Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петрівська вежа (рос. Петровская башня, Угре́шская, Третья Безымянная) — глуха вежа південного муру Московського Кремля. Розташована навпроти Москви-ріки поруч з Беклемішевською вежею. Назви «Угрєська» і «Петрівська» отримала за однойменним монастирським подвір'ям і церкви митрополита Петра. Була побудована в 1480-х роках і з тих пір декілька разів руйнувалася і відновлювалася: в період польської інтервенції в 1612 році вежа була знищена і відновлена після закінчення Смути, в 1676—1686 роках на вежі надбудували кам'яне шатро, а в 1771-м Петровську вежу розібрали для будівництва [ru] і знову реконструювали до 1793 року. Під час війни з Наполеоном багато кремлівських будівель були підірвані французькими військами, серед них Петрівська вежа. В 1818-му її відновили за історичними кресленнями під керівництвом архітектора Йосипа Бове.
| Петрівська вежа | |
 | |
| Країна |  Росія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Тверський |
| Входить до складу списку пам'яток культури | d |
| Статус спадщини | d[1] |
| Вказівки, як дістатися | Кремль / Кремлёвская набережная |
 Петрівська вежа у Вікісховищі | |
Координати: 55°44′58″ пн. ш. 37°37′19″ сх. д. / 55.7497000000277723° пн. ш. 37.62201500002777266° сх. д.
Історія
До кінця XV століття [ru] Кремля занепали, і за наказом Івана III їх почали перебудовувати в цеглу. В 1480-х роках відбудували південний бік фортеці — найважливіший для оборони. Дослідники припускають, що Петрівська (її тоді називали — Третя Безіменна) вежа могла бути побудована в 1485—1487 роках, проте точних даних не збереглося. Згідно з археологічними даними, південний мур кінця XV століття було побудовано на оборонних укріпленнях білокам'яного Кремля, відповідно, Петрівська вежа закладена на більш ранньому фундаменті. Фортечний мур уздовж Москви-ріки був вразливою для нападу, тому відстань між Беклемішевською і Третьою Безіменною вежами зробили коротше, ніж між іншими.
Незабаром після закінчення кам'яного будівництва на вежі було надбудовано дерев'яне шатро таким чином, що її верхній об'єм став ширше і нависав над нижнім. Вежа була також обладнана машикулями, зубцями і фортечною артилерією. З внутрішньої сторони знаходився прохід на кремлівські мури.
Під час польської інтервенції в 1612 році вежа була зруйнована гарматними пострілами. Незабаром після закінчення Смутного часу фортечні споруди відновили. У другій половині XVII століття у вежі розташовувалася церква митрополита Петра кремлівського подвір'я Угрєського монастиря через церкву вежа здобула її сьогоденну назву.
До 1680-х років фортечні споруди Кремля припинили виконувати оборонні функції, багато веж було перебудовано і прикрашено декоративними кам'яними шатрами. В 1676—1686 роках на основний об'єм Петрівської вежі надбудували два нових четверики і невисоке восьмигранне шатро, увінчане позолоченим флюгером. Форма покритого черепицею шатра відрізняє споруду від інших фортечних веж. Нові четверики отримали особливу прикрасу: в обрамлення вікон і по кутах об'ємів були введені півколонки. У нижній надбудові виконано напівциркульні двері з фронтоном, над яким залишено місце для образу. Фасад верхнього чотиригранного ярусу розділено півколонами на три частини, в кожній з яких знаходиться вікно. Машикули, що втратили бойове значення, заклали зсередини.
Під час Північної війни в 1707 році кремлівські мури тимчасово виконували оборонні функції. Поряд з іншими спорудами, Петрівську вежу переобладнали на випадок нападу шведських військ. Під південним муром фортеці, з боку Москви-ріки, влаштували [ru] та земляні вали, а бійниці вежі розширили під потужніші гармати. Після закінчення війни земляні насипи не зрито, і вони залишалися занедбаними до XIX століття.
На початку 1770-х років проектувалося будівництво [ru], і частину історичних будівель вирішено було прибрати. Архітектор Василь Баженов виконав обмірні кресленики, що призначалися для знесення веж і прясел. В 1770—1771 роках розібрали Петрівську вежу з частиною південного муру, зруйнували подвір'ї Угрєського монастиря . Але в 1773 році будівництво палацу зупинили, проект так і не був реалізований, однією з причин стала нестійкість грунтів біля Москви-ріки. За десять років Петрівську вежу відбудували по обмірним кресленням Баженова. Монастирське подвір'я з церквою митрополита Петра відновлено не було.
На початку правління імператора Олександра I у Кремлі викононо ремонт, реставрували вежі і мури. В 1805—1807 роках на Петровській вежі оновили цегляну кладку і облицювання фасадів, а шатро облицювали новою глазурованою черепицею.
Під час французько-російської війни 1812 року Кремль суттєво постраждав. Петрівська вежа та низка інших фортечних споруд були зруйновані вщент французькими військами. Всі руйнування були зафіксовані в кресленнях і записах архітектора [ru]. Розпочаті після війни відновлювальні роботи тривали близько 20 років. В 1818 році під керівництвом архітектора Йосипа Бове відновлена в останній раз і з тих пір її вигляд не змінювався. Після перебудови висота вежі становить 27,15 м. Нижній четверик завершується фальшивими машикулями, верхні обрамлені карнизами і півколонками на кутах. Об'єм завершується восьмигранним пірамідальним шатром. У той же час бастіони і земляні вали петровського часу під південним муром Кремля були прибрані, і вздовж Москви-ріки облаштували [ru] і бульвар.
В 1861 році у Петрівській вежі знову проводилася реставрація за участю архітектора [ru]. В результаті ремонту було перелицьовано машикули і парапет, на обхідному майданчику оновили лещадь, а шатро покрили новою черепицею Через 21 рік у вежі виправили цоколь з білого каменю, провели ремонт цегляної кладки, що обвалилася. Наприкінці XIX століття у вежі зі сторони Москви-ріки і як раніше пролягали бульвар і набережна, а на території Кремля облаштували Дров'яний двір Великого палацу.
За радянських часів стан Петрівської вежі було вивчено в 1923 році. Рік по тому була проведена реставрація вежі під керівництвом архітектора Костянтина Аполлонова. В 1973—1981 роках у Кремлі також велися ремонтні роботи, в ході яких відновили білокам'яний декор Петрівської вежі.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петрівська вежа |
- Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- Памятники архитектуры, 1983, с. 306.
- Бартенев, 1912.
- Петровская башня. Музеи Московского Кремля. Процитовано 21 березня 2018.
- Гончарова, 1980.
- Воротникова, Неделин, 2013.
- Забелин, 1990.
- Колодный, 1983.
- Фабрициус, 1883.
- Эволюция Московского Кремля: от Юрия Долгорукого до Владимира Путина. Тайны и Загадки истории. 11 березня 2015. Процитовано 21 березня 2018.
- Московские берега: как изменились набережные в столице. Москва 24. 22 вересня 2016. Процитовано 21 березня 2018.
- Пигалев, 1980.
- Александр Гамов. Как Наполеон пытался взорвать Кремль. Комсомольская Правда. Процитовано 21 березня 2018.
- Слюнькова, 2013.
- Смагина А. С. Исследование проблем сохранения и реставрации русских кремлей. IX Международная студенческая научная конференция. «Студенческий научный форум» - 2017. Процитовано 21 березня 2018.
Література
- Бартенев С. П. Исторический очерк Кремлёвских укреплений // Московский Кремль в старину и теперь. — М., 1912. — С. 190—197. — 259 с.
- Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города 1667 года. — М., 1877.
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — М.: БуксМАрт, 2013.
- Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — М.: Московский рабочий, 1980.
- Забелин И. Е. История города Москва. — М.: Столица, 1990. — .
- Колодный Л. Главный Кремль России. — М., 1983.
- Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Кремль. Китай-город. Центральные площади // Памятники архитектуры Москвы. — М.: Искусство, 1983. — С. 306. — 504 с. — 25 000 экз.
- Пигалев В. А. Баженов. ЖЗЛ.. — М.: Молодая гвардия, 1980.
- Слюнькова И. Н. Проекты оформления коронационных торжеств в России XIX века. — М.: БуксМАрт, 2013. — .
- Фабрициус М. П. Кремль в Москве. — М., 1883.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petrivska vezha ros Petrovskaya bashnya Ugre shskaya Tretya Bezymyannaya gluha vezha pivdennogo muru Moskovskogo Kremlya Roztashovana navproti Moskvi riki poruch z Beklemishevskoyu vezheyu Nazvi Ugryeska i Petrivska otrimala za odnojmennim monastirskim podvir yam i cerkvi mitropolita Petra Bula pobudovana v 1480 h rokah i z tih pir dekilka raziv rujnuvalasya i vidnovlyuvalasya v period polskoyi intervenciyi v 1612 roci vezha bula znishena i vidnovlena pislya zakinchennya Smuti v 1676 1686 rokah na vezhi nadbuduvali kam yane shatro a v 1771 m Petrovsku vezhu rozibrali dlya budivnictva ru i znovu rekonstruyuvali do 1793 roku Pid chas vijni z Napoleonom bagato kremlivskih budivel buli pidirvani francuzkimi vijskami sered nih Petrivska vezha V 1818 mu yiyi vidnovili za istorichnimi kreslennyami pid kerivnictvom arhitektora Josipa Bove Petrivska vezhaKrayina RosiyaAdministrativna odinicyaTverskijVhodit do skladu spisku pam yatok kulturidStatus spadshinid 1 Vkazivki yak distatisyaKreml Kremlyovskaya naberezhnaya Petrivska vezha u Vikishovishi Koordinati 55 44 58 pn sh 37 37 19 sh d 55 7497000000277723 pn sh 37 62201500002777266 sh d 55 7497000000277723 37 62201500002777266IstoriyaDo kincya XV stolittya ru Kremlya zanepali i za nakazom Ivana III yih pochali perebudovuvati v ceglu V 1480 h rokah vidbuduvali pivdennij bik forteci najvazhlivishij dlya oboroni Doslidniki pripuskayut sho Petrivska yiyi todi nazivali Tretya Bezimenna vezha mogla buti pobudovana v 1485 1487 rokah prote tochnih danih ne zbereglosya Zgidno z arheologichnimi danimi pivdennij mur kincya XV stolittya bulo pobudovano na oboronnih ukriplennyah bilokam yanogo Kremlya vidpovidno Petrivska vezha zakladena na bilsh rannomu fundamenti Fortechnij mur uzdovzh Moskvi riki buv vrazlivoyu dlya napadu tomu vidstan mizh Beklemishevskoyu i Tretoyu Bezimennoyu vezhami zrobili korotshe nizh mizh inshimi Nezabarom pislya zakinchennya kam yanogo budivnictva na vezhi bulo nadbudovano derev yane shatro takim chinom sho yiyi verhnij ob yem stav shirshe i navisav nad nizhnim Vezha bula takozh obladnana mashikulyami zubcyami i fortechnoyu artileriyeyu Z vnutrishnoyi storoni znahodivsya prohid na kremlivski muri Pid chas polskoyi intervenciyi v 1612 roci vezha bula zrujnovana garmatnimi postrilami Nezabarom pislya zakinchennya Smutnogo chasu fortechni sporudi vidnovili U drugij polovini XVII stolittya u vezhi roztashovuvalasya cerkva mitropolita Petra kremlivskogo podvir ya Ugryeskogo monastirya cherez cerkvu vezha zdobula yiyi sogodennu nazvu Do 1680 h rokiv fortechni sporudi Kremlya pripinili vikonuvati oboronni funkciyi bagato vezh bulo perebudovano i prikrasheno dekorativnimi kam yanimi shatrami V 1676 1686 rokah na osnovnij ob yem Petrivskoyi vezhi nadbuduvali dva novih chetveriki i nevisoke vosmigranne shatro uvinchane pozolochenim flyugerom Forma pokritogo cherepiceyu shatra vidriznyaye sporudu vid inshih fortechnih vezh Novi chetveriki otrimali osoblivu prikrasu v obramlennya vikon i po kutah ob yemiv buli vvedeni pivkolonki U nizhnij nadbudovi vikonano napivcirkulni dveri z frontonom nad yakim zalisheno misce dlya obrazu Fasad verhnogo chotirigrannogo yarusu rozdileno pivkolonami na tri chastini v kozhnij z yakih znahoditsya vikno Mashikuli sho vtratili bojove znachennya zaklali zseredini Pid chas Pivnichnoyi vijni v 1707 roci kremlivski muri timchasovo vikonuvali oboronni funkciyi Poryad z inshimi sporudami Petrivsku vezhu pereobladnali na vipadok napadu shvedskih vijsk Pid pivdennim murom forteci z boku Moskvi riki vlashtuvali ru ta zemlyani vali a bijnici vezhi rozshirili pid potuzhnishi garmati Pislya zakinchennya vijni zemlyani nasipi ne zrito i voni zalishalisya zanedbanimi do XIX stolittya Na pochatku 1770 h rokiv proektuvalosya budivnictvo ru i chastinu istorichnih budivel virisheno bulo pribrati Arhitektor Vasil Bazhenov vikonav obmirni kresleniki sho priznachalisya dlya znesennya vezh i pryasel V 1770 1771 rokah rozibrali Petrivsku vezhu z chastinoyu pivdennogo muru zrujnuvali podvir yi Ugryeskogo monastirya Ale v 1773 roci budivnictvo palacu zupinili proekt tak i ne buv realizovanij odniyeyu z prichin stala nestijkist gruntiv bilya Moskvi riki Za desyat rokiv Petrivsku vezhu vidbuduvali po obmirnim kreslennyam Bazhenova Monastirske podvir ya z cerkvoyu mitropolita Petra vidnovleno ne bulo Na pochatku pravlinnya imperatora Oleksandra I u Kremli vikonono remont restavruvali vezhi i muri V 1805 1807 rokah na Petrovskij vezhi onovili ceglyanu kladku i oblicyuvannya fasadiv a shatro oblicyuvali novoyu glazurovanoyu cherepiceyu Pid chas francuzko rosijskoyi vijni 1812 roku Kreml suttyevo postrazhdav Petrivska vezha ta nizka inshih fortechnih sporud buli zrujnovani vshent francuzkimi vijskami Vsi rujnuvannya buli zafiksovani v kreslennyah i zapisah arhitektora ru Rozpochati pislya vijni vidnovlyuvalni roboti trivali blizko 20 rokiv V 1818 roci pid kerivnictvom arhitektora Josipa Bove vidnovlena v ostannij raz i z tih pir yiyi viglyad ne zminyuvavsya Pislya perebudovi visota vezhi stanovit 27 15 m Nizhnij chetverik zavershuyetsya falshivimi mashikulyami verhni obramleni karnizami i pivkolonkami na kutah Ob yem zavershuyetsya vosmigrannim piramidalnim shatrom U toj zhe chas bastioni i zemlyani vali petrovskogo chasu pid pivdennim murom Kremlya buli pribrani i vzdovzh Moskvi riki oblashtuvali ru i bulvar V 1861 roci u Petrivskij vezhi znovu provodilasya restavraciya za uchastyu arhitektora ru V rezultati remontu bulo perelicovano mashikuli i parapet na obhidnomu majdanchiku onovili leshad a shatro pokrili novoyu cherepiceyu Cherez 21 rik u vezhi vipravili cokol z bilogo kamenyu proveli remont ceglyanoyi kladki sho obvalilasya Naprikinci XIX stolittya u vezhi zi storoni Moskvi riki i yak ranishe prolyagali bulvar i naberezhna a na teritoriyi Kremlya oblashtuvali Drov yanij dvir Velikogo palacu Za radyanskih chasiv stan Petrivskoyi vezhi bulo vivcheno v 1923 roci Rik po tomu bula provedena restavraciya vezhi pid kerivnictvom arhitektora Kostyantina Apollonova V 1973 1981 rokah u Kremli takozh velisya remontni roboti v hodi yakih vidnovili bilokam yanij dekor Petrivskoyi vezhi PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Petrivska vezhaPostanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960 Pamyatniki arhitektury 1983 s 306 Bartenev 1912 Petrovskaya bashnya Muzei Moskovskogo Kremlya Procitovano 21 bereznya 2018 Goncharova 1980 Vorotnikova Nedelin 2013 Zabelin 1990 Kolodnyj 1983 Fabricius 1883 Evolyuciya Moskovskogo Kremlya ot Yuriya Dolgorukogo do Vladimira Putina Tajny i Zagadki istorii 11 bereznya 2015 Procitovano 21 bereznya 2018 Moskovskie berega kak izmenilis naberezhnye v stolice Moskva 24 22 veresnya 2016 Procitovano 21 bereznya 2018 Pigalev 1980 Aleksandr Gamov Kak Napoleon pytalsya vzorvat Kreml Komsomolskaya Pravda Procitovano 21 bereznya 2018 Slyunkova 2013 Smagina A S Issledovanie problem sohraneniya i restavracii russkih kremlej IX Mezhdunarodnaya studencheskaya nauchnaya konferenciya Studencheskij nauchnyj forum 2017 Procitovano 21 bereznya 2018 LiteraturaBartenev S P Istoricheskij ocherk Kremlyovskih ukreplenij Moskovskij Kreml v starinu i teper M 1912 S 190 197 259 s Viktorov A E Opis vethostej v bashnyah i stenah Moskovskogo Kremlya Kitaya goroda i Belogo goroda 1667 goda M 1877 Vorotnikova I A Nedelin V M Kremli kreposti i ukreplennye monastyri russkogo gosudarstva XV XVII vekov Kreposti Centralnoj Rossii M BuksMArt 2013 Goncharova A A Steny i bashni Kremlya M Moskovskij rabochij 1980 Zabelin I E Istoriya goroda Moskva M Stolica 1990 ISBN 5 7055 0001 7 Kolodnyj L Glavnyj Kreml Rossii M 1983 Libson V Ya Domshlak M I Arenkova Yu I i dr Kreml Kitaj gorod Centralnye ploshadi Pamyatniki arhitektury Moskvy M Iskusstvo 1983 S 306 504 s 25 000 ekz Pigalev V A Bazhenov ZhZL M Molodaya gvardiya 1980 Slyunkova I N Proekty oformleniya koronacionnyh torzhestv v Rossii XIX veka M BuksMArt 2013 ISBN 978 5 906190 07 9 Fabricius M P Kreml v Moskve M 1883