Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кетрін Мейер Грем (англ. Katharine Meyer Graham; 16 червня 1917 — 17 липня 2001) — американська видавчиня, друга жінка, яка видавала одну з найбільших американських газет, після Елізи Джейн Ніколсон, яка володіла ново-орлеанським виданням «Daily Picayune» (1876—1896). Вона керувала газетою своєї сім'ї, «The Washington Post», протягом більше двох десятиліть, у тому числі в її найвідоміший період: висвітлення Вотергейта, що зрештою призвело до відставки президента Річарда Ніксона. Її мемуари «Особиста історія» отримали Пулітцерівську премію 1998 р.
| Кетрін Грем | |
|---|---|
 Грем 1975 року | |
| Ім'я при народженні | англ. Katharine Meyer |
| Народилася | 16 червня 1917[1][2][…] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Померла | 17 липня 2001[1][2][…] (84 роки) Бойсе, США ·d |
| Поховання | d |
| Країна |  США |
| Діяльність | видавниця, письменниця, журналістка, підприємниця, редакторка, видавництво, колекціонерка мистецтва |
| Alma mater | Чиказький університет і Коледж Вассара |
| Знання мов | англійська[5] |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Батько | d |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | Леллі Веймут і d |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1202784 і ID 9738240 |
| |
Раннє життя, освіта, рання кар'єра
Кетрін Мейер народилася 1917 року в багатій родині в Нью-Йорку; її батьками були Агнес Елізабет (у дівоцтві Ернст) і Юджин Мейери. Її батько був фінансистом і, пізніше, головою Федеральної резервної системи. Її дідом був Марк Юджин Мейер, а прадідом — рабин Джозеф Ньюмарк.
Її батько купив «The Washington Post» 1933 року на аукціоні з банкрутства.
Її мати була богемним інтелектуалом, любителем мистецтва і політичним активістом Республіканської партії США. Вона приятелювала з такими різними людьми, як Огюст Роден, Марія Склодовська-Кюрі, Томас Манн, Альберт Ейнштейн, Елеонора Рузвельт, Джон Дьюї і Саул Алінський. Вона працювала газетним репортером в той час, коли журналістика була незвичайною професією серед жінок.
Батько Кетрін мав єврейське походження з Ельзасу, а її мати була лютеранкою, батьки якої були німецькими іммігрантами. Разом з чотирма братами і сестрами, Кетрін була хрещена як лютеранка, але відвідувала Єпископальну церкву. Її братами і сестрами були Флоренс, Юджин III (Білл), Рут і Елізабет Мейери.
Батьки Мейєр володіли декількома будинками по всій країні, але в основному жили на два будинки — між справжнім «замком» на великому маєтку біля гори Кіско, штат Нью-Йорк, і особняком у Вашингтоні, округ Колумбія. Вони багато подорожували і мали активне соціальне життя; частково Кетрін виховували няні, гувернанти та вихователі. Кетрін мала напружені відносини з матір'ю; як повідомлялося, Агнес була дуже негативною і зневажливою по відношенню до Кетрін, що негативно вплинуло на самовпевненість жінки.
Її старша сестра Флоренс Мейер була успішним фотографом і дружиною актора Оскара Гомолки. Сестра її батька Флоренс Мейєр Блюменталь заснувала «Prix Blumenthal».
Мейер була випускницею школи Мадейра (якій її батько подарував багато землі) і відвідувала коледж Вассара до переводу до Чиказького університету. В Чикаго вона дуже зацікавилася трудовими питаннями і мала в друзях людей, які дуже відрізнялись від її суспільного статусу.
Після закінчення університету вона працювала протягом короткого часу в газеті в Сан-Франциско, де, серед іншого, вона допомагала висвітлити великий страйк робітників пристані. Мейер почала працювати в Пост 1938 року.
Особисте життя
У Вашингтоні, округ Колумбія, вона зустріла колишнього однокласника Вілла Ленга-молодшого, з яким зустрічалася, але обірвала стосунки з огляду на відмінні інтереси.
5 червня 1940 року на лютеранській церемонії вона одружилась з Філіпом Гремом, випускником Гарвардського юридичного факультету та клерком судді Верховного суду Фелікса Франкфуртера. У них народились дочка, Леллі Уеймут (1943 р.), і троє синів: Дональд Едвард Грем (1945 р.), Вільям Велшс Грем (1948—2017) і Стівен Мейер Грем (1952 р.).
Вона була пов'язана з лютеранством .
Керівництво «The Washington Post»
Філіп Грем став видавцем «Пост» 1946 року, коли Юджин Мейєр передав газету своєму зятю. Кетрін розповідає у своїй автобіографії «Особиста історія», що вона не образилась на те, що її батько дав Філіппу «Пост», а не їй: «Мене зовсім не турбувало, що мій батько подумав про мого чоловіка, а не про мене, натомість мені це сподобалося. Насправді, я ніколи не мала думки, що він міг би розглядати мене як когось, хто міг би мати важливу роботу у газеті.» Майер став головою Світового банку, але залишив цю посаду вже через півроку. Він був головою «Washington Post Company» до своєї смерті 1959 року, після чого Філіп Грем отримав цю посаду, і компанія зросла за рахунок купівлі телевізійних станцій і журналу «Ньюсвік».
Соціальне життя і політика
Греми були важливими членами соціальної сцени у Вашингтоні; їх друзями були Джон Фіцджеральд Кеннеді і Жаклін Кеннеді Онассіс, Роберт Кеннеді , Ліндон Джонсон, Роберт Макнамара, Генрі Кіссинджер, Рональд Рейган і Ненсі Рейган та багато інших.
У своїй автобіографії 1997 року Грем кілька разів коментує, наскільки близько її чоловік був до політиків свого часу (наприклад, він зіграв ключову роль у тому, щоб Джонсон став кандидатом у віце-президенти від демократів 1960 року), і як така особиста близькість з політиками пізніше стала неприйнятною в журналістиці. Вона намагалася підштовхнути адвоката Едварда Беннетта Вільямса до ролі першого міського голови Вашингтонського округу 1967 року. Посаду отримав випускник Говардського університету і освічений юрист Волтер Вашингтон.
Грем також мала тривалу дружбу з Вореном Бафітом, чия Berkshire Hathaway володіла значним пакетом акцій в Post.
Хвороба і смерть Філіпа Грема
Протягом всього шлюбу з Кетрін, Філіп Грем боровся з алкоголізмом і психічними захворюваннями. Він мав перепади настрою і часто принижував її. Напередодні Різдва 1962 року Кетрін дізналася, що її чоловік має роман з Робін Веббом, австралійським стрингером для Newsweek . Філіп заявив, що розлучиться з Кетрін задля Робін, і він мав намір клопотати про поділ активів пари.
На газетній конференції у Фініксі, штат Арізона, Філіп мав нервовий зрив. Йому вкололи заспокійливе, повернули назад до Вашингтона і помістили в психіатричну установу Честнат-Лодж в сусідньому Роквіллі . 3 Серпня 1963 року він покінчив життя самогубством рушницею у маєтку подружжя «Глен Велбі» поблизу Маршалл у окрузі Вірджинія . (Один з їх синів пізніше вчинив так само.) Кетрін Грем більше ніколи не вийшла знову заміж.
Керівництво «Post»
Кетрін Грем взяла на себе управління компанією і Пост після самогубства Філіпа Грема. Вона обіймала звання президента і була фактично видавцем газети з вересня 1963 року. З 1969 по 1979 р. вона офіційно займала посаду видавця, а з 1973 по 1991 — голови правління. У 1972 році вона стала першою жінкою-CEO, включеною до Fortune 500, як CEO компанії Washington Post. Будучи єдиною жінкою, яка була на такій високій посаді в видавничій компанії, у неї не було жіночих рольових моделей, і їй було важко змусити багато її колег і співробітників сприймати її серйозно. У своєму мемуарі Грем вказала на відсутність впевненості та недовіру до власних знань. Зближення жіночого руху з управлінням Грем Пост призвело до змін у ставленні Грем, а також сприяло її просуванню гендерної рівності в межах своєї компанії.
Грем найняла Бенджаміна Бредлі як редактора, і використовувала фінансові поради Ворена Бафіта; він став головним акціонером і щось на зразок видатного прихильника компанії. Її син Дональд був видавцем з 1979 по 2000 рік.
Вотергейт
Грем очолювала газету Пост у вирішальний час її історії. Пост відіграла ключову роль у викритті змови Вотергейт, яка, зрештою, призвела до відставки президента Річарда Ніксона.
Грем і редактор Бредлі вперше пережили проблеми, коли вони опублікували зміст документів Пентагону. Коли репортери Поста Боб Вудворд і Карл Бернштейн принесли історію Вотергейта Бредлі, Грем підтримала їхні розслідування, а Бредлі публікував статті про Вотергейт, коли про це повідомляли мало інших видань.
У зв'язку з Вотергейтським скандалом, Грем була предметом однієї з найбільш відомих погроз в американській журналістській історії. Це сталося 1972 року, коли генеральний прокурор Ніксона Джон Мітчелл попередив репортера Карла Бернштейна про майбутню статтю:
 | "Груди Кеті Грем будуть затиснуті у великому міцному пресі, якщо це буде опубліковане" Оригінальний текст (англ.) "Katie Graham's gonna get her tit caught in a big fat wringer if that's published". |  |
Пост опублікував цитату, хоча Бредлі вирізав слова її груди. Пізніше Грем зазначила, що «особливо дивним було, що [Мітчелл] назвав мене Кеті, як ніхто мене ніколи не називав».
Іран — контрас
У листопаді 1988 року, в середині справи Іран-контрас, Грем сказала у промові старшим співробітникам ЦРУ: «Ми живемо в брудному і небезпечному світі. Є деякі речі, які громадськості не потрібно знати і вона не повинна їх знати. Я вважаю, що демократія процвітає, коли уряд може вжити законних кроків, щоб зберегти свої таємниці, і коли преса може вирішити, чи слід друкувати те, що вона знає.»
Інші досягнення та визнання
Грем мала міцні зв'язки з родиною Рокфеллерів, як працюючи членом Ради Рокфеллерського університету, так і як близький друг Музею сучасного мистецтва, де вона була удостоєна премії Девіда Рокфеллера за освічену щедрість і пропаганду культурної діяльності та громадських зусиль (див. Зовнішні посилання нижче).
У 1966 році Грем була вшанована на «Чорно-білому балу» Трумена Капоте .
У 1973 році Грем отримала премію Елайджи Парафія Лавджоя, а також почесний докторський ступінь коледжу Колбі.
У 1975 році Грем отримала нагороду С. Роджера Хоршоу за найбільш визначну державну службу приватного громадянина, яку щорічно вручає «Jefferson Awards».
У 1979 році був створений і розповсюджений набір обмінних карток «Supersisters»; на одній з карток наведені ім'я і зображення Грем.
У 1979 році Дебора Девіс опублікувала книгу «Кетрін Велика» про Грем.
У 1987 році Грем отримала нагороду імені Волтера Кронкіта за досягнення в журналістиці.
У 1988 році Грем була обрана членом Американської академії мистецтв і наук.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Інтерв'ю Booknotes з Кетрін Грем щодо "Особистої історії", 16 лютого 1997, C-SPAN |
Грем опублікувала свої спогади «Особиста історія» 1997 року. Книга отримала високу оцінку за її чесний опис психічної хвороби Філіпа Грема і отримала захоплені відгуки за опис її життя, а також того, як змінилися ролі жінок протягом життя Грем. Книга отримала Пулітцерівську премію 1998 р.
У 1997 році вона отримала медаль Свободи.
У 2000 році Грем була названа однією з 50 світових героїв Інституту свободи преси за останні 50 років.
У 2002 році, посмертно, Грем було вручено Президентську медаль Свободи президентом Джорджем Бушем .
У 2002 році Грем було введено в Національний зал слави жінок.
У 2017 році Грем була зіграна Меріл Стріп в фільмі Стівена Спілберга «Секретне досьє». Стріп була номінована на Премію «Оскар» за найкращу жіночу роль (серед інших нагород) за свою роботу.
Смерть
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| | Поховальна служба Кетрін Грем, 23 липня 2001, C-SPAN |
14 липня 2001 року Грем впала і вдарилась головою під час відвідування Сан-Валлі, штат Айдахо; вона померла через три дні. Її похорон відбувся у Вашингтонському національному соборі . Грем похована на історичному кладовищі Оак-Гілл, через дорогу від свого колишнього будинку в Джорджтауні.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- FemBio database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- CONOR.Sl
- Carol Felsenthal (1993). . Seven Stories Press. с. 19. ISBN . Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 16 Березня 2019.
- Carol Felsenthal (1993). . Seven Stories Press. с. 127. ISBN . Архів оригіналу за 2 Липня 2019. Процитовано 28 Березня 2022.
- Sanford D. Horwitt (1989). . Knopf. с. 195. ISBN . Архів оригіналу за 3 Липня 2019. Процитовано 28 Березня 2022.
- Hodgson, Godfrey (18 липня 2001). . The Guardian. London. Архів оригіналу за 17 Листопада 2016. Процитовано 16 Березня 2019.
- Smith, JY & Epstein, Noel (18 липня 2001 року). «Кетрін Грем померла на 84 році». [ 18 Жовтня 2015 у Wayback Machine.] Washpostco.com, вебсайт компанії Washington Post. Отримано 18 квітня 2012 року.
- . USA Today. 18 липня 2001. Архів оригіналу за 23 Вересня 2012. Процитовано 16 Березня 2019.
- USA Today: «Особиста історія» Кетрін Грем [ 22 Березня 2016 у Wayback Machine.] 17.07.2001
- Zweigenhaft, Richard L. та G. William Domhoff Нові генеральні директори: Жінки, афроамериканці, латиноамериканці та азійські американські лідери компаній зі списку Fortune 500 [ 2 Липня 2019 у Wayback Machine.] Опубліковано: 2014-03-18 |
- . Jewish Women's Archive, Michele Siegel. Архів оригіналу за 14 Червня 2021. Процитовано 16 Березня 2019.
- Silbiger, Steve (25 травня 2000). . Taylor Trade Publishing. с. 190. ISBN . Архів оригіналу за 6 Січня 2020. Процитовано 16 Березня 2019.
- Graham, Katharine. Personal History. New York: A.A. Knopf, 1997. Print.
- Rich, Frank. . Nymag.com. Архів оригіналу за 1 Листопада 2019. Процитовано 31 липня 2015.
- Carol Felsenthal (1993). . Seven Stories Press. с. 258. ISBN . Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 9 вересня 2018.
- . Washington Post. Архів оригіналу за 20 Березня 2019. Процитовано 23 січня 2017.
- Carol Felsenthal (1993). . Seven Stories Press. с. 51. ISBN . Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 9 вересня 2018.
- Carol Felsenthal (1993). . Seven Stories Press. с. 201. ISBN . Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 9 вересня 2018.
- Graham, K., Personal History, Vintage Books 1998
- Carol Felsenthal (1993). . Seven Stories Press. с. 216. ISBN . Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 9 вересня 2018.
- Carol Felsenthal (1993). . Seven Stories Press. с. 217. ISBN . Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 9 вересня 2018.
- Carol Felsenthal (1993). . Seven Stories Press. с. 218. ISBN . Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 9 вересня 2018.
- . The New York Times. 4 серпня 1963. Архів оригіналу за 11 Жовтня 2019. Процитовано 15 вересня 2018.
- Sanders, Linley (26 грудня 2017). . Newsweek. Архів оригіналу за 20 Березня 2019. Процитовано 15 вересня 2018.
- Carol Felsenthal (4 січня 2011). . Seven Stories Press. с. 227. ISBN . Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 9 вересня 2018.
- Tasler, Nick (11 грудня 2012). . ISBN . Архів оригіналу за 25 Січня 2020. Процитовано 30 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 16 березня 2019.
- Graham, Katharine (28 січня 1997). . Washington Post. с. D01. Архів оригіналу за 9 Листопада 2018. Процитовано 17 жовтня 2017.
- Bernstein, Carl; Woodward, Bob (29 вересня 1972). . The Washington Post. с. A01. Архів оригіналу за 12 Жовтня 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
All that crap, you're putting it in the paper? It's all been denied. Jesus. Katie Graham (Katharine Graham, publisher of The Washington Post) is gonna get caught in a big fat wringer if that's published. Good Christ. That's the most sickening thing I've ever heard.
- «Вбийте посланника: як ЗМІ знищили Гарі Вебба [ 20 Березня 2019 у Wayback Machine.]». The Huffington Post . 10.10 2014.
- « Ясмін Алібхай-Браун: Іноді владним сценаріям дійсно варто вірити [ 4 Жовтня 2019 у Wayback Machine.] „. The Independent. 8 травня 2011 р.
- “ Навчальний посібник — приховане життя [ 22 Квітня 2018 у Wayback Machine.] „. PBS.
- “ Як головні медіа приховували CIA-Contra Drug Story [ 14 Серпня 2020 у Wayback Machine.]». Хроніка Балтимора. 28 жовтня 1996 року.
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 30 жовтня 2014.
- Wulf, Steve (23 березня 2015). . Espn.go.com. Архів оригіналу за 5 Червня 2015. Процитовано 4 червня 2015.
- Arizona State University. . Архів оригіналу за 20 Січня 2017. Процитовано 23 листопада 2016.
- (PDF). American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу (PDF) за 14 Жовтня 2016. Процитовано 25 липня 2014.
- . . 2012. Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 26 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 Березня 2019. Процитовано 16 Березня 2019.
- Berger, Marilyn (18 липня 2001). . NY Times. Архів оригіналу за 20 Березня 2019. Процитовано 16 Березня 2019.
- . . Associated Press. 23 липня 2001. Архів оригіналу за 23 Травня 2006. Процитовано 19 липня 2009.
- Van Dyne, Larry (1 серпня 2007). . The Washingtonian. washingtonian.com. Архів оригіналу за 5 Березня 2012. Процитовано 19 липня 2009.
Список літератури
- Carol Felsenthal (1993). . Seven Stories Press. ISBN . Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 16 Березня 2019.
- Graham, Katharine (1997). Personal History. New York: Knopf. ISBN .
- (1995). A Good Life: Newspapering and Other Adventures. New York: Simon & Schuster. ISBN .
- Gerber, Robin (2005). Katharine Graham: The Leadership Journey of an American Icon. New York: Portfolio. ISBN .
Посилання
- Праці авторства Кетрін Грем або про неї на Internet Archive
- Charlie Rose's interview with Katharine Graham, year-1997 [ 21 Грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Публікації на C-SPAN
- Кетрін Грем на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ketrin Mejer Grem angl Katharine Meyer Graham 16 chervnya 1917 17 lipnya 2001 amerikanska vidavchinya druga zhinka yaka vidavala odnu z najbilshih amerikanskih gazet pislya Elizi Dzhejn Nikolson yaka volodila novo orleanskim vidannyam Daily Picayune 1876 1896 Vona keruvala gazetoyu svoyeyi sim yi The Washington Post protyagom bilshe dvoh desyatilit u tomu chisli v yiyi najvidomishij period visvitlennya Votergejta sho zreshtoyu prizvelo do vidstavki prezidenta Richarda Niksona Yiyi memuari Osobista istoriya otrimali Pulitcerivsku premiyu 1998 r Ketrin GremGrem 1975 rokuIm ya pri narodzhenniangl Katharine MeyerNarodilasya16 chervnya 1917 1917 06 16 1 2 Nyu Jork Nyu Jork SShAPomerla17 lipnya 2001 2001 07 17 1 2 84 roki Bojse SShA dPohovannyadKrayina SShADiyalnistvidavnicya pismennicya zhurnalistka pidpriyemnicya redaktorka vidavnictvo kolekcionerka mistectvaAlma materChikazkij universitet i Koledzh VassaraZnannya movanglijska 5 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukBatkodMatidBrati sestridU shlyubi zdDitiLelli Vejmut i dNagorodid 1973 d 1998 d 1997 Nacionalna zala slavi zhinok 2002 d kviten 2000 d 2000 d 1994 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d d 1973 d 1987 IMDbID 1202784 i ID 9738240 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grem Rannye zhittya osvita rannya kar yeraMala Ketrin Mejer 1926 r Ketrin Mejer narodilasya 1917 roku v bagatij rodini v Nyu Jorku yiyi batkami buli Agnes Elizabet u divoctvi Ernst i Yudzhin Mejeri Yiyi batko buv finansistom i piznishe golovoyu Federalnoyi rezervnoyi sistemi Yiyi didom buv Mark Yudzhin Mejer a pradidom rabin Dzhozef Nyumark Yiyi batko kupiv The Washington Post 1933 roku na aukcioni z bankrutstva Yiyi mati bula bogemnim intelektualom lyubitelem mistectva i politichnim aktivistom Respublikanskoyi partiyi SShA Vona priyatelyuvala z takimi riznimi lyudmi yak Ogyust Roden Mariya Sklodovska Kyuri Tomas Mann Albert Ejnshtejn Eleonora Ruzvelt Dzhon Dyuyi i Saul Alinskij Vona pracyuvala gazetnim reporterom v toj chas koli zhurnalistika bula nezvichajnoyu profesiyeyu sered zhinok Batko Ketrin mav yevrejske pohodzhennya z Elzasu a yiyi mati bula lyuterankoyu batki yakoyi buli nimeckimi immigrantami Razom z chotirma bratami i sestrami Ketrin bula hreshena yak lyuteranka ale vidviduvala Yepiskopalnu cerkvu Yiyi bratami i sestrami buli Florens Yudzhin III Bill Rut i Elizabet Mejeri Batki Mejyer volodili dekilkoma budinkami po vsij krayini ale v osnovnomu zhili na dva budinki mizh spravzhnim zamkom na velikomu mayetku bilya gori Kisko shtat Nyu Jork i osobnyakom u Vashingtoni okrug Kolumbiya Voni bagato podorozhuvali i mali aktivne socialne zhittya chastkovo Ketrin vihovuvali nyani guvernanti ta vihovateli Ketrin mala napruzheni vidnosini z matir yu yak povidomlyalosya Agnes bula duzhe negativnoyu i znevazhlivoyu po vidnoshennyu do Ketrin sho negativno vplinulo na samovpevnenist zhinki Yiyi starsha sestra Florens Mejer bula uspishnim fotografom i druzhinoyu aktora Oskara Gomolki Sestra yiyi batka Florens Mejyer Blyumental zasnuvala Prix Blumenthal Mejer bula vipuskniceyu shkoli Madejra yakij yiyi batko podaruvav bagato zemli i vidviduvala koledzh Vassara do perevodu do Chikazkogo universitetu V Chikago vona duzhe zacikavilasya trudovimi pitannyami i mala v druzyah lyudej yaki duzhe vidriznyalis vid yiyi suspilnogo statusu Pislya zakinchennya universitetu vona pracyuvala protyagom korotkogo chasu v gazeti v San Francisko de sered inshogo vona dopomagala visvitliti velikij strajk robitnikiv pristani Mejer pochala pracyuvati v Post 1938 roku Osobiste zhittyaU Vashingtoni okrug Kolumbiya vona zustrila kolishnogo odnoklasnika Villa Lenga molodshogo z yakim zustrichalasya ale obirvala stosunki z oglyadu na vidminni interesi 5 chervnya 1940 roku na lyuteranskij ceremoniyi vona odruzhilas z Filipom Gremom vipusknikom Garvardskogo yuridichnogo fakultetu ta klerkom suddi Verhovnogo sudu Feliksa Frankfurtera U nih narodilis dochka Lelli Uejmut 1943 r i troye siniv Donald Edvard Grem 1945 r Vilyam Velshs Grem 1948 2017 i Stiven Mejer Grem 1952 r Vona bula pov yazana z lyuteranstvom Kerivnictvo The Washington Post Vlasnik Washington Post Fil Grem krajnij pravoruch redaktor Dzh Rassel Viggins zliva i vidavec Dzhon U Svitermen z prezidentom Kennedi 1961 roku Filip Grem stav vidavcem Post 1946 roku koli Yudzhin Mejyer peredav gazetu svoyemu zyatyu Ketrin rozpovidaye u svoyij avtobiografiyi Osobista istoriya sho vona ne obrazilas na te sho yiyi batko dav Filippu Post a ne yij Mene zovsim ne turbuvalo sho mij batko podumav pro mogo cholovika a ne pro mene natomist meni ce spodobalosya Naspravdi ya nikoli ne mala dumki sho vin mig bi rozglyadati mene yak kogos hto mig bi mati vazhlivu robotu u gazeti Majer stav golovoyu Svitovogo banku ale zalishiv cyu posadu vzhe cherez pivroku Vin buv golovoyu Washington Post Company do svoyeyi smerti 1959 roku pislya chogo Filip Grem otrimav cyu posadu i kompaniya zrosla za rahunok kupivli televizijnih stancij i zhurnalu Nyusvik Socialne zhittya i politika Gremi buli vazhlivimi chlenami socialnoyi sceni u Vashingtoni yih druzyami buli Dzhon Ficdzherald Kennedi i Zhaklin Kennedi Onassis Robert Kennedi Lindon Dzhonson Robert Maknamara Genri Kissindzher Ronald Rejgan i Nensi Rejgan ta bagato inshih U svoyij avtobiografiyi 1997 roku Grem kilka raziv komentuye naskilki blizko yiyi cholovik buv do politikiv svogo chasu napriklad vin zigrav klyuchovu rol u tomu shob Dzhonson stav kandidatom u vice prezidenti vid demokrativ 1960 roku i yak taka osobista blizkist z politikami piznishe stala neprijnyatnoyu v zhurnalistici Vona namagalasya pidshtovhnuti advokata Edvarda Bennetta Vilyamsa do roli pershogo miskogo golovi Vashingtonskogo okrugu 1967 roku Posadu otrimav vipusknik Govardskogo universitetu i osvichenij yurist Volter Vashington Grem takozh mala trivalu druzhbu z Vorenom Bafitom chiya Berkshire Hathaway volodila znachnim paketom akcij v Post Hvoroba i smert Filipa Grema Protyagom vsogo shlyubu z Ketrin Filip Grem borovsya z alkogolizmom i psihichnimi zahvoryuvannyami Vin mav perepadi nastroyu i chasto prinizhuvav yiyi Naperedodni Rizdva 1962 roku Ketrin diznalasya sho yiyi cholovik maye roman z Robin Vebbom avstralijskim stringerom dlya Newsweek Filip zayaviv sho rozluchitsya z Ketrin zadlya Robin i vin mav namir klopotati pro podil aktiviv pari Na gazetnij konferenciyi u Finiksi shtat Arizona Filip mav nervovij zriv Jomu vkololi zaspokijlive povernuli nazad do Vashingtona i pomistili v psihiatrichnu ustanovu Chestnat Lodzh v susidnomu Rokvilli 3 Serpnya 1963 roku vin pokinchiv zhittya samogubstvom rushniceyu u mayetku podruzhzhya Glen Velbi poblizu Marshall u okruzi Virdzhiniya Odin z yih siniv piznishe vchiniv tak samo Ketrin Grem bilshe nikoli ne vijshla znovu zamizh Kerivnictvo Post Grem z gollandskim posadovcem novin i poslom SShA v Niderlandah 1975 Ketrin Grem vzyala na sebe upravlinnya kompaniyeyu i Post pislya samogubstva Filipa Grema Vona obijmala zvannya prezidenta i bula faktichno vidavcem gazeti z veresnya 1963 roku Z 1969 po 1979 r vona oficijno zajmala posadu vidavcya a z 1973 po 1991 golovi pravlinnya U 1972 roci vona stala pershoyu zhinkoyu CEO vklyuchenoyu do Fortune 500 yak CEO kompaniyi Washington Post Buduchi yedinoyu zhinkoyu yaka bula na takij visokij posadi v vidavnichij kompaniyi u neyi ne bulo zhinochih rolovih modelej i yij bulo vazhko zmusiti bagato yiyi koleg i spivrobitnikiv sprijmati yiyi serjozno U svoyemu memuari Grem vkazala na vidsutnist vpevnenosti ta nedoviru do vlasnih znan Zblizhennya zhinochogo ruhu z upravlinnyam Grem Post prizvelo do zmin u stavlenni Grem a takozh spriyalo yiyi prosuvannyu gendernoyi rivnosti v mezhah svoyeyi kompaniyi Grem najnyala Bendzhamina Bredli yak redaktora i vikoristovuvala finansovi poradi Vorena Bafita vin stav golovnim akcionerom i shos na zrazok vidatnogo prihilnika kompaniyi Yiyi sin Donald buv vidavcem z 1979 po 2000 rik Votergejt Grem ocholyuvala gazetu Post u virishalnij chas yiyi istoriyi Post vidigrala klyuchovu rol u vikritti zmovi Votergejt yaka zreshtoyu prizvela do vidstavki prezidenta Richarda Niksona Grem i redaktor Bredli vpershe perezhili problemi koli voni opublikuvali zmist dokumentiv Pentagonu Koli reporteri Posta Bob Vudvord i Karl Bernshtejn prinesli istoriyu Votergejta Bredli Grem pidtrimala yihni rozsliduvannya a Bredli publikuvav statti pro Votergejt koli pro ce povidomlyali malo inshih vidan U zv yazku z Votergejtskim skandalom Grem bula predmetom odniyeyi z najbilsh vidomih pogroz v amerikanskij zhurnalistskij istoriyi Ce stalosya 1972 roku koli generalnij prokuror Niksona Dzhon Mitchell poperediv reportera Karla Bernshtejna pro majbutnyu stattyu Grudi Keti Grem budut zatisnuti u velikomu micnomu presi yaksho ce bude opublikovane Originalnij tekst angl Katie Graham s gonna get her tit caught in a big fat wringer if that s published Post opublikuvav citatu hocha Bredli virizav slova yiyi grudi Piznishe Grem zaznachila sho osoblivo divnim bulo sho Mitchell nazvav mene Keti yak nihto mene nikoli ne nazivav Iran kontras U listopadi 1988 roku v seredini spravi Iran kontras Grem skazala u promovi starshim spivrobitnikam CRU Mi zhivemo v brudnomu i nebezpechnomu sviti Ye deyaki rechi yaki gromadskosti ne potribno znati i vona ne povinna yih znati Ya vvazhayu sho demokratiya procvitaye koli uryad mozhe vzhiti zakonnih krokiv shob zberegti svoyi tayemnici i koli presa mozhe virishiti chi slid drukuvati te sho vona znaye Inshi dosyagnennya ta viznannyaNadgrobok Grem krajnij zliva roztashovanij bilya kaplici kladovisha Oak Gill u Vashingtoni Grem mala micni zv yazki z rodinoyu Rokfelleriv yak pracyuyuchi chlenom Radi Rokfellerskogo universitetu tak i yak blizkij drug Muzeyu suchasnogo mistectva de vona bula udostoyena premiyi Devida Rokfellera za osvichenu shedrist i propagandu kulturnoyi diyalnosti ta gromadskih zusil div Zovnishni posilannya nizhche U 1966 roci Grem bula vshanovana na Chorno bilomu balu Trumena Kapote U 1973 roci Grem otrimala premiyu Elajdzhi Parafiya Lavdzhoya a takozh pochesnij doktorskij stupin koledzhu Kolbi U 1975 roci Grem otrimala nagorodu S Rodzhera Horshou za najbilsh viznachnu derzhavnu sluzhbu privatnogo gromadyanina yaku shorichno vruchaye Jefferson Awards U 1979 roci buv stvorenij i rozpovsyudzhenij nabir obminnih kartok Supersisters na odnij z kartok navedeni im ya i zobrazhennya Grem U 1979 roci Debora Devis opublikuvala knigu Ketrin Velika pro Grem U 1987 roci Grem otrimala nagorodu imeni Voltera Kronkita za dosyagnennya v zhurnalistici U 1988 roci Grem bula obrana chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk Zovnishni videofajli Interv yu Booknotes z Ketrin Grem shodo Osobistoyi istoriyi 16 lyutogo 1997 C SPAN Grem opublikuvala svoyi spogadi Osobista istoriya 1997 roku Kniga otrimala visoku ocinku za yiyi chesnij opis psihichnoyi hvorobi Filipa Grema i otrimala zahopleni vidguki za opis yiyi zhittya a takozh togo yak zminilisya roli zhinok protyagom zhittya Grem Kniga otrimala Pulitcerivsku premiyu 1998 r U 1997 roci vona otrimala medal Svobodi U 2000 roci Grem bula nazvana odniyeyu z 50 svitovih geroyiv Institutu svobodi presi za ostanni 50 rokiv U 2002 roci posmertno Grem bulo vrucheno Prezidentsku medal Svobodi prezidentom Dzhordzhem Bushem U 2002 roci Grem bulo vvedeno v Nacionalnij zal slavi zhinok U 2017 roci Grem bula zigrana Meril Strip v filmi Stivena Spilberga Sekretne dosye Strip bula nominovana na Premiyu Oskar za najkrashu zhinochu rol sered inshih nagorod za svoyu robotu SmertZovnishni videofajli Pohovalna sluzhba Ketrin Grem 23 lipnya 2001 C SPAN 14 lipnya 2001 roku Grem vpala i vdarilas golovoyu pid chas vidviduvannya San Valli shtat Ajdaho vona pomerla cherez tri dni Yiyi pohoron vidbuvsya u Vashingtonskomu nacionalnomu sobori Grem pohovana na istorichnomu kladovishi Oak Gill cherez dorogu vid svogo kolishnogo budinku v Dzhordzhtauni PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 FemBio database d Track Q61356138 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Carol Felsenthal 1993 Seven Stories Press s 19 ISBN 978 1 60980 290 5 Arhiv originalu za 30 Chervnya 2019 Procitovano 16 Bereznya 2019 Carol Felsenthal 1993 Seven Stories Press s 127 ISBN 978 1 60980 290 5 Arhiv originalu za 2 Lipnya 2019 Procitovano 28 Bereznya 2022 Sanford D Horwitt 1989 Knopf s 195 ISBN 978 0 394 57243 7 Arhiv originalu za 3 Lipnya 2019 Procitovano 28 Bereznya 2022 Hodgson Godfrey 18 lipnya 2001 The Guardian London Arhiv originalu za 17 Listopada 2016 Procitovano 16 Bereznya 2019 Smith JY amp Epstein Noel 18 lipnya 2001 roku Ketrin Grem pomerla na 84 roci 18 Zhovtnya 2015 u Wayback Machine Washpostco com vebsajt kompaniyi Washington Post Otrimano 18 kvitnya 2012 roku USA Today 18 lipnya 2001 Arhiv originalu za 23 Veresnya 2012 Procitovano 16 Bereznya 2019 USA Today Osobista istoriya Ketrin Grem 22 Bereznya 2016 u Wayback Machine 17 07 2001 Zweigenhaft Richard L ta G William Domhoff Novi generalni direktori Zhinki afroamerikanci latinoamerikanci ta azijski amerikanski lideri kompanij zi spisku Fortune 500 2 Lipnya 2019 u Wayback Machine Opublikovano 2014 03 18 Jewish Women s Archive Michele Siegel Arhiv originalu za 14 Chervnya 2021 Procitovano 16 Bereznya 2019 Silbiger Steve 25 travnya 2000 Taylor Trade Publishing s 190 ISBN 978 1 58979 490 0 Arhiv originalu za 6 Sichnya 2020 Procitovano 16 Bereznya 2019 Graham Katharine Personal History New York A A Knopf 1997 Print Rich Frank Nymag com Arhiv originalu za 1 Listopada 2019 Procitovano 31 lipnya 2015 Carol Felsenthal 1993 Seven Stories Press s 258 ISBN 978 1 60980 290 5 Arhiv originalu za 30 Chervnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2018 Washington Post Arhiv originalu za 20 Bereznya 2019 Procitovano 23 sichnya 2017 Carol Felsenthal 1993 Seven Stories Press s 51 ISBN 978 1 60980 290 5 Arhiv originalu za 30 Chervnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2018 Carol Felsenthal 1993 Seven Stories Press s 201 ISBN 978 1 60980 290 5 Arhiv originalu za 30 Chervnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2018 Graham K Personal History Vintage Books 1998 Carol Felsenthal 1993 Seven Stories Press s 216 ISBN 978 1 60980 290 5 Arhiv originalu za 30 Chervnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2018 Carol Felsenthal 1993 Seven Stories Press s 217 ISBN 978 1 60980 290 5 Arhiv originalu za 30 Chervnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2018 Carol Felsenthal 1993 Seven Stories Press s 218 ISBN 978 1 60980 290 5 Arhiv originalu za 30 Chervnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2018 The New York Times 4 serpnya 1963 Arhiv originalu za 11 Zhovtnya 2019 Procitovano 15 veresnya 2018 Sanders Linley 26 grudnya 2017 Newsweek Arhiv originalu za 20 Bereznya 2019 Procitovano 15 veresnya 2018 Carol Felsenthal 4 sichnya 2011 Seven Stories Press s 227 ISBN 978 1 60980 290 5 Arhiv originalu za 30 Chervnya 2019 Procitovano 9 veresnya 2018 Tasler Nick 11 grudnya 2012 ISBN 978 1 4711 0981 2 Arhiv originalu za 25 Sichnya 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 16 bereznya 2019 Graham Katharine 28 sichnya 1997 Washington Post s D01 Arhiv originalu za 9 Listopada 2018 Procitovano 17 zhovtnya 2017 Bernstein Carl Woodward Bob 29 veresnya 1972 The Washington Post s A01 Arhiv originalu za 12 Zhovtnya 2019 Procitovano 9 lyutogo 2019 All that crap you re putting it in the paper It s all been denied Jesus Katie Graham Katharine Graham publisher of The Washington Post is gonna get caught in a big fat wringer if that s published Good Christ That s the most sickening thing I ve ever heard Vbijte poslannika yak ZMI znishili Gari Vebba 20 Bereznya 2019 u Wayback Machine The Huffington Post 10 10 2014 Yasmin Alibhaj Braun Inodi vladnim scenariyam dijsno varto viriti 4 Zhovtnya 2019 u Wayback Machine The Independent 8 travnya 2011 r Navchalnij posibnik prihovane zhittya 22 Kvitnya 2018 u Wayback Machine PBS Yak golovni media prihovuvali CIA Contra Drug Story 14 Serpnya 2020 u Wayback Machine Hronika Baltimora 28 zhovtnya 1996 roku Arhiv originalu za 24 listopada 2010 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Wulf Steve 23 bereznya 2015 Espn go com Arhiv originalu za 5 Chervnya 2015 Procitovano 4 chervnya 2015 Arizona State University Arhiv originalu za 20 Sichnya 2017 Procitovano 23 listopada 2016 PDF American Academy of Arts and Sciences Arhiv originalu PDF za 14 Zhovtnya 2016 Procitovano 25 lipnya 2014 2012 Arhiv originalu za 16 sichnya 2012 Procitovano 26 sichnya 2012 Arhiv originalu za 20 Bereznya 2019 Procitovano 16 Bereznya 2019 Berger Marilyn 18 lipnya 2001 NY Times Arhiv originalu za 20 Bereznya 2019 Procitovano 16 Bereznya 2019 Associated Press 23 lipnya 2001 Arhiv originalu za 23 Travnya 2006 Procitovano 19 lipnya 2009 Van Dyne Larry 1 serpnya 2007 The Washingtonian washingtonian com Arhiv originalu za 5 Bereznya 2012 Procitovano 19 lipnya 2009 Spisok literaturiCarol Felsenthal 1993 Seven Stories Press ISBN 978 1 60980 290 5 Arhiv originalu za 30 Chervnya 2019 Procitovano 16 Bereznya 2019 Graham Katharine 1997 Personal History New York Knopf ISBN 978 0 394 58585 7 1995 A Good Life Newspapering and Other Adventures New York Simon amp Schuster ISBN 978 0 684 80894 9 Gerber Robin 2005 Katharine Graham The Leadership Journey of an American Icon New York Portfolio ISBN 978 1 59184 104 3 PosilannyaPraci avtorstva Ketrin Grem abo pro neyi na Internet Archive Charlie Rose s interview with Katharine Graham year 1997 21 Grudnya 2018 u Wayback Machine Publikaciyi na C SPAN Ketrin Grem na sajti IMDb angl