Корнеліс де Вос

Корнеліс де Вос (нід. Cornelis de Vos; 1584, Гюлст — 1651, Антверпен) — художник з Південних Нідерландів доби бароко.

Корнеліс де Вос
нід. Cornelis de Vos
Корнеліс де Вос, офорт ван Дейка
При народженні	нід. Cornelis de Vos
Народження	1584(1584) Гюлст, Зеландія, Нідерланди
Смерть	9 травня 1651(1651-05-09)
	Антверпен
Національність	фламандець
Країна	Південні (Іспанські) Нідерланди
Жанр	побутовий жанр, портрет, релігійна і алегорична композиція
Навчання	учень Девіда Реміуса, антверпенська майстерня П. П. Рубенса
Діяльність	художник, рисувальник
Напрямок	фламандське бароко
Роки творчості	1599—1650
Вплив	Пітер Пауль Рубенс
Член	Антверпенська гільдія святого Луки^[d]
Твори	релігійна і алегорична композиція, побутовий жанр, портрет
Брати, сестри	^d^[1] і ^d
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей Прадо, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен^[2], Королівський музей витончених мистецтв, Музей витончених мистецтв, ^d, Музей Маєра ван дер Берга, ^d, ^d, Музей історії мистецтв, ^d, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, ^d, Баварські державні колекції картин, Берлінська картинна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Музей герцога Антона Ульріха, Смітсонівський музей американського мистецтва, Художній музей Північної Кароліни, Детройтський інститут мистецтв, ^d, Бостонський музей образотворчих мистецтв, ^d, ^d, Національний музей у Кракові, Королівські музеї витончених мистецтв^[3], Зібрання Воллеса, Ашмолеан музей, Віденська академія мистецтв, ^d, Музей фюрера, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Будинок Рубенса, Державна картинна галерея (Карлсруе), ^d, ^d, Галерея Сабауда, Палац витончених мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, ^d, ^d і ^d
Корнеліс де Вос у Вікісховищі

Життєпис, ранні роки

Народився в містечку Гюлст. В родині батьків було чотири сина і одна донька. Про ранні роки художника відомостей практично не збережено. 1596 року батьки перебрались на житло до міста Антверпен. Батько пристроїв трьох власних синів, Пауля, Яна і 15-річного Корнеліса, в крамнцю і майстерню майстра золотильщика Девіда Реміуса (1559—1616). За планом батька, Корнеліс мав стати комерсантом з продажу картин і декоративних творів. Другорядним художником-декоратором був і сам Девід Реміус, художні здібності котрого у Амстердамі (де було чимало обдарованих художників) оцінювали низько. У Корнеліса виявились художні здібності і той почав опановувати технологію олійного живопису.

1608 року його рахували як вільного художника. Лише через одинадцять років він стане деканом гільдії св. Луки. За цей період від виробився у непоганого знавця олійного живопису з мінімумом знань барокового художника. Але мав точну руку, твердий малюнок і робив досить схожі портрети.

Співпраця з майстернею Рубенса

Художній центр Антверпена розділився на дві філії — один залишався у гільдії св. Луки, другий сформувався у майстерні Рубенса, коли той оселився у місті, отримавши право від іспанських ерцгерцогів бути придворним художником при проживанні у Антверпені.

Найкращих художніх митців мимоволі акумулювала саме майстерня Рубенса, позаяк керівник майстерні мав знання античності і сучасного мистецтва, а також виробився у авторитетного носія стиля бароко. В художньому житті Фландрії давно розпочався відхід від стиля пізнього маньєризму. Якісні зміни на панівну барокову стилістику відбулися саме за початком праці в Антверпені П. П. Рубенса. Через його майстерню пішла більшість важливих замовлень, що розглядались як державні завдання.

Хворобливий, але талановитий Рубенс, просто не встигав виконувати замови. У нагоді стало створення великої майстерні, куди потрапила більшість обдарованих митців, котрі працювала тоді у Антверпені. Серед них були художники-анімалісти, майстри перспективи і архітектури, портретисти, майстри натюрмортів. До їх кола потрапив і Корнеліс де Вос.

Недостатньо освічений, Корнеліс де Вос почав навчатися на практиці. Він настільки призвичаївся працювати в стилістиці керівника майстерні, що його твори було легко приймати за твори П. П. Рубенса. Часто у власних творах він імітував і стиль, і композиції Рубенса, роблячи лише власні інтерпретації чужих робіт і міняючи деталі. Для продукції майстерні П. П. Рубенса це було непогано, особливо при створенні численних декоративних творів на тимчасових тріумфальних арках чи декоративно-міфологічних картин. Рубенс обмежувався створенням ескізів, виконання готових творів перекладалося на Франса Снейдерса (майстра натюрмортів), Антоніса ван Дейка (портретиста більш майстерного за самого Рубенса), художників Абрахама Діпенбека (1596—1675) і Корнеліса де Воса, художня манера котрих була надзвичайно близька до манери самого Рубенса пізнього періоду творчості…

Корнеліс де Вос. Декоративна композиція «Аполлон і Дафна»

Пишна силістика творів Рубенса не підходила до низки сюжетів первісного християнства, котрі створював Корнеліс де Вос. Так, донька фараона не могла носити коштовний одяг фламандської пані, а бідняк, що не мав грошей на посаг трьох власних доньок (в атласних сукнях і коштовному мереживі), не мешкав в палацовому приміщені. Менше невідповідностей було лише в релігійних образах Корнеліса де Воса, котрі вн подавав по театральному пишно, але з побутових позицій і з реалістичними деталями.

Помітно невдалим було і розтринькування Корнелісом де Восом монументальності і декоративності манери рубенсової майстерні на побутові дрібниці («Гра в карти», «Куртизанка в наметі вояків-офіцерів», «Діоген шукає на ринку справжню і чесну людину»)

• Корнеліс де Вос. Декоративна композиція «Св. Миколай з Барі потайки дає гроші на посаг донькам бідняка»
• Корнеліс де Вос. Декоративна композиція «Донька фараона знайшла в кошику маля Мойсея»
• Корнеліс де Вос. Декоративна композиція «Народження Венери»
• Корнеліс де Вос. «Перший принос Христа у храм» (Стрітення).
• Корнеліс де Вос. «Христос воскрешає померлого Лазаря»
• Корнеліс де Вос. «Гра в карти»
• Корнеліс де Вос. Декоративна композиція «Діоген шукає на ринку справжню і чесну людину»
• Корнеліс де Вос. «Куртизанка в наметі вояків-офіцерів»

Портретист

Добропорядним і точним художником, що забував про маячню і художню рубенсову майстерню, ставав Корнеліс де Вос, коли працював над портретами. Тут ні до чого ставала і художня манера самого Рубенса. Не дивно, що його рахували серед найкращих художників-портретистів, що працювали в Антверпені. У портретному жанрі він поступався обдарованістю хіба що двом-трьом нідерландським майстрам серед свої сучасників. Це мимоволі визнавав і сам П. П. Рубенс, що передавав навіть власні замови на портрети — Корнелісу де Восу…

Неповний перелік творів

• «Аполлон і Дафна»
• «Народження Венери»
• «Тріумф Вакха»
• «Св. Миколай з Барі потайки дає гроші на посаг донькам бідняка»
• «Донька фараона знайшла в кошику маля Мойсея»
• «Перший принос Христа у храм» (Стрітення).
• «Діоген шукає на ринку справжню і чесну людину»
• «Куртизанка в наметі вояків-офіцерів»
• «Гра в карти»
• «Гітарист»
• «Портрет художника Франса Франкена з дружиною Елізабет Мертенс»
• «Елізабет Векеманс дівчинкою»
• «Невідома пані з донькою»
• «Родинний портрет Корнеліса де Воса з автопортретом»

Галерея обраних творів

Корнелис де Вос. «Елізабет Векеманс дівчинкою»

• Корнеліс де Вос. «Портрет художника Франса Франкена з дружиною Елізабет Мертенс»
• Корнеліс де Вос. «Невідома пані з донькою»
• Корнеліс де Вос. «Родинний портрет»
• Корнеліс де Вос. «Родинний портрет Корнеліса де Воса з автопортретом»

Див. також

• Фламандське бароко
• Антверпенська школа
• Парадний портрет
• Історичний живопис
• Живопис фламандського бароко

Примітки

1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
2. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/437917
3. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/de-vos-cornelis-1

Джерела

• Гос. Эрмитаж, каталог № 2, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1981, с. 43
• Van der Stighelen K., De portretten van Cornelis de Vos (1584/5-1651): een kritische catalogus, Brussel, Verhandelingen van de Koninklijke Academie voor Wetenschappen, Letteren en Schone Kunsten van België, 1990.
• Koslow S., Frans Snyders. Stilleven-en dierenschilder 1579—1657, Antwerpen, Mercatorfonds, 1995.
• Alpers S., The decoration of the Torre de la Parada, Londen, Phaidon, 1997.
• Van der Stighelen K. e.a., Portret van Jan Vekemans: Cornelis de Vos, Brussel, Koning Boudewijnstichting, 2006.

Посилання

• Фос // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.