Мідра́ш (івр. מִדְרָשׁ, означає: вивчення, тлумачення) — початкова караїмська школа, основа традиційної системи караїмського народної освіти. Зазвичай, з давніх часів юдейські школи були при синагогах і називалися бейт мідраш (Bejt midrasz) або бет мідраш (Beth midrash), караїми, як належні послідовники юдаїзму перейняли цей досвід.
Передумови і назва
В староєврейській мові слово «Мідраш» означає вивчення або тлумачення, а також це є розділ Усної Тори. Розділ складається з тлумачень і роз'яснень головних положень єврейського вчення прописаного у Письмовій Торі. Ймовірно, навчаючи своїх дітей релігійних і культурних традицій згідно Тори, караїми повчали їх, розказували своє вчення і в усній формі, що відповідало їхній традиції читання розділу Мідраш. Оскільки ці навчання проходили в кенасах (місця релігійного культу караїмів) то діти і їх батьки могли відокремлювати поняття читання Тори (як релігійний культ) і тлумачення Мідраш (як навчання їхніх дітей). Таким чином, на побутовому рівні, в усній мові караїмів утвердилося додаткове поняття «Мідраш» — навчання дітей азам релігії та звичаїв караїмів.
Водночас, офіційна версія походження назви караїмських початкових шкіл стосується загальноюдейського поняття (בֵּית מִדְרָשׁ, будинок знань), тобто місце вивчення Тори, Мішни, Талмуду та іншої літератури раввинів. Перша згадка бейт-мідраша міститься в книзі Премудрості Бен-Сіри (51:50), гідно якої це була спеціальна інституція, для всіх хто бажав почути тлумачення Тори з вуст законовчителів. Бейт-мідраш, як центр вивчення Тори (серед дослідників і простолюду), сприяв широкому поширенню культури серед народів і племен, що перейняли юдаїзм. Караїми послідовно дотримуються юдейських вчень, віками ходячи до будинку знань.
Структура
Караїмський мідраш, зазвичай, знаходився при кенасі. Якщо до XIX століття Віровчення та тлумачення Тори проводили гахани чи , то потім уже, відповідно навчені караїми займалися підготовкою дітей. В кенасі було відведено окреме приміщення для початкової школи. Діти приходили в наперед зазначені дні (не щодня), в кімнаті були хлопчаки різного віку.
- (івр. מלמד — учитель — караїмський учитель початкової школи (при кенасі або на дому);
- «нонтуки» — учні молодших класів, новачки;
- «дардаки» («азбучники» і «тефсіники») — учні середніх класів (ті що перекладають «Святе Писання»);
- «кальфа» — учні старших класів (часто вже самі навчали молодших).
Знання отримані в мідрашах були поверхові, найнеобхідніші адже це були наче загальні школи (і для бідних). Якщо дитина була здібна то за кошти опікунів вона продовжувала навчання приватно(як і більшість дітей багатих караїмів). Караїмський просвітитель Ілля Казас так описав систему навчання:
Тут не було місця ніякій іншій науці, ні історії, ні географії, ні математиці, ні навіть чотирьом діям арифметики, настільки необхідним в практичному житті. |
Лише з кінця XIX століття, коли меламедами ставало чимало учителів новаторів та й під впливом суспільних процесів (вимоги царських урядовців) в деяких мідрашах додатково давали загальні знання (з арифметики й історії царської сім'ї)
По закінченню мідраша, його вихованці отримували свідоцтво та звання «ріббі» або «ербі» (вчитель, наставник, освічена людина), яке давало можливість учительської та духовної практик в караїмських мідрашах. У свідоцтві вказувалося:
по закінченні курсу наук випускник знає всі правила і догмати по-караїмськи та удостоєний звання реби, тому дозволяеться йому бути вчителем, навчати дітей грамоті, Закону Божому по-караїмськи. |
Навчання
Навчання в мідрашах тривало 10 років (залежності від здібностей учня), що ускладнювало сам навчальний процес. Навчалися лише хлопчаки, а дівчатам було заборонено (їх вчили домашнім премудростям їх матері, в деяких сім'ях батьки-меламеди)
Незважаючи на намагання караїмських учителів новаторів більшість меламедів не мали педагогічного хисту тому користалися спрощеною програмою викладання: механічне заучування матеріалу (зубріння), схоластика і буквоїдство, тривалі молитви.
Режим
Організація навчання караїмських дітей була простою, аскетичною. Взагалі не існувало якихось універсальних правил викладання, лише наприкінці ХІХ століття духовне правління караїмів зуміло взяти під свій контроль програми викладання, складені меламедами конкретно під свою общину.
Навчання відбувалися, зазвичай, у приміщеннях виділених у кенасі. Заняття тривали з 8 ранку і до полудня, а потім з обіду і до вечора. Всі учні перебували одночасно в одному приміщенні і вчитель кожній групі (з 4-ох відділень) намагався приділити час. В класах де кількість дітей була велика доводилося старшим дітям підміняти учителя і пояснювати незрозумілий матеріал молодшим нонтукам. Приміщення не були облаштовані, діти зазвичай сиділи довкола учителя, або ж групами, вмебльовано було бідно і з навчальним матеріалом теж (було обмаль книжок, на відміну від релігійних).
Програма
Покарання
Консервативні караїмські вчителі знеславили караїмську початкову школу через застосування фізичної сили до дітей. Як покарання учням були: ляпаси, удари палицями, колінкування. Б'ючи дітей вчителі вважали, що таким чином виховують в них послух та повагу.
Покарання «Фаланха» — учитель брав дві палиці і зв'язував між собою мотузкою так щоб одна з них зоставалася рухомою. Два старші учні засовували ноги покараного між цими палицями і розтягували мотузки в різні боки щоб затиснути його ноги. Потім учитель-інквізитор кизиловим прутом лупцював учня. Екзекуцію продовжували старші учні які били невдаху прутом по тілу або п'ятах на очах решта дітей.
Покарання «Тілбруч» — діти, які неправильно вимовляли фрази з молитви, вважалися такими що принижують свою мову. За такі проступки дитині двома срібними монетами притискали язик і скручували його, вважаючи що виправляють вимову дитини. Крім того за найменшу провину дитину на кілька годин ставили на коліна, але перед ним накладали гострого каміння.
Кількість
В караїмській культурі впродовж віків прийнято було віддавати своїх хлопчаків на навчання, найчастіше це відбувалося шляхом приватних уроків. З часом, коли караїмська спільнота більше організовувалася та ставала більшою поставало питання якості навчання (бо мала кількість учителів-меламудів не могла осягнути велику кількість охочих надати знання своїм дітям). Тому у великих громадах почали виділяти невеликі приміщення у кенасах заради навчання там дітей. До ХІХ століття офіційно не велися статистичні дані, тому прийнято вважати, що лише в декількох громадах було організовано початкові школи — мідраш.
А вже 1848 році, згідно з інформацією з «Військово-статистичним оглядачем Російської імперії», на 3400 караїмів Таврійської губернії припадало 15 мідрашів (з 470 дітьми). З них в самій Євпаторії було 7 (з 8 меламудами і 255 учнями); в Чуфут-Кале — 1 (1 меламуд, 80 учнів); у Феодосії — 1 (1 меламуд, 45 учнів); в Перекопі — 1 (1 меламуд, 35 учнів); в Бахчисараї — 1 (1 меламуд, 30 учнів); у Сімферополі — 1 (1 меламуд, 4 учні) і в Севастополі — (1 меламуд, 4 учні). Тоді як в Херсонській губернії було лише початкові школи караїмів були лише в Одесі, Миколаєві і Херсоні (з 5 меламудами, 63 учнями).
Динаміку зростання зацікавленості караїмів у навчанні їх дітей показали дані за 1861 рік, оприлюднені Таврійським і Одеським караїмським духовним правлінням. Назагал у Російській імперії проживало тоді 6026 караїмів, обидвох статей, і для їх дітей відкрито було 26 початкових караїмських шкіл. Але найбільшою караїмською спільнотою була Таврійсько-Кримська, яка налічувала 4957 осіб, які навчали своїх 458 дітей в 20 меламудів у 17 мідрашах та 4 молитовних будинках. А найбільша кількість шкіл, 8 мідрашів, було в новому духовному центрі караїмів — Євпаторії.
А в часи розквіту караїмської спільноти (кінець ХІХ століття і початок ХХ століття) ця кількість мідрашів і, особливо, учнів та меламудів збільшилась на порядок. Крім того зросла якість викладання в цих караїмських школах, адже було утворено чимало приватних шкіл, були й училища, які надавали й готували кваліфікованих викладачів. А ще чимало здібних караїмів студентів-випускників повернулися зі столичних та губернських університетів і також ділилися знаннями із караїмськими дітьми.
Вчителі
Чимало відомих караїмських проповідників були знаними меламедами. З часом, коли кількість шкіл зросла, вчити дітей доручали фахівцям з Вчення віри, яких навчали в духовних училищах (Олександрійське духовне караїмське училище) або в приватних школах. Кожна територіальна спільнота караїмів, з покоління в покоління, передає історії про своїх шанованих вчителів:
- - караїмський учитель, вчений, філософ-богослов, екзегет, правники, письменник, літургійний поет і лікар.
- Ілля Казас — караїмський учитель-просвітитель, вчений, правник
- Арон Катик — караїмський учитель, вчений, поет, драматург, релігійний діяч.
- — батько Авраама Фірковича (який і передав чимало знань синові)
- — караїмський учитель, вчений, релігійний і суспільний діяч
Оплата праці вчителя караїмської початкової школи не була надто високою і залежала від статків його учнів. Коли ж системою мідрашів було охоплено усю караїмську спільноту, духовне правління караїмів утвердило певну процедуру оплати праці меламеда: за рахунок коштів місцевих караїмських спільнот (в середньому, меламед отримував "жалування" від 300 до 600 рублів на рік). Відомі вчителі мали більшу оплату(доходило і до 1200 рублів) оскільки вони були вченими і теологами то вони мали ще приватну практику у багатих караїмів.
Додатковою доплатою за свій учительський талант меламеди отримували в часи святкування свята Пурим (14-го і 15-го адар за караїмської календарем, тобто, в лютому-березні). В ці дні учні ходили від хати до хати (караїмської), співаючи «агават пурим», збирали кошти для своїх вчителів. Крім того батьки учня щороку були зобов'язані дарувати учителю подарунки за навчання їхніх дітей.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
- Меламед [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Мідраш (караїмська школа) // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- Казас И. И. «Общие заметки о караимах» // «Караимская жизнь». — 1911. — Кн. 3/4. — ст. 37–72 (рос.)
- Прохоров Д. А. Традиційні етноконфесійні учбові заклади караїмів в Російській імперії в XIX — на початку XX ст. / Д. А. Прохоров // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія «Історичні науки». — 2011. — Т. 24 (63), № 1: спецвипуск «Історія України» — С. 93–100
- Катык А. І. «Учитель» // «Караимская жизнь». – 1912. – Кн. 8/9. – С. 38–57.
- Казас І. І. «Общие заметки о караимах» // «Караимская жизнь». – 1911. – Кн. 3/4. – С. 37–72
- Ганкевич В. Ю. «Очерки истории крымскотатарского народного образования (реформированиеэтноконфессиональных учебных заведений мусульман в Таврической губернии в XIX – начале XX века». – Сімферополь, 1998. 26, с. 32, 33
- «Диковинная школьная система в медресе и мектебе» // Салгир. – 1897. – № 45. – 13 апр
- «Военно-статистическое обозрение Российской империи, издаваемое по высочайшему повеле-нию при 1-м Отделении Департамента Генерального штаба». — Т. 11, ч. 2 : Таврическая губерния. —СПб., 1849
- Відомості, зібраними за розпорядженням таврійського губернатора, генерал-лейтенанта Г. В. Жуковського на території Таврійської губернії. ГААРК. — Ф. 241. — Оп. 1. — Д. 37. — Л. 87
- . Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
- Дуван Я.В. «Мои детские и юношеские годы (Автобиография)» // «Караимская жизнь». – 1911. –Кн. 7. – С. 64–72
- Пігіт С.Ш. «Дни минувшие… из воспоминаний С. Ш. Пигита» пер. с давньоєврейської І. Круглевич] // «Караимская жизнь». – 1911. – Кн. 7. – С. 43–51.
Джерела
- Д. А. Прохоров. Система народного образования караимов Таврической губернии во второй половине XIX — начале XX вв. // ;
- Троицкий Е. Є. «К вопросу о реорганизации Александровского училища» // «Караимская жизнь». М., 1911. № 3-4, вересень. С. 40;
- Павленкова Н. В. «Караимские учебные заведения в Евпатории (XIX — начало XX вв.)» // «Известия Крымского республиканского краеведческого музея». Сімферополь, 2000. № 15. С. 36;
- «Історичні мідраші Північного Причорномор'я» / Головний редактор М. М. Шитюк. — Випуск IV. — Том І. — Миколаїв: Типографія Шамрай, 2015. — 286 с.;
- «Історичні мідраші Північного Причорномор'я» / Головний редактор М. М. Шитюк. — Випуск IV. — Том ІІ. — Миколаїв: Типографія Шамрай, 2015. — 353 с.
Посилання
- caraimica.org (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Midra sh ivr מ ד ר ש oznachaye vivchennya tlumachennya pochatkova karayimska shkola osnova tradicijnoyi sistemi karayimskogo narodnoyi osviti Zazvichaj z davnih chasiv yudejski shkoli buli pri sinagogah i nazivalisya bejt midrash Bejt midrasz abo bet midrash Beth midrash karayimi yak nalezhni poslidovniki yudayizmu perejnyali cej dosvid Peredumovi i nazvaV staroyevrejskij movi slovo Midrash oznachaye vivchennya abo tlumachennya a takozh ce ye rozdil Usnoyi Tori Rozdil skladayetsya z tlumachen i roz yasnen golovnih polozhen yevrejskogo vchennya propisanogo u Pismovij Tori Jmovirno navchayuchi svoyih ditej religijnih i kulturnih tradicij zgidno Tori karayimi povchali yih rozkazuvali svoye vchennya i v usnij formi sho vidpovidalo yihnij tradiciyi chitannya rozdilu Midrash Oskilki ci navchannya prohodili v kenasah miscya religijnogo kultu karayimiv to diti i yih batki mogli vidokremlyuvati ponyattya chitannya Tori yak religijnij kult i tlumachennya Midrash yak navchannya yihnih ditej Takim chinom na pobutovomu rivni v usnij movi karayimiv utverdilosya dodatkove ponyattya Midrash navchannya ditej azam religiyi ta zvichayiv karayimiv Vodnochas oficijna versiya pohodzhennya nazvi karayimskih pochatkovih shkil stosuyetsya zagalnoyudejskogo ponyattya ב ית מ ד ר ש budinok znan tobto misce vivchennya Tori Mishni Talmudu ta inshoyi literaturi ravviniv Persha zgadka bejt midrasha mistitsya v knizi Premudrosti Ben Siri 51 50 gidno yakoyi ce bula specialna instituciya dlya vsih hto bazhav pochuti tlumachennya Tori z vust zakonovchiteliv Bejt midrash yak centr vivchennya Tori sered doslidnikiv i prostolyudu spriyav shirokomu poshirennyu kulturi sered narodiv i plemen sho perejnyali yudayizm Karayimi poslidovno dotrimuyutsya yudejskih vchen vikami hodyachi do budinku znan StrukturaKarayimskij midrash zazvichaj znahodivsya pri kenasi Yaksho do XIX stolittya Virovchennya ta tlumachennya Tori provodili gahani chi to potim uzhe vidpovidno navcheni karayimi zajmalisya pidgotovkoyu ditej V kenasi bulo vidvedeno okreme primishennya dlya pochatkovoyi shkoli Diti prihodili v napered zaznacheni dni ne shodnya v kimnati buli hlopchaki riznogo viku ivr מלמד uchitel karayimskij uchitel pochatkovoyi shkoli pri kenasi abo na domu nontuki uchni molodshih klasiv novachki dardaki azbuchniki i tefsiniki uchni serednih klasiv ti sho perekladayut Svyate Pisannya kalfa uchni starshih klasiv chasto vzhe sami navchali molodshih Znannya otrimani v midrashah buli poverhovi najneobhidnishi adzhe ce buli nache zagalni shkoli i dlya bidnih Yaksho ditina bula zdibna to za koshti opikuniv vona prodovzhuvala navchannya privatno yak i bilshist ditej bagatih karayimiv Karayimskij prosvititel Illya Kazas tak opisav sistemu navchannya Tut ne bulo miscya niyakij inshij nauci ni istoriyi ni geografiyi ni matematici ni navit chotirom diyam arifmetiki nastilki neobhidnim v praktichnomu zhitti Lishe z kincya XIX stolittya koli melamedami stavalo chimalo uchiteliv novatoriv ta j pid vplivom suspilnih procesiv vimogi carskih uryadovciv v deyakih midrashah dodatkovo davali zagalni znannya z arifmetiki j istoriyi carskoyi sim yi Po zakinchennyu midrasha jogo vihovanci otrimuvali svidoctvo ta zvannya ribbi abo erbi vchitel nastavnik osvichena lyudina yake davalo mozhlivist uchitelskoyi ta duhovnoyi praktik v karayimskih midrashah U svidoctvi vkazuvalosya po zakinchenni kursu nauk vipusknik znaye vsi pravila i dogmati po karayimski ta udostoyenij zvannya rebi tomu dozvolyaetsya jomu buti vchitelem navchati ditej gramoti Zakonu Bozhomu po karayimski NavchannyaNavchannya v midrashah trivalo 10 rokiv zalezhnosti vid zdibnostej uchnya sho uskladnyuvalo sam navchalnij proces Navchalisya lishe hlopchaki a divchatam bulo zaboroneno yih vchili domashnim premudrostyam yih materi v deyakih sim yah batki melamedi Nezvazhayuchi na namagannya karayimskih uchiteliv novatoriv bilshist melamediv ne mali pedagogichnogo histu tomu koristalisya sproshenoyu programoyu vikladannya mehanichne zauchuvannya materialu zubrinnya sholastika i bukvoyidstvo trivali molitvi Rezhim Organizaciya navchannya karayimskih ditej bula prostoyu asketichnoyu Vzagali ne isnuvalo yakihos universalnih pravil vikladannya lishe naprikinci HIH stolittya duhovne pravlinnya karayimiv zumilo vzyati pid svij kontrol programi vikladannya skladeni melamedami konkretno pid svoyu obshinu Navchannya vidbuvalisya zazvichaj u primishennyah vidilenih u kenasi Zanyattya trivali z 8 ranku i do poludnya a potim z obidu i do vechora Vsi uchni perebuvali odnochasno v odnomu primishenni i vchitel kozhnij grupi z 4 oh viddilen namagavsya pridiliti chas V klasah de kilkist ditej bula velika dovodilosya starshim dityam pidminyati uchitelya i poyasnyuvati nezrozumilij material molodshim nontukam Primishennya ne buli oblashtovani diti zazvichaj sidili dovkola uchitelya abo zh grupami vmeblovano bulo bidno i z navchalnim materialom tezh bulo obmal knizhok na vidminu vid religijnih Programa Pokarannya Konservativni karayimski vchiteli zneslavili karayimsku pochatkovu shkolu cherez zastosuvannya fizichnoyi sili do ditej Yak pokarannya uchnyam buli lyapasi udari palicyami kolinkuvannya B yuchi ditej vchiteli vvazhali sho takim chinom vihovuyut v nih posluh ta povagu Pokarannya Falanha uchitel brav dvi palici i zv yazuvav mizh soboyu motuzkoyu tak shob odna z nih zostavalasya ruhomoyu Dva starshi uchni zasovuvali nogi pokaranogo mizh cimi palicyami i roztyaguvali motuzki v rizni boki shob zatisnuti jogo nogi Potim uchitel inkvizitor kizilovim prutom lupcyuvav uchnya Ekzekuciyu prodovzhuvali starshi uchni yaki bili nevdahu prutom po tilu abo p yatah na ochah reshta ditej Pokarannya Tilbruch diti yaki nepravilno vimovlyali frazi z molitvi vvazhalisya takimi sho prinizhuyut svoyu movu Za taki prostupki ditini dvoma sribnimi monetami pritiskali yazik i skruchuvali jogo vvazhayuchi sho vipravlyayut vimovu ditini Krim togo za najmenshu provinu ditinu na kilka godin stavili na kolina ale pered nim nakladali gostrogo kaminnya KilkistV karayimskij kulturi vprodovzh vikiv prijnyato bulo viddavati svoyih hlopchakiv na navchannya najchastishe ce vidbuvalosya shlyahom privatnih urokiv Z chasom koli karayimska spilnota bilshe organizovuvalasya ta stavala bilshoyu postavalo pitannya yakosti navchannya bo mala kilkist uchiteliv melamudiv ne mogla osyagnuti veliku kilkist ohochih nadati znannya svoyim dityam Tomu u velikih gromadah pochali vidilyati neveliki primishennya u kenasah zaradi navchannya tam ditej Do HIH stolittya oficijno ne velisya statistichni dani tomu prijnyato vvazhati sho lishe v dekilkoh gromadah bulo organizovano pochatkovi shkoli midrash A vzhe 1848 roci zgidno z informaciyeyu z Vijskovo statistichnim oglyadachem Rosijskoyi imperiyi na 3400 karayimiv Tavrijskoyi guberniyi pripadalo 15 midrashiv z 470 ditmi Z nih v samij Yevpatoriyi bulo 7 z 8 melamudami i 255 uchnyami v Chufut Kale 1 1 melamud 80 uchniv u Feodosiyi 1 1 melamud 45 uchniv v Perekopi 1 1 melamud 35 uchniv v Bahchisarayi 1 1 melamud 30 uchniv u Simferopoli 1 1 melamud 4 uchni i v Sevastopoli 1 melamud 4 uchni Todi yak v Hersonskij guberniyi bulo lishe pochatkovi shkoli karayimiv buli lishe v Odesi Mikolayevi i Hersoni z 5 melamudami 63 uchnyami Dinamiku zrostannya zacikavlenosti karayimiv u navchanni yih ditej pokazali dani za 1861 rik oprilyudneni Tavrijskim i Odeskim karayimskim duhovnim pravlinnyam Nazagal u Rosijskij imperiyi prozhivalo todi 6026 karayimiv obidvoh statej i dlya yih ditej vidkrito bulo 26 pochatkovih karayimskih shkil Ale najbilshoyu karayimskoyu spilnotoyu bula Tavrijsko Krimska yaka nalichuvala 4957 osib yaki navchali svoyih 458 ditej v 20 melamudiv u 17 midrashah ta 4 molitovnih budinkah A najbilsha kilkist shkil 8 midrashiv bulo v novomu duhovnomu centri karayimiv Yevpatoriyi A v chasi rozkvitu karayimskoyi spilnoti kinec HIH stolittya i pochatok HH stolittya cya kilkist midrashiv i osoblivo uchniv ta melamudiv zbilshilas na poryadok Krim togo zrosla yakist vikladannya v cih karayimskih shkolah adzhe bulo utvoreno chimalo privatnih shkil buli j uchilisha yaki nadavali j gotuvali kvalifikovanih vikladachiv A she chimalo zdibnih karayimiv studentiv vipusknikiv povernulisya zi stolichnih ta gubernskih universitetiv i takozh dililisya znannyami iz karayimskimi ditmi VchiteliChimalo vidomih karayimskih propovidnikiv buli znanimi melamedami Z chasom koli kilkist shkil zrosla vchiti ditej doruchali fahivcyam z Vchennya viri yakih navchali v duhovnih uchilishah Oleksandrijske duhovne karayimske uchilishe abo v privatnih shkolah Kozhna teritorialna spilnota karayimiv z pokolinnya v pokolinnya peredaye istoriyi pro svoyih shanovanih vchiteliv karayimskij uchitel vchenij filosof bogoslov ekzeget pravniki pismennik liturgijnij poet i likar Illya Kazas karayimskij uchitel prosvititel vchenij pravnik Aron Katik karayimskij uchitel vchenij poet dramaturg religijnij diyach batko Avraama Firkovicha yakij i peredav chimalo znan sinovi karayimskij uchitel vchenij religijnij i suspilnij diyach Oplata praci vchitelya karayimskoyi pochatkovoyi shkoli ne bula nadto visokoyu i zalezhala vid statkiv jogo uchniv Koli zh sistemoyu midrashiv bulo ohopleno usyu karayimsku spilnotu duhovne pravlinnya karayimiv utverdilo pevnu proceduru oplati praci melameda za rahunok koshtiv miscevih karayimskih spilnot v serednomu melamed otrimuvav zhaluvannya vid 300 do 600 rubliv na rik Vidomi vchiteli mali bilshu oplatu dohodilo i do 1200 rubliv oskilki voni buli vchenimi i teologami to voni mali she privatnu praktiku u bagatih karayimiv Dodatkovoyu doplatoyu za svij uchitelskij talant melamedi otrimuvali v chasi svyatkuvannya svyata Purim 14 go i 15 go adar za karayimskoyi kalendarem tobto v lyutomu berezni V ci dni uchni hodili vid hati do hati karayimskoyi spivayuchi agavat purim zbirali koshti dlya svoyih vchiteliv Krim togo batki uchnya shoroku buli zobov yazani daruvati uchitelyu podarunki za navchannya yihnih ditej Div takozhPrimitki Arhiv originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 13 lipnya 2015 Melamed 28 veresnya 2020 u Wayback Machine Midrash karayimska shkola Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros Kazas I I Obshie zametki o karaimah Karaimskaya zhizn 1911 Kn 3 4 st 37 72 ros Prohorov D A Tradicijni etnokonfesijni uchbovi zakladi karayimiv v Rosijskij imperiyi v XIX na pochatku XX st D A Prohorov Vcheni zapiski Tavrijskogo nacionalnogo universitetu im V I Vernadskogo Seriya Istorichni nauki 2011 T 24 63 1 specvipusk Istoriya Ukrayini S 93 100 Katyk A I Uchitel Karaimskaya zhizn 1912 Kn 8 9 S 38 57 Kazas I I Obshie zametki o karaimah Karaimskaya zhizn 1911 Kn 3 4 S 37 72 Gankevich V Yu Ocherki istorii krymskotatarskogo narodnogo obrazovaniya reformirovanieetnokonfessionalnyh uchebnyh zavedenij musulman v Tavricheskoj gubernii v XIX nachale XX veka Simferopol 1998 26 s 32 33 Dikovinnaya shkolnaya sistema v medrese i mektebe Salgir 1897 45 13 apr Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii izdavaemoe po vysochajshemu povele niyu pri 1 m Otdelenii Departamenta Generalnogo shtaba T 11 ch 2 Tavricheskaya guberniya SPb 1849 Vidomosti zibranimi za rozporyadzhennyam tavrijskogo gubernatora general lejtenanta G V Zhukovskogo na teritoriyi Tavrijskoyi guberniyi GAARK F 241 Op 1 D 37 L 87 Arhiv originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 13 lipnya 2015 Duvan Ya V Moi detskie i yunosheskie gody Avtobiografiya Karaimskaya zhizn 1911 Kn 7 S 64 72 Pigit S Sh Dni minuvshie iz vospominanij S Sh Pigita per s davnoyevrejskoyi I Kruglevich Karaimskaya zhizn 1911 Kn 7 S 43 51 DzherelaD A Prohorov Sistema narodnogo obrazovaniya karaimov Tavricheskoj gubernii vo vtoroj polovine XIX nachale XX vv Troickij E Ye K voprosu o reorganizacii Aleksandrovskogo uchilisha Karaimskaya zhizn M 1911 3 4 veresen S 40 Pavlenkova N V Karaimskie uchebnye zavedeniya v Evpatorii XIX nachalo XX vv Izvestiya Krymskogo respublikanskogo kraevedcheskogo muzeya Simferopol 2000 15 S 36 Istorichni midrashi Pivnichnogo Prichornomor ya Golovnij redaktor M M Shityuk Vipusk IV Tom I Mikolayiv Tipografiya Shamraj 2015 286 s Istorichni midrashi Pivnichnogo Prichornomor ya Golovnij redaktor M M Shityuk Vipusk IV Tom II Mikolayiv Tipografiya Shamraj 2015 353 s Posilannyacaraimica org ros