Джако́мо Анто́ніо Домені́ко Кваре́нгі (італ. Giacomo Quarenghi; 20 вересня, 1744, Рота-д'Іманья (неподалік Бергамо) — 18 лютого (2 березня), 1817, Петербург) — італійський архітектор доби класицизму, художник, один із представників палладіанства, відомий зодчий Російської імперії. Отримав звання «Почесний общник» від Петербурзької академії мистецтв.
Джакомо Кваренгі | |
---|---|
італ. Giacomo Antonio Domenico Quarenghi | |
Портрет Дж.Кваренгі | |
Народження | 20 вересня 1744 Рота Фуорі, Бергамо |
Смерть | 2 березня 1817 (72 роки) |
Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
Країна | Російська імперія |
Вчителі | d[1], Антон Рафаель Менгс[1], d[1], d[1] і d[1] |
Діяльність | архітектор, художник |
Праця в містах | Петербург, Москва |
Архітектурний стиль | класицизм |
Найважливіші споруди | Ермітажний театр у Петербурзі, павільйони Царського Села, , , садиби Стольне, Ляличі |
Джакомо Кваренгі у Вікісховищі |
Життєпис
Дитинство й навчання
Джакомо Кваренгі народився 20 вересня 1744 року в містечку Рота-д'Іманья провінції Бергамо й походив із знатної італійської родини митців. Джакомо Кваренгі художньому мистецтву навчався спочатку в Бергамо, згодом у Римі. Серед його викладачів був представник класицизму Антон Рафаель Менгс. Згодом Джакомо захопився вивченням архітектури. Творчу наснагу черпав із творів античного мистецтва та з ентузіазмом вивчав «Чотири книги про архітектуру» Палладіо, що сприяло формуванню його власного стиля й манері. Під час навчання здійснив творчу мандрівку провінціями Італії для ознайомлення з античними спорудами. Постійно малював.
Життя в рідному краї
За тих часів Італія переживала кризу в будівництві. У країні панували залишки громіздкого бароко й поступово зароджувався класицизм. Стиль рококо в Італії приживався повільно й виявляв себе в живописі таких майстрів як П'єтро Ротарі, Розальба Карр'єра, Алессандро й П'єтро Лонгі. Джакомо Кваренґі прихильником тих стилів не став, хоча при нагоді використовував деякі риси бароко. Більшість італійських архітекторів Італії в ту пору не отримували замовлень. Недостатньо їх було й у Джакомо Кваренгі.
У Римі за проєктом Джакомо Кваренгі був оздоблений музичний зал у палаці Ка'Реццоніко у Венеції. Найкращою роботою в Італії вважається відреставрований інтер′єр середньовічної церкви Св. Схоластики в Суб′ако поблизу Риму (початок 1770-х років). На замовлення англійців розробив декілька проєктів заміських будинків (садиба лорда Хагерстона графа Нортумберленда та ін.).
За проєктами Джакомо Кваренґі збудовано манеж у Монако й зал-їдальню у Відні для Марії Моденської — ерцгерцогиня Австрійська та принцеса Моденська з династії Габсбургів.
37 років на службі Російській імперії
1779 року Джакомо Кваренґі підписав угоду про роботу в Петербурзі на три роки. Йому 35 років і як архітектор він тільки починає.
З 1780 року він працював на замовлення імператриці Катерини ІІ — цілих 16 років. Загалом Джакомо Кваренґі перебував 37 років у різних кутках Російської імперії. Він активно листувався з італійськими митцями, що дало змогу відстежити його замовлення та перелік його робіт. У листі від 1785 року до італійця Маркезі Кваренґі майстер писав:
(вже добудовано) три павільйони нового саду в Петергофі, Торгова біржа, велика будівля Державного банку, двоповерховий корпус крамниць для ярмарку в Іркутську, церква зі шпиталем для Її Імператорської Величності в Павловську, будівля для (Катерини ІІ) — розмістити копію лоджій Рафаеля, лікарня для божевільних, фасад для губернаторського палацу в Смоленську, палац і стайні для генерала Завадовського в Україні, палац графа Безбородько Олександра Андрійовича, церква-усипальня для батька графа в селі в Україні, Ермітажний театр… за зразком античних, фасади нового імператорського палацу в Москві… |
.
1790 року Джакомо Кваренґі створив проєкт Свято-Успенського кафедрального собору в м. Кременчук. 1803—1816 рр. собор був збудований під керівництвом архітектора .
2 березня 1817 року Джакомо Кваренгі помер у Петербурзі.
Родина
Джакомо Кваренгі був тричі одруженим. Його син Джуліо Кваренгі також займався архітектурою. Саме він зробив гравіювання креслень батька, чим зберіг їх для нащадків.
Архітектурні твори
Джакомо Кваренгі автор численних житлових будинків, храмів і споруд різного призначення побудованих в Англії, Австрії, Італії, Латвії (садиба Межотнє), Росії, Україні.
Споруди в Російській імперії
В Україні:
- 1782 — палац графа О. А. Безбородька в с. Стольне, Чернігівська область.
- 1782 — Андріївська церква в с. Стольне.
- 1785 — було розпочато будівництво Присутствені місця (Харків).
- 1786—1787 — Новгород-Сіверська тріумфальна брама.
- 1791—1796 — Спасо-Преображенский собор у місті Новгород-Сіверський.
- 1793—1795 — церква Св. Катерини в с. Ляличи (тоді Чернігівська губернія).
- 1797—1800 — палац-садиба графа Завадовського в Ляличах (1794—1795 pp. Літній палац спроєктував Микола Львов).
- 1793—1806 — можливо автор Миколаївської церкви в с. Юнаківка Сумського повіту.
- Кінець XVIII століття — палац-садиба Судієнків у с. Очкине (тоді Чернігівська губернія; зруйновано).
- Кінець XVIII століття — палац в с. Понурівка (тоді Чернігівська губернія, зруйновано).
- Кінець XVIII століття — садиба Михайла Камбурлея, смт. Хотінь (зруйновано).
- Кінець XVIII століття — Панський маєток в Олександрівську (занедбано).
- Кінець XVIII століття — палац-садиба в смт. Хотіні, що в Сумському районі Сумської області (частково збережено).
- 1800—1806 — можливо автор проєктів споруд Домницького монастиря на Чернігівщині, побудованих за сприяння графа І. А. Кушельова-Безбородька. До них належать: собор Різдва Богородиці, трапезна церква Св. Параскеви П'ятниці, надбрамна двохярусна дзвіниця, келії та огорожа.
- 1804—1816 — Успенський собор у місті Кременчук (зруйновано 1943).
- 1811 — брав участь у проєктуванні меморіального мавзолею над могилою російських вояків на полі Полтавської битви.
У Санкт-Петербурзі
- 1780 — палац-садиба «Жерновка», дача Донаурова (нині будинок Безобразових), що на березі річки Жернівки за адресою: Іриновський проспект, 9.
- 1781—1794 — Англійський палац у Петергофі (зруйновано 1942)
- 1782—1784 — Смоленська церква в Пулкове (зруйновано 1944)
- 1782—1788 — концертна зала в Царскому Селі
- 1783—1785 — Академія наук на набережній Університетська, 5
- 1783—1787 — Ермітажний театр (набережна Дворцова, 32)
- 1783—1799 — (вулиця Садова, 21)
- 1784—1787 —
- 1788 — Будинок Салтикова (набережна Дворцова, 4)
- 1789—1793 — палац Юсупових на вулиці Садовій, 50-а
- 1792—1796 — Олександрівський палац у Царському Селі
- 1798—1800 — Прибутковий будинок Жеребцової (набережна Дворцова, 10)
- 1798—1800 — Мальтійська капела (складова архітектурного комплексу Воронцовського палацу, прибудова до головного корпусу палацу з боку саду)
- кінець XVIII століття — деякі споруди в Аничковому палаці (торговельні ряди та ін.)
- 1800—1801 — Павловський палац: палата імператриці Марії Федорівни
- 1804—1807 — Катерининський інститут на набережній річки Фонтанка, 36
- 1804—1807 — Манеж на вулиці Якубовича, 1
- 1806—1808 — (Смольний проїзд, 1)
- 1814 — дерев′яні Нарвські тріумфальні ворота
В інших містах
- 1780 — перебудова Катерининського палацу в , Москва
- 1786 — торгові ряди на Червоній площі Москви (не збережено)
- 1790—1805 — на вулиці Варварка, 3, Москва
- 1792 — саркофаг на могилі генерала-поручника Віктора Амадея фон Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гойм у місті Виборг, Російська імперія
- 1793—1812 — Торговельний дім у місті Курськ (не збережено)
- 1797—1802 — палац-садиба Шарлоти Карлівни Лівен у Межотне, Латвія
- 1803 — Богадільня (рос. Странноприимный дом), Москва
- 1817 год — Колона перемоги в Ризі, можливо один з останніх проєктів майстра (не збережено)
Споруди в інших країнах
- 1769—1776 — Вардурський палац барона Арундела у графстві Вілтшир, Велика Британія
- 1769 — перебудова інтер′єру церкви Св. Схоластики в бенедиктинському абатстві в Суб′яко, Італія
- 1775 —вівтар збудований на честь Найсвятішого Ізбавителя в Серіате, Італія
- 1797—1799 — вівтар Успіння Пресвятої Марії та Святого Якова в Романо-ді-Ломбардія, Італія
Відхилені проєкти
- Торговельна біржа в Санкт-Петербурзі (була розібрана, згодом Тома де Томон побудує кращу)
- Лазні для імператриці Катерини ІІ (привітні й романтичні лазні побудував Чарльз Камерон)
Графічні твори Кваренгі
- Джакомо Кваренгі. Манеж (Санкт-Петербург). Фасад манежу від кавалерійських казарм. Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк, США
- Джакомо Кваренгі. Фасад Смольного інституту, проєкт (приблизно 1806)
- Джакомо Кваренгі. Малюнок собору в Новоєрусалимському монастирі, Істра, Росія.
- Малюнок. Ермітажний театр, 1824 рік.
Ушанування пам′яті
- На честь Джакомо Кваренгі названо вулицю в Бергамо й провулок у Санкт-Петербурзі.
- 1967 — з нагоди 150-річчя зі дня смерті архітектора його прах був перепохований на цвинтарі Олександро-Невської лаври.
- 1967 — до 150-річчя від дня смерті архітектора створено поштовий конверт СРСР із його зображенням. Художник .
- 1994 — до 250-річчя від дня народження надруковано поштову марку Росії «Дж. Кваренгі. 1744—1817. Академія наук у Санкт-Петербурзі 1783—1789».
- 2017 — до 200-річчя від дня смерті надруковано поштовий конверт Росії в серії: «Діячі світової культури». Художники-дизайнери С. Свіридов, М. Корнеєва.
Послідовники
- Андрій Меленський та ін.
Див. також
- 32807 Кваренгі — астероїд, названий на честь архітектора.
- Палладіанство
- Інтер'єр
- Малюнки Джакомо Кваренгі
- Манеж (Санкт-Петербург)
- Митці й маєтки України
Примітки
- Angelini P., Manfredi T. Dizionario Biografico degli Italiani — 2016. — Vol. 85.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2021.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- . books.totalarch.com. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 23 січня 2020.
- . www.artcyclopedia.com. Архів оригіналу за 9 січня 2010. Процитовано 22 січня 2020.
- . www.cult.gov.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 21 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2016.
- . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 21 січня 2020.
Література
- Всеобщая история искусств. М.: «Искусство». Т. 4, 1963 (рос.)
- Богословский В. А. Кваренги, мастер архитектуры русского классицизма. Л-М, 1955, (рос.)
- Пилявский В. И. Джакомо Кваренги. Архитектор. Художник. Л.: Стройиздат, 1981 (рос.)
- Коршунова М. Ф. Джакомо Кваренги. Л.: Лениздат, 1981 (рос.)
- Талепоровский В. Н. Кваренги. Материалы к изучению творчества. М.-Л.: ГИЛСА, 1954 (рос.)
- Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації), 1999. — 477 с. — .
Посилання
- Quarenghi on the Anichkov Palace website [ 17 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- (англ.) Guide to Quarenghi on-line [ 9 січня 2010 у Wayback Machine.]
- (англ.) Find-A-Grave [ 22 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- (англ.) Quarenghi on www.alexanderpalace.org [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhako mo Anto nio Domeni ko Kvare ngi ital Giacomo Quarenghi 20 veresnya 1744 Rota d Imanya nepodalik Bergamo 18 lyutogo 2 bereznya 1817 Peterburg italijskij arhitektor dobi klasicizmu hudozhnik odin iz predstavnikiv palladianstva vidomij zodchij Rosijskoyi imperiyi Otrimav zvannya Pochesnij obshnik vid Peterburzkoyi akademiyi mistectv Dzhakomo Kvarengiital Giacomo Antonio Domenico QuarenghiPortret Dzh KvarengiNarodzhennya20 veresnya 1744 1744 09 20 Rota Fuori BergamoSmert2 bereznya 1817 1817 03 02 72 roki PeterburgPohovannyaLazarivske kladovishe Sankt Peterburg KrayinaRosijska imperiyaVchitelid 1 Anton Rafael Mengs 1 d 1 d 1 i d 1 Diyalnistarhitektor hudozhnikPracya v mistahPeterburg MoskvaArhitekturnij stilklasicizmNajvazhlivishi sporudiErmitazhnij teatr u Peterburzi paviljoni Carskogo Sela sadibi Stolne Lyalichi Dzhakomo Kvarengi u VikishovishiZhittyepisDitinstvo j navchannya Dzhakomo Kvarengi narodivsya 20 veresnya 1744 roku v mistechku Rota d Imanya provinciyi Bergamo j pohodiv iz znatnoyi italijskoyi rodini mitciv Dzhakomo Kvarengi hudozhnomu mistectvu navchavsya spochatku v Bergamo zgodom u Rimi Sered jogo vikladachiv buv predstavnik klasicizmu Anton Rafael Mengs Zgodom Dzhakomo zahopivsya vivchennyam arhitekturi Tvorchu nasnagu cherpav iz tvoriv antichnogo mistectva ta z entuziazmom vivchav Chotiri knigi pro arhitekturu Palladio sho spriyalo formuvannyu jogo vlasnogo stilya j maneri Pid chas navchannya zdijsniv tvorchu mandrivku provinciyami Italiyi dlya oznajomlennya z antichnimi sporudami Postijno malyuvav Zhittya v ridnomu krayi Za tih chasiv Italiya perezhivala krizu v budivnictvi U krayini panuvali zalishki gromizdkogo baroko j postupovo zarodzhuvavsya klasicizm Stil rokoko v Italiyi prizhivavsya povilno j viyavlyav sebe v zhivopisi takih majstriv yak P yetro Rotari Rozalba Karr yera Alessandro j P yetro Longi Dzhakomo Kvarengi prihilnikom tih stiliv ne stav hocha pri nagodi vikoristovuvav deyaki risi baroko Bilshist italijskih arhitektoriv Italiyi v tu poru ne otrimuvali zamovlen Nedostatno yih bulo j u Dzhakomo Kvarengi U Rimi za proyektom Dzhakomo Kvarengi buv ozdoblenij muzichnij zal u palaci Ka Recconiko u Veneciyi Najkrashoyu robotoyu v Italiyi vvazhayetsya vidrestavrovanij inter yer serednovichnoyi cerkvi Sv Sholastiki v Sub ako poblizu Rimu pochatok 1770 h rokiv Na zamovlennya anglijciv rozrobiv dekilka proyektiv zamiskih budinkiv sadiba lorda Hagerstona grafa Nortumberlenda ta in Za proyektami Dzhakomo Kvarengi zbudovano manezh u Monako j zal yidalnyu u Vidni dlya Mariyi Modenskoyi ercgercoginya Avstrijska ta princesa Modenska z dinastiyi Gabsburgiv 37 rokiv na sluzhbi Rosijskij imperiyi Ermitazhnij teatr pozemnij plan Oleksandrivskij palac u Carskomu Seli arh Dzhakomo Kvarengi 1779 roku Dzhakomo Kvarengi pidpisav ugodu pro robotu v Peterburzi na tri roki Jomu 35 rokiv i yak arhitektor vin tilki pochinaye Z 1780 roku vin pracyuvav na zamovlennya imperatrici Katerini II cilih 16 rokiv Zagalom Dzhakomo Kvarengi perebuvav 37 rokiv u riznih kutkah Rosijskoyi imperiyi Vin aktivno listuvavsya z italijskimi mitcyami sho dalo zmogu vidstezhiti jogo zamovlennya ta perelik jogo robit U listi vid 1785 roku do italijcya Markezi Kvarengi majster pisav vzhe dobudovano tri paviljoni novogo sadu v Petergofi Torgova birzha velika budivlya Derzhavnogo banku dvopoverhovij korpus kramnic dlya yarmarku v Irkutsku cerkva zi shpitalem dlya Yiyi Imperatorskoyi Velichnosti v Pavlovsku budivlya dlya Katerini II rozmistiti kopiyu lodzhij Rafaelya likarnya dlya bozhevilnih fasad dlya gubernatorskogo palacu v Smolensku palac i stajni dlya generala Zavadovskogo v Ukrayini palac grafa Bezborodko Oleksandra Andrijovicha cerkva usipalnya dlya batka grafa v seli v Ukrayini Ermitazhnij teatr za zrazkom antichnih fasadi novogo imperatorskogo palacu v Moskvi 1790 roku Dzhakomo Kvarengi stvoriv proyekt Svyato Uspenskogo kafedralnogo soboru v m Kremenchuk 1803 1816 rr sobor buv zbudovanij pid kerivnictvom arhitektora 2 bereznya 1817 roku Dzhakomo Kvarengi pomer u Peterburzi RodinaDzhakomo Kvarengi buv trichi odruzhenim Jogo sin Dzhulio Kvarengi takozh zajmavsya arhitekturoyu Same vin zrobiv graviyuvannya kreslen batka chim zberig yih dlya nashadkiv Arhitekturni tvoriSpaso Preobrazhenskij sobor u m Novgorod Siverskij Dzhakomo Kvarengi avtor chislennih zhitlovih budinkiv hramiv i sporud riznogo priznachennya pobudovanih v Angliyi Avstriyi Italiyi Latviyi sadiba Mezhotnye Rosiyi Ukrayini Sporudi v Rosijskij imperiyi V Ukrayini 1782 palac grafa O A Bezborodka v s Stolne Chernigivska oblast 1782 Andriyivska cerkva v s Stolne 1785 bulo rozpochato budivnictvo Prisutstveni miscya Harkiv 1786 1787 Novgorod Siverska triumfalna brama 1791 1796 Spaso Preobrazhenskij sobor u misti Novgorod Siverskij 1793 1795 cerkva Sv Katerini v s Lyalichi todi Chernigivska guberniya 1797 1800 palac sadiba grafa Zavadovskogo v Lyalichah 1794 1795 pp Litnij palac sproyektuvav Mikola Lvov 1793 1806 mozhlivo avtor Mikolayivskoyi cerkvi v s Yunakivka Sumskogo povitu Kinec XVIII stolittya palac sadiba Sudiyenkiv u s Ochkine todi Chernigivska guberniya zrujnovano Sadiba Mezhotnye Latviya Kinec XVIII stolittya palac v s Ponurivka todi Chernigivska guberniya zrujnovano Kinec XVIII stolittya sadiba Mihajla Kamburleya smt Hotin zrujnovano Kinec XVIII stolittya Panskij mayetok v Oleksandrivsku zanedbano Kinec XVIII stolittya palac sadiba v smt Hotini sho v Sumskomu rajoni Sumskoyi oblasti chastkovo zberezheno 1800 1806 mozhlivo avtor proyektiv sporud Domnickogo monastirya na Chernigivshini pobudovanih za spriyannya grafa I A Kushelova Bezborodka Do nih nalezhat sobor Rizdva Bogorodici trapezna cerkva Sv Paraskevi P yatnici nadbramna dvohyarusna dzvinicya keliyi ta ogorozha 1804 1816 Uspenskij sobor u misti Kremenchuk zrujnovano 1943 1811 brav uchast u proyektuvanni memorialnogo mavzoleyu nad mogiloyu rosijskih voyakiv na poli Poltavskoyi bitvi U Sankt Peterburzi 1780 palac sadiba Zhernovka dacha Donaurova nini budinok Bezobrazovih sho na berezi richki Zhernivki za adresoyu Irinovskij prospekt 9 1781 1794 Anglijskij palac u Petergofi zrujnovano 1942 1782 1784 Smolenska cerkva v Pulkove zrujnovano 1944 1782 1788 koncertna zala v Carskomu Seli 1783 1785 Akademiya nauk na naberezhnij Universitetska 5 1783 1787 Ermitazhnij teatr naberezhna Dvorcova 32 1783 1799 vulicya Sadova 21 1784 1787 1788 Budinok Saltikova naberezhna Dvorcova 4 1789 1793 palac Yusupovih na vulici Sadovij 50 a 1792 1796 Oleksandrivskij palac u Carskomu Seli 1798 1800 Pributkovij budinok Zherebcovoyi naberezhna Dvorcova 10 1798 1800 Maltijska kapela skladova arhitekturnogo kompleksu Voroncovskogo palacu pribudova do golovnogo korpusu palacu z boku sadu kinec XVIII stolittya deyaki sporudi v Anichkovomu palaci torgovelni ryadi ta in 1800 1801 Pavlovskij palac palata imperatrici Mariyi Fedorivni 1804 1807 Katerininskij institut na naberezhnij richki Fontanka 36 1804 1807 Manezh na vulici Yakubovicha 1 1806 1808 Smolnij proyizd 1 1814 derev yani Narvski triumfalni vorota V inshih mistah 1780 perebudova Katerininskogo palacu v Moskva 1786 torgovi ryadi na Chervonij ploshi Moskvi ne zberezheno 1790 1805 na vulici Varvarka 3 Moskva 1792 sarkofag na mogili generala poruchnika Viktora Amadeya fon Angalt Bernburg Shaumburg Gojm u misti Viborg Rosijska imperiya 1793 1812 Torgovelnij dim u misti Kursk ne zberezheno 1797 1802 palac sadiba Sharloti Karlivni Liven u Mezhotne Latviya 1803 Bogadilnya ros Strannopriimnyj dom Moskva 1817 god Kolona peremogi v Rizi mozhlivo odin z ostannih proyektiv majstra ne zberezheno Sporudi v inshih krayinah 1769 1776 Vardurskij palac barona Arundela u grafstvi Viltshir Velika Britaniya 1769 perebudova inter yeru cerkvi Sv Sholastiki v benediktinskomu abatstvi v Sub yako Italiya 1775 vivtar zbudovanij na chest Najsvyatishogo Izbavitelya v Seriate Italiya 1797 1799 vivtar Uspinnya Presvyatoyi Mariyi ta Svyatogo Yakova v Romano di Lombardiya Italiya Vidhileni proyekti Torgovelna birzha v Sankt Peterburzi bula rozibrana zgodom Toma de Tomon pobuduye krashu Lazni dlya imperatrici Katerini II privitni j romantichni lazni pobuduvav Charlz Kameron Grafichni tvori KvarengiDokladnishe Malyunki Dzhakomo Kvarengi Dzhakomo Kvarengi Manezh Sankt Peterburg Fasad manezhu vid kavalerijskih kazarm Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork SShA Dzhakomo Kvarengi Fasad Smolnogo institutu proyekt priblizno 1806 Dzhakomo Kvarengi Malyunok soboru v Novoyerusalimskomu monastiri Istra Rosiya Malyunok Ermitazhnij teatr 1824 rik Ushanuvannya pam yatiNa chest Dzhakomo Kvarengi nazvano vulicyu v Bergamo j provulok u Sankt Peterburzi 1967 z nagodi 150 richchya zi dnya smerti arhitektora jogo prah buv perepohovanij na cvintari Oleksandro Nevskoyi lavri 1967 do 150 richchya vid dnya smerti arhitektora stvoreno poshtovij konvert SRSR iz jogo zobrazhennyam Hudozhnik 1994 do 250 richchya vid dnya narodzhennya nadrukovano poshtovu marku Rosiyi Dzh Kvarengi 1744 1817 Akademiya nauk u Sankt Peterburzi 1783 1789 2017 do 200 richchya vid dnya smerti nadrukovano poshtovij konvert Rosiyi v seriyi Diyachi svitovoyi kulturi Hudozhniki dizajneri S Sviridov M Korneyeva PoslidovnikiAndrij Melenskij ta in Div takozh32807 Kvarengi asteroyid nazvanij na chest arhitektora Palladianstvo Inter yer Malyunki Dzhakomo Kvarengi Manezh Sankt Peterburg Mitci j mayetki UkrayiniPrimitkiAngelini P Manfredi T Dizionario Biografico degli Italiani 2016 Vol 85 d Track Q1128537d Track Q115309669d Track Q115309641 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2020 Procitovano 22 sichnya 2020 books totalarch com Arhiv originalu za 10 sichnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2020 www artcyclopedia com Arhiv originalu za 9 sichnya 2010 Procitovano 22 sichnya 2020 www cult gov ua Arhiv originalu za 26 bereznya 2018 Procitovano 21 sichnya 2020 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 litopys org ua Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2020 LiteraturaVseobshaya istoriya iskusstv M Iskusstvo T 4 1963 ros Bogoslovskij V A Kvarengi master arhitektury russkogo klassicizma L M 1955 ros Pilyavskij V I Dzhakomo Kvarengi Arhitektor Hudozhnik L Strojizdat 1981 ros Korshunova M F Dzhakomo Kvarengi L Lenizdat 1981 ros Taleporovskij V N Kvarengi Materialy k izucheniyu tvorchestva M L GILSA 1954 ros Timofiyenko V G Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM Golovne upravlinnya mistobuduvannya ta arhitekturi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi 1999 477 s ISBN 966 7452 16 6 PosilannyaQuarenghi on the Anichkov Palace website 17 veresnya 2010 u Wayback Machine angl Guide to Quarenghi on line 9 sichnya 2010 u Wayback Machine angl Find A Grave 22 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Quarenghi on www alexanderpalace org 4 bereznya 2016 u Wayback Machine