У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Копище Копи ще село в Україні в Коростенському районі Житомирської

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Копище.

Копи́ще — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 983 осіб.

село Копище
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Коростенський район
Громада	Олевська міська громада
Основні дані
Засноване	1459
Населення	983
Площа	2,83 км²
Густота населення	347,35 осіб/км²
Поштовий індекс	11010
Телефонний код	+380 4135
Географічні дані
Географічні координати	51°35′02″ пн. ш. 27°51′10″ сх. д. / 51.58389° пн. ш. 27.85278° сх. д. / 51.58389; 27.85278Координати: 51°35′02″ пн. ш. 27°51′10″ сх. д. / 51.58389° пн. ш. 27.85278° сх. д. / 51.58389; 27.85278
Середня висота над рівнем моря	156 м
Водойми	р. Уборть, р. Жолобниця


Місцева влада
Адреса ради	11010, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Копище, вул. Партизанська, 50а; 9-71-42
Карта
Копище
Копище
Мапа

Копище у Вікісховищі

Географія

На північному сході від села річка Глушковицький впадає у річку Уборть.

На сході від села бере початок річка Вішалка, права притока Уборті.

Історія

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 13 жителів села.

13 липня 1943 року в с. Копище сталася одна з найжахливіших трагедій України: нацистські загарбники влаштували каральну операцію «Фрау Хельга» (пані Ольга), метою якої було повне знищення жителів села. За один день розстріляли 2887 мирних жителів, з них 1347 дітей віком до 12 років. Врятувались лише четверо дорослих та 46 дітей.

Колишній орган місцевого самоврядування — Копищенська сільська рада.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 943 особи, з яких 461 чоловік та 482 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 971 особа.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	97,76 %
білоруська	1,83 %
вірменська	0,20 %
російська	0,20 %

Загальноосвітня школа

Копищенська ЗОШ І—III ступенів — сайт — https://sites.google.com/view/kopishe-zosh/

Майдан-Копищенська ЗОШ І—ІІ ступенів

Пам'ятки

Урочище Хилятин — гідрологічний заказник місцевого значення.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

Архів оригіналу за 10 листопада 2016.
Копище. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання

Копище — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
Погода в селі Копище [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Архів оригіналу за 10 листопада 2016.

[Голодомор_УІНП-2] Копище. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.^{[недоступне посилання]}

[населення_1989-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001-4] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001_мова-5] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.