Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Китай-город (рос. Китай-город) — раніше Большой посад, а нині історичний район Москви всередині , прибудованої в 1538 році до кутових башт Московського Кремля: Беклемішевської та Арсенальної. У радянський час він був зруйнований і збереглися лише невеликі ділянки давньої стіни Китай-города.
| Китай-город | |
 | |
| Країна |  Росія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Москва |
 Китай-город у Вікісховищі | |
Координати: 55°45′20″ пн. ш. 37°37′26″ сх. д. / 55.75583333002777664° пн. ш. 37.62388889002777859° сх. д.
Історія
Великим посадом у давнину називався район Москви поза Кремлем, що примикав до нього зі сторони теперішньої Красної площі.
У 1394 році, очікуючи нашестя Тамерлана, навколо Великого посаду стали поспішно копати рів по лінії теперішнього Великого Черкасько-Володимирсько-Псковського провулків. Насипаний вал завершував частокіл. Протягом століття дерев'яно-земляні укріплення були єдиним захистом Великого посаду, у XVI ст. за Олени Глинської вирішено збудувати кам'яні укріпління. Навесні 1534 року вирили новий рів, що захищав більшу площу, а в 1535—1538 рр. — кам'яні стіни. Посад отримав тоді іншу назву — Китай-город.
Будівництвом керував італійський архітектор , який заклав чотири вежі з воротами: Стрітенські, Троїцькі, Косьмодем'янські. Мур побудували за три роки, він охопив площу в 63 гектари, протягнувшись від Беклемішевської вежі Кремля вздовж Москви-ріки до Нової площі, згинаючись ліворуч на Луб'янці і повертаючись до Кремля, примикав до Арсенальної вежі. Порівняно з кремлівськими, стіни Китай-города були нижчі, але товстіші, з майданчиками для гармат. Довжина стін становила 2567 м, ширина — 4 м, висота — понад 6 метрів.
Назва
Назва, можливо, походить від слова кита — «зв'язка тонких жердин», з яких у 1534 році було збудовано тут тимчасові укріплення.. У словнику Даля слово кита (китана, китица, кить) тлумачиться як «стебло», «трава повійної і довгостовбурової рослини», «пліть», похідне китка (кита) тлумачиться як «звитий кільцем сінний в'юк». У російських джерелах XVII ст. словом кита називають султан — в описах форми гусарів, яничарів. Відоме слово «кита» в цьому ж значенні і в українській мові початку XX століття, воно також вживалося і як синонім «китиця», з яким має спільне походження.
За іншою версією, назва пов'язана з італ. citta (повністю cittadelle — «цитадель») чи з тюркським катай («городище», «фортеця»). У Словнику Брокгауза і Єфрона «Китай-город» виводиться від «татарського» слова «Китай» («середній») і тлумачиться як «Середнє місто».
Російський письменник і журналіст Володимир Гіляровський у своїй книжці «Москва і москвичі», а з ним і ряд істориків пов'язують назву московського Китай-города з Китайгородом на Поділлі: Олена Глинська могла дати ім'я району в пам'ять про свою батьківщину. Окрім того, Китай-городом у пізніші часи називали посадську частину міста Пронська, що може бути пов'язано з перебудовою місцевої фортеці тим самим зодчим, що будував московський Китай-город — Петроком Малим.
І. К. Кондратьєв припускав і походження назви московського району від назви країни: ніби завдяки давнім московсько-китайським торговим відносинам.
В енциклопедії Кюрінца і в перекладі її на російську мову в "Экономическом магазине" в статтях про кітти описуються їх різновидності. Під цим словом розуміється певний рід рідкої і в'язкої матерії, яка з'єднує жорсткі і тверді тіла, наприклад каміння між собою, дерево — дерев'яні кітти, а також скульптурні кітти, кітти для печей, заліза і хімічної посуди, і яка, не впитуючись в саме тіло будівельних матеріалів, на поверхні їх твердне, а затвердівши — ніякими рідинами більше не розчиняється. По-суті, мова йде про клеї, замазки і гідравлічні розчини або гідравлічні добавки.
Будівлі і вулиці Китай-города
| Цей розділ потребує доповнення. |
Ворота і башти (укр.: вежі) стіни
| Цей розділ потребує доповнення. |
Знос стіни
Китайгородський мур знесли в 1934 році, залишилися тільки невеликі ділянки: на площі Революції і вздовж Китайгородського проїзду, а також фрагмент білокам'яного фундаменту Варварської вежі в підземному переході станції метро «Китай-город».
Наприкінці 1990-х років Воскресенські ворота і окремі ділянки муру в районі Театральної площі і Третьяковського проїзду були відновлені, хоча в дещо іншому вигляді, ніж були до зносу.
Часткове відтворення стіни
| Цей розділ потребує доповнення. |
Див. також
- Кийово/Кіево — озеро, розташоване на території міста Лобня Московської області Росії.
Примітки
- Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:243, 245, 251—255)
- Тихомиров М. Труды по истории Москвы. — М. : Языки славянской культуры, 2003. — 688 с. — .
- Мясников А. 100 великих достопримечательностей Москвы. — М. : Вече, 2012. — 510 с.
- Кита // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
- Кита // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Москва: Архитектурный путеводитель / И. Л. Бусева-Давыдова, , М. И. Астафьева-Длугач. — М. : Стройиздат, 1997. — С. 25. — .
- Китай-город, часть Москвы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Кондратьев И. К. Седая старина Москвы. — М, 1983.
- Воротникова И.А., Неделин В.М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри Русского государства XV-XVII веков. Крепости Центральной России. — М. : БуксМАрт, 2012. — С. 777-779. — .
- Krünitz. T.39, с.218-286 [217]; О киттах или цементах [219]
- Экономический магазин, 1788, с.33 [219]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kitaj gorod ros Kitaj gorod ranishe Bolshoj posad a nini istorichnij rajon Moskvi vseredini pribudovanoyi v 1538 roci do kutovih basht Moskovskogo Kremlya Beklemishevskoyi ta Arsenalnoyi U radyanskij chas vin buv zrujnovanij i zbereglisya lishe neveliki dilyanki davnoyi stini Kitaj goroda Kitaj gorod Krayina Rosiya Administrativna odinicyaMoskva Kitaj gorod u Vikishovishi Koordinati 55 45 20 pn sh 37 37 26 sh d 55 75583333002777664 pn sh 37 62388889002777859 sh d 55 75583333002777664 37 62388889002777859Chastina muru u u 1930 ti U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kitaj gorod IstoriyaVelikim posadom u davninu nazivavsya rajon Moskvi poza Kremlem sho primikav do nogo zi storoni teperishnoyi Krasnoyi ploshi U 1394 roci ochikuyuchi nashestya Tamerlana navkolo Velikogo posadu stali pospishno kopati riv po liniyi teperishnogo Velikogo Cherkasko Volodimirsko Pskovskogo provulkiv Nasipanij val zavershuvav chastokil Protyagom stolittya derev yano zemlyani ukriplennya buli yedinim zahistom Velikogo posadu u XVI st za Oleni Glinskoyi virisheno zbuduvati kam yani ukriplinnya Navesni 1534 roku virili novij riv sho zahishav bilshu ploshu a v 1535 1538 rr kam yani stini Posad otrimav todi inshu nazvu Kitaj gorod Budivnictvom keruvav italijskij arhitektor yakij zaklav chotiri vezhi z vorotami Stritenski Troyicki Kosmodem yanski Mur pobuduvali za tri roki vin ohopiv ploshu v 63 gektari protyagnuvshis vid Beklemishevskoyi vezhi Kremlya vzdovzh Moskvi riki do Novoyi ploshi zginayuchis livoruch na Lub yanci i povertayuchis do Kremlya primikav do Arsenalnoyi vezhi Porivnyano z kremlivskimi stini Kitaj goroda buli nizhchi ale tovstishi z majdanchikami dlya garmat Dovzhina stin stanovila 2567 m shirina 4 m visota ponad 6 metriv NazvaNazva mozhlivo pohodit vid slova kita zv yazka tonkih zherdin z yakih u 1534 roci bulo zbudovano tut timchasovi ukriplennya U slovniku Dalya slovo kita kitana kitica kit tlumachitsya yak steblo trava povijnoyi i dovgostovburovoyi roslini plit pohidne kitka kita tlumachitsya yak zvitij kilcem sinnij v yuk U rosijskih dzherelah XVII st slovom kita nazivayut sultan v opisah formi gusariv yanichariv Vidome slovo kita v comu zh znachenni i v ukrayinskij movi pochatku XX stolittya vono takozh vzhivalosya i yak sinonim kiticya z yakim maye spilne pohodzhennya Za inshoyu versiyeyu nazva pov yazana z ital citta povnistyu cittadelle citadel chi z tyurkskim kataj gorodishe fortecya U Slovniku Brokgauza i Yefrona Kitaj gorod vivoditsya vid tatarskogo slova Kitaj serednij i tlumachitsya yak Serednye misto Rosijskij pismennik i zhurnalist Volodimir Gilyarovskij u svoyij knizhci Moskva i moskvichi a z nim i ryad istorikiv pov yazuyut nazvu moskovskogo Kitaj goroda z Kitajgorodom na Podilli Olena Glinska mogla dati im ya rajonu v pam yat pro svoyu batkivshinu Okrim togo Kitaj gorodom u piznishi chasi nazivali posadsku chastinu mista Pronska sho mozhe buti pov yazano z perebudovoyu miscevoyi forteci tim samim zodchim sho buduvav moskovskij Kitaj gorod Petrokom Malim I K Kondratyev pripuskav i pohodzhennya nazvi moskovskogo rajonu vid nazvi krayini nibi zavdyaki davnim moskovsko kitajskim torgovim vidnosinam V enciklopediyi Kyurinca i v perekladi yiyi na rosijsku movu v Ekonomicheskom magazine v stattyah pro kitti opisuyutsya yih riznovidnosti Pid cim slovom rozumiyetsya pevnij rid ridkoyi i v yazkoyi materiyi yaka z yednuye zhorstki i tverdi tila napriklad kaminnya mizh soboyu derevo derev yani kitti a takozh skulpturni kitti kitti dlya pechej zaliza i himichnoyi posudi i yaka ne vpituyuchis v same tilo budivelnih materialiv na poverhni yih tverdne a zatverdivshi niyakimi ridinami bilshe ne rozchinyayetsya Po suti mova jde pro kleyi zamazki i gidravlichni rozchini abo gidravlichni dobavki Panorama Kitaj goroda v Moskvi 1887 rikBudivli i vulici Kitaj gorodaCej rozdil potrebuye dopovnennya Vorota i bashti ukr vezhi stiniCej rozdil potrebuye dopovnennya Znos stiniKitajgorodskij mur znesli v 1934 roci zalishilisya tilki neveliki dilyanki na ploshi Revolyuciyi i vzdovzh Kitajgorodskogo proyizdu a takozh fragment bilokam yanogo fundamentu Varvarskoyi vezhi v pidzemnomu perehodi stanciyi metro Kitaj gorod Naprikinci 1990 h rokiv Voskresenski vorota i okremi dilyanki muru v rajoni Teatralnoyi ploshi i Tretyakovskogo proyizdu buli vidnovleni hocha v desho inshomu viglyadi nizh buli do znosu Chastkove vidtvorennya stiniCej rozdil potrebuye dopovnennya Div takozhKijovo Kievo ozero roztashovane na teritoriyi mista Lobnya Moskovskoyi oblasti Rosiyi PrimitkiDetskaya enciklopediya dlya srednego i starshego vozrasta Tom 7 Iz istorii chelovecheskogo obshestva Gl redakciya D D Blagoj V A Varsanofeva B A Voroncov Velyaminov P A Genkel i dr gl redaktor A I Markushevich nauchn redaktory S D Skazkin M V Nechkina N P Kuzin A V Efimov A I Strazhev A G Bokshanin zam Gl redaktora P A Michurin Izd Akademii pedagogicheskih nauk RSFSR Moskva 1961 S 621 s 243 245 251 255 Tihomirov M Trudy po istorii Moskvy M Yazyki slavyanskoj kultury 2003 688 s ISBN 5 94457 165 9 Myasnikov A 100 velikih dostoprimechatelnostej Moskvy M Veche 2012 510 s Kita Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros Kita Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Moskva Arhitekturnyj putevoditel I L Buseva Davydova M I Astafeva Dlugach M Strojizdat 1997 S 25 ISBN 5 274 01624 3 Kitaj gorod chast Moskvy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kondratev I K Sedaya starina Moskvy M 1983 Vorotnikova I A Nedelin V M Kremli kreposti i ukreplennye monastyri Russkogo gosudarstva XV XVII vekov Kreposti Centralnoj Rossii M BuksMArt 2012 S 777 779 ISBN 978 5 906190 01 7 Krunitz T 39 s 218 286 217 O kittah ili cementah 219 Ekonomicheskij magazin 1788 s 33 219