Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коркіра (також Corcyra; грецьке: Κόρκυρα, Коркіра) або Палополіс — давньогрецьке місто на острові Керкіра (Корфу) в Іонічному морі, прилеглому до Епіру. Це була колонія Коринфа, заснована в древній період. За словами Фукідіда, найдавніший зафіксований морський бій відбувся між Коркирою та Коринфом, приблизно за 260 років до його написання — а отже у середині VII століття до нашої ери. Він також пише, що Коркира була однією з трьох великих військово-морських держав у Греції V століття до н. е., поряд з Афінами та Коринфом.
| Коркіра | |
|---|---|
|
| |
| 39°36′26″ пн. ш. 19°55′06″ сх. д. / 39.60722222224977429° пн. ш. 19.918333333360777715° сх. д.Координати: 39°36′26″ пн. ш. 19°55′06″ сх. д. / 39.60722222224977429° пн. ш. 19.918333333360777715° сх. д. | |
| Країна |  Греція |
| Розташування | Керкіра |
| Тип | d археологічна пам'ятка і поліс[1] |
  Коркіра Коркіра (Греція) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Антагонізм між Коркирою та Корінфом, здається, був давнім. Окрім військово-морської битви про які гадує Фукідід, Геродот записує міф про залучення тирана з Корінфа, Періандра. Періандр відсторонився від молодшого сина Лікофрона, який вважав, що його батько вбив його матір Міліссу. Після цього, він відправив Лікофрона в Коркіру. У старості Періандер послав за сином приїхати і керувати Корінфом, запропонувавши помінятися місцями — він править Коркірою, поки його син правитиме Корінфом. Щоб цього не допустити, коркірейці вбили Лікофрона. У покарання Періандр захопив 300 юнаків Коркири з наміром їх кастрації. Це швидше міф, що пояснює ворожнечу між Корінфом і Коркірою (і виправдовує використання слова «тиран» для періоду правління Перріандера), ніж фактична історична подія.
Греко-перська війна
У греко-перській війні 480 р. до н. е. грецькі посланці були відправлені до Коркири з проханням про допомогу. Коркира пообіцяла допомогу і спрямувала шістдесят кораблів, але вони не встигли прибути вчасно до битви при Саламісі. Геродот приписує це бажання серед коркірейців залишатися нейтральними і, таким чином, не підтримувати програшну сторону. Виправданням, що не вдалося вступити в битву, були несприятливі вітри, тоді як Геродот стверджує, що, якби перси перемогли, коркірейці стверджували б, що навмисно уникали битви, тим самим здобувши прихильність під час вторгнення персів.
Пелопоннеська війна
435 до н. е. спалахнула війна між Коринфом і Керкірою, старими ворогами. Фукідід пояснив конфлікт Коркири з Корінфом щодо їхнього спільного міста Епідамнуса як важливу причину Пелопоннеської війни. Коркіра була нейтральна щодо двох основних держав — Афінського морського союзу та Пелопоннесського союзу, звернувся до Афін, керівника морського союзу, про допомогу проти Корінфа, який належав до Пелопоннеської ліги.
У 427 р. до н. е. під час Пелопоннеської війни в Коркірі відбулася громадянська війна між демократами, які бажали залишатися в союзі з Афінами, і аристократами, які заявляли, що їх поневолено Афінами і бажали укласти союз з Коринтом. Демократи виграли за допомогою афінських кораблів, а згодом убили всіх, кого вони вважали ворогами.
IV століття до н. е
Близько 375 р. до н. е. пелопоннеський флот під командуванням Мнесиппа атакував Коркіру. Після облоги жителів Коркіри, які голодували були знищені, або проданя як раби.
Елліністичний період
У Елліністичний період Коркіра кілька разів переходила з рук в руки. У 303 р. до н. е., після марної облоги Кассандра Македонського, острів був ненадовго окупований лакедемонським генералом Клеонімом Спарта, проте повернув свою незалежність. Через три роки Кассандр осадив його знову, але його флот був знищений втручанням Агатокла Сиракузького. Тиран Сіракузи приєднав острів до своєї власності, і в 295 р. до н. е. він запропонував його як придане своїй дочці Ланассі під час її одруження з Пірром, царем Епіру. Коли Ланасса покинула Епірр в 291 р. до н. е., вона намагалася передати Коркіру своєму наступному чоловікові, цареві Деметрію Поліоркету Македонському, але в 274 р. до н. е. син Пірра Птолемей повернув Коркіру своєму батьку.
Коркира залишалася членом до 255 р. до н. е., коли він здобув незалежність після смерті , останнього царя Епіру. У 229 р. до н. е., після грецької поразки в морській битві при Паксосі, місто зазнало нетривалої окупації іллірійців під командуванням Димитрія Фароського. Полібій написав про передумови цього інциденту в тому ж році: "Коли наставав сезон плавання, королева Теута вислала флот [піратських] галер, більший ніж будь-коли, проти греків, деякі з яких пливли прямо до Корсіри. … "Ще одна частина флоту, що плив за відсіч , також пішла туди, на жах мешканців, вони вийшли і почали обходити місто … корсирейці … відправили посланців до ахейців і Етолійського союза, благаючи миттєвої допомоги … десять палубних військових кораблів, що належали ахейцям, були укомплектовані … оснащені за кілька днів, відпливли до Корцири в надії зняти облогу ". Однак «Іллірійці дістали підсилення з сімох палубних кораблів від акарнанців», що виплили з острова Паксоса. Вони побили ахейців, захопивши чотири кораблі і потопивши один; решта п'ять втекли назад додому. «Іллірійці, сповнені впевненості у своїх успіхах, продовжували облогу [Корцири] з високою рішучістю … в той час як корцирейці у відчаю від того, що сталося, протримавшись незначний час здались, погодившись отримати гарнізон, а з ним і Димитрія Фароського».
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коркіра (Палополіс) |
Римська республіка втрутилася майже негайно, відправивши одного з консулів для полегшення стану острова. В кінці Першої Іллірійської війни Коркіра була оголошена вільним містом і перетворена на римський протекторат, фактично втративши незалежність. Близько 189 р. до н. е. ним керував римський префект (імовірно, призначений консулами), а в 148 р. до н.е. він був приєднаний до провінції Македонія.
Посилання
- An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation / M. H. Hansen — 2004.
- An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation by Mogens Herman Hansen, 2005, page 361
- Thucydides, History of the Peloponnesian War 1.13.
- Thucydides, History of the Peloponnesian War 1.36.3
- Herodotus, The Histories 3.48-52.
- Osborne, R. 1996. Greece in the Making 1200-479BC. Routledge.
- Herodotus, The Histories 7.168.
- Thucydides, History of the Peloponnesian War 1.24-45.
- Thucydides, History of the Peloponnesian War 3.69-85.
- Xenophon, A History of My Times 6.2.4-23.
- , 25, 4, 8.
- Guide to Greece 1.11.6.
- The Oxford Classical Dictionary, Oxford University Press, Oxford: 1992.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korkira takozh Corcyra grecke Korkyra Korkira abo Palopolis davnogrecke misto na ostrovi Kerkira Korfu v Ionichnomu mori prileglomu do Epiru Ce bula koloniya Korinfa zasnovana v drevnij period Za slovami Fukidida najdavnishij zafiksovanij morskij bij vidbuvsya mizh Korkiroyu ta Korinfom priblizno za 260 rokiv do jogo napisannya a otzhe u seredini VII stolittya do nashoyi eri Vin takozh pishe sho Korkira bula odniyeyu z troh velikih vijskovo morskih derzhav u Greciyi V stolittya do n e poryad z Afinami ta Korinfom Korkira39 36 26 pn sh 19 55 06 sh d 39 60722222224977429 pn sh 19 918333333360777715 sh d 39 60722222224977429 19 918333333360777715 Koordinati 39 36 26 pn sh 19 55 06 sh d 39 60722222224977429 pn sh 19 918333333360777715 sh d 39 60722222224977429 19 918333333360777715Krayina GreciyaRoztashuvannya KerkiraTip d arheologichna pam yatka i polis 1 KorkiraKorkira Greciya Mediafajli u Vikishovishi Antagonizm mizh Korkiroyu ta Korinfom zdayetsya buv davnim Okrim vijskovo morskoyi bitvi pro yaki gaduye Fukidid Gerodot zapisuye mif pro zaluchennya tirana z Korinfa Periandra Periandr vidstoronivsya vid molodshogo sina Likofrona yakij vvazhav sho jogo batko vbiv jogo matir Milissu Pislya cogo vin vidpraviv Likofrona v Korkiru U starosti Periander poslav za sinom priyihati i keruvati Korinfom zaproponuvavshi pominyatisya miscyami vin pravit Korkiroyu poki jogo sin pravitime Korinfom Shob cogo ne dopustiti korkirejci vbili Likofrona U pokarannya Periandr zahopiv 300 yunakiv Korkiri z namirom yih kastraciyi Ce shvidshe mif sho poyasnyuye vorozhnechu mizh Korinfom i Korkiroyu i vipravdovuye vikoristannya slova tiran dlya periodu pravlinnya Perriandera nizh faktichna istorichna podiya Greko perska vijnaFronton Hramu Artemidi v Korkiri U greko perskij vijni 480 r do n e grecki poslanci buli vidpravleni do Korkiri z prohannyam pro dopomogu Korkira poobicyala dopomogu i spryamuvala shistdesyat korabliv ale voni ne vstigli pributi vchasno do bitvi pri Salamisi Gerodot pripisuye ce bazhannya sered korkirejciv zalishatisya nejtralnimi i takim chinom ne pidtrimuvati prograshnu storonu Vipravdannyam sho ne vdalosya vstupiti v bitvu buli nespriyatlivi vitri todi yak Gerodot stverdzhuye sho yakbi persi peremogli korkirejci stverdzhuvali b sho navmisno unikali bitvi tim samim zdobuvshi prihilnist pid chas vtorgnennya persiv EpirPeloponneska vijna435 do n e spalahnula vijna mizh Korinfom i Kerkiroyu starimi vorogami Fukidid poyasniv konflikt Korkiri z Korinfom shodo yihnogo spilnogo mista Epidamnusa yak vazhlivu prichinu Peloponneskoyi vijni Korkira bula nejtralna shodo dvoh osnovnih derzhav Afinskogo morskogo soyuzu ta Peloponnesskogo soyuzu zvernuvsya do Afin kerivnika morskogo soyuzu pro dopomogu proti Korinfa yakij nalezhav do Peloponneskoyi ligi U 427 r do n e pid chas Peloponneskoyi vijni v Korkiri vidbulasya gromadyanska vijna mizh demokratami yaki bazhali zalishatisya v soyuzi z Afinami i aristokratami yaki zayavlyali sho yih ponevoleno Afinami i bazhali uklasti soyuz z Korintom Demokrati vigrali za dopomogoyu afinskih korabliv a zgodom ubili vsih kogo voni vvazhali vorogami IV stolittya do n eBlizko 375 r do n e peloponneskij flot pid komanduvannyam Mnesippa atakuvav Korkiru Pislya oblogi zhiteliv Korkiri yaki goloduvali buli znisheni abo prodanya yak rabi Ellinistichnij periodU Ellinistichnij period Korkira kilka raziv perehodila z ruk v ruki U 303 r do n e pislya marnoyi oblogi Kassandra Makedonskogo ostriv buv nenadovgo okupovanij lakedemonskim generalom Kleonimom Sparta prote povernuv svoyu nezalezhnist Cherez tri roki Kassandr osadiv jogo znovu ale jogo flot buv znishenij vtruchannyam Agatokla Sirakuzkogo Tiran Sirakuzi priyednav ostriv do svoyeyi vlasnosti i v 295 r do n e vin zaproponuvav jogo yak pridane svoyij dochci Lanassi pid chas yiyi odruzhennya z Pirrom carem Epiru Koli Lanassa pokinula Epirr v 291 r do n e vona namagalasya peredati Korkiru svoyemu nastupnomu cholovikovi carevi Demetriyu Poliorketu Makedonskomu ale v 274 r do n e sin Pirra Ptolemej povernuv Korkiru svoyemu batku Korkira zalishalasya chlenom do 255 r do n e koli vin zdobuv nezalezhnist pislya smerti ostannogo carya Epiru U 229 r do n e pislya greckoyi porazki v morskij bitvi pri Paksosi misto zaznalo netrivaloyi okupaciyi illirijciv pid komanduvannyam Dimitriya Faroskogo Polibij napisav pro peredumovi cogo incidentu v tomu zh roci Koli nastavav sezon plavannya koroleva Teuta vislala flot piratskih galer bilshij nizh bud koli proti grekiv deyaki z yakih plivli pryamo do Korsiri She odna chastina flotu sho pliv za vidsich takozh pishla tudi na zhah meshkanciv voni vijshli i pochali obhoditi misto korsirejci vidpravili poslanciv do ahejciv i Etolijskogo soyuza blagayuchi mittyevoyi dopomogi desyat palubnih vijskovih korabliv sho nalezhali ahejcyam buli ukomplektovani osnasheni za kilka dniv vidplivli do Korciri v nadiyi znyati oblogu Odnak Illirijci distali pidsilennya z simoh palubnih korabliv vid akarnanciv sho viplili z ostrova Paksosa Voni pobili ahejciv zahopivshi chotiri korabli i potopivshi odin reshta p yat vtekli nazad dodomu Illirijci spovneni vpevnenosti u svoyih uspihah prodovzhuvali oblogu Korciri z visokoyu rishuchistyu v toj chas yak korcirejci u vidchayu vid togo sho stalosya protrimavshis neznachnij chas zdalis pogodivshis otrimati garnizon a z nim i Dimitriya Faroskogo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korkira Palopolis Rimska respublika vtrutilasya majzhe negajno vidpravivshi odnogo z konsuliv dlya polegshennya stanu ostrova V kinci Pershoyi Illirijskoyi vijni Korkira bula ogoloshena vilnim mistom i peretvorena na rimskij protektorat faktichno vtrativshi nezalezhnist Blizko 189 r do n e nim keruvav rimskij prefekt imovirno priznachenij konsulami a v 148 r do n e vin buv priyednanij do provinciyi Makedoniya PosilannyaAn Inventory of Archaic and Classical Poleis An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation M H Hansen 2004 d Track Q89910055d Track Q562629 An Inventory of Archaic and Classical Poleis An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation by Mogens Herman Hansen 2005 page 361 Thucydides History of the Peloponnesian War 1 13 Thucydides History of the Peloponnesian War 1 36 3 Herodotus The Histories 3 48 52 Osborne R 1996 Greece in the Making 1200 479BC Routledge Herodotus The Histories 7 168 Thucydides History of the Peloponnesian War 1 24 45 Thucydides History of the Peloponnesian War 3 69 85 Xenophon A History of My Times 6 2 4 23 25 4 8 Guide to Greece 1 11 6 The Oxford Classical Dictionary Oxford University Press Oxford 1992