної станції біля с. Казімежа.

У березні 1931 року Олексу Костюченка скоротили по роботі в фірмі, і він вирушив до міста Львова шукати собі нову роботу. З осені 1931 року він потрапив на тимчасову роботу до поміщика Кальби (фольварк Кальби) в селі Мозолівка, Підгаєцького повіту, Львівського воєводства, де працював на посаді виконуючого обов’язки власника садиби до березня 1932 року.

З березня 1932 року Костюченко влаштувався на іншу роботу до фірми власника Терпиляка, яка мала назву «розплідник фруктових дерев і насінного господарства» в селі Залукві, Підгаєцького повіту, Львівського воєводства, де працював на посаді помічника керівника господарства. З березня 1933 року Костюченко працював у згаданій фірмі в селі Залукві, біля міста Галича Станіславського воєводства, в головному маєтку Терпиляка на посаді керівника селекційного відділу фірми Терпиляка до приходу Червоної армії на захід України восени 1939 року.

Після націоналізації господарства Терпиляка, Олекса Костюченко залишився працювати там само, в радгоспі, який мав назву «Залуквянський державний плодорозсадник», на посаді агронома селекціонера до дня арешту.

Громадська діяльність

В пер­ших числах серпня 1917 р. брав участь в утворенні Української дивізійної ра­ди і т-ва «Просвіта». В листопа­ді 1919 р. в Кам’янці був організатором “Громади Старшин-Українців”, з час­тиною якої, як член президії, виїхав до Домб’є і Ланцуту, де Громада про­вадила національно-культурну роботу. Під час інтернування працював головним чином на культурно-про­світницькім полі - був організатором “Громади Старшин 6 Січової Стрілець­кої дивізії” — членом президії, секре­тарем і заступником голови; викладав лекції по українознавству в козацьких школах; був редактором дивізійного часопису “Нове Життя”, співробітничав в таборових гур­тах, журналах і видавництвах, редагував “Релігійно-Науковий Вістник” і ви­кладав хімію в Щипіорнській реальній школі. Одночасно з тим був учителем української мови в 4-х молодших кля- сах Хар. Жіночої гімназії Є. Сєдової. За його проектом Христина Сушко вигап­тувала в українському стилі ризи для священика похідної Свято-Покровської церкви 6-ї Січової стрілецької дивізії. Євген Маланюк про цю ризу написав статтю. Він зазначав, що “узори виши­вок виконані по прекрасному проекту сотника Олекси Костюченка, відзнача­ються глибоким почуттям української старовини, українського узору і укра­їнського орнаменту. Виконання узорів вишивкою треба визнати не тільки гар­ним, а й майстерним. Поява церковно­го убору тепер, у страшний час нашої апокаліптичної національної бороть­би, воскресіння цього прекрасного, ароматом давнини напоєного закутка нашої церковної історії — вишиваної священицької ризи — хай буде вели­ким символом. Символом відродження. Символом віри в майбутнє!” Братство 6-ї Січової дивізії надіслало найщирішу подяку до філії Союзу українок табо­ру Щипйорно, і зокрема пані Христині Сушковій та сотникові О. Костюченку за їхню працю. 1926 року жертвував ко­шти на створення фонду на виховання дітей журналіста Олександра Хомича Саліковського, який помер 1925 року.

Вшанування пам'яті

26 січня 2024 року у Харкові було перейменовано вулицю Кокчетавську іменем Сотника Костюченка.

Примітки

  1. Державний архів Харківської області. Ф.40, Оп.121, спр.60, арк.166зв-167
  2. Василів П. Сотник Олекса Костюченко / П. Василів. // Дороговказ. — № 7. — С. 12 — 13.
  3. Роман Коваль, Віктор Моренець. «Подєбрадський полк» армії УНР. — К.: Історичний клуб «Холодний Яр», 2015. — Т. 1. — С. 365—368.
  4. Архів УСБУ в Івано-Франківській області
  5. ЦДАВО України. Ф.1075, оп.1, спр. 67
  6. Архів УСБУ в Івано-Франківській області
  7. Тинченко, Ярослав Юрійович (2011). Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2 (Українська) . Київ: Темпора. с. 424. ISBN .
  8. http://nova.net.ua/oleksa-kostiuchenko-zabuta-istoriia-slobidskoho-kozaka/
  9. Роман Коваль, Віктор Моренець. «Подєбрадський полк» армії УНР. — К.: Історичний клуб «Холодний Яр», 2015. — Т. 1. — С. 365—368.
  10. https://suspilne.media/669914-u-harkovi-perejmenuvali-puskinsku-ta-se-64-toponimi-novi-nazvi-vulic/

Посилання

  • «Олекса Костюченко – забута історія слобідського козака»//Новини ветеранів
  • «17 вересня 1939-го. Допит петлюрівця про війну і ОУН»//Історична правда
  • «Літопис карної справи Олекси Костюченка. Другий зимовий похід»//Історична правда
  • «Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів»//Історична правда

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksa Pavlovich Kostyuchenko 17 29 lyutogo 1892 r m Harkiv Ivanivka Harkivska guberniya Rosijska imperiya pislya 22 chervnya 1941 r znik bezvisti pid chas etapuvannya redaktor perekladach zhurnalist politv yazen Sotnik Armiyi UNR z 15 listopada 1918 r ad yutant Harkivskogo Slobidskogo polku z 6 grudnya 1918 r nachalnik shtabu Harkivskogo Slobidskogo Kosha Nadali obijmav shtabni posadi u 6 j Sichovij strileckij diviziyi Armiyi UNR Oleksa Pavlovich Kostyuchenko Oleksij Poruchik SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya17 29 02 1892 misto Harkiv Ivanivka Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmertpislya 22 chervnya 1941 znik bezvisti pid chas etapuvannyaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1914 1921PrinalezhnistRosijska imperiya UNR Polska RespublikaRid vijskPihotaFormuvannyaHarkivskij Slobidskij Kish 6 ta Sichova strilecka diviziyaVijni bitviPersha svitova vijna Vizvolni zmagannyaNagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kostyuchenko ZhittyepisRanni roki Student Harkivskogo tehnologichnogo institutu Oleksij Pavlovich Kostyuchenko Arhiv USBU v Ivano Frankivskij oblasti Narodivsya 17 29 lyutogo 1892 roku u peredmisti Harkova na Ivanivci u sim yi mishanina rodom iz Kremenchuka Poltavskoyi guberniyi Pavla Isajovicha Kostyuchenka ta jogo zakonnoyi druzhini Pelageyi Timofiyivni Kostyuchenko U sim yi de plekalis ukrayinski tradiciyi Batko pracyuvav rahivnikom na Pivdennij zaliznici mati domogospodarka Mav brata Borisa ta sestru Marusyu Z 1899 po 1901 roki Kostyuchenko otrimuvav pidgotovchu osvitu Z 1901 po 1909 roki navchavsya u Harkivskij realnij shkoli U 1909 roci zakinchuye 1 shu Harkivsku realnu shkolu ta vstupaye na mehanichnij viddil Harkivskogo tehnologichnogo institutu Vesnoyu 1911 roku cherez hvorobu zvilnivsya Voseni togo zh roku vstupiv na himichnij viddil Harkivskogo tehnologichnogo institutu Sluzhba v rosijskij armiyi Pid chas sluzhbi v RIA 7 travnya 1915 m Yaroslavl U travni 1914 roku prizvanij do vijska 30 lipnya 1914 roku vstupiv do Chuguyivskoyi vijskovoyi shkoli Zakinchiv yiyi za 1 m rozryadom 1 grudnya 1914 roku U ranzi praporshika priznachenij do 211 go pishogo zapasnogo bataljonu de sluzhiv do 21 grudnya 1916 roku na posadah nachalnika navchalnoyi komandi i komandira sotni V Opisi zhittya zaznachav 21 grudnya 1916 roku vidbuv na front i perebuvav spochatku v 149 p Chornomorskomu polku a potim v 731 p Komarovskomu polku i z pershih chisel travnya 1917 v shtabi 183 pishoyi diviziyi v polkah ya buv sotennim i batalionnim komandirom a v Shtabi diviziyi zaviduyuchim protivogazovoyu borotboyu v diviziyi i divizijnim meteorologom v pershih chislah lipnya 1917 roku skinchiv protivogazovi ta meteorologichni kursi pri Shtabi Pivnichnogo Frontu V ukrayinskomu vijsku Na sluzhbi v armiyi UNR 23 serpnya 1920 24 listopada 1917 r vzyavshi vidpustku viyihav do Ukrayini z metoyu vstupiti do ukrayinskoyi vijskovoyi chastini Na moment pributtya Harkiv buv vzhe okupovanij bilshovikami a viyihati do Kiyeva ne poshastilo Kostyuchenko zalishivsya v Harkovi Koli pri Getmani pochalosya formuvannya ukrayinskih chastin z 31 serpnya 1918 roku svidomo vstupiv do 42 go pishogo Valkivskogo polku roztashovanogo v Harkovi 15 listopada 1918 roku perejshov na sluzhbu do Kosha Vijsk Kozackih Harkivshini a 17 listopada 1918 roku v skladi cogo Koshu brav uchast v Antigetmanskomu povstanni U Koshi korotkij chas buv ad yutantom Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku a potim Nachalnikom shtabu Koshu azh do 26 travnya 1919 roku koli zahvoriv i vidbuv do shpitalyu v m Ternopil U veresni ostatochno viduzhav i sluzhiv u tilovih chastinah Ukrayinskoyi armiyi 26 grudnya 1919 roku vidbuv z Kam yancya na formuvannya ukrayinskoyi armiyi v Domb ye a potim u Lancut de faktichno buv internovanij do 8 lyutogo 1920 roku 8 lyutogo 1920 roku rozpochalosya formuvannya 6 yi strileckoyi diviziyi kudi Kostyuchenko vstupiv ta buv priznachenij starshim ad yutantom shtabu U skladi ciyeyi diviziyi brav uchast v usih pohodah do momentu novogo internuvannya 26 listopada 1920 roku pislya chogo pribuv z diviziyeyu do taboru Oleksandriv Za chas perebuvannya v tabori 27 chervnya 1922 roku skinchiv Kursi Shtabovih starshin Nagorodzhenij hrestom Simona Petlyuri za uchast u zbrojnij borotbi za derzhavnist Ukrayini pid provodom golovnogo otamana Simona Petlyuri 1917 1921 rr 82 Aresht ta zagibel 7 listopada 1940 roku pid chas okupaciyi Galichini SRSR Kostyuchenka zaareshtuvali u s Zalukvi Galickogo rajonu Stanislavskoyi oblasti Urivok z postanovi UMDB Stanislavskoyi oblasti v karnij spravi O P Kostyuchenka vid 20 lipnya 1948 roku ugolovnoe delo na Kostyuchenko Alekseya Pavlovicha bylo vozbuzhdeno 6 go noyabrya 1940 goda po st 54 6 54 10 UK USSR no po sluchayu nachavshihsya voennyh dejstvij v 1941 godu sledstvie po delu ne bylo zakoncheno a arestovannyj Kostyuchenko A P buduchi etapirovannym iz Stanislavskoj tyurmy v vostochnye oblasti SSSR propal bezvesti Proizvedennoj proverkoj po Galichskomu rajonu Kostyuchenko ne ustanovlen i sudba ego neizvestna chto podtverzhdaetsya spravkoj selskogo soveta Otzhe najbilsh korektnoyu datoyu vidliku do zagibeli O P Kostyuchenka mozhna nazvati period vid 22 chervnya 1941 roku pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni InternuvannyaZ nastupom Chervonoyi armiyi 6 ta diviziya vidstupila nazad i 21 listopada 1920 roku perejshla richku Zbruch ta potrapila na teritoriyu Polshi de bula internovana a osobovij sklad pidrozdilu bulo vidpravleno do taboriv Kostyuchenko potrapiv do taboru Aleksandriv bilya Varshavi Vin pribuv tudi 16 grudnya 1920 roku i znahodivsya u tabori Aleksandrovi do vesni 1922 roku Vesnoyu 1922 roku Kostyuchenka pereveli do taboru Shipjorno bilya mista Kalish de vin probuv do 21 zhovtnya 1923 roku V emigraciyiU kinci zhovtnya 1923 roku Kostyuchenka zvilnili z taboru polonenih i 1 listopada 1923 roku vin pribuv do Chehoslovachchini v misto Podyebradi ta vstupiv do Ukrayinskoyi silskogospodarskoyi akademiyi na lisovij fakultet agronomichnogo viddilu 10 kvitnya 1928 roku Oleksa Kostyuchenko zahistiv diplomnu pracyu i otrimav fah inzhenera agronoma Pislya zakinchennya silskogospodarskoyi akademiyi v m Podyebradah 10 kvitnya 1928 roku za fahom inzhener agronom selekcioner u serpni 1928 roku u zv yazku z zapitom do akademiyi firmi Tovaristvo selekciyi silskogospodarskih kultur z prohannyam nadislati inzhenera selekcionera dlya roboti Oleksa Kostyuchenko virushiv do Polshi U serpni 1928 roku Kostyuchenko priyihav na adresu vkazanoyi firmi do sela Kazimezha Velki Keleckogo voyevodstva Pinchuvskogo povitu U cij firmi vin pracyuvav do bereznya 1931 roku kerivnikom selekcijnoyi stanciyi bilya s Kazimezha U berezni 1931 roku Oleksu Kostyuchenka skorotili po roboti v firmi i vin virushiv do mista Lvova shukati sobi novu robotu Z oseni 1931 roku vin potrapiv na timchasovu robotu do pomishika Kalbi folvark Kalbi v seli Mozolivka Pidgayeckogo povitu Lvivskogo voyevodstva de pracyuvav na posadi vikonuyuchogo obov yazki vlasnika sadibi do bereznya 1932 roku Z bereznya 1932 roku Kostyuchenko vlashtuvavsya na inshu robotu do firmi vlasnika Terpilyaka yaka mala nazvu rozplidnik fruktovih derev i nasinnogo gospodarstva v seli Zalukvi Pidgayeckogo povitu Lvivskogo voyevodstva de pracyuvav na posadi pomichnika kerivnika gospodarstva Z bereznya 1933 roku Kostyuchenko pracyuvav u zgadanij firmi v seli Zalukvi bilya mista Galicha Stanislavskogo voyevodstva v golovnomu mayetku Terpilyaka na posadi kerivnika selekcijnogo viddilu firmi Terpilyaka do prihodu Chervonoyi armiyi na zahid Ukrayini voseni 1939 roku Pislya nacionalizaciyi gospodarstva Terpilyaka Oleksa Kostyuchenko zalishivsya pracyuvati tam samo v radgospi yakij mav nazvu Zalukvyanskij derzhavnij plodorozsadnik na posadi agronoma selekcionera do dnya areshtu Gromadska diyalnistV per shih chislah serpnya 1917 r brav uchast v utvorenni Ukrayinskoyi divizijnoyi ra di i t va Prosvita V listopa di 1919 r v Kam yanci buv organizatorom Gromadi Starshin Ukrayinciv z chas tinoyu yakoyi yak chlen prezidiyi viyihav do Domb ye i Lancutu de Gromada pro vadila nacionalno kulturnu robotu Pid chas internuvannya pracyuvav golovnim chinom na kulturno pro svitnickim poli buv organizatorom Gromadi Starshin 6 Sichovoyi Strilec koyi diviziyi chlenom prezidiyi sekre tarem i zastupnikom golovi vikladav lekciyi po ukrayinoznavstvu v kozackih shkolah buv redaktorom divizijnogo chasopisu Nove Zhittya spivrobitnichav v taborovih gur tah zhurnalah i vidavnictvah redaguvav Religijno Naukovij Vistnik i vi kladav himiyu v Shipiornskij realnij shkoli Odnochasno z tim buv uchitelem ukrayinskoyi movi v 4 h molodshih klya sah Har Zhinochoyi gimnaziyi Ye Syedovoyi Za jogo proektom Hristina Sushko vigap tuvala v ukrayinskomu stili rizi dlya svyashenika pohidnoyi Svyato Pokrovskoyi cerkvi 6 yi Sichovoyi strileckoyi diviziyi Yevgen Malanyuk pro cyu rizu napisav stattyu Vin zaznachav sho uzori vishi vok vikonani po prekrasnomu proektu sotnika Oleksi Kostyuchenka vidznacha yutsya glibokim pochuttyam ukrayinskoyi starovini ukrayinskogo uzoru i ukra yinskogo ornamentu Vikonannya uzoriv vishivkoyu treba viznati ne tilki gar nim a j majsternim Poyava cerkovno go uboru teper u strashnij chas nashoyi apokaliptichnoyi nacionalnoyi borot bi voskresinnya cogo prekrasnogo aromatom davnini napoyenogo zakutka nashoyi cerkovnoyi istoriyi vishivanoyi svyashenickoyi rizi haj bude veli kim simvolom Simvolom vidrodzhennya Simvolom viri v majbutnye Bratstvo 6 yi Sichovoyi diviziyi nadislalo najshirishu podyaku do filiyi Soyuzu ukrayinok tabo ru Shipjorno i zokrema pani Hristini Sushkovij ta sotnikovi O Kostyuchenku za yihnyu pracyu 1926 roku zhertvuvav ko shti na stvorennya fondu na vihovannya ditej zhurnalista Oleksandra Homicha Salikovskogo yakij pomer 1925 roku Vshanuvannya pam yati26 sichnya 2024 roku u Harkovi bulo perejmenovano vulicyu Kokchetavsku imenem Sotnika Kostyuchenka PrimitkiDerzhavnij arhiv Harkivskoyi oblasti F 40 Op 121 spr 60 ark 166zv 167 Vasiliv P Sotnik Oleksa Kostyuchenko P Vasiliv Dorogovkaz 7 S 12 13 Roman Koval Viktor Morenec Podyebradskij polk armiyi UNR K Istorichnij klub Holodnij Yar 2015 T 1 S 365 368 ISBN 978 966 2669 91 6 Arhiv USBU v Ivano Frankivskij oblasti CDAVO Ukrayini F 1075 op 1 spr 67 Arhiv USBU v Ivano Frankivskij oblasti Tinchenko Yaroslav Yurijovich 2011 Oficerskij korpus Armiyi UNR 1917 1921 kn 2 Ukrayinska Kiyiv Tempora s 424 ISBN 978 617 569 041 3 http nova net ua oleksa kostiuchenko zabuta istoriia slobidskoho kozaka Roman Koval Viktor Morenec Podyebradskij polk armiyi UNR K Istorichnij klub Holodnij Yar 2015 T 1 S 365 368 ISBN 978 966 2669 91 6 https suspilne media 669914 u harkovi perejmenuvali puskinsku ta se 64 toponimi novi nazvi vulic Posilannya Oleksa Kostyuchenko zabuta istoriya slobidskogo kozaka Novini veteraniv 17 veresnya 1939 go Dopit petlyurivcya pro vijnu i OUN Istorichna pravda Litopis karnoyi spravi Oleksi Kostyuchenka Drugij zimovij pohid Istorichna pravda Rozvidka UNR v poshukah dokaziv bilshovickih zlochiniv Istorichna pravda

Дата публікації:
Топ