Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Беклемішевська вежа (рос. Беклемишевская башня, Москворецкая) — наріжна вежа муру Московського Кремля. Розташована у південно-східному куті кремлівського трикутника, між Константино-Єленінською і Петрівською вежами. На думку частини російських дослідників, обудована в 1488 році італійським архітектором [en]. Інші вважають, що це було пізніше, окрім того, її пере- та добудовували. Назва походить від імені боярина Івана Беклемішева, чий двір знаходився всередині Кремля і примикав до вежі. Її також називають Москворіцька через близькість до Москви-ріки і Великого Москворіцького мосту.
| Беклемішевська вежа | |
| Дата створення / заснування | 1487 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Росія |
| Адміністративна одиниця | Тверський |
| Входить до складу списку пам'яток культури | d |
| Статус спадщини | d[1] |
| Висота | 46,2 м |
| Вказівки, як дістатися | Кремль / Васильевская площадь / Кремлёвская набережная |
 Беклемішевська вежа у Вікісховищі | |
Координати: 55°44′59″ пн. ш. 37°37′23″ сх. д. / 55.74974200002777280° пн. ш. 37.62323900002777322° сх. д.
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
Опис
Вежа круглої форми має чотири яруси. Три — круглих склепінних приміщення, а на верхньому розташовані бойовий майданчик і збережені машикулі, через які стріляли по атакуючих у разі облоги. У циліндрі прорізані вузькі, рідко розташовані вікна. Парапет бойового майданчику прикрашено поясом з ширинок. Вежу увінчує восьмерик з двома рядами слухових вікон і високим вузьким шатром, на вершині якого розміщений декоративний позолочений прапорець. Цоколь виконано з білого каменю і прикрашено напівкруглим валиком. Прохід біля зубців муру веде на другий поверх, круті та вузькі сходи — на наступний ярус вежі і на більш піднесену частину східного муру Кремля. Нижня частина з кладкою XV століття добре збереглася, верхня вивітрилася, і на ній утворилися вибоїни.
Історія
Будівництво
У 1467 році за Івана III було вирішено побудувати новий оборонний комплекс на місці Білокам'яного Кремля Дмитра Донського. Будівництво розпочали з південного боку, що виходить на Москву-річку. У березні 1487 року італійський архітектор Марк Фрязін спроектував другу з кутових веж південної стіни Кремля — Беклемішевську. Існує припущення, що добудовував її П'єтро Антоніо Соларі, який побудував шість інших веж. Башту звели поруч із гирлом річки Неглинної, на тому самому місці, де раніше стояла кутова вежа часів князя Дмитра Донського. Будівництво закінчили у 1488 році.
Башту збудували круглою через можливу двосторонню атаку. Вона посилювала оборону південної стіни та прикривала підступи до східної стіни та Фролівських (Спасських) воріт, захищала брід і переправу через Москву-річку. Для посилення фланкуючого бою майже весь периметр круглої основи башти було винесено за стіни. Цей кут Кремля вважався настільки схильним до небезпеки, що відстань між Петровською та Москворецькою вежами була меншою, ніж між іншими.
Верхня її частина була ширша за нижню і мала бійниці навісного бою, які називалися машикулями. Через них можна було стріляти по ворогові, що проривався до підніжжя веж. Окрім пристосувань для ведення верхнього, середнього та підошовного бою Марко Фрязін забезпечив Беклемішевську вежу підземними акустичними камерами, в яких прослуховували, чи не веде супротивник підкоп. Історик Ігнатій Стеллецький вважав, що крім колодязя та слухової галереї у ній існував ще й таємний підземний хід, що веде до Москви-ріки. Як і стіни Кремля, вежа завершувалася дерев'яним скатним дахом.
За словами архітектора-реставратора Олексія Воробйова, спочатку вежу звели на десять метрів нижче. Надбудували її, коли до неї підійшов східний мур. Про це свідчить слід старої кладки на тілі вежі.
XVI століття
Башту використовували не лише для оборони, а й як в'язницю. У XV столітті тут був ув'язнений венеціанський посол, який мав намір без дозволу проїхати через Москву до золотоординського хана. У вежі також допитували державних злочинців та бунтівних бояр. Самого боярина Беклемішева князь Василь III тримав у вежі за «зверхність».
Після страти боярина Беклемишева 1525 року вежу та її обійстя перетворили на государеву в'язницю. Її продовжували використовувати як місце тортур та ув'язнення в'язнів. 1537-го у в'язницю посадили дружину князя Андрія Старицького з її малолітнім сином Володимиром. Бояр князя заарештували і теж уклали «в накутній Беклемішевській стрільниці». За свідченням істориків, трупи людей, які зазнали тортур, лежали біля рову, між Неглинкою та Москвою-річкою.
В 1538 до кутових веж Кремля прибудували Китайгородську стіну для оборони від кримсько-ногайських набігів.
XVII-XVIII століття
Беклемішевська вежа — єдина вежа Кремля, яка не зазнавала капітального ремонту. У описі 1646 року немає пошкоджень, а аналогічних документах 1667 року прописано лише застарілість дерев'яних частин: «Кругла глуха вежа Свірлова, наугольная. На ній склепіння верх кам'яної; зубці цілі; покрівлі у чотирьох місцях обірвано вітром. З верхнього склепіння на середнє склепіння сходи сходи круглі, кам'яні, а на сходах багато цегли вивалилося. З середнього склепіння третій схід сходи дерев'яні та міст міцний; четвертий міст, що ходять з хрести, з Китай-міста, дерев'яні поручні в вежі, а в вежі міст дерев'яний згнив. Щоб міст намостити новий: оскільки тим мостом бувають ходи з хрести і державне наступ. А покрівля на тій вежі ціла.
У 1680 році над основним циліндром Беклемішевської вежі був надбудований восьмерик без внутрішніх перекриттів із вузьким високим наметом, із позолоченим флюгером та двома рядами слухових вікон. Перебудова вежі мала показати зростання могутності Російської держави і прикрасити Москву. Завдяки шатровому завершенню вежа набула струнких архітектурних форм і втратила свою фортечну суворість. Черепичні намети з дозорними вежами давали хороший огляд околиць і можливість своєчасно попереджати про пожежі, характерні для дерев'яної Москви.
У 1707 року за Петра I, очікував нападу шведів на Москву, Беклемишевская та інші вежі, були переобладнані для оборони проти можливих атак. Біля підніжжя веж насипали земляні вали та збудували бастіони. На Москворіцькій були розтесані бійниці для встановлення більш потужних гармат. Однак зведені укріплення не знадобилися через переведення в 1713 столиці в Петербург і перемоги Петра I над шведами. Проте земляні насипи були залишені. Поступово обсипаючись, вони проіснували понад сто років.
XIX-XX століття
За словами історика Олексія Малиновського, при навали військ Наполеона в 1812 році вежа була підірвана і зруйнована вщент, після повернення Москви на її місці була споруджена нова вежа. Проте більшість дослідників, зокрема Бартенєв С. П., вважають, що початкову вежу зірвалася французам зруйнувати під час відступу. Після закінчення Вітчизняної війни розпочалося відновлення стін та веж Кремля. Планували демонтувати всі стіни Китай-міста, але обмежилися лише розбиранням частини стіни, що примикає до Беклемішівської вежі. В 1849 Москворіцької вежі повернули її вигляд до переобладнання Петром I.
У 1858 році було проведено часткову реставрацію вежі.
Восени 1917 року під час Жовтневої революції та обстрілу Кремля з важкої артилерії постраждали багато кремлівських пам'яток: собори, храми, деякі вежі, в тому числі і Беклемішевська. Зі спогадів учасника обстрілу Кремля:
Юнкера обстрілювали позиції робітників із кулеметів, встановлених на Беклемішевській вежі. Тоді я не знав назви башти. Вона, як і весь Кремль, чудово проглядалася з нашої позиції. Я дав команду: "По кутовій вежі біля Москворецького мосту - вогонь!"
Невдовзі за вказівкою Володимира Леніна розпочали відновлення веж. До 1920 року було відтворено збитий намет під керівництвом архітекторів Івана Рильського, Іллі Бондаренко, Миколи Марковникова. Черепицю для реставрації виготовили за давніми зразками. Точних розмірів не було, тому відновлювали вежу за фотографіями, що збереглися.
У січні 1946 року Раднарком СРСР затвердив ухвалу «Про ремонт веж і стін Московського Кремля». В результаті реставрації 1949-го зробили косметичний ремонт цегляних елементів вежі, очистили черепичну покрівлю та залізні покриття наметів. Також відновили щілиноподібні бійниці і полагодили застаріле цегляне облицювання. 1973 року на Беклекмішевській вежі черепичне покриття наметів замінили листовою міддю, виготовленою у вигляді черепиці.
Сучасність
У 2012 році поряд із Москворіцькою вежею встановили велопарковку. У 2013 поряд з нею розташувався вертолітний майданчик Московського Кремля. 2016-го в рамках реконструкції Кремлівської набережної біля вежі зробили додатковий пішохідний перехід зі світлофором.
Примітки
- Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- Евдокимов, 2003, с. 77.
- Яковлева, 2014.
- Гончарова, 1980, с. 29.
- Романов, 1914, с. 7.
- Воротникова, 2013, с. 144.
- Колодный, 1981, с. 93.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Беклемішевська вежа |
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Загадки Кремлівських веж на YouTube // Председатель СНТ. — 2022. — 7 квітня. (рос.) |
- Анисимов Н. А. Расстрел Московского Кремля.. — М.: Столица, 1995. — 85 с. — .
- Бартенев С. П. Московский Кремль в старину и теперь. — М. : Синодальная типография, 1912. — 259 с.
- Бродский Б. Сокровища Москвы. — М.: Изобразительное искусство, 1990. — 376 с. — .
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России.. — М.: БуксМАрт, 2013. — 887 с.
- По Москве. Прогулки по Москве и ее художественным и просветительным учреждениям / Геника Н. Я.. — М.: Изд. М. и С. Сабашниковых, 1917. — 672 с.
- Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — М.: Московский рабочий, 1980. — 96 с.
- Девятов С. В., Жиляев В. И., Кайкова О. К. Московский Кремль в годы Великой Отечественной войны. — М.: Кучково поле, 2010. — 332 с.
- Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — М.: ИТРК, 2003. — 272 с. — .
- Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XV и первой половины XVI века // Зодчие Москвы. — Московский рабочий, 1981. — С. 59—68.
- Всеобщая история архитектуры в 12 томах. Т.VI Архитектура России, Украины и Белоруссии XIV — перв. пол. XIX вв / Колли Н. Я.. — М., 1968. — Т. 6. — 569 с.
- Колодный Л. Е. Путешествие в свой город. — М.: Московский рабочий, 1981. — 368 с.
- Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы. — М.: Московский рабочий, 1992. — .
- Романов К. К. Рецензия на книгу Бартенева «Московский Кремль в старину и теперь». — СПб., 1914. — 18 с.
- Романюк С. Сердце Москвы. От Кремля до Белого города.. — М.: Центрполиграф, 2013. — 912 с. — .
- Рябчиков Е. И. Красная площадь. — М., 1980. — 240 с.
- Шевченко В. Н. Повседневная жизнь Кремля при президентах.. — М.: Молодая гвардия, 2005. — 292 с.
- Фабрициус М. П. История московского Кремля. — М.: АСТ, 2007. — 410 с.
- Яковлева О. Тайны московских подземелий. — М.: БММ, 2014. — 240 с. — .
- Янцева Л. И. Вокруг Кремля и Китай-Города. ПутеБродитель. — М.: Центрполиграф, 2016. — 478 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beklemishevska vezha ros Beklemishevskaya bashnya Moskvoreckaya narizhna vezha muru Moskovskogo Kremlya Roztashovana u pivdenno shidnomu kuti kremlivskogo trikutnika mizh Konstantino Yeleninskoyu i Petrivskoyu vezhami Na dumku chastini rosijskih doslidnikiv obudovana v 1488 roci italijskim arhitektorom en Inshi vvazhayut sho ce bulo piznishe okrim togo yiyi pere ta dobudovuvali Nazva pohodit vid imeni boyarina Ivana Beklemisheva chij dvir znahodivsya vseredini Kremlya i primikav do vezhi Yiyi takozh nazivayut Moskvoricka cherez blizkist do Moskvi riki i Velikogo Moskvorickogo mostu Beklemishevska vezha Data stvorennya zasnuvannya1487 Krayina Rosiya Administrativna odinicyaTverskij Vhodit do skladu spisku pam yatok kulturid Status spadshinid 1 Visota46 2 m Vkazivki yak distatisyaKreml Vasilevskaya ploshad Kremlyovskaya naberezhnaya Beklemishevska vezha u Vikishovishi Koordinati 55 44 59 pn sh 37 37 23 sh d 55 74974200002777280 pn sh 37 62323900002777322 sh d 55 74974200002777280 37 62323900002777322Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin OpisVezha krugloyi formi maye chotiri yarusi Tri kruglih sklepinnih primishennya a na verhnomu roztashovani bojovij majdanchik i zberezheni mashikuli cherez yaki strilyali po atakuyuchih u razi oblogi U cilindri prorizani vuzki ridko roztashovani vikna Parapet bojovogo majdanchiku prikrasheno poyasom z shirinok Vezhu uvinchuye vosmerik z dvoma ryadami sluhovih vikon i visokim vuzkim shatrom na vershini yakogo rozmishenij dekorativnij pozolochenij praporec Cokol vikonano z bilogo kamenyu i prikrasheno napivkruglim valikom Prohid bilya zubciv muru vede na drugij poverh kruti ta vuzki shodi na nastupnij yarus vezhi i na bilsh pidnesenu chastinu shidnogo muru Kremlya Nizhnya chastina z kladkoyu XV stolittya dobre zbereglasya verhnya vivitrilasya i na nij utvorilisya viboyini IstoriyaBudivnictvo U 1467 roci za Ivana III bulo virisheno pobuduvati novij oboronnij kompleks na misci Bilokam yanogo Kremlya Dmitra Donskogo Budivnictvo rozpochali z pivdennogo boku sho vihodit na Moskvu richku U berezni 1487 roku italijskij arhitektor Mark Fryazin sproektuvav drugu z kutovih vezh pivdennoyi stini Kremlya Beklemishevsku Isnuye pripushennya sho dobudovuvav yiyi P yetro Antonio Solari yakij pobuduvav shist inshih vezh Bashtu zveli poruch iz girlom richki Neglinnoyi na tomu samomu misci de ranishe stoyala kutova vezha chasiv knyazya Dmitra Donskogo Budivnictvo zakinchili u 1488 roci Bashtu zbuduvali krugloyu cherez mozhlivu dvostoronnyu ataku Vona posilyuvala oboronu pivdennoyi stini ta prikrivala pidstupi do shidnoyi stini ta Frolivskih Spasskih vorit zahishala brid i perepravu cherez Moskvu richku Dlya posilennya flankuyuchogo boyu majzhe ves perimetr krugloyi osnovi bashti bulo vineseno za stini Cej kut Kremlya vvazhavsya nastilki shilnim do nebezpeki sho vidstan mizh Petrovskoyu ta Moskvoreckoyu vezhami bula menshoyu nizh mizh inshimi Verhnya yiyi chastina bula shirsha za nizhnyu i mala bijnici navisnogo boyu yaki nazivalisya mashikulyami Cherez nih mozhna bulo strilyati po vorogovi sho prorivavsya do pidnizhzhya vezh Okrim pristosuvan dlya vedennya verhnogo serednogo ta pidoshovnogo boyu Marko Fryazin zabezpechiv Beklemishevsku vezhu pidzemnimi akustichnimi kamerami v yakih prosluhovuvali chi ne vede suprotivnik pidkop Istorik Ignatij Stelleckij vvazhav sho krim kolodyazya ta sluhovoyi galereyi u nij isnuvav she j tayemnij pidzemnij hid sho vede do Moskvi riki Yak i stini Kremlya vezha zavershuvalasya derev yanim skatnim dahom Za slovami arhitektora restavratora Oleksiya Vorobjova spochatku vezhu zveli na desyat metriv nizhche Nadbuduvali yiyi koli do neyi pidijshov shidnij mur Pro ce svidchit slid staroyi kladki na tili vezhi XVI stolittya Bashtu vikoristovuvali ne lishe dlya oboroni a j yak v yaznicyu U XV stolitti tut buv uv yaznenij venecianskij posol yakij mav namir bez dozvolu proyihati cherez Moskvu do zolotoordinskogo hana U vezhi takozh dopituvali derzhavnih zlochinciv ta buntivnih boyar Samogo boyarina Beklemisheva knyaz Vasil III trimav u vezhi za zverhnist Pislya strati boyarina Beklemisheva 1525 roku vezhu ta yiyi obijstya peretvorili na gosudarevu v yaznicyu Yiyi prodovzhuvali vikoristovuvati yak misce tortur ta uv yaznennya v yazniv 1537 go u v yaznicyu posadili druzhinu knyazya Andriya Starickogo z yiyi malolitnim sinom Volodimirom Boyar knyazya zaareshtuvali i tezh uklali v nakutnij Beklemishevskij strilnici Za svidchennyam istorikiv trupi lyudej yaki zaznali tortur lezhali bilya rovu mizh Neglinkoyu ta Moskvoyu richkoyu V 1538 do kutovih vezh Kremlya pribuduvali Kitajgorodsku stinu dlya oboroni vid krimsko nogajskih nabigiv XVII XVIII stolittya Beklemishevska vezha yedina vezha Kremlya yaka ne zaznavala kapitalnogo remontu U opisi 1646 roku nemaye poshkodzhen a analogichnih dokumentah 1667 roku propisano lishe zastarilist derev yanih chastin Krugla gluha vezha Svirlova naugolnaya Na nij sklepinnya verh kam yanoyi zubci cili pokrivli u chotiroh miscyah obirvano vitrom Z verhnogo sklepinnya na serednye sklepinnya shodi shodi krugli kam yani a na shodah bagato cegli vivalilosya Z serednogo sklepinnya tretij shid shodi derev yani ta mist micnij chetvertij mist sho hodyat z hresti z Kitaj mista derev yani poruchni v vezhi a v vezhi mist derev yanij zgniv Shob mist namostiti novij oskilki tim mostom buvayut hodi z hresti i derzhavne nastup A pokrivlya na tij vezhi cila U 1680 roci nad osnovnim cilindrom Beklemishevskoyi vezhi buv nadbudovanij vosmerik bez vnutrishnih perekrittiv iz vuzkim visokim nametom iz pozolochenim flyugerom ta dvoma ryadami sluhovih vikon Perebudova vezhi mala pokazati zrostannya mogutnosti Rosijskoyi derzhavi i prikrasiti Moskvu Zavdyaki shatrovomu zavershennyu vezha nabula strunkih arhitekturnih form i vtratila svoyu fortechnu suvorist Cherepichni nameti z dozornimi vezhami davali horoshij oglyad okolic i mozhlivist svoyechasno poperedzhati pro pozhezhi harakterni dlya derev yanoyi Moskvi U 1707 roku za Petra I ochikuvav napadu shvediv na Moskvu Beklemishevskaya ta inshi vezhi buli pereobladnani dlya oboroni proti mozhlivih atak Bilya pidnizhzhya vezh nasipali zemlyani vali ta zbuduvali bastioni Na Moskvorickij buli roztesani bijnici dlya vstanovlennya bilsh potuzhnih garmat Odnak zvedeni ukriplennya ne znadobilisya cherez perevedennya v 1713 stolici v Peterburg i peremogi Petra I nad shvedami Prote zemlyani nasipi buli zalisheni Postupovo obsipayuchis voni proisnuvali ponad sto rokiv XIX XX stolittya Za slovami istorika Oleksiya Malinovskogo pri navali vijsk Napoleona v 1812 roci vezha bula pidirvana i zrujnovana vshent pislya povernennya Moskvi na yiyi misci bula sporudzhena nova vezha Prote bilshist doslidnikiv zokrema Bartenyev S P vvazhayut sho pochatkovu vezhu zirvalasya francuzam zrujnuvati pid chas vidstupu Pislya zakinchennya Vitchiznyanoyi vijni rozpochalosya vidnovlennya stin ta vezh Kremlya Planuvali demontuvati vsi stini Kitaj mista ale obmezhilisya lishe rozbirannyam chastini stini sho primikaye do Beklemishivskoyi vezhi V 1849 Moskvorickoyi vezhi povernuli yiyi viglyad do pereobladnannya Petrom I U 1858 roci bulo provedeno chastkovu restavraciyu vezhi Voseni 1917 roku pid chas Zhovtnevoyi revolyuciyi ta obstrilu Kremlya z vazhkoyi artileriyi postrazhdali bagato kremlivskih pam yatok sobori hrami deyaki vezhi v tomu chisli i Beklemishevska Zi spogadiv uchasnika obstrilu Kremlya Yunkera obstrilyuvali poziciyi robitnikiv iz kulemetiv vstanovlenih na Beklemishevskij vezhi Todi ya ne znav nazvi bashti Vona yak i ves Kreml chudovo proglyadalasya z nashoyi poziciyi Ya dav komandu Po kutovij vezhi bilya Moskvoreckogo mostu vogon Nevdovzi za vkazivkoyu Volodimira Lenina rozpochali vidnovlennya vezh Do 1920 roku bulo vidtvoreno zbitij namet pid kerivnictvom arhitektoriv Ivana Rilskogo Illi Bondarenko Mikoli Markovnikova Cherepicyu dlya restavraciyi vigotovili za davnimi zrazkami Tochnih rozmiriv ne bulo tomu vidnovlyuvali vezhu za fotografiyami sho zbereglisya U sichni 1946 roku Radnarkom SRSR zatverdiv uhvalu Pro remont vezh i stin Moskovskogo Kremlya V rezultati restavraciyi 1949 go zrobili kosmetichnij remont ceglyanih elementiv vezhi ochistili cherepichnu pokrivlyu ta zalizni pokrittya nametiv Takozh vidnovili shilinopodibni bijnici i polagodili zastarile ceglyane oblicyuvannya 1973 roku na Beklekmishevskij vezhi cherepichne pokrittya nametiv zaminili listovoyu middyu vigotovlenoyu u viglyadi cherepici Suchasnist U 2012 roci poryad iz Moskvorickoyu vezheyu vstanovili veloparkovku U 2013 poryad z neyu roztashuvavsya vertolitnij majdanchik Moskovskogo Kremlya 2016 go v ramkah rekonstrukciyi Kremlivskoyi naberezhnoyi bilya vezhi zrobili dodatkovij pishohidnij perehid zi svitloforom PrimitkiPostanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960 Evdokimov 2003 s 77 Yakovleva 2014 Goncharova 1980 s 29 Romanov 1914 s 7 Vorotnikova 2013 s 144 Kolodnyj 1981 s 93 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Beklemishevska vezha Zovnishni videofajli Zagadki Kremlivskih vezh na YouTube Predsedatel SNT 2022 7 kvitnya ros Anisimov N A Rasstrel Moskovskogo Kremlya M Stolica 1995 85 s ISBN 5 7055 1147 7 Bartenev S P Moskovskij Kreml v starinu i teper M Sinodalnaya tipografiya 1912 259 s Brodskij B Sokrovisha Moskvy M Izobrazitelnoe iskusstvo 1990 376 s ISBN 5 85200 163 5 Vorotnikova I A Nedelin V M Kremli kreposti i ukreplennye monastyri russkogo gosudarstva XV XVII vekov Kreposti Centralnoj Rossii M BuksMArt 2013 887 s Po Moskve Progulki po Moskve i ee hudozhestvennym i prosvetitelnym uchrezhdeniyam Genika N Ya M Izd M i S Sabashnikovyh 1917 672 s Goncharova A A Steny i bashni Kremlya M Moskovskij rabochij 1980 96 s Devyatov S V Zhilyaev V I Kajkova O K Moskovskij Kreml v gody Velikoj Otechestvennoj vojny M Kuchkovo pole 2010 332 s Evdokimov D V Kreml i Krasnaya ploshad M ITRK 2003 272 s ISBN 5 88010 160 6 Zemcov S M Arhitektory Moskvy vtoroj poloviny XV i pervoj poloviny XVI veka Zodchie Moskvy Moskovskij rabochij 1981 S 59 68 Vseobshaya istoriya arhitektury v 12 tomah T VI Arhitektura Rossii Ukrainy i Belorussii XIV perv pol XIX vv Kolli N Ya M 1968 T 6 569 s Kolodnyj L E Puteshestvie v svoj gorod M Moskovskij rabochij 1981 368 s Malinovskij A F Obozrenie Moskvy M Moskovskij rabochij 1992 ISBN 5 239 01340 3 Romanov K K Recenziya na knigu Barteneva Moskovskij Kreml v starinu i teper SPb 1914 18 s Romanyuk S Serdce Moskvy Ot Kremlya do Belogo goroda M Centrpoligraf 2013 912 s ISBN 978 5 227 04778 6 Ryabchikov E I Krasnaya ploshad M 1980 240 s Shevchenko V N Povsednevnaya zhizn Kremlya pri prezidentah M Molodaya gvardiya 2005 292 s Fabricius M P Istoriya moskovskogo Kremlya M AST 2007 410 s Yakovleva O Tajny moskovskih podzemelij M BMM 2014 240 s ISBN 978 5 88353 602 0 Yanceva L I Vokrug Kremlya i Kitaj Goroda PuteBroditel M Centrpoligraf 2016 478 s ISBN 978 5 227 05560 6