Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колоніалі зм фр colonialisme від лат colonia поселення політика країни чи групи країн спрямована на підкорення іншої дер

Колоніальний адміністратор

Колоніальний адміністратор

Колоніалі́зм (фр. colonialisme, від лат. colonia — поселення) — політика країни чи групи країн, спрямована на підкорення іншої держави, території або народу за допомогою методів військового, політичного чи економічного примусу. Політичну основу колоніалізму становило насильницьке позбавлення населення колоній можливостей реалізовувати свої суверенні права, узурповані метрополіями. Колоніалізм означає принципову нерівноправність відносин між метрополією і колонією (провінцією). Це виявляється в:

  1. політичному пануванні метрополії і, відповідно, домінуванні одного етносу чи нації;
  2. різному порядку формування і функціонування державних інституцій метрополії та колонії;
  3. обмеження населення колонії в правах.

Колоніалізм супроводжується економічною експлуатацією, руйнуванням культури корінного населення, нівелюванням етнокультурних і релігійний особливостей, нав'язуванням офіційної метрополітальної культури, формуванням ідеології, що виправдує панування (расизм, месіанство т.п.), що поширює імперські міфи і стереотипи.

Панування метрополії може бути встановлене насильно (колоніальні війни) чи шляхом відповідного договору.

Колоніально залежна держава (протекторат) може зберігати частину інституцій і власний правопорядок у межах обмежених повноважень, головним чином у внутрішній політиці; влада в колонії може здійснюватися колоніальною адміністрацією із залученням представників місцевої еліти.

Типи колоніалізму

Історики часто розрізняють дві форми колоніалізму в залежності від кількості переселенців із метрополії в колонії.

  • Переселенський колоніалізм характеризується масовим приїздом колоністів, які зазвичай намагалися знайти родючі, придатні для ведення сільського господарства, землі.
  • Експлуатаційний колоніалізм характеризується меншою кількістю колоністів, в основному зацікавлених у використанні місцевих ресурсів для експорту в метрополію. Сюди входять торгові пости, але й більші колоніальні поселення, в яких колоністи з метрополії займають керівні посади в адміністрації, володіють значною частиною землі й капіталів, але покладаються в основному на робочу силу з місцевого населення.

Ці дві моделі колоніалізму часто перекриваються. В обох випадках в колонію із метрополії переселяються люди, а в метрополію експортуються товари.

Колонії плантаторів зазвичай відносять до моделі експлуатаційного колоніалізму. Проте для вирощування експортного товару на плантаціях привозили також велику кількість емігрантів з інших частин світу — рабів.

В деяких випадках переселенський колоніалізм відбувався в області зі значним місцевим населенням. У результаті виникало змішане населення, на зразок метисів Америки, або ж утворювалося расово розділене населення, як, наприклад у Французькому Алжирі або в Південній Родезії.

Легально мандат Ліги Націй не утворював колонії, але фактично він не відрізнявся від експлуатаційного колоніалізму.

Історія колоніалізму

Явище колонізації існувало в різні епохи в різних частинах світу. Агресивну політику завоювання та освоєння чужих земель проводили такі різні народи: хетти, інки та британці, проте термін колоніалізм зазвичай вживають щодо Європейських заморських імперій. Щодо континентальних загарбань, вживається термін імперіалізм. Серед історичних імперій: Монгольська імперія, Візантійська імперія, Османська імперія, Імперія Александра Македонського, Арабський халіфат, Перська імперія, Римська імперія. Османська імперія захоплювала Середземномор'я, Північну Африку, Південно-Східну Європу й існувала одночасно з європейським колоніалізмом у різних інших частинах світу.

Початком колоніалізму європейських держав вважають 1415 рік, в якому Португальське королівство, завершивши реконкісту на Піренейському півострові, продовжило напади на протилежному узбережжі Північній Африці й захопило там мусульманський порт Сеута. Протягом наступних десятиліть Португалія сміливо наступала на африканське узбережжя, встановлюючи торгові пости, порти й фортеці. Португальські та іспанські дослідники продовжували відкривати нові землі на узбережжях Африки, Америки, Близького Сходу, Індії та Східної Азії й проголошувати їх своєю власністю.

7 липня 1494 року Папа Римський Александр VI поділив світ на дві частини, віддавши західну Іспанії, а східну — Португалії. Проте ні Королівство Франція, ні Королівство Англія такого поділу ніколи не визнавали.

У другій половині XVI століття Англійська колоніальна держава розширилася, поглинувши Ірландію. Пройшовши через низку ранніх невдач, Британія, Франція та Нідерланди зуміли встановити заморські свої імперії, здатні конкурувати з португальською, іспанською та між собою. У XIX столітті Британська імперія стала найбільшою імперією в історії людства, як за чисельністю населення (449,6 млн чол.), так і за територією (34.650 тис. км²).

Кінець XV століття став початком другої за розмірами колоніальної імперії — Російської імперії, що починалась з Московської держави (Московії) Івана (Іоана) III й набула офіційного статусу імперії з 22 жовтня 1721 року. На 1914 рік являла собою найбільшу на земній кулі державну територію у єдиному кордоні — 21.799 тис. км² і другу за площею державу. Внаслідок руйнування інших колоніальних імперій та приєднання (дипломатичним шляхом, загрозою застосування сили, військовою силою та шляхом угод з Великими державами) до своєї основи — СРСР — перед війною, під час її та після війни значних територій, серед іншого — і значних територій заселених українцями, — після Другої світової війни стала найбільшою за площею колоніальною імперією. Економічно і політично від неї стали залежними також кілька держав-сателітів, яким були нав'язані силою вигідні імперії політичні режими та маріонеткові уряди. На території більшості з них Росія утримувала свої війська.

Після початку руйнування імперії у 1989—1991 від впливу Росії звільнилась більшість держав-сателітів, а на колишній її території сформувався ряд незалежних держав.

Наприкінці XVIII століття почався протилежний процес деколонізації — незалежність здобули США, а на початку XIX століття звільнилися від правління європейських метрополій країни Латинської Америки. Втрата колоній невідновно ослабила Іспанію та Португалію, а от Британія, Франція й Нідерланди зосередили увагу на Старому Світі: Південній Африці, Індії та Південно-Західній Азії, де вже й раніше були встановлені окремі анклави. Під кінець XIX століття стала набирати силу Німеччина, вступивши в протиборство з іншими європейськими імперіями за «місце під сонцем».

Індустріалізація призвела до інтенсифікації політики захоплення заморських територій в кінці XIX і на початку XX століть. У гонитву за колоніями включилися також США.

У період між Першою та Другою світовими війнами була утворена Ліга Націй, яка видавала мандати на управління заморськими територіями, що фактично закріплювали за могутніми державами «право» на експлуатацію колоній.

Епоха деколонізації розпочалася в другій половині XX століття, завдяки наростанню національно-визвольних рухів у всьому світі та економічній недоцільності для провідних держав утримувати колонії силою. На зміну прямому колоніалізму прийшов неоколоніалізм — політика утримування контролю над формально незалежними колишніми колоніями за допомогою економічних важелів. У процесі деколонізації отримали незалежність держави Африки та Азії, багато острівних держав Атлантичного і Тихого океанів, розпочався процес розпаду великих континентальних імперій. На початок XXI століття прямих колоніальних володінь держав першого світу залишилося небагато.

У період холодної війни після здобуття незалежності численними колишніми колоніями виник термін «Третій світ», яким позначають слабко-розвинуті країни, що перебувають під значним економічним і політичним тиском колишніх метрополій. Економічні негаразди вдома спричиняють значну міграцію населення із цих країн в Європу та Америку.

Наслідки колоніалізму

Колоніалізм як політика держав, що на певному історичному етапі випередили у своєму економічному й військовому розвитку інші держави, несприятливо вплинув на процес становлення державності в колоніях. Економіка підневільних держав розвивалася однобоко, орієнтуючись у першу чергу на потреби ринків держав-метрополій. Навіть після отримання колишніми колоніями незалежності, вони ще надовго залишаються економічно залежними від ринків й капіталу поневолювачів. Звертаючись за позиками з метою прискорити економічний розвиток, нові незалежні держави часто накопичують борги, порівнянні з валовим національним продуктом, і не можуть не тільки розплатися з кредиторами, а й обслуговувати борги виплатою відсотків.

Спроби таких країн, як, наприклад, Камбоджа, В'єтнам, Лаос, звільнитися цієї залежності, приймаючи курс на соціалізм й шукаючи підтримки в комуністичних режимів, завершувалися невдало, оскільки приводили до економічної ізоляції.

У багатьох країнах масова колонізація європейцями призвела до утворення расово розділеного суспільства, яскравим прикладом чого є встановлення політики апартеїду в Південній Африці. Часто межі нових незалежних держав встановлюються не відповідно до регіонів проживання певних народів, а відповідно до кордонів імперіалістичних колоній, що є джерелом напруженості, воєн і випадків геноциду.

Колоніалізм руйнує культуру поневолених народів, призводить до встановлення мов колонізаторів (англійської, французької, португальської, іспанської, російської) як мов міжнаціонального спілкування серед різних етносів нових незалежних колоній, які через колоніальне минуле не змогли ще сформувати власну державність.

Колоніалізм часто супроводжується культурним, мовним і релігійним гнітом метропольної нації. Відповіддю на руйнування культури поневолених народів є, зокрема, тенденція поширення як складової частини національно-визвольних рухів релігійного фундаменталізму, який став однією із нагальних світових проблем, починаючи з кінця XX-го століття.

Осмислення колоніалізму та його історичної ролі

Наприкінці XX століття виник новий філософсько-літературний напрям — постколоніалізм, який намагається осягнути наслідки колоніального минулого й причини, що призводять до утворення культурної прірви між народами колишніх колоній та колишніх метрополій.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Колоніалізм
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колоніалізм

Примітки

  1. Капелюшний В. П. Колоніалізм [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
  2. Малая Советская Энциклопедия. Том первый. Аа—Ваниль. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1928.— С. 848.
  3. Малая Советская Энциклопедия. Том седьмой. Прямая—Скулы. — М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1930. — С. 409.

Джерела

Література

  • Майборода О. «Внутрішній колоніалізм» // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.114 .
  • Константинов В. Ю. Колоніалізм // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — С. 343.
  • Aldrich R., Connell J. The last colonies. Cambridge: Cambridge University Press, 1998. 336 p.  
  • Britain's Experience of Empire in the Twentieth Century. / [Ed. by A. Thompson]. Oxford: Oxford University Press, 2012. 356 p. (Oxford History of the British Empire Companion Series)
  • Darwin J. After Tamerlane. The Rise and Fall of Global Empires, 1400—2000. Bloomsbury Press, 2008. 578 p.
  • Encyclopedia of Western Colonialism since 1450. 3 Vol. / [Ed. by T. Benjamin]. Thomson Gale: Macmillan Reference USA, 2007. 1226 p.
  • Hopkins A.G. American Empire: A Global History. Princeton: Princeton University Press, 2018. 982 p. (America in the World)
  • Hyam R. Britain's declining empire: The Road to Decolonisation, 1918—1968. London: Cambridge University Press, 2006. 470 p.
  • Jansen J.C., Osterhammel J. Decolonization: A Short History. / [Tr. by J. Riemer]. Princeton: Princeton University Press, 2017. 254 p.
  • Ness I., Cope Z. The Palgrave Encyclopedia of Imperialism and Anti-Imperialism. 2 Vol. Palgrave Macmillan, 2016. 1424 p.

Посилання

  • Колоніялізм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 682-683. — 1000 екз.
  • Брайлян Є. С. Колоніалізм як явище та процес. Колоніалізм для чайників. Лекторій.
  • Брайлян Є. С. Постколоніалізм. Колоніалізм для чайників. Лекторій.
  • Брайлян Є. С. Глобальна історія. Колоніалізм для чайників. ЛЕКТОРІЙ
  • Брайлян Є. С. Колоніальні імперії XVI—XVII століть. Колоніалізм для чайників. ЛЕКТОРІЙ
  • Брайлян Є. С. Колоніалізм XVIII—XIX століть. Колоніалізм для чайників. ЛЕКТОРІЙ
  • Брайлян Є. С. Колоніалізм XX століття. Колоніалізм для чайників. ЛЕКТОРІЙ
  • Брайлян Є. С. Колоніалізм у мистецтві. Колоніалізм для чайників. ЛЕКТОРІЙ
  • Брайлян Є. С. Колоніалізм у карикатурі. Колоніалізм для чайників. ЛЕКТОРІЙ
  • Брайлян Є. С. Колоніалізм у кіно. Колоніалізм для чайників. ЛЕКТОРІЙ
  • Всеволод Голубничий. До питання про економічний колоніялізм на Україні (1969) [ 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  • Олександр Ніколюкін. Сучасний англійський антиколоніальний роман (1960)
  • Уолтер Родни. Как Европа сделала Африку отсталой (1972) [ 23 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  • Франц Фанон. Колоніяльна війна та психічні розлади (1961)
  • Джон Фут. Де тепер ці корони? (2022)
  • Адам Шац. Динамо-машинами, ногами, кулаками, сіллю (2021)
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (травень 2014)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koloniali zm fr colonialisme vid lat colonia poselennya politika krayini chi grupi krayin spryamovana na pidkorennya inshoyi derzhavi teritoriyi abo narodu za dopomogoyu metodiv vijskovogo politichnogo chi ekonomichnogo primusu Politichnu osnovu kolonializmu stanovilo nasilnicke pozbavlennya naselennya kolonij mozhlivostej realizovuvati svoyi suverenni prava uzurpovani metropoliyami Kolonializm oznachaye principovu nerivnopravnist vidnosin mizh metropoliyeyu i koloniyeyu provinciyeyu Ce viyavlyayetsya v politichnomu panuvanni metropoliyi i vidpovidno dominuvanni odnogo etnosu chi naciyi riznomu poryadku formuvannya i funkcionuvannya derzhavnih institucij metropoliyi ta koloniyi obmezhennya naselennya koloniyi v pravah Kolonializm suprovodzhuyetsya ekonomichnoyu ekspluataciyeyu rujnuvannyam kulturi korinnogo naselennya nivelyuvannyam etnokulturnih i religijnij osoblivostej nav yazuvannyam oficijnoyi metropolitalnoyi kulturi formuvannyam ideologiyi sho vipravduye panuvannya rasizm mesianstvo t p sho poshiryuye imperski mifi i stereotipi Panuvannya metropoliyi mozhe buti vstanovlene nasilno kolonialni vijni chi shlyahom vidpovidnogo dogovoru Kolonialno zalezhna derzhava protektorat mozhe zberigati chastinu institucij i vlasnij pravoporyadok u mezhah obmezhenih povnovazhen golovnim chinom u vnutrishnij politici vlada v koloniyi mozhe zdijsnyuvatisya kolonialnoyu administraciyeyu iz zaluchennyam predstavnikiv miscevoyi eliti Tipi kolonializmuIstoriki chasto rozriznyayut dvi formi kolonializmu v zalezhnosti vid kilkosti pereselenciv iz metropoliyi v koloniyi Pereselenskij kolonializm harakterizuyetsya masovim priyizdom kolonistiv yaki zazvichaj namagalisya znajti rodyuchi pridatni dlya vedennya silskogo gospodarstva zemli Ekspluatacijnij kolonializm harakterizuyetsya menshoyu kilkistyu kolonistiv v osnovnomu zacikavlenih u vikoristanni miscevih resursiv dlya eksportu v metropoliyu Syudi vhodyat torgovi posti ale j bilshi kolonialni poselennya v yakih kolonisti z metropoliyi zajmayut kerivni posadi v administraciyi volodiyut znachnoyu chastinoyu zemli j kapitaliv ale pokladayutsya v osnovnomu na robochu silu z miscevogo naselennya Ci dvi modeli kolonializmu chasto perekrivayutsya V oboh vipadkah v koloniyu iz metropoliyi pereselyayutsya lyudi a v metropoliyu eksportuyutsya tovari Koloniyi plantatoriv zazvichaj vidnosyat do modeli ekspluatacijnogo kolonializmu Prote dlya viroshuvannya eksportnogo tovaru na plantaciyah privozili takozh veliku kilkist emigrantiv z inshih chastin svitu rabiv V deyakih vipadkah pereselenskij kolonializm vidbuvavsya v oblasti zi znachnim miscevim naselennyam U rezultati vinikalo zmishane naselennya na zrazok metisiv Ameriki abo zh utvoryuvalosya rasovo rozdilene naselennya yak napriklad u Francuzkomu Alzhiri abo v Pivdennij Rodeziyi Legalno mandat Ligi Nacij ne utvoryuvav koloniyi ale faktichno vin ne vidriznyavsya vid ekspluatacijnogo kolonializmu Istoriya kolonializmuYavishe kolonizaciyi isnuvalo v rizni epohi v riznih chastinah svitu Agresivnu politiku zavoyuvannya ta osvoyennya chuzhih zemel provodili taki rizni narodi hetti inki ta britanci prote termin kolonializm zazvichaj vzhivayut shodo Yevropejskih zamorskih imperij Shodo kontinentalnih zagarban vzhivayetsya termin imperializm Sered istorichnih imperij Mongolska imperiya Vizantijska imperiya Osmanska imperiya Imperiya Aleksandra Makedonskogo Arabskij halifat Perska imperiya Rimska imperiya Osmanska imperiya zahoplyuvala Seredzemnomor ya Pivnichnu Afriku Pivdenno Shidnu Yevropu j isnuvala odnochasno z yevropejskim kolonializmom u riznih inshih chastinah svitu Pochatkom kolonializmu yevropejskih derzhav vvazhayut 1415 rik v yakomu Portugalske korolivstvo zavershivshi rekonkistu na Pirenejskomu pivostrovi prodovzhilo napadi na protilezhnomu uzberezhzhi Pivnichnij Africi j zahopilo tam musulmanskij port Seuta Protyagom nastupnih desyatilit Portugaliya smilivo nastupala na afrikanske uzberezhzhya vstanovlyuyuchi torgovi posti porti j forteci Portugalski ta ispanski doslidniki prodovzhuvali vidkrivati novi zemli na uzberezhzhyah Afriki Ameriki Blizkogo Shodu Indiyi ta Shidnoyi Aziyi j progoloshuvati yih svoyeyu vlasnistyu 7 lipnya 1494 roku Papa Rimskij Aleksandr VI podiliv svit na dvi chastini viddavshi zahidnu Ispaniyi a shidnu Portugaliyi Prote ni Korolivstvo Franciya ni Korolivstvo Angliya takogo podilu nikoli ne viznavali U drugij polovini XVI stolittya Anglijska kolonialna derzhava rozshirilasya poglinuvshi Irlandiyu Projshovshi cherez nizku rannih nevdach Britaniya Franciya ta Niderlandi zumili vstanoviti zamorski svoyi imperiyi zdatni konkuruvati z portugalskoyu ispanskoyu ta mizh soboyu U XIX stolitti Britanska imperiya stala najbilshoyu imperiyeyu v istoriyi lyudstva yak za chiselnistyu naselennya 449 6 mln chol tak i za teritoriyeyu 34 650 tis km Kinec XV stolittya stav pochatkom drugoyi za rozmirami kolonialnoyi imperiyi Rosijskoyi imperiyi sho pochinalas z Moskovskoyi derzhavi Moskoviyi Ivana Ioana III j nabula oficijnogo statusu imperiyi z 22 zhovtnya 1721 roku Na 1914 rik yavlyala soboyu najbilshu na zemnij kuli derzhavnu teritoriyu u yedinomu kordoni 21 799 tis km i drugu za plosheyu derzhavu Vnaslidok rujnuvannya inshih kolonialnih imperij ta priyednannya diplomatichnim shlyahom zagrozoyu zastosuvannya sili vijskovoyu siloyu ta shlyahom ugod z Velikimi derzhavami do svoyeyi osnovi SRSR pered vijnoyu pid chas yiyi ta pislya vijni znachnih teritorij sered inshogo i znachnih teritorij zaselenih ukrayincyami pislya Drugoyi svitovoyi vijni stala najbilshoyu za plosheyu kolonialnoyu imperiyeyu Ekonomichno i politichno vid neyi stali zalezhnimi takozh kilka derzhav satelitiv yakim buli nav yazani siloyu vigidni imperiyi politichni rezhimi ta marionetkovi uryadi Na teritoriyi bilshosti z nih Rosiya utrimuvala svoyi vijska Pislya pochatku rujnuvannya imperiyi u 1989 1991 vid vplivu Rosiyi zvilnilas bilshist derzhav satelitiv a na kolishnij yiyi teritoriyi sformuvavsya ryad nezalezhnih derzhav Naprikinci XVIII stolittya pochavsya protilezhnij proces dekolonizaciyi nezalezhnist zdobuli SShA a na pochatku XIX stolittya zvilnilisya vid pravlinnya yevropejskih metropolij krayini Latinskoyi Ameriki Vtrata kolonij nevidnovno oslabila Ispaniyu ta Portugaliyu a ot Britaniya Franciya j Niderlandi zoseredili uvagu na Staromu Sviti Pivdennij Africi Indiyi ta Pivdenno Zahidnij Aziyi de vzhe j ranishe buli vstanovleni okremi anklavi Pid kinec XIX stolittya stala nabirati silu Nimechchina vstupivshi v protiborstvo z inshimi yevropejskimi imperiyami za misce pid soncem Industrializaciya prizvela do intensifikaciyi politiki zahoplennya zamorskih teritorij v kinci XIX i na pochatku XX stolit U gonitvu za koloniyami vklyuchilisya takozh SShA U period mizh Pershoyu ta Drugoyu svitovimi vijnami bula utvorena Liga Nacij yaka vidavala mandati na upravlinnya zamorskimi teritoriyami sho faktichno zakriplyuvali za mogutnimi derzhavami pravo na ekspluataciyu kolonij Epoha dekolonizaciyi rozpochalasya v drugij polovini XX stolittya zavdyaki narostannyu nacionalno vizvolnih ruhiv u vsomu sviti ta ekonomichnij nedocilnosti dlya providnih derzhav utrimuvati koloniyi siloyu Na zminu pryamomu kolonializmu prijshov neokolonializm politika utrimuvannya kontrolyu nad formalno nezalezhnimi kolishnimi koloniyami za dopomogoyu ekonomichnih vazheliv U procesi dekolonizaciyi otrimali nezalezhnist derzhavi Afriki ta Aziyi bagato ostrivnih derzhav Atlantichnogo i Tihogo okeaniv rozpochavsya proces rozpadu velikih kontinentalnih imperij Na pochatok XXI stolittya pryamih kolonialnih volodin derzhav pershogo svitu zalishilosya nebagato U period holodnoyi vijni pislya zdobuttya nezalezhnosti chislennimi kolishnimi koloniyami vinik termin Tretij svit yakim poznachayut slabko rozvinuti krayini sho perebuvayut pid znachnim ekonomichnim i politichnim tiskom kolishnih metropolij Ekonomichni negarazdi vdoma sprichinyayut znachnu migraciyu naselennya iz cih krayin v Yevropu ta Ameriku Naslidki kolonializmuKolonializm yak politika derzhav sho na pevnomu istorichnomu etapi viperedili u svoyemu ekonomichnomu j vijskovomu rozvitku inshi derzhavi nespriyatlivo vplinuv na proces stanovlennya derzhavnosti v koloniyah Ekonomika pidnevilnih derzhav rozvivalasya odnoboko oriyentuyuchis u pershu chergu na potrebi rinkiv derzhav metropolij Navit pislya otrimannya kolishnimi koloniyami nezalezhnosti voni she nadovgo zalishayutsya ekonomichno zalezhnimi vid rinkiv j kapitalu ponevolyuvachiv Zvertayuchis za pozikami z metoyu priskoriti ekonomichnij rozvitok novi nezalezhni derzhavi chasto nakopichuyut borgi porivnyanni z valovim nacionalnim produktom i ne mozhut ne tilki rozplatisya z kreditorami a j obslugovuvati borgi viplatoyu vidsotkiv Sprobi takih krayin yak napriklad Kambodzha V yetnam Laos zvilnitisya ciyeyi zalezhnosti prijmayuchi kurs na socializm j shukayuchi pidtrimki v komunistichnih rezhimiv zavershuvalisya nevdalo oskilki privodili do ekonomichnoyi izolyaciyi U bagatoh krayinah masova kolonizaciya yevropejcyami prizvela do utvorennya rasovo rozdilenogo suspilstva yaskravim prikladom chogo ye vstanovlennya politiki aparteyidu v Pivdennij Africi Chasto mezhi novih nezalezhnih derzhav vstanovlyuyutsya ne vidpovidno do regioniv prozhivannya pevnih narodiv a vidpovidno do kordoniv imperialistichnih kolonij sho ye dzherelom napruzhenosti voyen i vipadkiv genocidu Kolonializm rujnuye kulturu ponevolenih narodiv prizvodit do vstanovlennya mov kolonizatoriv anglijskoyi francuzkoyi portugalskoyi ispanskoyi rosijskoyi yak mov mizhnacionalnogo spilkuvannya sered riznih etnosiv novih nezalezhnih kolonij yaki cherez kolonialne minule ne zmogli she sformuvati vlasnu derzhavnist Kolonializm chasto suprovodzhuyetsya kulturnim movnim i religijnim gnitom metropolnoyi naciyi Vidpoviddyu na rujnuvannya kulturi ponevolenih narodiv ye zokrema tendenciya poshirennya yak skladovoyi chastini nacionalno vizvolnih ruhiv religijnogo fundamentalizmu yakij stav odniyeyu iz nagalnih svitovih problem pochinayuchi z kincya XX go stolittya Osmislennya kolonializmu ta jogo istorichnoyi roliNaprikinci XX stolittya vinik novij filosofsko literaturnij napryam postkolonializm yakij namagayetsya osyagnuti naslidki kolonialnogo minulogo j prichini sho prizvodyat do utvorennya kulturnoyi prirvi mizh narodami kolishnih kolonij ta kolishnih metropolij Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu KolonializmVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KolonializmImperializm Neokolonializm Postkolonializm Koloniyi Kolonialna politika Kolonialni vijni Nezalezhnist Kolonialnij rozpodil Afriki GlobalizmPrimitkiKapelyushnij V P Kolonializm 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom pervyj Aa Vanil M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1928 S 848 Malaya Sovetskaya Enciklopediya Tom sedmoj Pryamaya Skuly M Akcionernoe ob vo Sovetskaya Enciklopediya 1930 S 409 DzherelaPolitologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 KOLONIALIZM 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 KOLONIALIZM 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESULiteraturaMajboroda O Vnutrishnij kolonializm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 114 ISBN 978 966 611 818 2 Konstantinov V Yu Kolonializm Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 S 343 ISBN 966 316 039 X Aldrich R Connell J The last colonies Cambridge Cambridge University Press 1998 336 p Britain s Experience of Empire in the Twentieth Century Ed by A Thompson Oxford Oxford University Press 2012 356 p Oxford History of the British Empire Companion Series Darwin J After Tamerlane The Rise and Fall of Global Empires 1400 2000 Bloomsbury Press 2008 578 p Encyclopedia of Western Colonialism since 1450 3 Vol Ed by T Benjamin Thomson Gale Macmillan Reference USA 2007 1226 p Hopkins A G American Empire A Global History Princeton Princeton University Press 2018 982 p America in the World Hyam R Britain s declining empire The Road to Decolonisation 1918 1968 London Cambridge University Press 2006 470 p Jansen J C Osterhammel J Decolonization A Short History Tr by J Riemer Princeton Princeton University Press 2017 254 p Ness I Cope Z The Palgrave Encyclopedia of Imperialism and Anti Imperialism 2 Vol Palgrave Macmillan 2016 1424 p PosilannyaKoloniyalizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 682 683 1000 ekz Brajlyan Ye S Kolonializm yak yavishe ta proces Kolonializm dlya chajnikiv Lektorij Brajlyan Ye S Postkolonializm Kolonializm dlya chajnikiv Lektorij Brajlyan Ye S Globalna istoriya Kolonializm dlya chajnikiv LEKTORIJ Brajlyan Ye S Kolonialni imperiyi XVI XVII stolit Kolonializm dlya chajnikiv LEKTORIJ Brajlyan Ye S Kolonializm XVIII XIX stolit Kolonializm dlya chajnikiv LEKTORIJ Brajlyan Ye S Kolonializm XX stolittya Kolonializm dlya chajnikiv LEKTORIJ Brajlyan Ye S Kolonializm u mistectvi Kolonializm dlya chajnikiv LEKTORIJ Brajlyan Ye S Kolonializm u karikaturi Kolonializm dlya chajnikiv LEKTORIJ Brajlyan Ye S Kolonializm u kino Kolonializm dlya chajnikiv LEKTORIJ Vsevolod Golubnichij Do pitannya pro ekonomichnij koloniyalizm na Ukrayini 1969 19 listopada 2021 u Wayback Machine Oleksandr Nikolyukin Suchasnij anglijskij antikolonialnij roman 1960 Uolter Rodni Kak Evropa sdelala Afriku otstaloj 1972 23 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Franc Fanon Koloniyalna vijna ta psihichni rozladi 1961 Dzhon Fut De teper ci koroni 2022 Adam Shac Dinamo mashinami nogami kulakami sillyu 2021 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2014

Дата публікації:
Топ