Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Афінагор грец Ἀθηναγόρας ὁ Ἀθηναῖος c 133 c 190 р Р Х християнський апологет який жив у другій половині ІІ століття про

Афінагор Афінський

Афінагор Афінський

Афінагор (грец. Ἀθηναγόρας ὁ Ἀθηναῖος; c. 133 — c. 190 р. Р. Х.) — християнський апологет, який жив у другій половині ІІ століття, про якого достеменно мало що відомо, крім того, що він був афінянином (хоча, можливо, не родом з Афін), філософом і наверненим у християнство.

Афінагор Афінський
дав.-гр. Ἀθηναγόρας ὀ Ἀθηναῖος[1]
Народився 133
Афіни, Ахая, Стародавній Рим
Помер 190
Афіни, Ахая, Стародавній Рим
Країна Стародавні Афіни
Діяльність філософ, богослов, письменник
Знання мов давньогрецька[2]
Конфесія християнство
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Афінагор.

У Православній Церкві свято Афінагора відзначається 24 липня.

Історія

У своїх творах він називає себе «Афінагор, афінянин, філософ і християнин». Є деякі свідчення того, що до свого навернення він був платоністом, але це не є певним. Навернений у християнство, Афінагор вирушив до Олександрії і викладав у тому місці, що стане її знаменитою християнською академією.

Твір і твори

Хоча його творчість видається добре відомою та впливовою, згадки про нього іншими ранньохристиянськими апологетами, зокрема у великих працях Євсевія, дивним чином відсутні. Можливо, його трактати, що поширювалися анонімно, деякий час вважалися роботою іншого апологета, або могли бути інші обставини, які зараз втрачені. У ранньохристиянській літературі про нього є лише дві згадки: кілька акредитованих цитат з його Апології у фрагменті Методія Олімпійського (помер 312 р.) і деякі невірогідні біографічні подробиці у фрагментах християнської історії Філіпа Сідського (бл. 425). Філіп Сідський стверджує, що Афінагор очолював Олександрійську богословську школу (що, ймовірно, є невірним і суперечить Євсевію), і зазначає, що Афінагор навернувся до християнства після того, як спочатку ознайомився із Святим Письмом, намагаючись його спростувати.

За ритмом речень і розташуванням матеріалу можна припустити, що автор відвідував школу риторики. Доробок апологета свідчить про ерудицію та культуру, силу філософа й ритора, глибоку оцінку інтелектуального характеру свого віку, такт і делікатність у спілкуванні з могутніми противниками його релігії. Таким чином, деякі пізніші дослідники вважають, що його твори мали значніший вплив на цільову аудиторію, ніж відоміші тепер праці його більш полемічних і релігійно обґрунтованих сучасників. 

Із його творів збереглося лише кілька: Посольство (πρεσβεία) для християн (частіше називається латинською під назвою Legatio Pro Christianis або просто Legatio і часто згадується як Апологія), і трактат під назвою Про воскресіння мертвих (абоПро воскресіння тіла).

Legatio Pro Christianis

Посольство для християн, дата якого фіксується внутрішніми свідченнями наприкінці 176 або 177 року, було ретельно написаним закликом про справедливість до християн, зробленим філософом, з філософських міркувань, до імператорів Марка Аврелія та його сина Коммода, яким він лестить як завойовникам, «але передусім філософам».

«Апологія» — це рання спроба використати платонівські ідеї для інтерпретації християнської віри для грецької та римської культур. Спочатку він скаржиться на нелогічну і несправедливу дискримінацію християн і наклепи, яких вони зазнають, а потім зустрічається з обвинуваченням в атеїзмі (головна скарга, спрямована на християн того часу, полягала в тому, що, не вірячи в римських богів, вони показували себе бути атеїстами). Цей перший сильно аргументований аргумент про єдність Бога в християнській літературі доповнюється вмілим викладом Трійці.

Припускаючи оборону, він виправдовує утримання християн від поклоніння національним божествам, стверджуючи, що це абсурдно і непристойно, довго цитуючи язичницьких поетів і філософів на підтримку свого твердження. Нарешті, він відповідає на звинувачення в аморальності, відкриваючи християнський ідеал чистоти навіть у думках і непорушну святість подружніх уз. Спростовуючи звинувачення в канібалізмі, Афінагор стверджує, що християни ненавидять будь-яку жорстокість і вбивства, відмовляючись брати участь у змаганнях гладіаторів і диких звірів і вважаючи, що жінки, які вживають наркотики, щоб зробити аборт, вчиняють вбивство, за яке їм доведеться дати звіт перед Богом.

Про Воскресіння мертвих

Трактат Про воскресіння мертвих, перший повний виклад доктрини в християнській літературі, був написаний пізніше, ніж Апологія, до якої його можна вважати додатком. Письменник на захист доктрини висуває найкраще, що могла дати сучасна філософія. Зустрічаючи звичайні для його часу заперечення, він прагне довести можливість воскресіння з огляду на силу Творця або на природу наших тіл. Використання таких повноважень не є ані негідним Бога, ані несправедливим щодо інших створінь. Він стверджує, що природа і мета людини вимагають увічнення життя тіла і душі. Хоча він чітко вчить про безсмертя душі та тіла воскресіння, він стверджує, що душа несвідома між смертю і воскресінням: «[Т]і, хто помер, і ті, хто спить, підлягають подібним станам, що стосується принаймні нерухомість і відсутність будь-якого сенсу сьогодення чи минулого, а точніше самого існування та власного життя».

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Record #121621834 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Britannica, The Editors of Encyclopaedia. «Athenagoras». Encyclopedia Britannica
  4. Peterson, John Bertram. «Athenagoras.» The Catholic Encyclopedia Vol. 2. New York: Robert Appleton Company, 1907. 22 September 2021image Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
  5. «Introductory Note to the Writings of Athenagoras», Roberts-Donaldson translation, Kirby, Peter. «Athenagoras of Athens.» Early Christian Writings. 2018.
  6. «Saint Athenagoras of Athens», OCA
  7. [1], «Ante-Nicene Fathers, Vol. II — Writings of Athenagoras — A Plea For the Christians — Chapter XXXV — The Christians Condemn and Detest all Cruelty», Retrieved 2012 -11-06
  8. Athenagoras, On the Resurrection. Chap. xvi., retrieved 7 July 2018

Посилання

  • J. Tixeront (1920). Section II: The Apologists of the Second Century — IV: Athenagoras. A Handbook of Patrology. St. Louis: B. Herder Book Co.
  • Runia, David (1993). Philo in Early Christian Literature. Fortress Press. Esp. pp. 105–109.
  • Rankin, David (2009). Athenagoras: Philosopher and Theologian. Ashgate.

Посилання

  • Апологетика Афінагора, Василія, Климента

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Afinagor grec Ἀ8hnagoras ὁ Ἀ8hnaῖos c 133 c 190 r R H hristiyanskij apologet yakij zhiv u drugij polovini II stolittya pro yakogo dostemenno malo sho vidomo krim togo sho vin buv afinyaninom hocha mozhlivo ne rodom z Afin filosofom i navernenim u hristiyanstvo Afinagor Afinskijdav gr Ἀ8hnagoras ὀ Ἀ8hnaῖos 1 Narodivsya 133 Afini Ahaya Starodavnij RimPomer 190 Afini Ahaya Starodavnij RimKrayina Starodavni AfiniDiyalnist filosof bogoslov pismennikZnannya mov davnogrecka 2 Konfesiya hristiyanstvo Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Afinagor U Pravoslavnij Cerkvi svyato Afinagora vidznachayetsya 24 lipnya IstoriyaU svoyih tvorah vin nazivaye sebe Afinagor afinyanin filosof i hristiyanin Ye deyaki svidchennya togo sho do svogo navernennya vin buv platonistom ale ce ne ye pevnim Navernenij u hristiyanstvo Afinagor virushiv do Oleksandriyi i vikladav u tomu misci sho stane yiyi znamenitoyu hristiyanskoyu akademiyeyu Tvir i tvoriHocha jogo tvorchist vidayetsya dobre vidomoyu ta vplivovoyu zgadki pro nogo inshimi rannohristiyanskimi apologetami zokrema u velikih pracyah Yevseviya divnim chinom vidsutni Mozhlivo jogo traktati sho poshiryuvalisya anonimno deyakij chas vvazhalisya robotoyu inshogo apologeta abo mogli buti inshi obstavini yaki zaraz vtracheni U rannohristiyanskij literaturi pro nogo ye lishe dvi zgadki kilka akreditovanih citat z jogo Apologiyi u fragmenti Metodiya Olimpijskogo pomer 312 r i deyaki nevirogidni biografichni podrobici u fragmentah hristiyanskoyi istoriyi Filipa Sidskogo bl 425 Filip Sidskij stverdzhuye sho Afinagor ocholyuvav Oleksandrijsku bogoslovsku shkolu sho jmovirno ye nevirnim i superechit Yevseviyu i zaznachaye sho Afinagor navernuvsya do hristiyanstva pislya togo yak spochatku oznajomivsya iz Svyatim Pismom namagayuchis jogo sprostuvati Za ritmom rechen i roztashuvannyam materialu mozhna pripustiti sho avtor vidviduvav shkolu ritoriki Dorobok apologeta svidchit pro erudiciyu ta kulturu silu filosofa j ritora gliboku ocinku intelektualnogo harakteru svogo viku takt i delikatnist u spilkuvanni z mogutnimi protivnikami jogo religiyi Takim chinom deyaki piznishi doslidniki vvazhayut sho jogo tvori mali znachnishij vpliv na cilovu auditoriyu nizh vidomishi teper praci jogo bilsh polemichnih i religijno obgruntovanih suchasnikiv Iz jogo tvoriv zbereglosya lishe kilka Posolstvo presbeia dlya hristiyan chastishe nazivayetsya latinskoyu pid nazvoyu Legatio Pro Christianis abo prosto Legatio i chasto zgaduyetsya yak Apologiya i traktat pid nazvoyu Pro voskresinnya mertvih aboPro voskresinnya tila Legatio Pro Christianis Posolstvo dlya hristiyan data yakogo fiksuyetsya vnutrishnimi svidchennyami naprikinci 176 abo 177 roku bulo retelno napisanim zaklikom pro spravedlivist do hristiyan zroblenim filosofom z filosofskih mirkuvan do imperatoriv Marka Avreliya ta jogo sina Kommoda yakim vin lestit yak zavojovnikam ale peredusim filosofam Apologiya ce rannya sproba vikoristati platonivski ideyi dlya interpretaciyi hristiyanskoyi viri dlya greckoyi ta rimskoyi kultur Spochatku vin skarzhitsya na nelogichnu i nespravedlivu diskriminaciyu hristiyan i naklepi yakih voni zaznayut a potim zustrichayetsya z obvinuvachennyam v ateyizmi golovna skarga spryamovana na hristiyan togo chasu polyagala v tomu sho ne viryachi v rimskih bogiv voni pokazuvali sebe buti ateyistami Cej pershij silno argumentovanij argument pro yednist Boga v hristiyanskij literaturi dopovnyuyetsya vmilim vikladom Trijci Pripuskayuchi oboronu vin vipravdovuye utrimannya hristiyan vid pokloninnya nacionalnim bozhestvam stverdzhuyuchi sho ce absurdno i nepristojno dovgo cituyuchi yazichnickih poetiv i filosofiv na pidtrimku svogo tverdzhennya Nareshti vin vidpovidaye na zvinuvachennya v amoralnosti vidkrivayuchi hristiyanskij ideal chistoti navit u dumkah i neporushnu svyatist podruzhnih uz Sprostovuyuchi zvinuvachennya v kanibalizmi Afinagor stverdzhuye sho hristiyani nenavidyat bud yaku zhorstokist i vbivstva vidmovlyayuchis brati uchast u zmagannyah gladiatoriv i dikih zviriv i vvazhayuchi sho zhinki yaki vzhivayut narkotiki shob zrobiti abort vchinyayut vbivstvo za yake yim dovedetsya dati zvit pered Bogom Pro Voskresinnya mertvih Traktat Pro voskresinnya mertvih pershij povnij viklad doktrini v hristiyanskij literaturi buv napisanij piznishe nizh Apologiya do yakoyi jogo mozhna vvazhati dodatkom Pismennik na zahist doktrini visuvaye najkrashe sho mogla dati suchasna filosofiya Zustrichayuchi zvichajni dlya jogo chasu zaperechennya vin pragne dovesti mozhlivist voskresinnya z oglyadu na silu Tvorcya abo na prirodu nashih til Vikoristannya takih povnovazhen ne ye ani negidnim Boga ani nespravedlivim shodo inshih stvorin Vin stverdzhuye sho priroda i meta lyudini vimagayut uvichnennya zhittya tila i dushi Hocha vin chitko vchit pro bezsmertya dushi ta tila voskresinnya vin stverdzhuye sho dusha nesvidoma mizh smertyu i voskresinnyam T i hto pomer i ti hto spit pidlyagayut podibnim stanam sho stosuyetsya prinajmni neruhomist i vidsutnist bud yakogo sensu sogodennya chi minulogo a tochnishe samogo isnuvannya ta vlasnogo zhittya PrimitkiBibliotheque nationale de France Record 121621834 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 CONOR Sl d Track Q16744133 Britannica The Editors of Encyclopaedia Athenagoras Encyclopedia Britannica Peterson John Bertram Athenagoras The Catholic Encyclopedia Vol 2 New York Robert Appleton Company 1907 22 September 2021 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Introductory Note to the Writings of Athenagoras Roberts Donaldson translation Kirby Peter Athenagoras of Athens Early Christian Writings 2018 Saint Athenagoras of Athens OCA 1 Ante Nicene Fathers Vol II Writings of Athenagoras A Plea For the Christians Chapter XXXV The Christians Condemn and Detest all Cruelty Retrieved 2012 11 06 Athenagoras On the Resurrection Chap xvi retrieved 7 July 2018PosilannyaJ Tixeront 1920 Section II The Apologists of the Second Century IV Athenagoras A Handbook of Patrology St Louis B Herder Book Co Runia David 1993 Philo in Early Christian Literature Fortress Press Esp pp 105 109 Rankin David 2009 Athenagoras Philosopher and Theologian Ashgate PosilannyaApologetika Afinagora Vasiliya Klimenta

Дата публікації:
Топ