Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кліщовий висипний тиф Північної Азії (англ. North Asian tick typhus, син. — кліщовий рикетсіоз Сибіру, приморський кліщовий рикетсіоз, сибірський кліщовий висипний тиф, далекосхідна висипна кліщова гарячка, східний висипний тиф; англ. sibirian tick typhus, tick-borne rickettsiosis of North Asia) — гострий рикетсіоз, що передається кліщами і характеризується доброякісним перебігом, наявністю первинного афекту, регіонарного лімфаденіту і поліморфного висипу.
| Кліщовий висипний тиф Північної Азії | |
|---|---|
 Первинний афект у підколінній ямці правої ноги і нерясні висипання на інших ділянках шкіри | |
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Симптоми | первинний афект, гарячка, головний біль, міалгія, артралгія, гіперемія, висип, брадикардія, артеріальна гіпотензія, гепатомегалія і спленомегалія |
| Причини | d[1] |
| Метод діагностики | фізикальне обстеження і реакція імунофлюоресценції |
| Препарати | доксициклін, тетрациклін і хлорамфенікол |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 1C31.2 |
| МКХ-10 | A77.2 |
| DiseasesDB | 33146 |
Історичні факти
Рикетсійну етіологію і епідеміологію кліщового висипного тифу Північної Азії вперше вивчила докладно експедиція під керівництвом М. К. Кронтовскої в Красноярському краї в 1938 році, хоча хворобу спостерігали раніше місцеві лікарі. Кронтовська запропонувала сучасну назву захворювання у 1940 році. Збудника хвороби вивчили П. Ф. Здродовський і К. М. Голіневич у 1956 році.
Етіологія
| Кліщовий висипний тиф Північної Азії | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Rickettsia sibirica | ||||||||||||||||||
Збудник захворювання — Rickettsia sibirica (раніше мав назву Dermacentroxenus sibiricus). Як й інші збудники рикетсіозної групи плямистих гарячок, паразитує як у цитоплазмі, так і в ядрі уражених клітин. Внутрішньоядерно рикетсії утворюють щільні колонії, в цитоплазмі розташовуються поодинці або невеликими групами. В антигенному відношенні відрізняється від інших рикетсій цієї групи. На сьогодні виділяють підвиди цієї рикетсії — Rickettsia sibirica subsp. mongolitimonae і Rickettsia sibirica subsp. sibirica. Містить у своєму складі токсичну субстанцію, яка невідривно пов'язана з мікробною клітиною. Характеризується властивостями, загальними для всіх рикетсій. Вірулентність окремих штамів істотно різниться.
Rickettsia sibirica відрізняється плеоморфізмом: у мазках з органів заражених тварин або курячих ембріонів спостерігають різні морфологічні типи рикетсій — паличкоподібні, рідше коко- і ниткоподібні. Короткі паличкоподібні форми Rickettsia sibirica завдовжки 0,7-2,5 мкм і близько 0,3 мкм завширшки. При спостереженні збудника в електронному мікроскопі встановлено, що він має добре виражену оболонку. Фарбується в рубіновий відтінок фуксином за методом П. Ф. Здродовського і пурпуровий за методом Романовського — Гимза. Rickettsia sibirica не росте на поживних середовищах. Здатна тривалий час зберігатися після вакуумного висушування при при температурі -30 °C до 3 років. У лабораторних умовах збудника культивують у жовткових мішках курячих ембріонів, у тканинних культурах, при пасажах на експериментальних тваринах, головним чином морських свинках.
Епідеміологічні особливості
Захворювання відноситься до зоонозів з природною осередковістю. Природні осередки виявлені у деяких регіонах європейської частини Росії, на Далекому Сході та Сибіру, Казахстані, Туркменії, Вірменії, Монголії, Словаччини, Франції, Португалії, Єгипті. Природні осередки розташовані головним чином у степовій, лісостеповій зонах, пустельних степах.
Резервуаром рикетсій у природі є близько 30 видів різних гризунів (миші, хом'яки, бурундуки, ховрахи тощо). Передача інфекції від гризуна до гризуна здійснюється через іксодових кліщів (Dermacentor nuttalli, D. silvarum тощо). Зараженість кліщів в осередках досягає 20 % і більше. Захворюваність у зоні перебування кліщів коливається від 71,3 до 317 на 100000 населення в рік. Імунний прошарок населення в природних осередках коливається від 30 до 70 %. Рикетсії зберігаються в кліщах тривалий час (до 5 років), здійснюється трансоваріальна передача рикетсій. Передача рикетсій від кліщів гризунам відбувається трансмісивно при кровосмоктанні.
У передачі інфекції людині беруть участь не тільки дорослі кліщі, а й німфи. Людина інфікується під час перебування в місцевостях природного проживання кліщів (чагарники, луки тощо), при нападі на нього інфікованих кліщів. Найбільша активність кліщів відзначається у весняно-літній період (травень-червень), чим і обумовлена сезонність захворюваності. Захворюваність має спорадичний характер і зустрічається переважно серед дорослих. Хворіють не тільки сільські жителі, але й ті, що виїжджають за місто (садові ділянки, відпочинок, рибалка тощо). Перенесене захворювання залишає стійкий імунітет, повторних захворювань не спостерігається.
Патогенез
Воротами інфекції є шкіра в місці укусу кліща (рідко зараження відбувається при втиранні рикетсій у шкіру або кон'юнктиву). На місці проникнення утворюється первинний афект, Він являє собою щільний інфільтрат, покритий коричневою скоринкою з ділянкою некрозу в центрі. Гістологічні дослідження показали, що в місці присмоктування кліща розвивається проліферативний дерматит. Надалі рикетсії мігрують по лімфатичних шляхах, спричинюючи розвиток лімфангоїту і регіонарного лімфаденіту. У лімфатичних судинах наступають зміни деструктивно-проліферативного характеру. У лімфатичних вузлах спостерігають гостре запалення і періаденіт. Лімфогенно рикетсії проникають у кров і потім в ендотелій кровоносних судин, спричинюючи зміни такого ж характеру, як при епідемічному висипному тифі, хоча вони значно менш виражені. Зокрема, відсутній некроз судинної стінки, рідко виникають тромбози і тромбогеморагічний синдром. Ендоперіваскуліт і специфічні гранульоми найбільш виражені в шкірі й меншою мірою в головному мозку. Алергічна перебудова більш виражена, ніж при епідемічному висипному тифі, що виражається в гранульоматозних ураженнях судин. Висип з'являється внаслідок деструктивного тромбоартеріоза. Порушується нейро-гуморальна регуляція судинного тонусу, що призводить до дистонії і гіпотонії. Велике значення в патогенезі мають судинні зміни головного мозку, які виражаються в ендоваскуліті, деструктивному тромбоваскуліті у найдрібніших артеріолах і капілярах. Вони призводять до значних порушень з боку нервової системи. Крім цього, спостерігаються токсичні зміни з боку печінки, серцевого м'яза, нирок та інших внутрішніх органів. У наступній фазі наростання специфічного імунітету відбувається звільнення організму від рикетсій і настає одужання.
Клінічні ознаки
Згідно з МКХ-10 класифікується до класу «Деякі інфекційні і паразитарні хвороби», підкласу «Рикетсіози» як «Плямиста гарячка, яку спричинює Rickettsia sibirica» (А77.2).
Інкубаційний період коливається в межах від 3 до 10 днів. Продромальний явища відсутні (за винятком первинного афекту, який розвивається незабаром після укусу кліща). Як правило, захворювання починається гостро, з ознобом підвищується температура тіла, з'являється загальна слабкість, сильний головний біль, міалгії і артралгії, порушується сон і апетит. Температура тіла в перші 2 дні хвороби досягає максимуму (39-40°С) і надалі перебігає як гарячка постійного типу (рідко послаблювального). Тривалість її (без лікування антибіотиками) частіше від 7 до 12 днів, хоча у окремих пацієнтів вона затягується до 2-3 тижнів.
При огляді хворого виявляють виражену гіперемію і одутлість обличчя. У частини хворих є гіперемія слизової оболонки м'якого піднебіння, язичка, мигдаликів. Найбільш типовими проявами є первинний афект і висип. При укусі незаражених кліщів первинний афект ніколи не розвивається, наявність його вказує на початок інфекційного процесу. Первинний афект являє собою ділянку інфільтрованої помірно ущільненої шкіри, в центрі якого видно некроз або невелика ранка, вкрита темно-коричневою скоринкою. Первинний афект підноситься над рівнем шкіри, зона гіперемії навколо некротизованої ділянки або виразки досягає до 2 -3 см у діаметрі, але бувають ураження всього 2-3 мм у діаметрі і виявити їх досить важко. Далеко не всі хворі відзначають сам факт укусу кліща. Загоєння первинного афекту відбувається через 10-20 днів. На місці його може бути пігментація або лущення шкіри.
З боку серцево-судинної системи відзначається брадикардія, зниження артеріального тиску. Зміни центральної нервової системи відзначаються у багатьох хворих, але не досягають такої міри, як це буває при епідемічному висипному тифі, навіть на висоті хвороби. Хворих турбує сильний головний біль, безсоння, вони загальмовані, збудження відзначається рідко. Дуже рідко виявляються нерізко виражені менінгеальні симптоми. Збільшення печінки спостерігається у половини хворих, селезінка збільшується рідше (у 25 % хворих), збільшення виражено помірно.
Перебіг хвороби доброякісний, навіть до застосування антибіотиків летальність не перевищувала 0,5 %. Після зниження температури до норми стан пацієнтів швидко поліпшується, одужання настає швидко. Ускладнень, як правило, не відбувається.
Діагностика
Велике значення має клініко-епідеміологічна критеризація. Епідеміологічні передумови (перебування в ендемічних осередках, сезонність, факт укусу кліщів тощо) та характерна клінічна симптоматика в більшості випадків дозволяють з різною долею ймовірності запідозрити і клінічно діагностувати хворобу. Найбільше діагностичне значення має наявність первинного афекту, помірно вираженої гарячки, регіонарного лімфаденіту, рясного поліморфного висипу і, зрештою, доброякісний перебіг.
Одним з найбільш точних методів діагностики є біологічна проба. Найбільш сприйнятливими та чутливими є морські свинки — самці вагою 350—450 г, яким вводять в очеревину 3-5 мл крові хворого під час гарячки. Після інкубаційного періоду в 6-10 днів у свинок спостерігається гарячкова реакція з орхітом. У мазках з оболонок яєчок регулярно виявляються збудники. У сироватці крові свинок, що перехворіли, визначаються комплементзв'язувальні антитіла до збудників хвороби. Крім свинок, як модель можуть бути використані хом'ячки, бавовняні чи білі пацюки. Однак для повсякденної клінічної практики біологічна проба непридатна.
Для підтвердження діагнозу використовують специфічні серологічні реакції: реакцію зв'язування комплементу (РЗК) і непрямої гемаглютинації (РНГА) з діагностикумами з Rickettsia sibirica. Комплементзв'язуючі антитіла з'являються з 5 -10-го дня хвороби, зазвичай у титрах 1:40-1:80 і надалі наростають. Після перенесеного захворювання вони зберігаються до 1-3 років (в титрах 1:10-1:20). В останні роки найбільш інформативною вважається реакція непрямої імунофлюоресценції (РНІФ).
Лікування
| Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Як й при інших рикетсіозах, найбільш ефективними препаратами етіотропного лікування є антибіотики тетрациклінової групи. Це можна використовувати навіть для діагностики (терапія ex): якщо при призначенні тетрациклінів через 24-48 годин не наступає покращення і нормалізації температури тіла, то можна виключити діагноз кліщового висипного тифу Північної Азії. Для лікування призначають доксициклін 0,1-0,2 г на добу, тетрациклін в дозі 0,3-0,4 г 4 рази на добу протягом 4-5 днів. При непереносимості антибіотиків тетрациклінової групи можна використовувати левоміцетин, який призначають внутрішньо по 0,5-0,75 г 4 рази на день протягом 4-5 днів.
Профілактика
Профілактика та заходи боротьби спрямовані на запобігання нападу кліщів, на знищення їх і за можливості джерел інфекції. Особиста профілактика полягає в носінні захисного одягу, застосуванні репелентів, проведення оглядів з метою видалення кліщів, які присмокталися, тощо. З метою масової профілактики проводять винищення кліщів у природі, обробку території та сільськогосподарських тварин акарицидами, застосовуються агротехнічні та дератизаційні заходи, спрямовані на знищення теплокровних прокормителів. Якщо встановлений факт укусу кліщем людини у високоендемічному по хворобі регіоні доцільно призначити превентивний курс доксицикліну для запобігання розвитку захворювання. Специфічна вакцинопрофілактика не розроблена.
Примітки
- Disease Ontology — 2016.
- Здродовский П. Ф, Голиневич Е. М. Учение о риккетсиях и риккетсиозах. М., 1956. (рос.)
- Raoult D, Brouqui P, roux v (1996): A new spotted-fever-group rickettsiosis. Lancet 348, 412. (англ.)
- Philippe Parola, Christopher D. Paddock and Didier Raoult. Tick-Borne Rickettsioses around the World: Emerging Diseases Challenging Old Concepts. Clin Microbiol Rev. 2005 Oct; 18(4): 719—756 (англ.)
- Sophie Edouard, Philippe Parola, Cristina Socolovschi, Bernard Davoust, Bernard La Scola, and Didier Raoult Clustered Cases of Rickettsia sibirica mongolitimonae Infection, France Emerg Infect Dis. 2013 Feb; 19(2): 337–338. (англ.)
- Socolovschi C, Barbarot S, Lefebvre M, Parola P, Raoult D. Rickettsia sibirica mongolitimonae in traveler from Egypt. Emerg Infect Dis. 2010;16:1495–6 (англ.)
Джерела
- Інфекційні хвороби: енциклопедичний довідник / за ред. Крамарьова С. О., Голубовської О. А. — К.: ТОВ «Гармонія», 2-е видання доповнене та перероблене. 2019. — 712 с. (Крамарьов С. О., Голубовська О. А., Шкурба А. В. та ін.) / С. 317—319.
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. — К.: Здоров'я, 2002. — Т. 2. — 658 с.
- Руководство по инфекционным болезням / Военно-мед. акад.; Под ред. Ю. В. Лобзина. — 3-е изд., доп. и перераб. — СПб.: Фолиант, 2003. — 1036 с. (рос.)
- Многотомное руководство по микробиологии, клинике и эпидемиологии инфекционных болезней. Том VIII. Вирусные болезни и риккетсиозы. Глава XXV. И. В. Тарасевич. ВЕЗИКУЛЕЗНЫЙ РИККЕТСИОЗ. КЛЕЩЕВОЙ СЫПНОЙ ТИФ СЕВЕРНОЙ АЗИИ.. Издательство «МЕДИЦИНА», 1966. — Стр. 616—633. (рос.)
Література
- Лобан К. М., Лобзин Ю. В., Лукин Е. П. Риккетсиозы человека (руководство для врачей). — СПб.: ЭЛБИ, 2002. — 473 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klishovij visipnij tif Pivnichnoyi Aziyi angl North Asian tick typhus sin klishovij riketsioz Sibiru primorskij klishovij riketsioz sibirskij klishovij visipnij tif dalekoshidna visipna klishova garyachka shidnij visipnij tif angl sibirian tick typhus tick borne rickettsiosis of North Asia gostrij riketsioz sho peredayetsya klishami i harakterizuyetsya dobroyakisnim perebigom nayavnistyu pervinnogo afektu regionarnogo limfadenitu i polimorfnogo visipu Klishovij visipnij tif Pivnichnoyi AziyiPervinnij afekt u pidkolinnij yamci pravoyi nogi i neryasni visipannya na inshih dilyankah shkiriPervinnij afekt u pidkolinnij yamci pravoyi nogi i neryasni visipannya na inshih dilyankah shkiriSpecialnistinfekcijni hvorobiSimptomipervinnij afekt garyachka golovnij bil mialgiya artralgiya giperemiya visip bradikardiya arterialna gipotenziya gepatomegaliya i splenomegaliyaPrichinid 1 Metod diagnostikifizikalne obstezhennya i reakciya imunoflyuorescenciyiPreparatidoksiciklin tetraciklin i hloramfenikolKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111C31 2MKH 10A77 2DiseasesDB33146Istorichni faktiRiketsijnu etiologiyu i epidemiologiyu klishovogo visipnogo tifu Pivnichnoyi Aziyi vpershe vivchila dokladno ekspediciya pid kerivnictvom M K Krontovskoyi v Krasnoyarskomu krayi v 1938 roci hocha hvorobu sposterigali ranishe miscevi likari Krontovska zaproponuvala suchasnu nazvu zahvoryuvannya u 1940 roci Zbudnika hvorobi vivchili P F Zdrodovskij i K M Golinevich u 1956 roci Etiologiya Klishovij visipnij tif Pivnichnoyi AziyiBiologichna klasifikaciyaDomen BacteriaTip ProteobacteriaKlas AlphaproteobacteriaPidklas Ryad RickettsialesRodina RickettsiaceaeRid RickettsiaVid R sibiricaPidvid Rickettsia sibirica mongolitimonaeBinomialna nazvaRickettsia sibirica Zbudnik zahvoryuvannya Rickettsia sibirica ranishe mav nazvu Dermacentroxenus sibiricus Yak j inshi zbudniki riketsioznoyi grupi plyamistih garyachok parazituye yak u citoplazmi tak i v yadri urazhenih klitin Vnutrishnoyaderno riketsiyi utvoryuyut shilni koloniyi v citoplazmi roztashovuyutsya poodinci abo nevelikimi grupami V antigennomu vidnoshenni vidriznyayetsya vid inshih riketsij ciyeyi grupi Na sogodni vidilyayut pidvidi ciyeyi riketsiyi Rickettsia sibirica subsp mongolitimonae i Rickettsia sibirica subsp sibirica Mistit u svoyemu skladi toksichnu substanciyu yaka nevidrivno pov yazana z mikrobnoyu klitinoyu Harakterizuyetsya vlastivostyami zagalnimi dlya vsih riketsij Virulentnist okremih shtamiv istotno riznitsya Rickettsia sibirica vidriznyayetsya pleomorfizmom u mazkah z organiv zarazhenih tvarin abo kuryachih embrioniv sposterigayut rizni morfologichni tipi riketsij palichkopodibni ridshe koko i nitkopodibni Korotki palichkopodibni formi Rickettsia sibirica zavdovzhki 0 7 2 5 mkm i blizko 0 3 mkm zavshirshki Pri sposterezhenni zbudnika v elektronnomu mikroskopi vstanovleno sho vin maye dobre virazhenu obolonku Farbuyetsya v rubinovij vidtinok fuksinom za metodom P F Zdrodovskogo i purpurovij za metodom Romanovskogo Gimza Rickettsia sibirica ne roste na pozhivnih seredovishah Zdatna trivalij chas zberigatisya pislya vakuumnogo visushuvannya pri pri temperaturi 30 C do 3 rokiv U laboratornih umovah zbudnika kultivuyut u zhovtkovih mishkah kuryachih embrioniv u tkaninnih kulturah pri pasazhah na eksperimentalnih tvarinah golovnim chinom morskih svinkah Epidemiologichni osoblivostiZahvoryuvannya vidnositsya do zoonoziv z prirodnoyu oseredkovistyu Prirodni oseredki viyavleni u deyakih regionah yevropejskoyi chastini Rosiyi na Dalekomu Shodi ta Sibiru Kazahstani Turkmeniyi Virmeniyi Mongoliyi Slovachchini Franciyi Portugaliyi Yegipti Prirodni oseredki roztashovani golovnim chinom u stepovij lisostepovij zonah pustelnih stepah Rezervuarom riketsij u prirodi ye blizko 30 vidiv riznih grizuniv mishi hom yaki burunduki hovrahi tosho Peredacha infekciyi vid grizuna do grizuna zdijsnyuyetsya cherez iksodovih klishiv Dermacentor nuttalli D silvarum tosho Zarazhenist klishiv v oseredkah dosyagaye 20 i bilshe Zahvoryuvanist u zoni perebuvannya klishiv kolivayetsya vid 71 3 do 317 na 100000 naselennya v rik Imunnij prosharok naselennya v prirodnih oseredkah kolivayetsya vid 30 do 70 Riketsiyi zberigayutsya v klishah trivalij chas do 5 rokiv zdijsnyuyetsya transovarialna peredacha riketsij Peredacha riketsij vid klishiv grizunam vidbuvayetsya transmisivno pri krovosmoktanni U peredachi infekciyi lyudini berut uchast ne tilki dorosli klishi a j nimfi Lyudina infikuyetsya pid chas perebuvannya v miscevostyah prirodnogo prozhivannya klishiv chagarniki luki tosho pri napadi na nogo infikovanih klishiv Najbilsha aktivnist klishiv vidznachayetsya u vesnyano litnij period traven cherven chim i obumovlena sezonnist zahvoryuvanosti Zahvoryuvanist maye sporadichnij harakter i zustrichayetsya perevazhno sered doroslih Hvoriyut ne tilki silski zhiteli ale j ti sho viyizhdzhayut za misto sadovi dilyanki vidpochinok ribalka tosho Perenesene zahvoryuvannya zalishaye stijkij imunitet povtornih zahvoryuvan ne sposterigayetsya PatogenezVorotami infekciyi ye shkira v misci ukusu klisha ridko zarazhennya vidbuvayetsya pri vtiranni riketsij u shkiru abo kon yunktivu Na misci proniknennya utvoryuyetsya pervinnij afekt Vin yavlyaye soboyu shilnij infiltrat pokritij korichnevoyu skorinkoyu z dilyankoyu nekrozu v centri Gistologichni doslidzhennya pokazali sho v misci prismoktuvannya klisha rozvivayetsya proliferativnij dermatit Nadali riketsiyi migruyut po limfatichnih shlyahah sprichinyuyuchi rozvitok limfangoyitu i regionarnogo limfadenitu U limfatichnih sudinah nastupayut zmini destruktivno proliferativnogo harakteru U limfatichnih vuzlah sposterigayut gostre zapalennya i periadenit Limfogenno riketsiyi pronikayut u krov i potim v endotelij krovonosnih sudin sprichinyuyuchi zmini takogo zh harakteru yak pri epidemichnomu visipnomu tifi hocha voni znachno mensh virazheni Zokrema vidsutnij nekroz sudinnoyi stinki ridko vinikayut trombozi i trombogemoragichnij sindrom Endoperivaskulit i specifichni granulomi najbilsh virazheni v shkiri j menshoyu miroyu v golovnomu mozku Alergichna perebudova bilsh virazhena nizh pri epidemichnomu visipnomu tifi sho virazhayetsya v granulomatoznih urazhennyah sudin Visip z yavlyayetsya vnaslidok destruktivnogo tromboarterioza Porushuyetsya nejro gumoralna regulyaciya sudinnogo tonusu sho prizvodit do distoniyi i gipotoniyi Velike znachennya v patogenezi mayut sudinni zmini golovnogo mozku yaki virazhayutsya v endovaskuliti destruktivnomu trombovaskuliti u najdribnishih arteriolah i kapilyarah Voni prizvodyat do znachnih porushen z boku nervovoyi sistemi Krim cogo sposterigayutsya toksichni zmini z boku pechinki sercevogo m yaza nirok ta inshih vnutrishnih organiv U nastupnij fazi narostannya specifichnogo imunitetu vidbuvayetsya zvilnennya organizmu vid riketsij i nastaye oduzhannya Klinichni oznakiZgidno z MKH 10 klasifikuyetsya do klasu Deyaki infekcijni i parazitarni hvorobi pidklasu Riketsiozi yak Plyamista garyachka yaku sprichinyuye Rickettsia sibirica A77 2 Inkubacijnij period kolivayetsya v mezhah vid 3 do 10 dniv Prodromalnij yavisha vidsutni za vinyatkom pervinnogo afektu yakij rozvivayetsya nezabarom pislya ukusu klisha Yak pravilo zahvoryuvannya pochinayetsya gostro z oznobom pidvishuyetsya temperatura tila z yavlyayetsya zagalna slabkist silnij golovnij bil mialgiyi i artralgiyi porushuyetsya son i apetit Temperatura tila v pershi 2 dni hvorobi dosyagaye maksimumu 39 40 S i nadali perebigaye yak garyachka postijnogo tipu ridko poslablyuvalnogo Trivalist yiyi bez likuvannya antibiotikami chastishe vid 7 do 12 dniv hocha u okremih paciyentiv vona zatyaguyetsya do 2 3 tizhniv Pri oglyadi hvorogo viyavlyayut virazhenu giperemiyu i odutlist oblichchya U chastini hvorih ye giperemiya slizovoyi obolonki m yakogo pidnebinnya yazichka migdalikiv Najbilsh tipovimi proyavami ye pervinnij afekt i visip Pri ukusi nezarazhenih klishiv pervinnij afekt nikoli ne rozvivayetsya nayavnist jogo vkazuye na pochatok infekcijnogo procesu Pervinnij afekt yavlyaye soboyu dilyanku infiltrovanoyi pomirno ushilnenoyi shkiri v centri yakogo vidno nekroz abo nevelika ranka vkrita temno korichnevoyu skorinkoyu Pervinnij afekt pidnositsya nad rivnem shkiri zona giperemiyi navkolo nekrotizovanoyi dilyanki abo virazki dosyagaye do 2 3 sm u diametri ale buvayut urazhennya vsogo 2 3 mm u diametri i viyaviti yih dosit vazhko Daleko ne vsi hvori vidznachayut sam fakt ukusu klisha Zagoyennya pervinnogo afektu vidbuvayetsya cherez 10 20 dniv Na misci jogo mozhe buti pigmentaciya abo lushennya shkiri Z boku sercevo sudinnoyi sistemi vidznachayetsya bradikardiya znizhennya arterialnogo tisku Zmini centralnoyi nervovoyi sistemi vidznachayutsya u bagatoh hvorih ale ne dosyagayut takoyi miri yak ce buvaye pri epidemichnomu visipnomu tifi navit na visoti hvorobi Hvorih turbuye silnij golovnij bil bezsonnya voni zagalmovani zbudzhennya vidznachayetsya ridko Duzhe ridko viyavlyayutsya nerizko virazheni meningealni simptomi Zbilshennya pechinki sposterigayetsya u polovini hvorih selezinka zbilshuyetsya ridshe u 25 hvorih zbilshennya virazheno pomirno Perebig hvorobi dobroyakisnij navit do zastosuvannya antibiotikiv letalnist ne perevishuvala 0 5 Pislya znizhennya temperaturi do normi stan paciyentiv shvidko polipshuyetsya oduzhannya nastaye shvidko Uskladnen yak pravilo ne vidbuvayetsya DiagnostikaVelike znachennya maye kliniko epidemiologichna kriterizaciya Epidemiologichni peredumovi perebuvannya v endemichnih oseredkah sezonnist fakt ukusu klishiv tosho ta harakterna klinichna simptomatika v bilshosti vipadkiv dozvolyayut z riznoyu doleyu jmovirnosti zapidozriti i klinichno diagnostuvati hvorobu Najbilshe diagnostichne znachennya maye nayavnist pervinnogo afektu pomirno virazhenoyi garyachki regionarnogo limfadenitu ryasnogo polimorfnogo visipu i zreshtoyu dobroyakisnij perebig Odnim z najbilsh tochnih metodiv diagnostiki ye biologichna proba Najbilsh sprijnyatlivimi ta chutlivimi ye morski svinki samci vagoyu 350 450 g yakim vvodyat v ocherevinu 3 5 ml krovi hvorogo pid chas garyachki Pislya inkubacijnogo periodu v 6 10 dniv u svinok sposterigayetsya garyachkova reakciya z orhitom U mazkah z obolonok yayechok regulyarno viyavlyayutsya zbudniki U sirovatci krovi svinok sho perehvorili viznachayutsya komplementzv yazuvalni antitila do zbudnikiv hvorobi Krim svinok yak model mozhut buti vikoristani hom yachki bavovnyani chi bili pacyuki Odnak dlya povsyakdennoyi klinichnoyi praktiki biologichna proba nepridatna Dlya pidtverdzhennya diagnozu vikoristovuyut specifichni serologichni reakciyi reakciyu zv yazuvannya komplementu RZK i nepryamoyi gemaglyutinaciyi RNGA z diagnostikumami z Rickettsia sibirica Komplementzv yazuyuchi antitila z yavlyayutsya z 5 10 go dnya hvorobi zazvichaj u titrah 1 40 1 80 i nadali narostayut Pislya perenesenogo zahvoryuvannya voni zberigayutsya do 1 3 rokiv v titrah 1 10 1 20 V ostanni roki najbilsh informativnoyu vvazhayetsya reakciya nepryamoyi imunoflyuorescenciyi RNIF LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Yak j pri inshih riketsiozah najbilsh efektivnimi preparatami etiotropnogo likuvannya ye antibiotiki tetraciklinovoyi grupi Ce mozhna vikoristovuvati navit dlya diagnostiki terapiya ex yaksho pri priznachenni tetracikliniv cherez 24 48 godin ne nastupaye pokrashennya i normalizaciyi temperaturi tila to mozhna viklyuchiti diagnoz klishovogo visipnogo tifu Pivnichnoyi Aziyi Dlya likuvannya priznachayut doksiciklin 0 1 0 2 g na dobu tetraciklin v dozi 0 3 0 4 g 4 razi na dobu protyagom 4 5 dniv Pri neperenosimosti antibiotikiv tetraciklinovoyi grupi mozhna vikoristovuvati levomicetin yakij priznachayut vnutrishno po 0 5 0 75 g 4 razi na den protyagom 4 5 dniv ProfilaktikaProfilaktika ta zahodi borotbi spryamovani na zapobigannya napadu klishiv na znishennya yih i za mozhlivosti dzherel infekciyi Osobista profilaktika polyagaye v nosinni zahisnogo odyagu zastosuvanni repelentiv provedennya oglyadiv z metoyu vidalennya klishiv yaki prismoktalisya tosho Z metoyu masovoyi profilaktiki provodyat vinishennya klishiv u prirodi obrobku teritoriyi ta silskogospodarskih tvarin akaricidami zastosovuyutsya agrotehnichni ta deratizacijni zahodi spryamovani na znishennya teplokrovnih prokormiteliv Yaksho vstanovlenij fakt ukusu klishem lyudini u visokoendemichnomu po hvorobi regioni docilno priznachiti preventivnij kurs doksiciklinu dlya zapobigannya rozvitku zahvoryuvannya Specifichna vakcinoprofilaktika ne rozroblena PrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 Zdrodovskij P F Golinevich E M Uchenie o rikketsiyah i rikketsiozah M 1956 ros Raoult D Brouqui P roux v 1996 A new spotted fever group rickettsiosis Lancet 348 412 angl Philippe Parola Christopher D Paddock and Didier Raoult Tick Borne Rickettsioses around the World Emerging Diseases Challenging Old Concepts Clin Microbiol Rev 2005 Oct 18 4 719 756 angl Sophie Edouard Philippe Parola Cristina Socolovschi Bernard Davoust Bernard La Scola and Didier Raoult Clustered Cases of Rickettsia sibirica mongolitimonae Infection France Emerg Infect Dis 2013 Feb 19 2 337 338 angl Socolovschi C Barbarot S Lefebvre M Parola P Raoult D Rickettsia sibirica mongolitimonae in traveler from Egypt Emerg Infect Dis 2010 16 1495 6 angl DzherelaInfekcijni hvorobi enciklopedichnij dovidnik za red Kramarova S O Golubovskoyi O A K TOV Garmoniya 2 e vidannya dopovnene ta pereroblene 2019 712 s ISBN 978 966 2165 52 4 Kramarov S O Golubovska O A Shkurba A V ta in S 317 319 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi U 3 t K Zdorov ya 2002 T 2 658 s ISBN 5 311 01249 8 Rukovodstvo po infekcionnym boleznyam Voenno med akad Pod red Yu V Lobzina 3 e izd dop i pererab SPb Foliant 2003 1036 s ros Mnogotomnoe rukovodstvo po mikrobiologii klinike i epidemiologii infekcionnyh boleznej Tom VIII Virusnye bolezni i rikketsiozy Glava XXV I V Tarasevich VEZIKULEZNYJ RIKKETSIOZ KLEShEVOJ SYPNOJ TIF SEVERNOJ AZII Izdatelstvo MEDICINA 1966 Str 616 633 ros LiteraturaLoban K M Lobzin Yu V Lukin E P Rikketsiozy cheloveka rukovodstvo dlya vrachej SPb ELBI 2002 473 s ros