Катик Арон Ілліч | |
---|---|
Народився | 25 квітня 1883 Євпаторія |
Помер | 20 квітня 1942 (58 років) Ленінград |
Країна | Російська імперія → |
Національність | караїм |
Діяльність | митець, драматург, Газзан, викладач університету |
Alma mater | Олександрійське караїмське духовне училище, Одеський університет |
Галузь | караїмська культура і релігія |
Заклад | Ленінградський юридичний університет |
Науковий керівник | Казас Ілля Ілліч |
Відомий завдяки: | караїмський громадський діяч і педагог, гахам |
Батько | Ілля Катик |
У шлюбі з | Рахіль Самуїлівною Шапшал |
Діти | Діана Катик |
Аро́н Іллі́ч Кати́к (або Саріба́н-Кати́к, карї. Sariban-Katyk; *25 квітня (7 травня) 1883, Євпаторія — †20 травня 1942, Ленінград) — караїмський письменник, педагог і громадський діяч, перший караїмський священик-газзан з вищою освітою.
Біографія
25 квітня 1883 року в Євпаторії у небагатій та численній родині , вчителя мідраша народився молодший син, якому дали ім'я Арон. Відповідно , хлопчак повинен був відвідувати початкову школу (в яку він пішов дуже рано) щоби вивчати, насамперед, духовні цінності і тексти та отримати фах різника (такі були консервативні звичаї караїмів).
Відмінно закінчивши караїмський мідраш, Арон був запрошений до Олександрійського караїмського духовного училища. Під опікою відомого караїмського педагога Іллі Казаса та інших вчителів, караїмський юнак захопився наукою і склав свою долю із подальшим навчанням. Та спершу треба було дотриматися зобов'язання (згідно уставу училища його випускники повинні були відпрацювати кілька років у початковій караїмській школі — передаючи свої знання дітям). Тож, три роки, з 1902 по 1904, Арон Катик викладав у мідраші міста Севастополь.
Із Севастополя юнак переїхав до Одеси (центру півдня імперії) і поступив на філологічний факультет до Новоросійського університету. А в 1911 році Арон Катик, здавши диплому роботу («Воля за вченням Шопенгауера»), отримав диплом I ступеня.
Після закінчення навчання перспективний педагог повернувся в 1912 році до Криму, щоби стати вчителем та старшим газзаном Феодосії. Одружившись з Рахіль Шапшал він породичався з впливовими караїмськими сім'ями (Шапшалів та Казасів) і втілював культурно-громадську діяльність в містечку, і не тільки. В 1914 році Арон Катик став засновником журналу та вийти у світ першому в Криму караїмському виданню не судилося — почалася І-а світова війна. В часи війни Катик займався педагогічною та благочинною роботою і зарекомендував себе з позитивної сторони.
За заслуги перед громадою караїмів та за настановою родини (яка опікувалася навчальними й духовними закладами Євпаторії), Арон Ілліч, в 1916 році, повернувся до рідного міста на посаду інспектора Олександрійського караїмського духовного училища та викладання загальних предметів, в ньому ж. Крім того, таку відому й вчену людину одразу ж було назначено молодшим газаном та запрошено до Таврійського і Одеського караїмського духовного правління.
В неспокійні часи довелося Арону Катику кермувати караїмською спільнотою міста й краю. Йому нарешті вдалося втілити в життя ідею з випуском караїмської періодики, з 1917 по 1919 роки він редагує «Вісті Таврійського і Одеського караїмського духовного правління», за підтримки головного гахама С. М. Шапшала їм вдалося випустити сім вісників. Через військову ескалацію та складні умови життя чимало караїмів перестало ходити до училища, а коли Червона армія впритул наблизилася до Криму, постало питання про закриття, названого в честь царя, Олександрійського караїмського духовного училища.
А вже з 1920 року про Арона Катика почали говорити в Москві, куди він переїхав разом з родиною (адже в столиці жило чимало караїмів та родина дружини), сподіваючись розпочати там нове життя, викладаючи у школах. За підтримки свого брата Абрама Ілліча Катика (засновника міста Шахтарськ, власника тютюнової фабрики голови Правління караїмської громади Москви і Московського караїмського благодійного товариства допомоги бідним караїмам) Арону Катику вдалося осісти в Москві, а, невдовзі, його вже було призначено старшим газаном Москви та учителем початкової караїмської школи, з 1922 йому знову довелося налагоджувати духовне життя своєї общини.
В 1928 році кенасу в Москві зачинено, щоби утримувати свою родину і не попасти в немилість більшовиків, Арон Катик зайнявся літературною діяльністю й освітою, викладаючи російську мову та літературу в московських школах. Відомому караїмському автору та філологу не було місця серед пролетарських письменників, і йому довелося працювати коректором у видавництвах і .
Влада усілякими методами утискала караїмів, коли доводилося проводити молитви в помешканнях тих малочисельних караїмських сімей, їх позбавляли роботи і навіть засобів існування, що призводило до їхнього остаточного виїзду. Поневіряння сім'ї Арона Катика у Москві закінчилися, коли він, з родиною, в 1932 році перебирається до Ленінграду. Там відомий діяч караїмської общини навчав математики в навчальних закладах коректором у видавництвах та «Художня література». Хоча він тривалий час і працював у столичних видавництвах, але так і не видав жодної своєї збірки (за 20 років).
2-а світова війна застала караїмську родину Катиків також в Ленінграді. В ці роки Арон Катик викладав латину в (з 1938 року). Воєнні лихоліття знову приблизилися, і знову блокада, яку він не пережив, померши від виснаження в 1942 році.
Своє сімейне життя Арон Катик пов'язав з Рахіль Самуїлівною Шапшал, яка була дочкою відомої караїмської династії Шапшалів (просвітителів та фінансистів). У них була дочка Діана. Подальша доля родини Арона Катика і місце поховання невідомі.
Творчі здобутки
Програма навчання учнів старших класів Олександрійського караїмського духовного училища складена Ілльою Казасом спонукала молодих караїмів до творчих експериментів, адже необхідно було перекладати теологічні та філософські трактати минулого та сучасних (французьких чи німецьких) авторів. Дискусії та настанови, які проводив караїмський педагог-новатор Казас (за що він і позбувся посади інспектора училища, наприкінці свого життя, попавши в опалу консервативного караїмського оточення) виходили за межі училища, а найздібніші учні мали змогу прийняти в них на сторінках тогочасних періодичних видань. Тож, один із найкращих випускників училища, Арон Катик перші свої творчі роботи: відозви, теологічні роздуми-статі та біографічні розвідки відправляв своєму учителю та отримував схвальні відгуки та підтримку.
А в 1909 році одеське видавництво С. К. Цессарського запропонувало читачам, юнацтву, пізнавальну книжечку на 32 сторінки молодого караїмського автора. Історичний нарис «Римський цирк (Опис будівлі римського Цирку і видовищ в ньому)» було присвячено першому учителю, караїмському просвітителю Іллі Казасу.
Як і більшість тогочасних творчих особистостей, Арон Катик пробував віршувати: жартівливі вірші-пісні, студентські епіграми, посвяти-оди. Чимало їх він потім використав у своїх драматичних творах, але кілька з них стали відомими. Найбільш відомим стала посвята учителю «Пам'яті І. І. Казаса» надрукована у Москві в журналі .
Смерть Іллі Казаса в 1912 році вразила Арона Катика і він виголосив натхненну промову «Ты не умрёшь!» над могилою свого учителя. Друзі і сподвижники просвітителя переписали промову і видрукували, як статтю в журналі «Караїмське життя» в 1912 році:
Меж тронов славных мудрецов блистал твой трон… Трудна была твоя дорога, над лирой знамя педагога держал ты твердою рукой; будил народ ты спавший свой и звал вперед, и знаний свет ему дарил ты много лет. |
Ці посвяти утвердили Арона Катика в очах караїмської громади, як сильного оратора. Він ще не раз це підтверджував у своїх статях та відозвах в караїмській пресі: «Караїмське життя», «Караїмське слово». Відтак його й було запрошено до Таврійського і Одеського караїмського духовного правління, де він займався написанням відозв, досліджень та інших речей (по сучасному, наче прес-аташе), а коли заснували «Вісник Таврійського і Одеського караїмського духовного правління» то ні в кого не виникло питання хто буде редагувати це видання. Арон Катик суттєво приклався до виходів семи випусків цього караїмського видання: і як редактор-коректор (бо мав досконалу філологічну освіту), і як автор дописів, розвідок.
Оскільки чимало життя Арона Катика було пов'язано із караїмською школою, то він досконало знав про усі процеси довкола неї. І не дивно, що написане ним в 1911 році оповідання «Учитель» та «Записи мідрашника» справили величезне враження на російського читача. Продовженням розповідей про караїмську школу було оповідання «Муса Бурма», яку він чомусь не наважився опублікувати.
Його вірш «Султан Тота», який був написаний у жартівливому стилі вподобали у Євпаторії (тогочасному культурному центрі караїмів). Під псевдонімом «Ми» Арон видав пісню про євпаторійського пиріжника Кара-Мошу, яка була написана на караїмській і російській мові.
Головне літературне надбання Арона Катика — драматичні твори. Першу свою п'єсу «Хто правий» він написав у 1912 році, у якій показав протиріччя двох поколінь, а саме — батьків і дітей. Спершу п'єсу він написав російською мовою (мав намір надрукувати в російській пресі), але потім перевів на рідну караїмську мову. А п'єса «Алишмаган башка калпак ярашмаз» («На незвичну голову шапка не лізе») — це пародія на надмірне захоплення європейськими манерами (в одязі, поведінці).
Сатирико-гумористичні «Записки нареченого» були опубліковані в 1913 році в журналі «Караїмське слово».
Свідченням того, що Арон Катик знався і захоплювався караїмською культурою стала публікація комедії «Яддес» у 1919 році, яка була наповнена великою кількістю прислів'їв, приказок, пісень і танців. Ця п'єса одразу справила велике значення на караїмську спільноту (була поставлена в Олександрійському духовному училищі).
В даний час, коли серед нас так швидко вмирає любов до творів рідної старовини, коли ці твори забуваються і зникають, - я б хотів, щоб мій маленький «Яддес» порушив хоч у деяких читачів інтерес до скарбів караїмських меджум (рукописних збірок фольклору). Якщо ще на додачу «Яддес» доставить декому трошки веселощів, я буду цілком задоволений.. |
В часи революції в Росії (1917–1918 роки) Арон Катик як і більшість його сучасників захопився темою класової боротьби. Так, в 1918 році було опубліковано п'єсу «Йені йака ески тон» — «Новий комір до старої шуби», про вчителів-новаторів, що боролись за нові, європейські способи виховання. Переїхавши до більшовицької Москви він ще більше перейнявся ідеями соціалізму. В Москві вийшли соціалістично-революційні п'єси: про нерівний шлюб і суспільні забобони караїмської спільноти «Меттанасиз» — «Безприданниця» (1920 рік), «Амма да кіюв» — «Ось так наречений» (1923 рік); про релігійні протиріччя і консерватизм були написані такі п'єси: «Динсизнин хакиндан імансиз келир» — «Від безбожництва приходить зневіра» або «Найшла коса на камінь» і «Донме» — «Відступник».
Вражений тяжким становищем караїмів у революційній Росії, Арон Катик не оминув своєю увагою голод і зубожіння 1922 року, у п'єсі «Ачлик» — «Голод». А в 1926 році він написав комедію «Потяг». Останньою опублікованою п'єсою Катика стала — «Санки-пролетар» — «Лжепролетарій» (1927 рік).
До сучасників дійшли тільки опубліковані п'єси Арона Катика: «Хто правий» (1912), «Яддес» (1918); «Алышмаган башка калпак йарашмаз» — «На незвичну голову шапка не лізе»; «Ени йака эски тон» — «Новий комірець та стара шуба»; «Меттанасыз» — «Безприданниця» (1920); «Донме» — «Відступник» (1921); «Амма да кийув» — «Ось так наречений», комедия; «Динсыз хакындан иммансыз гелир» — «Від безбожництва приходить зневіра» (1924); «Поїзд» (1926); «Санки — пролетарь» — «Лжепролетарій» (1927); «Бахчи — базырганы» — «Продавець фруктів».
Ніби підсумовуючи свої творчі досягнення в 1927 році в Сімферополі Катик написав замітку «Короткий огляд моєї літературної діяльності», в якій відзначив, що в своїх працях намагався показати життя караїмів «таким, яким воно є, з усіма її позитивними і негативними сторонами, не стаючи ні на сторону фанатичних ультра-націоналістів, ні на бік непримиренних огудників караїмів».
Більшість творів Арона Катика були опубліковані в періодичних виданнях: «Караїмське життя», «Караїмське слово», «Бізім Йол», «Вісті Таврійського і Одеського караїмського духовного правління». В цих же та інших виданнях друкувалися його статті, вірші, історичні дослідження, промови. Чимало його творчих задумів залишилися в рукописах і неопубліковані.
Бібліографія
- Катик А. І. «Римський цирк»: (Опис будівлі римського Цирку і видовищ в ньому): Іст. нарис для юнацтва/ А. Катик — Одеса: вид. С. К. Цессарского, 1909 р. , 1909 (Євпаторія: скл. Вид. У авт.). — 32 с.
- Катик А. І. «Пам'яті І. І. Казаса»: вірші // «Караїмське життя». — Москва, 1912. — Кн. 8 - 9 (січень-лютий). — С. 3-4.
- Катик А. І. «Ти не помреш!»: Надгробна мова А. І. Катика: (на могилі І. І. Казаса) // «Караїмське життя». — Москва, 1912. — Кн. 8 - 9 (січень-лютий). — С. 19 - 25.
- Катик Ар. «Записки караїмського школяра» // «Караїмське життя». — Москва, 1911. — Кн. 3 - 4. (Серпень вересень). — С. 6 - 18; Кн. 5 - 6. (Жовтень листопад). — С. 34 - 45.
- Катик Ар. Султан-тота: (гумористичний портрет) // «Караїмське життя». — Москва, 1911. — Кн. 3 - 4. (Серпень вересень). — С. 35 - 36.
- Катик Ар. «Учитель» // «Караїмське життя». — Москва, 1912. — Кн. 8 -9 (січень-лютий). — С. 38 - 57; 1912. — Кн. 10 - 11 (березень-квітень). — С. 5 - 10.
- Катик А. І. Хто правий? : Драма з караїм. життя в 3 д. / А. І Катик. — Феодосія: вид. «Натковича і Вініковича», 1913. — (2), 84 с.
- Фіркович А. «Авне Зіккарон»: збірник надгробних написів на кримському півострові, зібраних вченим караїмом Авраамом Фірковичем / пер. з давньо-біблійної мови А. Катик // «Известия Караїмського духовного правління». — Євпаторія, 1918. — № 1 (липень). — С. 10 - 14; № 2 (грудень). — С. 4 - 11.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
- «История еврейского народа в России». Том 2: От разделов Польши до падения Российской империи: Таврическое и Одесское Караимское духовное правление[недоступне посилання з липня 2019]
- Радянські політичні історики, по смерті Арона Катика, вказували що він утікав від голоду, тоді як Голод в Криму розпочинався після їх репресій (замордовано кілька сот тисяч кримчан) наприкінці 1921 року, тож, очевидно головною причиною втечі з Криму були репресії та закриття духовного училища
- . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 11 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 Червня 2013. Процитовано 11 Липня 2015.
- «Известия Караимского Духовного Правления», Євпаторія 1917—1919 роки. — 250 стр.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- . Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 Липня 2015. Процитовано 13 Липня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 липня 2015.
Джерела
- «Арон Ілліч Катик (до 125-річчя з дня народження)» // Caraimica #7 — Міжнародний інститут кримських караїмів: Сімферополь, Україна — Сліппері Рок, США: 2007 — C. 48
Посилання
- Розповідь про караїмського сподвижника Арона Ілліча Катика [ 15 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Katik Aron IllichNarodivsya25 kvitnya 1883 1883 04 25 YevpatoriyaPomer20 kvitnya 1942 1942 04 20 58 rokiv LeningradKrayinaRosijska imperiya NacionalnistkarayimDiyalnistmitec dramaturg Gazzan vikladach universitetuAlma materOleksandrijske karayimske duhovne uchilishe Odeskij universitetGaluzkarayimska kultura i religiyaZakladLeningradskij yuridichnij universitetNaukovij kerivnikKazas Illya IllichVidomij zavdyaki karayimskij gromadskij diyach i pedagog gahamBatkoIllya KatikU shlyubi zRahil Samuyilivnoyu ShapshalDitiDiana KatikU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Katik Aro n Illi ch Kati k abo Sariba n Kati k karyi Sariban Katyk 25 kvitnya 7 travnya 1883 Yevpatoriya 20 travnya 1942 Leningrad karayimskij pismennik pedagog i gromadskij diyach pershij karayimskij svyashenik gazzan z vishoyu osvitoyu Biografiya25 kvitnya 1883 roku v Yevpatoriyi u nebagatij ta chislennij rodini vchitelya midrasha narodivsya molodshij sin yakomu dali im ya Aron Vidpovidno hlopchak povinen buv vidviduvati pochatkovu shkolu v yaku vin pishov duzhe rano shobi vivchati nasampered duhovni cinnosti i teksti ta otrimati fah riznika taki buli konservativni zvichayi karayimiv Vidminno zakinchivshi karayimskij midrash Aron buv zaproshenij do Oleksandrijskogo karayimskogo duhovnogo uchilisha Pid opikoyu vidomogo karayimskogo pedagoga Illi Kazasa ta inshih vchiteliv karayimskij yunak zahopivsya naukoyu i sklav svoyu dolyu iz podalshim navchannyam Ta spershu treba bulo dotrimatisya zobov yazannya zgidno ustavu uchilisha jogo vipuskniki povinni buli vidpracyuvati kilka rokiv u pochatkovij karayimskij shkoli peredayuchi svoyi znannya dityam Tozh tri roki z 1902 po 1904 Aron Katik vikladav u midrashi mista Sevastopol Iz Sevastopolya yunak pereyihav do Odesi centru pivdnya imperiyi i postupiv na filologichnij fakultet do Novorosijskogo universitetu A v 1911 roci Aron Katik zdavshi diplomu robotu Volya za vchennyam Shopengauera otrimav diplom I stupenya Pislya zakinchennya navchannya perspektivnij pedagog povernuvsya v 1912 roci do Krimu shobi stati vchitelem ta starshim gazzanom Feodosiyi Odruzhivshis z Rahil Shapshal vin porodichavsya z vplivovimi karayimskimi sim yami Shapshaliv ta Kazasiv i vtilyuvav kulturno gromadsku diyalnist v mistechku i ne tilki V 1914 roci Aron Katik stav zasnovnikom zhurnalu ta vijti u svit pershomu v Krimu karayimskomu vidannyu ne sudilosya pochalasya I a svitova vijna V chasi vijni Katik zajmavsya pedagogichnoyu ta blagochinnoyu robotoyu i zarekomenduvav sebe z pozitivnoyi storoni Za zaslugi pered gromadoyu karayimiv ta za nastanovoyu rodini yaka opikuvalasya navchalnimi j duhovnimi zakladami Yevpatoriyi Aron Illich v 1916 roci povernuvsya do ridnogo mista na posadu inspektora Oleksandrijskogo karayimskogo duhovnogo uchilisha ta vikladannya zagalnih predmetiv v nomu zh Krim togo taku vidomu j vchenu lyudinu odrazu zh bulo naznacheno molodshim gazanom ta zaprosheno do Tavrijskogo i Odeskogo karayimskogo duhovnogo pravlinnya V nespokijni chasi dovelosya Aronu Katiku kermuvati karayimskoyu spilnotoyu mista j krayu Jomu nareshti vdalosya vtiliti v zhittya ideyu z vipuskom karayimskoyi periodiki z 1917 po 1919 roki vin redaguye Visti Tavrijskogo i Odeskogo karayimskogo duhovnogo pravlinnya za pidtrimki golovnogo gahama S M Shapshala yim vdalosya vipustiti sim visnikiv Cherez vijskovu eskalaciyu ta skladni umovi zhittya chimalo karayimiv perestalo hoditi do uchilisha a koli Chervona armiya vpritul nablizilasya do Krimu postalo pitannya pro zakrittya nazvanogo v chest carya Oleksandrijskogo karayimskogo duhovnogo uchilisha A vzhe z 1920 roku pro Arona Katika pochali govoriti v Moskvi kudi vin pereyihav razom z rodinoyu adzhe v stolici zhilo chimalo karayimiv ta rodina druzhini spodivayuchis rozpochati tam nove zhittya vikladayuchi u shkolah Za pidtrimki svogo brata Abrama Illicha Katika zasnovnika mista Shahtarsk vlasnika tyutyunovoyi fabriki golovi Pravlinnya karayimskoyi gromadi Moskvi i Moskovskogo karayimskogo blagodijnogo tovaristva dopomogi bidnim karayimam Aronu Katiku vdalosya osisti v Moskvi a nevdovzi jogo vzhe bulo priznacheno starshim gazanom Moskvi ta uchitelem pochatkovoyi karayimskoyi shkoli z 1922 jomu znovu dovelosya nalagodzhuvati duhovne zhittya svoyeyi obshini V 1928 roci kenasu v Moskvi zachineno shobi utrimuvati svoyu rodinu i ne popasti v nemilist bilshovikiv Aron Katik zajnyavsya literaturnoyu diyalnistyu j osvitoyu vikladayuchi rosijsku movu ta literaturu v moskovskih shkolah Vidomomu karayimskomu avtoru ta filologu ne bulo miscya sered proletarskih pismennikiv i jomu dovelosya pracyuvati korektorom u vidavnictvah i Vlada usilyakimi metodami utiskala karayimiv koli dovodilosya provoditi molitvi v pomeshkannyah tih malochiselnih karayimskih simej yih pozbavlyali roboti i navit zasobiv isnuvannya sho prizvodilo do yihnogo ostatochnogo viyizdu Poneviryannya sim yi Arona Katika u Moskvi zakinchilisya koli vin z rodinoyu v 1932 roci perebirayetsya do Leningradu Tam vidomij diyach karayimskoyi obshini navchav matematiki v navchalnih zakladah korektorom u vidavnictvah ta Hudozhnya literatura Hocha vin trivalij chas i pracyuvav u stolichnih vidavnictvah ale tak i ne vidav zhodnoyi svoyeyi zbirki za 20 rokiv 2 a svitova vijna zastala karayimsku rodinu Katikiv takozh v Leningradi V ci roki Aron Katik vikladav latinu v z 1938 roku Voyenni liholittya znovu priblizilisya i znovu blokada yaku vin ne perezhiv pomershi vid visnazhennya v 1942 roci Svoye simejne zhittya Aron Katik pov yazav z Rahil Samuyilivnoyu Shapshal yaka bula dochkoyu vidomoyi karayimskoyi dinastiyi Shapshaliv prosvititeliv ta finansistiv U nih bula dochka Diana Podalsha dolya rodini Arona Katika i misce pohovannya nevidomi Tvorchi zdobutkiPrograma navchannya uchniv starshih klasiv Oleksandrijskogo karayimskogo duhovnogo uchilisha skladena Illoyu Kazasom sponukala molodih karayimiv do tvorchih eksperimentiv adzhe neobhidno bulo perekladati teologichni ta filosofski traktati minulogo ta suchasnih francuzkih chi nimeckih avtoriv Diskusiyi ta nastanovi yaki provodiv karayimskij pedagog novator Kazas za sho vin i pozbuvsya posadi inspektora uchilisha naprikinci svogo zhittya popavshi v opalu konservativnogo karayimskogo otochennya vihodili za mezhi uchilisha a najzdibnishi uchni mali zmogu prijnyati v nih na storinkah togochasnih periodichnih vidan Tozh odin iz najkrashih vipusknikiv uchilisha Aron Katik pershi svoyi tvorchi roboti vidozvi teologichni rozdumi stati ta biografichni rozvidki vidpravlyav svoyemu uchitelyu ta otrimuvav shvalni vidguki ta pidtrimku A v 1909 roci odeske vidavnictvo S K Cessarskogo zaproponuvalo chitacham yunactvu piznavalnu knizhechku na 32 storinki molodogo karayimskogo avtora Istorichnij naris Rimskij cirk Opis budivli rimskogo Cirku i vidovish v nomu bulo prisvyacheno pershomu uchitelyu karayimskomu prosvititelyu Illi Kazasu Yak i bilshist togochasnih tvorchih osobistostej Aron Katik probuvav virshuvati zhartivlivi virshi pisni studentski epigrami posvyati odi Chimalo yih vin potim vikoristav u svoyih dramatichnih tvorah ale kilka z nih stali vidomimi Najbilsh vidomim stala posvyata uchitelyu Pam yati I I Kazasa nadrukovana u Moskvi v zhurnali Smert Illi Kazasa v 1912 roci vrazila Arona Katika i vin vigolosiv nathnennu promovu Ty ne umryosh nad mogiloyu svogo uchitelya Druzi i spodvizhniki prosvititelya perepisali promovu i vidrukuvali yak stattyu v zhurnali Karayimske zhittya v 1912 roci Mezh tronov slavnyh mudrecov blistal tvoj tron Trudna byla tvoya doroga nad liroj znamya pedagoga derzhal ty tverdoyu rukoj budil narod ty spavshij svoj i zval vpered i znanij svet emu daril ty mnogo let Ci posvyati utverdili Arona Katika v ochah karayimskoyi gromadi yak silnogo oratora Vin she ne raz ce pidtverdzhuvav u svoyih statyah ta vidozvah v karayimskij presi Karayimske zhittya Karayimske slovo Vidtak jogo j bulo zaprosheno do Tavrijskogo i Odeskogo karayimskogo duhovnogo pravlinnya de vin zajmavsya napisannyam vidozv doslidzhen ta inshih rechej po suchasnomu nache pres atashe a koli zasnuvali Visnik Tavrijskogo i Odeskogo karayimskogo duhovnogo pravlinnya to ni v kogo ne viniklo pitannya hto bude redaguvati ce vidannya Aron Katik suttyevo priklavsya do vihodiv semi vipuskiv cogo karayimskogo vidannya i yak redaktor korektor bo mav doskonalu filologichnu osvitu i yak avtor dopisiv rozvidok Oskilki chimalo zhittya Arona Katika bulo pov yazano iz karayimskoyu shkoloyu to vin doskonalo znav pro usi procesi dovkola neyi I ne divno sho napisane nim v 1911 roci opovidannya Uchitel ta Zapisi midrashnika spravili velichezne vrazhennya na rosijskogo chitacha Prodovzhennyam rozpovidej pro karayimsku shkolu bulo opovidannya Musa Burma yaku vin chomus ne navazhivsya opublikuvati Jogo virsh Sultan Tota yakij buv napisanij u zhartivlivomu stili vpodobali u Yevpatoriyi togochasnomu kulturnomu centri karayimiv Pid psevdonimom Mi Aron vidav pisnyu pro yevpatorijskogo pirizhnika Kara Moshu yaka bula napisana na karayimskij i rosijskij movi Golovne literaturne nadbannya Arona Katika dramatichni tvori Pershu svoyu p yesu Hto pravij vin napisav u 1912 roci u yakij pokazav protirichchya dvoh pokolin a same batkiv i ditej Spershu p yesu vin napisav rosijskoyu movoyu mav namir nadrukuvati v rosijskij presi ale potim pereviv na ridnu karayimsku movu A p yesa Alishmagan bashka kalpak yarashmaz Na nezvichnu golovu shapka ne lize ce parodiya na nadmirne zahoplennya yevropejskimi manerami v odyazi povedinci Satiriko gumoristichni Zapiski narechenogo buli opublikovani v 1913 roci v zhurnali Karayimske slovo Svidchennyam togo sho Aron Katik znavsya i zahoplyuvavsya karayimskoyu kulturoyu stala publikaciya komediyi Yaddes u 1919 roci yaka bula napovnena velikoyu kilkistyu prisliv yiv prikazok pisen i tanciv Cya p yesa odrazu spravila velike znachennya na karayimsku spilnotu bula postavlena v Oleksandrijskomu duhovnomu uchilishi V danij chas koli sered nas tak shvidko vmiraye lyubov do tvoriv ridnoyi starovini koli ci tvori zabuvayutsya i znikayut ya b hotiv shob mij malenkij Yaddes porushiv hoch u deyakih chitachiv interes do skarbiv karayimskih medzhum rukopisnih zbirok folkloru Yaksho she na dodachu Yaddes dostavit dekomu troshki veseloshiv ya budu cilkom zadovolenij V chasi revolyuciyi v Rosiyi 1917 1918 roki Aron Katik yak i bilshist jogo suchasnikiv zahopivsya temoyu klasovoyi borotbi Tak v 1918 roci bulo opublikovano p yesu Jeni jaka eski ton Novij komir do staroyi shubi pro vchiteliv novatoriv sho borolis za novi yevropejski sposobi vihovannya Pereyihavshi do bilshovickoyi Moskvi vin she bilshe perejnyavsya ideyami socializmu V Moskvi vijshli socialistichno revolyucijni p yesi pro nerivnij shlyub i suspilni zaboboni karayimskoyi spilnoti Mettanasiz Bezpridannicya 1920 rik Amma da kiyuv Os tak narechenij 1923 rik pro religijni protirichchya i konservatizm buli napisani taki p yesi Dinsiznin hakindan imansiz kelir Vid bezbozhnictva prihodit znevira abo Najshla kosa na kamin i Donme Vidstupnik Vrazhenij tyazhkim stanovishem karayimiv u revolyucijnij Rosiyi Aron Katik ne ominuv svoyeyu uvagoyu golod i zubozhinnya 1922 roku u p yesi Achlik Golod A v 1926 roci vin napisav komediyu Potyag Ostannoyu opublikovanoyu p yesoyu Katika stala Sanki proletar Lzheproletarij 1927 rik Do suchasnikiv dijshli tilki opublikovani p yesi Arona Katika Hto pravij 1912 Yaddes 1918 Alyshmagan bashka kalpak jarashmaz Na nezvichnu golovu shapka ne lize Eni jaka eski ton Novij komirec ta stara shuba Mettanasyz Bezpridannicya 1920 Donme Vidstupnik 1921 Amma da kijuv Os tak narechenij komediya Dinsyz hakyndan immansyz gelir Vid bezbozhnictva prihodit znevira 1924 Poyizd 1926 Sanki proletar Lzheproletarij 1927 Bahchi bazyrgany Prodavec fruktiv Nibi pidsumovuyuchi svoyi tvorchi dosyagnennya v 1927 roci v Simferopoli Katik napisav zamitku Korotkij oglyad moyeyi literaturnoyi diyalnosti v yakij vidznachiv sho v svoyih pracyah namagavsya pokazati zhittya karayimiv takim yakim vono ye z usima yiyi pozitivnimi i negativnimi storonami ne stayuchi ni na storonu fanatichnih ultra nacionalistiv ni na bik neprimirennih ogudnikiv karayimiv Bilshist tvoriv Arona Katika buli opublikovani v periodichnih vidannyah Karayimske zhittya Karayimske slovo Bizim Jol Visti Tavrijskogo i Odeskogo karayimskogo duhovnogo pravlinnya V cih zhe ta inshih vidannyah drukuvalisya jogo statti virshi istorichni doslidzhennya promovi Chimalo jogo tvorchih zadumiv zalishilisya v rukopisah i neopublikovani BibliografiyaKatik A I Rimskij cirk Opis budivli rimskogo Cirku i vidovish v nomu Ist naris dlya yunactva A Katik Odesa vid S K Cessarskogo 1909 r 1909 Yevpatoriya skl Vid U avt 32 s Katik A I Pam yati I I Kazasa virshi Karayimske zhittya Moskva 1912 Kn 8 9 sichen lyutij S 3 4 Katik A I Ti ne pomresh Nadgrobna mova A I Katika na mogili I I Kazasa Karayimske zhittya Moskva 1912 Kn 8 9 sichen lyutij S 19 25 Katik Ar Zapiski karayimskogo shkolyara Karayimske zhittya Moskva 1911 Kn 3 4 Serpen veresen S 6 18 Kn 5 6 Zhovten listopad S 34 45 Katik Ar Sultan tota gumoristichnij portret Karayimske zhittya Moskva 1911 Kn 3 4 Serpen veresen S 35 36 Katik Ar Uchitel Karayimske zhittya Moskva 1912 Kn 8 9 sichen lyutij S 38 57 1912 Kn 10 11 berezen kviten S 5 10 Katik A I Hto pravij Drama z karayim zhittya v 3 d A I Katik Feodosiya vid Natkovicha i Vinikovicha 1913 2 84 s Firkovich A Avne Zikkaron zbirnik nadgrobnih napisiv na krimskomu pivostrovi zibranih vchenim karayimom Avraamom Firkovichem per z davno biblijnoyi movi A Katik Izvestiya Karayimskogo duhovnogo pravlinnya Yevpatoriya 1918 1 lipen S 10 14 2 gruden S 4 11 Div takozhOleksandrijske karayimske duhovne uchilishePrimitki Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 11 lipnya 2015 Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 11 lipnya 2015 Istoriya evrejskogo naroda v Rossii Tom 2 Ot razdelov Polshi do padeniya Rossijskoj imperii Tavricheskoe i Odesskoe Karaimskoe duhovnoe pravlenie nedostupne posilannya z lipnya 2019 Radyanski politichni istoriki po smerti Arona Katika vkazuvali sho vin utikav vid golodu todi yak Golod v Krimu rozpochinavsya pislya yih represij zamordovano kilka sot tisyach krimchan naprikinci 1921 roku tozh ochevidno golovnoyu prichinoyu vtechi z Krimu buli represiyi ta zakrittya duhovnogo uchilisha Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 11 lipnya 2015 Arhiv originalu za 13 lipnya 2015 Procitovano 11 lipnya 2015 Arhiv originalu za 12 lipnya 2015 Procitovano 11 lipnya 2015 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 11 lipnya 2015 Arhiv originalu za 6 Chervnya 2013 Procitovano 11 Lipnya 2015 Izvestiya Karaimskogo Duhovnogo Pravleniya Yevpatoriya 1917 1919 roki 250 str nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Arhiv originalu za 12 lipnya 2015 Procitovano 11 lipnya 2015 Arhiv originalu za 13 Lipnya 2015 Procitovano 13 Lipnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 11 lipnya 2015 Dzherela Aron Illich Katik do 125 richchya z dnya narodzhennya Caraimica 7 Mizhnarodnij institut krimskih karayimiv Simferopol Ukrayina Slipperi Rok SShA 2007 C 48PosilannyaRozpovid pro karayimskogo spodvizhnika Arona Illicha Katika 15 kvitnya 2015 u Wayback Machine