Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антоній Тизенгауз (1733, Новоєльня, тепер смт. в Дятловському р-ні Гродненської обл. — 31 березня 1785) — гродненський староста при Станіславі Понятовському. Відомий меценат.
| Антоній Тизенгауз | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1733[1][4][…] Новоєльня, Новогрудський повіт, Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
| Помер | 31 березня 1785[1][2][3] Варшава, Річ Посполита[1] |
| Поховання | d |
| Країна |  Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Вільнюський університет |
| Посада | Підскарбій надвірний Литовський[3], Великий писар Литовський[5], Конюший великий Литовський[6], d, посол Сейму Речі Посполитої[d], d, Q65720369? і Q65728973? |
| Рід | Тізенгаузен |
| Батько | Q66778039? |
| Мати | Q66778041? |
| Нагороди |   |
 | |
| |
Володів Каменським ключем (Гродненський повіт), містечками Ятвеськ, Ів'є, Новоєльня і Желудок, мав палац у Вільнюсі, ряд будівель в Гродно. Тримав Гродненське староство, адміністратор королівських економій у Великому Князівстві Литовському.
Зусиллями Антонія Тизенгауза в Гродно стала місцем роботи різних державних установ: Скарбової комісії, Верховного Трибуналу, асесарського суду. Заснував в місті і його околицях ряд мануфактур: суконну, полотняну, збройову, панчішну, каретну і т. д. Ним же був відкритий перший в місті театр.
Біографія
Із шляхетського роду Тизенгаузів, син Бенедикта, старости шмельтинського, і Анни з Бяганських.
З 1757 року підстароста гродненський, в 1761 році обирався послом на сейм від Гродненського повіту. Протягом 1765—1785 років обіймав посаду підскарбія надвірного литовського.
Староста гродненський
Вирішив упорядкувати Гродно на зразок столиці держави. З його ініціативи в 1760—1780 роках поруч з містом у селі Городниця (де він побудував собі палац, оздоблений А. Грушецьким) спорудили промислово-культурний центр з 85 будівель різного призначення, що утворювали 3 окремі зони: адміністративну, виробничу, навчальну (пізніше увійшли в межі Гродно).
У передмістях Гродно заснував фабрики: суконну, шовкову, полотняну, мереживну, панчішну, капелюшну, каретну, шовкових поясів, ігрових карт, збройну, шкіряну, а також завод залізних і мідних виробів. Однак, як і більшість тогочасних підприємств, працювали вони з малим прибутком або навіть зі збитками.
Сільське господарство
Значну увагу приділяв землеробству. Для вивчення способів збільшення врожайності сільськогосподарських культур направив свого однодумця Давнаровича в Англію вивчати агратэхніку. Щоб підняти рівень тваринництва, закуповував породисті види тварин. Але аграрна реформа, проведена ним у Шавельскій економії, базувалася на посиленні панщини, що викликало невдоволення селян, а в 1769 році навіть повстання.
Освіта
З наміром розширення освіти в краї заснував у Гродно кадетський корпус, торговельну, землемірну, медичну й інші школи. У медичній школі на кошти А. Тизенгауза і пожалування Понятовського була створена бібліотека спеціальної літератури. Після ліквідації цієї школи її книгозбір відійшов до Головної школи у Вільнюсі.
Культурна діяльність
Антоній Тизенгауз був не тільки великим фінансистом і адміністратором, але досить освіченою і культурною людиною свого часу. Заснувавши десятки мануфактур і навчальних закладів, він створив свій театр, у який запрошував балетмейстерів, іноземних артистів, музикантів, співаків і хореографів, зокрема братів Г. і Л. Петинети з Неаполя.
Для підготовки власних артистів із кріпаків А. Тизенгауз створив театральну школу. У 1772 році він послав для навчання за кордон придворного капельмейстера А. Сітанського. Учнями в театральну школу найчастіше приймали дітей кріпосних селян з його маєтків.
Театр, який починався з невеликого ансамблю інструментів та вокалістів, до 1778 року досяг високого професійного рівня і став багатопрофільний. На його сценах ставилися опери А. Гретри «Магніфік», комедії П. Бомарше «Севільський цирульник» та інших.
Придворний оркестр, так звана капела Тизенгауза, належав до найбільших і найкращих за професійним рівні колективів подібного характеру в ВКЛ і славився за її межами. Так, у 1780 році ця капэля була ангажоване в Національний театр у Варшаві.
Після відставки А. Тизенгауза театральна школа, балетна трупа і частина капели були переведені в Постави.
У 1775 році А. Тизенгауз придбав у Вільно друкарню, яку до того мав Мартин Почобут-Одляницкий. У цій друкарні видавалися підручники, календарі, журнал «Gazety Wileńskie» («Вільнюські газети»). У 1775—1776 роках А. Тизенгауз організував першу друкарню в Гродно і був одним з її орендарів. Частина обладнання була взята з Віленськіої друкарні, решта закуплено в Кенігсберзі. Перші видання друкарні вийшли на початку 1776 року. Тут друкувалися оригінальна і перекладна література, наукові роботи, підручники, старослов'янські, польські, латинські молитовники, «господарський Календар», «Литовський вісник», офіційні документи та інші, а також перше на Білорусі періодичне видання, ініціатором якого був Тизенгауз, «Gazeta Grodzieńska»(«Гродненська газета»). Друкарня існувала до 1802 року.
Тизенгаузу були близькі і зрозумілі ідеї Просвітництва. У театрі він бачив не джерело заробітку, а засіб освіти, інструмент виправлення вдачі і встановлення рідної мови. Свої дії він виправдовував турботою про цивілізацію тутешнього краю. Думки, висловлені їм про виховну роль театру, були співзвучні положенням французьких просвітителів, особливо Д. Дідро. Але на відміну від останнього він вважав, що театр існує лише для привілейованої частини суспільства, широких кіл знаті, а не для міщан, ремісників, торговців і неписьменних селян. Тому його театр не став загальнодоступним, загальнонаціональному. Щоб надати своїм починанням певну вагомість, Тизенгауз вів листування з Ж. Ж. Руссо і пропонував йому переїхати в Гродно або в Біловезьку пущу.
Закінчення життя
Невдала господарська політика (нерентабельність багатьох мануфактур), підступи магнатів, незадоволених активною діяльністю Тизенгауза, спричинилося до його усунення у 1780 році від управління економією.
Останні роки життя провів у Поставах. Поховали графа в фамільному склепі в Жалудоцьколму костелі.
Пам'ять
У 2007 році в Гродно урочисто відкрили міську скульптуру Жанну Емануелю Жыліберу, керівнику медичної академії, відкриту Антонієм Тизенгаузом, а також скульптуру Джузеппе Сакко, архітектору, який будував район Городниця.
Пам'ятник Антонію Тизенгаузу встановлений в Гродненському Фарному костелі, його ім'ям названо площу в Гродно.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1028749562 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 195.
- NUKAT — 2002.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 281.
- Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 224.
Література
- Тызенгаўз Антоній // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч / Рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З.Э. Герасімовіч. – Мн.: БелЭн, 2006. – 792 с.: іл. С. 677-678. , (т. 2)
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 16: Трыпалі — Хвіліна / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мн.: БелЭн, 2003. — Т. 16. — С. 331—332. — 576 с. — 10 000 экз. — (Т. 16), с. 72.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Antoni Tyzenhaus |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antonij Tizengauz 1733 Novoyelnya teper smt v Dyatlovskomu r ni Grodnenskoyi obl 31 bereznya 1785 grodnenskij starosta pri Stanislavi Ponyatovskomu Vidomij mecenat Antonij TizengauzNarodivsya1733 1 4 Novoyelnya Novogrudskij povit Novogrudske voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaPomer31 bereznya 1785 1785 03 31 1 2 3 Varshava Rich Pospolita 1 PohovannyadKrayina Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaDiyalnistpolitikAlma materVilnyuskij universitetPosadaPidskarbij nadvirnij Litovskij 3 Velikij pisar Litovskij 5 Konyushij velikij Litovskij 6 d posol Sejmu Rechi Pospolitoyi d d Q65720369 i Q65728973 RidTizengauzenBatkoQ66778039 MatiQ66778041 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Volodiv Kamenskim klyuchem Grodnenskij povit mistechkami Yatvesk Iv ye Novoyelnya i Zheludok mav palac u Vilnyusi ryad budivel v Grodno Trimav Grodnenske starostvo administrator korolivskih ekonomij u Velikomu Knyazivstvi Litovskomu Zusillyami Antoniya Tizengauza v Grodno stala miscem roboti riznih derzhavnih ustanov Skarbovoyi komisiyi Verhovnogo Tribunalu asesarskogo sudu Zasnuvav v misti i jogo okolicyah ryad manufaktur sukonnu polotnyanu zbrojovu panchishnu karetnu i t d Nim zhe buv vidkritij pershij v misti teatr BiografiyaIz shlyahetskogo rodu Tizengauziv sin Benedikta starosti shmeltinskogo i Anni z Byaganskih Z 1757 roku pidstarosta grodnenskij v 1761 roci obiravsya poslom na sejm vid Grodnenskogo povitu Protyagom 1765 1785 rokiv obijmav posadu pidskarbiya nadvirnogo litovskogo Starosta grodnenskij Virishiv uporyadkuvati Grodno na zrazok stolici derzhavi Z jogo iniciativi v 1760 1780 rokah poruch z mistom u seli Gorodnicya de vin pobuduvav sobi palac ozdoblenij A Grusheckim sporudili promislovo kulturnij centr z 85 budivel riznogo priznachennya sho utvoryuvali 3 okremi zoni administrativnu virobnichu navchalnu piznishe uvijshli v mezhi Grodno U peredmistyah Grodno zasnuvav fabriki sukonnu shovkovu polotnyanu merezhivnu panchishnu kapelyushnu karetnu shovkovih poyasiv igrovih kart zbrojnu shkiryanu a takozh zavod zaliznih i midnih virobiv Odnak yak i bilshist togochasnih pidpriyemstv pracyuvali voni z malim pributkom abo navit zi zbitkami Silske gospodarstvo Znachnu uvagu pridilyav zemlerobstvu Dlya vivchennya sposobiv zbilshennya vrozhajnosti silskogospodarskih kultur napraviv svogo odnodumcya Davnarovicha v Angliyu vivchati agratehniku Shob pidnyati riven tvarinnictva zakupovuvav porodisti vidi tvarin Ale agrarna reforma provedena nim u Shavelskij ekonomiyi bazuvalasya na posilenni panshini sho viklikalo nevdovolennya selyan a v 1769 roci navit povstannya Osvita Z namirom rozshirennya osviti v krayi zasnuvav u Grodno kadetskij korpus torgovelnu zemlemirnu medichnu j inshi shkoli U medichnij shkoli na koshti A Tizengauza i pozhaluvannya Ponyatovskogo bula stvorena biblioteka specialnoyi literaturi Pislya likvidaciyi ciyeyi shkoli yiyi knigozbir vidijshov do Golovnoyi shkoli u Vilnyusi Kulturna diyalnist Hudozhnik Ya Rustem 1819 Antonij Tizengauz buv ne tilki velikim finansistom i administratorom ale dosit osvichenoyu i kulturnoyu lyudinoyu svogo chasu Zasnuvavshi desyatki manufaktur i navchalnih zakladiv vin stvoriv svij teatr u yakij zaproshuvav baletmejsteriv inozemnih artistiv muzikantiv spivakiv i horeografiv zokrema brativ G i L Petineti z Neapolya Dlya pidgotovki vlasnih artistiv iz kripakiv A Tizengauz stvoriv teatralnu shkolu U 1772 roci vin poslav dlya navchannya za kordon pridvornogo kapelmejstera A Sitanskogo Uchnyami v teatralnu shkolu najchastishe prijmali ditej kriposnih selyan z jogo mayetkiv Teatr yakij pochinavsya z nevelikogo ansamblyu instrumentiv ta vokalistiv do 1778 roku dosyag visokogo profesijnogo rivnya i stav bagatoprofilnij Na jogo scenah stavilisya operi A Gretri Magnifik komediyi P Bomarshe Sevilskij cirulnik ta inshih Pridvornij orkestr tak zvana kapela Tizengauza nalezhav do najbilshih i najkrashih za profesijnim rivni kolektiviv podibnogo harakteru v VKL i slavivsya za yiyi mezhami Tak u 1780 roci cya kapelya bula angazhovane v Nacionalnij teatr u Varshavi Pislya vidstavki A Tizengauza teatralna shkola baletna trupa i chastina kapeli buli perevedeni v Postavi U 1775 roci A Tizengauz pridbav u Vilno drukarnyu yaku do togo mav Martin Pochobut Odlyanickij U cij drukarni vidavalisya pidruchniki kalendari zhurnal Gazety Wilenskie Vilnyuski gazeti U 1775 1776 rokah A Tizengauz organizuvav pershu drukarnyu v Grodno i buv odnim z yiyi orendariv Chastina obladnannya bula vzyata z Vilenskioyi drukarni reshta zakupleno v Kenigsberzi Pershi vidannya drukarni vijshli na pochatku 1776 roku Tut drukuvalisya originalna i perekladna literatura naukovi roboti pidruchniki staroslov yanski polski latinski molitovniki gospodarskij Kalendar Litovskij visnik oficijni dokumenti ta inshi a takozh pershe na Bilorusi periodichne vidannya iniciatorom yakogo buv Tizengauz Gazeta Grodzienska Grodnenska gazeta Drukarnya isnuvala do 1802 roku Tizengauzu buli blizki i zrozumili ideyi Prosvitnictva U teatri vin bachiv ne dzherelo zarobitku a zasib osviti instrument vipravlennya vdachi i vstanovlennya ridnoyi movi Svoyi diyi vin vipravdovuvav turbotoyu pro civilizaciyu tuteshnogo krayu Dumki vislovleni yim pro vihovnu rol teatru buli spivzvuchni polozhennyam francuzkih prosvititeliv osoblivo D Didro Ale na vidminu vid ostannogo vin vvazhav sho teatr isnuye lishe dlya privilejovanoyi chastini suspilstva shirokih kil znati a ne dlya mishan remisnikiv torgovciv i nepismennih selyan Tomu jogo teatr ne stav zagalnodostupnim zagalnonacionalnomu Shob nadati svoyim pochinannyam pevnu vagomist Tizengauz viv listuvannya z Zh Zh Russo i proponuvav jomu pereyihati v Grodno abo v Bilovezku pushu Zakinchennya zhittya Nevdala gospodarska politika nerentabelnist bagatoh manufaktur pidstupi magnativ nezadovolenih aktivnoyu diyalnistyu Tizengauza sprichinilosya do jogo usunennya u 1780 roci vid upravlinnya ekonomiyeyu Ostanni roki zhittya proviv u Postavah Pohovali grafa v familnomu sklepi v Zhaludockolmu kosteli Pam yatU 2007 roci v Grodno urochisto vidkrili misku skulpturu Zhannu Emanuelyu Zhyliberu kerivniku medichnoyi akademiyi vidkritu Antoniyem Tizengauzom a takozh skulpturu Dzhuzeppe Sakko arhitektoru yakij buduvav rajon Gorodnicya Pam yatnik Antoniyu Tizengauzu vstanovlenij v Grodnenskomu Farnomu kosteli jogo im yam nazvano ploshu v Grodno PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1028749562 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 195 d Track Q123243396 NUKAT 2002 d Track Q11789729 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 281 d Track Q123243396 Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1386 1795 za red J Wolff Krakow 1885 S 224 d Track Q123243396Literatura Tyzengayz Antonij Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t T 2 Kadecki korpus Yackevich Redkal G P Pashkoy gal red i insh Mast Z E Gerasimovich Mn BelEn 2006 792 s il S 677 678 ISBN 985 11 0315 2 ISBN 985 11 0378 0 t 2 Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 16 Trypali Hvilina Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2003 T 16 S 331 332 576 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0263 6 T 16 s 72 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Antoni Tyzenhaus