Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ковила Л ессинґа Stipa lessingiana багаторічна рослина родини тонконогових один з найтиповіших злаків українських степів

Ковила Лессинґа

Ковила Лессинґа

Ковила́ Л́ессинґа (Stipa lessingiana) — багаторічна рослина родини тонконогових, один з найтиповіших злаків українських степів. Занесена до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Формація ковили Лессинга занесена до Зеленої книги України.

Ковила Лессинґа
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Ковила (Stipa)
Вид:
Ковила Лессинґа (S. lessingiana)
Біноміальна назва
Stipa lessingiana
et Rupr., 1842

Опис

Трав'яниста рослина 25-70 см заввишки. Утворює щільні дернини. Стебла численні, голі, піхви листків довші за міжвузля. Листки щетиноподібні, згорнуті, діаметром 0,3-0,6 мм, зовні шорсткі від щетинистих волосків або горбиків. Суцвіття — вузька, стиснута, нещільна волоть 6-20 см завдовжки. Колоскові луски довгасто загострені. Остюк 13-26 см завдовжки, до другого коліна голий, гладенький, вище — пірчастий з волосками до 3 мм завдовжки. Нижня квіткова луска густоопушена, з вінцем волосків під остюком.

Поширення

Вид поширений у степовій зоні Євразії — від Трансильванського плато на заході до Алтаю, Тарбагатаю і Тянь-Шаню на сході. На півдні ареал охоплює Малу Азію, північ Ірану та гірські райони Середньої Азії. В Україні найбільша щільність популяцій спостерігається у степових зонах, включаючи Гірський Крим, в меншій кількості ковила Лессинґа зростає на півдні лісостепової зони.

Екологія

image
Ковила Лессинґа квітне на схилі балки Второй Лог (Росія).

Посухостійка і дуже світлолюбна рослина, помірно стійка до поїдання худобою. Віддає перевагу ґрунтам з достатнім вмістом кальцію. Типові місця зростання ковили Лессинґа — це схили річкових долин, балок, узбережжя лиманів, відслонення кам'янистих порід. У минулому цей вид визначав фізіономічність ландшафтів справжніх та південних степів на звичайних і південних чорноземах, а також на каштанових і малопотужних кам'янистих ґрунтах. На південній межі ареалу може траплятися навіть у напівпустелях, в горах підіймається до висоти 3000 м над рівнем моря.

Розмножується переважно насінням. Цвітіння відбувається у квітні — червні. Плодоносить у травні — липні.

Значення і статус виду

image
Угруповання ковили Лессинґа в Гренівському заказнику (Україна).
image
Формація ковили Лессінга. Запорізьке Правобережжя
image
Ковиловий степ на фоні байраку. НПП "Великий Луг"

Як один з найпоширеніших злаків є ценозоформуючою рослиною у типчаково-ковилових (справжніх) і полиново-типчакових (південних) степах. Крім того, її щільні дернини скріплюють ґрунт, отже ковилу Лессинґа можна розглядати і як протиерозійну культуру. Поживна цінність надземних частин невисока, втім за помірного випасу цей вид може слугувати додатковим джерелом корму для худоби. При експлуатації пасовищ, порослих ковилою Лессинґа, потрібно враховувати, що вона погано відновлюється після сінокосу та поїдання тваринами.

В Україні ця рослина охороняється у наступних заповідниках і національних парках: Луганському, Українському степовому, Опуцькому, Казантипському, Азово-Сиваському, Дніпровсько-Орільському, «Асканія-Нова», «Єланецький степ», «Святі Гори», НПП "Великий Луг", а також у заказниках загальнодержавного значення Комарівщина, , Гренівському, на теренах пам'яток природи загальнодержавного значення «Урочище Пристіни», «Ак-Кая» та . Вирощується у Донецькому і Криворізькому ботанічних садах.

Для збільшення популяцій необхідно контролювати їх стан, запобігати оранці земель, весняним палам і надмірному випасанню худоби.

Синоніми

  • Stipa brauneri (Pacz.) Klokov
  • Stipa cyllenaea Strid
  • Stipa lessingiana subsp. brauneri Pacz.
  • Stipa lessingiana var. brauneri (Pacz.) Roshev.
  • Stipa lessingiana subsp. cyllenaea (Strid) Strid
  • Stipa lessingiana var. zeberbaueri Hack.
  • Stipa pennata var. lessingiana (Trin. & Rupr.) Richt.

Література

Джерела

  1. Stipa lessingiana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
  2. [. Архів оригіналу за 24 Вересня 2020. Процитовано 27 Жовтня 2014. The Plant List.(англ.)]
  3. Александрова ОВ, Ваганов АВ, Верещагина ИВ и др (2006) Красная книга Алтайского края. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды растений. Барнаул, ОАО "ИПП «Алтай» Том. 1(рос.)
  4. Федоров ДВ, Благовещенский ИВ, Кублик ВА, Раков НС и др (2008) Красная книга Ульяновской области. Ульяновск: Издательство «Артишок»(рос.)
  5. Красная книга Нижегородской области (2005) Том 2. Сосудистые растения, водоросли, лишайники, грибы. Нижний Новгород.(рос.)

Посилання

  • Ковила Лессинґа [ 27 Жовтня 2014 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України. — Переглянуто 20 грудня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kovila L essinga Stipa lessingiana bagatorichna roslina rodini tonkonogovih odin z najtipovishih zlakiv ukrayinskih stepiv Zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Formaciya kovili Lessinga zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini Kovila Lessinga Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kovila Stipa Vid Kovila Lessinga S lessingiana Binomialna nazva Stipa lessingiana et Rupr 1842OpisTrav yanista roslina 25 70 sm zavvishki Utvoryuye shilni dernini Stebla chislenni goli pihvi listkiv dovshi za mizhvuzlya Listki shetinopodibni zgornuti diametrom 0 3 0 6 mm zovni shorstki vid shetinistih voloskiv abo gorbikiv Sucvittya vuzka stisnuta neshilna volot 6 20 sm zavdovzhki Koloskovi luski dovgasto zagostreni Ostyuk 13 26 sm zavdovzhki do drugogo kolina golij gladenkij vishe pirchastij z voloskami do 3 mm zavdovzhki Nizhnya kvitkova luska gustoopushena z vincem voloskiv pid ostyukom PoshirennyaVid poshirenij u stepovij zoni Yevraziyi vid Transilvanskogo plato na zahodi do Altayu Tarbagatayu i Tyan Shanyu na shodi Na pivdni areal ohoplyuye Malu Aziyu pivnich Iranu ta girski rajoni Serednoyi Aziyi V Ukrayini najbilsha shilnist populyacij sposterigayetsya u stepovih zonah vklyuchayuchi Girskij Krim v menshij kilkosti kovila Lessinga zrostaye na pivdni lisostepovoyi zoni EkologiyaKovila Lessinga kvitne na shili balki Vtoroj Log Rosiya Posuhostijka i duzhe svitlolyubna roslina pomirno stijka do poyidannya hudoboyu Viddaye perevagu gruntam z dostatnim vmistom kalciyu Tipovi miscya zrostannya kovili Lessinga ce shili richkovih dolin balok uzberezhzhya limaniv vidslonennya kam yanistih porid U minulomu cej vid viznachav fizionomichnist landshaftiv spravzhnih ta pivdennih stepiv na zvichajnih i pivdennih chornozemah a takozh na kashtanovih i malopotuzhnih kam yanistih gruntah Na pivdennij mezhi arealu mozhe traplyatisya navit u napivpustelyah v gorah pidijmayetsya do visoti 3000 m nad rivnem morya Rozmnozhuyetsya perevazhno nasinnyam Cvitinnya vidbuvayetsya u kvitni chervni Plodonosit u travni lipni Znachennya i status viduUgrupovannya kovili Lessinga v Grenivskomu zakazniku Ukrayina Formaciya kovili Lessinga Zaporizke Pravoberezhzhya Kovilovij step na foni bajraku NPP Velikij Lug Yak odin z najposhirenishih zlakiv ye cenozoformuyuchoyu roslinoyu u tipchakovo kovilovih spravzhnih i polinovo tipchakovih pivdennih stepah Krim togo yiyi shilni dernini skriplyuyut grunt otzhe kovilu Lessinga mozhna rozglyadati i yak protierozijnu kulturu Pozhivna cinnist nadzemnih chastin nevisoka vtim za pomirnogo vipasu cej vid mozhe sluguvati dodatkovim dzherelom kormu dlya hudobi Pri ekspluataciyi pasovish poroslih koviloyu Lessinga potribno vrahovuvati sho vona pogano vidnovlyuyetsya pislya sinokosu ta poyidannya tvarinami V Ukrayini cya roslina ohoronyayetsya u nastupnih zapovidnikah i nacionalnih parkah Luganskomu Ukrayinskomu stepovomu Opuckomu Kazantipskomu Azovo Sivaskomu Dniprovsko Orilskomu Askaniya Nova Yelaneckij step Svyati Gori NPP Velikij Lug a takozh u zakaznikah zagalnoderzhavnogo znachennya Komarivshina Grenivskomu na terenah pam yatok prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Urochishe Pristini Ak Kaya ta Viroshuyetsya u Doneckomu i Krivorizkomu botanichnih sadah Dlya zbilshennya populyacij neobhidno kontrolyuvati yih stan zapobigati oranci zemel vesnyanim palam i nadmirnomu vipasannyu hudobi SinonimiStipa brauneri Pacz Klokov Stipa cyllenaea Strid Stipa lessingiana subsp brauneri Pacz Stipa lessingiana var brauneri Pacz Roshev Stipa lessingiana subsp cyllenaea Strid Strid Stipa lessingiana var zeberbaueri Hack Stipa pennata var lessingiana Trin amp Rupr Richt LiteraturaFlora URSR 1940 Flora Evropejskoj chasti SSSR 1974 ros Klokov M V Kovyli Ukrainy Kiyiv 1976 ros Gribova S A Isachenko T I Lavrenko E M Rastitelnost Evropejskoj chasti SSSR Leningrad Nauka 1980 236 s ros Yu N Prokudin A G Vovk O A Petrova Zlaki Ukrainy Pod obsh red Shelyag Sosonko Yu R Kiyiv Naukova dumka 1977 518 s ros Chopik V I Sherbak N N Ardamackaya T B Zhezherin V P Korneev A P Krizhanovskij V I Lysenko V I Movchan Yu V Nekrutenko Yu P Redkie i ischezayushie rasteniya i zhivotnye Ukrainy Spravochnik K M Sytnik AN USSR Institut zoologii im I I Shmalgauzena Kiev Naukova dumka 1988 S 82 ISBN 5 12 001143 8 ros Zelyonaya kniga Ukrainskoj SSR 1987 ros DzherelaStipa lessingiana Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Arhiv originalu za 24 Veresnya 2020 Procitovano 27 Zhovtnya 2014 The Plant List angl Aleksandrova OV Vaganov AV Vereshagina IV i dr 2006 Krasnaya kniga Altajskogo kraya Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya vidy rastenij Barnaul OAO IPP Altaj Tom 1 ros Fedorov DV Blagoveshenskij IV Kublik VA Rakov NS i dr 2008 Krasnaya kniga Ulyanovskoj oblasti Ulyanovsk Izdatelstvo Artishok ros Krasnaya kniga Nizhegorodskoj oblasti 2005 Tom 2 Sosudistye rasteniya vodorosli lishajniki griby Nizhnij Novgorod ros PosilannyaKovila Lessinga 27 Zhovtnya 2014 u Wayback Machine v Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 20 grudnya 2014

Дата публікації:
Топ