Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катакомби Парижа — мережа підземних тунелів та печер штучного походження під Парижем. Загальна протяжність за різними даними — від 187 до 300 кілометрів. З кінця XVIII століття катакомби слугують місцем поховання, тут покояться останки майже шести мільйонів чоловік.
| Катакомби Парижа | |
| Дата створення / заснування | 1787 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Франція |
| Адміністративна одиниця | XIV округ Парижа |
| Розташовано на вулиці | d і d |
| Батьківська організація | Музеї Парижа[d] |
| Дата офіційного відкриття | 1809 |
| Кількість відвідувачів за рік | 601 900 осіб (2019)[1] |
| Адреса | Place Denfert-Rochereau |
| Поштовий індекс | 75014 |
| Правила поведінки в цьому місці | d[2] і d[2] |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 70 046 |
| Категорія людей, що тут поховані | Q50456047? |
| Офіційний сайт(фр.) | |
 Катакомби Парижа у Вікісховищі | |
Координати: 48°50′02″ пн. ш. 2°19′56″ сх. д. / 48.833970000027775882° пн. ш. 2.33245000002777791° сх. д.
Мережа
Підземні каменоломні Парижа (фр. Carrières souterraines de Paris) — це велика мережа підземних кар'єрів на території Парижа, пов'язаних між собою інспекційними галереями. Ця мережа свідчить про те, що на території сучасного Парижа проводилися інтенсивні гірничі виробки під землею, починаючи з античності, в Середні віки й пізніші часи з метою виробництва будівельного матеріалу для спорудження спочатку оборонних і культових споруд, потім також палаців і будинків паризької знаті, закінчуючи будинками часів барона Османа. Спочатку всі підземні кар'єри розташовувалися поза Парижем на лівому березі Сени, але з поступовим розселенням парижан на правому березі, починаючи з X століття, виникли підземні каменоломні правого берега, наприклад, Монмартрівські, а з розширенням столиці в XIX столітті, підземні виробки опинилися на території сучасного Парижа.
Мережа підземних каменоломень Парижа поділяється на декілька частин, найбільша з яких — Велика південна мережа (GRS, grand réseau sud), розташована під 5-им, 6-им, 14-им та 15-им округами. Друга за величиною частина розташована під 13-им округом, а третя частина — під 16-им округом.
Існують також інші численні, але невеликі мережі підземних кар'єрів і сховищ, наприклад, в 12-ому, 13-ому, 14-ому та 15-ому округах. Загальна довжина всієї паризької мережі каменоломень становить близько 300 км.
Вхід в підземні катакомби офіційно заборонений указом префекта від 2 листопада 1955 року, порушення якого може каратися великим штрафом. Невелика частина всієї підземної мережі каменоломень — близько 1,7 км — називається катакомбами Парижа або оссуарієм й відкрита для туристів зі входом на площі Денфер-Рошро (Denfert-Rochereau).
Історія каменоломень
Більшість кам'яних розробок Парижа знаходилося на лівому березі Сени, але в X столітті населення переміщується на правий берег, недалеко від старого міста періоду Меровінгів. Спочатку видобуток каменю вели відкритим способом, але ближче до кінця X століття його запасів стало не вистачати.
Перші підземні розробки вапняку знаходилися під територією сучасного Люксембурзького саду, коли Людовик XI пожертвував землю замку Вовер для вирубки вапняку. Нові шахти відкривалися щораз далі від центру міста — це райони нинішньої лікарні Валь-де-Ґрас, вулиць Гобелен, Сен-Жак, Вожирар, Сен-Жермен-де-Пре. В 1259 році ченці тамтешнього монастиря пристосували печери під винні підвали і продовжили підземні розробки.
Розширення житлової частини Парижа в епоху Ренесансу й пізніше — за Людовика XIV — призвело до того, що до XVII століття землі над каменоломнями опинилися вже в межах міста, а значна частина житлових районів фактично «зависла» над прірвою. Найнебезпечнішими місцями були «передмістя Святого Віктора» (від східної околиці Рю-дез-Еколь на південь до Жоффруа Сент-Ілер), вулиця Сен-Жак, і нарешті, передмістя (тоді невелике місто біля замку) Сен-Жермен-де-Пре.
У квітні 1777 року король Людовик XVI видав указ про створення Генеральної інспекції каменоломень, яка існує й донині. За більш ніж 200-річний період працівниками цієї інспекції проведено колосальну роботу зі створення опорних конструкцій, здатних затримати або навіть повністю запобігти поступове руйнування підземелля. Деякі особливо проблемні ділянки було повністю забетоновано. У результаті бетонування зникли такі пам'ятники історії як гіпсові каменоломні на півночі Парижа. І все ж бетонування є тимчасовим заходом, тому що підземні води Сени рано чи пізно знайдуть вихід в інших місцях.
Історія осуарію
За сформованою християнською традицією небіжчиків намагалися ховати на прилеглій до церкви землі. На початку Середньовіччя католицька церква всіляко заохочувала поховання біля церков, отримуючи чималі прибутки за відспівування померлих і за місця на кладовищі. Тому християнські кладовища розташовувалися в центрі населених пунктів не тільки в Парижі, але й по всій Європі.
Наприклад, на 7 000 квадратних метрах кладовища Невинних, що функціонувало з XI століття, ховали парафіян з 19 церков. В 1418 році Чорна смерть або епідемія бубонної чуми додала ще близько 50 000 трупів. В 1572 році кладовище вмістило тисячі жертв Варфоломіївської ночі. Оскільки до середини XVIII століття кладовище стало місцем поховання двох мільйонів тіл, шар поховання йшов в глибину іноді на 10 метрів, рівень землі піднімався більше ніж на два метри. В одній могилі на різних рівнях могло знаходитися до 1500 останків різного періоду. Кладовище стало розсадником інфекції, воно випускало сморід, від якого, як казали, скисає молоко і вино. Проте священики виступали проти закриття міських кладовищ. Але, незважаючи на опір представників церков, в 1763 році парламентом Парижа був виданий указ про заборону поховань всередині фортечних мурів міста.
У 1780-му році стіна, що відокремлювала кладовище Невинних від будинків на сусідній вулиці Рю де ля Лянжрі, обвалилася. Підвали прилеглих будинків наповнилися останками померлих і величезною кількістю бруду і нечистот. Цвинтар закрили остаточно і ховати в Парижі заборонили. Протягом 15 місяців кожну ніч конвої в чорному вивозили кістки, щоб потім продезинфікувати, обробити й поховати в закинутому кар'єрі Томб-Ісуар на глибині 17,5 метра. Пізніше було вирішено очистити ще 17 кладовищ і 300 культових місць міста.
Місце входу
Біля входу на станцію метро Данфер-Рошро (фр. Denfert-Rochereau) (орієнтир — знаменитий лев роботи скульптора Бартольді, автора статуї Свободи) знаходиться невеликий павільйон. Це і є вхід в знамениті паризькі катакомби. Патрулює катакомби спеціальний спортивний загін поліції, створений в 1980 році з метою дотримання закону від 2 листопада 1955 року, що забороняє всім стороннім знаходитися в підземних кар'єрах Парижа поза туристичними зонами. Мінімальний штраф за порушення — 60 євро.
В катакомбах поховані
Політичні діячі
Вчені
Літератори
Інженери
Деякі факти
- У підземні галереї було проведено струм. Імператор Наполеон III любив приймати тут важливих гостей.
- Сьогодні для відвідин туристами обладнано 2,5 км підземних ходів. При відвідуванні катакомб деякі, за бажанням, можуть обмежитися лише історичною експозицією, без відвідування самого оссуарія.
- Площа катакомб більше 11 000 квадратних метрів.
- Сторож церкви Валь-де-Ґрас Філібер Аспер, у пошуках винних погребів, намагався дослідити катакомби, що простягнулися на сотні кілометрів. В 1793 році він заблукав у цьому лабіринті, й його скелет знайшли тільки через 11 років, пізнаний за ключами й одягом.
- Під час Всесвітньої Паризької виставки 1878 року в підземних галереях , навпроти побудованої спеціально до цієї виставки Ейфелевої вежі, відкрилося кафе під назвою «Катакомби».
- Існування катакомб Парижа перебуває під загрозою. Основна причина — підземні води, розмивають основу та кріплення катакомб. На початку 1980 року рівень підземних вод у деяких місцях почав підніматися, в результаті чого виявилися затопленими деякі галереї.
- Під час Другої світової війни на лівому березі Сени, в одній з каменоломень був обладнаний надсекретний бункер німецької армії. Усього лише в 500 метрах від нього, в серпні 1944 року, розташовувався штаб лідерів руху Опору.
- У період холодної війни в підземних галереях Парижа були обладнані бомбосховища на випадок ядерної війни.
- Вирощування печериць залишається традиційною галуззю французького сільського господарства. У передмістях Парижа можна побачити таблички, що сповіщають про продаж грибів, вирощених в декількох десятках метрів під самим місцем їх продажу.
Бібліографія
- Alain Clément et Gilles Thomas, Atlas du Paris Souterrain — La doublure sombre de la ville lumière, Parigramme, 2001
- Charles Kunstler, Paris souterrain, Flammarion, 1953
- Barbara Glowczewski, La Cité des cataphiles — Mission anthropologique dans les souterrains de Paris, Librairie des Méridiens, 1983, 1996
- Günter Liehr et Olivier Faÿ, Les Souterrains de Paris — Légendes, mystères, contrebandiers, cataphiles…, De Borée, 2007
- Patrick Saletta, À la découverte des souterrains de Paris, Sides, 1990
Примітки
- Міністерство культури Франції Fréquentation des Musées de France — Міністерство культури Франції.
- https://www.catacombes.paris.fr/visiter/lire-avant-de-venir
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катакомби Парижа |
- Катакомби французької столиці [ 12 серпня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
- Фотографії підземних каменоломень Парижа та Іль-де-Франс [ 14 липня 2021 у Wayback Machine.]
- (фр.)
- Youtube – Документальний фільм, частина 1
- Youtube - Документальний фільм, частина 2 [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katakombi Parizha merezha pidzemnih tuneliv ta pecher shtuchnogo pohodzhennya pid Parizhem Zagalna protyazhnist za riznimi danimi vid 187 do 300 kilometriv Z kincya XVIII stolittya katakombi sluguyut miscem pohovannya tut pokoyatsya ostanki majzhe shesti miljoniv cholovik Katakombi Parizha Data stvorennya zasnuvannya1787 Krayina Franciya Administrativna odinicyaXIV okrug Parizha Roztashovano na vulicid i d Batkivska organizaciyaMuzeyi Parizha d Data oficijnogo vidkrittya1809 Kilkist vidviduvachiv za rik601 900 osib 2019 1 AdresaPlace Denfert Rochereau Poshtovij indeks75014 Pravila povedinki v comu miscid 2 i d 2 Kilkist pidpisnikiv u socialnih merezhah70 046 Kategoriya lyudej sho tut pohovaniQ50456047 Oficijnij sajt fr Katakombi Parizha u Vikishovishi Koordinati 48 50 02 pn sh 2 19 56 sh d 48 833970000027775882 pn sh 2 33245000002777791 sh d 48 833970000027775882 2 33245000002777791Parizki pidzemellya v kvartali Val de Gras Sklep pohoronnogo svitilnika v parizkih katakombahMerezhaPidzemni kamenolomni Parizha fr Carrieres souterraines de Paris ce velika merezha pidzemnih kar yeriv na teritoriyi Parizha pov yazanih mizh soboyu inspekcijnimi galereyami Cya merezha svidchit pro te sho na teritoriyi suchasnogo Parizha provodilisya intensivni girnichi virobki pid zemleyu pochinayuchi z antichnosti v Seredni viki j piznishi chasi z metoyu virobnictva budivelnogo materialu dlya sporudzhennya spochatku oboronnih i kultovih sporud potim takozh palaciv i budinkiv parizkoyi znati zakinchuyuchi budinkami chasiv barona Osmana Spochatku vsi pidzemni kar yeri roztashovuvalisya poza Parizhem na livomu berezi Seni ale z postupovim rozselennyam parizhan na pravomu berezi pochinayuchi z X stolittya vinikli pidzemni kamenolomni pravogo berega napriklad Monmartrivski a z rozshirennyam stolici v XIX stolitti pidzemni virobki opinilisya na teritoriyi suchasnogo Parizha Merezha pidzemnih kamenolomen Parizha podilyayetsya na dekilka chastin najbilsha z yakih Velika pivdenna merezha GRS grand reseau sud roztashovana pid 5 im 6 im 14 im ta 15 im okrugami Druga za velichinoyu chastina roztashovana pid 13 im okrugom a tretya chastina pid 16 im okrugom Isnuyut takozh inshi chislenni ale neveliki merezhi pidzemnih kar yeriv i shovish napriklad v 12 omu 13 omu 14 omu ta 15 omu okrugah Zagalna dovzhina vsiyeyi parizkoyi merezhi kamenolomen stanovit blizko 300 km Vhid v pidzemni katakombi oficijno zaboronenij ukazom prefekta vid 2 listopada 1955 roku porushennya yakogo mozhe karatisya velikim shtrafom Nevelika chastina vsiyeyi pidzemnoyi merezhi kamenolomen blizko 1 7 km nazivayetsya katakombami Parizha abo ossuariyem j vidkrita dlya turistiv zi vhodom na ploshi Denfer Roshro Denfert Rochereau Istoriya kamenolomenBilshist kam yanih rozrobok Parizha znahodilosya na livomu berezi Seni ale v X stolitti naselennya peremishuyetsya na pravij bereg nedaleko vid starogo mista periodu Merovingiv Spochatku vidobutok kamenyu veli vidkritim sposobom ale blizhche do kincya X stolittya jogo zapasiv stalo ne vistachati Pershi pidzemni rozrobki vapnyaku znahodilisya pid teritoriyeyu suchasnogo Lyuksemburzkogo sadu koli Lyudovik XI pozhertvuvav zemlyu zamku Vover dlya virubki vapnyaku Novi shahti vidkrivalisya shoraz dali vid centru mista ce rajoni ninishnoyi likarni Val de Gras vulic Gobelen Sen Zhak Vozhirar Sen Zhermen de Pre V 1259 roci chenci tamteshnogo monastirya pristosuvali pecheri pid vinni pidvali i prodovzhili pidzemni rozrobki Rozshirennya zhitlovoyi chastini Parizha v epohu Renesansu j piznishe za Lyudovika XIV prizvelo do togo sho do XVII stolittya zemli nad kamenolomnyami opinilisya vzhe v mezhah mista a znachna chastina zhitlovih rajoniv faktichno zavisla nad prirvoyu Najnebezpechnishimi miscyami buli peredmistya Svyatogo Viktora vid shidnoyi okolici Ryu dez Ekol na pivden do Zhoffrua Sent Iler vulicya Sen Zhak i nareshti peredmistya todi nevelike misto bilya zamku Sen Zhermen de Pre U kvitni 1777 roku korol Lyudovik XVI vidav ukaz pro stvorennya Generalnoyi inspekciyi kamenolomen yaka isnuye j donini Za bilsh nizh 200 richnij period pracivnikami ciyeyi inspekciyi provedeno kolosalnu robotu zi stvorennya opornih konstrukcij zdatnih zatrimati abo navit povnistyu zapobigti postupove rujnuvannya pidzemellya Deyaki osoblivo problemni dilyanki bulo povnistyu zabetonovano U rezultati betonuvannya znikli taki pam yatniki istoriyi yak gipsovi kamenolomni na pivnochi Parizha I vse zh betonuvannya ye timchasovim zahodom tomu sho pidzemni vodi Seni rano chi pizno znajdut vihid v inshih miscyah Istoriya osuariyuKistki i cherepi v katakombah Za sformovanoyu hristiyanskoyu tradiciyeyu nebizhchikiv namagalisya hovati na prileglij do cerkvi zemli Na pochatku Serednovichchya katolicka cerkva vsilyako zaohochuvala pohovannya bilya cerkov otrimuyuchi chimali pributki za vidspivuvannya pomerlih i za miscya na kladovishi Tomu hristiyanski kladovisha roztashovuvalisya v centri naselenih punktiv ne tilki v Parizhi ale j po vsij Yevropi Napriklad na 7 000 kvadratnih metrah kladovisha Nevinnih sho funkcionuvalo z XI stolittya hovali parafiyan z 19 cerkov V 1418 roci Chorna smert abo epidemiya bubonnoyi chumi dodala she blizko 50 000 trupiv V 1572 roci kladovishe vmistilo tisyachi zhertv Varfolomiyivskoyi nochi Oskilki do seredini XVIII stolittya kladovishe stalo miscem pohovannya dvoh miljoniv til shar pohovannya jshov v glibinu inodi na 10 metriv riven zemli pidnimavsya bilshe nizh na dva metri V odnij mogili na riznih rivnyah moglo znahoditisya do 1500 ostankiv riznogo periodu Kladovishe stalo rozsadnikom infekciyi vono vipuskalo smorid vid yakogo yak kazali skisaye moloko i vino Prote svyasheniki vistupali proti zakrittya miskih kladovish Ale nezvazhayuchi na opir predstavnikiv cerkov v 1763 roci parlamentom Parizha buv vidanij ukaz pro zaboronu pohovan vseredini fortechnih muriv mista U 1780 mu roci stina sho vidokremlyuvala kladovishe Nevinnih vid budinkiv na susidnij vulici Ryu de lya Lyanzhri obvalilasya Pidvali prileglih budinkiv napovnilisya ostankami pomerlih i velicheznoyu kilkistyu brudu i nechistot Cvintar zakrili ostatochno i hovati v Parizhi zaboronili Protyagom 15 misyaciv kozhnu nich konvoyi v chornomu vivozili kistki shob potim prodezinfikuvati obrobiti j pohovati v zakinutomu kar yeri Tomb Isuar na glibini 17 5 metra Piznishe bulo virisheno ochistiti she 17 kladovish i 300 kultovih misc mista Misce vhoduVhid v katakombi znahoditsya livoruch vid budivli Vhid v katakombi Bilya vhodu na stanciyu metro Danfer Roshro fr Denfert Rochereau oriyentir znamenitij lev roboti skulptora Bartoldi avtora statuyi Svobodi znahoditsya nevelikij paviljon Ce i ye vhid v znameniti parizki katakombi Patrulyuye katakombi specialnij sportivnij zagin policiyi stvorenij v 1980 roci z metoyu dotrimannya zakonu vid 2 listopada 1955 roku sho zaboronyaye vsim storonnim znahoditisya v pidzemnih kar yerah Parizha poza turistichnimi zonami Minimalnij shtraf za porushennya 60 yevro V katakombah pohovaniKistki i cherepi Politichni diyachi Zhorzh Zhak Danton Zhan Batist Kolber Zhan Pol Marat Maksimilian Robesp yer Vcheni Antuan Loran Lavuazye Blez Paskal Literatori Sharl Perro Fransua Rable InzheneriDeyaki faktiU pidzemni galereyi bulo provedeno strum Imperator Napoleon III lyubiv prijmati tut vazhlivih gostej Sogodni dlya vidvidin turistami obladnano 2 5 km pidzemnih hodiv Pri vidviduvanni katakomb deyaki za bazhannyam mozhut obmezhitisya lishe istorichnoyu ekspoziciyeyu bez vidviduvannya samogo ossuariya Plosha katakomb bilshe 11 000 kvadratnih metriv Storozh cerkvi Val de Gras Filiber Asper u poshukah vinnih pogrebiv namagavsya dosliditi katakombi sho prostyagnulisya na sotni kilometriv V 1793 roci vin zablukav u comu labirinti j jogo skelet znajshli tilki cherez 11 rokiv piznanij za klyuchami j odyagom Pid chas Vsesvitnoyi Parizkoyi vistavki 1878 roku v pidzemnih galereyah navproti pobudovanoyi specialno do ciyeyi vistavki Ejfelevoyi vezhi vidkrilosya kafe pid nazvoyu Katakombi Isnuvannya katakomb Parizha perebuvaye pid zagrozoyu Osnovna prichina pidzemni vodi rozmivayut osnovu ta kriplennya katakomb Na pochatku 1980 roku riven pidzemnih vod u deyakih miscyah pochav pidnimatisya v rezultati chogo viyavilisya zatoplenimi deyaki galereyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na livomu berezi Seni v odnij z kamenolomen buv obladnanij nadsekretnij bunker nimeckoyi armiyi Usogo lishe v 500 metrah vid nogo v serpni 1944 roku roztashovuvavsya shtab lideriv ruhu Oporu U period holodnoyi vijni v pidzemnih galereyah Parizha buli obladnani bomboshovisha na vipadok yadernoyi vijni Viroshuvannya pecheric zalishayetsya tradicijnoyu galuzzyu francuzkogo silskogo gospodarstva U peredmistyah Parizha mozhna pobachiti tablichki sho spovishayut pro prodazh gribiv viroshenih v dekilkoh desyatkah metriv pid samim miscem yih prodazhu BibliografiyaAlain Clement et Gilles Thomas Atlas du Paris Souterrain La doublure sombre de la ville lumiere Parigramme 2001 ISBN 2840961911 Charles Kunstler Paris souterrain Flammarion 1953 Barbara Glowczewski La Cite des cataphiles Mission anthropologique dans les souterrains de Paris Librairie des Meridiens 1983 1996 Gunter Liehr et Olivier Fay Les Souterrains de Paris Legendes mysteres contrebandiers cataphiles De Boree 2007 ISBN 2844946348 Patrick Saletta A la decouverte des souterrains de Paris Sides 1990 ISBN 2868610757PrimitkiMinisterstvo kulturi Franciyi Frequentation des Musees de France Ministerstvo kulturi Franciyi d Track Q384602d Track Q29914460 https www catacombes paris fr visiter lire avant de venirPosilannyaPortal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Katakombi Parizha Katakombi francuzkoyi stolici 12 serpnya 2019 u Wayback Machine ukr Fotografiyi pidzemnih kamenolomen Parizha ta Il de Frans 14 lipnya 2021 u Wayback Machine fr Youtube Dokumentalnij film chastina 1 Youtube Dokumentalnij film chastina 2 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine