Копищенська сільська рада Копищанська сільська рада колишня адміністративно територіальна одиниця та орган місцевого сам

Копищенська сільська рада (Копищанська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Олевському районі Коростенської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Копище.

Копищенська сільська рада

Основні дані

Країна

СРСР—

УРСР

Україна

Область

Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область

Район

Олевський район

Адм. центр

с. Копище

Утворена

1923 року

Ліквідована

17 січня 2017 року

Код КОАТУУ

1824484800

Облікова картка

Копищенська сільська рада

Склад

Кількість членів

Голова ради

Територія та населення

Населення

1237 (2001)

Населені пункти

2

Контактні дані

Адреса

с. Копище, Олевський р-н, Житомирська обл., 11010

Населені пункти

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

с. Копище
с. Майдан-Копищенський

Населення

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 950 осіб, кількість дворів — 357.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 329 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 1 339 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	97,46 %
білоруська	1,94 %
російська	0,45 %
вірменська	0,15 %

Склад ради

Рада складалась з 16 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради

ПІБ	Основні відомості	Дата обрання	Дата звільнення
Скрит Григорій Степанович	Сільський голова, 1955 року народження, освіта, член народної партії	26.03.2006	31.10.2010
Михалець Михайло Васильович	Сільський голова, 1960 року народження, освіта вища, безпартійний	31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела

Історія

Створена 1923 року, в складі сіл Копище та Майдан (згодом — Майдан-Копищенський) Юрівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Олевського району Коростенської округи. Станом на 17 грудня 1926 року на обліку числилися хутори Блучин, , , , , , , , , , та , котрі, на 1 жовтня 1941 року, не перебувають на обліку населених пунктів.

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Олевського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Копище та хутір Майдан-Копищенський.

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Олевського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Копище та Майдан-Копищенський.

Припинила існування 17 січня 2017 року через об'єднання до складу Олевської міської територіальної громади Олевського району Житомирської області.

Примітки

(PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 112. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 13 листопада 2022.
. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 13 листопада 2022.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
rada.gov.ua
Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 80, 204, 218, 225, 266, 267, 307, 400, 410, 427, 468, 473, 504. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2022.
Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 181. Процитовано 13 листопада 2022.
Упоряд. А.Д. Шелягин. (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 147. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 13 листопада 2022.
. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Матеріали-1] (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 112. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 13 листопада 2022.

[2] . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 13 листопада 2022.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[4] rada.gov.ua

[Довідник-5] Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 80, 204, 218, 225, 266, 267, 307, 400, 410, 427, 468, 473, 504. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2022.

[6] Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 181. Процитовано 13 листопада 2022.

[7] Упоряд. А.Д. Шелягин. (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 147. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 13 листопада 2022.

[8] . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.