Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семе́н Климо́вський — український філософ, поет, козак Харківського полку. Автор пісні «Їхав козак за Дунай». Народився на рубежі XVII та XVIII століть. Помер у селі Припутні Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (неподалік сучасного села Мошорине, що на Кіровоградщині, село Припутні зникло через Голодомор) на рубежі XVIII та XIX століття. Точні дата народження та смерті невідома.
| Семен Климовський | ||||
|---|---|---|---|---|
 Портрет Семена Климовського. Автор невідомий | ||||
| Народився | 1705 або невідомо[1] Лівобережна Гетьманщина або  Військо Запорозьке Низове | |||
| Помер | 1785 або невідомо[1] Припутні (сьогодні частина села Мошорине) | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Національність | русин (самоназва українців до 19 століття) | |||
| Діяльність | поет філософ | |||
| Мова творів | руська (не плутати з російською) | |||
| | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | «Schöne Minka, ich muß scheiden» Бетховена в аранжуванні Райнера Клааса. |
Авторство пісні
Автор знаменитої пісні «Їхав козак за Дунай» довгий час вважався легендарною постаттю. Авторство цієї пісні першим підтвердив російський історик Микола Карамзін. Він був також ознайомлений з іншими творами Семена Климовського «Про правду і великодушність благодійників» та «Про правосуддя начальників».
Карамзін писав про нього:
В императорской библиотеке хранится его рукописное сочинение «О великодушии и правде», в котором много хороших чувств и даже хороших стихов… Сказывают, что Климовский не менее семи греческих мудрецов был славен и почтен между его собратьями казаками; что он, как вдохновенная пифия, говаривал в беседах высокопарными стихами, давал приятелям благоразумные советы, твердил часто пословицу: «Нам добро и никому зло, то законное житье»; и любопытные приходили издалека слушать его.
Популярність поета зросла після того, як він став героєм опери-водевіля російського письменника Олександра Шаховського «Козак-стихотворец» (1812).
В 1905 році історику Всеволоду Срезневському пощастило відшукати в особистій бібліотеці Петра I та опублікувати два рукописні твори, які підписав «негоднейший раб харьковский козак Семен Климов», зробивши їх надбанням усіх цікавих. Мова творів Семена Климовського близька до мови творів Сковороди — російська з численними церковнослов'янізмами та українізмами. Деякі твори написані повністю українською розмовною мовою. А вже в наш час дослідник літературної давнини Валерій Шевчук переклав писання поета XVIII ст. сучасною українською мовою і помістив в одному з томів «Антології української поезії».
Поетичні трактати
Твори «Про правду і великодушність благодійників» та «Про правосуддя начальників» надзвичайно цікаві з багатьох поглядів. «Цар без правди мертвий», — писав С. Климовський. І далі малював картину того морального занепаду, на який прирікає суспільство правитель, який «пада… у прірви погані». Темнота, брехня, лють, «моральні хвороби» — ось плата за зневажання правди. «Правди нелюбитель» не гідний бути царем, твердить Климовський, адже він за життя стає «мертворуким»… Автор моралізує, обіцяючи, що благодать проллється з небес тільки тому, хто «діло при правді виконать візьметься». І це не холодне вчене моралізування, а пристрасне заклинання, розрахована на «педагогічний» ефект демонстрація моральної дилеми: «Лучше в нищих глад с правдою и хлад терпъти, нежели, царем быв, правди не имъти»
Був серпень 1724-го — саме таку дату виведено в кінці рукопису. Дослідники творчості С. Климовського Григорій Нудьга та Валерій Шевчук звернули увагу на політичний контекст, у якому з'явилися адресовані Петрові I трактати «харківського козака». Політика помсти Україні «за Мазепу» дала страшні наслідки. Пограбовано економіку, винищено чимало люду, введено обмеження на українське книгодрукування. 1722 року скасовано гетьманщину. Правити Україною відтепер повинна була «Малоросійська колегія» на чолі з бригадиром Вельяміновим. Павло Полуботок, який подався до Петербурга «виговорювати» для українців бодай куці права, додому не повернувся — помер у Петропавловській фортеці.
Рукопис (рукописну книжку, в яку С. Климовський власно ручно переписав свої твори) знайшов В. Срезневський, який опублікував її 1905 р. у Харкові. Рукопис зберігається в Петербурзі у Бібліотеці Російської Академії наук.
Історія життя
Життя С. Климовського, як правило, пов'язують з Києво-Могилянською академією, в якій він начебто навчався (хоча в енциклопедії «Києво-Могилянська академія в іменах» згадок про Климовського немає). М. Карамзін вважав його самородком, «учнем природи», якого, на жаль, «не довчило мистецтво». Навряд чи такий погляд має підстави, оскільки твори поета, які дійшли до нас, свідчать про добре знання ним мов, літератури й філософії. Серед тих, хто був Климовському духовно найближчим, першим слід назвати Горація.
Загадкою залишається питання про те, в яких роках жив поет. Ясно тільки, що життя його було дуже довгим, може навіть понад столітнім. У 1724 р. він, судячи з усього, був зовсім молодою людиною. Закінчував своє життя Климовський наприкінці XVIII ст. у степах колишнього Дикого Поля, де він разом із приятелем заснував хутір Припутні. Саме тут старого поета застав якийсь Микола Левицький, який у 1818 р. надрукував на сторінках харківського журналу «Украинский вестник» свій нарис-спогад «Деревня Припутни (Херсонской губ., Елисаветгр. уезда)». Нарис цей віднайшов Григорій Нудьга і вмістив його в своїй книжці «Козак. Філософ. Поет». Однак, його знахідки були б неповними, якби не Федір Плотнір, який знайшов в архівах місце зниклого нині хутора Припутні — поруч з Новою Прагою (Олександрійський район Кіровоградської області). На свято Покрови 14 жовтня 2003 року на місці хутора Припутні встановлено пам'ятний знак.
Села давно немає: останні мешканці вибралися звідси під час голодомору 1932—1933 рр. Якщо їхати з обласного центру в напрямку Олександрії, то повернути слід біля села Васине, потім кілька кілометрів степової дороги — і ось вона глибока балка, де колись уперше з'явився зі своїм приятелем Семен Климовський. На дні балки блищить великий став, навпроти якого, на пагорбі біля Хомчиного гаю, в оточенні високих тополь стояв будиночок Климовського, в якому й гостював Микола Левицький. Старого козака він застав з Горацієм і Вергілієм у руках. Селяни в солом'яних брилях якраз поверталися з поля. Заходило сонце. Господар повів гостя на гору — щовечора він так проводжав небесне світило. Левицькому запам'яталися слова про те, що сенс має тільки те життя, про яке можна сказати, що воно — добродійне: добродійністю пройняті були і взаємини Климовського та селян: картинка, яку малює М.Левицький, майже ідилічна. Частина цієї ідилії — житейські поради мудрого «пана» Климовського, а також пісні, якими він обдаровує сільську молодь. Згадується в нарисі й пісня «Їхав козак за Дунай» .
Твори
- «Про правду і великодушність благодійників»
- «Про правосуддя начальствующих»
- «О дивных императора всероссийского (Петра I) делах»
- «Про смиренність височайших»
- «О пришествии короля шведского Карла XII внутрь и об измене Мазепы»
- Пісня «Їхав козак за Дунай»
Джерела
- Словарь русских писателей XVIII века. Выпуск 2: К—П / под ред. А. М. Панченко — СПб: Наука, 1999. — С. 62. —
- В. А. Чабаненко. Климовський (Климів) Семен // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 350. — .
- Срезневский В. И. Климовский-Климов — казак-стихотворец и два его сочинения Харьков, 1905
- Володимир Панченко. Горацій із Припутнів. // «День», № 13, 24.01.2003.
- . Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського. Щира подяка славному землякові!. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 4 вересня 2020.
- Вільнодумець. Семен Климовський, поет і філософ XVIII століття
Література
| У Вікіджерелах є твори С. Климовського |
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Семен Климовський |
- Григорій Нудьга. Козак, філософ, поет. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2002. — 112 с.
- Семен Климовський. «Їхав козак за Дунай»
- Дон Кіхот українського Дикого поля
- Н. М. Карамзин. Избранные сочинения в 2 томах.
- «Єлисавет» (історико-краєзнавчий додаток до газети Кіровоградської обласної Ради народних депутатів «Народне слово»). Випуск № 8 — 19 серпня 1992 р.
- П. Л. Гомон. Руская муза Слобожанщины — Харьков, 2006
- Вадим Скуратовский. Об одной забытой войне. // Столичные новости, № 46, 2001
- Станіслав Цалик. Як Бетховен за Дунай їздив
- Семен Климовський в бібліотеці «Українського Центру»
- Вячеслав Хаврусь Літописець українського Дикого Поля // «День», № 103, 10.06.2005
Посилання
- Климовський (Климів, Климов) Семен // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 430-431.
- Климовський (Климів) Семен // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 653. — 1000 екз.
- Beethoven Variations on a Ukrainian Theme, op. 107 no. 7
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seme n Klimo vskij ukrayinskij filosof poet kozak Harkivskogo polku Avtor pisni Yihav kozak za Dunaj Narodivsya na rubezhi XVII ta XVIII stolit Pomer u seli Priputni Yelisavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi nepodalik suchasnogo sela Moshorine sho na Kirovogradshini selo Priputni zniklo cherez Golodomor na rubezhi XVIII ta XIX stolittya Tochni data narodzhennya ta smerti nevidoma Semen KlimovskijPortret Semena Klimovskogo Avtor nevidomijNarodivsya1705 abo nevidomo 1 Livoberezhna Getmanshina abo Vijsko Zaporozke NizovePomer1785 abo nevidomo 1 Priputni sogodni chastina sela Moshorine Krayina Rosijska imperiyaNacionalnistrusin samonazva ukrayinciv do 19 stolittya Diyalnistpoet filosofMova tvorivruska ne plutati z rosijskoyu Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zovnishni videofajli Schone Minka ich muss scheiden Bethovena v aranzhuvanni Rajnera Klaasa Avtorstvo pisniAvtor znamenitoyi pisni Yihav kozak za Dunaj dovgij chas vvazhavsya legendarnoyu postattyu Avtorstvo ciyeyi pisni pershim pidtverdiv rosijskij istorik Mikola Karamzin Vin buv takozh oznajomlenij z inshimi tvorami Semena Klimovskogo Pro pravdu i velikodushnist blagodijnikiv ta Pro pravosuddya nachalnikiv Karamzin pisav pro nogo V imperatorskoj biblioteke hranitsya ego rukopisnoe sochinenie O velikodushii i pravde v kotorom mnogo horoshih chuvstv i dazhe horoshih stihov Skazyvayut chto Klimovskij ne menee semi grecheskih mudrecov byl slaven i pochten mezhdu ego sobratyami kazakami chto on kak vdohnovennaya pifiya govarival v besedah vysokoparnymi stihami daval priyatelyam blagorazumnye sovety tverdil chasto poslovicu Nam dobro i nikomu zlo to zakonnoe zhite i lyubopytnye prihodili izdaleka slushat ego Populyarnist poeta zrosla pislya togo yak vin stav geroyem operi vodevilya rosijskogo pismennika Oleksandra Shahovskogo Kozak stihotvorec 1812 V 1905 roci istoriku Vsevolodu Sreznevskomu poshastilo vidshukati v osobistij biblioteci Petra I ta opublikuvati dva rukopisni tvori yaki pidpisav negodnejshij rab harkovskij kozak Semen Klimov zrobivshi yih nadbannyam usih cikavih Mova tvoriv Semena Klimovskogo blizka do movi tvoriv Skovorodi rosijska z chislennimi cerkovnoslov yanizmami ta ukrayinizmami Deyaki tvori napisani povnistyu ukrayinskoyu rozmovnoyu movoyu A vzhe v nash chas doslidnik literaturnoyi davnini Valerij Shevchuk pereklav pisannya poeta XVIII st suchasnoyu ukrayinskoyu movoyu i pomistiv v odnomu z tomiv Antologiyi ukrayinskoyi poeziyi Poetichni traktatiTvori Pro pravdu i velikodushnist blagodijnikiv ta Pro pravosuddya nachalnikiv nadzvichajno cikavi z bagatoh poglyadiv Car bez pravdi mertvij pisav S Klimovskij I dali malyuvav kartinu togo moralnogo zanepadu na yakij pririkaye suspilstvo pravitel yakij pada u prirvi pogani Temnota brehnya lyut moralni hvorobi os plata za znevazhannya pravdi Pravdi nelyubitel ne gidnij buti carem tverdit Klimovskij adzhe vin za zhittya staye mertvorukim Avtor moralizuye obicyayuchi sho blagodat prollyetsya z nebes tilki tomu hto dilo pri pravdi vikonat vizmetsya I ce ne holodne vchene moralizuvannya a pristrasne zaklinannya rozrahovana na pedagogichnij efekt demonstraciya moralnoyi dilemi Luchshe v nishih glad s pravdoyu i hlad terpti nezheli carem byv pravdi ne imti Buv serpen 1724 go same taku datu vivedeno v kinci rukopisu Doslidniki tvorchosti S Klimovskogo Grigorij Nudga ta Valerij Shevchuk zvernuli uvagu na politichnij kontekst u yakomu z yavilisya adresovani Petrovi I traktati harkivskogo kozaka Politika pomsti Ukrayini za Mazepu dala strashni naslidki Pograbovano ekonomiku vinisheno chimalo lyudu vvedeno obmezhennya na ukrayinske knigodrukuvannya 1722 roku skasovano getmanshinu Praviti Ukrayinoyu vidteper povinna bula Malorosijska kolegiya na choli z brigadirom Velyaminovim Pavlo Polubotok yakij podavsya do Peterburga vigovoryuvati dlya ukrayinciv bodaj kuci prava dodomu ne povernuvsya pomer u Petropavlovskij forteci Rukopis rukopisnu knizhku v yaku S Klimovskij vlasno ruchno perepisav svoyi tvori znajshov V Sreznevskij yakij opublikuvav yiyi 1905 r u Harkovi Rukopis zberigayetsya v Peterburzi u Biblioteci Rosijskoyi Akademiyi nauk Istoriya zhittyapam yatnik Semenu Klimovskomu u seli Moshorine selo Priputni zniklo cherez Golodomor i jogo teritoriya bula priyednana do sela Moshorine Zhittya S Klimovskogo yak pravilo pov yazuyut z Kiyevo Mogilyanskoyu akademiyeyu v yakij vin nachebto navchavsya hocha v enciklopediyi Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah zgadok pro Klimovskogo nemaye M Karamzin vvazhav jogo samorodkom uchnem prirodi yakogo na zhal ne dovchilo mistectvo Navryad chi takij poglyad maye pidstavi oskilki tvori poeta yaki dijshli do nas svidchat pro dobre znannya nim mov literaturi j filosofiyi Sered tih hto buv Klimovskomu duhovno najblizhchim pershim slid nazvati Goraciya Zagadkoyu zalishayetsya pitannya pro te v yakih rokah zhiv poet Yasno tilki sho zhittya jogo bulo duzhe dovgim mozhe navit ponad stolitnim U 1724 r vin sudyachi z usogo buv zovsim molodoyu lyudinoyu Zakinchuvav svoye zhittya Klimovskij naprikinci XVIII st u stepah kolishnogo Dikogo Polya de vin razom iz priyatelem zasnuvav hutir Priputni Same tut starogo poeta zastav yakijs Mikola Levickij yakij u 1818 r nadrukuvav na storinkah harkivskogo zhurnalu Ukrainskij vestnik svij naris spogad Derevnya Priputni Hersonskoj gub Elisavetgr uezda Naris cej vidnajshov Grigorij Nudga i vmistiv jogo v svoyij knizhci Kozak Filosof Poet Odnak jogo znahidki buli b nepovnimi yakbi ne Fedir Plotnir yakij znajshov v arhivah misce zniklogo nini hutora Priputni poruch z Novoyu Pragoyu Oleksandrijskij rajon Kirovogradskoyi oblasti Na svyato Pokrovi 14 zhovtnya 2003 roku na misci hutora Priputni vstanovleno pam yatnij znak Sela davno nemaye ostanni meshkanci vibralisya zvidsi pid chas golodomoru 1932 1933 rr Yaksho yihati z oblasnogo centru v napryamku Oleksandriyi to povernuti slid bilya sela Vasine potim kilka kilometriv stepovoyi dorogi i os vona gliboka balka de kolis upershe z yavivsya zi svoyim priyatelem Semen Klimovskij Na dni balki blishit velikij stav navproti yakogo na pagorbi bilya Homchinogo gayu v otochenni visokih topol stoyav budinochok Klimovskogo v yakomu j gostyuvav Mikola Levickij Starogo kozaka vin zastav z Goraciyem i Vergiliyem u rukah Selyani v solom yanih brilyah yakraz povertalisya z polya Zahodilo sonce Gospodar poviv gostya na goru shovechora vin tak provodzhav nebesne svitilo Levickomu zapam yatalisya slova pro te sho sens maye tilki te zhittya pro yake mozhna skazati sho vono dobrodijne dobrodijnistyu projnyati buli i vzayemini Klimovskogo ta selyan kartinka yaku malyuye M Levickij majzhe idilichna Chastina ciyeyi idiliyi zhitejski poradi mudrogo pana Klimovskogo a takozh pisni yakimi vin obdarovuye silsku molod Zgaduyetsya v narisi j pisnya Yihav kozak za Dunaj Tvori Pro pravdu i velikodushnist blagodijnikiv Pro pravosuddya nachalstvuyushih O divnyh imperatora vserossijskogo Petra I delah Pro smirennist visochajshih O prishestvii korolya shvedskogo Karla XII vnutr i ob izmene Mazepy Pisnya Yihav kozak za Dunaj DzherelaSlovar russkih pisatelej XVIII veka Vypusk 2 K P pod red A M Panchenko SPb Nauka 1999 S 62 ISBN 5 02 028095 X d Track Q110027664d Track Q656d Track Q109277660d Track Q248326d Track Q4344457 V A Chabanenko Klimovskij Klimiv Semen Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 350 ISBN 978 966 00 0692 8 Sreznevskij V I Klimovskij Klimov kazak stihotvorec i dva ego sochineniya Harkov 1905 Volodimir Panchenko Goracij iz Priputniv Den 13 24 01 2003 Kirovogradska oblasna universalna naukova biblioteka im D I Chizhevskogo Shira podyaka slavnomu zemlyakovi Arhiv originalu za 3 travnya 2017 Procitovano 4 veresnya 2020 Vilnodumec Semen Klimovskij poet i filosof XVIII stolittyaLiteraturaU Vikidzherelah ye tvori S Klimovskogo Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Semen Klimovskij Grigorij Nudga Kozak filosof poet Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2002 112 s Semen Klimovskij Yihav kozak za Dunaj Don Kihot ukrayinskogo Dikogo polya N M Karamzin Izbrannye sochineniya v 2 tomah Yelisavet istoriko krayeznavchij dodatok do gazeti Kirovogradskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ Narodne slovo Vipusk 8 19 serpnya 1992 r P L Gomon Ruskaya muza Slobozhanshiny Harkov 2006 Vadim Skuratovskij Ob odnoj zabytoj vojne Stolichnye novosti 46 2001 Stanislav Calik Yak Bethoven za Dunaj yizdiv Semen Klimovskij v biblioteci Ukrayinskogo Centru Vyacheslav Havrus Litopisec ukrayinskogo Dikogo Polya Den 103 10 06 2005PosilannyaKlimovskij Klimiv Klimov Semen Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 430 431 Klimovskij Klimiv Semen Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 653 1000 ekz Beethoven Variations on a Ukrainian Theme op 107 no 7 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela