Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Климент Александрійський (грец. Κλήμης ὁ Ἀλεξανδρεύς, лат. Clemens Alexandrinus, Titus Flavius Clemens, Тит Флавій Климент; бл. 150, імовірно, Афіни — бл. 215, Палестина) — християнський апологет і проповідник Святого Письма серед елліністичних книжників, основоположник Александрійської богословської школи, яку очолював до Оригена.
| Климент Александрійський | |
|---|---|
| дав.-гр. Κλήμης ὁ Ἀλεξανδρεύς | |
 | |
| Основні відомості | |
| Ім'я при народженні: | дав.-гр. Κλήμης ὁ Ἀλεξανδρεύς |
| Народження | 150 Афіни |
| Країна: |  Римська імперія |
| Альма-матер: | Александрійська богословська школа |
| Заклад: | Александрійська богословська школа |
| Конфесія: | християнство |
| Смерть: | 215 |
| Александрія | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | христологія |
| Основні інтереси: | Боговтілення |
| Значні роботи: | Список
|
| Попередники: | d, Афінагор Афінський і Татіан |
 Климент Александрійський у Вікісховищі | |
 Висловлюваня у Вікіцитатах | |
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (лютий 2018) |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2018) |
Біографія
Судячи з повного імені, Климент народився в родині римських громадян (за свідченням Єпіфанія — в Афінах). Прізвище «Флавій» дає змогу припустити, що його предки, подібно до Йосипа Флавія, були учасниками антиримського повстання в Юдеї, потрапили в полон, але їх помилував імператор Тит. В зв'язку з цим вони прийняли родинне ім'я Тита на знак свого другого народження.
Досягнувши повноліття, Климент подорожував Середземномор'ям, вивчаючи й випробовуючи різні духовні традиції. За переданням Євсевія, в Александрії Климент став слухачем лекцій Панта, новонаверненого християнина і глави знаменитого Оголошувального училища, звідки випускалися місіонери, котрі навернули до Христової віри багато народів від Ірландії до Ефіопії. Тут він став християнським апологетом, прийняв духовний сан і написав багато робіт, зокрема значну частину . З одного боку, він полемізував з ученням гностиків, з іншого — з тими християнами, які з великою підозрою сприймали «інтелектуалізоване християнство», збагачене поняттями язичницької філософії.
202 року Імператор Септимій Север почав гоніння на християн. Оголошувальне училище закрили, а Климент був змушений залишити Александрію, де його місце незабаром посів молодий Ориген. Він дістався Палестини, де знайшов захист і заступництво у свого учня . Там він і помер. Завдяки близькості до Оригена Климент не був канонізований у православній традиції; католицька ж церква вшановувала його як святого 1586 року.
Вчення
Климент обґрунтовував необхідність філософії для церкви. Він писав, що сам Бог дарував еллінам філософію як інструмент богопізнання. Для еллінів філософія була альтернативою Мойсеєвого закону і пророчого натхнення стародавніх юдеїв. Пророцтва та філософствування нерівнозначні, хоча взаємно доповнюють один одного: вони готують душу до істини, до пізнання Логосу. Іншими словами, філософія необхідна як інтелектуальний захист божественного одкровення. Климент рішуче розкритикував погляди тих, хто вважав, ніби філософія — це пусте мирське мудрування, від якої лише єресі та сум'яття в душах. Елліни без будь-якого Одкровення усвідомили буття єдиного Бога — Першопричину й Межу Всесвіту, адже Бог — це єдине джерело знання.
Климент першим чітко схарактеризував проблему співвідношення між вірою та розумом як шлях подолання античного скептицизму. Віра — це безпосереднє сприйняття знання. Це те, чим ми сприймаємо передумови силогізму, однак це не лише самоочевидність або інтуїція. Віра — це акт вибору, акт конструювання власної установки свідомості, за яку людина несе відповідальність. За допомогою віри людина здатна моделювати майбутню ситуацію, що дає змогу убезпечитися від багатьох неприємностей. Інтенсифікація віри дає надію, завдяки якій Климент доводив перевагу релігійного життя. Язичники вірять у багатьох богів, які перебувають між собою в стані перманентного конфлікту. Усім богам не догодиш, тому в язичника зароджуються фобії. Він не знає, звідки йому загрожує небезпека. Життя атеїстів також сповнене неприємностей, оскільки вони не чекають щедрот від Господа. Тільки релігійна людина розуміє, що за зовнішнім хаосом явищ стоїть трансцендентна особистість, яка подарувала нам буття, що життя на землі – це лише приготування до життя вічного, що сенс життя в потойбічному існуванні, яке є межею блаженства. Маючи таку установку, можна легко подолати всі випробування потойбічного життя.
Услід за Філоном Александрійським Климент визначив Бога від супротивного, тобто за допомогою заперечень. Мета вірянина полягає в пізнанні Бога — в «Гносис», тобто знанні містичному й духовному. Він протиставляє це найвище розуміння Бога тому знанню морально-юридичному, наслідуванню букві Біблії, яким задовольняється більша частина християн.
Климент увів до богослов'я поняття «граду небесного» і «граду земного», які згодом розвинув блаженний Августин. Поділяв думку Августина і щодо припустимості повстання проти несправедливого й безбожного уряду (яким було, наприклад, повстання юдеїв проти фараона).
Климент не поділяв панівного серед ранніх християн погляду про гріховність матеріального багатства, заможності. На його думку, заможність сама по собі ніяк не впливає на спасіння душі, адже матеріальним майном можна розпорядитися і гарно, і погано. «Писання вимагає від нас не відмови від власності, але відмови від надмірної прихильності до власності».
Климент Александрійський засуджував релігійне (поганське) мистецтво за те, що воно заохочувало людей поклонятися творінню замість Творця.
Климент виступає за рівність статей на тій підставі, що порятунок поширюється на всіх людей в рівній мірі. Незвично те, що він припускав, що Христос не є ні жінкою, ні чоловіком, і що Бог-Отець має як жіночий, так і чоловічий аспекти: євхаристія описується як молоко з грудей Отця. Климент підтримує жінок, які грають активну роль в керівництві церквою, і наводить список жінок, яких він вважав натхненницями, серед яких є, як біблійні особистості, так і персонажі грецької літератури. Було висловлено припущення, що прогресивні погляди Климента на гендер, викладені в «педагог», зазнали впливу гностицизму, однак пізніше в своїй роботі він виступає проти гностиків, стверджуючи, що для порятунку потрібна віра, а не езотеричне знання (др. грец. γνῶσις). Згідно Клименту, саме через віру в Христа людина просвічується і приходить до пізнання Бога.
Климент засуджує косметику на тій підставі, що потрібно прагнути прикрасити душу, а не тіло. Климент також вважає, що фарбування чоловічого волосся і чоловіча депіляція жінкоподібні. Він радить ретельно вибирати собі компанію, щоб не бути зіпсованим аморальними людьми, і, стверджуючи, що матеріальне багатство не є гріхом саме по собі, при цьому вчить, що володінням їм занадто часто відволікає людину від набагато більш важливого духовного багатства, яке знаходиться у Христі.
Про церковну музику
«До неприборканості зараховую я і слухання гри на флейті, яке доводить до повного сп'яніння … Хто зловживає грою на сопілках, на струнних інструментах, хто бере участь у хороводах, танцях … той скоро дійде і до великих непристойностей і розбещеності, перейде до шуму на цимбалах, тимпанів, почне шаленіти на інструментах мрійливого культу… Тому дамо дудки пастухам, флейти — людям забобонним, вони поспішають на богослужіння ідольське; бажаємо ми цілковитого вигнання цих інструментів з наших тверезих громадських бенкетів; вони пристойні радше для худоби, ніж для людей; нехай користуються ними дурні. Чув я, що мисливці грою на дудках зачаровують оленів і заманюють їх у тенета; віслюкам, коли їх приводять до кобилиць, теж підіграють на флейті шлюбних пісень; музиканти з її мотивів склали навіть особливу п'єсу… Звуки хроматичні й жалібні мотиви карійської музи настільки ж згубні для моралі, як і різні отруйні напої: така музика при своїй розбещеності та неподобстві лише роздмухує схильність до безладних бенкетів …»
Джерела
- Браун, Пітер. Тіло і суспільство. Чоловіки, жінки і сексуальне зречення в ранньому християнстві. Пер. з англ. В. Т. Тимофійчука. — К.: Мегатайп, 2003. — 520 с. — .
Примітки
- Британська Енциклопедія
- Ferguson, John, 1921-1989. (1974). Clement of Alexandria. New York,: Twayne Publishers. ISBN . OCLC 704862.
- Ma, Wonsuk.; Menzies, Robert P.; Spittler, Russell P. (2004). The spirit and spirituality : essays in honour of Russell P. Spittler. London: T & T Clark International. ISBN . OCLC 55749353.
- Berger, Teresa. (2011). Gender differences and the making of liturgical history : lifting a veil on liturgy's past. Farnham, England: Ashgate. ISBN . OCLC 742514242.
- Климент Александрийский. Педагог 2, 4.
Посилання
- Російські переклади творів [ 23 січня 2016 у Wayback Machine.] на сайті krotov.info. (рос.)
- Англійські переклади творів [ 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Британська енциклопедія
 | Це незавершена стаття про християнство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kliment Aleksandrijskij grec Klhmhs ὁ Ἀle3andreys lat Clemens Alexandrinus Titus Flavius Clemens Tit Flavij Kliment bl 150 imovirno Afini bl 215 Palestina hristiyanskij apologet i propovidnik Svyatogo Pisma sered ellinistichnih knizhnikiv osnovopolozhnik Aleksandrijskoyi bogoslovskoyi shkoli yaku ocholyuvav do Origena Kliment Aleksandrijskijdav gr Klhmhs ὁ Ἀle3andreysOsnovni vidomostiIm ya pri narodzhenni dav gr Klhmhs ὁ Ἀle3andreysNarodzhennya150 0150 AfiniKrayina Rimska imperiyaAlma mater Aleksandrijska bogoslovska shkolaZaklad Aleksandrijska bogoslovska shkolaKonfesiya hristiyanstvoSmert 215 0215 AleksandriyaPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti hristologiyaOsnovni interesi BogovtilennyaZnachni roboti Spisok d i dPoperedniki d Afinagor Afinskij i Tatian Kliment Aleksandrijskij u VikishovishiVislovlyuvanya u VikicitatahCya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad lyutij 2018 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2018 BiografiyaSudyachi z povnogo imeni Kliment narodivsya v rodini rimskih gromadyan za svidchennyam Yepifaniya v Afinah Prizvishe Flavij daye zmogu pripustiti sho jogo predki podibno do Josipa Flaviya buli uchasnikami antirimskogo povstannya v Yudeyi potrapili v polon ale yih pomiluvav imperator Tit V zv yazku z cim voni prijnyali rodinne im ya Tita na znak svogo drugogo narodzhennya Dosyagnuvshi povnolittya Kliment podorozhuvav Seredzemnomor yam vivchayuchi j viprobovuyuchi rizni duhovni tradiciyi Za peredannyam Yevseviya v Aleksandriyi Kliment stav sluhachem lekcij Panta novonavernenogo hristiyanina i glavi znamenitogo Ogoloshuvalnogo uchilisha zvidki vipuskalisya misioneri kotri navernuli do Hristovoyi viri bagato narodiv vid Irlandiyi do Efiopiyi Tut vin stav hristiyanskim apologetom prijnyav duhovnij san i napisav bagato robit zokrema znachnu chastinu Z odnogo boku vin polemizuvav z uchennyam gnostikiv z inshogo z timi hristiyanami yaki z velikoyu pidozroyu sprijmali intelektualizovane hristiyanstvo zbagachene ponyattyami yazichnickoyi filosofiyi 202 roku Imperator Septimij Sever pochav goninnya na hristiyan Ogoloshuvalne uchilishe zakrili a Kliment buv zmushenij zalishiti Aleksandriyu de jogo misce nezabarom posiv molodij Origen Vin distavsya Palestini de znajshov zahist i zastupnictvo u svogo uchnya Tam vin i pomer Zavdyaki blizkosti do Origena Kliment ne buv kanonizovanij u pravoslavnij tradiciyi katolicka zh cerkva vshanovuvala jogo yak svyatogo 1586 roku VchennyaOpera omnia 1715 Kliment obgruntovuvav neobhidnist filosofiyi dlya cerkvi Vin pisav sho sam Bog daruvav ellinam filosofiyu yak instrument bogopiznannya Dlya elliniv filosofiya bula alternativoyu Mojseyevogo zakonu i prorochogo nathnennya starodavnih yudeyiv Proroctva ta filosofstvuvannya nerivnoznachni hocha vzayemno dopovnyuyut odin odnogo voni gotuyut dushu do istini do piznannya Logosu Inshimi slovami filosofiya neobhidna yak intelektualnij zahist bozhestvennogo odkrovennya Kliment rishuche rozkritikuvav poglyadi tih hto vvazhav nibi filosofiya ce puste mirske mudruvannya vid yakoyi lishe yeresi ta sum yattya v dushah Ellini bez bud yakogo Odkrovennya usvidomili buttya yedinogo Boga Pershoprichinu j Mezhu Vsesvitu adzhe Bog ce yedine dzherelo znannya Kliment pershim chitko sharakterizuvav problemu spivvidnoshennya mizh viroyu ta rozumom yak shlyah podolannya antichnogo skepticizmu Vira ce bezposerednye sprijnyattya znannya Ce te chim mi sprijmayemo peredumovi silogizmu odnak ce ne lishe samoochevidnist abo intuyiciya Vira ce akt viboru akt konstruyuvannya vlasnoyi ustanovki svidomosti za yaku lyudina nese vidpovidalnist Za dopomogoyu viri lyudina zdatna modelyuvati majbutnyu situaciyu sho daye zmogu ubezpechitisya vid bagatoh nepriyemnostej Intensifikaciya viri daye nadiyu zavdyaki yakij Kliment dovodiv perevagu religijnogo zhittya Yazichniki viryat u bagatoh bogiv yaki perebuvayut mizh soboyu v stani permanentnogo konfliktu Usim bogam ne dogodish tomu v yazichnika zarodzhuyutsya fobiyi Vin ne znaye zvidki jomu zagrozhuye nebezpeka Zhittya ateyistiv takozh spovnene nepriyemnostej oskilki voni ne chekayut shedrot vid Gospoda Tilki religijna lyudina rozumiye sho za zovnishnim haosom yavish stoyit transcendentna osobistist yaka podaruvala nam buttya sho zhittya na zemli ce lishe prigotuvannya do zhittya vichnogo sho sens zhittya v potojbichnomu isnuvanni yake ye mezheyu blazhenstva Mayuchi taku ustanovku mozhna legko podolati vsi viprobuvannya potojbichnogo zhittya Uslid za Filonom Aleksandrijskim Kliment viznachiv Boga vid suprotivnogo tobto za dopomogoyu zaperechen Meta viryanina polyagaye v piznanni Boga v Gnosis tobto znanni mistichnomu j duhovnomu Vin protistavlyaye ce najvishe rozuminnya Boga tomu znannyu moralno yuridichnomu nasliduvannyu bukvi Bibliyi yakim zadovolnyayetsya bilsha chastina hristiyan Kliment uviv do bogoslov ya ponyattya gradu nebesnogo i gradu zemnogo yaki zgodom rozvinuv blazhennij Avgustin Podilyav dumku Avgustina i shodo pripustimosti povstannya proti nespravedlivogo j bezbozhnogo uryadu yakim bulo napriklad povstannya yudeyiv proti faraona Kliment ne podilyav panivnogo sered rannih hristiyan poglyadu pro grihovnist materialnogo bagatstva zamozhnosti Na jogo dumku zamozhnist sama po sobi niyak ne vplivaye na spasinnya dushi adzhe materialnim majnom mozhna rozporyaditisya i garno i pogano Pisannya vimagaye vid nas ne vidmovi vid vlasnosti ale vidmovi vid nadmirnoyi prihilnosti do vlasnosti Kliment Aleksandrijskij zasudzhuvav religijne poganske mistectvo za te sho vono zaohochuvalo lyudej poklonyatisya tvorinnyu zamist Tvorcya Kliment vistupaye za rivnist statej na tij pidstavi sho poryatunok poshiryuyetsya na vsih lyudej v rivnij miri Nezvichno te sho vin pripuskav sho Hristos ne ye ni zhinkoyu ni cholovikom i sho Bog Otec maye yak zhinochij tak i cholovichij aspekti yevharistiya opisuyetsya yak moloko z grudej Otcya Kliment pidtrimuye zhinok yaki grayut aktivnu rol v kerivnictvi cerkvoyu i navodit spisok zhinok yakih vin vvazhav nathnennicyami sered yakih ye yak biblijni osobistosti tak i personazhi greckoyi literaturi Bulo vislovleno pripushennya sho progresivni poglyadi Klimenta na gender vikladeni v pedagog zaznali vplivu gnosticizmu odnak piznishe v svoyij roboti vin vistupaye proti gnostikiv stverdzhuyuchi sho dlya poryatunku potribna vira a ne ezoterichne znannya dr grec gnῶsis Zgidno Klimentu same cherez viru v Hrista lyudina prosvichuyetsya i prihodit do piznannya Boga Kliment zasudzhuye kosmetiku na tij pidstavi sho potribno pragnuti prikrasiti dushu a ne tilo Kliment takozh vvazhaye sho farbuvannya cholovichogo volossya i cholovicha depilyaciya zhinkopodibni Vin radit retelno vibirati sobi kompaniyu shob ne buti zipsovanim amoralnimi lyudmi i stverdzhuyuchi sho materialne bagatstvo ne ye grihom same po sobi pri comu vchit sho volodinnyam yim zanadto chasto vidvolikaye lyudinu vid nabagato bilsh vazhlivogo duhovnogo bagatstva yake znahoditsya u Hristi Pro cerkovnu muziku Do nepriborkanosti zarahovuyu ya i sluhannya gri na flejti yake dovodit do povnogo sp yaninnya Hto zlovzhivaye groyu na sopilkah na strunnih instrumentah hto bere uchast u horovodah tancyah toj skoro dijde i do velikih nepristojnostej i rozbeshenosti perejde do shumu na cimbalah timpaniv pochne shaleniti na instrumentah mrijlivogo kultu Tomu damo dudki pastuham flejti lyudyam zabobonnim voni pospishayut na bogosluzhinnya idolske bazhayemo mi cilkovitogo vignannya cih instrumentiv z nashih tverezih gromadskih benketiv voni pristojni radshe dlya hudobi nizh dlya lyudej nehaj koristuyutsya nimi durni Chuv ya sho mislivci groyu na dudkah zacharovuyut oleniv i zamanyuyut yih u teneta vislyukam koli yih privodyat do kobilic tezh pidigrayut na flejti shlyubnih pisen muzikanti z yiyi motiviv sklali navit osoblivu p yesu Zvuki hromatichni j zhalibni motivi karijskoyi muzi nastilki zh zgubni dlya morali yak i rizni otrujni napoyi taka muzika pri svoyij rozbeshenosti ta nepodobstvi lishe rozdmuhuye shilnist do bezladnih benketiv DzherelaBraun Piter Tilo i suspilstvo Choloviki zhinki i seksualne zrechennya v rannomu hristiyanstvi Per z angl V T Timofijchuka K Megatajp 2003 520 s ISBN 5 85722 103 X PrimitkiBritanska Enciklopediya Ferguson John 1921 1989 1974 Clement of Alexandria New York Twayne Publishers ISBN 0 8057 2231 9 OCLC 704862 Ma Wonsuk Menzies Robert P Spittler Russell P 2004 The spirit and spirituality essays in honour of Russell P Spittler London T amp T Clark International ISBN 0 8264 7162 5 OCLC 55749353 Berger Teresa 2011 Gender differences and the making of liturgical history lifting a veil on liturgy s past Farnham England Ashgate ISBN 978 1 4094 2700 1 OCLC 742514242 Kliment Aleksandrijskij Pedagog 2 4 PosilannyaRosijski perekladi tvoriv 23 sichnya 2016 u Wayback Machine na sajti krotov info ros Anglijski perekladi tvoriv 28 lyutogo 2014 u Wayback Machine Britanska enciklopediya Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi