Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосип Нарцисович Дроздович (біл. Язэ́п Нарцы́завіч Драздо́віч; *13 жовтня 1888, урочище Пуньки, тепер Глибоцький район, Вітебської області — †15 вересня 1954, Підсвілля) — білоруський художник, археолог, письменник, етнограф і фольклорист першої половини ХХ століття.
| Дроздович Йосип Нарцисович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 (13) жовтня 1888 d, Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія |
| Помер | 15 вересня 1954 (65 років) Подсвілля, d, Глибоцький район, Молодечненська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія Польська Республіка Білоруська РСР |
| Діяльність | художник, скульптор, етнограф, археолог, педагог, письменник, графік, фольклорист, art educator |
| Галузь | малярство[1], історичний живопис[1], d[1], скульптура[1], етнографія[1], фольклористика[1], археологія[1], d[1] і d[1] |
| Alma mater | Q60594237? і Q60594163? |
| Відомі учні | Q19810336? |
| Знання мов | білоруська[1] |
| Заклад | d і d |
| |
Біографія
Дитинство та молодість
Йосип Дроздович народився 13 жовтня 1888 року в Голубицький пущі, урочищі Пуньки Дісненського повіту Віленської губернії у сім'ї збіднілого шляхтича-орендатора. Сім'я Йосипа, в якій крім нього було ще п'ять дітей, рано втратила батька і була змушена змінити багато місць проживання, орендуючи чужу землю. Навчання Йосип розпочав у Дисенській гімназії, а в 1906 році переїхав у Вільнюс, де вступив у художню школу відомого російського живописця Івана Трутнєва. Протягом чотирьох років Йосип засвоював ази мистецтва та проходив курс академічного малювання та малярства. Через брак коштів Дроздович підробляв у художніх майстернях, планував виїхати на роботу за кордон.
Творчк становлення Йосипа Дроздовича відбулося під великим впливом руху білоруського відродження, який набирав сили в цей період. В цей час Дроздович робить перші кроки в мистецтві: створює серію графічних робіт з краєвидами рідної Дисенщини, оздоблює обкладинку «Першого білоруського календаря на 1910 рік», виданого «Нашою Нивою».
У 1910 році Йосип Дроздович був призваний у російське військо. Після двох років службив Саратові він закінчив курси фельдшерів і почав працювати в амбулаторії. Першу світову війну Дроздович зустрів у діючій армії, у запасному батальйоні. Важкі умови праці призвели до того, що художник захворів на черевний тиф та на два місяці потрапив у шпиталь. Після семимісячного відпочинку з відвіданням батьківщини Дроздович повертається у військо.
Після революції
У 1917 році після семи років служби, Йосип Дроздович повертається додому. Він з оптимізмом вітав Перший Всебілоруський конгрес. У листі до Антона Гриневича Дроздович висловив думку про створення академії мистецтв. На своїй малій батьківщині художник створив народну бібліотеку, аматорський театр.
У 1919 році, після створення БРСР, Дроздович приїхав у Мінськ. В цей час він став викладачем малювання в Білоруській вищій жіночій школі, працював ілюстратором у літературних видавництвах та художником-декоратором у Товаристві білоруського мистецтва і Білоруському державному театрі, організував культурно-просвітницьке товариство «Малинівка». У Мінську Дроздович створив серію унікальних малюнків історичних районів міста — Замчище, Верхнього Міста, Татарського передмістя. Досліджував річище Немиги, проводив розкопки у Заслав'ї, Свірі.
1920-ті роки
Після підписання у 1921 році Ризького договору, за якою Західна Білорусь опинилася у межах Польщі, Йосип Дроздович покинув Радянську Білорусь і повернувся на рідну Дисенщину. Не дивлячись на перепони з боку польської влади, тут він розгортає культурно-освітню діяльність. У 1921 році Дроздович організував у селі Сталиця білоруську школу, яка, однак, проіснувавши лише три місяці, була зачинена польською адміністрацією.
У цей же час Йосип Дроздович пробує займатися літературною діяльністю. Береться за написання історичного роману про часи Полоцького князівства «Городольська Пуща», який оздоблює власними ілюстраціями. У 1923 році була видана і була прихильну сприйнята білоруською громадськістю повість Дроздовича «Велика шишка».
Йосип Дроздович співпрацював з Вільнюським білоруським музеєм імені Івана Луткевича. Для поповнення експозиції музею він займався розкопками городищ, збирав фольклор, створював численні замальовки предметів матеріальної культури, архітектури, типажів селян. З цією метою у 1926 році Дроздович відправився у науково-творчу експедицію на Пінщину, а в наступні роки навідав Троки, Вільнюс, Мідники, Крево, Гальшани, Ліду, Новогродок, Любчу, Мир. У результаті цих мандрівок, які охопили майже всю Західну Білорусь, з'явилися об'ємні альбоми графіки, які є неповторним явищем у білоруському мистецтві.
У другій половині 1920-х років Йолсип Дроздович викладав малювання у Глибоцькій школі, Новоградській та Радошкавицькій білоруських гімназіях. З 1926 року Дроздович працював у Вільнюській білоруській гімназії, при якій створив студію-майстерню. При студії Йосип Дроздович гуртував молодих білоруських художників, серед яких були Василь Сидорович, Микола Василевський, Роман Семашкевич.
Дроздович встановив тісні стосунки з Інститутом білоруської культури у Мінську (з 1929 року — Академія Наук), надсилав замальовки і обміри дерев'яної архітектури і предметів селянського побуту. За художні та наукові праці неодноразово нагороджувався преміями Академії Наук. Співпрацював з сатиричним часописом «Маланка», Товариством білоруської школи (ТБШ).
На початку 1930-х років Дроздович недовгий час працює на Білосточчі за запрошенням ТБШ: оформлює спектаклі на аматорській сцені товариства, бере участь у роботі кооперативного видавництва «Сівба».
Відміною рисою Йосипа Дроздовича було його несамовите захоплення космосом. У 1931 році Дроздович видав у Вільнюсі першу книгу білоруською мовою з астрономії — «Небесний біг», в якій виклав ряд своїх теорій, зокрема про походження планет Сонячної системи та обертання Землі. Видання прикрасили власні малюнки автора. В 1931—1933 роках Дроздович продовжував тему космосу трьома серіями графічних малюнків і живописних полотен «Життя на Марсі», «Життя на Сатурні» та «Життя на Місяці».
Дисенський період
У 1933 році Дроздович повертається на Дисенщину до брата Костянтина. Тут, на малій батьківщині, художник створив велику кількість графічних та живописних творів. Йосип Дроздович продовжував співпрацю з Білоруським музеєм імені Івана Луткевича, відсилаючи туди замальовки замків, городищ, селянської архітектури та побуту. Разом з Михасем Машаром та Янком Почопком Дроздович створив культурний осередок в Летніках і Германовичах. Щороку влітку художник відправлявся у мандрівки краєм, під час яких виготовляв для селян численні мальовані картини та портрети.
Після приєднання у 1939 році Західної Білорусі до БРСР Йосип Дроздович навчався на короткочасних викладацьких курсах і працював викладачем у Глибокому та Лужках. Через брак викладачів він був змушений викладати усі предмети, в тому числі астрономію, малювання та історію. Педагогічна діяльність Дроздовича припинилася у 1941 році з початком німецько-радянської війни. Тим не менше, під час окупації Дроздович продовжував творчу діяльність і створив серію художніх полотен.
Після закінченні війни через проблеми зі здоров'ям Йосип Дроздович мало працював. Основним джерелом заробітку художника було малювання килимів для селян. Зрідка він писав пейзажі, портрети. Радянські чиновники від ідеології та культури ставилися до творчості Йосипа Дроздовича як до невартої уваги. Прикладом тому служить унікальний розпис столової у Лужках, який був зафарбований за розпорядженням полоцького чиновника. Дроздович ніколи не був прийнятий до Спілки художників Білорусі.
Художник помер трагічно. Непритомного «дядька Йосипа» знайшли на дорозі селяни. Його відвезли у Підсвільський шпиталь, де через деякий час він помер. Похований Йосип Дроздович у селі Ліпляни Глибоцького району. На могилі стоїть стела з барельєфом художника, виконаного скульптором Олеся Шатерника.
Творчість
Автор живописних та графічних робіт на історичні теми: «Тризна минулого», «Дух землі», «Брама майбутнього» та інших. У 1910—1920 роках створив графічні серії «Стародавні будівлі в Білорусі», окремі роботи графіки «Мінськ. Високе Місто», «Місце впадання Немиги у Свіслач», портрети полоцьких і смоленських князів, окремі полотна «Пожежа городища», «Пожежа у замку» та інші, живописні етюди. Написав полотна з життя Полоччини, а також картини присвячені Франциску Скорині. Записував фольклор, опрацьовував для словників народну лексику. Досліджував у Мінську річище Немиги, проводив розкопки у Заслав'ї, Свірі. Співпрацював з Іваном та Антоном Луткевичами, засновниками Білоруського музею у Вільнюсі, в який він відсилав матеріали, знайдені під час розкопок у Новоградку.
Похований у селі Ліпліни Глибоцького району. На могилі встановлена стела з барельєфом художника (скульптор А. Шатерник), у Мінську — пам'ятник (скульптор І. Голубєв).
Вшанування пам'яті
У роки радянської влади творча спадщина Язепа Дроздовича ігнорувалася офіційними органами, бо не відповідала комуністичним уявленням про мистецтво. Ім'я художника знову отримало широку популярність завдяки письменнику Арсенію Лису, який у 1984 році видав книгу «Вічний мандрівник», присвячену життю і творчості Дроздовича.
В наш час на честь Йосипа Дроздовича названа вулиця у мінському мікрорайоні Лошиця, вулиці у Ворші, Молодечні, Новоградку, глибокому, Шарковщині, Радашкевичах. Пам'ятник Дроздовичу скульптора Ігора Голубєва прикрашає Траєцьке передмістя Мінська.
Твори Дроздовича у наш час зберігаються у Національному музеї Литви, Національному музеї історії і культури Білорусі, Національному художньому музеї, в Музеї стародавньої білоруської культури, у Центральній науковій бібліотеці імені Якуба Коласа, Музеї Якуба Коласа, в деяких регіональних музеях Білорусі і в приватних колекціях. У Германовичах, на малій батьківщині художника, завдяки зусилям місцевих жителів існує громадський Культурно-освітній центр імені Йосипа Дроздовича, в якому експонується велика кількість творів художника.
У квітні 2013 року у Молодечні була проведена науково-краєзнавча конференція «Шляхами Йосипа Дроздовича».
Посилання
- [1] [ 19 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Narcisovich Drozdovich bil Yaze p Narcy zavich Drazdo vich 13 zhovtnya 1888 18881013 urochishe Punki teper Glibockij rajon Vitebskoyi oblasti 15 veresnya 1954 Pidsvillya biloruskij hudozhnik arheolog pismennik etnograf i folklorist pershoyi polovini HH stolittya Drozdovich Josip NarcisovichNarodivsya1 13 zhovtnya 1888 d Disnenskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiyaPomer15 veresnya 1954 1954 09 15 65 rokiv Podsvillya d Glibockij rajon Molodechnenska oblast Biloruska RSR SRSRPohovannyadKrayina Rosijska imperiya Polska Respublika Biloruska RSRDiyalnisthudozhnik skulptor etnograf arheolog pedagog pismennik grafik folklorist art educatorGaluzmalyarstvo 1 istorichnij zhivopis 1 d 1 skulptura 1 etnografiya 1 folkloristika 1 arheologiya 1 d 1 i d 1 Alma materQ60594237 i Q60594163 Vidomi uchniQ19810336 Znannya movbiloruska 1 Zakladd i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta molodist Josip Drozdovich narodivsya 13 zhovtnya 1888 roku v Golubickij pushi urochishi Punki Disnenskogo povitu Vilenskoyi guberniyi u sim yi zbidnilogo shlyahticha orendatora Sim ya Josipa v yakij krim nogo bulo she p yat ditej rano vtratila batka i bula zmushena zminiti bagato misc prozhivannya orenduyuchi chuzhu zemlyu Navchannya Josip rozpochav u Disenskij gimnaziyi a v 1906 roci pereyihav u Vilnyus de vstupiv u hudozhnyu shkolu vidomogo rosijskogo zhivopiscya Ivana Trutnyeva Protyagom chotiroh rokiv Josip zasvoyuvav azi mistectva ta prohodiv kurs akademichnogo malyuvannya ta malyarstva Cherez brak koshtiv Drozdovich pidroblyav u hudozhnih majsternyah planuvav viyihati na robotu za kordon Tvorchk stanovlennya Josipa Drozdovicha vidbulosya pid velikim vplivom ruhu biloruskogo vidrodzhennya yakij nabirav sili v cej period V cej chas Drozdovich robit pershi kroki v mistectvi stvoryuye seriyu grafichnih robit z krayevidami ridnoyi Disenshini ozdoblyuye obkladinku Pershogo biloruskogo kalendarya na 1910 rik vidanogo Nashoyu Nivoyu U 1910 roci Josip Drozdovich buv prizvanij u rosijske vijsko Pislya dvoh rokiv sluzhbiv Saratovi vin zakinchiv kursi feldsheriv i pochav pracyuvati v ambulatoriyi Pershu svitovu vijnu Drozdovich zustriv u diyuchij armiyi u zapasnomu bataljoni Vazhki umovi praci prizveli do togo sho hudozhnik zahvoriv na cherevnij tif ta na dva misyaci potrapiv u shpital Pislya semimisyachnogo vidpochinku z vidvidannyam batkivshini Drozdovich povertayetsya u vijsko Pislya revolyuciyiU 1917 roci pislya semi rokiv sluzhbi Josip Drozdovich povertayetsya dodomu Vin z optimizmom vitav Pershij Vsebiloruskij kongres U listi do Antona Grinevicha Drozdovich visloviv dumku pro stvorennya akademiyi mistectv Na svoyij malij batkivshini hudozhnik stvoriv narodnu biblioteku amatorskij teatr U 1919 roci pislya stvorennya BRSR Drozdovich priyihav u Minsk V cej chas vin stav vikladachem malyuvannya v Biloruskij vishij zhinochij shkoli pracyuvav ilyustratorom u literaturnih vidavnictvah ta hudozhnikom dekoratorom u Tovaristvi biloruskogo mistectva i Biloruskomu derzhavnomu teatri organizuvav kulturno prosvitnicke tovaristvo Malinivka U Minsku Drozdovich stvoriv seriyu unikalnih malyunkiv istorichnih rajoniv mista Zamchishe Verhnogo Mista Tatarskogo peredmistya Doslidzhuvav richishe Nemigi provodiv rozkopki u Zaslav yi Sviri 1920 ti roki Pislya pidpisannya u 1921 roci Rizkogo dogovoru za yakoyu Zahidna Bilorus opinilasya u mezhah Polshi Josip Drozdovich pokinuv Radyansku Bilorus i povernuvsya na ridnu Disenshinu Ne divlyachis na pereponi z boku polskoyi vladi tut vin rozgortaye kulturno osvitnyu diyalnist U 1921 roci Drozdovich organizuvav u seli Stalicya bilorusku shkolu yaka odnak proisnuvavshi lishe tri misyaci bula zachinena polskoyu administraciyeyu U cej zhe chas Josip Drozdovich probuye zajmatisya literaturnoyu diyalnistyu Beretsya za napisannya istorichnogo romanu pro chasi Polockogo knyazivstva Gorodolska Pusha yakij ozdoblyuye vlasnimi ilyustraciyami U 1923 roci bula vidana i bula prihilnu sprijnyata biloruskoyu gromadskistyu povist Drozdovicha Velika shishka Josip Drozdovich spivpracyuvav z Vilnyuskim biloruskim muzeyem imeni Ivana Lutkevicha Dlya popovnennya ekspoziciyi muzeyu vin zajmavsya rozkopkami gorodish zbirav folklor stvoryuvav chislenni zamalovki predmetiv materialnoyi kulturi arhitekturi tipazhiv selyan Z ciyeyu metoyu u 1926 roci Drozdovich vidpravivsya u naukovo tvorchu ekspediciyu na Pinshinu a v nastupni roki navidav Troki Vilnyus Midniki Krevo Galshani Lidu Novogrodok Lyubchu Mir U rezultati cih mandrivok yaki ohopili majzhe vsyu Zahidnu Bilorus z yavilisya ob yemni albomi grafiki yaki ye nepovtornim yavishem u biloruskomu mistectvi U drugij polovini 1920 h rokiv Jolsip Drozdovich vikladav malyuvannya u Glibockij shkoli Novogradskij ta Radoshkavickij biloruskih gimnaziyah Z 1926 roku Drozdovich pracyuvav u Vilnyuskij biloruskij gimnaziyi pri yakij stvoriv studiyu majsternyu Pri studiyi Josip Drozdovich gurtuvav molodih biloruskih hudozhnikiv sered yakih buli Vasil Sidorovich Mikola Vasilevskij Roman Semashkevich Drozdovich vstanoviv tisni stosunki z Institutom biloruskoyi kulturi u Minsku z 1929 roku Akademiya Nauk nadsilav zamalovki i obmiri derev yanoyi arhitekturi i predmetiv selyanskogo pobutu Za hudozhni ta naukovi praci neodnorazovo nagorodzhuvavsya premiyami Akademiyi Nauk Spivpracyuvav z satirichnim chasopisom Malanka Tovaristvom biloruskoyi shkoli TBSh Na pochatku 1930 h rokiv Drozdovich nedovgij chas pracyuye na Bilostochchi za zaproshennyam TBSh oformlyuye spektakli na amatorskij sceni tovaristva bere uchast u roboti kooperativnogo vidavnictva Sivba Vidminoyu risoyu Josipa Drozdovicha bulo jogo nesamovite zahoplennya kosmosom U 1931 roci Drozdovich vidav u Vilnyusi pershu knigu biloruskoyu movoyu z astronomiyi Nebesnij big v yakij viklav ryad svoyih teorij zokrema pro pohodzhennya planet Sonyachnoyi sistemi ta obertannya Zemli Vidannya prikrasili vlasni malyunki avtora V 1931 1933 rokah Drozdovich prodovzhuvav temu kosmosu troma seriyami grafichnih malyunkiv i zhivopisnih poloten Zhittya na Marsi Zhittya na Saturni ta Zhittya na Misyaci Disenskij period U 1933 roci Drozdovich povertayetsya na Disenshinu do brata Kostyantina Tut na malij batkivshini hudozhnik stvoriv veliku kilkist grafichnih ta zhivopisnih tvoriv Josip Drozdovich prodovzhuvav spivpracyu z Biloruskim muzeyem imeni Ivana Lutkevicha vidsilayuchi tudi zamalovki zamkiv gorodish selyanskoyi arhitekturi ta pobutu Razom z Mihasem Masharom ta Yankom Pochopkom Drozdovich stvoriv kulturnij oseredok v Letnikah i Germanovichah Shoroku vlitku hudozhnik vidpravlyavsya u mandrivki krayem pid chas yakih vigotovlyav dlya selyan chislenni malovani kartini ta portreti Pislya priyednannya u 1939 roci Zahidnoyi Bilorusi do BRSR Josip Drozdovich navchavsya na korotkochasnih vikladackih kursah i pracyuvav vikladachem u Glibokomu ta Luzhkah Cherez brak vikladachiv vin buv zmushenij vikladati usi predmeti v tomu chisli astronomiyu malyuvannya ta istoriyu Pedagogichna diyalnist Drozdovicha pripinilasya u 1941 roci z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni Tim ne menshe pid chas okupaciyi Drozdovich prodovzhuvav tvorchu diyalnist i stvoriv seriyu hudozhnih poloten Pislya zakinchenni vijni cherez problemi zi zdorov yam Josip Drozdovich malo pracyuvav Osnovnim dzherelom zarobitku hudozhnika bulo malyuvannya kilimiv dlya selyan Zridka vin pisav pejzazhi portreti Radyanski chinovniki vid ideologiyi ta kulturi stavilisya do tvorchosti Josipa Drozdovicha yak do nevartoyi uvagi Prikladom tomu sluzhit unikalnij rozpis stolovoyi u Luzhkah yakij buv zafarbovanij za rozporyadzhennyam polockogo chinovnika Drozdovich nikoli ne buv prijnyatij do Spilki hudozhnikiv Bilorusi Hudozhnik pomer tragichno Nepritomnogo dyadka Josipa znajshli na dorozi selyani Jogo vidvezli u Pidsvilskij shpital de cherez deyakij chas vin pomer Pohovanij Josip Drozdovich u seli Liplyani Glibockogo rajonu Na mogili stoyit stela z barelyefom hudozhnika vikonanogo skulptorom Olesya Shaternika TvorchistAvtor zhivopisnih ta grafichnih robit na istorichni temi Trizna minulogo Duh zemli Brama majbutnogo ta inshih U 1910 1920 rokah stvoriv grafichni seriyi Starodavni budivli v Bilorusi okremi roboti grafiki Minsk Visoke Misto Misce vpadannya Nemigi u Svislach portreti polockih i smolenskih knyaziv okremi polotna Pozhezha gorodisha Pozhezha u zamku ta inshi zhivopisni etyudi Napisav polotna z zhittya Polochchini a takozh kartini prisvyacheni Francisku Skorini Zapisuvav folklor opracovuvav dlya slovnikiv narodnu leksiku Doslidzhuvav u Minsku richishe Nemigi provodiv rozkopki u Zaslav yi Sviri Spivpracyuvav z Ivanom ta Antonom Lutkevichami zasnovnikami Biloruskogo muzeyu u Vilnyusi v yakij vin vidsilav materiali znajdeni pid chas rozkopok u Novogradku Pohovanij u seli Liplini Glibockogo rajonu Na mogili vstanovlena stela z barelyefom hudozhnika skulptor A Shaternik u Minsku pam yatnik skulptor I Golubyev Vshanuvannya pam yatiU roki radyanskoyi vladi tvorcha spadshina Yazepa Drozdovicha ignoruvalasya oficijnimi organami bo ne vidpovidala komunistichnim uyavlennyam pro mistectvo Im ya hudozhnika znovu otrimalo shiroku populyarnist zavdyaki pismenniku Arseniyu Lisu yakij u 1984 roci vidav knigu Vichnij mandrivnik prisvyachenu zhittyu i tvorchosti Drozdovicha V nash chas na chest Josipa Drozdovicha nazvana vulicya u minskomu mikrorajoni Loshicya vulici u Vorshi Molodechni Novogradku glibokomu Sharkovshini Radashkevichah Pam yatnik Drozdovichu skulptora Igora Golubyeva prikrashaye Trayecke peredmistya Minska Tvori Drozdovicha u nash chas zberigayutsya u Nacionalnomu muzeyi Litvi Nacionalnomu muzeyi istoriyi i kulturi Bilorusi Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi v Muzeyi starodavnoyi biloruskoyi kulturi u Centralnij naukovij biblioteci imeni Yakuba Kolasa Muzeyi Yakuba Kolasa v deyakih regionalnih muzeyah Bilorusi i v privatnih kolekciyah U Germanovichah na malij batkivshini hudozhnika zavdyaki zusilyam miscevih zhiteliv isnuye gromadskij Kulturno osvitnij centr imeni Josipa Drozdovicha v yakomu eksponuyetsya velika kilkist tvoriv hudozhnika U kvitni 2013 roku u Molodechni bula provedena naukovo krayeznavcha konferenciya Shlyahami Josipa Drozdovicha Posilannya 1 19 kvitnya 2017 u Wayback Machine Czech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570