«Код да Ві́нчі» — містичний детектив американського письменника Дена Брауна, виданий у 2003 році. Головний герой — професор симвології Гарвардського університету Роберт Ленгдон. Разом з парижанкою Софі Неве йому вдається розкрити вбивство та відгадати загадку, яку століттями оберігало братство «Пріорат Сіону». Роберт знаходить таємні матеріали, які вказують на справжнє походження християнства та життя Ісуса Христа.
Обкладинка українського видання | |
Автор | Ден Браун |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Da Vinci Code |
Країна | США |
Мова | англійська |
Серія | Роберт Ленгдон |
Жанр | детектив |
Місце | США |
Видавництво | Donald M. Grant |
Видано | 2003 |
Видано українською | 2006 |
Перекладач(і) | Віктор Шовкун (2006) Анжела Кам'янець (2006) |
Тип носія | палітурка |
Сторінок | 519 |
Попередній твір | Янголи і демони |
Наступний твір | Втрачений символ |
|
Жертву вбивства у книзі знаходять в Луврі у позі «Вітрувіанської людини» — відомої картини Леонардо да Вінчі. Також багато підказок Роберт та Софі знаходять саме на картинах да Вінчі. Звідси і назва твору — Код да Вінчі.
Роман зчинив багато суперечок навколо релігійних тем, розкритих у ньому. Скажімо, провокативна інформація про Чашу Христову та роль Марії Магдалини в історії християнства призвела до того, що багато християн назвали її «атакою проти католицької церкви». Книзі також закидали історичні та наукові неточності.
Роман «Код да Вінчі» — світовий бестселер, кількість проданих примірників станом на вересень 2009 становила 81 мільйон. Книга була перекладена 44 мовами світу. За перший тиждень продажу «Код да Вінчі» посів перше місце в списку Нью-Йоркських бестселерів. Це другий роман Брауна після «Янголів та Демонів» (2000), у якому Роберт Ленгдон виступає головним героєм. Письменник вдало поєднав детектив, трилер та елемент таємниці. У 2006 році за мотивами роману було знято однойменний фільм.
Українською у 2006 році книгу видало видавництво КСД у перекладі Анжели Кам'янець та журнал "Всесвіт" у перекладі Віктора Шовкуна.
Сюжет
Зміст книги
Книга розповідає, як Роберт Ленгдон, професор релігійної симвології Гарвардського університету, намагається розкрити вбивство куратора Лувру Жака Соньєра. Онучка Соньєра, криптограф Софі Неве, допомагає Ленгдону знайти вбивцю діда. Разом їм вдається розгадати ряд закодованих таємниць, підказки до яких заховані у творах Леонардо да Вінчі.
Загадки, часто зашифровані у ребуси та анаграми, приводять героїв до таємного братства «Пріорат Сіону», яке віками оберігало таємні документи про життя Ісуса Христа, що могли докорінно змінити історію церкви. Через це на хранителів інформації полює католицька організація «Опус Деї» та таємничий Учитель. Роберту та Софі вдається розгадати всі загадки, знайти справжнього вбивцю та інформацію, приховану «Пріоратом Сіону».
Подробиці
Роберта Ленгдона, який саме приїхав в Париж читати наукові лекції, викликають на місце вбивства у Лувр. Французька поліція має серйозні підстави вважати самого Ленгдона вбивцею куратора Луврського музею Жака Соньєра (як виявляється потім — головного магістра «Пріорату Сіону») , адже перед смертю куратор залишив записку, де просив знайти Роберта. Ленгдон шокований тим, що бачить на місті вбивства — Соньєр лежить голим у позі «Вітрувіанської людини» Леонардо да Вінчі. Виявляється, куратор сам роздягнувся і зімітував позу.
Безу Фаш, голова поліції, намагається хитро виманити з Роберта зізнання у вбивстві. Однак на допомогу Ленгдону приходить Софі Неве, поліцейський криптограф, а також онучка Соньєра. Вона допомагає Роберту втекти, а також розшифрувати таємне послання дідуся Софі — на Соньєровій передсмертній записці був шифр із цифр (послідовність Фібоначчі: 1,1,2,3,5,8,13,21) та вказівка на «Мону Лізу» і «Мадонну в скелях» Леонардо да Вінчі. Дослідивши картини, Софі та Роберт знаходять дороговкази, а саме ключ з емблемою «Пріорату Сіону» та адресу в Парижі.
Вирвавшись з Лувру, Ленгдон та Неве прямують за вказаною адресою. Виявляється, що Соньєр направляв їх у швейцарський банк.
Скориставшись ключем, Софі та Роберт потрапляють до сховища банку. Згодом їм вдається розгадати код до схованки — це та сама послідовність Фібоначчі, яку залишив дідусь Софі (1 1 2 3 5 8 13 21). В схованці головні герої знаходять криптекс — вмістилище для важливих документів, зроблене за проектом да Вінчі Соньєром. У криптексі, на думку Роберта, мусить бути та важлива інформація, яку так ретельно оберігав «Пріорат Сіону».
В той же час вбивця Соньєра та трьох сенешалів (заступників магістра) «Пріорату Сіону» монах-альбінос Сайлас вирушає у , що в Парижі. Сайлас — член католицького братства «Опус Деї», відомого своїм суворим дотриманням канонів католицизму. Він виконує накази таємничого Учителя, який дає Сайласові інформацію про наріжний камінь «Пріорату Сіону» та його магістрів. Монах хоче віднайти «Лінію Рози» — місце, де проходив початковий меридіан ще до того, як замість нього було обрано Гринвіцький. На це його наштовхнули слова Соньєра та сенешалів «Пріорату Сіону», які перед смертю розповіли Сайласові ту саму брехню — нібито наріжний камінь (який Сайлас і шукає) знаходиться саме у церкві Святої Сульпіції. Але монах нічого там не знаходить, хоча і вбиває черницю Сандрін, яка намагалася його зупинити. Після цього Сайлас вирішує переслідувати Софі та Роберта, підозрюючи, що вони знають більше секретів «Пріорату Сіону».
Монах діє таємно від свого релігійного наставника, іспанського священика Арінгароси. Коли той дізнається про вбивства, скоєні Сайласом, одразу звертається до французької поліції, розповівши усю правду. Також Арінгароса каже, що Учитель сам запропонував Сайласу та йому знайти наріжний камінь «Пріорату Сіону» як помсту та захист від Ватикану. Як виявиться згодом, Ватикан вирішив відмовитися від покровительства «Опусу Деї», віддавши їм їхні кошти. Саме це змусило Арінгаросу погодитися на пропозицію Учителя. Будучи у відчаї, він думав, що це допоможе «Опусу Деї». Однак після вбивств Арінгароса усвідомлює справжню ціль Учителя. Після цього жандарми на чолі з Безу Фашем вже не полюють на Ленгдона, а намагаються схопити Сайласа, котрий мав би вивести їх на Учителя.
Роберту та Софі вдається непоміченими покинути банк за допомогою його голови, Андре Берне. Він вивозить їх на вантажівці, прикинувшись звичайним водієм. Після цього Андре сам намагається відібрати криптекс, однак йому це не вдається.
Криптекс можна відкрити тільки за допомогою слова-коду. Воно і має відкрити замок. В іншому випадку інформацію не отримати. Софі каже Роберту, що якщо відкривати криптекс силоміць, то оцет, який є у скляній флязі всередині криптексу, проллється та знищить інформацію. Підказка написана задом наперед, так, як писав свої журнали Леонардо да Вінчі. Ключами до шуканого слова є вірш: «Як давнє слово мудрості знайти… щоб зміг з'єднати знов родину ти?..Ключ — камінь, перед ним вкляк тамплієр… Відкриє атбаш правду всю тепер».
Згодом, щоби заховатися від поліції, а також щоби розгадати слово криптексу, Ленгдон вирішує звернутися до Лі Тібінга — відомого англійського вченого, який займався вивченням історії Святого Грааля (Чаші Христової). Софі та Роберт вирушають до його французького помешкання неподалік Версаля. Попри те, що Ленгдона розшукує поліція, сер Лі погоджується допомогти. Як виявиться згодом, він і є тим Учителем, який стоїть за вбивствами членів «Пріорату Сіону».
Під час перебування у будинку Тібінга на Роберта та Софі нападає Сайлас, який вистежив та переслідував їх. Слуга Тібінга, Ремі, знешкоджує Сайласа.
Сер Лі викликає свій приватний літак, тож він, Роберт та Софі летять до Англії. Вони також беруть із собою непритомного та зв'язаного Сайласа, за яким наглядає Ремі.
Саме в Англії, на думку професора, і має бути наріжний камінь з інформацією «Пріорату Сіону». Під час польоту Софі розповідає про життя з дідусем. Роберт дізнається, що їхні близькі стосунки були повністю зруйновані після того, як Софі побачила сексуальний ритуал «Пріорату Сіону» у заміському будинку дідуся. Також Софі розповідає, що дідусь часто загадував їй загадки, подібні до тих, що у криптексі.
Ленгдону вдається відкрити криптекс, словом до якого є «SOFIA». Однак всередині виявляється ще один, менший криптекс, який також потребує відгадки. Підказкою до нового криптексу є вірш: «В Лондоні папа лицаря ховав, Його плід гнів священний накликав. В утробі сім'я, Рожі плость — а де На гробі куля, що до них веде?»
При виході з літака Тібінга та супутників зупиняє англійська поліція. Вправно обдуривши її, супутники вирушають на пошуки інформації.
Тібінг переконаний, що у вірші йдеться про могили тамплієрів. Також він радить, що потрібно шукати у церкві Тамплієрів у Лондоні. Однак там вони нічого не знаходять. Під час відвідин церкви на них нападає Ремі, вірний слуга Тібінга, та Сайлас, якого Ремі звільнив. Вони погрожують Ленгдону та Софі, а також роблять Тібінга своїм заручником. Роберт у відчаї, він не має найменшого поняття, де шукати далі. До того ж, його мучить сумління через пригоду із сером Лі.
Софі радить пошукати в архівах. Тоді Роберт нарешті розуміє, що треба шукати — не папу, а Попа, англійського поета, який головував на похороні лицаря, сера Ісаака Ньютона, великого магістра «Пріорату Сіону».
Після схоплення Тібінга, Сайлас покидає його та Ремі і йде в Лондонський будинок «Опусу Деї». Там його і ловить французька поліція. Під час затримання Сайлас випадково ранить священика Арінгаросу. Після цього він виривається з рук поліції та, поранений, помирає на вулиці Лондона. Арінгаросі вдається вижити. Він вирішує віддати отримані від Ватикану гроші сім'ям тих, кого убив Сайлас.
В той же час Учитель отруює Ремі (який був його помічником увесь цей час), давши йому отруєний коньяк. Після цього Учитель вирушає у Вестмінстерське абатство.
Тоді ж Роберт та Софі вирушають у Вестмінстерське абатство. Ленгдон думає, що саме там має бути розгадка. Знайшовши могилу Ньютона, супутники не бачать нічого, що має їм допомогти відгадати слово.
Учитель, хитро виманивши Софі та Роберта, заманює їх у пастку. Там він показує своє обличчя, і Софі та Роберт із подивом впізнають Тібінга.
Той розповідає про свою мету знайти наріжний камінь та розкрити таємницю «Пріорату Сіону» через власну ненависть до католицької церкви. Також він погрожує Ленгдону, змушуючи його віддати йому криптекс. Однак в останню хвилину Роберт відкриває криптекс, витягає з нього інформацію та відволікає Тібінга. Той кидається рятувати криптекс, завдяки чому Ленгдону вдається знешкодити його та врятувати себе та Софі.
Поліція затримує Тібінга та знімає обвинувачення з Роберта та Софі. Роберт каже Лі, що розгадкою до криптексу було слово «APPLE» (яблуко — заборонений плід з Біблії).
Через деякий час Роберт та Софі вирушають у каплицю Розлін, куди вказувала підказка, знайдена у малому криптексі. Там Софі знаходить бабусю та молодшого брата, які, як виявилося, не загинули, а жили окремо від неї та Соньєра заради їхньої ж безпеки. Софі невимовно щаслива тому, що знайшла родину. Бабуся розповідає Софі, що їх рід походить від Ісуса Христа, однак вони змінили прізвище, щоби приховати це.
У каплиці Розлін Роберт знаходить ще один дороговказ до відгадки таємниці. Як він виявляє згодом, таємна інформація «Пріорату Сіону» була захована весь цей час під пірамідою-куполом у Луврі. Маючи доступ до цієї інформації, Роберт та Софі вирішують її не розголошувати.
Персонажі
Роберт Ленгдон — головний герой твору, релігійний символог у Гарварді. Все життя він присвятив вивченню таємних знаків та символів. Ленгдон став досить відомим після власних пригод у Ватикані (про які розповідається у романі «Янголи та демони»), тож не дивно, що Соньєр вирішує звернутися до нього.
Жак Соньєр — головний магістр «Пріорату Сіону», куратор Лувру, а також дідусь Софі Неве. Він присвятив власне життя вивченню священної жіночності та символам цього у світових релігіях. Був убитий Сайласом, однак навіть перед смертю не видав таємниці «Пріорату Сіону».
Софі Неве — поліцейський криптограф, супутниця Ленгдона, а також онука Соньєра. Вона допомагає Роберту знайти наріжний камінь з інформацією «Пріорату Сіону», а також знаходить давно втрачену родину. Як виявляється згодом, Софі — одна з нащадків Ісуса Христа та Марії Магдалини.
Безу Фаш — голова французької поліції. Спочатку він переконаний, що Роберт і є вбивцею Соньєра, а Софі -співучасниця вбивства. Однак після дзвінка Арінгароси він кидається на пошуки Сайласа та таємничого Учителя. Фаш -ревний католик.
Сайлас — монах-альбінос, член «Опусу Деї». Він безмірно відданий священику Арінгаросі, який врятував його від життя на вулиці та навернув до релігії. Згодом Сайлас починає працювати на Учителя, щоби знайти наріжний камінь «Пріорату Сіону». Сайлас — релігійний фанатик, однак у нього часто трапляються напади неймовірної люті. Після вбивства людини Сайлас завжди карав себе фізично.
Мануель Арінгароса — католицький священик, голова «Опусу Деї». Йому не подобаються дії Ватикану, він вважає, що церква повинна суворіше ставитися до релігійних канонів. Після того, як Ватикан вирішує відмовитися від покровительства «Опусу Деї», Арінгароса впадає у відчай. Саме тому він погоджується співпрацювати з Учителем. Однак він нічого не знає про вбивства, скоєні Сайласом. Дізнавшись про це, Арінгароса розуміє, що помилявся, та розповідає про Учителя поліції.
Лі Тібінг, він же Учитель — видатний англійський вчений. Він присвятив усе життя пошуку Святого Грааля та розгадки таємниці «Пріорату Сіону». Хитро продумавши план дій, Тібінг обдурює Арінгаросу та використовує Сайласа, щоби знайти наріжний камінь. Він також приймає Роберта та Софі у себе в будинку, щоби ближче підібратися до криптексу. Згодом Тібінг вбиває Ремі, свого помічника, а також намагається відібрати криптекс у Роберта, однак йому це не вдається. Тібінг прагнув оприлюднити інформацію про наріжний камінь через ненависть до католицизму.
Андре Верне — керівник швейцарського банку, який довгий час знав про зберігання Соньєром таємної інформації у своєму банку. Після вбивства Соньєра Андре рятує Роберта та Софі від поліції, однак згодом намагається відібрати у них криптекс. Однак його задум не вдається.
Ремі Леґалудек — помічник та слуга Тібінга. Він мріє розбагатіти та більше ніколи не бути прислугою. Через це він і вирішив допомогти Лі. Згодом той отруює Ремі, щоби замести сліди.
Сестра Сандрін — черниця у церкві Святої Сульпіції, яка намагається зупинити Сайласа та повідомити магістрам «Пріорату Сіону» (які на той час вже були мертві) про його вторгнення. Після цього Сайлас її вбиває.
Марі Сен-Клер — бабуся Софі, яка весь цей час жила окремо з її молодшим братом заради безпеки сім'ї. Це вона розповідає Софі про її походження та родовід від Ісуса Христа.
Теорії Святого Грааля
"Код да Вінчі" містить чимало авторських теорій про Святий Грааль, як про таємну інформацію, що оберігалася «Пріоратом Сіону». Також Ден Браун пояснює свою думку на рахунок того, чим або ким є Святий Грааль.
У романі Лі Тібінг пояснює Софі історію Святого Грааля — наріжного каменя «Пріорату Сіону». Він каже Софі, що фігура справа від Ісуса Христа на картині Леонардо да Вінчі «Таємна Вечеря» — Марія Магдалина, а не апостол Іван. За романом, Марія Магдалина була дружиною Ісуса Христа і народила від нього доньку вже після того, як Ісуса розіп'яли. Тібінг пояснює, що саме Марія Магдалина була втіленням Святого Грааля — як матір дитини Христа і продовження його роду. Лі підтримує свою думку тим, що позиції Ісуса та Марії Магдалини на картині утворюють форму «V», яка є символом священної жіночності. Відсутність апостола Івана вчений пояснює тим, що його називали улюбленим — тобто так приховували ім'я Марії Магдалини.
Також Тібінг вказує на кольорову гаму — Ісус вдягнений у червону сорочку і синю накидку; Іван/Марія вдягнена у синю сорочку з червоною накидкою — можливо, символізуючи священні узи шлюбу.
За романом, таємниці Святого Грааля, приховані «Пріоратом Сіону» є такими:
- Святий Грааль — не фізичний предмет, а Марія Магдалина, яка продовжила родовід Христа.
- Давньофранцузька фраза «Святий Грааль» — San gréal — походить від Sang réal, — що означає «королівська кров» давньофранцузькою.
- Інформація, схована «Пріоратом Сіону» — родовід Ісуса Христа та захоронення Марії Магдалини.
- Захоронення Марії Магдалини може бути під каплицею Розлін.
- Церква утримувала інформацію про Ісуса Христа та Марію Магдалину 2000 років. Це було зроблено через побоювання церкви — тоді могли би виникнути суперечності на рахунок правдивості Євангелій.
- Марія Магдалина була королівського роду, так само, як Ісус. Під час розп'яття Христа вона була вагітною, та переїхала у Галію (тепер Франція). Там вона народила доньку Сару. Рід Христа започаткував династію Меровінгів у Франції.
- Документи про існування родоводу Христа було знайдено хрестоносцями після завоювання Єрусалиму у 1099. Щоби зберегти цю таємницю, було засновано «Пріорат Сіону» та лицарів — Тамплієрів (які, за романом, були лицарями «Пріорату Сіону»).
За романом, таємниці Священного Грааля також пов'язані з роботою Леонардо да Вінчі.
- Да Вінчі був членом «Пріорату Сіону» та знав таємницю Святого Грааля. Він зообразив це на своїй картині «Таємна вечеря». Людина, яка сидить поруч Христа, не чоловік, а жінка, а саме Ісусова дружина, Марія Магдалина.
- «Мона Ліза» уособлює у собі рівність та цілісність чоловічого та жіночого начал. «Мона Ліза» — це анаграма «Amon L'Isa», — богів у єгипетській мітології (Амон та Ізіда).
Багато інших письменників зачіпали тему можливості Христа бути батьком. У деяких книгах навіть було розміщено генеалогію Христа. У цих книгах його вважали батьком трьох дітей .
Оцінка книжки
Книга Дена Брауна принесла письменнику світовий успіх та навіть обійшла «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» Джоан Ролінг за кількістю проданих примірників. «Код да Вінчі» було визнано книгою року у 2004. Книга отримала чимало схвальних відгуків. Газета «Publishing News» назвала книгу «добре написаною, мистецьки заплутаною павутиною таємниць та інтриг». Газета «New York Times» у рецензії на книгу обмежилася лише одним словом: «Вав». «Review of Books» назвало книгу «розумною та захопливою». Газета «USA today» назвала книгу світовим мегабестселером, який надихнув багатьох читачів. Британська газета «Sunday Times» сказала, що книга «достатньо інтелектуальна для шукачів головоломок і загадок, однак не переобтяжує мозок». Amazon.com назвав книгу «чудовим твором, який дає велику поживу для роздумів».
Американський письменник Гарлан Кобен назвав книгу «неймовірною і поглинаючою… Я полюбив цю книжку».
Нельсон ДеМілл, автор трилерів та детективів, назвав книгу геніальною. «Ден Браун повинен бути одним з найкращих, найрозумніших та найуспішніших письменників у країні».
Автор пригодницьких романів, американський письменник Клів Касслер сказав, що «це один з найкращих детективів, які я коли-небудь читав».
Американський автор детективів, Роберт Крайс відгукнувся про «Код да Вінчі»: «Чим більше я читаю, тим більше мушу читати. Ден Браун створив світ, повен дивовижних деталей… Дене Брауне, я Ваш шанувальник».
«Код да Вінчі» надихнув багатьох авторів до написання книг із подібною тематикою (наприклад, книга Раймонда Корі «Останній Тамплієр»).
Критики не сприйняли книгу настільки добре, піддаючи під сумнів факти та інформацію, наведені автором.
Історичні неточності
Факт чи белетристика?
Роман міг би залишитися непоміченим, якби він не мав такого успіху та якби на першій сторінці не стверджувалося би про правдивість описаних подій. Критики звернули увагу на велику кількість неточностей у викладі історії та використанні багатьох непідтверджених легенд.
Хоча книгу вважають художнім, а не історичним твором, Ден Браун розпочинає книгу зі вступом, де стверджує що «всі мистецькі роботи, скульптури, документи… і таємні ритуали у романі є точними», однак багато науковців вважають, що такі заяви вводять читачів у оману.
Найбільшої критики книга отримала саме за неточності у наведенні історичних фактів. Також багато суперечок виникло щодо історії, опису та тлумачення католицизму, церкви та європейського мистецтва, що викликало чимало незадоволення у представників католицьких та інших християнських організацій.
Багато критиків твердили Брауну, що перед публікацією книги потрібно було отримати більше знань на задану тему. Також критики звинувачують Брауна у фабрикуванні та використанні недостовірних історичних фактів, які, за твердженням автора на сторінках роману, є підтвердженими та перевіреними.
«Опус Деї» також спростував опис організації у книзі. На своєму сайті вони заявили: «Ми хотіли би нагадати про те, що „Код да Вінчі“ — історична фікція, і не є надійним джерелом інформації у релігійних питаннях»
Пріорат Сіону
У книзі «Пріорат Сіону» зображено як таємну організацію, створену ще у 1099 році. Також стверджується, що братство віками оберігало таємницю Святого Грааля. Твердження Брауна є помилковим. «Пріорат Сіону» було засновано у 1956 році П'єром Плантардом у Франції, і тоді ж було оголошено чотирьох живих членів: Андре Бономе, Жана Делавела, Амана Дефажа і самого Плантарда. Офіційною метою ордена було «виконувати добрі справи, [і] допомогти Католицькій Церкві».
У 1960-70-х роках Плантард створює ряд документів, які ніби-то доводять існування родоводу Марії Магдалини та Ісуса Христа, який започаткував династію королів у Франції; і він, П'єр Плантард, є прямим нащадком цієї династії. Після цього він почав використовувати ім'я Плантард де Сен-Клер, заявляючи, Сен-Клери є прямими нащадками Марії Магдалини та Ісуса Христа.
У 1993 розгорівся скандал навколо «Пріорату Сіону», у якому були замішані Плантард та друг тодішнього президента Франції Франсуа Міттерана, Роджер-Патріс Пелат. У документах «Пріорату Сіону», створених Плантардом, Пелат був записаний як Магістр.
Після виклику до суду для надання свідчень, Плантард під присягою зізнався, що повністю придумав схеми і документи «Пріорату Сіону». Після обшуку його будинку було знайдено решта документів, створених Плантардом, які проголошували його королем Франції. Суддя обмежився тим, що дав Плантарду попередження та звільнив його. Документи «Пріорату Сіону» були визнані недійсними.
Також у книзі «Код да Вінчі» є твердження, ніби серед магістрів «Пріорату Сіону» були видатні люди, наприклад, Ісаак Ньютон, Віктор Гюґо чи Леонардо да Вінчі. Документи, які містили імена можливих магістрів «Пріорату Сіону», було визнано підробкою (ці документи також були створені П'єром Плантардом).
Зображення Ісуса Христа
У романі на запитання Софі Неве чи вважався Ісус Сином Божим при житті, Лі Тібінг відповідає їй, що послідовники Христа вважали його звичайною людиною, а Сином Божим його було обрано під час Нікейського собору.
За романом «Код да Вінчі», римський імператор Костянтин скликав Нікейський собор, на якому Христа було «обрано» Сином Божим. Костянтин вважав, що християнство може об'єднати Римську імперію, і для цього вирішив встановити єдину релігію у країні. Через це за основи християнства було прийнято чотири Євангелія, які зображали Христа як сина Божого, та було знищено решту Євангелій, які зображали Христа як людину.
Однак Ісуса вважали Богом із самого початку християнства. Найбільш ранні документи християнської церкви надають Ісусу божественний статус. Навіть нехристиянські письменники, такі як Пліній і Цельс, стверджували, що християни шанують Ісуса як Бога. Одні з перших послідовників Христа були вбиті за переконання, що Ісус був Богом — переконання, якого вони не відреклися навіть перед смертю. У листах апостола Павла, написаних по смерті Ісуса, він називає Христа «Господом».
Одруження Христа
У творі Лі Тібінг стверджує, що Ісус був одружений з Марією Магдалиною, і у них народилася дочка. У офіційних Євангеліях і Біблії немає жодної згадки про його одруження. Для підтвердження власної теорії, Лі Тібінг використовує уривок гностичного Євангелія від Філіпа, написаного пізніше попередніх Євангелій, у якому йдеться про те, що Ісус любив та часто цілував Марію Магдалину. Однак оригінал рукопису розірваний на цьому уривку, тому нема точного підтвердження даної інформації. Марію Магдалину названо «компаньйонкою Христа», але це не є підтвердженням фізичних зносин між нею та Ісусом. Більшість Євангелій, на які посилається Тібінг, написані пізніше решти Євангелій.
Святий Грааль
У книзі є твердження Лі Тібінга, ніби Марія Магдалина була втіленням Святого Грааля, і так її таємно називали. Однак легенди про Святий Грааль з'явилися аж у дванадцятому столітті, тож нема доказів того, щоби Марію Магдалину так називали.
Ден Браун надає давньофранцузькій назві Святого Грааля (San Graal) нового значення — королівська кров (за романом , Sang réal), змішуючи два поняття, та стверджуючи, що вони пишуться однаково. Однак правильно «королівська кров» французькою пишеться le sang royal. Також нема офіційно визнаних доказів, ніби Тамплієри знайшли що-небудь, пов'язане з Граалем.
Критика
Літературна критика
Роман отримав чимало критики з боку літераторів. Автору закинули нестачу письменницького таланту та стереотипне відтворення французів та британців. Письменник Стівен Кінг назвав книгу бездарною.
Салман Рушді сказав про «Код да Вінчі»: «Навіть не запитуйте мене про „Код да Вінчі“. Ця книга настільки погана, що ганьбить решту поганих книг».
Стівен Фрай сказав про книгу: «Я ненавиджу всі ті книги про Святий Грааль, масонів та католицькі змови. Я хочу сказати, що є набагато більше цікавого в мистецтві та архітектурі. Книга грає на найгіршому в людстві, це бажання думати погано про наше минуле та бажання почувати себе вищим за це у дурнуватий спосіб».
Ентоні Лейн, репортер газети «The New Yorker», назвав «Код да Вінчі» «абсолютним сміттям», і «грубим падінням стилю».
Лінгвіст Джефрі Пуллум назвав Брауна «найгіршим письменником в історії літератури», додавши: «Браун пише не просто погано; це незграбно, бездумно, майже геніально погано».
Роджер Іберт відізвався про книгу як про «халтурно написаний твір», хоча додав: «однак з інтригуючим сюжетом».
Попередники та звинувачення в плагіаті
«Код да Вінчі» мав чимало попередників, які і вплинули на Брауна у написанні його роману.
Ідея «Коду да Вінчі» була навіяна книгою Майкла Бейджента, Річарда Лі та Генрі Лінкольна «Свята кров та Святий Грааль», видана у 1982 році. Ден Браун не заперечував знайомства з книгою. У главі 60 «Коду да Вінчі» є згадка про «Святу кров і Святий Грааль», як підтвердження теорії Брауна про Марію Магдалину та Ісуса Христа. Варто додати, що один із головних героїв «Коду да Вінчі», Лі Тібінг є контамінацією імен Лі (Leigh) і Бейджента (Baigent — анаграма Teabing).
Лі та Бейджент подали в суд на Брауна, стверджуючи, що «Код да Вінчі» є художньою версією їхньої власної книги, а не самостійним твором. Однак у 2006 році суд відхилив їх звинувачення.
У свою чергу, книга «Свята кров та Святий Грааль» базується на дослідженнях та гіпотезах німецького історика та археолога Отто Рана, які він виклав у своїй книзі «Хрестовий похід проти Грааля» («Kreuzzug gegen den Gral»,1933)
Ден Браун назвав головними джерелами для написання «Коду да Вінчі» книги Маргарет Старберд та «Одкровення Тамплієрів» Лінна Пікнета и Клайва Принса.
Реакція Ватикану
Книга була вороже зустріта Ватиканом та представниками церкви. «Код да Вінчі» церква назвала «фантасмагоричним коктейлем вигадки». Ватикан вирішив спростувати інформацію, подану у романі, а також створив путівники по «Коду да Вінчі», які пояснюють події книги із точки зору церкви і заперечують їх.
Ватикан вповноважив архієпископа Генуї та кардинала Римо-католицької церкви Тарчизіо Бертоне спростувати брехню, викривлення подій та помилки у романі Дена Брауна.
Тарчизіо Бертоне заявив, що книга являє собою спробу дискредитувати католицьку церкву за допомогою абсурдних спотворень історії. Він сказав, що був дуже розчарований тим, що «Код да Вінчі» продається навіть у католицькій крамниці. Він сказав:
«Ми маємо справу з прекрасною стратегією поширення книги. Вона повсюди. Ризик, що багато людей, прочитавши її, повірять цим байкам, цілком можливий». |
Одним із першим кроків Ватикану є спростування твердження, що церква ніби-то придушила жіноче начало, і що в ній домінує чоловіче. Кардинал Бертоне сказав у інтерв'ю для газети «Il Giornale»:
«Насправді у Євангеліях завжди присутнє жіноче начало, принаймні, в образі Діви Марії.» |
Кардинал звинуватив Брауна в тому, що той спирався на апокрифічні тексти з канона тільки тому, що вони є вигаданими. Кардинал додав:
«Він перекрутив навіть легенду про Святий Грааль, яка однозначно не має жодного відношення до нащадків Марії Магдалини. Мене дивує та бентежить те, скільки людей може повірити у цю брехню». |
Марк Ші, апологет, і Тед Срі, професор богослов'я, написали у співавторстві путівник фактами і вигадками під назвою «Обман да Вінчі». Книга поділена на 100 запитань, які супроводжують читача через факти і вигадки «Коду да Вінчі». Марк Ші заявив, що «Кода да Вінчі» «написаний з метою знищення віри в Ісуса Христа і заміни її неопоганським поклонінням богині». Ші пояснив суть власної книги:
Проблема в тому, що читач навіть не підозрює, що «Код да Вінчі» насправді обдурює його стосовно мистецтва, історії, богослов'я. «Обман да Вінчі» покликаний пролити світло на відверту і навмисну фальш і помилки неуцтва, якими переповнений сюжет. |
Неоднозначні відповіді Дена Брауна
На закиди з боку церкви, Ден Браун відповів, що його книга не має «антихристиянського характеру».
«Ця книга не спрямована проти чогось. Це лише роман. Я написав цю книгу, щоби побільше дізнатися про деякі аспекти християнства, які мене цікавлять. Більшість християн розуміють мою позицію і відносяться до книги як до розважальної історії, яка стимулює дискусію на релігійні теми». |
Суперечливі вислови письменника також породжували чимало дискусій. Ден Браун заявив на своєму офіційному сайті, що книга є фікцією, так само як і всі персонажі. «Ставлення до змісту книги я залишаю читачу». Також автор додав : «Однак я погоджуюся з багатьма теоріями, розкритими на сторінках книги». У одному з інтерв'ю у 2003 році на запитання, які саме події в книзі відбулися насправді, Ден Браун відповів: «Абсолютно всі». Також Браун сказав, що факти, наведені автором в книзі про християнство — чистісінька правда. На запитання, чи змінилася би книга, якби автор назвав її вигадкою, Браун відповів, що ні. Через подібні заяви дискусії навколо «Коду да Вінчі» продовжуються.
Пародії
- 2005
Адам Робертс (під псевдонімом Дон Брайн) написав пародію на книгу під назвою «Код Ва Дінчі».
Того ж року була написана пародія Тобі Клементса під назвою «The Asti Spumante Code».
- 2006
Програма телеканалу BBC «Dead Ringers» пародіювала «Код да Вінчі», назвавши книгу «Код Рольфа Гарріса».
Відомий мультиплікатор Південно-Африканської республіки Запіро випустив опублікував книгу «Код да Зуми», яка пародіює колишнього президента Джейкоба Зуму.
Російський письменник Василь Сретенський написав книгу «От/Чет», яку назвав «Код да Вінчі по-російськи».
- 2007
У епізоді мультфільму «Південний парк» «Фантастичний Великдень» було спародійовано «Код да Вінчі».
Фільм
Основна стаття: Код да Вінчі (фільм)
Columbia Pictures екранізувала книгу Брауна. Режисером став Рон Говард, а сценарій написав Аківа Годсмен. Прем'єра фільму відбулася 19 травня 2006 року. У стрічці знялися такі зірки як Том Генкс (Роберт Ленгдон), Одрі Тоту (Софі Неве) та сер Ян МакКеллен (Лі Тібінг). Світові збори стрічки становлять 758 239 852 доларів.
Знімальній групі було дозволено фільмувати стрічку у Луврі. Однак Вестмінстерське абатство та такого дозволу не дали. Натомість, сцени Вестмінстерського абатства знімали у Лінкольнському та Вінчестерському соборах, які належать Англіканській церкві.
Загалом, стрічку знімали у Великій Британії (в Лондоні, включаючи церкву Тамплієрів та концертні зали Феєрфілду, Кройдон), Шотландії, каплиці Розлін, а також у Франції та Німеччині.
Сюжет фільму дещо відрізняється від книги. Стрічці закидали спотворення зображення «Opus Dei» та католицької церкви.
Прем'єра фільму відбулася на п'ятдесят дев'ятому Канському кінофестивалі. Виконавцям головних ролей було виділено додаткову охорону.
Показ фільму було заборонено в Йордані, Сирії, Лівані та Єгипті. У Таїланді цензори постановили вирізати 10 останніх хвилин фільму. Римо-католицька церква закликала вірян бойкотувати фільм, який «зневажив Христа».
Фільм отримав чимало несхвальної критики, його було названо «режисерською невдачею Рона Говарда» Газета «New York Times» назвала фільм «перенасиченим та тривіальним».
Реакція на книгу в Україні
Книга в Україні була зустріта протестами, однак найбільше незадоволення викликала прем'єра стрічки. На сайті української православної церкви було розміщено дискусію про твір Брауна та його достовірність. «В книзі містяться не лише випади проти католицької церкви та її організації „Опус Деї“, але й проти основних догматів християнської церкви взагалі». — сказано на сайті.
Українські критики по-різному відгукнулися про роман Брауна. На сторінках журналу «Всесвіт» дописувач Олександр Овсюк сказав про книгу: «Я був у захопленні від поданої автором оригінальної історії християнства і глибоким її вивченням та інтерпретацією».
Людмила Олтаржевська, журналіст газети «Україна Молода» відгукнулася про книгу: «Код да Вінчі» українські читачі зустріли зацікавлено. І, наважуся висловити думку більшості з них, після прочитання ця цікавість не поступилася місцем розчаруванню".
Викладач Українського католицького університету і священик української Греко-католицької церкви Тарас Барщевський сказав про книгу: «Найбільшою небезпекою „Коду да Вінчі“ є претензія на історичність».
Патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет сказав про «Код да Вінчі»:
«Ці книга та фільм лише шкодять розвитку християнства. Дивитися можна, якщо ви сильні духом і можете протистояти. А якщо ви слабкі — не дивіться, щоб не спокушатися». |
Переклади українською
У 2006 році українською книгу надрукувало видавництво Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Під час публікації книги українською розгорівся скандал між «Клубом сімейного дозвілля» та журналом «Всесвіт», який паралельно друкував переклад роману. Керівництво Книжкового клубу звернулося до журналу, заявивши, що офіційні права на публікацію «Коду да Вінчі» є саме у них. Після цього «Всесвіт» нібито припинив публікацію перекладу роману, але врешті-решт останні розділи твору було надруковано в журналі №11/12 за 2006 рік і відтак у журналі з'явилися всі 105 розділів роману.
Анжела Кам'янець, перекладачка «Коду да Вінчі» для Книжкового клубу «Клубу Сімейного дозвілля» розкритикувала переклад Віктора Шовкуна, який займався перекладом роману для журналу «Всесвіт». У відповідь на критику Шовкун заявив: "Водночас, оцінюючи вартісність харківського видання, не можу не звернути увагу на ту антирекламу щонайнижчого ґатунку, до якої вдалися вельмишановні культуртрегери з «Книжкового клубу».
- Ден Браун. Код да Вінчі. Переклад з англійської: Віктор Шовкун. Київ: журнал "Всесвіт". 2006 №№ 1/2, 3/4, 11/12
- Ден Браун. Код да Вінчі. Переклад з англійської: Анжела Кам'янець. Харків: КСД. 2006. 478 стор. — ISBN 966-343-340-Х
Примітки
- book breaks record in hours[недоступне посилання з липня 2019]
- Список бестселерів
- «Код да Вінчі». Труднощі перекладу [ 24 Січня 2018 у Wayback Machine.] - Україна Молода, 01.08.2006
- . Архів оригіналу за 24 Грудня 2010. Процитовано 25 Липня 2009.
- Прізвище Поп (Pope) англійською означає папа
- Прізвище Найт (Knight) англійською означає лицар.
- . Архів оригіналу за 5 Серпня 2009. Процитовано 4 Серпня 2009.
- . Архів оригіналу за 8 Березня 2016. Процитовано 4 Серпня 2009.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2008. Процитовано 29 липня 2009.
- . Архів оригіналу за 24 Квітня 2009. Процитовано 29 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 5 Серпня 2009. Процитовано 4 Серпня 2009.
- Джеремі П'ю. Реценція Amazon.com
- Браун, Ден. «Код да Вінчі». Книжковий клуб «Клуб Сімейного дозвілля», 2006. ст. 7
- . Архів оригіналу за 7 Серпня 2007. Процитовано 25 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 22 Травня 2009. Процитовано 30 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 5 Березня 2009. Процитовано 30 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 18 Травня 2009. Процитовано 30 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2009. Процитовано 30 липня 2009.
- . Архів оригіналу за 4 Січня 2010. Процитовано 30 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 7 Березня 2009. Процитовано 30 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 13 жовтня 2007.
- . Архів оригіналу за 30 Серпня 2009. Процитовано 29 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 29 липня 2009.
- . Архів оригіналу за 12 Травня 2009. Процитовано 29 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 27 Липня 2009. Процитовано 29 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 10 Жовтня 2012. Процитовано 31 Березня 2022.
- Ідеї для «Коду да Вінчі» запозичені із книг попередників
- . Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 25 липня 2009.
- Газета «The Times»
- Інтерв'ю Бертоне для Il Giornale
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 4 серпня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 Лютого 2009. Процитовано 29 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 29 Грудня 2009. Процитовано 25 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 30 Січня 2009. Процитовано 25 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 22 Жовтня 2010. Процитовано 29 Липня 2009.
- . Архів оригіналу за 14 Вересня 2009. Процитовано 29 Липня 2009.
- Українські церкви проти «Коду да Вінчі»
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 25 липня 2009.
- . Архів оригіналу за 13 Вересня 2014. Процитовано 5 Серпня 2009.
- . Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 5 Серпня 2009.
- «Найбільшою небезпекою «Коду да Вінчі» є претензія на історичність»
Посилання
- Офіційний сайт Дена Брауна [ 25 Березня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Огляд книги [ 2 Лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сторінка, присвячена книзі на сайті видавництва Random House [ 25 Лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Код да Вінчі» українською [ 24 Грудня 2010 у Wayback Machine.] на сайті видавництва КСД
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kod da Vi nchi mistichnij detektiv amerikanskogo pismennika Dena Brauna vidanij u 2003 roci Golovnij geroj profesor simvologiyi Garvardskogo universitetu Robert Lengdon Razom z parizhankoyu Sofi Neve jomu vdayetsya rozkriti vbivstvo ta vidgadati zagadku yaku stolittyami oberigalo bratstvo Priorat Sionu Robert znahodit tayemni materiali yaki vkazuyut na spravzhnye pohodzhennya hristiyanstva ta zhittya Isusa Hrista Kod da Vinchi Obkladinka ukrayinskogo vidannyaAvtor Den BraunNazva movoyu originalu Da Vinci CodeKrayina SShAMova anglijskaSeriya Robert LengdonZhanr detektivMisce SShAVidavnictvo KSD Donald M GrantVidano 2003Vidano ukrayinskoyu 2006Perekladach i Viktor Shovkun 2006 Anzhela Kam yanec 2006 Tip nosiya paliturkaStorinok 519Poperednij tvir Yangoli i demoniNastupnij tvir Vtrachenij simvol Kod da Vinchi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kod da Vinchi Zhertvu vbivstva u knizi znahodyat v Luvri u pozi Vitruvianskoyi lyudini vidomoyi kartini Leonardo da Vinchi Takozh bagato pidkazok Robert ta Sofi znahodyat same na kartinah da Vinchi Zvidsi i nazva tvoru Kod da Vinchi Roman zchiniv bagato superechok navkolo religijnih tem rozkritih u nomu Skazhimo provokativna informaciya pro Chashu Hristovu ta rol Mariyi Magdalini v istoriyi hristiyanstva prizvela do togo sho bagato hristiyan nazvali yiyi atakoyu proti katolickoyi cerkvi Knizi takozh zakidali istorichni ta naukovi netochnosti Roman Kod da Vinchi svitovij bestseler kilkist prodanih primirnikiv stanom na veresen 2009 stanovila 81 miljon Kniga bula perekladena 44 movami svitu Za pershij tizhden prodazhu Kod da Vinchi posiv pershe misce v spisku Nyu Jorkskih bestseleriv Ce drugij roman Brauna pislya Yangoliv ta Demoniv 2000 u yakomu Robert Lengdon vistupaye golovnim geroyem Pismennik vdalo poyednav detektiv triler ta element tayemnici U 2006 roci za motivami romanu bulo znyato odnojmennij film Ukrayinskoyu u 2006 roci knigu vidalo vidavnictvo KSD u perekladi Anzheli Kam yanec ta zhurnal Vsesvit u perekladi Viktora Shovkuna SyuzhetZmist knigi Kniga rozpovidaye yak Robert Lengdon profesor religijnoyi simvologiyi Garvardskogo universitetu namagayetsya rozkriti vbivstvo kuratora Luvru Zhaka Sonyera Onuchka Sonyera kriptograf Sofi Neve dopomagaye Lengdonu znajti vbivcyu dida Razom yim vdayetsya rozgadati ryad zakodovanih tayemnic pidkazki do yakih zahovani u tvorah Leonardo da Vinchi Zagadki chasto zashifrovani u rebusi ta anagrami privodyat geroyiv do tayemnogo bratstva Priorat Sionu yake vikami oberigalo tayemni dokumenti pro zhittya Isusa Hrista sho mogli dokorinno zminiti istoriyu cerkvi Cherez ce na hraniteliv informaciyi polyuye katolicka organizaciya Opus Deyi ta tayemnichij Uchitel Robertu ta Sofi vdayetsya rozgadati vsi zagadki znajti spravzhnogo vbivcyu ta informaciyu prihovanu Prioratom Sionu Podrobici Roberta Lengdona yakij same priyihav v Parizh chitati naukovi lekciyi viklikayut na misce vbivstva u Luvr Francuzka policiya maye serjozni pidstavi vvazhati samogo Lengdona vbivceyu kuratora Luvrskogo muzeyu Zhaka Sonyera yak viyavlyayetsya potim golovnogo magistra Prioratu Sionu adzhe pered smertyu kurator zalishiv zapisku de prosiv znajti Roberta Lengdon shokovanij tim sho bachit na misti vbivstva Sonyer lezhit golim u pozi Vitruvianskoyi lyudini Leonardo da Vinchi Viyavlyayetsya kurator sam rozdyagnuvsya i zimituvav pozu Bezu Fash golova policiyi namagayetsya hitro vimaniti z Roberta ziznannya u vbivstvi Odnak na dopomogu Lengdonu prihodit Sofi Neve policejskij kriptograf a takozh onuchka Sonyera Vona dopomagaye Robertu vtekti a takozh rozshifruvati tayemne poslannya didusya Sofi na Sonyerovij peredsmertnij zapisci buv shifr iz cifr poslidovnist Fibonachchi 1 1 2 3 5 8 13 21 ta vkazivka na Monu Lizu i Madonnu v skelyah Leonardo da Vinchi Doslidivshi kartini Sofi ta Robert znahodyat dorogovkazi a same klyuch z emblemoyu Prioratu Sionu ta adresu v Parizhi Vitruvianska lyudina Leonardo da Vinchi Virvavshis z Luvru Lengdon ta Neve pryamuyut za vkazanoyu adresoyu Viyavlyayetsya sho Sonyer napravlyav yih u shvejcarskij bank Skoristavshis klyuchem Sofi ta Robert potraplyayut do shovisha banku Zgodom yim vdayetsya rozgadati kod do shovanki ce ta sama poslidovnist Fibonachchi yaku zalishiv didus Sofi 1 1 2 3 5 8 13 21 V shovanci golovni geroyi znahodyat kripteks vmistilishe dlya vazhlivih dokumentiv zroblene za proektom da Vinchi Sonyerom U kripteksi na dumku Roberta musit buti ta vazhliva informaciya yaku tak retelno oberigav Priorat Sionu V toj zhe chas vbivcya Sonyera ta troh seneshaliv zastupnikiv magistra Prioratu Sionu monah albinos Sajlas virushaye u sho v Parizhi Sajlas chlen katolickogo bratstva Opus Deyi vidomogo svoyim suvorim dotrimannyam kanoniv katolicizmu Vin vikonuye nakazi tayemnichogo Uchitelya yakij daye Sajlasovi informaciyu pro narizhnij kamin Prioratu Sionu ta jogo magistriv Monah hoche vidnajti Liniyu Rozi misce de prohodiv pochatkovij meridian she do togo yak zamist nogo bulo obrano Grinvickij Na ce jogo nashtovhnuli slova Sonyera ta seneshaliv Prioratu Sionu yaki pered smertyu rozpovili Sajlasovi tu samu brehnyu nibito narizhnij kamin yakij Sajlas i shukaye znahoditsya same u cerkvi Svyatoyi Sulpiciyi Ale monah nichogo tam ne znahodit hocha i vbivaye chernicyu Sandrin yaka namagalasya jogo zupiniti Pislya cogo Sajlas virishuye peresliduvati Sofi ta Roberta pidozryuyuchi sho voni znayut bilshe sekretiv Prioratu Sionu Monah diye tayemno vid svogo religijnogo nastavnika ispanskogo svyashenika Aringarosi Koli toj diznayetsya pro vbivstva skoyeni Sajlasom odrazu zvertayetsya do francuzkoyi policiyi rozpovivshi usyu pravdu Takozh Aringarosa kazhe sho Uchitel sam zaproponuvav Sajlasu ta jomu znajti narizhnij kamin Prioratu Sionu yak pomstu ta zahist vid Vatikanu Yak viyavitsya zgodom Vatikan virishiv vidmovitisya vid pokrovitelstva Opusu Deyi viddavshi yim yihni koshti Same ce zmusilo Aringarosu pogoditisya na propoziciyu Uchitelya Buduchi u vidchayi vin dumav sho ce dopomozhe Opusu Deyi Odnak pislya vbivstv Aringarosa usvidomlyuye spravzhnyu cil Uchitelya Pislya cogo zhandarmi na choli z Bezu Fashem vzhe ne polyuyut na Lengdona a namagayutsya shopiti Sajlasa kotrij mav bi vivesti yih na Uchitelya Robertu ta Sofi vdayetsya nepomichenimi pokinuti bank za dopomogoyu jogo golovi Andre Berne Vin vivozit yih na vantazhivci prikinuvshis zvichajnim vodiyem Pislya cogo Andre sam namagayetsya vidibrati kripteks odnak jomu ce ne vdayetsya Kripteks zobrazhenij v odnojmennomu filmi Kripteks mozhna vidkriti tilki za dopomogoyu slova kodu Vono i maye vidkriti zamok V inshomu vipadku informaciyu ne otrimati Sofi kazhe Robertu sho yaksho vidkrivati kripteks silomic to ocet yakij ye u sklyanij flyazi vseredini kripteksu prollyetsya ta znishit informaciyu Pidkazka napisana zadom napered tak yak pisav svoyi zhurnali Leonardo da Vinchi Klyuchami do shukanogo slova ye virsh Yak davnye slovo mudrosti znajti shob zmig z yednati znov rodinu ti Klyuch kamin pered nim vklyak tampliyer Vidkriye atbash pravdu vsyu teper Zgodom shobi zahovatisya vid policiyi a takozh shobi rozgadati slovo kripteksu Lengdon virishuye zvernutisya do Li Tibinga vidomogo anglijskogo vchenogo yakij zajmavsya vivchennyam istoriyi Svyatogo Graalya Chashi Hristovoyi Sofi ta Robert virushayut do jogo francuzkogo pomeshkannya nepodalik Versalya Popri te sho Lengdona rozshukuye policiya ser Li pogodzhuyetsya dopomogti Yak viyavitsya zgodom vin i ye tim Uchitelem yakij stoyit za vbivstvami chleniv Prioratu Sionu Pid chas perebuvannya u budinku Tibinga na Roberta ta Sofi napadaye Sajlas yakij vistezhiv ta peresliduvav yih Sluga Tibinga Remi zneshkodzhuye Sajlasa Ser Li viklikaye svij privatnij litak tozh vin Robert ta Sofi letyat do Angliyi Voni takozh berut iz soboyu nepritomnogo ta zv yazanogo Sajlasa za yakim naglyadaye Remi Same v Angliyi na dumku profesora i maye buti narizhnij kamin z informaciyeyu Prioratu Sionu Pid chas polotu Sofi rozpovidaye pro zhittya z didusem Robert diznayetsya sho yihni blizki stosunki buli povnistyu zrujnovani pislya togo yak Sofi pobachila seksualnij ritual Prioratu Sionu u zamiskomu budinku didusya Takozh Sofi rozpovidaye sho didus chasto zagaduvav yij zagadki podibni do tih sho u kripteksi Lengdonu vdayetsya vidkriti kripteks slovom do yakogo ye SOFIA Odnak vseredini viyavlyayetsya she odin menshij kripteks yakij takozh potrebuye vidgadki Pidkazkoyu do novogo kripteksu ye virsh V Londoni papa licarya hovav Jogo plid gniv svyashennij naklikav V utrobi sim ya Rozhi plost a de Na grobi kulya sho do nih vede Pri vihodi z litaka Tibinga ta suputnikiv zupinyaye anglijska policiya Vpravno obdurivshi yiyi suputniki virushayut na poshuki informaciyi Tibing perekonanij sho u virshi jdetsya pro mogili tampliyeriv Takozh vin radit sho potribno shukati u cerkvi Tampliyeriv u Londoni Odnak tam voni nichogo ne znahodyat Pid chas vidvidin cerkvi na nih napadaye Remi virnij sluga Tibinga ta Sajlas yakogo Remi zvilniv Voni pogrozhuyut Lengdonu ta Sofi a takozh roblyat Tibinga svoyim zaruchnikom Robert u vidchayi vin ne maye najmenshogo ponyattya de shukati dali Do togo zh jogo muchit sumlinnya cherez prigodu iz serom Li Sofi radit poshukati v arhivah Todi Robert nareshti rozumiye sho treba shukati ne papu a Popa anglijskogo poeta yakij golovuvav na pohoroni licarya sera Isaaka Nyutona velikogo magistra Prioratu Sionu Pislya shoplennya Tibinga Sajlas pokidaye jogo ta Remi i jde v Londonskij budinok Opusu Deyi Tam jogo i lovit francuzka policiya Pid chas zatrimannya Sajlas vipadkovo ranit svyashenika Aringarosu Pislya cogo vin virivayetsya z ruk policiyi ta poranenij pomiraye na vulici Londona Aringarosi vdayetsya vizhiti Vin virishuye viddati otrimani vid Vatikanu groshi sim yam tih kogo ubiv Sajlas V toj zhe chas Uchitel otruyuye Remi yakij buv jogo pomichnikom uves cej chas davshi jomu otruyenij konyak Pislya cogo Uchitel virushaye u Vestminsterske abatstvo Mogila Isaaka Nyutona u Vestminsterskomu abatstvi Todi zh Robert ta Sofi virushayut u Vestminsterske abatstvo Lengdon dumaye sho same tam maye buti rozgadka Znajshovshi mogilu Nyutona suputniki ne bachat nichogo sho maye yim dopomogti vidgadati slovo Uchitel hitro vimanivshi Sofi ta Roberta zamanyuye yih u pastku Tam vin pokazuye svoye oblichchya i Sofi ta Robert iz podivom vpiznayut Tibinga Toj rozpovidaye pro svoyu metu znajti narizhnij kamin ta rozkriti tayemnicyu Prioratu Sionu cherez vlasnu nenavist do katolickoyi cerkvi Takozh vin pogrozhuye Lengdonu zmushuyuchi jogo viddati jomu kripteks Odnak v ostannyu hvilinu Robert vidkrivaye kripteks vityagaye z nogo informaciyu ta vidvolikaye Tibinga Toj kidayetsya ryatuvati kripteks zavdyaki chomu Lengdonu vdayetsya zneshkoditi jogo ta vryatuvati sebe ta Sofi Policiya zatrimuye Tibinga ta znimaye obvinuvachennya z Roberta ta Sofi Robert kazhe Li sho rozgadkoyu do kripteksu bulo slovo APPLE yabluko zaboronenij plid z Bibliyi Cherez deyakij chas Robert ta Sofi virushayut u kaplicyu Rozlin kudi vkazuvala pidkazka znajdena u malomu kripteksi Tam Sofi znahodit babusyu ta molodshogo brata yaki yak viyavilosya ne zaginuli a zhili okremo vid neyi ta Sonyera zaradi yihnoyi zh bezpeki Sofi nevimovno shasliva tomu sho znajshla rodinu Babusya rozpovidaye Sofi sho yih rid pohodit vid Isusa Hrista odnak voni zminili prizvishe shobi prihovati ce U kaplici Rozlin Robert znahodit she odin dorogovkaz do vidgadki tayemnici Yak vin viyavlyaye zgodom tayemna informaciya Prioratu Sionu bula zahovana ves cej chas pid piramidoyu kupolom u Luvri Mayuchi dostup do ciyeyi informaciyi Robert ta Sofi virishuyut yiyi ne rozgoloshuvati PersonazhiRobert Lengdon golovnij geroj tvoru religijnij simvolog u Garvardi Vse zhittya vin prisvyativ vivchennyu tayemnih znakiv ta simvoliv Lengdon stav dosit vidomim pislya vlasnih prigod u Vatikani pro yaki rozpovidayetsya u romani Yangoli ta demoni tozh ne divno sho Sonyer virishuye zvernutisya do nogo Zhak Sonyer golovnij magistr Prioratu Sionu kurator Luvru a takozh didus Sofi Neve Vin prisvyativ vlasne zhittya vivchennyu svyashennoyi zhinochnosti ta simvolam cogo u svitovih religiyah Buv ubitij Sajlasom odnak navit pered smertyu ne vidav tayemnici Prioratu Sionu Sofi Neve policejskij kriptograf suputnicya Lengdona a takozh onuka Sonyera Vona dopomagaye Robertu znajti narizhnij kamin z informaciyeyu Prioratu Sionu a takozh znahodit davno vtrachenu rodinu Yak viyavlyayetsya zgodom Sofi odna z nashadkiv Isusa Hrista ta Mariyi Magdalini Bezu Fash golova francuzkoyi policiyi Spochatku vin perekonanij sho Robert i ye vbivceyu Sonyera a Sofi spivuchasnicya vbivstva Odnak pislya dzvinka Aringarosi vin kidayetsya na poshuki Sajlasa ta tayemnichogo Uchitelya Fash revnij katolik Sajlas monah albinos chlen Opusu Deyi Vin bezmirno viddanij svyasheniku Aringarosi yakij vryatuvav jogo vid zhittya na vulici ta navernuv do religiyi Zgodom Sajlas pochinaye pracyuvati na Uchitelya shobi znajti narizhnij kamin Prioratu Sionu Sajlas religijnij fanatik odnak u nogo chasto traplyayutsya napadi nejmovirnoyi lyuti Pislya vbivstva lyudini Sajlas zavzhdi karav sebe fizichno Manuel Aringarosa katolickij svyashenik golova Opusu Deyi Jomu ne podobayutsya diyi Vatikanu vin vvazhaye sho cerkva povinna suvorishe stavitisya do religijnih kanoniv Pislya togo yak Vatikan virishuye vidmovitisya vid pokrovitelstva Opusu Deyi Aringarosa vpadaye u vidchaj Same tomu vin pogodzhuyetsya spivpracyuvati z Uchitelem Odnak vin nichogo ne znaye pro vbivstva skoyeni Sajlasom Diznavshis pro ce Aringarosa rozumiye sho pomilyavsya ta rozpovidaye pro Uchitelya policiyi Li Tibing vin zhe Uchitel vidatnij anglijskij vchenij Vin prisvyativ use zhittya poshuku Svyatogo Graalya ta rozgadki tayemnici Prioratu Sionu Hitro produmavshi plan dij Tibing obduryuye Aringarosu ta vikoristovuye Sajlasa shobi znajti narizhnij kamin Vin takozh prijmaye Roberta ta Sofi u sebe v budinku shobi blizhche pidibratisya do kripteksu Zgodom Tibing vbivaye Remi svogo pomichnika a takozh namagayetsya vidibrati kripteks u Roberta odnak jomu ce ne vdayetsya Tibing pragnuv oprilyudniti informaciyu pro narizhnij kamin cherez nenavist do katolicizmu Andre Verne kerivnik shvejcarskogo banku yakij dovgij chas znav pro zberigannya Sonyerom tayemnoyi informaciyi u svoyemu banku Pislya vbivstva Sonyera Andre ryatuye Roberta ta Sofi vid policiyi odnak zgodom namagayetsya vidibrati u nih kripteks Odnak jogo zadum ne vdayetsya Remi Legaludek pomichnik ta sluga Tibinga Vin mriye rozbagatiti ta bilshe nikoli ne buti prislugoyu Cherez ce vin i virishiv dopomogti Li Zgodom toj otruyuye Remi shobi zamesti slidi Sestra Sandrin chernicya u cerkvi Svyatoyi Sulpiciyi yaka namagayetsya zupiniti Sajlasa ta povidomiti magistram Prioratu Sionu yaki na toj chas vzhe buli mertvi pro jogo vtorgnennya Pislya cogo Sajlas yiyi vbivaye Mari Sen Kler babusya Sofi yaka ves cej chas zhila okremo z yiyi molodshim bratom zaradi bezpeki sim yi Ce vona rozpovidaye Sofi pro yiyi pohodzhennya ta rodovid vid Isusa Hrista Teoriyi Svyatogo GraalyaFragment Tayemnoyi vecheri Leonardo da Vinchi Kod da Vinchi mistit chimalo avtorskih teorij pro Svyatij Graal yak pro tayemnu informaciyu sho oberigalasya Prioratom Sionu Takozh Den Braun poyasnyuye svoyu dumku na rahunok togo chim abo kim ye Svyatij Graal U romani Li Tibing poyasnyuye Sofi istoriyu Svyatogo Graalya narizhnogo kamenya Prioratu Sionu Vin kazhe Sofi sho figura sprava vid Isusa Hrista na kartini Leonardo da Vinchi Tayemna Vecherya Mariya Magdalina a ne apostol Ivan Za romanom Mariya Magdalina bula druzhinoyu Isusa Hrista i narodila vid nogo donku vzhe pislya togo yak Isusa rozip yali Tibing poyasnyuye sho same Mariya Magdalina bula vtilennyam Svyatogo Graalya yak matir ditini Hrista i prodovzhennya jogo rodu Li pidtrimuye svoyu dumku tim sho poziciyi Isusa ta Mariyi Magdalini na kartini utvoryuyut formu V yaka ye simvolom svyashennoyi zhinochnosti Vidsutnist apostola Ivana vchenij poyasnyuye tim sho jogo nazivali ulyublenim tobto tak prihovuvali im ya Mariyi Magdalini Takozh Tibing vkazuye na kolorovu gamu Isus vdyagnenij u chervonu sorochku i sinyu nakidku Ivan Mariya vdyagnena u sinyu sorochku z chervonoyu nakidkoyu mozhlivo simvolizuyuchi svyashenni uzi shlyubu Za romanom tayemnici Svyatogo Graalya prihovani Prioratom Sionu ye takimi Svyatij Graal ne fizichnij predmet a Mariya Magdalina yaka prodovzhila rodovid Hrista Davnofrancuzka fraza Svyatij Graal San greal pohodit vid Sang real sho oznachaye korolivska krov davnofrancuzkoyu Informaciya shovana Prioratom Sionu rodovid Isusa Hrista ta zahoronennya Mariyi Magdalini Zahoronennya Mariyi Magdalini mozhe buti pid kapliceyu Rozlin Cerkva utrimuvala informaciyu pro Isusa Hrista ta Mariyu Magdalinu 2000 rokiv Ce bulo zrobleno cherez poboyuvannya cerkvi todi mogli bi viniknuti superechnosti na rahunok pravdivosti Yevangelij Mariya Magdalina bula korolivskogo rodu tak samo yak Isus Pid chas rozp yattya Hrista vona bula vagitnoyu ta pereyihala u Galiyu teper Franciya Tam vona narodila donku Saru Rid Hrista zapochatkuvav dinastiyu Merovingiv u Franciyi Dokumenti pro isnuvannya rodovodu Hrista bulo znajdeno hrestonoscyami pislya zavoyuvannya Yerusalimu u 1099 Shobi zberegti cyu tayemnicyu bulo zasnovano Priorat Sionu ta licariv Tampliyeriv yaki za romanom buli licaryami Prioratu Sionu Za romanom tayemnici Svyashennogo Graalya takozh pov yazani z robotoyu Leonardo da Vinchi Da Vinchi buv chlenom Prioratu Sionu ta znav tayemnicyu Svyatogo Graalya Vin zoobraziv ce na svoyij kartini Tayemna vecherya Lyudina yaka sidit poruch Hrista ne cholovik a zhinka a same Isusova druzhina Mariya Magdalina Mona Liza uosoblyuye u sobi rivnist ta cilisnist cholovichogo ta zhinochogo nachal Mona Liza ce anagrama Amon L Isa bogiv u yegipetskij mitologiyi Amon ta Izida Bagato inshih pismennikiv zachipali temu mozhlivosti Hrista buti batkom U deyakih knigah navit bulo rozmisheno genealogiyu Hrista U cih knigah jogo vvazhali batkom troh ditej Ocinka knizhkiKniga Dena Brauna prinesla pismenniku svitovij uspih ta navit obijshla Garri Potter i Orden Feniksa Dzhoan Roling za kilkistyu prodanih primirnikiv Kod da Vinchi bulo viznano knigoyu roku u 2004 Kniga otrimala chimalo shvalnih vidgukiv Gazeta Publishing News nazvala knigu dobre napisanoyu mistecki zaplutanoyu pavutinoyu tayemnic ta intrig Gazeta New York Times u recenziyi na knigu obmezhilasya lishe odnim slovom Vav Review of Books nazvalo knigu rozumnoyu ta zahoplivoyu Gazeta USA today nazvala knigu svitovim megabestselerom yakij nadihnuv bagatoh chitachiv Britanska gazeta Sunday Times skazala sho kniga dostatno intelektualna dlya shukachiv golovolomok i zagadok odnak ne pereobtyazhuye mozok Amazon com nazvav knigu chudovim tvorom yakij daye veliku pozhivu dlya rozdumiv Amerikanskij pismennik Garlan Koben nazvav knigu nejmovirnoyu i poglinayuchoyu Ya polyubiv cyu knizhku Nelson DeMill avtor trileriv ta detektiviv nazvav knigu genialnoyu Den Braun povinen buti odnim z najkrashih najrozumnishih ta najuspishnishih pismennikiv u krayini Avtor prigodnickih romaniv amerikanskij pismennik Kliv Kassler skazav sho ce odin z najkrashih detektiviv yaki ya koli nebud chitav Amerikanskij avtor detektiviv Robert Krajs vidguknuvsya pro Kod da Vinchi Chim bilshe ya chitayu tim bilshe mushu chitati Den Braun stvoriv svit poven divovizhnih detalej Dene Braune ya Vash shanuvalnik Kod da Vinchi nadihnuv bagatoh avtoriv do napisannya knig iz podibnoyu tematikoyu napriklad kniga Rajmonda Kori Ostannij Tampliyer Kritiki ne sprijnyali knigu nastilki dobre piddayuchi pid sumniv fakti ta informaciyu navedeni avtorom Istorichni netochnostiFakt chi beletristika Roman mig bi zalishitisya nepomichenim yakbi vin ne mav takogo uspihu ta yakbi na pershij storinci ne stverdzhuvalosya bi pro pravdivist opisanih podij Kritiki zvernuli uvagu na veliku kilkist netochnostej u vikladi istoriyi ta vikoristanni bagatoh nepidtverdzhenih legend Hocha knigu vvazhayut hudozhnim a ne istorichnim tvorom Den Braun rozpochinaye knigu zi vstupom de stverdzhuye sho vsi mistecki roboti skulpturi dokumenti i tayemni rituali u romani ye tochnimi odnak bagato naukovciv vvazhayut sho taki zayavi vvodyat chitachiv u omanu Najbilshoyi kritiki kniga otrimala same za netochnosti u navedenni istorichnih faktiv Takozh bagato superechok viniklo shodo istoriyi opisu ta tlumachennya katolicizmu cerkvi ta yevropejskogo mistectva sho viklikalo chimalo nezadovolennya u predstavnikiv katolickih ta inshih hristiyanskih organizacij Bagato kritikiv tverdili Braunu sho pered publikaciyeyu knigi potribno bulo otrimati bilshe znan na zadanu temu Takozh kritiki zvinuvachuyut Brauna u fabrikuvanni ta vikoristanni nedostovirnih istorichnih faktiv yaki za tverdzhennyam avtora na storinkah romanu ye pidtverdzhenimi ta perevirenimi Opus Deyi takozh sprostuvav opis organizaciyi u knizi Na svoyemu sajti voni zayavili Mi hotili bi nagadati pro te sho Kod da Vinchi istorichna fikciya i ne ye nadijnim dzherelom informaciyi u religijnih pitannyah Priorat Sionu U knizi Priorat Sionu zobrazheno yak tayemnu organizaciyu stvorenu she u 1099 roci Takozh stverdzhuyetsya sho bratstvo vikami oberigalo tayemnicyu Svyatogo Graalya Tverdzhennya Brauna ye pomilkovim Priorat Sionu bulo zasnovano u 1956 roci P yerom Plantardom u Franciyi i todi zh bulo ogolosheno chotiroh zhivih chleniv Andre Bonome Zhana Delavela Amana Defazha i samogo Plantarda Oficijnoyu metoyu ordena bulo vikonuvati dobri spravi i dopomogti Katolickij Cerkvi U 1960 70 h rokah Plantard stvoryuye ryad dokumentiv yaki nibi to dovodyat isnuvannya rodovodu Mariyi Magdalini ta Isusa Hrista yakij zapochatkuvav dinastiyu koroliv u Franciyi i vin P yer Plantard ye pryamim nashadkom ciyeyi dinastiyi Pislya cogo vin pochav vikoristovuvati im ya Plantard de Sen Kler zayavlyayuchi Sen Kleri ye pryamimi nashadkami Mariyi Magdalini ta Isusa Hrista U 1993 rozgorivsya skandal navkolo Prioratu Sionu u yakomu buli zamishani Plantard ta drug todishnogo prezidenta Franciyi Fransua Mitterana Rodzher Patris Pelat U dokumentah Prioratu Sionu stvorenih Plantardom Pelat buv zapisanij yak Magistr Pislya vikliku do sudu dlya nadannya svidchen Plantard pid prisyagoyu ziznavsya sho povnistyu pridumav shemi i dokumenti Prioratu Sionu Pislya obshuku jogo budinku bulo znajdeno reshta dokumentiv stvorenih Plantardom yaki progoloshuvali jogo korolem Franciyi Suddya obmezhivsya tim sho dav Plantardu poperedzhennya ta zvilniv jogo Dokumenti Prioratu Sionu buli viznani nedijsnimi Takozh u knizi Kod da Vinchi ye tverdzhennya nibi sered magistriv Prioratu Sionu buli vidatni lyudi napriklad Isaak Nyuton Viktor Gyugo chi Leonardo da Vinchi Dokumenti yaki mistili imena mozhlivih magistriv Prioratu Sionu bulo viznano pidrobkoyu ci dokumenti takozh buli stvoreni P yerom Plantardom Zobrazhennya Isusa Hrista U romani na zapitannya Sofi Neve chi vvazhavsya Isus Sinom Bozhim pri zhitti Li Tibing vidpovidaye yij sho poslidovniki Hrista vvazhali jogo zvichajnoyu lyudinoyu a Sinom Bozhim jogo bulo obrano pid chas Nikejskogo soboru Za romanom Kod da Vinchi rimskij imperator Kostyantin sklikav Nikejskij sobor na yakomu Hrista bulo obrano Sinom Bozhim Kostyantin vvazhav sho hristiyanstvo mozhe ob yednati Rimsku imperiyu i dlya cogo virishiv vstanoviti yedinu religiyu u krayini Cherez ce za osnovi hristiyanstva bulo prijnyato chotiri Yevangeliya yaki zobrazhali Hrista yak sina Bozhogo ta bulo znisheno reshtu Yevangelij yaki zobrazhali Hrista yak lyudinu Odnak Isusa vvazhali Bogom iz samogo pochatku hristiyanstva Najbilsh ranni dokumenti hristiyanskoyi cerkvi nadayut Isusu bozhestvennij status Navit nehristiyanski pismenniki taki yak Plinij i Cels stverdzhuvali sho hristiyani shanuyut Isusa yak Boga Odni z pershih poslidovnikiv Hrista buli vbiti za perekonannya sho Isus buv Bogom perekonannya yakogo voni ne vidreklisya navit pered smertyu U listah apostola Pavla napisanih po smerti Isusa vin nazivaye Hrista Gospodom Odruzhennya Hrista U tvori Li Tibing stverdzhuye sho Isus buv odruzhenij z Mariyeyu Magdalinoyu i u nih narodilasya dochka U oficijnih Yevangeliyah i Bibliyi nemaye zhodnoyi zgadki pro jogo odruzhennya Dlya pidtverdzhennya vlasnoyi teoriyi Li Tibing vikoristovuye urivok gnostichnogo Yevangeliya vid Filipa napisanogo piznishe poperednih Yevangelij u yakomu jdetsya pro te sho Isus lyubiv ta chasto ciluvav Mariyu Magdalinu Odnak original rukopisu rozirvanij na comu urivku tomu nema tochnogo pidtverdzhennya danoyi informaciyi Mariyu Magdalinu nazvano kompanjonkoyu Hrista ale ce ne ye pidtverdzhennyam fizichnih znosin mizh neyu ta Isusom Bilshist Yevangelij na yaki posilayetsya Tibing napisani piznishe reshti Yevangelij Svyatij Graal U knizi ye tverdzhennya Li Tibinga nibi Mariya Magdalina bula vtilennyam Svyatogo Graalya i tak yiyi tayemno nazivali Odnak legendi pro Svyatij Graal z yavilisya azh u dvanadcyatomu stolitti tozh nema dokaziv togo shobi Mariyu Magdalinu tak nazivali Den Braun nadaye davnofrancuzkij nazvi Svyatogo Graalya San Graal novogo znachennya korolivska krov za romanom Sang real zmishuyuchi dva ponyattya ta stverdzhuyuchi sho voni pishutsya odnakovo Odnak pravilno korolivska krov francuzkoyu pishetsya le sang royal Takozh nema oficijno viznanih dokaziv nibi Tampliyeri znajshli sho nebud pov yazane z Graalem KritikaLiteraturna kritika Roman otrimav chimalo kritiki z boku literatoriv Avtoru zakinuli nestachu pismennickogo talantu ta stereotipne vidtvorennya francuziv ta britanciv Pismennik Stiven King nazvav knigu bezdarnoyu Salman Rushdi skazav pro Kod da Vinchi Navit ne zapitujte mene pro Kod da Vinchi Cya kniga nastilki pogana sho ganbit reshtu poganih knig Stiven Fraj skazav pro knigu Ya nenavidzhu vsi ti knigi pro Svyatij Graal masoniv ta katolicki zmovi Ya hochu skazati sho ye nabagato bilshe cikavogo v mistectvi ta arhitekturi Kniga graye na najgirshomu v lyudstvi ce bazhannya dumati pogano pro nashe minule ta bazhannya pochuvati sebe vishim za ce u durnuvatij sposib Entoni Lejn reporter gazeti The New Yorker nazvav Kod da Vinchi absolyutnim smittyam i grubim padinnyam stilyu Lingvist Dzhefri Pullum nazvav Brauna najgirshim pismennikom v istoriyi literaturi dodavshi Braun pishe ne prosto pogano ce nezgrabno bezdumno majzhe genialno pogano Rodzher Ibert vidizvavsya pro knigu yak pro halturno napisanij tvir hocha dodav odnak z intriguyuchim syuzhetom Poperedniki ta zvinuvachennya v plagiati Kod da Vinchi mav chimalo poperednikiv yaki i vplinuli na Brauna u napisanni jogo romanu Ideya Kodu da Vinchi bula naviyana knigoyu Majkla Bejdzhenta Richarda Li ta Genri Linkolna Svyata krov ta Svyatij Graal vidana u 1982 roci Den Braun ne zaperechuvav znajomstva z knigoyu U glavi 60 Kodu da Vinchi ye zgadka pro Svyatu krov i Svyatij Graal yak pidtverdzhennya teoriyi Brauna pro Mariyu Magdalinu ta Isusa Hrista Varto dodati sho odin iz golovnih geroyiv Kodu da Vinchi Li Tibing ye kontaminaciyeyu imen Li Leigh i Bejdzhenta Baigent anagrama Teabing Li ta Bejdzhent podali v sud na Brauna stverdzhuyuchi sho Kod da Vinchi ye hudozhnoyu versiyeyu yihnoyi vlasnoyi knigi a ne samostijnim tvorom Odnak u 2006 roci sud vidhiliv yih zvinuvachennya U svoyu chergu kniga Svyata krov ta Svyatij Graal bazuyetsya na doslidzhennyah ta gipotezah nimeckogo istorika ta arheologa Otto Rana yaki vin viklav u svoyij knizi Hrestovij pohid proti Graalya Kreuzzug gegen den Gral 1933 Den Braun nazvav golovnimi dzherelami dlya napisannya Kodu da Vinchi knigi Margaret Starberd ta Odkrovennya Tampliyeriv Linna Pikneta i Klajva Prinsa Reakciya VatikanuKniga bula vorozhe zustrita Vatikanom ta predstavnikami cerkvi Kod da Vinchi cerkva nazvala fantasmagorichnim koktejlem vigadki Vatikan virishiv sprostuvati informaciyu podanu u romani a takozh stvoriv putivniki po Kodu da Vinchi yaki poyasnyuyut podiyi knigi iz tochki zoru cerkvi i zaperechuyut yih Vatikan vpovnovazhiv arhiyepiskopa Genuyi ta kardinala Rimo katolickoyi cerkvi Tarchizio Bertone sprostuvati brehnyu vikrivlennya podij ta pomilki u romani Dena Brauna Tarchizio Bertone zayaviv sho kniga yavlyaye soboyu sprobu diskredituvati katolicku cerkvu za dopomogoyu absurdnih spotvoren istoriyi Vin skazav sho buv duzhe rozcharovanij tim sho Kod da Vinchi prodayetsya navit u katolickij kramnici Vin skazav Mi mayemo spravu z prekrasnoyu strategiyeyu poshirennya knigi Vona povsyudi Rizik sho bagato lyudej prochitavshi yiyi poviryat cim bajkam cilkom mozhlivij Odnim iz pershim krokiv Vatikanu ye sprostuvannya tverdzhennya sho cerkva nibi to pridushila zhinoche nachalo i sho v nij dominuye choloviche Kardinal Bertone skazav u interv yu dlya gazeti Il Giornale Naspravdi u Yevangeliyah zavzhdi prisutnye zhinoche nachalo prinajmni v obrazi Divi Mariyi Kardinal zvinuvativ Brauna v tomu sho toj spiravsya na apokrifichni teksti z kanona tilki tomu sho voni ye vigadanimi Kardinal dodav Vin perekrutiv navit legendu pro Svyatij Graal yaka odnoznachno ne maye zhodnogo vidnoshennya do nashadkiv Mariyi Magdalini Mene divuye ta bentezhit te skilki lyudej mozhe poviriti u cyu brehnyu Mark Shi apologet i Ted Sri profesor bogoslov ya napisali u spivavtorstvi putivnik faktami i vigadkami pid nazvoyu Obman da Vinchi Kniga podilena na 100 zapitan yaki suprovodzhuyut chitacha cherez fakti i vigadki Kodu da Vinchi Mark Shi zayaviv sho Koda da Vinchi napisanij z metoyu znishennya viri v Isusa Hrista i zamini yiyi neopoganskim pokloninnyam bogini Shi poyasniv sut vlasnoyi knigi Problema v tomu sho chitach navit ne pidozryuye sho Kod da Vinchi naspravdi obduryuye jogo stosovno mistectva istoriyi bogoslov ya Obman da Vinchi poklikanij proliti svitlo na vidvertu i navmisnu falsh i pomilki neuctva yakimi perepovnenij syuzhet Neodnoznachni vidpovidi Dena BraunaNa zakidi z boku cerkvi Den Braun vidpoviv sho jogo kniga ne maye antihristiyanskogo harakteru Cya kniga ne spryamovana proti chogos Ce lishe roman Ya napisav cyu knigu shobi pobilshe diznatisya pro deyaki aspekti hristiyanstva yaki mene cikavlyat Bilshist hristiyan rozumiyut moyu poziciyu i vidnosyatsya do knigi yak do rozvazhalnoyi istoriyi yaka stimulyuye diskusiyu na religijni temi Superechlivi vislovi pismennika takozh porodzhuvali chimalo diskusij Den Braun zayaviv na svoyemu oficijnomu sajti sho kniga ye fikciyeyu tak samo yak i vsi personazhi Stavlennya do zmistu knigi ya zalishayu chitachu Takozh avtor dodav Odnak ya pogodzhuyusya z bagatma teoriyami rozkritimi na storinkah knigi U odnomu z interv yu u 2003 roci na zapitannya yaki same podiyi v knizi vidbulisya naspravdi Den Braun vidpoviv Absolyutno vsi Takozh Braun skazav sho fakti navedeni avtorom v knizi pro hristiyanstvo chistisinka pravda Na zapitannya chi zminilasya bi kniga yakbi avtor nazvav yiyi vigadkoyu Braun vidpoviv sho ni Cherez podibni zayavi diskusiyi navkolo Kodu da Vinchi prodovzhuyutsya Parodiyi2005 Adam Roberts pid psevdonimom Don Brajn napisav parodiyu na knigu pid nazvoyu Kod Va Dinchi Togo zh roku bula napisana parodiya Tobi Klementsa pid nazvoyu The Asti Spumante Code 2006 Programa telekanalu BBC Dead Ringers parodiyuvala Kod da Vinchi nazvavshi knigu Kod Rolfa Garrisa Vidomij multiplikator Pivdenno Afrikanskoyi respubliki Zapiro vipustiv opublikuvav knigu Kod da Zumi yaka parodiyuye kolishnogo prezidenta Dzhejkoba Zumu Rosijskij pismennik Vasil Sretenskij napisav knigu Ot Chet yaku nazvav Kod da Vinchi po rosijski 2007 U epizodi multfilmu Pivdennij park Fantastichnij Velikden bulo sparodijovano Kod da Vinchi FilmOsnovna stattya Kod da Vinchi film Poster strichki Kod da Vinchi Columbia Pictures ekranizuvala knigu Brauna Rezhiserom stav Ron Govard a scenarij napisav Akiva Godsmen Prem yera filmu vidbulasya 19 travnya 2006 roku U strichci znyalisya taki zirki yak Tom Genks Robert Lengdon Odri Totu Sofi Neve ta ser Yan MakKellen Li Tibing Svitovi zbori strichki stanovlyat 758 239 852 dolariv Znimalnij grupi bulo dozvoleno filmuvati strichku u Luvri Odnak Vestminsterske abatstvo ta takogo dozvolu ne dali Natomist sceni Vestminsterskogo abatstva znimali u Linkolnskomu ta Vinchesterskomu soborah yaki nalezhat Anglikanskij cerkvi Zagalom strichku znimali u Velikij Britaniyi v Londoni vklyuchayuchi cerkvu Tampliyeriv ta koncertni zali Feyerfildu Krojdon Shotlandiyi kaplici Rozlin a takozh u Franciyi ta Nimechchini Syuzhet filmu desho vidriznyayetsya vid knigi Strichci zakidali spotvorennya zobrazhennya Opus Dei ta katolickoyi cerkvi Prem yera filmu vidbulasya na p yatdesyat dev yatomu Kanskomu kinofestivali Vikonavcyam golovnih rolej bulo vidileno dodatkovu ohoronu Pokaz filmu bulo zaboroneno v Jordani Siriyi Livani ta Yegipti U Tayilandi cenzori postanovili virizati 10 ostannih hvilin filmu Rimo katolicka cerkva zaklikala viryan bojkotuvati film yakij znevazhiv Hrista Film otrimav chimalo neshvalnoyi kritiki jogo bulo nazvano rezhiserskoyu nevdacheyu Rona Govarda Gazeta New York Times nazvala film perenasichenim ta trivialnim Reakciya na knigu v UkrayiniKniga v Ukrayini bula zustrita protestami odnak najbilshe nezadovolennya viklikala prem yera strichki Na sajti ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi bulo rozmisheno diskusiyu pro tvir Brauna ta jogo dostovirnist V knizi mistyatsya ne lishe vipadi proti katolickoyi cerkvi ta yiyi organizaciyi Opus Deyi ale j proti osnovnih dogmativ hristiyanskoyi cerkvi vzagali skazano na sajti Ukrayinski kritiki po riznomu vidguknulisya pro roman Brauna Na storinkah zhurnalu Vsesvit dopisuvach Oleksandr Ovsyuk skazav pro knigu Ya buv u zahoplenni vid podanoyi avtorom originalnoyi istoriyi hristiyanstva i glibokim yiyi vivchennyam ta interpretaciyeyu Lyudmila Oltarzhevska zhurnalist gazeti Ukrayina Moloda vidguknulasya pro knigu Kod da Vinchi ukrayinski chitachi zustrili zacikavleno I navazhusya visloviti dumku bilshosti z nih pislya prochitannya cya cikavist ne postupilasya miscem rozcharuvannyu Vikladach Ukrayinskogo katolickogo universitetu i svyashenik ukrayinskoyi Greko katolickoyi cerkvi Taras Barshevskij skazav pro knigu Najbilshoyu nebezpekoyu Kodu da Vinchi ye pretenziya na istorichnist Patriarh Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Filaret skazav pro Kod da Vinchi Ci kniga ta film lishe shkodyat rozvitku hristiyanstva Divitisya mozhna yaksho vi silni duhom i mozhete protistoyati A yaksho vi slabki ne divitsya shob ne spokushatisya Perekladi ukrayinskoyuU 2006 roci ukrayinskoyu knigu nadrukuvalo vidavnictvo Knizhkovij klub Klub simejnogo dozvillya Pid chas publikaciyi knigi ukrayinskoyu rozgorivsya skandal mizh Klubom simejnogo dozvillya ta zhurnalom Vsesvit yakij paralelno drukuvav pereklad romanu Kerivnictvo Knizhkovogo klubu zvernulosya do zhurnalu zayavivshi sho oficijni prava na publikaciyu Kodu da Vinchi ye same u nih Pislya cogo Vsesvit nibito pripiniv publikaciyu perekladu romanu ale vreshti resht ostanni rozdili tvoru bulo nadrukovano v zhurnali 11 12 za 2006 rik i vidtak u zhurnali z yavilisya vsi 105 rozdiliv romanu Anzhela Kam yanec perekladachka Kodu da Vinchi dlya Knizhkovogo klubu Klubu Simejnogo dozvillya rozkritikuvala pereklad Viktora Shovkuna yakij zajmavsya perekladom romanu dlya zhurnalu Vsesvit U vidpovid na kritiku Shovkun zayaviv Vodnochas ocinyuyuchi vartisnist harkivskogo vidannya ne mozhu ne zvernuti uvagu na tu antireklamu shonajnizhchogo gatunku do yakoyi vdalisya velmishanovni kulturtregeri z Knizhkovogo klubu Den Braun Kod da Vinchi Pereklad z anglijskoyi Viktor Shovkun Kiyiv zhurnal Vsesvit 2006 1 2 3 4 11 12 Den Braun Kod da Vinchi Pereklad z anglijskoyi Anzhela Kam yanec Harkiv KSD 2006 478 stor ISBN 966 343 340 HPrimitkibook breaks record in hours nedostupne posilannya z lipnya 2019 Spisok bestseleriv Kod da Vinchi Trudnoshi perekladu 24 Sichnya 2018 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 01 08 2006 Arhiv originalu za 24 Grudnya 2010 Procitovano 25 Lipnya 2009 Prizvishe Pop Pope anglijskoyu oznachaye papa Prizvishe Najt Knight anglijskoyu oznachaye licar Arhiv originalu za 5 Serpnya 2009 Procitovano 4 Serpnya 2009 Arhiv originalu za 8 Bereznya 2016 Procitovano 4 Serpnya 2009 Arhiv originalu za 29 serpnya 2008 Procitovano 29 lipnya 2009 Arhiv originalu za 24 Kvitnya 2009 Procitovano 29 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 5 Serpnya 2009 Procitovano 4 Serpnya 2009 Dzheremi P yu Recenciya Amazon com Braun Den Kod da Vinchi Knizhkovij klub Klub Simejnogo dozvillya 2006 st 7 Arhiv originalu za 7 Serpnya 2007 Procitovano 25 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 22 Travnya 2009 Procitovano 30 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 5 Bereznya 2009 Procitovano 30 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 18 Travnya 2009 Procitovano 30 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 17 travnya 2009 Procitovano 30 lipnya 2009 Arhiv originalu za 4 Sichnya 2010 Procitovano 30 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 7 Bereznya 2009 Procitovano 30 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2007 Procitovano 13 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 30 Serpnya 2009 Procitovano 29 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 19 travnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2009 Arhiv originalu za 12 Travnya 2009 Procitovano 29 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 27 Lipnya 2009 Procitovano 29 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 10 Zhovtnya 2012 Procitovano 31 Bereznya 2022 Ideyi dlya Kodu da Vinchi zapozicheni iz knig poperednikiv Arhiv originalu za 27 travnya 2009 Procitovano 25 lipnya 2009 Gazeta The Times Interv yu Bertone dlya Il Giornale Arhiv originalu za 15 serpnya 2009 Procitovano 4 serpnya 2009 Arhiv originalu za 26 Lyutogo 2009 Procitovano 29 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 29 Grudnya 2009 Procitovano 25 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 30 Sichnya 2009 Procitovano 25 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 22 Zhovtnya 2010 Procitovano 29 Lipnya 2009 Arhiv originalu za 14 Veresnya 2009 Procitovano 29 Lipnya 2009 Ukrayinski cerkvi proti Kodu da Vinchi Arhiv originalu za 26 listopada 2009 Procitovano 25 lipnya 2009 Arhiv originalu za 13 Veresnya 2014 Procitovano 5 Serpnya 2009 Arhiv originalu za 4 Bereznya 2016 Procitovano 5 Serpnya 2009 Najbilshoyu nebezpekoyu Kodu da Vinchi ye pretenziya na istorichnist PosilannyaOficijnij sajt Dena Brauna 25 Bereznya 2008 u Wayback Machine angl Oglyad knigi 2 Lyutogo 2009 u Wayback Machine angl Storinka prisvyachena knizi na sajti vidavnictva Random House 25 Lyutogo 2009 u Wayback Machine angl Kod da Vinchi ukrayinskoyu 24 Grudnya 2010 u Wayback Machine na sajti vidavnictva KSD Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi