Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коме та Чурю мова Герасиме нко постійне позначення 67P короткоперіодична комета з періодом обертання 6 6 року Перша коме

Комета Чурюмова—Герасименко

Комета Чурюмова—Герасименко

Коме́та Чурю́мова — Герасиме́нко (постійне позначення — 67P) — короткоперіодична комета з періодом обертання 6,6 року. Перша комета, яку супроводжував космічний апарат (із серпня 2014 року, «Розетта») і перша, на яку здійснив посадку спусковий апарат (12 листопада 2014 року, «Філи»). У результаті космічних досліджень, зокрема, виявлено неправильну форму ядра комети, відзнято деталі поверхні, а також уперше для комет знайдено молекулярний азот і деякі органічні сполуки, зокрема гліцин.

67P/Чурюмова — Герасименко
image
Знімок зонда «Розетта»
Відкриття
Першовідкривач:Чурюмов, Герасименко
Дата відкриття:20 вересня 1969
Альтернативні позначення:1982 VIII; 1982f;

1989 VI; 1988i; 1969 R1; 1969-IV; 1969h; 1975 P1;

1976 VII; 1975i
Характеристики орбіти
Епоха:2456981,5 (2014-11-20,0)
Афелій:5,68 а. о.
Перигелій:1,24 а. о.
Велика піввісь орбіти:3,46 а. о.
Ексцентриситет орбіти:0,64
Період обертання:6,44 юліанських років
Нахил орбіти:7,04°
Останній перигелій:13 серпня 2015 року
Наступний перигелій:21 січня 2022 року
Фізичні характеристики
Розміри:4,1 × 3,2 × 1,3 км (більша частина)
2,5 × 2,5 × 2,0 км (менша частина)
Маса:(9.982±0.003)×1012 кг
Середня густина:0.533±0.006 г/см³
Альбедо:0,06

У 2021 році комета має наблизитися до Землі на найменшу відстань — 0,418 а. о., очікується, що в листопаді — грудні 2021 року комета досягне максимальної величини 8m й спостерігатиметься вранці у листопаді, вранці й серед ночі в грудні у північній півкулі.

Загальний опис

Ядро комети має розмір 3 × 5 км і обертається навколо осі за 12,40 год (до проходження перигелію 2009 року було 12,76 год). Оскільки орбіти таких, як ця, комет контролюються силою тяжіння Юпітера, їх ще називають «кометами родини Юпітера». Ці комети, як вважають, походять із поясу Койпера. Як і в інших комет, ядро майже таке ж чорне, як вугілля: його поверхня відбиває лише 6 % світла. Разом із деякими спектральними даними це вказує на значний вміст у поверхневому шарі високомолекулярних органічних сполук. Як і в більшості комет, активність нерівномірно розподілена поверхнею ядра, і під час спостережень 67P протягом 2009 року були визначені принаймні три виразні активні області. Навіть на піку активності приблизно через місяць після перигелію комета була не надто яскрава, з типовою візуальною величиною приблизно 12, що означає, що побачити комету з Землі можна лише в телескоп. Комета 67P класифікується як запилена, з відношенням вивільненого пилу до газу приблизно 2:1 за об'ємом і 4:1 за масою. Пік викиду пилу в березні 2002 оцінювався приблизно в 60 кг на секунду, хоча в 1982/83 роках пилопродуктивність оцінена у 220 кг/с. Маса ядра комети — 1,0 ± 0,1×1013 кг, об'єм — 25 км3, густина — 0,4 г/см3 (за іншими даними — 533 ± 6 кг/м3). Прискорення сили тяжіння на поверхні комети Чурюмова — Герасименко оцінено в 10−3 м/с2, або приблизно 1/10 000 земного. Магнітне поле в комети відсутнє.

Відкриття

Комету було відкрито 23 жовтня 1969 року Климом Чурюмовим у Києві в результаті вивчення фотопластинок комети (32P/Комас Сола), знятих Світланою Герасименко в Алма-Атинській обсерваторії у вересні того ж року. Перший знімок, на якому видно комету, датований 20 вересня 1969 року. Біля краю фотознімка було виявлено ще одну комету, проте спочатку вона розглядалась як фрагмент (комети Комас Сола). Після вивчення наступних фотознімків було з'ясовано, що цей об'єкт рухався іншою траєкторією й, отже, є самостійною кометою.

Дослідження комети: місія «Розетта»

Докладніше: Розетта (космічний апарат)
image
Пил та космічні промені на поверхні комети, 2016

2 березня 2004 року Європейським космічним агентством був запущений космічний апарат «Розетта» (англ. Rosetta) для дослідження комети Чурюмова — Герасименко.

6 серпня 2014 року зонд «Розетта» вийшов на орбіту комети Чурюмова — Герасименко. «Розетта» стала першим космічним апаратом, який зумів вийти на орбіту комети — раніше зонди отримували дані про комети, наближаючись до них лише на короткий час і на великій швидкості. Для виходу на орбіту комети двигуни зонда коректували його траєкторію руху протягом шести з половиною хвилин. Через 22 хвилини після завершення маневру інженери ЄКА отримали відомості про те, що «Розетті» вдалося успішно зблизитися з кометою.

14 липня 2014 року інструмент OSIRIS на апараті «Розетта» сфотографував комету з відстані 12 тис. км. Виявилось, що ядро комети складається з двох розділених перешийком частин, які, як сказав менеджер проекту OSIRIS Карстен Гютлер, «дещо нагадують гумову качечку з тілом і головою».

Дослідження поверхні ядра комети здійснені впродовж серпня 2014 року за допомогою ультрафіолетового спектрографа НАСА «Еліс» на борту «Розетти». Вони виявили, що ядро є незвично темним на ультрафіолетових довжинах хвиль і що на ньому — принаймні до вересня — не видно великих оголень льоду. Також у кометній атмосфері вже були виявлені як водень, так і кисень.

12 листопада 2014 року зонд спрямував на поверхню ядра комети спускний апарат «Філи» для вивчення хімічного складу небесного тіла. Приземлення на поверхню комети відбулося о 17:34 за київським часом, але через велику відстань між Землею та кометою сигнал про приземлення надійшов лише о 18:03, через 29 хвилин. Закріпитися на поверхні з першого разу не вдалося, і лише після двох відскоків «Філи» зупинився остаточно. Це сталося в невідомому місці, надто затіненому для отримання достатньої кількості сонячної енергії. Але завдяки зарядженим акумуляторам апарат пропрацював ще 55 годин.

Упродовж 12—15 листопада апарат «Філи» виконав усі заплановані дослідні роботи з використанням усіх наявних на борту інструментів. Так, за допомогою бура було отримано і проаналізовано зразок ґрунту. Також отримано дані про температуру і внутрішню структуру комети. Крім того, вдалося зробити знімки місцевості. Усі отримані дані було передано на Землю. Однак після вичерпання запасів енергії апарат перейшов у режим сну, а зв'язок із ним припинився.

Аналіз водяної пари, яку викидає комета, показав, що ізотопний склад цієї пари сильно відрізняється від складу земної води: у ній значно більше атомів дейтерію. На Землі в кожних 10 тисячах молекул води можна знайти три атоми дейтерію. На кометі Чурюмова — Герасименко «важкої води» в понад три рази більше.

Міжнародна команда вчених виявила, що атмосфера комети, або кома, значно менш однорідна, ніж очікувалося. Виділення речовини з ядра комети істотно змінюється з часом. Ще більш дивно те, що склад коми також істотно змінюється. Хоча, як відомо, комети складаються в основному з водяного льоду й сигнал H2O, загалом, є найсильнішим, але кома, принаймні цієї комети іноді, над слабо освітленою поверхнею, містить значно більше монооксиду вуглецю CO й діоксиду вуглецю CO2. Можливо, це є наслідком неоднорідності ядра комети й того, що при його обертанні під промені Сонця потрапляють різні його частини. Ця неоднорідність разом зі своєрідною формою ядра може свідчити про його формування з окремих малих тіл, утворених у дуже різних регіонах Сонячної системи.

За наземними спостереженнями в комі комети не видно швидких змін, але з дистанції 200 кілометрів їх вдалося виявити. Ще більш дивно, що зміни відбуваються і в складі коми. Є досить чітке розходження між складом «літньої» й «зимової» атмосфер: у першій переважає вода, в останній — діоксид вуглецю. Оскільки ядро комети дуже мале (4 км), літня зона перебуває на відстані лише близько кілометра від зимової. Також вдалося на місці подій спостерігати, як гази, що виходять із комети, стають електрично зарядженими в сонячному промінні, а потім здуваються сонячним вітром.

Було підраховано, що комета Чурюмова — Герасименко в серпні 2014 року виділяла у вигляді пари 1,2 літра води щосекунди, а в період з червня по серпень виділення води зросло приблизно в десять разів. Також комета вивергає більше газу з певних місцях і в певний час її дня. Значна частина дегазації відбувалася із червня по вересень 2014 в області «шиї» в другій половині дня.

Через мізерну силу тяжіння викинуті кометою газ і пил вільно розлітаються в просторі. Але масивніші частинки здатні кинути виклик тиску сонячного випромінювання й можуть вийти на орбіту навколо ядра комети. Камера «Осіріс» відзняла багато таких частинок; їхній розмір лежить у межах від 4 см до 2 м (оцінки, зроблені за яскравістю).

На підставі останніх досліджень комет команда вчених очікувала побачити ознаки кількох складних молекул, таких як спирти, карбонові кислоти й азотовмісні аміни. Проте дані з VIRTIS (Visible and Infrared Thermal Imaging Spectrometer, спектрометр у видимій та інфрачервоній тепловій області) вказують, що на поверхні комети переважають простіші вуглеводні.

За допомогою RPC-ICA (інструменту на борту космічного корабля «Розетта») вдалося на ранніх стадіях спостерігати процес утворення магнітосфери навколо комети 67P Чурюмова — Герасименко, коли вона наближалася до Сонця й починала взаємодіяти із сонячним вітром. Поступово комета стає теплішою, леткі речовини (в основному вода) випаровуються з поверхні й утворюють атмосферу навколо комети. Ультрафіолетове випромінювання Сонця й зіткнення із сонячним вітром іонізують деяку частину атмосфери комети. Новостворені іони відчувають вплив електричних і магнітних полів сонячного вітру й можуть бути розігнані до високих швидкостей. Коли комета досить близько до Сонця, її атмосфера стає настільки щільною й іонізованою, що вона набуває електропровідності. При цьому атмосфера починає чинити опір сонячному вітру й народжується магнітосфера комети — ділянка навколо комети, яка захищена від сонячного вітру.

Зонд «Розетта» вперше в історії досліджень комет напряму виявив у них газоподібний азот. Це зроблено за допомогою мас-спектрометра ROSINA. Молекулярний азот, N2, є основним складником атмосфери Землі, а також наявний в атмосфері й на поверхні Плутона й Нептунового супутника Тритона. Вважається, що N2 був панівною формою азоту в первинній туманності, з якої утворилася наша сонячна система. Комета Чурюмова — Герасименко та подібні їй, імовірно, були сформовані в тому ж регіоні, що Тритон і Плутон.

За допомогою інструментів COSAC (Cometary Sampling and Composition) на поверхні комети було виявлено шістнадцять органічних сполук, з яких чотири — були помічені на кометах уперше. Це ацетамід — CH3CONH2, ацетон — (CH3)2CO, метилізоцианат — CH3NCO і пропіональдегід — CH3CH2CHO.

Інструмент MUPUS (Multipurpose Sensors for Surface and Sub-Surface Science) показав, що денна температура на поверхні ядра варіює від 90 до 130 K. Повністю заглибитися в поверхню температурний зонд не зміг. Це означає, що локальний опір ґрунту до проникнення >4 МПа, що еквівалентно >2 МПа одноосьової міцності на стиск. Такі властивості може мати спечений мікропористий пило-льодовий шар із пористістю від 30 до 65 %. Відповідно до моделі теплової еволюції комети, спікання може призвести до утворення міцного приповерхневого шару, але це вимагає, щоб зерна були не більші, ніж десятки мікрометрів. Таким чином висока міцність вказує на те, що речовина, принаймні локально, дрібнозерниста.

Мас-спектрометр ROSINA виявив у комі 67P/Чурюмова — Герасименко аргон. Відношення кількості аргону до води там змінюється в межах (0,1–2,3)×10−5, що на кілька порядків більше, ніж на Землі (якщо брати разом атмосферу й гідросферу).

У жовтні 2015 року за допомогою спектрометра ROSINA-DFMS на борту Rosetta в комі комети Чурюмова — Герасименко було виявлено молекулярний кисень. Його кількість варіює в межах 1–10 % кількості води й у середньому складає 3,80 ± 0,85 %. Відношення О2 / H2O в комі є ізотропним; систематичних його змін із відстанню до Сонця не виявлено. Це свідчить про те, що цей О2 лишився в ядрі з часів формування комети, що є несподіваним. Сучасні моделі формування Сонячної системи несумісні з таким його вмістом; вони прогнозують значно менший. Тому постає необхідність переглянути ці моделі. Зрештою 2017 року було описано механізм утворення молекулярного кисню на кометі (механізм Eley–Rideal) внаслідок енергійних зіткнень H2O з окисненою поверхнею.

Гравіметрія, виконана орбітальною станцією Rosetta, показала, що тіло комети Чурюмова — Герасименко складається на 75 відсотків із пилу й на 25 відсотків — із льоду. Щільність постійна у всьому ядрі, це свідчить про відсутність великих порожнеч. Встановлено також, що 67P є вельми пористим тілом, у якому масова частка пилу переважає частку льоду приблизно вчетверо, а об'ємна — удвічі.

Лід, похований всередині комети 67P/Чурюмова — Герасименко, перебуває здебільшого у кристалічній формі. Це означає, що комета утворилася в протосонячній туманності, отже, того ж віку, що й Сонячна система. Ці результати були отримані шляхом аналізу даних із приладів Rosina, розміщених на борту космічного апарату Rosetta. Завдяки мас-спектрометру Rosina в жовтні 2014 року вперше виміряли кількість молекулярного азоту (N2), окису вуглецю (СО) й аргону (Ar) у кометному льоді. Дані порівнювали з лабораторними експериментами з аморфним і кристалічним льодами. Кількість аргону, виявлена в кометі, виявилась у сто разів меншою, ніж кількість, яка може бути захоплена в аморфному льоді, що доводить, що лід комети має кристалічну структуру. Комети, сформовані з кристалічного льоду, мали сформуватися одночасно з Сонячною системою, а не раніше в міжзоряному середовищі. Кристалічна структура комет також показує, що протосонячна туманність була гарячою й досить щільною, щоби сублімувати аморфний лід, який прийшов із міжзоряного середовища. Газові гідрати в 67P мають бути сформовані між −228 °С і −223 °С.

Наявність гліцину, фосфору й багатьох органічних молекул, зокрема сірководню (H2S) і ціанистий водень (HCN), які спостерігалися в комі 67P/Чурюмова — Герасименко підтримує ідею про те, що комети були постачальниками ключових молекул для пребіотичної хімії у всій Сонячній системі й, зокрема, до ранньої Землі.

На основі комп'ютерного моделювання, показано, що хоча Комета містить матеріал із часів формування Сонячної системи 4,5 мільярда років тому, свою форму вона отримала в результаті м'якого зіткнення, яке, ймовірно, відбулося протягом останнього мільярда років.

У 2016 р. повідомлено, що місія «Розетта» ще у 2015 р. виявила на кометі твердий вуглекислий газ.

Приблизно два роки космічний апарат «Розетта» перебував на орбіті комети, і більшість часу на відстані, що дозволила вивчати характеристики поверхні в субметрових масштабах. З грудня 2014 року по червень 2016 року, спостерігалися численні локальні зміни, кометне вивітрювання, ерозії й два обвали ділянок речовини завдовжки десятки метрів. Автори відзначають, що більшість змін — зокрема, ерозія й пересування валунів — відбулися поблизу перигелію й спричинені нагріванням. Деякі зміни, такі як утворення тріщин на «шиї», пов'язані зі швидкістю обертання комети.

Проведено ізотопний аналіз ксенону в комі комети Чурюмова-Герасименко за допомогою «ROSINA» (англ. Rosetta Orbiter Spectrometer for Ion and Neutral Analysis), розміщеного на борту «Rosetta». Моделі походження ксенону в атмосфері Землі вимагають додаткового, невідомого джерела, яке було загадкою протягом кількох десятиліть. Виміряні ізотопні співвідношення ксенону, викинутого з комети Чурюмова-Герасименко, збігаються з показниками для невідомого раніше джерела. Комети внесли на Землю близько чверті ксенону, що обмежує кількість інших речовин (таких як вода), доставлених на нашу планету кометами.

Галерея

  • image
    Зображення комети Чурюмова — Герасименко в Дуже великий телескоп, 11.08.2014.
  • image
    3D-реконструкція комети 67P/Чурюмова — Герасименко зі спостережень телескопа «Габбл»
  • image
    Вид на комету з борту Rosetta 19.09.2014
  • image
    Вид на комету з борту «Розетти» 07.07.2015
  • image
    Анімація з 86 зображень, отриманих з камери апарату «Розетта» з 1 (з відстані 832 км) по 6 (11  км) серпня 2014 р.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 10 Березня 2016. Процитовано 10 Березня 2016.
  2. Measuring comet 67P/C-G [ 28 Березня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  3. Pätzold, M.; Andert, T. та ін. (4 лютого 2016). . Nature. 530 (7588): 63—65. Bibcode:2016Natur.530...63P. doi:10.1038/nature16535. PMID 26842054. Архів оригіналу за 28 Лютого 2017. Процитовано 4 травня 2016.
  4. Lakdawalla, Emily (19 листопада 2015). . The Planetary Society. Архів оригіналу за 28 Березня 2019. Процитовано 8 грудня 2015.
  5. . Архів оригіналу за 4 Травня 2019. Процитовано 26 Січня 2021.
  6. . Архів оригіналу за 31 Січня 2021. Процитовано 26 Січня 2021.
  7. F. Capaccioni, A. Coradini, G. Filacchione, S. Erard, G. Arnold, P. Drossart, M. C. De Sanctis, D. Bockelee-Morvan, M. T. Capria, F. Tosi, C. Leyrat, B. Schmitt, E. Quirico, P. Cerroni, V. Mennella, A. Raponi, M. Ciarniello, T. McCord, L. Moroz, E. Palomba, E. Ammannito, M. A. Barucci, G. Bellucci, J. Benkhoff, J. P. Bibring, A. Blanco, M. Blecka, R. Carlson, U. Carsenty, L. Colangeli, M. Combes, M. Combi, J. Crovisier, T. Encrenaz, C. Federico, U. Fink, S. Fonti, W. H. Ip, P. Irwin, R. Jaumann, E. Kuehrt, Y. Langevin, G. Magni, S. Mottola, V. Orofino, P. Palumbo, G. Piccioni, U. Schade, F. Taylor, D. Tiphene, G. P. Tozzi, P. Beck, N. Biver, L. Bonal, J.- P. Combe, D. Despan, E. Flamini, S. Fornasier, A. Frigeri, D. Grassi, M. Gudipati, A. Longobardo, K. Markus, F. Merlin, R. Orosei, G. Rinaldi, K. Stephan, M. Cartacci, A. Cicchetti, S. Giuppi, Y. Hello, F. Henry, S. Jacquinod, R. Noschese, G. Peter, R. Politi, J. M. Reess, A. Semery The organic-rich surface of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko as seen by VIRTIS/Rosetta [ 12 Березня 2016 у Wayback Machine.]. Science, 2015; 347 (6220). DOI:10.1126/science.aaa0628
  8. Pätzold M., et al. A homogeneous nucleus for comet 67P/Churyumov–Gerasimenko from its gravity field // Nature. — 2016. — Вип. 530. — С. 63–65. — DOI:10.1038/nature16535.
  9. . Архів оригіналу за 23 Липня 2015. Процитовано 16 Квітня 2015.
  10. Дмитрий Мамонтов (октябрь 2014). . Популярная механика. Архів оригіналу за 29 Листопада 2014. Процитовано 21.11.2014.
  11. Rosetta-Alice spectrograph obtains first far ultraviolet spectra of a cometary surface — ScienceDaily [ 8 Вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  12. A. Bieler et al. Abundant molecular oxygen in the coma of comet 67P/Churyumov–Gerasimenko // Nature. — 2015. — Вип. 526. — С. 678–681. — DOI:10.1038/nature15707.
  13. . Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 8 Січня 2016.
  14. Philae. NASA Space Science Data Coordinated Archive. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
  15. K. Altwegg, H. Balsiger, A. Bar-Nun, J. J. Berthelier, A. Bieler, P. Bochsler, C. Briois, U. Calmonte, M. Combi, J. De Keyser, P. Eberhardt, B. Fiethe, S. Fuselier, S. Gasc, T. I. Gombosi, K. C. Hansen, M. Hassig, A. Jackel, E. Kopp, A. Korth, L. LeRoy, U. Mall, B. Marty, O. Mousis, E. Neefs, T. Owen, H. Reme, M. Rubin, T. Semon, C.-Y. Tzou, H. Waite, P. Wurz 67P/Churyumov-Gerasimenko, a Jupiter family comet with a high D/H ratio [ 11 Березня 2016 у Wayback Machine.]. Science, 2014; 347 (6220): 1261952. DOI:10.1126/science.1261952
  16. Дані «Розетти»: комети навряд чи принесли воду на Землю // BBC Україна (укр.)
  17. Comet's coma composition varies significantly over time [ 15 Грудня 2015 у Wayback Machine.] // Rosetta blog, European Space Agency, 22.01.2015
  18. M. Hassig, K. Altwegg, H. Balsiger, A. Bar-Nun, J. J. Berthelier, A. Bieler, P. Bochsler, C. Briois, U. Calmonte, M. Combi, J. De Keyser, P. Eberhardt, B. Fiethe, S. A. Fuselier, M. Galand, S. Gasc, T. I. Gombosi, K. C. Hansen, A. Jackel, H. U. Keller, E. Kopp, A. Korth, E. Kuhrt, L. Le Roy, U. Mall, B. Marty, O. Mousis, E. Neefs, T. Owen, H. Reme, M. Rubin, T. Semon, C. Tornow, C.- Y. Tzou, J. H. Waite, P. Wurz Time variability and heterogeneity in the coma of 67P/Churyumov-Gerasimenko [ 12 Березня 2016 у Wayback Machine.]. Science, 2015; 347 (6220). DOI:10.1126/science.aaa0276
  19. Gas variations are suggestive of seasons on comet Churyumov-Gerasimenko [ 5 Вересня 2015 у Wayback Machine.] // sciencedaily.com, 22.01.2015
  20. S. Gulkis, M. Allen, P. von Allmen, G. Beaudin, N. Biver, D. Bockelee-Morvan, M. Choukroun, J. Crovisier, B. J. R. Davidsson, P. Encrenaz, T. Encrenaz, M. Frerking, P. Hartogh, M. Hofstadter, W.-H. Ip, M. Janssen, C. Jarchow, S. Keihm, S. Lee, E. Lellouch, C. Leyrat, L. Rezac, F. P. Schloerb, T. Spilker Subsurface properties and early activity of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko. Science, 2015; 347 (6220). DOI:10.1126/science.aaa0709
  21. Rotundi, Alessandra; Sierks, Holger; Della Corte, Vincenzo та ін. (2015). . Science. 347 (6620). Bibcode:2015Sci...347a3905R. doi:10.1126/science.aaa3905. Архів оригіналу за 23 Березня 2017. Процитовано 6 Листопада 2015.
  22. H. Nilsson, G. Stenberg Wieser, E. Behar, C. S. Wedlund, H. Gunell, M. Yamauchi, R. Lundin, S. Barabash, M. Wieser, C. Carr, E. Cupido, J. L. Burch, A. Fedorov, J.-A. Sauvaud, H. Koskinen, E. Kallio, J.-P. Lebreton, A. Eriksson, N. Edberg, R. Goldstein, P. Henri, C. Koenders, P. Mokashi, Z. Nemeth, I. Richter, K. Szego, M. Volwerk, C Vallat, M. Rubin. Birth of a comet magnetosphere: A spring of water ions. Science, 2015; 347 (6220). DOI:10.1126/science.aaa0571
  23. M. Rubin, K. Altwegg, H. Balsiger, A. Bar-Nun, J.-J. Berthelier, A. Bieler, P. Bochsler, C. Briois, U. Calmonte, M. Combi, J. De Keyser, F. Dhooghe, P. Eberhardt, B. Fiethe, S. A. Fuselier, S. Gasc, T. I. Gombosi, K. C. Hansen, M. Hässig, A. Jäckel, E. Kopp, A. Korth, L. Le Roy, U. Mall, B. Marty, O. Mousis, T. Owen, H. Rème, T. Sémon, C.-Y. Tzou, J. H. Waite, P. Wurz. Molecular nitrogen in comet 67P/Churyumov-Gerasimenko indicates a low formation temperature [ 12 Березня 2016 у Wayback Machine.]. Science, 2015. DOI:10.1126/science.aaa6100
  24. Goesmann F., Rosenbauer H., Bredehöft J. H. та ін. (2015). . Science. 349 (6247). Bibcode:2015Sci...349b0689G. doi:10.1126/science.aab0689. Архів оригіналу за 23 Березня 2017. Процитовано 6 Листопада 2015. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
  25. Spohn et.al. Thermal and mechanical properties of the near-surface layers of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko // Science. — 2015. — 349, N 6247. DOI:10.1126/science.aab0464
  26. H. Balsiger, K. Altwegg, A. Bar-Nun, J.-J. Berthelier, A. Bieler, P. Bochsler, C. Briois, U. Calmonte, M. Combi, J. De Keyser, P. Eberhardt, B. Fiethe, S. A. Fuselier, S. Gasc, T. I. Gombosi, K. C. Hansen, M. Hassig, A. Jackel, E. Kopp, A. Korth, L. Le Roy, U. Mall, B. Marty, O. Mousis, T. Owen, H. Reme, M. Rubin, T. Semon, C.-Y. Tzou, J. H. Waite, P. Wurz. Detection of argon in the coma of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko // Science Advances. — 2015. — Вип. 1. — № 8. — DOI:10.1126/sciadv.1500377.
  27. Cesare, Chris (2015). Rosetta sniffs oxygen around comet 67P. Nature news. doi:10.1038/nature.2015.18658. ISSN 1476-4687.
  28. Yunxi Yao & Konstantinos P. Giapis. Dynamic molecular oxygen production in cometary comae // Nature Communications. — 2017. — Вип. 8. — DOI:10.1038/ncomms15298.
  29. . Архів оригіналу за 8 Лютого 2016. Процитовано 5 Лютого 2016.
  30. Mousis O., Lunine J. I., Luspay-Kuti A., et al. A protosolar nebula origin for the ices agglomerated by comet 67P/Churyumov–Gerasimenko // The Astrophysical Journal. — 2016. — Вип. 819. — № 2. — С. 5pp. — DOI:10.3847/2041-8205/819/2/L33.
  31. K. Altwegg, H. Balsiger, A. Bar-Nun, et al. Prebiotic chemicals — amino acid and phosphorus — in the coma of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko // Science Advances. — 2016. — Вип. 2. — № 5. — DOI:10.1126/sciadv.1600285.
  32. . Архів оригіналу за 10 Листопада 2016. Процитовано 10 Листопада 2016.
  33. . Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  34. Ramy El-Maarry M., et al. Surface changes on comet 67P/Churyumov-Gerasimenko suggest a more active past // Science. — 2017. — DOI:10.1126/science.aak9384.
  35. Marty B., Altwegg K., Balsiger H., Bar-Nun A., Bekaert D.V., Berthelier J.J., ... De Keyser J. Xenon isotopes in 67P/Churyumov-Gerasimenko show that comets contributed to Earth's atmosphere // Science. — 2017. — Вип. 356. — № 6342. — С. 1069–1072. — DOI:10.1126/science.aal3496.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комета Чурюмова — Герасименко
  • К. І. Чурюмов розповідає про відкриття комети [ 7 Березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Українське відкриття, що змінило науку!
  • 67P/Churyumov-Gerasimenko [ 20 Травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Sky & Telescope: Rosetta Reveals Much About Comet 67P [ 10 Лютого 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Rosetta spacecraft approaching twofold comet — ScienceDaily [ 22 Липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  • ESA Science & Technology: Rosetta's target: comet 67P/Churyumov-Gerasimenko [ 21 Серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • JPL Small-Body Database Browser [ 30 Січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Top ten Rosetta images from 10km | Astronomy Now [ 14 Листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (англ.)
  • Дивовижні дюни на поверхні комети Чурюмова — Герасименко [ 27 Лютого 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kome ta Churyu mova Gerasime nko postijne poznachennya 67P korotkoperiodichna kometa z periodom obertannya 6 6 roku Persha kometa yaku suprovodzhuvav kosmichnij aparat iz serpnya 2014 roku Rozetta i persha na yaku zdijsniv posadku spuskovij aparat 12 listopada 2014 roku Fili U rezultati kosmichnih doslidzhen zokrema viyavleno nepravilnu formu yadra kometi vidznyato detali poverhni a takozh upershe dlya komet znajdeno molekulyarnij azot i deyaki organichni spoluki zokrema glicin 67P Churyumova GerasimenkoZnimok zonda Rozetta VidkrittyaPershovidkrivach Churyumov GerasimenkoData vidkrittya 20 veresnya 1969Alternativni poznachennya 1982 VIII 1982f 1989 VI 1988i 1969 R1 1969 IV 1969h 1975 P1 1976 VII 1975iHarakteristiki orbitiEpoha 2456981 5 2014 11 20 0 Afelij 5 68 a o Perigelij 1 24 a o Velika pivvis orbiti 3 46 a o Ekscentrisitet orbiti 0 64Period obertannya 6 44 yulianskih rokivNahil orbiti 7 04 Ostannij perigelij 13 serpnya 2015 rokuNastupnij perigelij 21 sichnya 2022 rokuFizichni harakteristikiRozmiri 4 1 3 2 1 3 km bilsha chastina 2 5 2 5 2 0 km mensha chastina Masa 9 982 0 003 1012 kgSerednya gustina 0 533 0 006 g sm Albedo 0 06 U 2021 roci kometa maye nablizitisya do Zemli na najmenshu vidstan 0 418 a o ochikuyetsya sho v listopadi grudni 2021 roku kometa dosyagne maksimalnoyi velichini 8m j sposterigatimetsya vranci u listopadi vranci j sered nochi v grudni u pivnichnij pivkuli Zagalnij opisYadro kometi maye rozmir 3 5 km i obertayetsya navkolo osi za 12 40 god do prohodzhennya perigeliyu 2009 roku bulo 12 76 god Oskilki orbiti takih yak cya komet kontrolyuyutsya siloyu tyazhinnya Yupitera yih she nazivayut kometami rodini Yupitera Ci kometi yak vvazhayut pohodyat iz poyasu Kojpera Yak i v inshih komet yadro majzhe take zh chorne yak vugillya jogo poverhnya vidbivaye lishe 6 svitla Razom iz deyakimi spektralnimi danimi ce vkazuye na znachnij vmist u poverhnevomu shari visokomolekulyarnih organichnih spoluk Yak i v bilshosti komet aktivnist nerivnomirno rozpodilena poverhneyu yadra i pid chas sposterezhen 67P protyagom 2009 roku buli viznacheni prinajmni tri virazni aktivni oblasti Navit na piku aktivnosti priblizno cherez misyac pislya perigeliyu kometa bula ne nadto yaskrava z tipovoyu vizualnoyu velichinoyu priblizno 12 sho oznachaye sho pobachiti kometu z Zemli mozhna lishe v teleskop Kometa 67P klasifikuyetsya yak zapilena z vidnoshennyam vivilnenogo pilu do gazu priblizno 2 1 za ob yemom i 4 1 za masoyu Pik vikidu pilu v berezni 2002 ocinyuvavsya priblizno v 60 kg na sekundu hocha v 1982 83 rokah piloproduktivnist ocinena u 220 kg s Masa yadra kometi 1 0 0 1 1013 kg ob yem 25 km3 gustina 0 4 g sm3 za inshimi danimi 533 6 kg m3 Priskorennya sili tyazhinnya na poverhni kometi Churyumova Gerasimenko ocineno v 10 3 m s2 abo priblizno 1 10 000 zemnogo Magnitne pole v kometi vidsutnye VidkrittyaKometu bulo vidkrito 23 zhovtnya 1969 roku Klimom Churyumovim u Kiyevi v rezultati vivchennya fotoplastinok kometi 32P Komas Sola znyatih Svitlanoyu Gerasimenko v Alma Atinskij observatoriyi u veresni togo zh roku Pershij znimok na yakomu vidno kometu datovanij 20 veresnya 1969 roku Bilya krayu fotoznimka bulo viyavleno she odnu kometu prote spochatku vona rozglyadalas yak fragment kometi Komas Sola Pislya vivchennya nastupnih fotoznimkiv bulo z yasovano sho cej ob yekt ruhavsya inshoyu trayektoriyeyu j otzhe ye samostijnoyu kometoyu Doslidzhennya kometi misiya Rozetta Dokladnishe Rozetta kosmichnij aparat Pil ta kosmichni promeni na poverhni kometi 2016 2 bereznya 2004 roku Yevropejskim kosmichnim agentstvom buv zapushenij kosmichnij aparat Rozetta angl Rosetta dlya doslidzhennya kometi Churyumova Gerasimenko 6 serpnya 2014 roku zond Rozetta vijshov na orbitu kometi Churyumova Gerasimenko Rozetta stala pershim kosmichnim aparatom yakij zumiv vijti na orbitu kometi ranishe zondi otrimuvali dani pro kometi nablizhayuchis do nih lishe na korotkij chas i na velikij shvidkosti Dlya vihodu na orbitu kometi dviguni zonda korektuvali jogo trayektoriyu ruhu protyagom shesti z polovinoyu hvilin Cherez 22 hvilini pislya zavershennya manevru inzheneri YeKA otrimali vidomosti pro te sho Rozetti vdalosya uspishno zblizitisya z kometoyu 14 lipnya 2014 roku instrument OSIRIS na aparati Rozetta sfotografuvav kometu z vidstani 12 tis km Viyavilos sho yadro kometi skladayetsya z dvoh rozdilenih pereshijkom chastin yaki yak skazav menedzher proektu OSIRIS Karsten Gyutler desho nagaduyut gumovu kachechku z tilom i golovoyu Doslidzhennya poverhni yadra kometi zdijsneni vprodovzh serpnya 2014 roku za dopomogoyu ultrafioletovogo spektrografa NASA Elis na bortu Rozetti Voni viyavili sho yadro ye nezvichno temnim na ultrafioletovih dovzhinah hvil i sho na nomu prinajmni do veresnya ne vidno velikih ogolen lodu Takozh u kometnij atmosferi vzhe buli viyavleni yak voden tak i kisen 12 listopada 2014 roku zond spryamuvav na poverhnyu yadra kometi spusknij aparat Fili dlya vivchennya himichnogo skladu nebesnogo tila Prizemlennya na poverhnyu kometi vidbulosya o 17 34 za kiyivskim chasom ale cherez veliku vidstan mizh Zemleyu ta kometoyu signal pro prizemlennya nadijshov lishe o 18 03 cherez 29 hvilin Zakripitisya na poverhni z pershogo razu ne vdalosya i lishe pislya dvoh vidskokiv Fili zupinivsya ostatochno Ce stalosya v nevidomomu misci nadto zatinenomu dlya otrimannya dostatnoyi kilkosti sonyachnoyi energiyi Ale zavdyaki zaryadzhenim akumulyatoram aparat propracyuvav she 55 godin Uprodovzh 12 15 listopada aparat Fili vikonav usi zaplanovani doslidni roboti z vikoristannyam usih nayavnih na bortu instrumentiv Tak za dopomogoyu bura bulo otrimano i proanalizovano zrazok gruntu Takozh otrimano dani pro temperaturu i vnutrishnyu strukturu kometi Krim togo vdalosya zrobiti znimki miscevosti Usi otrimani dani bulo peredano na Zemlyu Odnak pislya vicherpannya zapasiv energiyi aparat perejshov u rezhim snu a zv yazok iz nim pripinivsya Analiz vodyanoyi pari yaku vikidaye kometa pokazav sho izotopnij sklad ciyeyi pari silno vidriznyayetsya vid skladu zemnoyi vodi u nij znachno bilshe atomiv dejteriyu Na Zemli v kozhnih 10 tisyachah molekul vodi mozhna znajti tri atomi dejteriyu Na kometi Churyumova Gerasimenko vazhkoyi vodi v ponad tri razi bilshe Mizhnarodna komanda vchenih viyavila sho atmosfera kometi abo koma znachno mensh odnoridna nizh ochikuvalosya Vidilennya rechovini z yadra kometi istotno zminyuyetsya z chasom She bilsh divno te sho sklad komi takozh istotno zminyuyetsya Hocha yak vidomo kometi skladayutsya v osnovnomu z vodyanogo lodu j signal H2O zagalom ye najsilnishim ale koma prinajmni ciyeyi kometi inodi nad slabo osvitlenoyu poverhneyu mistit znachno bilshe monooksidu vuglecyu CO j dioksidu vuglecyu CO2 Mozhlivo ce ye naslidkom neodnoridnosti yadra kometi j togo sho pri jogo obertanni pid promeni Soncya potraplyayut rizni jogo chastini Cya neodnoridnist razom zi svoyeridnoyu formoyu yadra mozhe svidchiti pro jogo formuvannya z okremih malih til utvorenih u duzhe riznih regionah Sonyachnoyi sistemi Za nazemnimi sposterezhennyami v komi kometi ne vidno shvidkih zmin ale z distanciyi 200 kilometriv yih vdalosya viyaviti She bilsh divno sho zmini vidbuvayutsya i v skladi komi Ye dosit chitke rozhodzhennya mizh skladom litnoyi j zimovoyi atmosfer u pershij perevazhaye voda v ostannij dioksid vuglecyu Oskilki yadro kometi duzhe male 4 km litnya zona perebuvaye na vidstani lishe blizko kilometra vid zimovoyi Takozh vdalosya na misci podij sposterigati yak gazi sho vihodyat iz kometi stayut elektrichno zaryadzhenimi v sonyachnomu prominni a potim zduvayutsya sonyachnim vitrom Bulo pidrahovano sho kometa Churyumova Gerasimenko v serpni 2014 roku vidilyala u viglyadi pari 1 2 litra vodi shosekundi a v period z chervnya po serpen vidilennya vodi zroslo priblizno v desyat raziv Takozh kometa vivergaye bilshe gazu z pevnih miscyah i v pevnij chas yiyi dnya Znachna chastina degazaciyi vidbuvalasya iz chervnya po veresen 2014 v oblasti shiyi v drugij polovini dnya Cherez mizernu silu tyazhinnya vikinuti kometoyu gaz i pil vilno rozlitayutsya v prostori Ale masivnishi chastinki zdatni kinuti viklik tisku sonyachnogo viprominyuvannya j mozhut vijti na orbitu navkolo yadra kometi Kamera Osiris vidznyala bagato takih chastinok yihnij rozmir lezhit u mezhah vid 4 sm do 2 m ocinki zrobleni za yaskravistyu Na pidstavi ostannih doslidzhen komet komanda vchenih ochikuvala pobachiti oznaki kilkoh skladnih molekul takih yak spirti karbonovi kisloti j azotovmisni amini Prote dani z VIRTIS Visible and Infrared Thermal Imaging Spectrometer spektrometr u vidimij ta infrachervonij teplovij oblasti vkazuyut sho na poverhni kometi perevazhayut prostishi vuglevodni Za dopomogoyu RPC ICA instrumentu na bortu kosmichnogo korablya Rozetta vdalosya na rannih stadiyah sposterigati proces utvorennya magnitosferi navkolo kometi 67P Churyumova Gerasimenko koli vona nablizhalasya do Soncya j pochinala vzayemodiyati iz sonyachnim vitrom Postupovo kometa staye teplishoyu letki rechovini v osnovnomu voda viparovuyutsya z poverhni j utvoryuyut atmosferu navkolo kometi Ultrafioletove viprominyuvannya Soncya j zitknennya iz sonyachnim vitrom ionizuyut deyaku chastinu atmosferi kometi Novostvoreni ioni vidchuvayut vpliv elektrichnih i magnitnih poliv sonyachnogo vitru j mozhut buti rozignani do visokih shvidkostej Koli kometa dosit blizko do Soncya yiyi atmosfera staye nastilki shilnoyu j ionizovanoyu sho vona nabuvaye elektroprovidnosti Pri comu atmosfera pochinaye chiniti opir sonyachnomu vitru j narodzhuyetsya magnitosfera kometi dilyanka navkolo kometi yaka zahishena vid sonyachnogo vitru Zond Rozetta vpershe v istoriyi doslidzhen komet napryamu viyaviv u nih gazopodibnij azot Ce zrobleno za dopomogoyu mas spektrometra ROSINA Molekulyarnij azot N2 ye osnovnim skladnikom atmosferi Zemli a takozh nayavnij v atmosferi j na poverhni Plutona j Neptunovogo suputnika Tritona Vvazhayetsya sho N2 buv panivnoyu formoyu azotu v pervinnij tumannosti z yakoyi utvorilasya nasha sonyachna sistema Kometa Churyumova Gerasimenko ta podibni yij imovirno buli sformovani v tomu zh regioni sho Triton i Pluton Za dopomogoyu instrumentiv COSAC Cometary Sampling and Composition na poverhni kometi bulo viyavleno shistnadcyat organichnih spoluk z yakih chotiri buli pomicheni na kometah upershe Ce acetamid CH3CONH2 aceton CH3 2CO metilizocianat CH3NCO i propionaldegid CH3CH2CHO Instrument MUPUS Multipurpose Sensors for Surface and Sub Surface Science pokazav sho denna temperatura na poverhni yadra variyuye vid 90 do 130 K Povnistyu zaglibitisya v poverhnyu temperaturnij zond ne zmig Ce oznachaye sho lokalnij opir gruntu do proniknennya gt 4 MPa sho ekvivalentno gt 2 MPa odnoosovoyi micnosti na stisk Taki vlastivosti mozhe mati spechenij mikroporistij pilo lodovij shar iz porististyu vid 30 do 65 Vidpovidno do modeli teplovoyi evolyuciyi kometi spikannya mozhe prizvesti do utvorennya micnogo pripoverhnevogo sharu ale ce vimagaye shob zerna buli ne bilshi nizh desyatki mikrometriv Takim chinom visoka micnist vkazuye na te sho rechovina prinajmni lokalno dribnozernista Mas spektrometr ROSINA viyaviv u komi 67P Churyumova Gerasimenko argon Vidnoshennya kilkosti argonu do vodi tam zminyuyetsya v mezhah 0 1 2 3 10 5 sho na kilka poryadkiv bilshe nizh na Zemli yaksho brati razom atmosferu j gidrosferu U zhovtni 2015 roku za dopomogoyu spektrometra ROSINA DFMS na bortu Rosetta v komi kometi Churyumova Gerasimenko bulo viyavleno molekulyarnij kisen Jogo kilkist variyuye v mezhah 1 10 kilkosti vodi j u serednomu skladaye 3 80 0 85 Vidnoshennya O2 H2O v komi ye izotropnim sistematichnih jogo zmin iz vidstannyu do Soncya ne viyavleno Ce svidchit pro te sho cej O2 lishivsya v yadri z chasiv formuvannya kometi sho ye nespodivanim Suchasni modeli formuvannya Sonyachnoyi sistemi nesumisni z takim jogo vmistom voni prognozuyut znachno menshij Tomu postaye neobhidnist pereglyanuti ci modeli Zreshtoyu 2017 roku bulo opisano mehanizm utvorennya molekulyarnogo kisnyu na kometi mehanizm Eley Rideal vnaslidok energijnih zitknen H2O z okisnenoyu poverhneyu Gravimetriya vikonana orbitalnoyu stanciyeyu Rosetta pokazala sho tilo kometi Churyumova Gerasimenko skladayetsya na 75 vidsotkiv iz pilu j na 25 vidsotkiv iz lodu Shilnist postijna u vsomu yadri ce svidchit pro vidsutnist velikih porozhnech Vstanovleno takozh sho 67P ye velmi poristim tilom u yakomu masova chastka pilu perevazhaye chastku lodu priblizno vchetvero a ob yemna udvichi Lid pohovanij vseredini kometi 67P Churyumova Gerasimenko perebuvaye zdebilshogo u kristalichnij formi Ce oznachaye sho kometa utvorilasya v protosonyachnij tumannosti otzhe togo zh viku sho j Sonyachna sistema Ci rezultati buli otrimani shlyahom analizu danih iz priladiv Rosina rozmishenih na bortu kosmichnogo aparatu Rosetta Zavdyaki mas spektrometru Rosina v zhovtni 2014 roku vpershe vimiryali kilkist molekulyarnogo azotu N2 okisu vuglecyu SO j argonu Ar u kometnomu lodi Dani porivnyuvali z laboratornimi eksperimentami z amorfnim i kristalichnim lodami Kilkist argonu viyavlena v kometi viyavilas u sto raziv menshoyu nizh kilkist yaka mozhe buti zahoplena v amorfnomu lodi sho dovodit sho lid kometi maye kristalichnu strukturu Kometi sformovani z kristalichnogo lodu mali sformuvatisya odnochasno z Sonyachnoyu sistemoyu a ne ranishe v mizhzoryanomu seredovishi Kristalichna struktura komet takozh pokazuye sho protosonyachna tumannist bula garyachoyu j dosit shilnoyu shobi sublimuvati amorfnij lid yakij prijshov iz mizhzoryanogo seredovisha Gazovi gidrati v 67P mayut buti sformovani mizh 228 S i 223 S Nayavnist glicinu fosforu j bagatoh organichnih molekul zokrema sirkovodnyu H2S i cianistij voden HCN yaki sposterigalisya v komi 67P Churyumova Gerasimenko pidtrimuye ideyu pro te sho kometi buli postachalnikami klyuchovih molekul dlya prebiotichnoyi himiyi u vsij Sonyachnij sistemi j zokrema do rannoyi Zemli Na osnovi komp yuternogo modelyuvannya pokazano sho hocha Kometa mistit material iz chasiv formuvannya Sonyachnoyi sistemi 4 5 milyarda rokiv tomu svoyu formu vona otrimala v rezultati m yakogo zitknennya yake jmovirno vidbulosya protyagom ostannogo milyarda rokiv U 2016 r povidomleno sho misiya Rozetta she u 2015 r viyavila na kometi tverdij vuglekislij gaz Priblizno dva roki kosmichnij aparat Rozetta perebuvav na orbiti kometi i bilshist chasu na vidstani sho dozvolila vivchati harakteristiki poverhni v submetrovih masshtabah Z grudnya 2014 roku po cherven 2016 roku sposterigalisya chislenni lokalni zmini kometne vivitryuvannya eroziyi j dva obvali dilyanok rechovini zavdovzhki desyatki metriv Avtori vidznachayut sho bilshist zmin zokrema eroziya j peresuvannya valuniv vidbulisya poblizu perigeliyu j sprichineni nagrivannyam Deyaki zmini taki yak utvorennya trishin na shiyi pov yazani zi shvidkistyu obertannya kometi Provedeno izotopnij analiz ksenonu v komi kometi Churyumova Gerasimenko za dopomogoyu ROSINA angl Rosetta Orbiter Spectrometer for Ion and Neutral Analysis rozmishenogo na bortu Rosetta Modeli pohodzhennya ksenonu v atmosferi Zemli vimagayut dodatkovogo nevidomogo dzherela yake bulo zagadkoyu protyagom kilkoh desyatilit Vimiryani izotopni spivvidnoshennya ksenonu vikinutogo z kometi Churyumova Gerasimenko zbigayutsya z pokaznikami dlya nevidomogo ranishe dzherela Kometi vnesli na Zemlyu blizko chverti ksenonu sho obmezhuye kilkist inshih rechovin takih yak voda dostavlenih na nashu planetu kometami GalereyaZobrazhennya kometi Churyumova Gerasimenko v Duzhe velikij teleskop 11 08 2014 3D rekonstrukciya kometi 67P Churyumova Gerasimenko zi sposterezhen teleskopa Gabbl Vid na kometu z bortu Rosetta 19 09 2014 Vid na kometu z bortu Rozetti 07 07 2015 Animaciya z 86 zobrazhen otrimanih z kameri aparatu Rozetta z 1 z vidstani 832 km po 6 11 km serpnya 2014 r Primitki Arhiv originalu za 10 Bereznya 2016 Procitovano 10 Bereznya 2016 Measuring comet 67P C G 28 Bereznya 2019 u Wayback Machine angl Patzold M Andert T ta in 4 lyutogo 2016 Nature 530 7588 63 65 Bibcode 2016Natur 530 63P doi 10 1038 nature16535 PMID 26842054 Arhiv originalu za 28 Lyutogo 2017 Procitovano 4 travnya 2016 Lakdawalla Emily 19 listopada 2015 The Planetary Society Arhiv originalu za 28 Bereznya 2019 Procitovano 8 grudnya 2015 Arhiv originalu za 4 Travnya 2019 Procitovano 26 Sichnya 2021 Arhiv originalu za 31 Sichnya 2021 Procitovano 26 Sichnya 2021 F Capaccioni A Coradini G Filacchione S Erard G Arnold P Drossart M C De Sanctis D Bockelee Morvan M T Capria F Tosi C Leyrat B Schmitt E Quirico P Cerroni V Mennella A Raponi M Ciarniello T McCord L Moroz E Palomba E Ammannito M A Barucci G Bellucci J Benkhoff J P Bibring A Blanco M Blecka R Carlson U Carsenty L Colangeli M Combes M Combi J Crovisier T Encrenaz C Federico U Fink S Fonti W H Ip P Irwin R Jaumann E Kuehrt Y Langevin G Magni S Mottola V Orofino P Palumbo G Piccioni U Schade F Taylor D Tiphene G P Tozzi P Beck N Biver L Bonal J P Combe D Despan E Flamini S Fornasier A Frigeri D Grassi M Gudipati A Longobardo K Markus F Merlin R Orosei G Rinaldi K Stephan M Cartacci A Cicchetti S Giuppi Y Hello F Henry S Jacquinod R Noschese G Peter R Politi J M Reess A Semery The organic rich surface of comet 67P Churyumov Gerasimenko as seen by VIRTIS Rosetta 12 Bereznya 2016 u Wayback Machine Science 2015 347 6220 DOI 10 1126 science aaa0628 Patzold M et al A homogeneous nucleus for comet 67P Churyumov Gerasimenko from its gravity field Nature 2016 Vip 530 S 63 65 DOI 10 1038 nature16535 Arhiv originalu za 23 Lipnya 2015 Procitovano 16 Kvitnya 2015 Dmitrij Mamontov oktyabr 2014 Populyarnaya mehanika Arhiv originalu za 29 Listopada 2014 Procitovano 21 11 2014 Rosetta Alice spectrograph obtains first far ultraviolet spectra of a cometary surface ScienceDaily 8 Veresnya 2014 u Wayback Machine angl A Bieler et al Abundant molecular oxygen in the coma of comet 67P Churyumov Gerasimenko Nature 2015 Vip 526 S 678 681 DOI 10 1038 nature15707 Arhiv originalu za 4 Bereznya 2016 Procitovano 8 Sichnya 2016 Philae NASA Space Science Data Coordinated Archive Arhiv originalu za 6 listopada 2015 Procitovano 6 listopada 2015 K Altwegg H Balsiger A Bar Nun J J Berthelier A Bieler P Bochsler C Briois U Calmonte M Combi J De Keyser P Eberhardt B Fiethe S Fuselier S Gasc T I Gombosi K C Hansen M Hassig A Jackel E Kopp A Korth L LeRoy U Mall B Marty O Mousis E Neefs T Owen H Reme M Rubin T Semon C Y Tzou H Waite P Wurz 67P Churyumov Gerasimenko a Jupiter family comet with a high D H ratio 11 Bereznya 2016 u Wayback Machine Science 2014 347 6220 1261952 DOI 10 1126 science 1261952 Dani Rozetti kometi navryad chi prinesli vodu na Zemlyu BBC Ukrayina ukr Comet s coma composition varies significantly over time 15 Grudnya 2015 u Wayback Machine Rosetta blog European Space Agency 22 01 2015 M Hassig K Altwegg H Balsiger A Bar Nun J J Berthelier A Bieler P Bochsler C Briois U Calmonte M Combi J De Keyser P Eberhardt B Fiethe S A Fuselier M Galand S Gasc T I Gombosi K C Hansen A Jackel H U Keller E Kopp A Korth E Kuhrt L Le Roy U Mall B Marty O Mousis E Neefs T Owen H Reme M Rubin T Semon C Tornow C Y Tzou J H Waite P Wurz Time variability and heterogeneity in the coma of 67P Churyumov Gerasimenko 12 Bereznya 2016 u Wayback Machine Science 2015 347 6220 DOI 10 1126 science aaa0276 Gas variations are suggestive of seasons on comet Churyumov Gerasimenko 5 Veresnya 2015 u Wayback Machine sciencedaily com 22 01 2015 S Gulkis M Allen P von Allmen G Beaudin N Biver D Bockelee Morvan M Choukroun J Crovisier B J R Davidsson P Encrenaz T Encrenaz M Frerking P Hartogh M Hofstadter W H Ip M Janssen C Jarchow S Keihm S Lee E Lellouch C Leyrat L Rezac F P Schloerb T Spilker Subsurface properties and early activity of comet 67P Churyumov Gerasimenko Science 2015 347 6220 DOI 10 1126 science aaa0709 Rotundi Alessandra Sierks Holger Della Corte Vincenzo ta in 2015 Science 347 6620 Bibcode 2015Sci 347a3905R doi 10 1126 science aaa3905 Arhiv originalu za 23 Bereznya 2017 Procitovano 6 Listopada 2015 H Nilsson G Stenberg Wieser E Behar C S Wedlund H Gunell M Yamauchi R Lundin S Barabash M Wieser C Carr E Cupido J L Burch A Fedorov J A Sauvaud H Koskinen E Kallio J P Lebreton A Eriksson N Edberg R Goldstein P Henri C Koenders P Mokashi Z Nemeth I Richter K Szego M Volwerk C Vallat M Rubin Birth of a comet magnetosphere A spring of water ions Science 2015 347 6220 DOI 10 1126 science aaa0571 M Rubin K Altwegg H Balsiger A Bar Nun J J Berthelier A Bieler P Bochsler C Briois U Calmonte M Combi J De Keyser F Dhooghe P Eberhardt B Fiethe S A Fuselier S Gasc T I Gombosi K C Hansen M Hassig A Jackel E Kopp A Korth L Le Roy U Mall B Marty O Mousis T Owen H Reme T Semon C Y Tzou J H Waite P Wurz Molecular nitrogen in comet 67P Churyumov Gerasimenko indicates a low formation temperature 12 Bereznya 2016 u Wayback Machine Science 2015 DOI 10 1126 science aaa6100 Goesmann F Rosenbauer H Bredehoft J H ta in 2015 Science 349 6247 Bibcode 2015Sci 349b0689G doi 10 1126 science aab0689 Arhiv originalu za 23 Bereznya 2017 Procitovano 6 Listopada 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Spohn et al Thermal and mechanical properties of the near surface layers of comet 67P Churyumov Gerasimenko Science 2015 349 N 6247 DOI 10 1126 science aab0464 H Balsiger K Altwegg A Bar Nun J J Berthelier A Bieler P Bochsler C Briois U Calmonte M Combi J De Keyser P Eberhardt B Fiethe S A Fuselier S Gasc T I Gombosi K C Hansen M Hassig A Jackel E Kopp A Korth L Le Roy U Mall B Marty O Mousis T Owen H Reme M Rubin T Semon C Y Tzou J H Waite P Wurz Detection of argon in the coma of comet 67P Churyumov Gerasimenko Science Advances 2015 Vip 1 8 DOI 10 1126 sciadv 1500377 Cesare Chris 2015 Rosetta sniffs oxygen around comet 67P Nature news doi 10 1038 nature 2015 18658 ISSN 1476 4687 Yunxi Yao amp Konstantinos P Giapis Dynamic molecular oxygen production in cometary comae Nature Communications 2017 Vip 8 DOI 10 1038 ncomms15298 Arhiv originalu za 8 Lyutogo 2016 Procitovano 5 Lyutogo 2016 Mousis O Lunine J I Luspay Kuti A et al A protosolar nebula origin for the ices agglomerated by comet 67P Churyumov Gerasimenko The Astrophysical Journal 2016 Vip 819 2 S 5pp DOI 10 3847 2041 8205 819 2 L33 K Altwegg H Balsiger A Bar Nun et al Prebiotic chemicals amino acid and phosphorus in the coma of comet 67P Churyumov Gerasimenko Science Advances 2016 Vip 2 5 DOI 10 1126 sciadv 1600285 Arhiv originalu za 10 Listopada 2016 Procitovano 10 Listopada 2016 Arhiv originalu za 21 listopada 2016 Procitovano 20 listopada 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ramy El Maarry M et al Surface changes on comet 67P Churyumov Gerasimenko suggest a more active past Science 2017 DOI 10 1126 science aak9384 Marty B Altwegg K Balsiger H Bar Nun A Bekaert D V Berthelier J J De Keyser J Xenon isotopes in 67P Churyumov Gerasimenko show that comets contributed to Earth s atmosphere Science 2017 Vip 356 6342 S 1069 1072 DOI 10 1126 science aal3496 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kometa Churyumova GerasimenkoK I Churyumov rozpovidaye pro vidkrittya kometi 7 Bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinske vidkrittya sho zminilo nauku 67P Churyumov Gerasimenko 20 Travnya 2019 u Wayback Machine angl Sky amp Telescope Rosetta Reveals Much About Comet 67P 10 Lyutogo 2015 u Wayback Machine angl Rosetta spacecraft approaching twofold comet ScienceDaily 22 Lipnya 2014 u Wayback Machine angl ESA Science amp Technology Rosetta s target comet 67P Churyumov Gerasimenko 21 Serpnya 2019 u Wayback Machine angl JPL Small Body Database Browser 30 Sichnya 2017 u Wayback Machine angl Top ten Rosetta images from 10km Astronomy Now 14 Listopada 2014 u Wayback Machine angl angl Divovizhni dyuni na poverhni kometi Churyumova Gerasimenko 27 Lyutogo 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ