Конститу́ція США (англ. United States Constitution) — основний закон Сполучених Штатів Америки. Чинна сьогодні Конституція США була прийнята 17 вересня 1787 року Конституційним конвентом у Філадельфії і ратифікована в усіх 13 тодішніх американських штатах. Конституція США є найстарішою федеральною конституцією. Оригінал цього історичного документу знаходиться в Вашингтоні (округ Колумбія).
Конституція
Складається з преамбули, 7 статей і 27 поправок — які не увійшли в основний текст норм. Написана від першої особи і починається із слів «Ми, народ Сполучених Штатів…». Конституційний контроль здійснюється Верховним судом. Поправки приймаються конгресом — 2/3 голосів або спеціально скликаним конституційним конвентом, після чого повинні дістати схвалення 3/4 законодавчих зборів або конвентів штатів. Всього пропонувалося кілька тисяч поправок, переважна більшість яких були відхилені. Перші десять прийнятих поправок, що вступили в силу в 1791 році, відомі як Білль про права. Серед інших відомих — поправка XIII про відміну рабства, поправки про введення і скасування сухого закону (XVIII і XXI). Найбільш багатостраждальною стала поправка XXVII про обмеження права конгресменів підвищувати собі зарплату, запропонована в 1789 році і ратифікована через 203 роки опісля — 7 травня 1992 року.
Історія
Конституція США — одна з перших писаних конституцій і одна з «найстаріших», що вироблялися на національному рівні, і діють донині. Вона була розроблена і прийнята Конституційним конвентом у Філадельфії в травні-вересні 1787 року.
Конституції 1787 року передувало ухвалення Декларації незалежності від 4 липня 1776 року. Вона була проголошена під час боротьби з Великою Британією представниками тринадцяти британських колоній — Вірджинії, Массачусетсу, Північної Кароліни, Південної Кароліни, Меріленда, Род-Айленда, Коннектикуту, Нью-Джерсі, Нью-Гемпшира, Нью-Йорка, Делавера, Пенсильванії та Джорджії. Війна за незалежність примусила штати укласти в 1777 році конфедеративний союз. У 1783 році війна була завершена укладенням Версальського договору, що визнав незалежність колоній.
Виникнення: від воєнного стану до конституції
Військова система часів війни за незалежність була серією імпровізацій і явно була не досить доброю. Первинна ідея полягала в тому, що США є зібранням штатів як суверенних утворень з метою забезпечити державу-парасольку над ними. Також головними хто придумав Конституцію були 3 шляхетних лицарі ця держава повинна була відправляти функції, які штати побажають йому делегувати. Народ в цьому процесі ніяк не був задіяний — тільки в тому, що вибирав законодавчі органи штатів. Важливо зрозуміти: перша революція, військова і політична, привела до створення імпровізованої форми правління конгресу, за нею послідувала друга революція, яка привела до створення американської конституції, як ми її знаємо. Друга революція почалася під час війни і була (відповідно до старої англійської традиції) органічною відповіддю на виниклі потреби, перш за все фінансові.
Ініціатором створення конституції був Александер Гамільтон, який не народився на території США, не міг стати президентом і тому зосередився на створенні загальнонаціональної фінансової системи з твердою валютою замість інфляційних військових грошей. Однодумцем Гамільтона став уродженець Вірджинії Джеймс Медісон. Справі допоміг випадок. Вірджинія і Меріленд посперечалися про те, кому мають платити мита кораблі, що плавають з товарами по Потомаку. Медісон, що представляв Вірджинію, запропонував скликати нараду двох штатів у президента Джорджа Вашингтона. Досягнута угода про основи митної і фінансової взаємодії, до якої приєдналася Пенсильванія, ратифікував конгрес. Успіх угоди спонукав Медісона розширити пропозиції Гамільтона про єдину американську фінансову систему і розробити єдину американську конституцію.
Її головним елементом стало те, що національний уряд має справу безпосередньо з народом (а не за посередництва штатів) і отримує свою владу безпосередньо від народу (а не від штатів). Саме Медісону належить чеканна фраза американської конституції «Ми, народ», яка означає, що народ є сувереном, який делегує свої повноваження одночасно і загальнонаціональному уряду, і урядам штатів. Тим самим національний уряд отримує право в рамках своєї компетенції не тільки діяти самостійно, але і обмежувати дії штатів.
У 1787 році представники 13 штатів зібралися у Філадельфії для того, щоб переглянути статус конфедерації. В результаті засідань Конвенту, що продовжувалися з 14 травня по 17 вересня, був не тільки переглянутий статус союзу, але і вироблена Конституція нової держави. У цьому документі відбилися головним чином інтереси соціальних груп, представлених в Конвенті, — рабовласників, земельної аристократії, крупної буржуазії.
Відповідно до статті VII Конституція набрала чинності після затвердження спеціальними ратифікаційними конвентами 9 з 13 штатів 21 червня 1788 року.
13 вересня 1788 року Континентальний Конгрес прийняв резолюцію про введення Конституції в дію. 4 березня 1789 року почали роботу нові федеральні органи влади, створені відповідно до нової Конституції.
Первинний текст Конституції головним чином визначив структуру органів державної влади, їхні взаємини, побудовані на основі «принципу розподілу влади» (принцип Шарля Монтескье !1689-1755) на Законодавчу(Конгрес), виконавчу (Президент) и судову (Верховний Суд), «стримувань і противаг». Конституція розподіляла компетенцію «по горизонталі» на федеральному рівні (статті I‑III), «по вертикалі» (між Союзом і штатами — статті I і IV), встановлювала порядок зміни Основного закону (стаття V), містила різнопланові положення в статті VI, частина з яких втратила силу (про визнання Сполученими Штатами доконституційних боргів), а інші, навпаки, набули особливого значення (наприклад, норми про співвідношення внутрішнього і міжнародного права). Нарешті, стаття VII говорить про набуття чинності самої Конституції.
Поправки до конституції
З часу ратифікації Конституція США помітно змінилася. Ці зміни торкнулися головним чином трьох напрямів: поліпшення функціонування центральних органів державної влади, розвитку виборчого права і розвитку прав громадян. У 1791 році був ратифікований Білль про права — перші десять поправок до Конституції, які гарантують особисті права громадян і відповідно обмежують повноваження державних органів. До них слід додати XIII поправку (вона була зроблена в 1865 році), що заборонила рабство і підневільні роботи, окрім випадків покарання за злочин, і XIV поправку (1868 рік), що встановила умови рівного доступу до отримання американського громадянства
Питання функціонування центральних органів державної влади відображені в п'яти поправках: XII (1804 рік) — про вибори президента США; XVII (1913 рік) — про вибори сенаторів шляхом прямого загального голосування; XX (1933 рік) — про вступ до посади президента країни; XXII (1951 рік) — про те, що мандат президента може бути відновлений тільки один раз, і XXV (1967 рік) — про заміщення президента і віце-президента.
Первинний текст Конституції надав штатам свободу в організації виборів. Кожний з них мав право встановлювати норми виборчого права. Ця свобода штатів поступово була обмежена низкою послідовних поправок: XV поправкою (1870 рік), що заборонила штатам обмежувати право голосу за підставами раси, кольору шкіри або колишнього знаходження в рабстві; XIX поправкою (1920 рік), що заборонила відмовляти в праві голосу жінкам; XXIII поправкою (1963 рік), що дозволила брати участь у виборах жителям федерального округу Колумбія, і, нарешті, XXIV поправкою (1964 рік), що заборонила оспорювати або обмежувати право голосу внаслідок несплати будь-якого виборчого податку або іншого податку. Подібна практика існувала в деяких штатах, що встановлювали мінімальний розмір таких сплат, який зазіхав головним чином на права чорношкірого населення; рівень доходів останніх був, як правило, менш високим, чим у білого населення. Іншими словами, XXIV поправка скасувала майновий ценз, що існував на певній частині країни. У 1971 році XXVI поправка понизила віковий ценз активного виборчого права до 18 років.
Дотепер ратифіковано 27 поправок до Конституції США, 7 інших були передані на ратифікацію, але не дістали схвалення штатів. З числа останніх особливе значення мала поправка про рівність чоловіків і жінок. Запропонована в 1977 році, вона не була ратифікована необхідним числом штатів, хоча Конгрес і продовжував термін ратифікації. Безліч поправок, будучи запропонованими, не знаходили схвалення в палатах Конгресу. Одна з найостанніших, що не отримала необхідного числа голосів в Сенаті, містила норми про заборону осквернення американського прапора (Flag desecration Amendment); вона була відхилена в березні 2000 року.
Конституція США досі містить чимало анахронізму. Наприклад, забороняє в мирний час поміщати солдатів на постій без згоди власника будинку або надає Конгресу право видавати каперські свідоцтва (документи, що надавали право приватним судновласникам захоплювати торгові судна ворожих держав).
Ведуться суперечки про XII поправку до Конституції США — чи є Колегія виборців гарантом стабільності політичної системи країни або, навпаки, даремним анахронізмом. Багато хто виступає за те, щоб зробити президентські вибори прямими. Опитування, проведене на сайті компанії CNN, засвідчило, що 69 % американців вважають необхідною реформу діючої системи.
Преамбула
Ми, народ Сполучених Штатів, щоб створити досконаліший союз, установити правосуддя, забезпечити внутрішній спокій, запровадити спільну оборону, сприяти загальному добробуту та убезпечити нам самим і нашим нащадкам блага свободи - видаємо і встановлюємо цю Конституцію для Сполучених Штатів Америки |
Таким чином, виділяється п'ять цілей Конституції:
- Забезпечення кращої кооперації між штатами
- Гарантія справедливості і громадського порядку
- Забезпечення захисту від зовнішніх ворогів
- Забезпечення процвітання населення
- Захист свобод в сьогоденні і в майбутньому
Преамбула містить виключно важливе положення про те, що Конституція приймається народом Сполучених Штатів в цілому. У Конституції США відсутня окрема глава про права і свободи громадян, яка є в більшості сучасних конституцій (частково цей недолік був усунутий після прийняття Білля про права), оскільки творці Конституції вважали, що основні права вказані в преамбулі.
Законодавча влада
Стаття I присвячена законодавчої влади, яку уособлює Конгрес США, що включає в себе Палату представників (нижньої палати) і Сенат (верхню палату). У статті описані процедура виборів в кожну з палат, вимоги до кандидатів, повноваження Конгресу і законодавчий процес. Стаття гарантує імунітет сенаторів і представників від переслідування за думки, висловлені в ході дебатів, і заробітну плату на весь термін мандату. У 1819 році верховний суд США під головуванням Джона Маршалла розглянув справу Маккаллох проти Меріленда і постановив, що конгрес має право приймати закони і з питань, які прямо не віднесені до її відання Статтею I, якщо це необхідно для того, щоб здійснювати зазначені в Конституції повноваження. У 1913 році Сімнадцятої поправкою до Статті I було внесено важлива зміна, яке встановлювало прямі вибори сенаторів. До цього сенатори обиралися легислатурами штатів. Конституція закріпила основні процедури роботи парламенту. Кворум встановлений на рівні більшості від обраного числа членів палати. При цьому чітко вказано, що за відсутності кворуму палата може приймати рішення лише про оголошення перерви або вжиття заходів щодо забезпечення кворуму. Закріплено право однієї п'ятої присутніх членів палати вимагати проведення будь-якого голосування в поіменному режимі, а також право кожної палати самостійно приймати регламент своєї роботи. Цікавою особливістю статті 1 Конституції США стала процедура вирішення виборчих суперечок: будь-які суперечки щодо легітимності мандата депутата або сенатора вирішує та палата, членом якої він є.
Виконавча влада
У статті описані порядок виборів, вимоги до кандидата в президенти, клятва, яку президент приносить при вступі на посаду, повноваження президента. Також стаття вводить інститут віце-президента США, який обирається одночасно з президентом. Двадцять п'ята поправка закріпила правило, згідно з яким віце-президент займає посаду президента в разі дострокового припинення його повноважень. Початковий текст був невдало сформульоване і залишав можливість різного тлумачення того, чи стає віце-президент президентом або просто виконує його обов'язки до наступних виборів. Перший прецедент трапився в 1841 році, коли дев'ятий президент Вільям Генрі Гаррісон помер через місяць після вступу на посаду, і віце-президент Джон Тайлер став десятим президентом. Таким чином Двадцять п'ята поправка закріпила правило. У 1951 році була ратифікована Двадцять друга поправка, яка встановила, що ніхто не може займати пост президента більше двох термінів. Крім того, в цій же статті передбачена можливість відмови від посади всіх цивільних посадових осіб, включаючи президента (імпічмент). У розділі 2 Статті II згадуються «вищі посадові особи кожного з департаментів виконавчої влади» (англ. Principal Officer in each of the executive Departments). Фактично це єдина згадка про кабінет президента США — аналогу уряду.
Судова влада
Стаття III описує судову систему США, яка складається з Верховного суду і нижчих судів, які повинні бути засновані конгресом. Верховний суд є судом першої інстанції по дуже обмеженому переліку справ, всі інші справи можуть розглядатися Верховним судом в порядку перегляду. Судді всіх судів незмінні. У цій же статті встановлено обов'язковий розгляд всіх кримінальних справ судами присяжних і дано визначення державної зради.
Рівність штатів
Стаття IV стосується взаємин між штатами і федерацією. Вона передбачає обов'язок посадових осіб штатів надавати «повна довіра і повага» (англ. Full faith and credit) офіційним актам (в тому числі судовим актам) і документам інших штатів і забороняє дискримінацію громадян інших штатів. Встановлюється принцип судової юрисдикції за місцем скоєння злочину та кореспондуючий йому обов'язок штату, в якому знаходиться обвинувачений, видати його владі штату, в якому він повинен постати перед судом. Розділ 3 встановлює порядок прийняття нового штату (рішення приймається конгресом) і утворення нового штату на території існуючих штатів (додатково потрібна згода законодавчих органів зацікавлених штатів). У розділі 4 гарантується республіканська форма правління в кожному штаті і встановлено обов'язок федерації забезпечити захист кожного штату від зовнішнього вторгнення і внутрішніх заворушень.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 червня 2007. Процитовано 13 червня 2007.
Посилання
У Вікіджерелах є Конституція США |
- , наведений у книзі , видавництва Літопис, 2010
- The Constitution of the United States of America / Конституция Соединенных Штатов Америки [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Англо-русский лингвострановедческий словарь «Американа» (rubricon.com)
- Конституція США [ 30 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Це незавершена стаття з права. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstitu ciya SShA angl United States Constitution osnovnij zakon Spoluchenih Shtativ Ameriki Chinna sogodni Konstituciya SShA bula prijnyata 17 veresnya 1787 roku Konstitucijnim konventom u Filadelfiyi i ratifikovana v usih 13 todishnih amerikanskih shtatah Konstituciya SShA ye najstarishoyu federalnoyu konstituciyeyu Original cogo istorichnogo dokumentu znahoditsya v Vashingtoni okrug Kolumbiya Konstituciya SShA Data stvorennya zasnuvannya17 veresnya 1787 Nazvaangl United States Constitution Krayina SShA YurisdikciyaSShA Pohidna robotad PoperednikStatti Konfederaciyi Na zaminuStatti Konfederaciyi Vidannya abo perekladid Konstituciya Spoluchenih Shtativ Ameriki d d i d Mova tvoru abo nazvianglijska Povnij tvir dostupnij naarchives gov founding docs constitution transcript Storona yaka pidpisalaDzhordzh Vashington Dzhordzh Rid derzhavnij diyach SShA Ganning Bedford Dzhon Dikinson Richard Bassett Dzhejkob Brum Dzhejms Makgenri Deniyel of Sent Tomas Dzhenifer Deniyel Kerrol Dzhon Bler d Dzhejms Medison Vilyam Blaunt Richard Dobbs Spejt G yu Vilyamson Dzhon Ratledzh Charlz Kotsvort Pinkni Charlz Pinkni d Pirs Batler Vilyam F yu Abragam Boldvin Dzhon Lengdon Nikolas Gilmen Gorem Nataniyel Rufus King Vilyam Semuel Dzhonson Rodzher Sherman Aleksander Gamilton Vilyam Livingston Devid Brerli Paterson Vilyam Dzhonatan Dejton Bendzhamin Franklin Tomas Miflin Robert Morris d Tomas Fitcsimons Dzhejred Ingersol Dzhejms Vilson Governer Morris i d Koriguyed RatifikovanoDelaver Pensilvaniya Nyu Dzhersi Dzhordzhiya Konnektikut Massachusets Merilend Pivdenna Karolina Nyu Gempshir Virdzhiniya Nyu Jork Pivnichna Karolina i Rod Ajlend Data nabuttya chinnosti4 bereznya 1789 Data promulgaciyi21 chervnya 1788 i 13 veresnya 1788 Konstituciya SShA u VikishovishiKonstituciyaSkladayetsya z preambuli 7 statej i 27 popravok yaki ne uvijshli v osnovnij tekst norm Napisana vid pershoyi osobi i pochinayetsya iz sliv Mi narod Spoluchenih Shtativ Konstitucijnij kontrol zdijsnyuyetsya Verhovnim sudom Popravki prijmayutsya kongresom 2 3 golosiv abo specialno sklikanim konstitucijnim konventom pislya chogo povinni distati shvalennya 3 4 zakonodavchih zboriv abo konventiv shtativ Vsogo proponuvalosya kilka tisyach popravok perevazhna bilshist yakih buli vidhileni Pershi desyat prijnyatih popravok sho vstupili v silu v 1791 roci vidomi yak Bill pro prava Sered inshih vidomih popravka XIII pro vidminu rabstva popravki pro vvedennya i skasuvannya suhogo zakonu XVIII i XXI Najbilsh bagatostrazhdalnoyu stala popravka XXVII pro obmezhennya prava kongresmeniv pidvishuvati sobi zarplatu zaproponovana v 1789 roci i ratifikovana cherez 203 roki opislya 7 travnya 1992 roku IstoriyaKonstituciya SShA odna z pershih pisanih konstitucij i odna z najstarishih sho viroblyalisya na nacionalnomu rivni i diyut donini Vona bula rozroblena i prijnyata Konstitucijnim konventom u Filadelfiyi v travni veresni 1787 roku Konstituciyi 1787 roku pereduvalo uhvalennya Deklaraciyi nezalezhnosti vid 4 lipnya 1776 roku Vona bula progoloshena pid chas borotbi z Velikoyu Britaniyeyu predstavnikami trinadcyati britanskih kolonij Virdzhiniyi Massachusetsu Pivnichnoyi Karolini Pivdennoyi Karolini Merilenda Rod Ajlenda Konnektikutu Nyu Dzhersi Nyu Gempshira Nyu Jorka Delavera Pensilvaniyi ta Dzhordzhiyi Vijna za nezalezhnist primusila shtati uklasti v 1777 roci konfederativnij soyuz U 1783 roci vijna bula zavershena ukladennyam Versalskogo dogovoru sho viznav nezalezhnist kolonij Viniknennya vid voyennogo stanu do konstituciyi Vijskova sistema chasiv vijni za nezalezhnist bula seriyeyu improvizacij i yavno bula ne dosit dobroyu Pervinna ideya polyagala v tomu sho SShA ye zibrannyam shtativ yak suverennih utvoren z metoyu zabezpechiti derzhavu parasolku nad nimi Takozh golovnimi hto pridumav Konstituciyu buli 3 shlyahetnih licari cya derzhava povinna bula vidpravlyati funkciyi yaki shtati pobazhayut jomu deleguvati Narod v comu procesi niyak ne buv zadiyanij tilki v tomu sho vibirav zakonodavchi organi shtativ Vazhlivo zrozumiti persha revolyuciya vijskova i politichna privela do stvorennya improvizovanoyi formi pravlinnya kongresu za neyu posliduvala druga revolyuciya yaka privela do stvorennya amerikanskoyi konstituciyi yak mi yiyi znayemo Druga revolyuciya pochalasya pid chas vijni i bula vidpovidno do staroyi anglijskoyi tradiciyi organichnoyu vidpoviddyu na vinikli potrebi persh za vse finansovi Iniciatorom stvorennya konstituciyi buv Aleksander Gamilton yakij ne narodivsya na teritoriyi SShA ne mig stati prezidentom i tomu zoseredivsya na stvorenni zagalnonacionalnoyi finansovoyi sistemi z tverdoyu valyutoyu zamist inflyacijnih vijskovih groshej Odnodumcem Gamiltona stav urodzhenec Virdzhiniyi Dzhejms Medison Spravi dopomig vipadok Virdzhiniya i Merilend posperechalisya pro te komu mayut platiti mita korabli sho plavayut z tovarami po Potomaku Medison sho predstavlyav Virdzhiniyu zaproponuvav sklikati naradu dvoh shtativ u prezidenta Dzhordzha Vashingtona Dosyagnuta ugoda pro osnovi mitnoyi i finansovoyi vzayemodiyi do yakoyi priyednalasya Pensilvaniya ratifikuvav kongres Uspih ugodi sponukav Medisona rozshiriti propoziciyi Gamiltona pro yedinu amerikansku finansovu sistemu i rozrobiti yedinu amerikansku konstituciyu Yiyi golovnim elementom stalo te sho nacionalnij uryad maye spravu bezposeredno z narodom a ne za poserednictva shtativ i otrimuye svoyu vladu bezposeredno vid narodu a ne vid shtativ Same Medisonu nalezhit chekanna fraza amerikanskoyi konstituciyi Mi narod yaka oznachaye sho narod ye suverenom yakij deleguye svoyi povnovazhennya odnochasno i zagalnonacionalnomu uryadu i uryadam shtativ Tim samim nacionalnij uryad otrimuye pravo v ramkah svoyeyi kompetenciyi ne tilki diyati samostijno ale i obmezhuvati diyi shtativ U 1787 roci predstavniki 13 shtativ zibralisya u Filadelfiyi dlya togo shob pereglyanuti status konfederaciyi V rezultati zasidan Konventu sho prodovzhuvalisya z 14 travnya po 17 veresnya buv ne tilki pereglyanutij status soyuzu ale i viroblena Konstituciya novoyi derzhavi U comu dokumenti vidbilisya golovnim chinom interesi socialnih grup predstavlenih v Konventi rabovlasnikiv zemelnoyi aristokratiyi krupnoyi burzhuaziyi Vidpovidno do statti VII Konstituciya nabrala chinnosti pislya zatverdzhennya specialnimi ratifikacijnimi konventami 9 z 13 shtativ 21 chervnya 1788 roku 13 veresnya 1788 roku Kontinentalnij Kongres prijnyav rezolyuciyu pro vvedennya Konstituciyi v diyu 4 bereznya 1789 roku pochali robotu novi federalni organi vladi stvoreni vidpovidno do novoyi Konstituciyi Pervinnij tekst Konstituciyi golovnim chinom viznachiv strukturu organiv derzhavnoyi vladi yihni vzayemini pobudovani na osnovi principu rozpodilu vladi princip Sharlya Monteske 1689 1755 na Zakonodavchu Kongres vikonavchu Prezident i sudovu Verhovnij Sud strimuvan i protivag Konstituciya rozpodilyala kompetenciyu po gorizontali na federalnomu rivni statti I III po vertikali mizh Soyuzom i shtatami statti I i IV vstanovlyuvala poryadok zmini Osnovnogo zakonu stattya V mistila riznoplanovi polozhennya v statti VI chastina z yakih vtratila silu pro viznannya Spoluchenimi Shtatami dokonstitucijnih borgiv a inshi navpaki nabuli osoblivogo znachennya napriklad normi pro spivvidnoshennya vnutrishnogo i mizhnarodnogo prava Nareshti stattya VII govorit pro nabuttya chinnosti samoyi Konstituciyi Popravki do konstituciyi Dokladnishe Popravki do Konstituciyi SShA Z chasu ratifikaciyi Konstituciya SShA pomitno zminilasya Ci zmini torknulisya golovnim chinom troh napryamiv polipshennya funkcionuvannya centralnih organiv derzhavnoyi vladi rozvitku viborchogo prava i rozvitku prav gromadyan U 1791 roci buv ratifikovanij Bill pro prava pershi desyat popravok do Konstituciyi yaki garantuyut osobisti prava gromadyan i vidpovidno obmezhuyut povnovazhennya derzhavnih organiv Do nih slid dodati XIII popravku vona bula zroblena v 1865 roci sho zaboronila rabstvo i pidnevilni roboti okrim vipadkiv pokarannya za zlochin i XIV popravku 1868 rik sho vstanovila umovi rivnogo dostupu do otrimannya amerikanskogo gromadyanstva Pitannya funkcionuvannya centralnih organiv derzhavnoyi vladi vidobrazheni v p yati popravkah XII 1804 rik pro vibori prezidenta SShA XVII 1913 rik pro vibori senatoriv shlyahom pryamogo zagalnogo golosuvannya XX 1933 rik pro vstup do posadi prezidenta krayini XXII 1951 rik pro te sho mandat prezidenta mozhe buti vidnovlenij tilki odin raz i XXV 1967 rik pro zamishennya prezidenta i vice prezidenta Pervinnij tekst Konstituciyi nadav shtatam svobodu v organizaciyi viboriv Kozhnij z nih mav pravo vstanovlyuvati normi viborchogo prava Cya svoboda shtativ postupovo bula obmezhena nizkoyu poslidovnih popravok XV popravkoyu 1870 rik sho zaboronila shtatam obmezhuvati pravo golosu za pidstavami rasi koloru shkiri abo kolishnogo znahodzhennya v rabstvi XIX popravkoyu 1920 rik sho zaboronila vidmovlyati v pravi golosu zhinkam XXIII popravkoyu 1963 rik sho dozvolila brati uchast u viborah zhitelyam federalnogo okrugu Kolumbiya i nareshti XXIV popravkoyu 1964 rik sho zaboronila osporyuvati abo obmezhuvati pravo golosu vnaslidok nesplati bud yakogo viborchogo podatku abo inshogo podatku Podibna praktika isnuvala v deyakih shtatah sho vstanovlyuvali minimalnij rozmir takih splat yakij zazihav golovnim chinom na prava chornoshkirogo naselennya riven dohodiv ostannih buv yak pravilo mensh visokim chim u bilogo naselennya Inshimi slovami XXIV popravka skasuvala majnovij cenz sho isnuvav na pevnij chastini krayini U 1971 roci XXVI popravka ponizila vikovij cenz aktivnogo viborchogo prava do 18 rokiv Doteper ratifikovano 27 popravok do Konstituciyi SShA 7 inshih buli peredani na ratifikaciyu ale ne distali shvalennya shtativ Z chisla ostannih osoblive znachennya mala popravka pro rivnist cholovikiv i zhinok Zaproponovana v 1977 roci vona ne bula ratifikovana neobhidnim chislom shtativ hocha Kongres i prodovzhuvav termin ratifikaciyi Bezlich popravok buduchi zaproponovanimi ne znahodili shvalennya v palatah Kongresu Odna z najostannishih sho ne otrimala neobhidnogo chisla golosiv v Senati mistila normi pro zaboronu oskvernennya amerikanskogo prapora Flag desecration Amendment vona bula vidhilena v berezni 2000 roku Konstituciya SShA dosi mistit chimalo anahronizmu Napriklad zaboronyaye v mirnij chas pomishati soldativ na postij bez zgodi vlasnika budinku abo nadaye Kongresu pravo vidavati kaperski svidoctva dokumenti sho nadavali pravo privatnim sudnovlasnikam zahoplyuvati torgovi sudna vorozhih derzhav Vedutsya superechki pro XII popravku do Konstituciyi SShA chi ye Kolegiya viborciv garantom stabilnosti politichnoyi sistemi krayini abo navpaki daremnim anahronizmom Bagato hto vistupaye za te shob zrobiti prezidentski vibori pryamimi Opituvannya provedene na sajti kompaniyi CNN zasvidchilo sho 69 amerikanciv vvazhayut neobhidnoyu reformu diyuchoyi sistemi PreambulaMi narod Spoluchenih Shtativ shob stvoriti doskonalishij soyuz ustanoviti pravosuddya zabezpechiti vnutrishnij spokij zaprovaditi spilnu oboronu spriyati zagalnomu dobrobutu ta ubezpechiti nam samim i nashim nashadkam blaga svobodi vidayemo i vstanovlyuyemo cyu Konstituciyu dlya Spoluchenih Shtativ Ameriki Takim chinom vidilyayetsya p yat cilej Konstituciyi Zabezpechennya krashoyi kooperaciyi mizh shtatami Garantiya spravedlivosti i gromadskogo poryadku Zabezpechennya zahistu vid zovnishnih vorogiv Zabezpechennya procvitannya naselennya Zahist svobod v sogodenni i v majbutnomu Preambula mistit viklyuchno vazhlive polozhennya pro te sho Konstituciya prijmayetsya narodom Spoluchenih Shtativ v cilomu U Konstituciyi SShA vidsutnya okrema glava pro prava i svobodi gromadyan yaka ye v bilshosti suchasnih konstitucij chastkovo cej nedolik buv usunutij pislya prijnyattya Billya pro prava oskilki tvorci Konstituciyi vvazhali sho osnovni prava vkazani v preambuli Zakonodavcha vladaStattya I prisvyachena zakonodavchoyi vladi yaku uosoblyuye Kongres SShA sho vklyuchaye v sebe Palatu predstavnikiv nizhnoyi palati i Senat verhnyu palatu U statti opisani procedura viboriv v kozhnu z palat vimogi do kandidativ povnovazhennya Kongresu i zakonodavchij proces Stattya garantuye imunitet senatoriv i predstavnikiv vid peresliduvannya za dumki vislovleni v hodi debativ i zarobitnu platu na ves termin mandatu U 1819 roci verhovnij sud SShA pid golovuvannyam Dzhona Marshalla rozglyanuv spravu Makkalloh proti Merilenda i postanoviv sho kongres maye pravo prijmati zakoni i z pitan yaki pryamo ne vidneseni do yiyi vidannya Statteyu I yaksho ce neobhidno dlya togo shob zdijsnyuvati zaznacheni v Konstituciyi povnovazhennya U 1913 roci Simnadcyatoyi popravkoyu do Statti I bulo vneseno vazhliva zmina yake vstanovlyuvalo pryami vibori senatoriv Do cogo senatori obiralisya legislaturami shtativ Konstituciya zakripila osnovni proceduri roboti parlamentu Kvorum vstanovlenij na rivni bilshosti vid obranogo chisla chleniv palati Pri comu chitko vkazano sho za vidsutnosti kvorumu palata mozhe prijmati rishennya lishe pro ogoloshennya perervi abo vzhittya zahodiv shodo zabezpechennya kvorumu Zakripleno pravo odniyeyi p yatoyi prisutnih chleniv palati vimagati provedennya bud yakogo golosuvannya v poimennomu rezhimi a takozh pravo kozhnoyi palati samostijno prijmati reglament svoyeyi roboti Cikavoyu osoblivistyu statti 1 Konstituciyi SShA stala procedura virishennya viborchih superechok bud yaki superechki shodo legitimnosti mandata deputata abo senatora virishuye ta palata chlenom yakoyi vin ye Vikonavcha vladaU statti opisani poryadok viboriv vimogi do kandidata v prezidenti klyatva yaku prezident prinosit pri vstupi na posadu povnovazhennya prezidenta Takozh stattya vvodit institut vice prezidenta SShA yakij obirayetsya odnochasno z prezidentom Dvadcyat p yata popravka zakripila pravilo zgidno z yakim vice prezident zajmaye posadu prezidenta v razi dostrokovogo pripinennya jogo povnovazhen Pochatkovij tekst buv nevdalo sformulovane i zalishav mozhlivist riznogo tlumachennya togo chi staye vice prezident prezidentom abo prosto vikonuye jogo obov yazki do nastupnih viboriv Pershij precedent trapivsya v 1841 roci koli dev yatij prezident Vilyam Genri Garrison pomer cherez misyac pislya vstupu na posadu i vice prezident Dzhon Tajler stav desyatim prezidentom Takim chinom Dvadcyat p yata popravka zakripila pravilo U 1951 roci bula ratifikovana Dvadcyat druga popravka yaka vstanovila sho nihto ne mozhe zajmati post prezidenta bilshe dvoh terminiv Krim togo v cij zhe statti peredbachena mozhlivist vidmovi vid posadi vsih civilnih posadovih osib vklyuchayuchi prezidenta impichment U rozdili 2 Statti II zgaduyutsya vishi posadovi osobi kozhnogo z departamentiv vikonavchoyi vladi angl Principal Officer in each of the executive Departments Faktichno ce yedina zgadka pro kabinet prezidenta SShA analogu uryadu Sudova vladaStattya III opisuye sudovu sistemu SShA yaka skladayetsya z Verhovnogo sudu i nizhchih sudiv yaki povinni buti zasnovani kongresom Verhovnij sud ye sudom pershoyi instanciyi po duzhe obmezhenomu pereliku sprav vsi inshi spravi mozhut rozglyadatisya Verhovnim sudom v poryadku pereglyadu Suddi vsih sudiv nezminni U cij zhe statti vstanovleno obov yazkovij rozglyad vsih kriminalnih sprav sudami prisyazhnih i dano viznachennya derzhavnoyi zradi Rivnist shtativStattya IV stosuyetsya vzayemin mizh shtatami i federaciyeyu Vona peredbachaye obov yazok posadovih osib shtativ nadavati povna dovira i povaga angl Full faith and credit oficijnim aktam v tomu chisli sudovim aktam i dokumentam inshih shtativ i zaboronyaye diskriminaciyu gromadyan inshih shtativ Vstanovlyuyetsya princip sudovoyi yurisdikciyi za miscem skoyennya zlochinu ta koresponduyuchij jomu obov yazok shtatu v yakomu znahoditsya obvinuvachenij vidati jogo vladi shtatu v yakomu vin povinen postati pered sudom Rozdil 3 vstanovlyuye poryadok prijnyattya novogo shtatu rishennya prijmayetsya kongresom i utvorennya novogo shtatu na teritoriyi isnuyuchih shtativ dodatkovo potribna zgoda zakonodavchih organiv zacikavlenih shtativ U rozdili 4 garantuyetsya respublikanska forma pravlinnya v kozhnomu shtati i vstanovleno obov yazok federaciyi zabezpechiti zahist kozhnogo shtatu vid zovnishnogo vtorgnennya i vnutrishnih zavorushen Div takozhZhiva konstituciyaPrimitki Arhiv originalu za 13 chervnya 2007 Procitovano 13 chervnya 2007 PosilannyaU Vikidzherelah ye Konstituciya SShA navedenij u knizi vidavnictva Litopis 2010 The Constitution of the United States of America Konstituciya Soedinennyh Shtatov Ameriki 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Anglo russkij lingvostranovedcheskij slovar Amerikana rubricon com Konstituciya SShA 30 kvitnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi