Руська унійна церква (лат. Ecclesia Ruthena unita) — помісна католицька церква візантійського обряду (греко-католицька), утворена у 1596 році унаслідок Берестейської унії.
Руська унійна церква | ||||
---|---|---|---|---|
Засновники | Київська митрополія | |||
Дата заснування | 1596 | |||
Статус | Sui iuris | |||
У складі | Католицької церкви | |||
Перший предстоятель | Михайло Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси | |||
Останній предстоятель | Теодосій Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси | |||
Літургічна мова | Київський ізвод церковнослов'янської, руська | |||
Музична традиція | український наспів | |||
Церковний календар | юліанський |
Після поділів Речі Посполитої основна канонічна територія перейшла під владу Російської та Австрійської імперій. Указом Катерини II від 19 жовтня 1795 року були ліквідовані уніатська Київська митрополія та єпархії, окрім Полоцької. У 1808 році на території Австрійської імперії для уніатів була створена спеціальна Галицька митрополія. На території Російської імперії в цілому ліквідована у 1839 році рішенням Полоцького собору. Останні парафії у Холмській єпархії 1875 року були примусово приєднані до Православної церкви.
Наступниками Руської унійної церкви вважають себе сучасні Українська та Білоруська греко-католицькі церкви.
Предстоятелі
З укладенням Берестейської унії за Михайлом Рагозою залишився титул Митрополита Київського, Галицького та Всієї Руси, який носили київські первосвященники після відокремлення 1458 року Московської митрополії. Цей титул успадкували й наступники Михайла Рагози:
Митрополити-архиєпископи Київські, Галицькі та Всієї Руси
З укладенням Берестської унії за Михайлом Рагозою залишився титул Митрополита Київського, Галицького та Всієї Руси, який мали київські первосвященники після відокремлення 1458 року Московської митрополії. Цей титул успадкували і наступники Михайла Рогози:
- 1589 (1596)—1599 — Михайло Рогоза
- 1600—1613 — Іпатій Потій
- 1613—1637 — Йосиф Велямин Рутський
- 1637—1642 — Рафаїл Корсак
- 1642—1655 — Антін Селява
- 1655—1674 — Гавриїл Коленда
- 1674—1693 — Кипріян Жоховський
- 1694—1708 — Лев I Слюбич-Залевський
- 1708—1713 — Юрій Винницький
- 1714—1728 — Лев II Кишка
- 1729—1746 — Атанасій Шептицький
- 1748—1762 — Флоріян Гребницький
- 1762—1778 — Пилип Феліціян Володкович
- 1778—1779 — Лев III Шептицький
- 1780—1788 — Ясон Смогожевський
- 1788—1805 — Теодосій Ростоцький
Греко-католицькі митрополити в Російській імперії
1795 року наказом імператриці Катерини ІІ Теодосій Ростоцький був затриманий у Петербурзі під домашнім арештом. Його наступники також були повністю залежні від російської влади, не були визнані Папою Римським:
Церковна структура
Після Берестейської унії 1596 року унійними стали Київська, Полоцька архієпархії та Пінська, Луцька, Володимирська й Холмська єпархії. Унію не прийняли Львівська та Перемиська єпархії. Після смерті владики Кирила Терлецького в 1607 році Луцька єпархія поступово відійшла від унії, повернувшись до неї в 1702 році за єпископа Діонісія Жабокрицького. У 1691 до Унійної Київської митрополії приєдналася Перемисьська єпархія за владики Інокентія Винницького, а в 1700 році приєдналася Львівська єпархія за єпископа Йосифа Шумлянського. Після взяття в 1616 році польськими військами Смоленська король призначив у 1625 році Лева Кревзу-Жевуського архієпископом Смоленським, започаткувавши тим самим унійну Смоленську архієпархію; у 1646 році внаслідок Ужгородської унії 1646 року виникла Мукачівська греко-католицька єпархія.
Впродовж 1798–1809 років на території Нової Східної Пруссії в складі Королівства Пруссії існувала Супрасльська унійна єпархія.
- Київська архієпархія
- Полоцька архієпархія
- Смоленська архієпархія
- Пінсько-Турівська єпархія
- Луцько-Острозька єпархія
- Володимиро-Берестейська єпархія
- Холмська єпархія
- Львівська єпархія
- Перемиська єпархія
До часу поділів Речі Посполитої Руська унійна церква налічувала 9 300 парафій, 10 300 священників і 4 500 000 парафіян (тоді як все населення Республіки Обох Націй становило 12 300 000 осіб). Крім того, Унійній церкві належало 172 монастирі з 1 458 ченцями.
Див. також
Примітки
- Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej — Warszawa : Wydawnictwo DiG, 2009. — S. 211. (пол.)
- Уніяцкая царква // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн. : Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 114—116. — .
Джерела та література
- Дзюба О. М. Київська унійна митрополія [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 243. — .
- Валентина Лось. Уніатська церква на правобережній Україні наприкінці XVIII — першій половині XIX ст.:організаційна структура та культурно-релігійний аспект. — Київ, 2013. ISBN 978-966-02-6771-8 [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Е. Н. Филатова. Конфессиональная политика царского правительства в Беларуси 1772—1860. — Мінськ, «Белорусская наука», 2006. ISBN 985-08-0706-7 [ 13 липня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiyivska mitropoliya znachennya Ruska unijna cerkva lat Ecclesia Ruthena unita pomisna katolicka cerkva vizantijskogo obryadu greko katolicka utvorena u 1596 roci unaslidok Berestejskoyi uniyi Ruska unijna cerkva lat Ecclesia Ruthena unita Zasnovniki Kiyivska mitropoliyaData zasnuvannya 1596Status Sui iurisU skladi Katolickoyi cerkviPershij predstoyatel Mihajlo Mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi RusiOstannij predstoyatel Teodosij Mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi RusiLiturgichna mova Kiyivskij izvod cerkovnoslov yanskoyi ruskaMuzichna tradiciya ukrayinskij naspivCerkovnij kalendar yulianskij Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi osnovna kanonichna teritoriya perejshla pid vladu Rosijskoyi ta Avstrijskoyi imperij Ukazom Katerini II vid 19 zhovtnya 1795 roku buli likvidovani uniatska Kiyivska mitropoliya ta yeparhiyi okrim Polockoyi U 1808 roci na teritoriyi Avstrijskoyi imperiyi dlya uniativ bula stvorena specialna Galicka mitropoliya Na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi v cilomu likvidovana u 1839 roci rishennyam Polockogo soboru Ostanni parafiyi u Holmskij yeparhiyi 1875 roku buli primusovo priyednani do Pravoslavnoyi cerkvi Nastupnikami Ruskoyi unijnoyi cerkvi vvazhayut sebe suchasni Ukrayinska ta Biloruska greko katolicki cerkvi PredstoyateliDokladnishe Predstoyateli Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Z ukladennyam Berestejskoyi uniyi za Mihajlom Ragozoyu zalishivsya titul Mitropolita Kiyivskogo Galickogo ta Vsiyeyi Rusi yakij nosili kiyivski pervosvyashenniki pislya vidokremlennya 1458 roku Moskovskoyi mitropoliyi Cej titul uspadkuvali j nastupniki Mihajla Ragozi Mitropoliti arhiyepiskopi Kiyivski Galicki ta Vsiyeyi Rusi Z ukladennyam Berestskoyi uniyi za Mihajlom Ragozoyu zalishivsya titul Mitropolita Kiyivskogo Galickogo ta Vsiyeyi Rusi yakij mali kiyivski pervosvyashenniki pislya vidokremlennya 1458 roku Moskovskoyi mitropoliyi Cej titul uspadkuvali i nastupniki Mihajla Rogozi 1589 1596 1599 Mihajlo Rogoza 1600 1613 Ipatij Potij 1613 1637 Josif Velyamin Rutskij 1637 1642 Rafayil Korsak 1642 1655 Antin Selyava 1655 1674 Gavriyil Kolenda 1674 1693 Kipriyan Zhohovskij 1694 1708 Lev I Slyubich Zalevskij 1708 1713 Yurij Vinnickij 1714 1728 Lev II Kishka 1729 1746 Atanasij Sheptickij 1748 1762 Floriyan Grebnickij 1762 1778 Pilip Feliciyan Volodkovich 1778 1779 Lev III Sheptickij 1780 1788 Yason Smogozhevskij 1788 1805 Teodosij Rostockij Greko katolicki mitropoliti v Rosijskij imperiyi 1795 roku nakazom imperatrici Katerini II Teodosij Rostockij buv zatrimanij u Peterburzi pid domashnim areshtom Jogo nastupniki takozh buli povnistyu zalezhni vid rosijskoyi vladi ne buli viznani Papoyu Rimskim 1806 1809 Iraklij Lisovskij 1809 1814 Grigorij Kohanovich 1817 1838 Josafat Bulgak Cerkovna strukturaPislya Berestejskoyi uniyi 1596 roku unijnimi stali Kiyivska Polocka arhiyeparhiyi ta Pinska Lucka Volodimirska j Holmska yeparhiyi Uniyu ne prijnyali Lvivska ta Peremiska yeparhiyi Pislya smerti vladiki Kirila Terleckogo v 1607 roci Lucka yeparhiya postupovo vidijshla vid uniyi povernuvshis do neyi v 1702 roci za yepiskopa Dionisiya Zhabokrickogo U 1691 do Unijnoyi Kiyivskoyi mitropoliyi priyednalasya Peremisska yeparhiya za vladiki Inokentiya Vinnickogo a v 1700 roci priyednalasya Lvivska yeparhiya za yepiskopa Josifa Shumlyanskogo Pislya vzyattya v 1616 roci polskimi vijskami Smolenska korol priznachiv u 1625 roci Leva Krevzu Zhevuskogo arhiyepiskopom Smolenskim zapochatkuvavshi tim samim unijnu Smolensku arhiyeparhiyu u 1646 roci vnaslidok Uzhgorodskoyi uniyi 1646 roku vinikla Mukachivska greko katolicka yeparhiya Vprodovzh 1798 1809 rokiv na teritoriyi Novoyi Shidnoyi Prussiyi v skladi Korolivstva Prussiyi isnuvala Supraslska unijna yeparhiya Struktura Unijnoyi Cerkvi v Rechi Pospolitij 1772 roku Kiyivska arhiyeparhiya Polocka arhiyeparhiya Smolenska arhiyeparhiya Pinsko Turivska yeparhiya Lucko Ostrozka yeparhiya Volodimiro Berestejska yeparhiya Holmska yeparhiya Lvivska yeparhiya Peremiska yeparhiya Do chasu podiliv Rechi Pospolitoyi Ruska unijna cerkva nalichuvala 9 300 parafij 10 300 svyashennikiv i 4 500 000 parafiyan todi yak vse naselennya Respubliki Oboh Nacij stanovilo 12 300 000 osib Krim togo Unijnij cerkvi nalezhalo 172 monastiri z 1 458 chencyami Div takozhKiyivska arhiyeparhiya UGKC Galicka greko katolicka mitropoliyaPrimitkiKuklo C Demografia Rzeczypospolitej Przedrozbiorowej Warszawa Wydawnictwo DiG 2009 S 211 pol Uniyackaya carkva Vyalikae Knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Mn Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki 2005 T 1 Abalenski Kadencyya S 114 116 ISBN 985 11 0314 4 Dzherela ta literaturaDzyuba O M Kiyivska unijna mitropoliya 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 243 ISBN 978 966 00 0692 8 Valentina Los Uniatska cerkva na pravoberezhnij Ukrayini naprikinci XVIII pershij polovini XIX st organizacijna struktura ta kulturno religijnij aspekt Kiyiv 2013 ISBN 978 966 02 6771 8 2 chervnya 2021 u Wayback Machine E N Filatova Konfessionalnaya politika carskogo pravitelstva v Belarusi 1772 1860 Minsk Belorusskaya nauka 2006 ISBN 985 08 0706 7 13 lipnya 2018 u Wayback Machine