Статті Конфедерації

Статті Конфедерації і вічного союзу (англ. Articles of Confederation and Perpetual Union) — перший конституційний документ США. Статті Конфедерації було ухвалено Другим Континентальним конгресом 15 листопада 1777 року в Йорку (Пенсільванія) і ратифіковано усіма тринадцятьма штатами (останнім це зробив Меріленд 1 березня 1781 р.). У Статтях Конфедерації було визначено органи влади Конфедерації та їхні повноваження. Згідно зі статтями, Конфедерація вирішувала питання війни і миру, дипломатії, західних територій, грошового обігу та державних позик, водночас інші питання залишалися за штатами.

Перша сторінка Статей Конфедерації

Дуже скоро стало очевидно, що повноваження уряду Конфедерації були дуже обмеженими (зокрема, він не мав повноважень з оподаткування) і це послаблювало єдність нової держави. Іншим великим недоліком стало рівне представництво від штатів в Конгресі Конфедерації, що викликало невдоволення великих і густонаселених штатів. Критика Статей Конфедерації і необхідність «створення досконалішого Союзу» призвели до прийняття в 1787 році Конституції США, яка замінила Статті Конфедерації.

Передісторія

Рух за незалежність північноамериканських колоній від Британської імперії почав набирати сили з середини XVIII століття. В 1775 р. почалася Війна за незалежність США, після чого стало очевидно, що досягти незалежності колонії зможуть, тільки об'єднавшись. Другий Континентальний конгрес, що відбувся в тому ж році, включав представників від дванадцяти з тринадцяти штатів (за винятком Джорджії) і був головним органом влади колоній протягом всієї війни (до створення Конгресу Конфедерації у 1781 році). Саме Другий Континентальний Конгрес прийняв Статті Конфедерації і виніс їх на ратифікацію.

Структура

Статті Конфедерації були створені на п'яти сторінках і складаються з преамбули, тринадцяти статей і списку підписів.

1. Назва Конфедерації — «Сполучені Штати Америки».
2. Встановлюється суверенітет штатів і гарантуються їх повноваження в тій частині, в якій вони не передані Конфедерації.
3. Встановлюються цілі створення Конфедерація, штати зобов'язуються допомагати один одному.
4. Встановлюється свобода пересування громадян штатів по Конфедерації і обов'язок штатів екстрадіювати злочинців.
5. Принцип «один штат має один голос в Конгресі» та порядок призначення делегатів в Конгрес (делегатів визначають легіслатури штатів, одна особа не може бути делегатом понад три з кожних шести років).
6. Міжнародні відносини є виключною компетенцією Конфедерації, штатам забороняється мати власні збройні сили (за винятком ополчення) і військовий флот без дозволу Конгресу.
7. Порядок присвоєння військових звань під час війни (звання нижче полковника присвоюють легіслатури штатів).
8. Витрати Конфедерації оплачуються з зборів, встановлених легіслатурами штатів і розподілених по штатах пропорційно вартості землі в штатах.
9. Повноваження Конфедерації: оголошення війни, стандартизація мір і ваги (включаючи грошовий обіг), розгляд суперечок між штатами.
10. Комітет штатів — орган, що виконує обов'язки уряду в перервах між сесіями Конгресу.
11. Встановлюється порядок прийняття нового члена (Канада (сучасна провінція Квебек) приймається за замовчуванням, в інших випадках вимагається схвалення дев'яти штатів).
12. Підтвердження зобов'язань, узятих на себе Сполученими Штатами до затвердження Статей Конфедерації.
13. Порядок зміни Статей — зміни повинні бути схвалені всіма штатами.

Оригінальний текст

• Сторінка 1
• Сторінка 2
• Сторінка 3
• Сторінка 4
• Сторінка 5

Примітки

1. Преамбула Конституції США

Посилання

• (англ.)
• , наведений у книзі , видавництва Літопис, 2010