Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адам Станкевич (6 січня 1892 р., с. Арляняти, Ошмянський повіт, нині Сморгонський район, Гродненська область, Білорусь — 29 листопада 1949, Тайшецький район, Іркутська область, РСФСР) — білоруський громадсько-політичний діяч, видавець, історик, публіцист, літературознавець, католицький священник.
| Адам Станкевич | |
|---|---|
 | |
| Псевдоніми | А. Сакалінскі, Соколинский |
| Народився | 24 грудня 1891 (5 січня 1892) d, Ошмянський повіт, Віленська губернія, Російська імперія |
| Помер | 29 листопада 1949 (57 років) Озерлаг, Іркутська область, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Шевченко |
| Країна |  Польща,  Білоруська Народна Республіка |
| Діяльність | публіцист, літературознавець, громадський діяч, політик, видавець, історик, католицький священник |
| Alma mater | d Імператорська римо-католицька духовна академія |
| Заклад | Вільнюська білоруська гімназія Білоруська криниця |
| Членство | Білоруське наукове товариство Товариство білоруської школи Білоруський національний комітет Q3919781? Q13028761? d Білоруський посольський клуб |
| Партія | Білоруська християнська демократія і Q3919780? |
 Адам Станкевич у Вікісховищі | |
Життєпис
Навчався в Ошмянському міському училищі, закінчив Віленську духовну семінарію (1914), Римо-католицьку богословську академію в Петрограді (1918).
Висвячений на священника у 1914.
Під час навчання в Петрограді був головоюбілоруського гуртка. Співпрацював з білоруськими газетами «Светач», «Дзянніца», «Гоман». Один із засновників і лідерів християнсько-демократичного союзу (Білоруська християнська демократія, 1917).
Один із ініціаторів та учасників конгресу білоруського католицького духовенства (24 — 25 травня 1917).
У Мінську, де читав лекцію про білоруський рух та його відношення до церкви в Білорусі.
У 1917 — один із перших, хто говорив білоруською мовою, коли проводив богослужіння в Дзісенському, Браславському повітах, Дорогичині, за що переслідувався польською церковною владою.
Кандидат канонічного права (1918).
3 1919 викладав релігію у Вільнюській білоруській гімназії.
У серпні 1919 — вересні 1922 редактор-видавець газети «Білоруська криниця».
Був членом комітету Білоруського товариства допомоги жертвам війни.
У 1922 — 1928 — посол (депутат) польського сейму, заступник голови Білоруського посольського клубу (до його розколу в 1925); відстоював національні, соціальні та релігійні права населення Західної Білорусі.
Адама Станкевича називали «великим благодійником» за його благодійну діяльність.
Проживав у Вільнюсі в будинку на вулиці Полоцькій, 9.
Один із керівників Білоруського національного комітету у Вільнюсі.
У 1924 — 1926 очолював Товариство білоруського шкільництва (ТБШ), був головою та фактичним керівником Білоруського інституту економіки та культури (БІГіК).
У 1928 — 1939 — редактор і видавець журналу «Хрысціянская думка». Один із засновників у Вільнюсі Білоруської друкарні імені Франциска Скорини (1926 — 1940), який опублікував щонайменше 146 назв білоруських релігійних та світських книг, Білоруське католицьке видавництво. На 4-му з'їзді БХД (грудень 1931) Був обраний членом центрального комітету партії. Відстоював основи демократичної системи, виступав за еволюційний шлях розвитку суспільства, правові форми боротьби, негативно ставився до соціалістичної революції. Як прихильник незалежних поглядів, дотримувався теорії ідентичності розвитку білоруської нації та пробуджував національну свідомість білорусів на основі християнської етики та демократичних принципів. Виступав проти соціально-класового підходу в діяльності комуністичної партії Західної Білорусі (КПКС), революційного характеру програми Білоруської селянсько-робітничої громади (БСРГ), полонофільських груп. Засуджував терор та переслідування населення Західної Білорусі польською владою.
У 1933 звільнений з Вільнюської білоруської гімназії. Працював у торговій школі ім. С. Сташиця у Вільнюсі. Як прихильник білорусизації католицької церкви, проводив служби білоруської мови у церкві св. Миколая (Вільнюсі).
У 1938 висланий польською адміністрацією на 5 років у Слонім.
Восени 1939 повернувся до Вільнюса і став директором Білоруської державної гімназії. Після передачі Вільнюса та Віленщини до Литви організував там Білоруський центр, відновив видання газети «Білоруська криниця».
Після приходу німецьких військ обмежився релігійною роботою в церкві св. Міхала. Допоміг врятувати експонати Вільнюського білоруського музею від пограбування. Опублікував «Вучнёўскі малітаўнічак» і «Патрэбнейшыя выняткі з Рытуалу».
7 грудня 1944 заарештований совєцькими органами НКВС (невдовзі звільнений).
13 квітня 1949 вдруге заарештований, звинувачений у антирадянській діяльності.
31 серпня 1949 Особливою нарадою МДБ СРСР засжений до 25 років позбавлення волі. Ув'язнення відбував у вільнюській в'язниці Лукишки, потім в Озерлагу (Тайшет, Іркутська область), де помер.
Смерть і поховання
Віктор Сікора, який ховав Адама Станкевича, залишив спогади про ті події:
«Моя найстрашніша пам’ять про Тайшет — поховання священника Адама Станкевича. Я пам’ятаю, як литовці приходили і казали: «У нас тут гине ксьондз. Як знайти воду?» А у нас там води не було. Були зроблені колодязі, але на глибині 84 метри її не знайшли або не змогли пробитися глибше — далі була скеля… А річка знаходилася в межах 7 кілометрів від табору. Збирали дощову воду, а взимку нам довелося збирати сніг і топити його. Вже пізніше нам дали машину, і ми возили лід з невеликої річки, заготовляли його, висипали тирсу... Отже, просять литовці води. — Звідки він взявся? — запитую. — "З Вільнюса", — відповідають. Я приніс снігу, розтопив його, і вони понесли воду. Після литовців знову приходять. Я кажу: — А ви не скажете імені ксьондза, не Станкевич? — "Станкевічус Адомас", — відповідають вони. Я запитав, у якій казармі він лежав і побіг туди, а Станкевич був уже мертвий... Його було важко впізнати... У Тайшеті так було встановлено, що коли когось ховали, обов'язково небіжчика спочатку привозили до моргу, аби зробити розтин. Побоювалися, аби хтось живий не втік під виглядом мертвого. Там "працював" спеціальний "м'ясник", який просто рвав труп на шматки... Вирішив я, що поховаю ксьондза Адама, проведу його в останню путь. Узяв сани, полоззя яких були з дерева. Віз їх на собі, бо коней не було. Я досі не можу бути на похоронах, бо не можу забути, що сталося в Тайшеті... Підвозимо сани до воріт. Вони відкриваються. З дежурки виходить "м'ясник" з "кішнею", якою рибалки пробивають лід взимку. І нею ксьондзу вдарив у груди... А після другий виходить з кувалдою і б’є його по голові. Проломив її, полетіли мізки... Лежить ксьондз Адам Станкевич у труні (хоча це лише назва, а не труна), весь залитий кров'ю...” .
Адам Станкевич похований 10 грудня 1949 на цвинтарі Озерлагу поблизу села Шевченко Тайшецького району.
Наукова та освітня діяльність
Перші статті Адама Станкевича були опубліковані у газеті «Наша нива» у 1913. Автор літературних портретів діячів національної історії та культури, книг та брошур, що розробляли національну історіографічну концепцію. Традицію державності Білорусі від Полоцького, Смоленського, Турово-Пінського князівств та ВКЛ. Заперечував положення про насильницьку анексію західноруських земель до ВКЛ. Віисоко оцінив гуманістичну спрямованість, демократичний характер діяльності Франциска Скорини («Доктар Францішак Скарына — першы друкар беларускі (1525—1925)» (1925). Питання історії білоруського народу розглядав у працях: «Вітаўт Вялікі і беларусы» (1930), «Кастусь Каліноўскі: „Мужыцкая праўда“ і ідэя незалежнасці Беларусі» (1933), «Да гісторыі беларускага палітычнага вызвалення» (1934), національна освіта — у праці «Беларуская мова ў школах Беларусі XVI і XVII ст.» (1928), білоруського національного відродження в XIX — першій половині XX століття — «Беларускі хрысціянскі рух» (1939), історію християнства та християнсько-демократичного руху в Білорусі — «Хрысціянства і беларускі народ: (Спроба сінтэзы)» (1940). Перекладав з латини, литовської та інших мов. Автор підручника з вітчизняної історії для початкової школи.
У 1944 почав писати книгу «Гісторыя Беларусі (сістэматычны нарыс)», де стверджував, що історія білоруського народу — це реалізація його національної ідеї, рух до «гармонійної національної цілісності». 3 запланованих 5-ти частин до арешту написав лише 2. Особисті архівні матеріали Адама Станкевича зберігаються в Центральній науковій бібліотеці Національної академії наук Білорусі.
Пам'ять
На будівлі Вільнюської білоруської гімназії встановлено меморіальну дошку на честь Адама Станкевича .
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 30 квітня 2020.
- Апошні шлях Адама Станкевіча // «Наша ніва» № 34(155), 13-19 снежн. 1999.
- Маракоў Л. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія i культурныя дзеячы Беларусі. 1794—1991. Том II
Праці
Книги
Латиною
- Doktar Francišak Skaryna — pieršy drukar biełaruski (1525 — 1925) / Ad. Stankiewič. — Wilnia: «Krynica», 1925. — 59, [1] s.
- Rodnaja mowa u światyniach. — Wilnia: Adbitka z «Chryścijanskaj Dumki», 1929. — 192 s.
Кирилицею
- Вітаўт Вялікі і беларусы: Рэферат, чытанны на урачыстай акадэміі ў Вільні ў салі «Apollo» 27 кастрычніка 1930 г., у дзень 500-лецця смерці Вітаўта, Вялікага князя Літоўска-Беларускага / А. Станкевіч. — Вільня: Выданьне Беларускага нацыянальнага камітэта, 1930. — 31 с., [1] л. партр.
- З Богам да Беларусі. Збор твораў / Укл., навуковая рэдактура, камэнт., прадм. Алесь Пашкевіч, Андрэй Вашкевіч. — Вільня: İнстытут беларусістыкі, 2008. — 1098 с.
Статті
- Беларусы як нацыянальная меншасць у Польшчы // Беларускі гістарычны часопіс. — 1995. — № 2. — С.;
- Вітаўт Вялікі і беларусы // Спадчына. — 1990. — № 4. — С.;
- Доктар Франціш Скарына і яго культурная праца: З нагоды 450-лецьця яго нараджэньня // Калосьсе. — 1936. — Кн. 2. — С. 99 — 100.
- Прафесар Браніслаў Эпімах-Шыпіла: з яго жыцця і працы // Спадчына. — 1989. — № 2. — С.;
- Расказы з гісторыі Беларусі для школы і народу // Хрысьціянская думка. — 1993. — № 1—3;
- Родная мова ў сьвятынях // Спадчына. — 1992. — № 1. — С.;
- Хрысьціянства і беларускі народ: Спроба сінтэзы // Хрысьціянская думка. — 1992. — № 1. — С.;
- У кн.: Беларуская думка XX ст.: Філасофія, рэлігія, культура: (Анталогія). — Варшава, 1998;
Література
- Ксёндз Адам Станкевіч: У 25-я ўгодкі свяшчэнства і бел. нац. дзейнасці (10.1.1915 — 10.1.1940). — Вільня, 1940.
- Беларускія рэлігійныя дзеячы XX ст. — Мн.; Мюнхен, 1999. — С. 183—184, 403—409.
- Конан У. Адам Станкевіч і беларускае каталіцкае адраджэнне // Роля асобы ў жыцці і дзейнасці хрысціянскіх цэркваў Беларусі ў XX ст. Мн., 2000;
- Войцік Г., Луцкевіч Л. Адам Станкевіч. Сэрыя «Партрэты Віленчукоў». — Вільня: Выдавецтва беларусаў Літвы «Рунь», 2002.
- Сідарэвіч А. 3 Айчынай і Богам у сэрцы: Адам Станкевіч, 1891—1949 // Вяртання маўклівая споведзь: Постаці творцаў бел. гісторыі ў кантэксце часу. — Мн., 1994;
- Вабішчэвіч А. М. «…беларусы…маюць законы толькі на паперы…» // Беларускі гістарычны часопіс. — 1995. — № 2;
- Багдановіч І. Ксёндз Адам Станкевіч — знаны і нязнаны// Наша вера (Мінск). — 2012. — № 1 (59).
- Цехановіч З. Спадчына Адама Станкевіча// Наша вера (Мінск). — 2009. — № 4 (50).
- Vytautas Žeimantas. Adomas Stankevičius — kunigas, rašytojas, baltarusių atgimimo veikėjas // XXI amžius, 2009 lapk. 13, 8-9 pusl. (на літоўск.)
Посилання
- Рукописи не горять. [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] Адам Станкевич [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] // TUT. BY, 6 січня 2012 року
- АДАМ СТАНКЕВИЧ. [ 7 травня 2008 у Wayback Machine.] Левон Луцкевич, Галина Войцек [ 7 травня 2008 у Wayback Machine.] , у тому числі у форматі PDF
- Адам Станкевич - лідер білоруського католицького відродження [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- АДАМ СТАНКЕВИЧ. [ 6 січня 2006 у Wayback Machine.] біографічний нарис Володимира Арлова [ 6 січня 2006 у Wayback Machine.]
- Імена свободи: Адам Станкевич[недоступне посилання]
- "Вороги Совєцького Союзу ніколи не були моїми друзями ...": політична та громадська автобіографія [ 25 серпня 2011 у Wayback Machine.]
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adam Stankevich 6 sichnya 1892 r s Arlyanyati Oshmyanskij povit nini Smorgonskij rajon Grodnenska oblast Bilorus 29 listopada 1949 Tajsheckij rajon Irkutska oblast RSFSR biloruskij gromadsko politichnij diyach vidavec istorik publicist literaturoznavec katolickij svyashennik Adam StankevichPsevdonimiA Sakalinski SokolinskijNarodivsya24 grudnya 1891 5 sichnya 1892 d Oshmyanskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiyaPomer29 listopada 1949 1949 11 29 57 rokiv Ozerlag Irkutska oblast RRFSR SRSRPohovannyaShevchenkoKrayina Polsha Biloruska Narodna RespublikaDiyalnistpublicist literaturoznavec gromadskij diyach politik vidavec istorik katolickij svyashennikAlma materd Imperatorska rimo katolicka duhovna akademiyaZakladVilnyuska biloruska gimnaziya Biloruska krinicyaChlenstvoBiloruske naukove tovaristvo Tovaristvo biloruskoyi shkoli Biloruskij nacionalnij komitet Q3919781 Q13028761 d Biloruskij posolskij klubPartiyaBiloruska hristiyanska demokratiya i Q3919780 Adam Stankevich u Vikishovishi Hudozhnik Josip Drozdovich Batkivska hata Adama Stankevicha u s Arlyanyati 1939 ZhittyepisUchasniki Biloruskogo gurtka pri Rimo katolickij bogoslovskij akademiyi v Sankt Peterburzi na pochatku 1917 Zliva Mihal Petrovskij Anton Matvejchik Andrij Cikota Anton Nemancevich Karl Lupinovich Adam Stankevich Navchavsya v Oshmyanskomu miskomu uchilishi zakinchiv Vilensku duhovnu seminariyu 1914 Rimo katolicku bogoslovsku akademiyu v Petrogradi 1918 Visvyachenij na svyashennika u 1914 Pid chas navchannya v Petrogradi buv golovoyubiloruskogo gurtka Spivpracyuvav z biloruskimi gazetami Svetach Dzyannica Goman Odin iz zasnovnikiv i lideriv hristiyansko demokratichnogo soyuzu Biloruska hristiyanska demokratiya 1917 Odin iz iniciatoriv ta uchasnikiv kongresu biloruskogo katolickogo duhovenstva 24 25 travnya 1917 U Minsku de chitav lekciyu pro biloruskij ruh ta jogo vidnoshennya do cerkvi v Bilorusi U 1917 odin iz pershih hto govoriv biloruskoyu movoyu koli provodiv bogosluzhinnya v Dzisenskomu Braslavskomu povitah Dorogichini za sho peresliduvavsya polskoyu cerkovnoyu vladoyu Kandidat kanonichnogo prava 1918 3 1919 vikladav religiyu u Vilnyuskij biloruskij gimnaziyi U serpni 1919 veresni 1922 redaktor vidavec gazeti Biloruska krinicya Buv chlenom komitetu Biloruskogo tovaristva dopomogi zhertvam vijni U 1922 1928 posol deputat polskogo sejmu zastupnik golovi Biloruskogo posolskogo klubu do jogo rozkolu v 1925 vidstoyuvav nacionalni socialni ta religijni prava naselennya Zahidnoyi Bilorusi Adama Stankevicha nazivali velikim blagodijnikom za jogo blagodijnu diyalnist Prozhivav u Vilnyusi v budinku na vulici Polockij 9 Adam Stankevich biloruska mova u shkolah 16 17 stolit 1928 Odin iz kerivnikiv Biloruskogo nacionalnogo komitetu u Vilnyusi U 1924 1926 ocholyuvav Tovaristvo biloruskogo shkilnictva TBSh buv golovoyu ta faktichnim kerivnikom Biloruskogo institutu ekonomiki ta kulturi BIGiK U 1928 1939 redaktor i vidavec zhurnalu Hrysciyanskaya dumka Odin iz zasnovnikiv u Vilnyusi Biloruskoyi drukarni imeni Franciska Skorini 1926 1940 yakij opublikuvav shonajmenshe 146 nazv biloruskih religijnih ta svitskih knig Biloruske katolicke vidavnictvo Na 4 mu z yizdi BHD gruden 1931 Buv obranij chlenom centralnogo komitetu partiyi Vidstoyuvav osnovi demokratichnoyi sistemi vistupav za evolyucijnij shlyah rozvitku suspilstva pravovi formi borotbi negativno stavivsya do socialistichnoyi revolyuciyi Yak prihilnik nezalezhnih poglyadiv dotrimuvavsya teoriyi identichnosti rozvitku biloruskoyi naciyi ta probudzhuvav nacionalnu svidomist bilorusiv na osnovi hristiyanskoyi etiki ta demokratichnih principiv Vistupav proti socialno klasovogo pidhodu v diyalnosti komunistichnoyi partiyi Zahidnoyi Bilorusi KPKS revolyucijnogo harakteru programi Biloruskoyi selyansko robitnichoyi gromadi BSRG polonofilskih grup Zasudzhuvav teror ta peresliduvannya naselennya Zahidnoyi Bilorusi polskoyu vladoyu U 1933 zvilnenij z Vilnyuskoyi biloruskoyi gimnaziyi Pracyuvav u torgovij shkoli im S Stashicya u Vilnyusi Yak prihilnik bilorusizaciyi katolickoyi cerkvi provodiv sluzhbi biloruskoyi movi u cerkvi sv Mikolaya Vilnyusi U 1938 vislanij polskoyu administraciyeyu na 5 rokiv u Slonim Voseni 1939 povernuvsya do Vilnyusa i stav direktorom Biloruskoyi derzhavnoyi gimnaziyi Pislya peredachi Vilnyusa ta Vilenshini do Litvi organizuvav tam Biloruskij centr vidnoviv vidannya gazeti Biloruska krinicya Doktor Francisk Skorina pershij biloruskij drukar 1525 1925 1925 Pislya prihodu nimeckih vijsk obmezhivsya religijnoyu robotoyu v cerkvi sv Mihala Dopomig vryatuvati eksponati Vilnyuskogo biloruskogo muzeyu vid pograbuvannya Opublikuvav Vuchnyoyski malitaynichak i Patrebnejshyya vynyatki z Rytualu 7 grudnya 1944 zaareshtovanij sovyeckimi organami NKVS nevdovzi zvilnenij 13 kvitnya 1949 vdruge zaareshtovanij zvinuvachenij u antiradyanskij diyalnosti 31 serpnya 1949 Osoblivoyu naradoyu MDB SRSR zaszhenij do 25 rokiv pozbavlennya voli Uv yaznennya vidbuvav u vilnyuskij v yaznici Lukishki potim v Ozerlagu Tajshet Irkutska oblast de pomer Smert i pohovannya Viktor Sikora yakij hovav Adama Stankevicha zalishiv spogadi pro ti podiyi Moya najstrashnisha pam yat pro Tajshet pohovannya svyashennika Adama Stankevicha Ya pam yatayu yak litovci prihodili i kazali U nas tut gine ksondz Yak znajti vodu A u nas tam vodi ne bulo Buli zrobleni kolodyazi ale na glibini 84 metri yiyi ne znajshli abo ne zmogli probitisya glibshe dali bula skelya A richka znahodilasya v mezhah 7 kilometriv vid taboru Zbirali doshovu vodu a vzimku nam dovelosya zbirati snig i topiti jogo Vzhe piznishe nam dali mashinu i mi vozili lid z nevelikoyi richki zagotovlyali jogo visipali tirsu Otzhe prosyat litovci vodi Zvidki vin vzyavsya zapituyu Z Vilnyusa vidpovidayut Ya prinis snigu roztopiv jogo i voni ponesli vodu Pislya litovciv znovu prihodyat Ya kazhu A vi ne skazhete imeni ksondza ne Stankevich Stankevichus Adomas vidpovidayut voni Ya zapitav u yakij kazarmi vin lezhav i pobig tudi a Stankevich buv uzhe mertvij Jogo bulo vazhko vpiznati U Tajsheti tak bulo vstanovleno sho koli kogos hovali obov yazkovo nebizhchika spochatku privozili do morgu abi zrobiti roztin Poboyuvalisya abi htos zhivij ne vtik pid viglyadom mertvogo Tam pracyuvav specialnij m yasnik yakij prosto rvav trup na shmatki Virishiv ya sho pohovayu ksondza Adama provedu jogo v ostannyu put Uzyav sani polozzya yakih buli z dereva Viz yih na sobi bo konej ne bulo Ya dosi ne mozhu buti na pohoronah bo ne mozhu zabuti sho stalosya v Tajsheti Pidvozimo sani do vorit Voni vidkrivayutsya Z dezhurki vihodit m yasnik z kishneyu yakoyu ribalki probivayut lid vzimku I neyu ksondzu vdariv u grudi A pislya drugij vihodit z kuvaldoyu i b ye jogo po golovi Prolomiv yiyi poletili mizki Lezhit ksondz Adam Stankevich u truni hocha ce lishe nazva a ne truna ves zalitij krov yu Adam Stankevich pohovanij 10 grudnya 1949 na cvintari Ozerlagu poblizu sela Shevchenko Tajsheckogo rajonu Naukova ta osvitnya diyalnistPershi statti Adama Stankevicha buli opublikovani u gazeti Nasha niva u 1913 Avtor literaturnih portretiv diyachiv nacionalnoyi istoriyi ta kulturi knig ta broshur sho rozroblyali nacionalnu istoriografichnu koncepciyu Tradiciyu derzhavnosti Bilorusi vid Polockogo Smolenskogo Turovo Pinskogo knyazivstv ta VKL Zaperechuvav polozhennya pro nasilnicku aneksiyu zahidnoruskih zemel do VKL Viisoko ociniv gumanistichnu spryamovanist demokratichnij harakter diyalnosti Franciska Skorini Doktar Francishak Skaryna pershy drukar belaruski 1525 1925 1925 Pitannya istoriyi biloruskogo narodu rozglyadav u pracyah Vitayt Vyaliki i belarusy 1930 Kastus Kalinoyski Muzhyckaya prayda i ideya nezalezhnasci Belarusi 1933 Da gistoryi belaruskaga palitychnaga vyzvalennya 1934 nacionalna osvita u praci Belaruskaya mova y shkolah Belarusi XVI i XVII st 1928 biloruskogo nacionalnogo vidrodzhennya v XIX pershij polovini XX stolittya Belaruski hrysciyanski ruh 1939 istoriyu hristiyanstva ta hristiyansko demokratichnogo ruhu v Bilorusi Hrysciyanstva i belaruski narod Sproba sintezy 1940 Perekladav z latini litovskoyi ta inshih mov Avtor pidruchnika z vitchiznyanoyi istoriyi dlya pochatkovoyi shkoli U 1944 pochav pisati knigu Gistoryya Belarusi sistematychny narys de stverdzhuvav sho istoriya biloruskogo narodu ce realizaciya jogo nacionalnoyi ideyi ruh do garmonijnoyi nacionalnoyi cilisnosti 3 zaplanovanih 5 ti chastin do areshtu napisav lishe 2 Osobisti arhivni materiali Adama Stankevicha zberigayutsya v Centralnij naukovij biblioteci Nacionalnoyi akademiyi nauk Bilorusi Pam yatNa budivli Vilnyuskoyi biloruskoyi gimnaziyi vstanovleno memorialnu doshku na chest Adama Stankevicha Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 31 serpnya 2021 Procitovano 30 kvitnya 2020 Aposhni shlyah Adama Stankevicha Nasha niva 34 155 13 19 snezhn 1999 Marakoy L Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Tom IIPraciKnigi Latinoyu Doktar Francisak Skaryna piersy drukar bielaruski 1525 1925 Ad Stankiewic Wilnia Krynica 1925 59 1 s Rodnaja mowa u swiatyniach Wilnia Adbitka z Chryscijanskaj Dumki 1929 192 s Kiriliceyu Vitayt Vyaliki i belarusy Referat chytanny na urachystaj akademii y Vilni y sali Apollo 27 kastrychnika 1930 g u dzen 500 leccya smerci Vitayta Vyalikaga knyazya Litoyska Belaruskaga A Stankevich Vilnya Vydanne Belaruskaga nacyyanalnaga kamiteta 1930 31 s 1 l partr Z Bogam da Belarusi Zbor tvoray Ukl navukovaya redaktura kament pradm Ales Pashkevich Andrej Vashkevich Vilnya Instytut belarusistyki 2008 1098 s Statti Belarusy yak nacyyanalnaya menshasc u Polshchy Belaruski gistarychny chasopis 1995 2 S Vitayt Vyaliki i belarusy Spadchyna 1990 4 S Doktar Francish Skaryna i yago kulturnaya praca Z nagody 450 leccya yago naradzhennya Kalosse 1936 Kn 2 S 99 100 Prafesar Branislay Epimah Shypila z yago zhyccya i pracy Spadchyna 1989 2 S Raskazy z gistoryi Belarusi dlya shkoly i narodu Hrysciyanskaya dumka 1993 1 3 Rodnaya mova y svyatynyah Spadchyna 1992 1 S Hrysciyanstva i belaruski narod Sproba sintezy Hrysciyanskaya dumka 1992 1 S U kn Belaruskaya dumka XX st Filasofiya religiya kultura Antalogiya Varshava 1998 LiteraturaKsyondz Adam Stankevich U 25 ya ygodki svyashchenstva i bel nac dzejnasci 10 1 1915 10 1 1940 Vilnya 1940 Belaruskiya religijnyya dzeyachy XX st Mn Myunhen 1999 S 183 184 403 409 Konan U Adam Stankevich i belaruskae katalickae adradzhenne Rolya asoby y zhycci i dzejnasci hrysciyanskih cerkvay Belarusi y XX st Mn 2000 Vojcik G Luckevich L Adam Stankevich Seryya Partrety Vilenchukoy Vilnya Vydavectva belarusay Litvy Run 2002 Sidarevich A 3 Ajchynaj i Bogam u sercy Adam Stankevich 1891 1949 Vyartannya mayklivaya spovedz Postaci tvorcay bel gistoryi y kanteksce chasu Mn 1994 Vabishchevich A M belarusy mayuc zakony tolki na papery Belaruski gistarychny chasopis 1995 2 Bagdanovich I Ksyondz Adam Stankevich znany i nyaznany Nasha vera Minsk 2012 1 59 Cehanovich Z Spadchyna Adama Stankevicha Nasha vera Minsk 2009 4 50 Vytautas Zeimantas Adomas Stankevicius kunigas rasytojas baltarusiu atgimimo veikejas XXI amzius 2009 lapk 13 8 9 pusl na litoysk PosilannyaRukopisi ne goryat 5 grudnya 2020 u Wayback Machine Adam Stankevich 5 grudnya 2020 u Wayback Machine TUT BY 6 sichnya 2012 roku ADAM STANKEVICh 7 travnya 2008 u Wayback Machine Levon Luckevich Galina Vojcek 7 travnya 2008 u Wayback Machine u tomu chisli u formati PDF Adam Stankevich lider biloruskogo katolickogo vidrodzhennya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ADAM STANKEVICh 6 sichnya 2006 u Wayback Machine biografichnij naris Volodimira Arlova 6 sichnya 2006 u Wayback Machine Imena svobodi Adam Stankevich nedostupne posilannya Vorogi Sovyeckogo Soyuzu nikoli ne buli moyimi druzyami politichna ta gromadska avtobiografiya 25 serpnya 2011 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij