Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костел Благовіщення і монастир бригідок (Гродно) — пам'ятка архітектури 17 століття доби раннього бароко в місті Гродні, Білорусь.
| Костел Благовіщення і монастир бригідок | |
|---|---|
 Костел Благовіщення і монастир бригідок (Гродно) | |
| 53°40′37″ пн. ш. 23°50′09″ сх. д. / 53.6771333° пн. ш. 23.8360667° сх. д.Координати: 53°40′37″ пн. ш. 23°50′09″ сх. д. / 53.6771333° пн. ш. 23.8360667° сх. д. | |
| Тип споруди | церква і костел |
| Розташування |  Білорусь, Гродно |
| Архітектор | Бенедетто Моллі |
| Інженер | Бенедетто Моллі |
| Засновник | Кшиштоф Вєсьоловський |
| Початок будівництва | 1634 |
| Кінець будівництва | 1642 |
| Відбудовано | 20 століття |
| Стиль | Бароко |
| Належність | католицизм |
| Єпархія | Гродненська дієцезія |
| Стан | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
| Адреса | Гродно, вул. Карла Маркса, б. 27 (в минулому вул. Єзерська) |
| Епонім | Благовіщення Пресвятої Богородиці |
  Костел Благовіщення і монастир бригідок (Гродно) (Білорусь) | |
 Костел Благовіщення і монастир бригідок у Вікісховищі | |
Свята Бригіда
Бригіда була донькою шведського князя Біргера і народилася 1302 року. В віці 16 років її віддали заміж за князя Ільфана. Подружжя мало дев'ятеро дітей. За переказами, Бригіда була побожною і мала декілька видінь. Пізніше її видіння, повчання і пророцтва зібрали в книзі «Одкровення». 1334 року, після смерті чоловіка, вона заснувала чернечий орден в Південній Швеції, котрий пізніше став називатись бригідським. 1349 року папа римський затвердив створення нового ордену, статут (устав) якого створила сама Бригіда. Статут не був занадто суворим, його вважають близьким до статуту Св. Августина. Він був різновидом культу Богородиці. Але особливістю було постійне нагадування про смерть. Тому в костелах бригідок перед входом до хору стояли катафалки, а абатиси щодня приводили сестер на місцеві цвинтарі. За настановами Бригіди бажаним було створення в містах як чоловічих, так і жіночих монастирів. Але найчастіше створювали лише жіночі. Орден бригідок мав переважне розповсюдження в землях Північної Європи (Швеція, сучасна Естонія, північ князівства Німеччини, Британія). Поодинокі монастирі мали деякі міста в Італії, Франції, Речі Посполитій. Розкішний монастир бригідок був побудований і у Львові, перетворений за часів СРСР на в'язницю «Бригідки». В добу Реформації католицький орден розпустили, він занепав. На землях Білорусі існувало лише два монастирі бригідок — в місті Брест та в Гродно. Але монастир з Бреста перенесли до міста Луцьк (сучасна Волинська область, Україна).
Фундація Веселовських
Ініціатива створення монастиря бригідок в Гродні належить родині Веселовських: надвірному маршалку Великого князівства Литовського Криштофові Веселовському та його дружині Олександрі (з роду Собеських, сестрі Якуба Собеського). 1634 року Веселовські передали бригідкам земельні ділянки в місті та в селах Гродненського та Новогрудського повітів. Швидко розбудувати монастир дозволило використання дерева — сировини, якого вдосталь мала Білорусь. Вже 1634 року з Люблина до Гродна перебралися вісім перших сестер-бригідок, що оселилися в дерев'яних келіях. 1636 року костел в стилі раннього бароко. 1637 року в монастирі поховали фундатора — Кшиштофа Веселовського. Першою ігуменею нового монастиря стала 1640 року Ганна Собеська, рідна сестра Олександри Веселовської. 1642 року за проектом архітектора Бенедетто Моллі створили паркан і кам'яний костел. Храм висвятили 1651 року на честь Благовіщення. В монастир брали дівчат з шляхетних і заможних родин, часто сиріт. Кількість сестер не перевищувала 30-31.
-
![image]()
Кшиштоф Веселовський -
![image]()
Олександра Веселовська в похилому віці
Споруди монастиря
Монастир мав костел, келії і внутрішній дворик, дерев'яний житловий корпус на два поверхи — лямус. Паркан був кам'яний з чотирма невисокими вежами на кутах. Частина території з боку вівтаря первісно не була забудованою.
Костел
Костел Благовіщення — кам'яний, потинькований, однонавний, зального типу (канонічним вважався тринавний). Західний фасад — тричастинний, облямований вежами з фігурними бароковими дахами. Він дещо більший за ширину костелу і є типовою фасадною декорацією, що приховує досить простий простір храму. Фасад прикрашають пілястри коринфського ордера, порожні ніші, архітектурна стулка-щит і трикутний фронтон з волютами. Стрічка фриза створена в техніці графіті, що розташована по периметру храму (малюнок якого розкрито і реставровано лише в 20 столітті). Елегантний декор костелу нетиповий для інших сакральних споруд Гродна — графіті з рослинними та міфологічними істотами, вапнякові портали — вказівка на впливи пізнього Відродження та маньєризму. Склепіння костелу — напівциркульні, зміцнені підпружними арками. Абсида заокруглена і така ж завширшки, як і храмова нава (в готичних храмах вона вужча, освітлена високими стрілчастими вікнами з вітражами). Абсида костелу Благовіщення позбавлена стрілчастих вікон і вітражів, відокремлена від нави лише бічними пілонами, а весь інтер'єр справляє враження шляхетної простоти і стриманості. На заході — хори. По-під хорами розташовані чотирнадцять рельєфів на теми Страстей Христових.
Вівтар оздобили образами, які свого часу створив віленський майстер І. Шретер, а також місцеві художники — Франтішек Лякшинський, Якуб з Тикоцина та інші.
Костел розташований на розі прилеглих вулиць, але його підмурки приховані за кам'яним парканом. Лише високі фасад і дах костелу відігравали роль просторового орієнтира в забудові цього району міста.
Орган
Костел має орган, який розмістили не на хорах, як то зазвичай в католицьких храмах, а на балконі праворуч. Історичний орган для костелу був створений органним майстром з міста Гданська — М. Фрізе.
Корпус келій
Корпус келій — кам'яний, потинькований, на два поверхи. Впритул прибудований до південного фасаду костелу. Корпуси утворюють прямокутний, замкнений, внутрішній дворик. Фасади спрощеної архітектури без пілястр чи міжповерхового карниза. В дворик виходять вікна коридорів. У південно-східній частині комплексу розташована особлива прибудова. Її перший поверх віддали під монастирську трапезну, другий поверх займала монастирська бібліотека.
Дерев'яний лямус
Серед небагатьох дерев'яних споруд Гродна 17 століття — випадково збережений дерев'яний лямус монастиря бригідок. Це двоповерхова споруда, прямокутна за поземним планом, під вальмовим дахом, критим гонтом. Споруду відносять до 1630-х років. Мури лямуса створені з тесаних колод. Головний фасад прикрашений відкритими галереями, конструкцію яких утворюють випуски міжповерхових колод, кінці котрих спираються на дерев'яні стовпи-колони відкритих галерей. Підмурки лямуса — бутові, що було запобіжним засобом від гниття дерев'яних колод в вологому кліматі. Лямуси були і господарськими, і житловими приміщеннями: перший поверх відводили під комори, другий був житловим. Саме там первісно жили сестри — бригідки. Після створення кам'яних келій сестри перебралися туди, а житла другого поверху лямуса віддали для обслуги. В Гродно зберігся ще один лямус — він кам'яний і датований роками бурхливої діяльності мецената і підприємця Антонія Тизенгауза (1733—1785). Кам'яний лямус 18 століття розташований неподалік від Гродненського театру ляльок.
Історія побутування
1684 року для потреб сестер-бригідок в місті Вільно був надрукований підручник з молитвами та описами богослужінь.
Після пожежі 1827 року розпочалися відновлювальні і ремонтні роботи. Тоді ж була забудована вузька ділянка з боку костелу, що остаточно замкнула внутрішній двір монастиря. 1842 року, після придушень польських національно — визвольних повстань, в монастир бригідок за наказом російського імператора Миколая І перевели сестер із зачинених монастирів бенедиктинок з Несвіжа, бригідок з Луцька, домініканок з Новогрудка. За підтримку католицьким священством повстання Кастуся Калиновського 1863 року російський імператор наклав на них штраф-контрибуцію. Монастир бригідок в Гродно, віднесений до першої категорії, мав внести в російську скарбницю 553 рублі, що було завеликою сумою. Мета — підірвати економічну спроможність католицького священства і монастиря. На 1891 рік в монастирі мешкало всього п'ять сестер — бригідок, на 1907 рік — залишилось дві.
1908 року монастир передали католицькому ордену Святої Родини з Назарета. Першою абатисою кляштора в Гродно стала пані Паула Гажич, особа заможна, що віддала на ремонт і відбудову монастиря усе власне майно. В 1914 році при монастирі діяла школа сестер-назареянок, де навчалось двісті (200) дівчат. Монастир діяв до початку 2-ї світової війни. З початком війни сестер-назареянок евакуювали в місто Старобельськ, Ворошиловградська область.
У 1950-ті роки монастир в Гродно остаточно зачинили, а приміщення віддали під закриту лікарню для психічно хворих. 1961 року дослідник архітектури А. Квітницький домігся обстежити підвальні приміщення монастиря, де натрапив на архів монастиря, а мистецтвознавець Олена Василівна Аладова (директор тогочасного Національного музею мистецтв Білорусі в Мінську) — на пошкоджені портрети фундаторів Кшиштофа та Олександри Веселовських. Пошкоджені портрети віддали на реставрацію в Державний Ермітаж, але частку творів не вдалося врятувати. Портрети родини Веселовських після реставрації передні не в Гродно, а до Національного музею мистецтв Білорусі.
В окремому приміщенні костелу розпочалися довготривалі відновлювальні роботи, бо за радянським планом в костелі міркували обладнати концертну залу. Після розпаду СРСР — костел 1990 року повернули католицькій громаді міста. 1992 року його наново висвятили. Після побудови в Гродно нової лікарні для психічно хворих католицькій громаді повернули і корпуси келій.
Див. також
Джерела та література
- Горадна, Горадзен, Гродна. А. Марціновіч. — Мінск : Мастацкая літаратура, 2008. — 112 с. — .
- Дзяржаўны спіс гісторыка-культурных каштоўнасцей Рэспублікі Беларусь / склад. В. Я. Абламскі, І. М. Чарняўскі, Ю. А. Барысюк — Мінск : БЕЛТА, 2009. — 684 с.
- Краткая художественная энциклопедия. История стран и народов мира. — Т. 1. — С. 178. (рос.)
- Семенчук А. А., Гостев и др. Королевский город Гродно — Рифтур, 2010. — 70 с. — ISBN 9-78956-919230. (рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел Благовіщення і монастир бригідок (Гродно) |
- Касцёл Звеставання Найсвяцейшай Панны Марыі [ 20 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Radzima.org
- Jurkau kutoczak — Юркаў куточак — Yury's Corner. Старажытная Гародня [ 23 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Jurkau kutoczak — Юркаў куточак — Yury's Corner. Гародня 1980-х [ 24 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostel Blagovishennya i monastir brigidok Grodno pam yatka arhitekturi 17 stolittya dobi rannogo baroko v misti Grodni Bilorus Kostel Blagovishennya i monastir brigidokKostel Blagovishennya i monastir brigidok Grodno 53 40 37 pn sh 23 50 09 sh d 53 6771333 pn sh 23 8360667 sh d 53 6771333 23 8360667 Koordinati 53 40 37 pn sh 23 50 09 sh d 53 6771333 pn sh 23 8360667 sh d 53 6771333 23 8360667Tip sporudi cerkva i kostelRoztashuvannya Bilorus GrodnoArhitektor Benedetto MolliInzhener Benedetto MolliZasnovnik Kshishtof VyesolovskijPochatok budivnictva 1634Kinec budivnictva 1642Vidbudovano 20 stolittyaStil BarokoNalezhnist katolicizmYeparhiya Grodnenska diyeceziyaStan Derzhavnij spisok istoriko kulturnih cinnostej Respubliki BilorusAdresa Grodno vul Karla Marksa b 27 v minulomu vul Yezerska Eponim Blagovishennya Presvyatoyi BogorodiciKostel Blagovishennya i monastir brigidok Grodno Bilorus Kostel Blagovishennya i monastir brigidok u VikishovishiSvyata BrigidaBrigida bula donkoyu shvedskogo knyazya Birgera i narodilasya 1302 roku V vici 16 rokiv yiyi viddali zamizh za knyazya Ilfana Podruzhzhya malo dev yatero ditej Za perekazami Brigida bula pobozhnoyu i mala dekilka vidin Piznishe yiyi vidinnya povchannya i proroctva zibrali v knizi Odkrovennya 1334 roku pislya smerti cholovika vona zasnuvala chernechij orden v Pivdennij Shveciyi kotrij piznishe stav nazivatis brigidskim 1349 roku papa rimskij zatverdiv stvorennya novogo ordenu statut ustav yakogo stvorila sama Brigida Statut ne buv zanadto suvorim jogo vvazhayut blizkim do statutu Sv Avgustina Vin buv riznovidom kultu Bogorodici Ale osoblivistyu bulo postijne nagaduvannya pro smert Tomu v kostelah brigidok pered vhodom do horu stoyali katafalki a abatisi shodnya privodili sester na miscevi cvintari Za nastanovami Brigidi bazhanim bulo stvorennya v mistah yak cholovichih tak i zhinochih monastiriv Ale najchastishe stvoryuvali lishe zhinochi Orden brigidok mav perevazhne rozpovsyudzhennya v zemlyah Pivnichnoyi Yevropi Shveciya suchasna Estoniya pivnich knyazivstva Nimechchini Britaniya Poodinoki monastiri mali deyaki mista v Italiyi Franciyi Rechi Pospolitij Rozkishnij monastir brigidok buv pobudovanij i u Lvovi peretvorenij za chasiv SRSR na v yaznicyu Brigidki V dobu Reformaciyi katolickij orden rozpustili vin zanepav Na zemlyah Bilorusi isnuvalo lishe dva monastiri brigidok v misti Brest ta v Grodno Ale monastir z Bresta perenesli do mista Luck suchasna Volinska oblast Ukrayina Fundaciya VeselovskihIniciativa stvorennya monastirya brigidok v Grodni nalezhit rodini Veselovskih nadvirnomu marshalku Velikogo knyazivstva Litovskogo Krishtofovi Veselovskomu ta jogo druzhini Oleksandri z rodu Sobeskih sestri Yakuba Sobeskogo 1634 roku Veselovski peredali brigidkam zemelni dilyanki v misti ta v selah Grodnenskogo ta Novogrudskogo povitiv Shvidko rozbuduvati monastir dozvolilo vikoristannya dereva sirovini yakogo vdostal mala Bilorus Vzhe 1634 roku z Lyublina do Grodna perebralisya visim pershih sester brigidok sho oselilisya v derev yanih keliyah 1636 roku kostel v stili rannogo baroko 1637 roku v monastiri pohovali fundatora Kshishtofa Veselovskogo Pershoyu igumeneyu novogo monastirya stala 1640 roku Ganna Sobeska ridna sestra Oleksandri Veselovskoyi 1642 roku za proektom arhitektora Benedetto Molli stvorili parkan i kam yanij kostel Hram visvyatili 1651 roku na chest Blagovishennya V monastir brali divchat z shlyahetnih i zamozhnih rodin chasto sirit Kilkist sester ne perevishuvala 30 31 Kshishtof Veselovskij Oleksandra Veselovska v pohilomu viciSporudi monastiryaPozemnij plan kostelu j monastirya brigidok u Grodno Vivtarna chastina kostelu Vnutrishnij dvorik pid chas restavraciyi 2012 rik Zberezhenij lyamus 2012 rik Monastir mav kostel keliyi i vnutrishnij dvorik derev yanij zhitlovij korpus na dva poverhi lyamus Parkan buv kam yanij z chotirma nevisokimi vezhami na kutah Chastina teritoriyi z boku vivtarya pervisno ne bula zabudovanoyu Kostel Kostel Blagovishennya kam yanij potinkovanij odnonavnij zalnogo tipu kanonichnim vvazhavsya trinavnij Zahidnij fasad trichastinnij oblyamovanij vezhami z figurnimi barokovimi dahami Vin desho bilshij za shirinu kostelu i ye tipovoyu fasadnoyu dekoraciyeyu sho prihovuye dosit prostij prostir hramu Fasad prikrashayut pilyastri korinfskogo ordera porozhni nishi arhitekturna stulka shit i trikutnij fronton z volyutami Strichka friza stvorena v tehnici grafiti sho roztashovana po perimetru hramu malyunok yakogo rozkrito i restavrovano lishe v 20 stolitti Elegantnij dekor kostelu netipovij dlya inshih sakralnih sporud Grodna grafiti z roslinnimi ta mifologichnimi istotami vapnyakovi portali vkazivka na vplivi piznogo Vidrodzhennya ta manyerizmu Sklepinnya kostelu napivcirkulni zmicneni pidpruzhnimi arkami Absida zaokruglena i taka zh zavshirshki yak i hramova nava v gotichnih hramah vona vuzhcha osvitlena visokimi strilchastimi viknami z vitrazhami Absida kostelu Blagovishennya pozbavlena strilchastih vikon i vitrazhiv vidokremlena vid navi lishe bichnimi pilonami a ves inter yer spravlyaye vrazhennya shlyahetnoyi prostoti i strimanosti Na zahodi hori Po pid horami roztashovani chotirnadcyat relyefiv na temi Strastej Hristovih Vivtar ozdobili obrazami yaki svogo chasu stvoriv vilenskij majster I Shreter a takozh miscevi hudozhniki Frantishek Lyakshinskij Yakub z Tikocina ta inshi Kostel roztashovanij na rozi prileglih vulic ale jogo pidmurki prihovani za kam yanim parkanom Lishe visoki fasad i dah kostelu vidigravali rol prostorovogo oriyentira v zabudovi cogo rajonu mista Organ Kostel maye organ yakij rozmistili ne na horah yak to zazvichaj v katolickih hramah a na balkoni pravoruch Istorichnij organ dlya kostelu buv stvorenij organnim majstrom z mista Gdanska M Frize Korpus kelij Korpus kelij kam yanij potinkovanij na dva poverhi Vpritul pribudovanij do pivdennogo fasadu kostelu Korpusi utvoryuyut pryamokutnij zamknenij vnutrishnij dvorik Fasadi sproshenoyi arhitekturi bez pilyastr chi mizhpoverhovogo karniza V dvorik vihodyat vikna koridoriv U pivdenno shidnij chastini kompleksu roztashovana osobliva pribudova Yiyi pershij poverh viddali pid monastirsku trapeznu drugij poverh zajmala monastirska biblioteka Derev yanij lyamus Sered nebagatoh derev yanih sporud Grodna 17 stolittya vipadkovo zberezhenij derev yanij lyamus monastirya brigidok Ce dvopoverhova sporuda pryamokutna za pozemnim planom pid valmovim dahom kritim gontom Sporudu vidnosyat do 1630 h rokiv Muri lyamusa stvoreni z tesanih kolod Golovnij fasad prikrashenij vidkritimi galereyami konstrukciyu yakih utvoryuyut vipuski mizhpoverhovih kolod kinci kotrih spirayutsya na derev yani stovpi koloni vidkritih galerej Pidmurki lyamusa butovi sho bulo zapobizhnim zasobom vid gnittya derev yanih kolod v vologomu klimati Lyamusi buli i gospodarskimi i zhitlovimi primishennyami pershij poverh vidvodili pid komori drugij buv zhitlovim Same tam pervisno zhili sestri brigidki Pislya stvorennya kam yanih kelij sestri perebralisya tudi a zhitla drugogo poverhu lyamusa viddali dlya obslugi V Grodno zberigsya she odin lyamus vin kam yanij i datovanij rokami burhlivoyi diyalnosti mecenata i pidpriyemcya Antoniya Tizengauza 1733 1785 Kam yanij lyamus 18 stolittya roztashovanij nepodalik vid Grodnenskogo teatru lyalok Istoriya pobutuvannyaMapa Grodna z monastirem brigidok poznachenim chervonim 1684 roku dlya potreb sester brigidok v misti Vilno buv nadrukovanij pidruchnik z molitvami ta opisami bogosluzhin Pislya pozhezhi 1827 roku rozpochalisya vidnovlyuvalni i remontni roboti Todi zh bula zabudovana vuzka dilyanka z boku kostelu sho ostatochno zamknula vnutrishnij dvir monastirya 1842 roku pislya pridushen polskih nacionalno vizvolnih povstan v monastir brigidok za nakazom rosijskogo imperatora Mikolaya I pereveli sester iz zachinenih monastiriv benediktinok z Nesvizha brigidok z Lucka dominikanok z Novogrudka Za pidtrimku katolickim svyashenstvom povstannya Kastusya Kalinovskogo 1863 roku rosijskij imperator naklav na nih shtraf kontribuciyu Monastir brigidok v Grodno vidnesenij do pershoyi kategoriyi mav vnesti v rosijsku skarbnicyu 553 rubli sho bulo zavelikoyu sumoyu Meta pidirvati ekonomichnu spromozhnist katolickogo svyashenstva i monastirya Na 1891 rik v monastiri meshkalo vsogo p yat sester brigidok na 1907 rik zalishilos dvi 1908 roku monastir peredali katolickomu ordenu Svyatoyi Rodini z Nazareta Pershoyu abatisoyu klyashtora v Grodno stala pani Paula Gazhich osoba zamozhna sho viddala na remont i vidbudovu monastirya use vlasne majno V 1914 roci pri monastiri diyala shkola sester nazareyanok de navchalos dvisti 200 divchat Monastir diyav do pochatku 2 yi svitovoyi vijni Z pochatkom vijni sester nazareyanok evakuyuvali v misto Starobelsk Voroshilovgradska oblast U 1950 ti roki monastir v Grodno ostatochno zachinili a primishennya viddali pid zakritu likarnyu dlya psihichno hvorih 1961 roku doslidnik arhitekturi A Kvitnickij domigsya obstezhiti pidvalni primishennya monastirya de natrapiv na arhiv monastirya a mistectvoznavec Olena Vasilivna Aladova direktor togochasnogo Nacionalnogo muzeyu mistectv Bilorusi v Minsku na poshkodzheni portreti fundatoriv Kshishtofa ta Oleksandri Veselovskih Poshkodzheni portreti viddali na restavraciyu v Derzhavnij Ermitazh ale chastku tvoriv ne vdalosya vryatuvati Portreti rodini Veselovskih pislya restavraciyi peredni ne v Grodno a do Nacionalnogo muzeyu mistectv Bilorusi V okremomu primishenni kostelu rozpochalisya dovgotrivali vidnovlyuvalni roboti bo za radyanskim planom v kosteli mirkuvali obladnati koncertnu zalu Pislya rozpadu SRSR kostel 1990 roku povernuli katolickij gromadi mista 1992 roku jogo nanovo visvyatili Pislya pobudovi v Grodno novoyi likarni dlya psihichno hvorih katolickij gromadi povernuli i korpusi kelij Div takozhPalaci i zamki Bilorusi Arhitektura baroko Arhitektura Bilorusi Baroko v Rechi PospolitijDzherela ta literaturaGoradna Goradzen Grodna A Marcinovich Minsk Mastackaya litaratura 2008 112 s ISBN 978 985 02 0921 4 Dzyarzhayny spis gistoryka kulturnyh kashtoynascej Respubliki Belarus sklad V Ya Ablamski I M Charnyayski Yu A Barysyuk Minsk BELTA 2009 684 s Kratkaya hudozhestvennaya enciklopediya Istoriya stran i narodov mira T 1 S 178 ros Semenchuk A A Gostev i dr Korolevskij gorod Grodno Riftur 2010 70 s ISBN 9 78956 919230 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostel Blagovishennya i monastir brigidok Grodno Kascyol Zvestavannya Najsvyacejshaj Panny Maryi 20 veresnya 2013 u Wayback Machine Radzima org Jurkau kutoczak Yurkay kutochak Yury s Corner Starazhytnaya Garodnya 23 travnya 2012 u Wayback Machine Jurkau kutoczak Yurkay kutochak Yury s Corner Garodnya 1980 h 24 travnya 2012 u Wayback Machine