Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел Пресвятої Трійці — культова споруда, розміщена в селищі міського типу Поморяни Золочівського району Львівської області. Занесений до Реєстру пам'яток архітектури України національного значення з охоронним номером 429/0 (ID 46-218-0032). Має риси, характерні для Відродження та бароко.
| Костел Пресвятої Трійці (Поморяни) | |
|---|---|
 Костел Пресвятої Трійці. 2010 | |
| 49°37′53″ пн. ш. 24°56′16″ сх. д. / 49.63139° пн. ш. 24.93778° сх. д.Координати: 49°37′53″ пн. ш. 24°56′16″ сх. д. / 49.63139° пн. ш. 24.93778° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Львівська область, Поморяни |
| Архітектор | Ігнатій Апріл |
| Художник | Фелікс Беджицький |
| Засновник | Радзивілли Прушинські |
| Початок будівництва | 1748 |
| Кінець будівництва | 1816/1819 |
| Зруйновано | пожежа 1854 |
| Відбудовано | 1855 |
| Стиль | бароко класицизм |
| Належність | РКЦ |
| Адреса | Львівська область Золочівський район Поморяни |
  Костел Пресвятої Трійці (Поморяни) (Україна) | |
Історія
Містечко Поморяни згадувалось на 1437, хоча лише 1456 Казимир IV надав чи підтвердив привілей на міське право власнику міста Яну . На 1483 у документах згадувався плебан Яків, що засвідчує існування парафії. У 1494 році Поморяни викупив каштелян Кам'янця Ян Сененський разом з братом Вікторином. Під час нападів волохів, татар впродовж 1498-1506 років місто було повністю знищене, через що 1504 Олександр Ягеллончик, 1520 Сигізмунд I Старий підтверджували міське право, як і 1564, 1569 Сигізмунд II Август після перенесення Поморян на нове місце та 1584 Стефан Баторій. Наприкінці XVI ст. львівський каштелян Ян Сененський відкрив кальвіністський збір. У Поморянах перебував суперінтендант кальвіністських зборів Руського воєводства Станіслав Сарницький (1532—1597). Невідомо, чи був він облаштований у костелі, адже 1595 оходить згадка про поморянську препозитуру. Через напади татар 1600 і спалення замку піднімалось питання звільнення від податків.
Після Сененських місто перейшло до Собеських і актом від 4 січня 1633 краківський каштелян Яків Собеський відновив католицьку парафію, відбудував замок, місто, заборонивши міщанам заповідати нерухомість на користь Костелу. Костел присвятили Божому Тілу, Найсвятішій Діві Марії та Усім Святим. При костелі він заклав вівтар Св. Станіслава Костки та встановив препозита, двох вікаріїв, органіста, кантора, бакалавра. На їхнє річне утримання на Поморянах, підміських селах призначалось 400 золотих для пробоща, по 140 вікаріям, органісту 70, кантору 60, бакалавру 48 і на ремонт костелу, 50 золотих. Ян III Собеський збільшив 1681 утримання костелу на 200 золотих. Поморянська парафія відносилась до золочівського деканату. Поморяни з 1640-х років до 1684 десять разів зазнавали нищівних нападів татар, коли декілька разів була знищена забудова. Костел повністю згорів 1674 в час татарського нападу. Тому Ян III Собеський збудував новий дерев'яний костел на новому місці напроти замку на ґрунті міщанки Гузихи. Після скарги їй дали відшкодування у 30 золотих і нову парцелю. На місці старого костелу встановили хрест і поселили костельних підданих. Новому костелу Ян ІІІ подарував 2 орнати, пошиті з здобутих під Хотином турецьких хоругов, і відлитий з турецьких гармат дзвін, що зберігся донині.
За розпорядженням короля Яна III 1691 пробощ Ян Станіславович розпочав готувати будівництво мурованого костелу. Було розпочато закладення фундаменту, випалювання вапна, завезення каміння. Через брак коштів будівництво затрималось, а після смерті короля 1696 його припинили, заставивши церковне срібло і продавши камінь.
Одночасно 1692 теслі майстра Степана з Зарудців два тижні працювали при дерев'яному костелі. Після смерті 1698 короля Поморяни перейшли до його спадкоємців синів Олександра (до 1711), Костантина і його вдови Марії Юзефи (до 1728), Якуба (до 1737). Вони переважно передавали Поморяни у заставу архієпископу Атанасієві Шептицькому, Флоріану Розвадовському, воєводі Янові Тарлу, хорунжому Антону Грабянці, сину відомого алхіміка Тадеуша Грабянки. На той час Поморяни були зруйновані після підпалу 1707 саксонським військом, 1710 російським, що з 1734 постійно перебували тут, несучи нові знищення.
У протоколі візитації львівського архієпископа Яна Скарбека у 1716 році згадано дерев'яний костел з дерев'яною хрестильницею, трьома вівтарями з дерева, причому у головному менса була дерев'яна, а у бічних мурована. Один з бічних вівтарів був посвячений Діві Марії.
Біля 1748 повернулись до спорудження мурованого костелу завдяки жовківському каноніку, поморянському пробощу о. Миколаю Гумницькому. На зібрані та свої кошти він заклав фундаменти. Тоді поморянський ключ після Марії Кароліни Собеської успадкував Михайло Радзивіл «Рибонька» (1740), а костел отримав 17.000 золотих заборгованого утримання. Гумницький помер 1758, залишивши костел вимуруваним до рівня вікон і записавши 2000 золотих на утримання при костелі Братства Святої Трійці. Приблизно в цей період було куплено три дзвони. Вже 1765 поморянський ключ отримав у заставу овруцький каштелян Станіслав Прушинський, котрий 1788 його викупив за 409.918 золотих. Після ліквідації золочівсько-дунаївського деканату 1787 поморянська парафія перейшла до деканату бродівського. У інвентарі 1807 згадано незавершений костел без вівтарів, а тісне захристя пристосували під каплицю. Хоча було перелічено багатий запас срібного літургійного начиння, срібна шата образу Матері Божої, 25 орнатів, 4 каппи. У цей час пробощ о. Томаш Левандовський домурував стіни до рівня даху, вставив вікна, перекрив дах (1807-1808). Завдяки фундації Юзефа Прушинського, сина власника Поморян Еразма, за пробоща о. Яна Лісіньського архітектор Ігнатій Апріл вимурував склепіння та відновив костел зовні (1812-1816). Нарешті 29 листопада 1819 костел освятили. Припускають, що маловідомий архітектор Ігнатій Апріл походив з швейцарського кантону Тічино, де була відома родина архітекторів і будівничих Апріл.
У протоколі візитації 1821 наголошено на доброму стані костелу, де знаходились дерев'яні хрестильниця, амвон, три вівтарі з кам'яними менсами. У головному вівтарі з 6 барельєфами був образ Святої Трійці. У південному рамені трансепту стояв вівтар з образом Благовіщення, у північному з образом Св. Йосифа. Архієпископ Франтішек Піштек 1841 консекрував костел. Через два роки поморянська парафія повернулась до відновленого золочівського деканату. Тоді до парафії належало 19 селищ. Пожежа 1854 значно пошкодила костел, відновлення якого тривало два роки завдяки коштам власника Поморян Юзефа Прушинського, Юзефа Балицького, який записав 800 гульденів. Новий головний вівтар виконав сницар Олександр Швачик з Колодіїва, учень Мартина Яблонського художник Фелікс Беджицький розписав неф і пресбітерій, Томаш Тирович намалював образ Пресвята Трійця. З паризької виставки привезли 1855 фігуру Матері Божої. Надалі відбувались незначні зміни декорації костелу. Автор «Поморянської хроніки» Броніслав Заморський 1867 подав опис костелу, заповненого копіями робіт італійських художників Гверчіно, Вазарі, дель Сарто, імовірно, подаровані з колекції Прушинських. Портрети Яна III Собеського роботи Яна Купецького і Юзефа Прушинського авторства Алоїзі Рейхана. У північному рамені трансепту в каплиці Непорочного Зачаття Діви Марії стояла паризька фігура Богородиці. На початку 1870-х років поміняли костельні вікна, 1882 відновили музичні хори для встановлення органу, 1906 перекрили дах і встановили сигнатурку.
Костел без значних втрат пережив Першу і Друга світові війни. Поморянська парафія увійшла 1933 до новоутвореного зборівського деканату. Костел був закритий 1950-роках та простояв покинутим до 1990, коли його повернули громаді РКЦ. Костел був відновлений і обслуговується священиками з Золочева.
Костел
Невідомо, чи при будівництві були використані фундаменти, закладені з наказу Яна III Собеського і чи вони визначили його план. Орієнтований костел збудували з цегли, облицьованої кам'яними плитами. Він збудований на плані латинського хреста, чиї рамена формують двопрясловий неф і однопрясловий пресбітерій з тригранною апсидою та трансепту з однопрясловими раменами, де у північному була каплиця Св. Йосифа, у південному каплиця Непорочного Зачаття Діви Марії. Костел покрито двосхилим дахом з сигнатуркою. До північної сторони пресбітерія добудували будівлю захристя, на поверсі якого містилась скарбниця. По периметру костелу бічні фасади декоровано профільованим карнизом з великим виносом. У чільному фасаді нефу нижній ярус виокремлено антаблементом і розчленовано пілястрами на три поля. У центральному широкому полі дверний проріз отримав профільоване обрамлення і розміщені над ним фриз з розетами, профільований карниз і трикутний начілок, на тимпані якого розміщені перехрещені ключі. У розміщеній вище ніші встановлено дерев'яне Розп'яття. Над нішею розміщено кам'яний квадратний барельєф з Всевидючим оком з підтримуючими його голівками путті в обрамленні глорії з хмар і променів. Поверх глорії два ангели підтримують корону, що увінчує композицію. Поверх барельєфу під архітравом розміщено кругле вікно, як і у чільних стінах трансепту, апсиди. Понад антаблементом височіє трикутний фронтон з вікном на полі тимпану. З двох сторін на п'єдесталах встановлено вазони.
Перед костелом на стовпах брами встановлено фігури Архангела Гавриїла і Матері Божої авторства Теодора Єжовскі, а при південно-східному наріжнику огорожі фігура Івана Хрестителя. У дзвіниці у середній арці висить дзвін з барельєфами Івана Хрестителя і гербового польського орла, написом: SONET VOX MEA IN AVRIBUS TVIS DOMINE A.D. 1682 та A.M.D.G. SVMPTU SERENISSIMI JOANNIS III PRO ECCL[ESI]A POMORZANENSIS A.D. 1682. Його було відлито з захопленої під Хотином 1673 турецької гармати.
У інтер'єрі нефу розчленована на прясла пілястр тосканського ордеру, на яких спочиває антаблемент з фризом декорованим тригліфами. У решті костелу членування пілястрами не застосовувалось. Склепіння нефу півциркульне з люнетами, трансепту хрестове, пресбітерія хрестове з ребрами опертими на консолях. Музичні хори з мурованим парапетом оперті на квадратних стовпах. Склепіння 1855 почав розписувати Фелікс Бєдрицький. У нефі він виконав геометричні і рослинні орнаменти; у трансепті картуші з релігійною символікою, фігурами ангелів, тварин; пресбітерії медальйони з євангелістами, гербами власників Поморян — Свинків, Прушинських (Равич), Потоцьких (Пилява), Радзівіллів (Труби), Собеських (Янина, Леліва).
Див. також
Примітки
- Maria Józefa Sobieska (пол.)
- Jan Tarło (wojewoda lubelski) (пол.)
Джерела
- Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. — Львів : Центр Європи, 2005. — С. 25, 31—34. — .
- Пам'ятки архітектури та містобудування України. — Київ, 2000.
- Пшик В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини ХІІІ-XVIII ст. — Львів, 2008. — С. 93. — .
- Koscioły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2005. — T. 13. — S. 193—215. — . (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР/ — К. : Будівельник, 1985. — T. 3. — С. 140, 213.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Holy Trinity Church, Pomoriany |
- Поморяни — костел [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Костел Пресв'ятої Трійці (1748—1812 р.р.) (Поморяни) [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- ПОМОРЯНИ. Костел Пресвятої Трійці [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VIII Pomorzany [ 9 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Presvyatoyi Trijci Kostel Presvyatoyi Trijci kultova sporuda rozmishena v selishi miskogo tipu Pomoryani Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zanesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi Ukrayini nacionalnogo znachennya z ohoronnim nomerom 429 0 ID 46 218 0032 Maye risi harakterni dlya Vidrodzhennya ta baroko Kostel Presvyatoyi Trijci Pomoryani Kostel Presvyatoyi Trijci 201049 37 53 pn sh 24 56 16 sh d 49 63139 pn sh 24 93778 sh d 49 63139 24 93778 Koordinati 49 37 53 pn sh 24 56 16 sh d 49 63139 pn sh 24 93778 sh d 49 63139 24 93778Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Lvivska oblast PomoryaniArhitektorIgnatij AprilHudozhnikFeliks BedzhickijZasnovnikRadzivilli PrushinskiPochatok budivnictva1748Kinec budivnictva1816 1819Zrujnovanopozhezha 1854Vidbudovano1855Stilbaroko klasicizmNalezhnistRKCAdresaLvivska oblast Zolochivskij rajon PomoryaniKostel Presvyatoyi Trijci Pomoryani Ukrayina IstoriyaMistechko Pomoryani zgaduvalos na 1437 hocha lishe 1456 Kazimir IV nadav chi pidtverdiv privilej na miske pravo vlasniku mista Yanu Na 1483 u dokumentah zgaduvavsya pleban Yakiv sho zasvidchuye isnuvannya parafiyi U 1494 roci Pomoryani vikupiv kashtelyan Kam yancya Yan Senenskij razom z bratom Viktorinom Pid chas napadiv volohiv tatar vprodovzh 1498 1506 rokiv misto bulo povnistyu znishene cherez sho 1504 Oleksandr Yagellonchik 1520 Sigizmund I Starij pidtverdzhuvali miske pravo yak i 1564 1569 Sigizmund II Avgust pislya perenesennya Pomoryan na nove misce ta 1584 Stefan Batorij Naprikinci XVI st lvivskij kashtelyan Yan Senenskij vidkriv kalvinistskij zbir U Pomoryanah perebuvav superintendant kalvinistskih zboriv Ruskogo voyevodstva Stanislav Sarnickij 1532 1597 Nevidomo chi buv vin oblashtovanij u kosteli adzhe 1595 ohodit zgadka pro pomoryansku prepozituru Cherez napadi tatar 1600 i spalennya zamku pidnimalos pitannya zvilnennya vid podatkiv Pislya Senenskih misto perejshlo do Sobeskih i aktom vid 4 sichnya 1633 krakivskij kashtelyan Yakiv Sobeskij vidnoviv katolicku parafiyu vidbuduvav zamok misto zaboronivshi mishanam zapovidati neruhomist na korist Kostelu Kostel prisvyatili Bozhomu Tilu Najsvyatishij Divi Mariyi ta Usim Svyatim Pri kosteli vin zaklav vivtar Sv Stanislava Kostki ta vstanoviv prepozita dvoh vikariyiv organista kantora bakalavra Na yihnye richne utrimannya na Pomoryanah pidmiskih selah priznachalos 400 zolotih dlya probosha po 140 vikariyam organistu 70 kantoru 60 bakalavru 48 i na remont kostelu 50 zolotih Yan III Sobeskij zbilshiv 1681 utrimannya kostelu na 200 zolotih Pomoryanska parafiya vidnosilas do zolochivskogo dekanatu Pomoryani z 1640 h rokiv do 1684 desyat raziv zaznavali nishivnih napadiv tatar koli dekilka raziv bula znishena zabudova Kostel povnistyu zgoriv 1674 v chas tatarskogo napadu Tomu Yan III Sobeskij zbuduvav novij derev yanij kostel na novomu misci naproti zamku na grunti mishanki Guzihi Pislya skargi yij dali vidshkoduvannya u 30 zolotih i novu parcelyu Na misci starogo kostelu vstanovili hrest i poselili kostelnih piddanih Novomu kostelu Yan III podaruvav 2 ornati poshiti z zdobutih pid Hotinom tureckih horugov i vidlitij z tureckih garmat dzvin sho zberigsya donini Za rozporyadzhennyam korolya Yana III 1691 probosh Yan Stanislavovich rozpochav gotuvati budivnictvo murovanogo kostelu Bulo rozpochato zakladennya fundamentu vipalyuvannya vapna zavezennya kaminnya Cherez brak koshtiv budivnictvo zatrimalos a pislya smerti korolya 1696 jogo pripinili zastavivshi cerkovne sriblo i prodavshi kamin Odnochasno 1692 tesli majstra Stepana z Zarudciv dva tizhni pracyuvali pri derev yanomu kosteli Pislya smerti 1698 korolya Pomoryani perejshli do jogo spadkoyemciv siniv Oleksandra do 1711 Kostantina i jogo vdovi Mariyi Yuzefi do 1728 Yakuba do 1737 Voni perevazhno peredavali Pomoryani u zastavu arhiyepiskopu Atanasiyevi Sheptickomu Florianu Rozvadovskomu voyevodi Yanovi Tarlu horunzhomu Antonu Grabyanci sinu vidomogo alhimika Tadeusha Grabyanki Na toj chas Pomoryani buli zrujnovani pislya pidpalu 1707 saksonskim vijskom 1710 rosijskim sho z 1734 postijno perebuvali tut nesuchi novi znishennya U protokoli vizitaciyi lvivskogo arhiyepiskopa Yana Skarbeka u 1716 roci zgadano derev yanij kostel z derev yanoyu hrestilniceyu troma vivtaryami z dereva prichomu u golovnomu mensa bula derev yana a u bichnih murovana Odin z bichnih vivtariv buv posvyachenij Divi Mariyi Bilya 1748 povernulis do sporudzhennya murovanogo kostelu zavdyaki zhovkivskomu kanoniku pomoryanskomu proboshu o Mikolayu Gumnickomu Na zibrani ta svoyi koshti vin zaklav fundamenti Todi pomoryanskij klyuch pislya Mariyi Karolini Sobeskoyi uspadkuvav Mihajlo Radzivil Ribonka 1740 a kostel otrimav 17 000 zolotih zaborgovanogo utrimannya Gumnickij pomer 1758 zalishivshi kostel vimuruvanim do rivnya vikon i zapisavshi 2000 zolotih na utrimannya pri kosteli Bratstva Svyatoyi Trijci Priblizno v cej period bulo kupleno tri dzvoni Vzhe 1765 pomoryanskij klyuch otrimav u zastavu ovruckij kashtelyan Stanislav Prushinskij kotrij 1788 jogo vikupiv za 409 918 zolotih Pislya likvidaciyi zolochivsko dunayivskogo dekanatu 1787 pomoryanska parafiya perejshla do dekanatu brodivskogo U inventari 1807 zgadano nezavershenij kostel bez vivtariv a tisne zahristya pristosuvali pid kaplicyu Hocha bulo perelicheno bagatij zapas sribnogo liturgijnogo nachinnya sribna shata obrazu Materi Bozhoyi 25 ornativ 4 kappi U cej chas probosh o Tomash Levandovskij domuruvav stini do rivnya dahu vstaviv vikna perekriv dah 1807 1808 Zavdyaki fundaciyi Yuzefa Prushinskogo sina vlasnika Pomoryan Erazma za probosha o Yana Lisinskogo arhitektor Ignatij April vimuruvav sklepinnya ta vidnoviv kostel zovni 1812 1816 Nareshti 29 listopada 1819 kostel osvyatili Pripuskayut sho malovidomij arhitektor Ignatij April pohodiv z shvejcarskogo kantonu Tichino de bula vidoma rodina arhitektoriv i budivnichih April Barelyef z fasadu kostelu U protokoli vizitaciyi 1821 nagolosheno na dobromu stani kostelu de znahodilis derev yani hrestilnicya amvon tri vivtari z kam yanimi mensami U golovnomu vivtari z 6 barelyefami buv obraz Svyatoyi Trijci U pivdennomu rameni transeptu stoyav vivtar z obrazom Blagovishennya u pivnichnomu z obrazom Sv Josifa Arhiyepiskop Frantishek Pishtek 1841 konsekruvav kostel Cherez dva roki pomoryanska parafiya povernulas do vidnovlenogo zolochivskogo dekanatu Todi do parafiyi nalezhalo 19 selish Pozhezha 1854 znachno poshkodila kostel vidnovlennya yakogo trivalo dva roki zavdyaki koshtam vlasnika Pomoryan Yuzefa Prushinskogo Yuzefa Balickogo yakij zapisav 800 guldeniv Novij golovnij vivtar vikonav snicar Oleksandr Shvachik z Kolodiyiva uchen Martina Yablonskogo hudozhnik Feliks Bedzhickij rozpisav nef i presbiterij Tomash Tirovich namalyuvav obraz Presvyata Trijcya Z parizkoyi vistavki privezli 1855 figuru Materi Bozhoyi Nadali vidbuvalis neznachni zmini dekoraciyi kostelu Avtor Pomoryanskoyi hroniki Bronislav Zamorskij 1867 podav opis kostelu zapovnenogo kopiyami robit italijskih hudozhnikiv Gverchino Vazari del Sarto imovirno podarovani z kolekciyi Prushinskih Portreti Yana III Sobeskogo roboti Yana Kupeckogo i Yuzefa Prushinskogo avtorstva Aloyizi Rejhana U pivnichnomu rameni transeptu v kaplici Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi stoyala parizka figura Bogorodici Na pochatku 1870 h rokiv pominyali kostelni vikna 1882 vidnovili muzichni hori dlya vstanovlennya organu 1906 perekrili dah i vstanovili signaturku Kostel bez znachnih vtrat perezhiv Pershu i Druga svitovi vijni Pomoryanska parafiya uvijshla 1933 do novoutvorenogo zborivskogo dekanatu Kostel buv zakritij 1950 rokah ta prostoyav pokinutim do 1990 koli jogo povernuli gromadi RKC Kostel buv vidnovlenij i obslugovuyetsya svyashenikami z Zolocheva KostelFasad kostelu z pribramnimi figurami Nevidomo chi pri budivnictvi buli vikoristani fundamenti zakladeni z nakazu Yana III Sobeskogo i chi voni viznachili jogo plan Oriyentovanij kostel zbuduvali z cegli oblicovanoyi kam yanimi plitami Vin zbudovanij na plani latinskogo hresta chiyi ramena formuyut dvopryaslovij nef i odnopryaslovij presbiterij z trigrannoyu apsidoyu ta transeptu z odnopryaslovimi ramenami de u pivnichnomu bula kaplicya Sv Josifa u pivdennomu kaplicya Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Kostel pokrito dvoshilim dahom z signaturkoyu Do pivnichnoyi storoni presbiteriya dobuduvali budivlyu zahristya na poversi yakogo mistilas skarbnicya Po perimetru kostelu bichni fasadi dekorovano profilovanim karnizom z velikim vinosom U chilnomu fasadi nefu nizhnij yarus viokremleno antablementom i rozchlenovano pilyastrami na tri polya U centralnomu shirokomu poli dvernij proriz otrimav profilovane obramlennya i rozmisheni nad nim friz z rozetami profilovanij karniz i trikutnij nachilok na timpani yakogo rozmisheni perehresheni klyuchi U rozmishenij vishe nishi vstanovleno derev yane Rozp yattya Nad nisheyu rozmisheno kam yanij kvadratnij barelyef z Vsevidyuchim okom z pidtrimuyuchimi jogo golivkami putti v obramlenni gloriyi z hmar i promeniv Poverh gloriyi dva angeli pidtrimuyut koronu sho uvinchuye kompoziciyu Poverh barelyefu pid arhitravom rozmisheno krugle vikno yak i u chilnih stinah transeptu apsidi Ponad antablementom visochiye trikutnij fronton z viknom na poli timpanu Z dvoh storin na p yedestalah vstanovleno vazoni Pered kostelom na stovpah brami vstanovleno figuri Arhangela Gavriyila i Materi Bozhoyi avtorstva Teodora Yezhovski a pri pivdenno shidnomu narizhniku ogorozhi figura Ivana Hrestitelya U dzvinici u serednij arci visit dzvin z barelyefami Ivana Hrestitelya i gerbovogo polskogo orla napisom SONET VOX MEA IN AVRIBUS TVIS DOMINE A D 1682 ta A M D G SVMPTU SERENISSIMI JOANNIS III PRO ECCL ESI A POMORZANENSIS A D 1682 Jogo bulo vidlito z zahoplenoyi pid Hotinom 1673 tureckoyi garmati Golovnij vivtar U inter yeri nefu rozchlenovana na pryasla pilyastr toskanskogo orderu na yakih spochivaye antablement z frizom dekorovanim triglifami U reshti kostelu chlenuvannya pilyastrami ne zastosovuvalos Sklepinnya nefu pivcirkulne z lyunetami transeptu hrestove presbiteriya hrestove z rebrami opertimi na konsolyah Muzichni hori z murovanim parapetom operti na kvadratnih stovpah Sklepinnya 1855 pochav rozpisuvati Feliks Byedrickij U nefi vin vikonav geometrichni i roslinni ornamenti u transepti kartushi z religijnoyu simvolikoyu figurami angeliv tvarin presbiteriyi medaljoni z yevangelistami gerbami vlasnikiv Pomoryan Svinkiv Prushinskih Ravich Potockih Pilyava Radzivilliv Trubi Sobeskih Yanina Leliva Div takozhKosteli Zolochivskogo rajonuPrimitkiMaria Jozefa Sobieska pol Jan Tarlo wojewoda lubelski pol DzherelaMacyuk O Zamki i forteci Zahidnoyi Ukrayini Lviv Centr Yevropi 2005 S 25 31 34 ISBN 966 7022 45 5 Pam yatki arhitekturi ta mistobuduvannya Ukrayini Kiyiv 2000 Pshik V Ukripleni mista zamki oboronni dvori ta inkastelovani sakralni sporudi Lvivshini HIII XVIII st Lviv 2008 S 93 ISBN 966 8095 03 0 Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow 2005 T 13 S 193 215 ISBN 83 89273 25 X pol Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR K Budivelnik 1985 T 3 S 140 213 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Holy Trinity Church PomorianyPomoryani kostel 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Kostel Presv yatoyi Trijci 1748 1812 r r Pomoryani 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine POMORYaNI Kostel Presvyatoyi Trijci 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VIII Pomorzany 9 kvitnya 2014 u Wayback Machine