Костел Святого Миколая (лит. Švento Mikalojaus bažnyčia, пол. kościół Świętego Mikołaja) — римо-католицький парафіяльний костел Вільнюського деканату; одна з найдавніших готичних будівель у Вільнюсі, найдавніший зі збережених католицьких храмів Литви, пам'ятка історії та архітектури. Традиційний центр релігійного та суспільного життя литовців до Другої світової війни.
Костел Святого Миколая у Вільнюсі | |
---|---|
54°40′41″ пн. ш. 25°16′58″ сх. д. / 54.67827222224977390° пн. ш. 25.28282500002777766° сх. д.Координати: 54°40′41″ пн. ш. 25°16′58″ сх. д. / 54.67827222224977390° пн. ш. 25.28282500002777766° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Литва, Вільнюс |
Перша згадка | 1387 |
Початок будівництва | 14 століття |
Будівельна система | цегла |
Стиль | готика |
Належність | католицтво |
Єпархія | Вільнюська архідієцезія |
Оригінальна назва | лит. Švento Mikalojaus bažnyčia |
Епонім | Миколай Чудотворець |
Присвячення | Миколай Чудотворець |
Вебсайт | mikalojus.lt |
Костел Святого Миколая у Вільнюсі (Литва) | |
Костел Святого Миколая у Вільнюсі у Вікісховищі |
Комплекс костелу і огорожі включений до Реєстру культурних цінностей Литовської Республіки (код 749) і перебуває під охороною держави як об'єкт національного значення. Розташований у Старому місті на вулиці Швянто Мікалояус 4 (Šv. Mikalojaus g. 4). Богослужіння проходять литовською мовою.
Історія
Заснований ще до прийняття Литвою християнства (1387 ), за правління князя Гедиміна для іноземних купців і ремісників. Кам'яний храм був побудований у 1382—1387. Про час зведення свідчать архаїчні архітектурні форми ранньої готики. Крім того, церква згадувалася у документах 1387—1397.
Храм декілька разів реконструювався і відновлювався. Зберігся акт освячення храму у 1514. Близько 1525 побудовані нові склепіння. Проста і ясна композиція костелу вплинула на архітектуру пізніших готичних храмів Литви.
При відновленні після пожежі 1749, близько 1750 і пізніше були внесені значні архітектурні зміни: прибудовані хори в стилі рококо, збільшені бічні вікна.
У 1812 році під час Французько-російської війни солдати завдали костелу значної шкоди. Згодом, у першій половині XIX століття, до храму була прибудована вежа-дзвіниця з рисами класицизму; постала кам'яна огорожа. У 1972 костел реставрували за проектом архітектора Йонаса Зіболіса.
З 1901 року богослужіння в костелі ведуться литовською мовою. У період між Першою і Другою світовими війнами храм був єдиним, де служби і проповіді звучали литовською. Костел став свого роду центром литовської культури. У залі в дворі проводили збори, лекції, ставили вистави, влаштовували дитячі різдвяні вечори. Тут служили видатні діячі релігійного, церковного і культурного життя Литви ксьондзи Юозапас Кукта (1901—1906), Антанас Віскантас (1906—1909), Юргис Янушявічюс (1909—1911), Пятрас Крауяліс (1911—1912, 1912—1924), Кріступас Чібірас (1924—1942 ), Чесловас Крівайтіс (1950—1961), Казімерас Василяускас (1997—2001) та інші. З 1919 по 1938 тут служив відомий діяч білоруського руху, літературознавець, публіцист і видавець ксьондз Адам Станкевич.
Архітектура
Порівняно невеликий безкупольний костел із масивними стінами побудований з червоної цегли. Храм майже квадратний у плані (13,0 на 15,75 м), тринавний, зального типу, з короткою тригранною апсидою і з діагональними контрфорсами на кутах.
Характерні риси стилю готики поєднуються з елементами романського стилю (напівкруглі арки). Скромний портал декорований двома рядами профільованої цегли. Площину трикутного фронтону прикрашають три групи ніш різної висоти, що оживляють фасад своєї ритмікою і грою світла й тіні. У стінах апсиди влаштовані вузькі ніші. При реконструкції після пожежі 1749 на головному фасаді з'явилися елементи стилю бароко (вигнута перемичка центрального вікна).
В 1957 на подвір'ї була встановлена статуя покровителя Вільнюса святого Христофора (і небесного патрона загиблого при бомбардуванні міста ксьондза Кріступаса Чібіраса). Святий зображений з немовлям на руках, а на постаменті написаний текст литовською мовою: «Святий Христофоре, опікуйся нашим містом!» Скульптура створена на прохання прелата Чесловаса Крівайтіса скульптором Антанасом Кмеляускасом (за що він був виключений із членів Спілки художників Литви).
Інтер'єр
Зі суворим зовнішнім виглядом контрастує ошатний інтер'єр храму. Сітчасті нервюрні склепіння підтримують дві пари витончених восьмигранних пілонів з гранями, складеними з фасонних цеглин. Пресбітерій від нав (однакової висоти) відокремлює кілеподібна арка.
У костелі три вівтарі. У головному знаходиться хрест і чотири статуї: Святого Христофора, Святої Терези, Святої Клари і Святого Йосипа з Немовлям між колонами роботи скульптора Рафала Яхимовича. У лівому вівтарі — образ Святого Миколая зі статуями Святого Казимира і Святого Георгія. У правому вівтарі вирізьблений барельєф Страждальної Божої Матері.
У 1930 стараннями віленських литовців у костелі було встановлено монумент, присвячений 500-річчю від дня смерті великого князя литовського Вітовта Великого, створений Рафалом Яхимовичем із бронзи і мармуру. У 1936 пам'ятник обнесений огорожею з двома мечами, що символізують мечі, принесені хрестоносцями Ягайлу перед Грюнвальдською битвою.
Після Другої світової війни у храмі була відкрита меморіальна плита на згадку загиблого настоятеля Кріступаса Чібіраса. У середній ніші праворуч стоїть скульптура Святого Антонія.
Примітки
- А. Медонис. Туристу о Вильнюсе. Перевод с литовского языка. Вильнюс: Минтис, 1965. С. 67.
- Памятники искусства Советского Союза. Белоруссия, Литва, Латвия, Эстония. Справочник-путеводитель. Москва: Искусство. 1986. . С. 395.
- . Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 13 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 23 липня 2009.
Література
- Wilno. Przewodnik krajoznawczy Juliusza Kłosa, Prof. Uniwersytetu St. Batorego. Wydanie trzecie poprawione po zgonie autora. Wilno, 1937. S. 203—204. (польск.)
- Памятники искусства Советского Союза. Белоруссия, Литва, Латвия, Эстония. Справочник-путеводитель. Москва: Искусство. 1986. . С. 395.
Посилання
- The Church of St Nicholas [ 24 січня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- (лит.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel Svyatogo Mikolaya lit Svento Mikalojaus baznycia pol kosciol Swietego Mikolaja rimo katolickij parafiyalnij kostel Vilnyuskogo dekanatu odna z najdavnishih gotichnih budivel u Vilnyusi najdavnishij zi zberezhenih katolickih hramiv Litvi pam yatka istoriyi ta arhitekturi Tradicijnij centr religijnogo ta suspilnogo zhittya litovciv do Drugoyi svitovoyi vijni Kostel Svyatogo Mikolaya u Vilnyusi54 40 41 pn sh 25 16 58 sh d 54 67827222224977390 pn sh 25 28282500002777766 sh d 54 67827222224977390 25 28282500002777766 Koordinati 54 40 41 pn sh 25 16 58 sh d 54 67827222224977390 pn sh 25 28282500002777766 sh d 54 67827222224977390 25 28282500002777766Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Litva VilnyusPersha zgadka1387Pochatok budivnictva14 stolittyaBudivelna sistemaceglaStilgotikaNalezhnistkatolictvoYeparhiyaVilnyuska arhidiyeceziyaOriginalna nazvalit Svento Mikalojaus baznyciaEponimMikolaj ChudotvorecPrisvyachennyaMikolaj ChudotvorecVebsajtmikalojus ltKostel Svyatogo Mikolaya u Vilnyusi Litva Kostel Svyatogo Mikolaya u Vilnyusi u Vikishovishi Kompleks kostelu i ogorozhi vklyuchenij do Reyestru kulturnih cinnostej Litovskoyi Respubliki kod 749 i perebuvaye pid ohoronoyu derzhavi yak ob yekt nacionalnogo znachennya Roztashovanij u Staromu misti na vulici Shvyanto Mikaloyaus 4 Sv Mikalojaus g 4 Bogosluzhinnya prohodyat litovskoyu movoyu IstoriyaKostel Svyatogo Mikolaya Dzvinicya Zasnovanij she do prijnyattya Litvoyu hristiyanstva 1387 za pravlinnya knyazya Gedimina dlya inozemnih kupciv i remisnikiv Kam yanij hram buv pobudovanij u 1382 1387 Pro chas zvedennya svidchat arhayichni arhitekturni formi rannoyi gotiki Krim togo cerkva zgaduvalasya u dokumentah 1387 1397 Hram dekilka raziv rekonstruyuvavsya i vidnovlyuvavsya Zberigsya akt osvyachennya hramu u 1514 Blizko 1525 pobudovani novi sklepinnya Prosta i yasna kompoziciya kostelu vplinula na arhitekturu piznishih gotichnih hramiv Litvi Pri vidnovlenni pislya pozhezhi 1749 blizko 1750 i piznishe buli vneseni znachni arhitekturni zmini pribudovani hori v stili rokoko zbilsheni bichni vikna U 1812 roci pid chas Francuzko rosijskoyi vijni soldati zavdali kostelu znachnoyi shkodi Zgodom u pershij polovini XIX stolittya do hramu bula pribudovana vezha dzvinicya z risami klasicizmu postala kam yana ogorozha U 1972 kostel restavruvali za proektom arhitektora Jonasa Zibolisa Z 1901 roku bogosluzhinnya v kosteli vedutsya litovskoyu movoyu U period mizh Pershoyu i Drugoyu svitovimi vijnami hram buv yedinim de sluzhbi i propovidi zvuchali litovskoyu Kostel stav svogo rodu centrom litovskoyi kulturi U zali v dvori provodili zbori lekciyi stavili vistavi vlashtovuvali dityachi rizdvyani vechori Tut sluzhili vidatni diyachi religijnogo cerkovnogo i kulturnogo zhittya Litvi ksondzi Yuozapas Kukta 1901 1906 Antanas Viskantas 1906 1909 Yurgis Yanushyavichyus 1909 1911 Pyatras Krauyalis 1911 1912 1912 1924 Kristupas Chibiras 1924 1942 Cheslovas Krivajtis 1950 1961 Kazimeras Vasilyauskas 1997 2001 ta inshi Z 1919 po 1938 tut sluzhiv vidomij diyach biloruskogo ruhu literaturoznavec publicist i vidavec ksondz Adam Stankevich ArhitekturaKostel Svyatogo Mikolaya Porivnyano nevelikij bezkupolnij kostel iz masivnimi stinami pobudovanij z chervonoyi cegli Hram majzhe kvadratnij u plani 13 0 na 15 75 m trinavnij zalnogo tipu z korotkoyu trigrannoyu apsidoyu i z diagonalnimi kontrforsami na kutah Statuya svyatogo Hristofora Harakterni risi stilyu gotiki poyednuyutsya z elementami romanskogo stilyu napivkrugli arki Skromnij portal dekorovanij dvoma ryadami profilovanoyi cegli Ploshinu trikutnogo frontonu prikrashayut tri grupi nish riznoyi visoti sho ozhivlyayut fasad svoyeyi ritmikoyu i groyu svitla j tini U stinah apsidi vlashtovani vuzki nishi Pri rekonstrukciyi pislya pozhezhi 1749 na golovnomu fasadi z yavilisya elementi stilyu baroko vignuta peremichka centralnogo vikna V 1957 na podvir yi bula vstanovlena statuya pokrovitelya Vilnyusa svyatogo Hristofora i nebesnogo patrona zagiblogo pri bombarduvanni mista ksondza Kristupasa Chibirasa Svyatij zobrazhenij z nemovlyam na rukah a na postamenti napisanij tekst litovskoyu movoyu Svyatij Hristofore opikujsya nashim mistom Skulptura stvorena na prohannya prelata Cheslovasa Krivajtisa skulptorom Antanasom Kmelyauskasom za sho vin buv viklyuchenij iz chleniv Spilki hudozhnikiv Litvi Inter yerZi suvorim zovnishnim viglyadom kontrastuye oshatnij inter yer hramu Sitchasti nervyurni sklepinnya pidtrimuyut dvi pari vitonchenih vosmigrannih piloniv z granyami skladenimi z fasonnih ceglin Presbiterij vid nav odnakovoyi visoti vidokremlyuye kilepodibna arka U kosteli tri vivtari U golovnomu znahoditsya hrest i chotiri statuyi Svyatogo Hristofora Svyatoyi Terezi Svyatoyi Klari i Svyatogo Josipa z Nemovlyam mizh kolonami roboti skulptora Rafala Yahimovicha U livomu vivtari obraz Svyatogo Mikolaya zi statuyami Svyatogo Kazimira i Svyatogo Georgiya U pravomu vivtari virizblenij barelyef Strazhdalnoyi Bozhoyi Materi U 1930 starannyami vilenskih litovciv u kosteli bulo vstanovleno monument prisvyachenij 500 richchyu vid dnya smerti velikogo knyazya litovskogo Vitovta Velikogo stvorenij Rafalom Yahimovichem iz bronzi i marmuru U 1936 pam yatnik obnesenij ogorozheyu z dvoma mechami sho simvolizuyut mechi prineseni hrestonoscyami Yagajlu pered Gryunvaldskoyu bitvoyu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u hrami bula vidkrita memorialna plita na zgadku zagiblogo nastoyatelya Kristupasa Chibirasa U serednij nishi pravoruch stoyit skulptura Svyatogo Antoniya Inter yer kosteluPrimitkiA Medonis Turistu o Vilnyuse Perevod s litovskogo yazyka Vilnyus Mintis 1965 S 67 Pamyatniki iskusstva Sovetskogo Soyuza Belorussiya Litva Latviya Estoniya Spravochnik putevoditel Moskva Iskusstvo 1986 ISBN 5 210 00094 X S 395 Kulturos vertybiu registras lit Kulturos paveldo departamentas prie Kulturos ministerijos Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 13 grudnya 2016 Arhiv originalu za 7 travnya 2008 Procitovano 23 lipnya 2009 LiteraturaWilno Przewodnik krajoznawczy Juliusza Klosa Prof Uniwersytetu St Batorego Wydanie trzecie poprawione po zgonie autora Wilno 1937 S 203 204 polsk Pamyatniki iskusstva Sovetskogo Soyuza Belorussiya Litva Latviya Estoniya Spravochnik putevoditel Moskva Iskusstvo 1986 ISBN 5 210 00094 X S 395 PosilannyaThe Church of St Nicholas 24 sichnya 2008 u Wayback Machine angl lit