Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Ядро комети

Ядро комети
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (11 липня 2023)

Ядро комети — це тверда центральна частина комети, що у більшості випадків, має діаметр у кілька кілометрів, і складається з приблизно рівних частин кометного льоду, дрібного силікатного пилу, гірських порід, органічних матеріалів та замерзлих газів. У кометних льодах переважає водяний лід, що становить близько 80 %, інші ж 20 % припадають на такі хімічні сполуки, як монооксид вуглецю, діоксид вуглецю, формальдегід та метанол. Склад силікатного пилу та суміші органічних матеріалів схожий на склад примітивних метеоритів або вуглецевих хондритів. При нагріванні Сонцем гази сублімують і утворюють атмосферу, що оточує ядро, відому як кома. Сила, що діє на кому через радіаційний тиск Сонця та сонячний вітер, спричиняє формування величезного хвоста, спрямованого вбік від Сонця. Типове ядро комети має альбедо 0,04. Це чорніше, ніж вугілля, і може бути спричинено тим, що поверхня комети покрита шаром пилу. Розмір ядра може бути до кількох кілометрів у діаметрі. Хімічний склад кометного ядра також часто описується як брудна сніжна або крижана куля. Вперше такий термін був започаткований Фредом Лоуренсом Віпплом (1950, 1951) і хоча він все ще є популярним у використанні, такий термін не може відповідати вимогам для розуміння еволюції ядер комети.

image
Ядро (комети Темпеля 1)

Формування ядер

Процес сформування ядер почався в сонячній туманності 4,56 мільярда років тому, коли частинки пилу та льоду осіли в центральній її площині. Осідаючи, ці частинки стикалися і, як наслідок, злипатися один з одним. Так, з мікронного розміру частинок виросли тіла діаметром у метр, а потім й у кілька кілометрів. Можна сказати, що внутрішній склад та характеристика ядра все ще є сферою міркувань вчених. Вважається, що у сонячній туманності, льодяні планетезималі наближалися один до одного із відносно низькою швидкістю (порядку кілька метрів за секунду), якої було недостатньо для того, щоб розплавити і сформувати одне тверде тіло. Однією з правдоподібних теорій виступає теза про те, що комети сформувалися з купи щебеню із високою пористістю, яка була запропонована американським астрономом у 1986 році. Ключовими даними, що підтверджують ці моделі, є оцінки об'ємної густини ядра в діапазоні від 0,2 до 1,0 г/см3, з переважними значеннями приблизно 0,3—0,6 г/см3. Також додатковим доказом описаної вище теорії може слугувати розпад ядер, що є доволі поширеним явищем у кометах.

Результати досліджень комети 67P/Чурюмова — Герасименко космічними апаратами Rosetta та Philae показують, що ядро комети немає магнітного поля. Це може свідчить про те, що магнетизм, можливо, не грав ролі в ранньому формуванні планетезималей, якими є комети.

Крім того, спектрограф ALICE на Rosetta визначив, що електрони (у межах 1 км над ядром комети), утворені в результаті фотоіонізації молекул води сонячним випромінюванням, а не фотони від Сонця, як вважалося раніше, відповідальні за деградацію молекул води та вуглекислого газу, що вивільняються з ядра комети в її кому.

30 липня 2015 року вчені повідомили, що космічний корабель Philae, який приземлився на комету 67P/Чурюмова-Герасименко в листопаді 2014 року, виявив щонайменше 16 органічних сполук, 4 з яких (включаючи ацетамід, ацетон, і пропіональдегід) були помічені на кометі вперше.

Розпад ядер

Фрагментація ядра комети є, ймовірно, поширеним явищем і розглядається як основний механізм загибелі комети. Оскільки така фрагментація зазвичай відбувається непередбачувано, достовірні спостереження за загибеллю комет рідкісні, тож наразі астрономи не абсолютно впевнені у цій теоріі. Однак проведені дослідження показують, що ядро може раптово розпастися, утворюючи кілька або багато шматків. Розмір таких шматків варіюється від 8 до 60 метрів в діаметрі. Однією з причин розпаду ядра може стати вплив значної гравітації зі сторони масивного тіла, наприклад Сонця або Юпітера, повз які можуть проходити комети, внаслідок чого слабопов'язане ядро буде розірване. Таке явище спостерігалося для , комет, що в перигелії проходять надзвичайно близько до Сонця. Доволі цікавим випадком розпаду ядра комети, стало зіткнення комети Шумейкерів — Леві 9 із Юпітером у липні 1994 року. Подальші спостереження показали, що комета була захоплена на орбіту навколо Юпітера і пройшла настільки близько до нього, що її ядро було зруйновано. Була висунута гіпотеза про те, що комета була утворенням із купи щебеню і була розірвана на тисячі кометезималей. Коли ця група тіл вже віддалялася від Юпітеру, то під власною силою тяжіння вони злиплися один з одним, формувавши більші тіла. Цікавим є те, що кінцева кількість тіл залежала від густини початкової комети, і як показали досліди, найкращою густиною для такого формування є 5—6 г/см3. Таким чином, комета Шумейкерів — Леві 9 стала ще одним доказом на користь теорії про структурну будову комет із купи щебеню.

Спалахи ядер

Можливим для зазначення, є той факт, що ядра можуть також виявляти раптові спалахи, що являють собою викиди газу та пилу. Найвідомішим випадком такого викиду був (випадок комети Голмса/17Р) у 2007 році, яка за 48 годин збільшила свою яскравість у 400 000 разів, внаслідок чого її видима зоряна величина змінилася з +17m до +2,5m. Одним із можливих пояснень є перехід аморфного льоду у складі комети в кристалічний лід. Іншим можливим поясненням є обертальне розкручування від коми, яка виділяє гази, коли лід сублімується на поверхні ядра неправильної форми.

Фізичні характеристики

Ядра комет складаються з кометного льоду з додаванням космічного пилу і заморожених летких сполук: монооксиду та діоксиду вуглецю, метану, аміаку і мають форму наближену до сферичного тіла.

Коли кометні ядра наближаються до Сонця, лід на їх поверхні переходить з твердого стану в газ. Через те, що ядро має невеликий розмір, та як наслідок, невелику гравітаційну силу, молекули газу, що сублімувалися поблизу Сонця можуть вільно стікати з поверхні ядра у вакуум, несучи з собою силікатний і органічний пил, що є частиною льоду. Суміш матеріалів, що витікає, утворює кометну кому — атмосферу комети. Коли кома вільно витікає в космос, пил і газ, що витікають із неї, взаємодіють із сонячним вітром і сонячним світлом. Молекули та вільні радикали іонізуються шляхом обміну зарядами з сонячним вітром. Після іонізації вони захоплюються магнітним полем Сонця та розтікаються з високою швидкістю сонячним вітром. Процес утворює довгі, вузькі, прямі сліди, які світяться синім кольором через присутність молекул CO+, що й формують хвости комет.

Історія досліджень

Ядра комет від 1 км до десятків км в діаметрі не можна було розпізнати за допомогою телескопів. Навіть сучасні дали б лише кілька пікселів на ціль, якщо припустити, що ядра не затьмарені комами, коли знаходяться поблизу Землі. Розуміння ядра проти явища коми потрібно було вивести на основі багатьох доказів.

«Літаюча піщана мілина»

Модель «літаючої піщаної мілини», уперше запропонована наприкінці 1800-х років, розглядає комету як рій тіл, а не як окремий об'єкт. Коли Сонце проходить крізь міжзоряну туманність, матеріал збирається у вихори. Деякі з вихорів будуть втрачені, а деякі залишаться на геліоцентричних орбітах. Слабкий контакт із Сонцем був поясненням довгих, ексцентричних, нахилених орбіт комет. Лід у моделі був відсутній, тому збереження летких речовин пояснювалось процесом адсорбції речовин. Цю модель захищав у середині XX століття .

«Брудний сніжний ком»

Починаючи з 1950-х років американський астроном Фред Лоуренс Віппл просував свою модель «крижаного конгломерату», яка стала поширеною під назвою «Брудний сніжний ком».

Віппл припустив, що комети є крижаними об'єктами, які нагріваються під час наближення до Сонця, що призводить до сублімації льоду на поверхні. Цей процес призводить до утворення коми, яка може досягати 100 000 км. Випаровування брудного льоду вивільняє пилові частинки, які відносяться газом від ядра. Молекули газів в комі поглинають сонячне світло і перевипромінюють його на різних довжинах хвиль (це явище називається флуоресценцією), а пилові частинки розсіюють сонячне світло в різних напрямках. Обидва ці процеси призводять до того, що кома стає видимою для спостерігачів.

«Крижана брудна кулька»

У 1986 році космічний зонд «Джотто» показав, що, альбедо комети Галлея становить лише близько 4 % — це означає, що вона відбиває тільки 4 % світла. Такої малої відбивної здатності можна очікувати від шматка вугілля, ніж від снігу. Тому, незважаючи на те, що спостерігачам із Землі комета Галлея здається сліпучо-білою, її ядро насправді вугільно-чорне.

Приклади

У 2022 році за допомогою телескопу Габбл було підтверджено, що відкрита кількома роками раніше комета Бернардінеллі — Бернштейна лідирує за розмірами ядра, чий діаметр складає близько 128 кілометрів.

Див. також

Джерела

  1. Comet - Solar Nebula, Ice Transition, and Shoemaker-Levy 9 | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 20 червня 2023.
  2. Robert Roy Britt (29 листопада 2001). . Space.com. Архів оригіналу за 22 січня 2009. Процитовано 26 жовтня 2008.
  3. ESA Science & Technology: Halley. ESA. 10 березня 2006. Процитовано 22 лютого 2009.
  4. Bauer, Markus (14 квітня 2015). Rosetta and Philae Find Comet Not Magnetised. European Space Agency. Процитовано 14 квітня 2015.
  5. Schiermeier, Quirin (14 квітня 2015). Rosetta's comet has no magnetic field. Nature. doi:10.1038/nature.2015.17327.
  6. Agle, DC; Brown, Dwayne; Fohn, Joe; Bauer, Markus (2 червня 2015). NASA Instrument on Rosetta Makes Comet Atmosphere Discovery. NASA. Процитовано 2 червня 2015.
  7. Feldman, Paul D.; A'Hearn, Michael F.; Bertaux, Jean-Loup; Feaga, Lori M.; Parker, Joel Wm. та ін. (2 червня 2015). Measurements of the near-nucleus coma of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko with the Alice far-ultraviolet spectrograph on Rosetta (PDF). Astronomy and Astrophysics. 583: A8. arXiv:1506.01203. Bibcode:2015A&A...583A...8F. doi:10.1051/0004-6361/201525925.
  8. Jordans, Frank (30 липня 2015). . The Washington Post. Associated Press. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 30 липня 2015.
  9. Science on the Surface of a Comet. European Space Agency. 30 липня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
  10. Bibring, J.-P.; Taylor, M.G.G.T.; Alexander, C.; Auster, U.; Biele, J.; Finzi, A. Ercoli; Goesmann, F.; Klingehoefer, G.; Kofman, W. (31 липня 2015). Philae's First Days on the Comet – Introduction to Special Issue. Science. 349: 493. Bibcode:2015Sci...349..493B. doi:10.1126/science.aac5116. PMID 26228139.
  11. How long does a comet last, and why do they disintegrate?. BBC Sky at Night Magazine (англ.). Процитовано 20 червня 2023.
  12. Garner, Rob (28 квітня 2020). Hubble Watches Comet ATLAS Disintegrate Into More Than 2 Dozen Pieces. NASA. Процитовано 20 червня 2023.
  13. Дональд К. 2005. Комети (World Book Online референтний центр Ядро має досить низьке альбедо, близько 4 %
  14. Rickman, H (2017). 1.1.1 The Comet Nucleus. Origin and Evolution of Comets: 10 years after the Nice Model, and 1 year after Rosetta. World Scientific Publishing Co Singapore. ISBN .
  15. Lyttleton, RA (1948). On the Origin of Comets. Mon. Not. R. Astron. Soc. 108 (6): 465—75. Bibcode:1948MNRAS.108..465L. doi:10.1093/mnras/108.6.465.
  16. Lyttleton, R (1951). On the Structure of Comets and the Formation of Tails. Mon. Not. R. Astron. Soc. 111 (3): 268—77. Bibcode:1951MNRAS.111..268L. doi:10.1093/mnras/111.3.268.
  17. Lyttleton, R (1972). The Comets and Their Origin. Cambridge University Press New York. ISBN .
  18. Bailey, M; Clube, S; Napier, W (1990). 8.3 Lyttleton's Accretion Theory. The Origin of Comets. Pergamon Press. ISBN .
  19. Національний музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова. Facebook (укр.). Процитовано 7 липня 2023.
  20. Gianopoulos, Andrea (6 квітня 2022). Hubble Confirms Largest Comet Nucleus Ever Seen. NASA. Процитовано 20 червня 2023.

Посилання

  • Nucleus of Halley's Comet (15×8×8 km)
  • Nucleus of Comet Wild 2 (5.5×4.0×3.3 km)


image Це незавершена стаття про комету.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad 11 lipnya 2023 Yadro kometi ce tverda centralna chastina kometi sho u bilshosti vipadkiv maye diametr u kilka kilometriv i skladayetsya z priblizno rivnih chastin kometnogo lodu dribnogo silikatnogo pilu girskih porid organichnih materialiv ta zamerzlih gaziv U kometnih lodah perevazhaye vodyanij lid sho stanovit blizko 80 inshi zh 20 pripadayut na taki himichni spoluki yak monooksid vuglecyu dioksid vuglecyu formaldegid ta metanol Sklad silikatnogo pilu ta sumishi organichnih materialiv shozhij na sklad primitivnih meteoritiv abo vuglecevih hondritiv Pri nagrivanni Soncem gazi sublimuyut i utvoryuyut atmosferu sho otochuye yadro vidomu yak koma Sila sho diye na komu cherez radiacijnij tisk Soncya ta sonyachnij viter sprichinyaye formuvannya velicheznogo hvosta spryamovanogo vbik vid Soncya Tipove yadro kometi maye albedo 0 04 Ce chornishe nizh vugillya i mozhe buti sprichineno tim sho poverhnya kometi pokrita sharom pilu Rozmir yadra mozhe buti do kilkoh kilometriv u diametri Himichnij sklad kometnogo yadra takozh chasto opisuyetsya yak brudna snizhna abo krizhana kulya Vpershe takij termin buv zapochatkovanij Fredom Lourensom Vipplom 1950 1951 i hocha vin vse she ye populyarnim u vikoristanni takij termin ne mozhe vidpovidati vimogam dlya rozuminnya evolyuciyi yader kometi Yadro kometi Tempelya 1Formuvannya yaderProces sformuvannya yader pochavsya v sonyachnij tumannosti 4 56 milyarda rokiv tomu koli chastinki pilu ta lodu osili v centralnij yiyi ploshini Osidayuchi ci chastinki stikalisya i yak naslidok zlipatisya odin z odnim Tak z mikronnogo rozmiru chastinok virosli tila diametrom u metr a potim j u kilka kilometriv Mozhna skazati sho vnutrishnij sklad ta harakteristika yadra vse she ye sferoyu mirkuvan vchenih Vvazhayetsya sho u sonyachnij tumannosti lodyani planetezimali nablizhalisya odin do odnogo iz vidnosno nizkoyu shvidkistyu poryadku kilka metriv za sekundu yakoyi bulo nedostatno dlya togo shob rozplaviti i sformuvati odne tverde tilo Odniyeyu z pravdopodibnih teorij vistupaye teza pro te sho kometi sformuvalisya z kupi shebenyu iz visokoyu porististyu yaka bula zaproponovana amerikanskim astronomom u 1986 roci Klyuchovimi danimi sho pidtverdzhuyut ci modeli ye ocinki ob yemnoyi gustini yadra v diapazoni vid 0 2 do 1 0 g sm3 z perevazhnimi znachennyami priblizno 0 3 0 6 g sm3 Takozh dodatkovim dokazom opisanoyi vishe teoriyi mozhe sluguvati rozpad yader sho ye dovoli poshirenim yavishem u kometah Rezultati doslidzhen kometi 67P Churyumova Gerasimenko kosmichnimi aparatami Rosetta ta Philae pokazuyut sho yadro kometi nemaye magnitnogo polya Ce mozhe svidchit pro te sho magnetizm mozhlivo ne grav roli v rannomu formuvanni planetezimalej yakimi ye kometi Krim togo spektrograf ALICE na Rosetta viznachiv sho elektroni u mezhah 1 km nad yadrom kometi utvoreni v rezultati fotoionizaciyi molekul vodi sonyachnim viprominyuvannyam a ne fotoni vid Soncya yak vvazhalosya ranishe vidpovidalni za degradaciyu molekul vodi ta vuglekislogo gazu sho vivilnyayutsya z yadra kometi v yiyi komu 30 lipnya 2015 roku vcheni povidomili sho kosmichnij korabel Philae yakij prizemlivsya na kometu 67P Churyumova Gerasimenko v listopadi 2014 roku viyaviv shonajmenshe 16 organichnih spoluk 4 z yakih vklyuchayuchi acetamid aceton i propionaldegid buli pomicheni na kometi vpershe Rozpad yaderFragmentaciya yadra kometi ye jmovirno poshirenim yavishem i rozglyadayetsya yak osnovnij mehanizm zagibeli kometi Oskilki taka fragmentaciya zazvichaj vidbuvayetsya neperedbachuvano dostovirni sposterezhennya za zagibellyu komet ridkisni tozh narazi astronomi ne absolyutno vpevneni u cij teorii Odnak provedeni doslidzhennya pokazuyut sho yadro mozhe raptovo rozpastisya utvoryuyuchi kilka abo bagato shmatkiv Rozmir takih shmatkiv variyuyetsya vid 8 do 60 metriv v diametri Odniyeyu z prichin rozpadu yadra mozhe stati vpliv znachnoyi gravitaciyi zi storoni masivnogo tila napriklad Soncya abo Yupitera povz yaki mozhut prohoditi kometi vnaslidok chogo slabopov yazane yadro bude rozirvane Take yavishe sposterigalosya dlya komet sho v perigeliyi prohodyat nadzvichajno blizko do Soncya Dovoli cikavim vipadkom rozpadu yadra kometi stalo zitknennya kometi Shumejkeriv Levi 9 iz Yupiterom u lipni 1994 roku Podalshi sposterezhennya pokazali sho kometa bula zahoplena na orbitu navkolo Yupitera i projshla nastilki blizko do nogo sho yiyi yadro bulo zrujnovano Bula visunuta gipoteza pro te sho kometa bula utvorennyam iz kupi shebenyu i bula rozirvana na tisyachi kometezimalej Koli cya grupa til vzhe viddalyalasya vid Yupiteru to pid vlasnoyu siloyu tyazhinnya voni zliplisya odin z odnim formuvavshi bilshi tila Cikavim ye te sho kinceva kilkist til zalezhala vid gustini pochatkovoyi kometi i yak pokazali doslidi najkrashoyu gustinoyu dlya takogo formuvannya ye 5 6 g sm3 Takim chinom kometa Shumejkeriv Levi 9 stala she odnim dokazom na korist teoriyi pro strukturnu budovu komet iz kupi shebenyu Spalahi yaderMozhlivim dlya zaznachennya ye toj fakt sho yadra mozhut takozh viyavlyati raptovi spalahi sho yavlyayut soboyu vikidi gazu ta pilu Najvidomishim vipadkom takogo vikidu buv vipadok kometi Golmsa 17R u 2007 roci yaka za 48 godin zbilshila svoyu yaskravist u 400 000 raziv vnaslidok chogo yiyi vidima zoryana velichina zminilasya z 17m do 2 5m Odnim iz mozhlivih poyasnen ye perehid amorfnogo lodu u skladi kometi v kristalichnij lid Inshim mozhlivim poyasnennyam ye obertalne rozkruchuvannya vid komi yaka vidilyaye gazi koli lid sublimuyetsya na poverhni yadra nepravilnoyi formi Fizichni harakteristikiYadra komet skladayutsya z kometnogo lodu z dodavannyam kosmichnogo pilu i zamorozhenih letkih spoluk monooksidu ta dioksidu vuglecyu metanu amiaku i mayut formu nablizhenu do sferichnogo tila Koli kometni yadra nablizhayutsya do Soncya lid na yih poverhni perehodit z tverdogo stanu v gaz Cherez te sho yadro maye nevelikij rozmir ta yak naslidok neveliku gravitacijnu silu molekuli gazu sho sublimuvalisya poblizu Soncya mozhut vilno stikati z poverhni yadra u vakuum nesuchi z soboyu silikatnij i organichnij pil sho ye chastinoyu lodu Sumish materialiv sho vitikaye utvoryuye kometnu komu atmosferu kometi Koli koma vilno vitikaye v kosmos pil i gaz sho vitikayut iz neyi vzayemodiyut iz sonyachnim vitrom i sonyachnim svitlom Molekuli ta vilni radikali ionizuyutsya shlyahom obminu zaryadami z sonyachnim vitrom Pislya ionizaciyi voni zahoplyuyutsya magnitnim polem Soncya ta roztikayutsya z visokoyu shvidkistyu sonyachnim vitrom Proces utvoryuye dovgi vuzki pryami slidi yaki svityatsya sinim kolorom cherez prisutnist molekul CO sho j formuyut hvosti komet Istoriya doslidzhenYadra komet vid 1 km do desyatkiv km v diametri ne mozhna bulo rozpiznati za dopomogoyu teleskopiv Navit suchasni dali b lishe kilka pikseliv na cil yaksho pripustiti sho yadra ne zatmareni komami koli znahodyatsya poblizu Zemli Rozuminnya yadra proti yavisha komi potribno bulo vivesti na osnovi bagatoh dokaziv Litayucha pishana milina Model litayuchoyi pishanoyi milini upershe zaproponovana naprikinci 1800 h rokiv rozglyadaye kometu yak rij til a ne yak okremij ob yekt Koli Sonce prohodit kriz mizhzoryanu tumannist material zbirayetsya u vihori Deyaki z vihoriv budut vtracheni a deyaki zalishatsya na geliocentrichnih orbitah Slabkij kontakt iz Soncem buv poyasnennyam dovgih ekscentrichnih nahilenih orbit komet Lid u modeli buv vidsutnij tomu zberezhennya letkih rechovin poyasnyuvalos procesom adsorbciyi rechovin Cyu model zahishav u seredini XX stolittya Brudnij snizhnij kom Pochinayuchi z 1950 h rokiv amerikanskij astronom Fred Lourens Vippl prosuvav svoyu model krizhanogo konglomeratu yaka stala poshirenoyu pid nazvoyu Brudnij snizhnij kom Vippl pripustiv sho kometi ye krizhanimi ob yektami yaki nagrivayutsya pid chas nablizhennya do Soncya sho prizvodit do sublimaciyi lodu na poverhni Cej proces prizvodit do utvorennya komi yaka mozhe dosyagati 100 000 km Viparovuvannya brudnogo lodu vivilnyaye pilovi chastinki yaki vidnosyatsya gazom vid yadra Molekuli gaziv v komi poglinayut sonyachne svitlo i pereviprominyuyut jogo na riznih dovzhinah hvil ce yavishe nazivayetsya fluorescenciyeyu a pilovi chastinki rozsiyuyut sonyachne svitlo v riznih napryamkah Obidva ci procesi prizvodyat do togo sho koma staye vidimoyu dlya sposterigachiv Krizhana brudna kulka U 1986 roci kosmichnij zond Dzhotto pokazav sho albedo kometi Galleya stanovit lishe blizko 4 ce oznachaye sho vona vidbivaye tilki 4 svitla Takoyi maloyi vidbivnoyi zdatnosti mozhna ochikuvati vid shmatka vugillya nizh vid snigu Tomu nezvazhayuchi na te sho sposterigacham iz Zemli kometa Galleya zdayetsya slipucho biloyu yiyi yadro naspravdi vugilno chorne PrikladiU 2022 roci za dopomogoyu teleskopu Gabbl bulo pidtverdzheno sho vidkrita kilkoma rokami ranishe kometa Bernardinelli Bernshtejna lidiruye za rozmirami yadra chij diametr skladaye blizko 128 kilometriv Div takozhKometa Bernardinelli Bernshtejna najbilsha kometa sogodennya C 2019 Y4 ATLAS kometa rozpad yakoyi dokumentalno zafiksovano DzherelaComet Solar Nebula Ice Transition and Shoemaker Levy 9 Britannica www britannica com angl Procitovano 20 chervnya 2023 Robert Roy Britt 29 listopada 2001 Space com Arhiv originalu za 22 sichnya 2009 Procitovano 26 zhovtnya 2008 ESA Science amp Technology Halley ESA 10 bereznya 2006 Procitovano 22 lyutogo 2009 Bauer Markus 14 kvitnya 2015 Rosetta and Philae Find Comet Not Magnetised European Space Agency Procitovano 14 kvitnya 2015 Schiermeier Quirin 14 kvitnya 2015 Rosetta s comet has no magnetic field Nature doi 10 1038 nature 2015 17327 Agle DC Brown Dwayne Fohn Joe Bauer Markus 2 chervnya 2015 NASA Instrument on Rosetta Makes Comet Atmosphere Discovery NASA Procitovano 2 chervnya 2015 Feldman Paul D A Hearn Michael F Bertaux Jean Loup Feaga Lori M Parker Joel Wm ta in 2 chervnya 2015 Measurements of the near nucleus coma of comet 67P Churyumov Gerasimenko with the Alice far ultraviolet spectrograph on Rosetta PDF Astronomy and Astrophysics 583 A8 arXiv 1506 01203 Bibcode 2015A amp A 583A 8F doi 10 1051 0004 6361 201525925 Jordans Frank 30 lipnya 2015 The Washington Post Associated Press Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 30 lipnya 2015 Science on the Surface of a Comet European Space Agency 30 lipnya 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Bibring J P Taylor M G G T Alexander C Auster U Biele J Finzi A Ercoli Goesmann F Klingehoefer G Kofman W 31 lipnya 2015 Philae s First Days on the Comet Introduction to Special Issue Science 349 493 Bibcode 2015Sci 349 493B doi 10 1126 science aac5116 PMID 26228139 How long does a comet last and why do they disintegrate BBC Sky at Night Magazine angl Procitovano 20 chervnya 2023 Garner Rob 28 kvitnya 2020 Hubble Watches Comet ATLAS Disintegrate Into More Than 2 Dozen Pieces NASA Procitovano 20 chervnya 2023 Donald K 2005 Kometi World Book Online referentnij centr Yadro maye dosit nizke albedo blizko 4 Rickman H 2017 1 1 1 The Comet Nucleus Origin and Evolution of Comets 10 years after the Nice Model and 1 year after Rosetta World Scientific Publishing Co Singapore ISBN 978 9813222571 Lyttleton RA 1948 On the Origin of Comets Mon Not R Astron Soc 108 6 465 75 Bibcode 1948MNRAS 108 465L doi 10 1093 mnras 108 6 465 Lyttleton R 1951 On the Structure of Comets and the Formation of Tails Mon Not R Astron Soc 111 3 268 77 Bibcode 1951MNRAS 111 268L doi 10 1093 mnras 111 3 268 Lyttleton R 1972 The Comets and Their Origin Cambridge University Press New York ISBN 9781107615618 Bailey M Clube S Napier W 1990 8 3 Lyttleton s Accretion Theory The Origin of Comets Pergamon Press ISBN 0 08 034859 9 Nacionalnij muzej kosmonavtiki imeni Sergiya Pavlovicha Korolova Facebook ukr Procitovano 7 lipnya 2023 Gianopoulos Andrea 6 kvitnya 2022 Hubble Confirms Largest Comet Nucleus Ever Seen NASA Procitovano 20 chervnya 2023 PosilannyaNucleus of Halley s Comet 15 8 8 km Nucleus of Comet Wild 2 5 5 4 0 3 3 km Ce nezavershena stattya pro kometu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ