Юрівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії з центром у селі Юрово.
Юрівська волость | ||||
Центр | Юрово | |||
---|---|---|---|---|
Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
Площа | 93 186 (1885) | |||
Населення | 5904 осіб (1885) | |||
Густота | 5.8 осіб / км² | |||
18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 1 волость Овруцького повіту — нею була Кисорицька волость, яка називалася надалі ґміна Кисоричі та приєднали окремі села Юрівської волості (Біловіж, Дубно, Кам'яне, Купель, Мушні, Обсіч), що опинилися на захід від нового кордону[].
Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 17 сільських громад. Населення — 5904 осіб (2888 чоловічої статі та 3016 — жіночої), 339 дворових господарств.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 25793 | 16401 |
Приватної власності | 29199 | 522 |
Казенної власності | 37751 | — |
Іншої власності | 443 | 180 |
Загалом | 93186 | 17103 |
Основні поселення волості:
- Юрово — колишнє власницьке село, при р. Уборті, за 80 верст від повітового міста, 638 осіб, 109 дворових господарств, православна церква, водяний млин. За 35 і 40 верст — смоляний завод.
- Біловіж — колишнє власницьке село, 317 осіб, 45 дворових господарств, православна церква, водяний млин.
- Войткевичі — колишнє власницьке село, при струмку Плєви, 407 осіб, 60 дворових господарств, православна церква, 2 водяних млини.
- Журоневичі — колишнє власницьке село, при струмку Ростясі, 238 осіб, 47 дворових господарств, православна церква, водяний млин.
- Замисловичі — колишнє власницьке село, при р. Перга, 393 особи, 65 дворових господарства, православна церква, водяний млин.
- Копища — колишнє власницьке село, при р. Уборті, 762 осіб, 135 дворових господарства, православна церква.
- Собичин — колишнє власницьке село, при струмку Купелі, 398 осіб, 60 дворових господарства, православна церква, смоляний завод.
- Хочин — колишнє власницьке село, при р. Уборті, 523 особи, 86 дворових господарства, правосдлавна церква, водяний млин.
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yurivska volost Yurivska volost istorichna administrativno teritorialna odinicya Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi z centrom u seli Yurovo Yurivska volostCentr YurovoLikvidovano 7 bereznya 1923Plosha 93 186 1885 Naselennya 5904 osib 1885 Gustota 5 8 osib km 18 bereznya 1921 roku pislya pidpisannya mirnoyi ugodi Rizkij mir mizh RRFSR i USRR z odnogo boku ta Polsheyu z drugogo buv prokladenij novij derzhavnij kordon yakij podiliv Volinsku guberniyu na dvi chastini do Polshi vidijshli 6 povitiv guberniyi a takozh 1 volost Ovruckogo povitu neyu bula Kisoricka volost yaka nazivalasya nadali gmina Kisorichi ta priyednali okremi sela Yurivskoyi volosti Bilovizh Dubno Kam yane Kupel Mushni Obsich sho opinilisya na zahid vid novogo kordonu dzherelo Stanom na 1885 rik skladalasya z 17 poselen 17 silskih gromad Naselennya 5904 osib 2888 cholovichoyi stati ta 3016 zhinochoyi 339 dvorovih gospodarstv Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi des Silskih gromad 25793 16401Privatnoyi vlasnosti 29199 522Kazennoyi vlasnosti 37751 Inshoyi vlasnosti 443 180Zagalom 93186 17103 Osnovni poselennya volosti Yurovo kolishnye vlasnicke selo pri r Uborti za 80 verst vid povitovogo mista 638 osib 109 dvorovih gospodarstv pravoslavna cerkva vodyanij mlin Za 35 i 40 verst smolyanij zavod Bilovizh kolishnye vlasnicke selo 317 osib 45 dvorovih gospodarstv pravoslavna cerkva vodyanij mlin Vojtkevichi kolishnye vlasnicke selo pri strumku Plyevi 407 osib 60 dvorovih gospodarstv pravoslavna cerkva 2 vodyanih mlini Zhuronevichi kolishnye vlasnicke selo pri strumku Rostyasi 238 osib 47 dvorovih gospodarstv pravoslavna cerkva vodyanij mlin Zamislovichi kolishnye vlasnicke selo pri r Perga 393 osobi 65 dvorovih gospodarstva pravoslavna cerkva vodyanij mlin Kopisha kolishnye vlasnicke selo pri r Uborti 762 osib 135 dvorovih gospodarstva pravoslavna cerkva Sobichin kolishnye vlasnicke selo pri strumku Kupeli 398 osib 60 dvorovih gospodarstva pravoslavna cerkva smolyanij zavod Hochin kolishnye vlasnicke selo pri r Uborti 523 osobi 86 dvorovih gospodarstva pravosdlavna cerkva vodyanij mlin PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi