Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Королівські ліси (або заповідні ліси; англ. Forest, Royal Forest) — лісові масиви у середньовічній Європі, що перебували у власності королів й були об’єктом особливого феодального лісового права, яке характеризувалось вкрай суворими санкціями за утискання прав монарха на полювання та розпорядження лісовими ресурсами. Найбільшого розвитку інституція королівських заповідних лісів отримала в Англії кінця XI — початку XIII століть.
Виникнення
В Англії правова система королівського лісу була одним з небагатьох нових інститутів, введених у країні після нормандського завоювання, які торкнулись практично усього англійського суспільства. У пізньому англосаксонському періоді також існували ліси, що належали королю, а Канут Великий встановлював покарання за полювання у його заповідниках, однак англосаксонська держава не виділяла лісове право як самостійну галузь права. У період англо-нормандської монархії відносини щодо лісу перетворились на абсолютно особливий інститут, виведений з системи звичаєвого права й регулювався винятково королівськими вказівками. З самого початку лісове право Англії відзначалось жорстокими покараннями за порушення королівських указів стосовно лісу. За свідченням Англосаксонського часопису, Вільгельм Завойовник встановив, що за убивство оленя у королівському лісі належало засліпити злочинця. Покарання стали жорстокішими за Вільгельма II та його наступників. Важливість лісового права була настільки великою, що під час перевидання Великої хартії вольностей у 1217 році її положення, що стосувались заповідних лісів, були виділені в окремий закон — Лісову хартію Генріха III.
Королівське полювання
Особливий статус королівських лісів був пов’язаний з тим, що полювання було основною розвагою короля і нормандської аристократії у проміжках між військовими походами й клопотами з управління країною.
Саме з метою збереження тваринного світу англійських лісів для полювання та розваг короля й було розроблено окреме і досить жорстоке за своїми санкціями лісове право. Об’єктами королівського полювання (тваринами королівського лісу (англ. beasts of the Forest), як іменували їх середньовічні джерела) було досить обмежене коло тварин: олень, лань, сарна й вепр.
Барони у власних лісах, а також деякі особи, що отримали особливий дозвіл монарха, могли полювати на лисиць, вовків, куниць, зайців, кролів та іншу дрібну дичину, а також фазанів та куріпок, однак чотири види тварин королівського полювання мали залишатись недоторканими.
За Едуарда III з цього переліку королівських тварин було виключено сарну, яку розглядали як конкурентний вид у відношенні до популяцій благородних оленів. Хоча на вепра мав право полювати тільки король й випадки дарування таких привілеїв іншим особам не відомі, свиня дика як вид в Англії була цілковито винищена ще до завершення XIII століття.
З іншого боку, чисельність вовків у XII столітті була настільки високою, що королі утримували цілий штат єгерів і мисливців для винищення цих хижаків, і за голову убитого вовка належала нагорода. В результаті за кілька століть вовки також цілком зникли з лісів Англії.
Звичайним способом полювання короля й аристократії у середньовічній Англії було полювання з псами. Зграю собак очолювала міцна , яка знаходила і починала переслідування здобичі з її лігва та уводила за собою решту. За нею йшли кілька борзих, що орієнтувались, в основному, зором, й велика кількість інших гончих псів, що йшли слідом здобичі. Організацією полювання монарха займався цілий штат службовців: лісничі, єгері, загонщики, . На території лісового масиву король, зазвичай, мав свій маєток чи досить місткий мисливський будинок, звідки він також міг керувати країною та де іноді проходили засідання .
На чолі усього штату королівських слуг, що займались полюванням, стояв хранитель королівського лісу, який призначався, часто з аристократів, до кожного лісових масивів Англії. Йому також підпорядковувались посадові особи, відповідальні за підтримання порядку в заповідних лісах: агістери, що займались збиранням платежів за випас селянами своєї худоби у королівському лісі, рейнджери, які виконували поліцейські функції за плату, та сержанти, які контролювали додержання законів короля у лісах за надання їм земельної ділянки. Окрім того, існували інспектори, що встановлювали кордони королівського лісу та займались конфліктами із земельних прав з селянами.
Територія
До поняття «королівського лісу» включались не лише власне лісові масиви, але й пустоші, луки й заболочені території, де могли харчуватись олені й інші об’єкти королівського полювання. На землях, оголошених заповідником, також могли знаходитись житлові поселення, аж до невеликих міст, які опинялись таким чином під дією лісового права. Території, виділені під королівські ліси, розташовувались у всіх частинах країни. Їх площа неухильно зростала у період правління Нормандської династії й досягла піку за Генріха II, коли територія заповідних лісів склала близько третини загальної площі Англії . Згодом, під тиском аристократії, невдоволеної вилученням такої кількості земель для особистих цілей короля, та через потреби англійських монархів у грошових коштах для ведення війн у Франції, що різко зросли, значна частина королівського лісу була повернута за винагороду баронам чи переведена у розряд територій звичаєвого права. Однак ще за часів правління Річарда I та його найближчих наступників зберігалась практика оголошення заповідним лісом крупних територій, що призводило до вигнання жителів сіл та розграбування селянських господарств. Найбільш відомий приклад Нью-Фореста, величезної території у південному Гемпширі, проголошеної королівським лісом ще 1079 року. Під дією лісового права перебували цілком графство Ессекс, а від Лінкольнширу до Темзи тягнувся майже безперервний ланцюг заповідників (, Ратленд, Гантінгдон, Рокінгем, , Вайтвуд, , ). Крупним лісовим масивом був Віндзорський ліс на південний захід від Лондона й Шервудський ліс у Ноттінгемширі. З усіх англійських графств лише у Норфолку, Саффолку й Кенті не існувало королівських лісів.
Право королівського лісу
Лісове право регулювалось винятково законами короля, а не звичаєвим правом Англії. Це дозволяло сучасникам говорити, що стосовно королівських лісів не існує абсолютної справедливості, а лише справедливість за законами про ліс. Загальним принципом лісового права у середньовічній Англії була заборона будь-якого приниження прав короля стосовно його заповідників. Тваринний світ і його середовище проживання перебували під особливим захистом короля. Полювання, а також вирубка лісу або чагарників, були категорично заборонені. Селяни, що проживали на території королівських лісів, мали деякі привілеї: вони могли пасти свою худобу в лісах упродовж всього року, окрім періоду окоту оленів: два тижні до і після літнього сонцестояння, за умови сплати невеликого платежу (паннаж), що збирався королівськими чиновниками. Селяни також могли збирати сухостій для опалення й ремонту свого житла. Однак будь-яке інше зазіхання на рослинний і тваринний світ королівського лісу жорстко каралось державою. Було заборонено загороджувати ділянки для пасовищ чи зводити будівлі в межах лісу, розчищати ліс для пахоти і просто рубати дерева або чагарники. Селянин не міг мати при собі на території лісу лук, стріли та будь-яку іншу зброю, а у його собаки мали бути вирвані кігті на передніх лапах, щоб вона не могла переслідувати здобич.
У Вудстокській асизі 1184 року, першій збірці законів англійських королів з лісового права, міститься комплекс заходів проти завдання збитків королівського лісу. Окрім лісів, що перебувають у безпосередній власності короля, під дію лісових законів частково підпадали також будь-які лісові масиви в Англії, в тому числі й ті, що належали баронам і перебували у громадській власності: їхні власники не могли полювати на оленів, кабанів і деяких інших представників тваринного світу лісів під страхом крупного штрафу на користь короля. У разі знаходження костей чи м’яса оленя або іншої тварини королівського лісу жителі чотирьох окільних сіл мали негайно провести розслідування, встановити винуватця та ув’язнити його до чергової сесії королівського суду. Якщо заарештованому вдалось вижити в очікуванні суду, він міг бути засуджений до штрафу, розмір якого був абсолютно довільним, тюремному ув’язненню на тривалий термін, вигнанню й конфіскації усієї його власності, засліплення чи страти. Якщо злочинця не було знайдено, провина лягала на жителів окільних сіл, які сплачували величезний штраф або могли бути позбавлені вільного статусу й перетворені на віланів. Штрафами карались і ті службовці королівського лісу, неналежне виконання обов’язків яких призвело до збитку для тваринного й рослинного світу заповіднику. Лише після затвердження Великої хартії вольностей у 1215 році та Лісової хартії у 1217 році санкції за завдання збитку королівським лісам були знижені, і страта як покарання за полювання без дозволу припинила застосовуватись.
Для виконання законів про ліс і покарання злочинців існувала ціла система спеціальних судів :
- Суд арешту (англ. Court of attachment), що засідав кожні сорок днів під головуванням хранителя лісу чи його заступника, який ініціював судове розслідування злочинів проти лісу, реєстрував заарештованих звинувачуваних й визначав, до якої інстанції необхідно направити дану справу.
- Суд відносин (англ. Court of regard), який розглядав справи про порушення закону про обов’язкове позбавлення собак кігтів.
- Свейнмот (англ. Swainmote), що засідав три рази на рік за участю практично всіх судових і поліцейських службовців королівського лісу і розглядав питання випасу селянами худоби у заповідниках та сплати відповідного платежу (паннажу).
- Виїзний суд (англ. Court of eyre) — вища судова інстанція у справах лісового права, що засідав раз на три роки під головуванням спеціальних суддів виїзних сесій, які виносили вироки у злочинах проти прав короля стосовно заповідних лісів.
Дані судові органи склались лише наприкінці високого Середньовіччя, у більш ранні періоди, коли територія королівського лісу була максимальною, а правові норми — найбільш жорсткими, окремі суди для кожної категорії справ ще не склались, а засідання судових колегій були більш регулярними. У деяких королівських лісах упродовж всієї історії їх існування один судовий орган виконував функції кількох. Зі зниженням значення лісового права в Англії суди у справах королівських лісів розформовувались. У 1817 році було скасовано пост виїзного судді.
Фінансове значення. Межі закону
Завдяки великим штрафам, що накладались на порушників законів про ліс, королівські заповідники у XI—XIII століттях відігравали велику роль для фінансування державних видатків. У 1176 році в одному лише Гемпширі за злочини проти королівського лісу було засуджено понад сотню чоловік, а сума стягнутих штрафів і платежів за вигул худоби перевищила 2000 фунтів стерлінгів. Наприкінці XII століття доля надходжень від заповідних лісів становила 9,8 % прибутків королівської казни. Істотне значення ліси мали також як джерело матеріалу для будівництва морського флоту, культових споруд, королівських палаців і замків. Нарешті, звірина була одним з найважливіших продуктів харчування аристократії й короля.
Незважаючи на всю жорстокість законів про королівський ліс, застосування їх на практиці не завжди було послідовним. Багато службовців королівського лісу, які були такими самими утримувачами земель, як і інші дрібні лицарі, сержанти чи лісової округи, не завжди виконували суворі постанови короля й часто затуляли очі на невеликі проступки проти лісового права.
Еволюція інституту королівського лісу
Зловживання королями своїми правами стосовно лісів, вилучення крупних територій під дією лісового права й обмеження можливостей аристократії в галузі полювання та експлуатації лісових ресурсів вели до зростання невдоволення англійських баронів і лицарів. Вимоги обмеження королівських прерогатив у галузі лісового права стали одним з основних пунктів програми масового руху аристократії на початку XIII століття проти короля Іоанна Безземельного, що завершився затвердженням «Великої хартії вольностей» у 1215 році. Цей документ, зокрема, обмежив повноваження судів з лісового права стосовно осіб, що безпосередньо не проживали на території королівських лісів, анулював всі акти короля Іоанна про організацію нових заповідників та започаткував спеціальні комісії з лицарів графств для розслідування зловживань королівських суддів та інших чиновників короля у галузі лісового права. У 1217 році закони про королівські ліси були виділені в окремий документ — «Лісову хартію» Генріха III. «Лісова хартія» ще більше обмежила права короля на започаткування заповідників, вказала вивести зі сфери дії лісового права ліси, що перебувають поза королівським доменом, заборонила карати за порушення прав полювання стратою й розширила права підданих на користування лісовими ресурсами. Едуард I продовжив практику обмеження королівської прерогативи у сфері лісового права, затвердивши 1299 року «Ордонанс про ліс», яким було скасовано найбільш явні зловживання королівських чиновників й проведено ревізію всіх заповідників. У 1299—1300 роках багато лісів було виведено зі сфери дії лісового права, площа королівських заповідників істотно зменшилась.
До кінця Середньовіччя інститут заповідних лісів став архаїчним, а закони про покарання за полювання без дозволу стали застосовуватись рідше. У Тюдорівський період лісове право застосовувалось, головним чином, з метою збереження стройового лісу. Останньої спроби відродження чинності лісових законів з метою збирання коштів з населення було вжито Карлом I у 1635 році, коли інші способи сплати видатків короля були вичерпані. Останнє засідання виїзних судів лісового права відбулось у 1670 році. Тим не менше, ліси, що перебували у королівській власності, збереглись донині. Наприкінці XVIII — початку XIX століття площа англійських лісів навіть дещо збільшилась за рахунок нових посадок, які планувалось використовувати як ресурс корабельної деревини. У 1810 році було створено Комісію у справах лісів та земельних прибутків, в управління якої перейшли заповідні ліси Англії. У 1919 році її було перетворено на Лісову комісію Великої Британії. Нині під управлінням та охороною Лісової комісії перебуває 772 000 гектарів лісових масивів. Деякі колишні королівські ліси (Нью-Форест, Дартмур, , ) були перетворені на національні парки.
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 4 вересня 2011.
- Poole, A. L. From Domesday Book to Magna Carta 1087—1216. — Oxford, 1956,
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2010. Процитовано 4 вересня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Blackstone, W. Commentaries on the Law of England. — Chicago, 1979. — 4 т. , , ,
- Архівована копія. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 січня 2011. Процитовано 4 вересня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Велика хартія вольностей
- Poole, A. L. From Domesday Book to Magna Carta 1087—1216. — Oxford, 1956,
- Stenton, F. Anglo-Saxon England. — Oxford, 1971,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivski lisi abo zapovidni lisi angl Forest Royal Forest lisovi masivi u serednovichnij Yevropi sho perebuvali u vlasnosti koroliv j buli ob yektom osoblivogo feodalnogo lisovogo prava yake harakterizuvalos vkraj suvorimi sankciyami za utiskannya prav monarha na polyuvannya ta rozporyadzhennya lisovimi resursami Najbilshogo rozvitku instituciya korolivskih zapovidnih lisiv otrimala v Angliyi kincya XI pochatku XIII stolit ViniknennyaV Angliyi pravova sistema korolivskogo lisu bula odnim z nebagatoh novih institutiv vvedenih u krayini pislya normandskogo zavoyuvannya yaki torknulis praktichno usogo anglijskogo suspilstva U piznomu anglosaksonskomu periodi takozh isnuvali lisi sho nalezhali korolyu a Kanut Velikij vstanovlyuvav pokarannya za polyuvannya u jogo zapovidnikah odnak anglosaksonska derzhava ne vidilyala lisove pravo yak samostijnu galuz prava U period anglo normandskoyi monarhiyi vidnosini shodo lisu peretvorilis na absolyutno osoblivij institut vivedenij z sistemi zvichayevogo prava j regulyuvavsya vinyatkovo korolivskimi vkazivkami Z samogo pochatku lisove pravo Angliyi vidznachalos zhorstokimi pokarannyami za porushennya korolivskih ukaziv stosovno lisu Za svidchennyam Anglosaksonskogo chasopisu Vilgelm Zavojovnik vstanoviv sho za ubivstvo olenya u korolivskomu lisi nalezhalo zaslipiti zlochincya Pokarannya stali zhorstokishimi za Vilgelma II ta jogo nastupnikiv Vazhlivist lisovogo prava bula nastilki velikoyu sho pid chas perevidannya Velikoyi hartiyi volnostej u 1217 roci yiyi polozhennya sho stosuvalis zapovidnih lisiv buli vidileni v okremij zakon Lisovu hartiyu Genriha III Korolivske polyuvannyakolishni korolivski mislivski ugiddya v suchasnomu NPP Nyu Forest Osoblivij status korolivskih lisiv buv pov yazanij z tim sho polyuvannya bulo osnovnoyu rozvagoyu korolya i normandskoyi aristokratiyi u promizhkah mizh vijskovimi pohodami j klopotami z upravlinnya krayinoyu Same z metoyu zberezhennya tvarinnogo svitu anglijskih lisiv dlya polyuvannya ta rozvag korolya j bulo rozrobleno okreme i dosit zhorstoke za svoyimi sankciyami lisove pravo Ob yektami korolivskogo polyuvannya tvarinami korolivskogo lisu angl beasts of the Forest yak imenuvali yih serednovichni dzherela bulo dosit obmezhene kolo tvarin olen lan sarna j vepr Baroni u vlasnih lisah a takozh deyaki osobi sho otrimali osoblivij dozvil monarha mogli polyuvati na lisic vovkiv kunic zajciv kroliv ta inshu dribnu dichinu a takozh fazaniv ta kuripok odnak chotiri vidi tvarin korolivskogo polyuvannya mali zalishatis nedotorkanimi Za Eduarda III z cogo pereliku korolivskih tvarin bulo viklyucheno sarnu yaku rozglyadali yak konkurentnij vid u vidnoshenni do populyacij blagorodnih oleniv Hocha na vepra mav pravo polyuvati tilki korol j vipadki daruvannya takih privileyiv inshim osobam ne vidomi svinya dika yak vid v Angliyi bula cilkovito vinishena she do zavershennya XIII stolittya Z inshogo boku chiselnist vovkiv u XII stolitti bula nastilki visokoyu sho koroli utrimuvali cilij shtat yegeriv i mislivciv dlya vinishennya cih hizhakiv i za golovu ubitogo vovka nalezhala nagoroda V rezultati za kilka stolit vovki takozh cilkom znikli z lisiv Angliyi Zvichajnim sposobom polyuvannya korolya j aristokratiyi u serednovichnij Angliyi bulo polyuvannya z psami Zgrayu sobak ocholyuvala micna yaka znahodila i pochinala peresliduvannya zdobichi z yiyi ligva ta uvodila za soboyu reshtu Za neyu jshli kilka borzih sho oriyentuvalis v osnovnomu zorom j velika kilkist inshih gonchih psiv sho jshli slidom zdobichi Organizaciyeyu polyuvannya monarha zajmavsya cilij shtat sluzhbovciv lisnichi yegeri zagonshiki Na teritoriyi lisovogo masivu korol zazvichaj mav svij mayetok chi dosit mistkij mislivskij budinok zvidki vin takozh mig keruvati krayinoyu ta de inodi prohodili zasidannya Na choli usogo shtatu korolivskih slug sho zajmalis polyuvannyam stoyav hranitel korolivskogo lisu yakij priznachavsya chasto z aristokrativ do kozhnogo lisovih masiviv Angliyi Jomu takozh pidporyadkovuvalis posadovi osobi vidpovidalni za pidtrimannya poryadku v zapovidnih lisah agisteri sho zajmalis zbirannyam platezhiv za vipas selyanami svoyeyi hudobi u korolivskomu lisi rejndzheri yaki vikonuvali policejski funkciyi za platu ta serzhanti yaki kontrolyuvali doderzhannya zakoniv korolya u lisah za nadannya yim zemelnoyi dilyanki Okrim togo isnuvali inspektori sho vstanovlyuvali kordoni korolivskogo lisu ta zajmalis konfliktami iz zemelnih prav z selyanami TeritoriyaSuchasnij vizit centr v Shervudi Do ponyattya korolivskogo lisu vklyuchalis ne lishe vlasne lisovi masivi ale j pustoshi luki j zabolocheni teritoriyi de mogli harchuvatis oleni j inshi ob yekti korolivskogo polyuvannya Na zemlyah ogoloshenih zapovidnikom takozh mogli znahoditis zhitlovi poselennya azh do nevelikih mist yaki opinyalis takim chinom pid diyeyu lisovogo prava Teritoriyi vidileni pid korolivski lisi roztashovuvalis u vsih chastinah krayini Yih plosha neuhilno zrostala u period pravlinnya Normandskoyi dinastiyi j dosyagla piku za Genriha II koli teritoriya zapovidnih lisiv sklala blizko tretini zagalnoyi ploshi Angliyi Zgodom pid tiskom aristokratiyi nevdovolenoyi viluchennyam takoyi kilkosti zemel dlya osobistih cilej korolya ta cherez potrebi anglijskih monarhiv u groshovih koshtah dlya vedennya vijn u Franciyi sho rizko zrosli znachna chastina korolivskogo lisu bula povernuta za vinagorodu baronam chi perevedena u rozryad teritorij zvichayevogo prava Odnak she za chasiv pravlinnya Richarda I ta jogo najblizhchih nastupnikiv zberigalas praktika ogoloshennya zapovidnim lisom krupnih teritorij sho prizvodilo do vignannya zhiteliv sil ta rozgrabuvannya selyanskih gospodarstv Najbilsh vidomij priklad Nyu Foresta velicheznoyi teritoriyi u pivdennomu Gempshiri progoloshenoyi korolivskim lisom she 1079 roku Pid diyeyu lisovogo prava perebuvali cilkom grafstvo Esseks a vid Linkolnshiru do Temzi tyagnuvsya majzhe bezperervnij lancyug zapovidnikiv Ratlend Gantingdon Rokingem Vajtvud Krupnim lisovim masivom buv Vindzorskij lis na pivdennij zahid vid Londona j Shervudskij lis u Nottingemshiri Z usih anglijskih grafstv lishe u Norfolku Saffolku j Kenti ne isnuvalo korolivskih lisiv Pravo korolivskogo lisuLisove pravo regulyuvalos vinyatkovo zakonami korolya a ne zvichayevim pravom Angliyi Ce dozvolyalo suchasnikam govoriti sho stosovno korolivskih lisiv ne isnuye absolyutnoyi spravedlivosti a lishe spravedlivist za zakonami pro lis Zagalnim principom lisovogo prava u serednovichnij Angliyi bula zaborona bud yakogo prinizhennya prav korolya stosovno jogo zapovidnikiv Tvarinnij svit i jogo seredovishe prozhivannya perebuvali pid osoblivim zahistom korolya Polyuvannya a takozh virubka lisu abo chagarnikiv buli kategorichno zaboroneni Selyani sho prozhivali na teritoriyi korolivskih lisiv mali deyaki privileyi voni mogli pasti svoyu hudobu v lisah uprodovzh vsogo roku okrim periodu okotu oleniv dva tizhni do i pislya litnogo soncestoyannya za umovi splati nevelikogo platezhu pannazh sho zbiravsya korolivskimi chinovnikami Selyani takozh mogli zbirati suhostij dlya opalennya j remontu svogo zhitla Odnak bud yake inshe zazihannya na roslinnij i tvarinnij svit korolivskogo lisu zhorstko karalos derzhavoyu Bulo zaboroneno zagorodzhuvati dilyanki dlya pasovish chi zvoditi budivli v mezhah lisu rozchishati lis dlya pahoti i prosto rubati dereva abo chagarniki Selyanin ne mig mati pri sobi na teritoriyi lisu luk strili ta bud yaku inshu zbroyu a u jogo sobaki mali buti virvani kigti na perednih lapah shob vona ne mogla peresliduvati zdobich U Vudstokskij asizi 1184 roku pershij zbirci zakoniv anglijskih koroliv z lisovogo prava mistitsya kompleks zahodiv proti zavdannya zbitkiv korolivskogo lisu Okrim lisiv sho perebuvayut u bezposerednij vlasnosti korolya pid diyu lisovih zakoniv chastkovo pidpadali takozh bud yaki lisovi masivi v Angliyi v tomu chisli j ti sho nalezhali baronam i perebuvali u gromadskij vlasnosti yihni vlasniki ne mogli polyuvati na oleniv kabaniv i deyakih inshih predstavnikiv tvarinnogo svitu lisiv pid strahom krupnogo shtrafu na korist korolya U razi znahodzhennya kostej chi m yasa olenya abo inshoyi tvarini korolivskogo lisu zhiteli chotiroh okilnih sil mali negajno provesti rozsliduvannya vstanoviti vinuvatcya ta uv yazniti jogo do chergovoyi sesiyi korolivskogo sudu Yaksho zaareshtovanomu vdalos vizhiti v ochikuvanni sudu vin mig buti zasudzhenij do shtrafu rozmir yakogo buv absolyutno dovilnim tyuremnomu uv yaznennyu na trivalij termin vignannyu j konfiskaciyi usiyeyi jogo vlasnosti zasliplennya chi strati Yaksho zlochincya ne bulo znajdeno provina lyagala na zhiteliv okilnih sil yaki splachuvali velicheznij shtraf abo mogli buti pozbavleni vilnogo statusu j peretvoreni na vilaniv Shtrafami karalis i ti sluzhbovci korolivskogo lisu nenalezhne vikonannya obov yazkiv yakih prizvelo do zbitku dlya tvarinnogo j roslinnogo svitu zapovidniku Lishe pislya zatverdzhennya Velikoyi hartiyi volnostej u 1215 roci ta Lisovoyi hartiyi u 1217 roci sankciyi za zavdannya zbitku korolivskim lisam buli znizheni i strata yak pokarannya za polyuvannya bez dozvolu pripinila zastosovuvatis Dlya vikonannya zakoniv pro lis i pokarannya zlochinciv isnuvala cila sistema specialnih sudiv Sud areshtu angl Court of attachment sho zasidav kozhni sorok dniv pid golovuvannyam hranitelya lisu chi jogo zastupnika yakij iniciyuvav sudove rozsliduvannya zlochiniv proti lisu reyestruvav zaareshtovanih zvinuvachuvanih j viznachav do yakoyi instanciyi neobhidno napraviti danu spravu Sud vidnosin angl Court of regard yakij rozglyadav spravi pro porushennya zakonu pro obov yazkove pozbavlennya sobak kigtiv Svejnmot angl Swainmote sho zasidav tri razi na rik za uchastyu praktichno vsih sudovih i policejskih sluzhbovciv korolivskogo lisu i rozglyadav pitannya vipasu selyanami hudobi u zapovidnikah ta splati vidpovidnogo platezhu pannazhu Viyiznij sud angl Court of eyre visha sudova instanciya u spravah lisovogo prava sho zasidav raz na tri roki pid golovuvannyam specialnih suddiv viyiznih sesij yaki vinosili viroki u zlochinah proti prav korolya stosovno zapovidnih lisiv Dani sudovi organi sklalis lishe naprikinci visokogo Serednovichchya u bilsh ranni periodi koli teritoriya korolivskogo lisu bula maksimalnoyu a pravovi normi najbilsh zhorstkimi okremi sudi dlya kozhnoyi kategoriyi sprav she ne sklalis a zasidannya sudovih kolegij buli bilsh regulyarnimi U deyakih korolivskih lisah uprodovzh vsiyeyi istoriyi yih isnuvannya odin sudovij organ vikonuvav funkciyi kilkoh Zi znizhennyam znachennya lisovogo prava v Angliyi sudi u spravah korolivskih lisiv rozformovuvalis U 1817 roci bulo skasovano post viyiznogo suddi Finansove znachennya Mezhi zakonuZavdyaki velikim shtrafam sho nakladalis na porushnikiv zakoniv pro lis korolivski zapovidniki u XI XIII stolittyah vidigravali veliku rol dlya finansuvannya derzhavnih vidatkiv U 1176 roci v odnomu lishe Gempshiri za zlochini proti korolivskogo lisu bulo zasudzheno ponad sotnyu cholovik a suma styagnutih shtrafiv i platezhiv za vigul hudobi perevishila 2000 funtiv sterlingiv Naprikinci XII stolittya dolya nadhodzhen vid zapovidnih lisiv stanovila 9 8 pributkiv korolivskoyi kazni Istotne znachennya lisi mali takozh yak dzherelo materialu dlya budivnictva morskogo flotu kultovih sporud korolivskih palaciv i zamkiv Nareshti zvirina bula odnim z najvazhlivishih produktiv harchuvannya aristokratiyi j korolya Nezvazhayuchi na vsyu zhorstokist zakoniv pro korolivskij lis zastosuvannya yih na praktici ne zavzhdi bulo poslidovnim Bagato sluzhbovciv korolivskogo lisu yaki buli takimi samimi utrimuvachami zemel yak i inshi dribni licari serzhanti chi lisovoyi okrugi ne zavzhdi vikonuvali suvori postanovi korolya j chasto zatulyali ochi na neveliki prostupki proti lisovogo prava Evolyuciya institutu korolivskogo lisuZlovzhivannya korolyami svoyimi pravami stosovno lisiv viluchennya krupnih teritorij pid diyeyu lisovogo prava j obmezhennya mozhlivostej aristokratiyi v galuzi polyuvannya ta ekspluataciyi lisovih resursiv veli do zrostannya nevdovolennya anglijskih baroniv i licariv Vimogi obmezhennya korolivskih prerogativ u galuzi lisovogo prava stali odnim z osnovnih punktiv programi masovogo ruhu aristokratiyi na pochatku XIII stolittya proti korolya Ioanna Bezzemelnogo sho zavershivsya zatverdzhennyam Velikoyi hartiyi volnostej u 1215 roci Cej dokument zokrema obmezhiv povnovazhennya sudiv z lisovogo prava stosovno osib sho bezposeredno ne prozhivali na teritoriyi korolivskih lisiv anulyuvav vsi akti korolya Ioanna pro organizaciyu novih zapovidnikiv ta zapochatkuvav specialni komisiyi z licariv grafstv dlya rozsliduvannya zlovzhivan korolivskih suddiv ta inshih chinovnikiv korolya u galuzi lisovogo prava U 1217 roci zakoni pro korolivski lisi buli vidileni v okremij dokument Lisovu hartiyu Genriha III Lisova hartiya she bilshe obmezhila prava korolya na zapochatkuvannya zapovidnikiv vkazala vivesti zi sferi diyi lisovogo prava lisi sho perebuvayut poza korolivskim domenom zaboronila karati za porushennya prav polyuvannya stratoyu j rozshirila prava piddanih na koristuvannya lisovimi resursami Eduard I prodovzhiv praktiku obmezhennya korolivskoyi prerogativi u sferi lisovogo prava zatverdivshi 1299 roku Ordonans pro lis yakim bulo skasovano najbilsh yavni zlovzhivannya korolivskih chinovnikiv j provedeno reviziyu vsih zapovidnikiv U 1299 1300 rokah bagato lisiv bulo vivedeno zi sferi diyi lisovogo prava plosha korolivskih zapovidnikiv istotno zmenshilas Do kincya Serednovichchya institut zapovidnih lisiv stav arhayichnim a zakoni pro pokarannya za polyuvannya bez dozvolu stali zastosovuvatis ridshe U Tyudorivskij period lisove pravo zastosovuvalos golovnim chinom z metoyu zberezhennya strojovogo lisu Ostannoyi sprobi vidrodzhennya chinnosti lisovih zakoniv z metoyu zbirannya koshtiv z naselennya bulo vzhito Karlom I u 1635 roci koli inshi sposobi splati vidatkiv korolya buli vicherpani Ostannye zasidannya viyiznih sudiv lisovogo prava vidbulos u 1670 roci Tim ne menshe lisi sho perebuvali u korolivskij vlasnosti zbereglis donini Naprikinci XVIII pochatku XIX stolittya plosha anglijskih lisiv navit desho zbilshilas za rahunok novih posadok yaki planuvalos vikoristovuvati yak resurs korabelnoyi derevini U 1810 roci bulo stvoreno Komisiyu u spravah lisiv ta zemelnih pributkiv v upravlinnya yakoyi perejshli zapovidni lisi Angliyi U 1919 roci yiyi bulo peretvoreno na Lisovu komisiyu Velikoyi Britaniyi Nini pid upravlinnyam ta ohoronoyu Lisovoyi komisiyi perebuvaye 772 000 gektariv lisovih masiviv Deyaki kolishni korolivski lisi Nyu Forest Dartmur buli peretvoreni na nacionalni parki Primitki Arhiv originalu za 8 lyutogo 2007 Procitovano 4 veresnya 2011 Poole A L From Domesday Book to Magna Carta 1087 1216 Oxford 1956 ISBN 978 0 19 821707 7 Arhiv originalu za 26 veresnya 2010 Procitovano 4 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Blackstone W Commentaries on the Law of England Chicago 1979 4 t ISBN 0 226 05538 8 ISBN 0 226 05541 8 ISBN 0 226 05543 4 ISBN 0 226 05545 0 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 3 veresnya 2011 Procitovano 4 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 sichnya 2011 Procitovano 4 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaVelika hartiya volnostej Poole A L From Domesday Book to Magna Carta 1087 1216 Oxford 1956 ISBN 978 0 19 821707 7 Stenton F Anglo Saxon England Oxford 1971 ISBN 978 0 19 821716 9