Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Козацька кіннота (пол. Jazda kozacka) - звані також як козаки, семени, черемиси) - рід військ легкої та середньої кінноти у Речі Посполитій, зазвичай використовувався для бойової підтримки гусарів у 16-17 століттях . Попередник панцерної кінноти. Еквівалентний кінноті п'ятигорців з Великого князівства Литовського .
Озброєння
Легка козацька кіннота була другим, після гусарів, але не менш важливим елементом польсько-литовського війська. Ці воїни були озброєні шаблями, луками, вогнепальною зброєю ( пістолетам, бандолетами ), а іноді келеп . З часом козаки почали одягати кольчуги, рідше бехтери (броня східного походження, виготовлена з прямокутних залізних пластин, з'єднаних залізними кільцями) та мисюрки ( округлої мисоподібної бляхи з металевою кольчугою, що спадає на шию та плечі) та кольчужні шапочки, а також легкі, круглі щити калкани ( монгольсько-татарського походження). Настільки захищених кавалеристів озброєних державковою зброєю називали броньованою, або ще панцерною кіннотою. У Литві існувало місцева версія козацьких вершників - п'ятигорці, а їхнім додатковим озброєнням були рогатини (іноді списи ).
Вербування
Вербування воїнів до цієї формації було таке ж як і в випадку гусарського товариства. Капітан отримавши від короля або гетьмана притчого листа, повинен був притягнути на службу визначену кількість воїнів з відповідним до роду війська спорядженням на визначений період часу. Вербування відбувалося шляхом персонального відбору товаришів. Товариші повинні були приїхати у супроводі власного почту, розмір почту вагався згідно власних фінансових можливостей товариша. Винагорода була поділена поміж товаришів, а її сума залежала від розміру почту. Члени почту - почтові, окрім військового обов'язку мали ще й зобов'язання оберігати свого товариша. Капітанами зазвичай були особи з багатшого шляхти. Кількість вершників в козацькій хоругві коливалася від 50 до 200 товаришів, але найчастіше близько 100, до цього варто ще додати товариський почет, що в свою чергу збільшувало підрозділ вдвічі, а то й втричі. Офіцерами такої хоругви були капітан (ротмістр), поручник і хорунжий . Витрати на утримання і оснащення козацької кінноти був нижчий, ніж такої ж за кількістю коней панцерної хоругви, в результаті чого існувала постійна тенденція до збільшення числа козацьких хоругов замість гусарських. Наприкінці XVI століття козацька кіннота становила невеликий відсоток всієї польської кавалерії, близько 10%. Для порівняння, у другій половині 17 століття це становило понад 60% усієї їзди.
Військова тактика
Наприкінці 16 століття, в часи правління останніх ягеллонів і пізніше під час обраних королів, козацькі хоругва використовувалася в боях для підтримки атак гусарів, обходу з флангів, або вирішального знищення ворожих фронтів, проломлених раніше гусарами. В Україні козацькі хоругви застосовували для боротьби з татарами, особливо в приватних магнатських арміях .
Бібліографія
- Organizacja i skład społeczny wojska polskiego w połowie XVII wieku. Warszawa: PWN.
- Wojskowość Kozaczyzny Zaporoskiej w XVI-XVII wieku. Geneza i charakter. Toruń: . с. 31—33. ISBN .
- . Kraków. 1894. с. 67—74. Архів оригіналу за 15 Січня 2019. Процитовано 18 Листопада 2019.
- . Lwów. 1919. с. 146, 160, 190, 223, 252, 274. Архів оригіналу за 20 Жовтня 2021. Процитовано 18 Листопада 2019.
- . Т. 2. Lwów: Ossolineum. 1923. Архів оригіналу за 16 Березня 2017. Процитовано 18 Листопада 2019.
- . Kraków: Krakowska Spółka Wydawnicza. 1929. с. 69, 77, 93—99. ISBN . Архів оригіналу за 17 Листопада 2017. Процитовано 18 Листопада 2019.
- Dzieje oręża polskiego do roku 1793. Т. 1. Warszawa: MON. с. 205.
- Historia wojskowości. Warszawa: MON. ISBN .
- Wojskowość polska w dobie wojny polsko-szwedzkiej 1626-1629. Kryzys mocarstwa. Poznań. с. 91—94. ISBN .
- Polskie tradycje wojskowe. Т. 1. Warszawa: MON. с. 209—212. ISBN .
- Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW: 81—115. ISSN 0562-2786. Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW: 81—115. ISSN 0562-2786. Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW: 81—115. ISSN 0562-2786. Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW: 81—115. ISSN 0562-2786. Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW: 81—115. ISSN 0562-2786. Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schyłku XVI i w pierwszej połowie XVII wieku. XIV/1. Zabrze: OBHWMW: 81—115. ISSN 0562-2786.
- Wojsko polskie w drugiej połowie XVII wieku. Warszawa: MON. с. 266—169.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozacka kinnota pol Jazda kozacka zvani takozh yak kozaki semeni cheremisi rid vijsk legkoyi ta serednoyi kinnoti u Rechi Pospolitij zazvichaj vikoristovuvavsya dlya bojovoyi pidtrimki gusariv u 16 17 stolittyah Poperednik pancernoyi kinnoti Ekvivalentnij kinnoti p yatigorciv z Velikogo knyazivstva Litovskogo Voyin kozackoyi legkoyi kinnoti z 1577 OzbroyennyaLegka kozacka kinnota bula drugim pislya gusariv ale ne mensh vazhlivim elementom polsko litovskogo vijska Ci voyini buli ozbroyeni shablyami lukami vognepalnoyu zbroyeyu pistoletam bandoletami a inodi kelep Z chasom kozaki pochali odyagati kolchugi ridshe behteri bronya shidnogo pohodzhennya vigotovlena z pryamokutnih zaliznih plastin z yednanih zaliznimi kilcyami ta misyurki okrugloyi misopodibnoyi blyahi z metalevoyu kolchugoyu sho spadaye na shiyu ta plechi ta kolchuzhni shapochki a takozh legki krugli shiti kalkani mongolsko tatarskogo pohodzhennya Nastilki zahishenih kavaleristiv ozbroyenih derzhavkovoyu zbroyeyu nazivali bronovanoyu abo she pancernoyu kinnotoyu U Litvi isnuvalo misceva versiya kozackih vershnikiv p yatigorci a yihnim dodatkovim ozbroyennyam buli rogatini inodi spisi VerbuvannyaVerbuvannya voyiniv do ciyeyi formaciyi bulo take zh yak i v vipadku gusarskogo tovaristva Kapitan otrimavshi vid korolya abo getmana pritchogo lista povinen buv prityagnuti na sluzhbu viznachenu kilkist voyiniv z vidpovidnim do rodu vijska sporyadzhennyam na viznachenij period chasu Verbuvannya vidbuvalosya shlyahom personalnogo vidboru tovarishiv Tovarishi povinni buli priyihati u suprovodi vlasnogo pochtu rozmir pochtu vagavsya zgidno vlasnih finansovih mozhlivostej tovarisha Vinagoroda bula podilena pomizh tovarishiv a yiyi suma zalezhala vid rozmiru pochtu Chleni pochtu pochtovi okrim vijskovogo obov yazku mali she j zobov yazannya oberigati svogo tovarisha Kapitanami zazvichaj buli osobi z bagatshogo shlyahti Kilkist vershnikiv v kozackij horugvi kolivalasya vid 50 do 200 tovarishiv ale najchastishe blizko 100 do cogo varto she dodati tovariskij pochet sho v svoyu chergu zbilshuvalo pidrozdil vdvichi a to j vtrichi Oficerami takoyi horugvi buli kapitan rotmistr poruchnik i horunzhij Vitrati na utrimannya i osnashennya kozackoyi kinnoti buv nizhchij nizh takoyi zh za kilkistyu konej pancernoyi horugvi v rezultati chogo isnuvala postijna tendenciya do zbilshennya chisla kozackih horugov zamist gusarskih Naprikinci XVI stolittya kozacka kinnota stanovila nevelikij vidsotok vsiyeyi polskoyi kavaleriyi blizko 10 Dlya porivnyannya u drugij polovini 17 stolittya ce stanovilo ponad 60 usiyeyi yizdi Vijskova taktikaNaprikinci 16 stolittya v chasi pravlinnya ostannih yagelloniv i piznishe pid chas obranih koroliv kozacki horugva vikoristovuvalasya v boyah dlya pidtrimki atak gusariv obhodu z flangiv abo virishalnogo znishennya vorozhih frontiv prolomlenih ranishe gusarami V Ukrayini kozacki horugvi zastosovuvali dlya borotbi z tatarami osoblivo v privatnih magnatskih armiyah BibliografiyaOrganizacja i sklad spoleczny wojska polskiego w polowie XVII wieku Warszawa PWN Wojskowosc Kozaczyzny Zaporoskiej w XVI XVII wieku Geneza i charakter Torun s 31 33 ISBN 83 73 22803 9 Krakow 1894 s 67 74 Arhiv originalu za 15 Sichnya 2019 Procitovano 18 Listopada 2019 Lwow 1919 s 146 160 190 223 252 274 Arhiv originalu za 20 Zhovtnya 2021 Procitovano 18 Listopada 2019 T 2 Lwow Ossolineum 1923 Arhiv originalu za 16 Bereznya 2017 Procitovano 18 Listopada 2019 Krakow Krakowska Spolka Wydawnicza 1929 s 69 77 93 99 ISBN 83 89738 93 7 Arhiv originalu za 17 Listopada 2017 Procitovano 18 Listopada 2019 Dzieje oreza polskiego do roku 1793 T 1 Warszawa MON s 205 Historia wojskowosci Warszawa MON ISBN 83 11 06360 5 Wojskowosc polska w dobie wojny polsko szwedzkiej 1626 1629 Kryzys mocarstwa Poznan s 91 94 ISBN 83 89949 09 1 Polskie tradycje wojskowe T 1 Warszawa MON s 209 212 ISBN 83 11 07675 8 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko i skarb Rzeczypospolitej u schylku XVI i w pierwszej polowie XVII wieku XIV 1 Zabrze OBHWMW 81 115 ISSN 0562 2786 Wojsko polskie w drugiej polowie XVII wieku Warszawa MON s 266 169