Каспар Гаузер (нім. Kaspar Hauser, лат. Casparus Hauser, на прізвисько «Дитинча Європи»; ймовірно 30 квітня 1812 — 17 грудня 1833) — відомий завдяки своїй таємничій долі знайда, одна із загадок XIX століття. Юнака, який практично не вмів ходити та говорити, знайшли у Нюрнберзі, на Трійцю 1828 року. Його вбив невідомий п'ять років потому. Попри всі зусилля та величезну нагороду, призначену баварським королем, ні справжнє ім'я, ні походження Каспара, ні причину його вбивства, ні особу вбивці встановити так і не вдалося.
Каспар Гаузер | |
---|---|
нім. Kaspar Hauser | |
Йоганн Георг Ламініт. «Каспар Гаузер» | |
Народився | 30 квітня 1812[1][2] невідомо |
Помер | 17 грудня 1833[1][2] (21 рік) Ансбах, Німеччина ·різана рана |
Поховання | Ансбах, Німеччина |
Країна | Королівство Баварія |
Місце проживання | Королівство Баварія |
Діяльність | письменник, художник, писар |
Знання мов | німецька[1] |
|
За розповідями самого Каспара, [de], неподалік від Базеля, і звучання угорської та німецької мов викликали у нього невиразні спогади про дитинство, попри те, що у віці 3 або 4 років невідомий чоловік зачинив його в підземній камері, де в повній самоті він жив до шістнадцяти років, поки його не знайшли та не доставили до Нюрнберга. Серед людей Каспара вважали спадкоємним принцом баденського престолу, викраденим із колиски (офіційно «померлим»), чий трон посів узурпатор. Остаточної відповіді, ким був насправді Каспар Гаузер, немає дотепер.
Біографія
Початок
Поява
26 травня 1828 року на ринковій площі Нюрнберга помітили незвичайного підлітка 16—17 років. Його зустрів швець на прізвище Вайхман, про якого відомо лише, що він жив по сусідству з [de]. Вийшовши з будинку між четвертою та п'ятою годинами після полудня, він прямував до Нової Воротньої вулиці (нім. Neue Torstraße), де зустрів свого приятеля Бекка. Приятелі вирішили відправитися за місто, попити пива і потанцювати, коли помітили неподалік дивного юнака, який гойдався, немов п'яний, і знаками показував їм зупинитися. Зацікавившись його поведінкою, городяни підійшли ближче, після чого незнайомець запитав їх, як пройти до передмістя Нойє Торштрассе.
Вайхман запропонував показати дорогу, але, пройшовши кілька кроків, юнак мовчки простягнув шевцю конверт, адресований «Пану командувачу 4-м ескадроном 6-о полку легкої кавалерії. Нюрнберг». Швець спробував дізнатися від юнака, хто він і чого бажає, але не зміг домогтися зрозумілої відповіді. Він довів юнака до найближчого поста міської варти і передав солдатам. Звідти невідомого підлітка направили до будинку командувача гера Фрідріха фон Вессеніга (нім. von Wessenig) , який проживав у передмісті.
На думку першого біографа Каспара Гаузера (як пізніше стали називати знайду), [de] Ансельма фон Фейєрбаха, поліція міста одразу допустила ряд грубих промахів, які в подальшому не дозволили по гарячих слідах розкрити можливий злочин, який за законами країни здавався безсумнівним. Поліцейські просто не надали значення події; в документах про цей випадок було повно неясних місць і суперечностей. Ім'я шевця, який доставив підлітка, залишилося невідомим. Його свідчення, записані невідомо ким і з чиїх слів, явно суперечили фактам. Наприклад, він нібито запевняв, що юнак у відповідь на його питання «Звідки ти взявся?» — відповів «З Регенсбурга» але потім, підійшовши до Нових Воріт, помітив, що вони закінчені недавно і тому так називаються.
Однак, за свідченням фон Фейєрбаха, який вперше побачив Каспара Гаузера два місяці по тому, його пояснення складались переважно з жестів та обривків слів, а в день свого виявлення він зовсім не міг нічого сказати, крім «Не знаю» та «Хочу бути кіннотником, як мій батько», причому повторював ці фрази суто механічно, явно не розуміючи їхнього змісту. За припущенням фон Фейєрбаха, швець думав, що юнак недоумкуватий, і сам дофантазував інше. Також незрозуміло, яким чином Каспар Гаузер, який ледве тримався на ногах, взагалі міг подолати потрібну відстань .
Так чи інакше, знайду доставили до будинку капітана фон Вессеніга (згідно з іншим джерелом, Каспар Гаузер прибув самостійно, а фон Вессеніг був полковником), куди він увійшов, не знявши капелюха, і на питання слуги, що йому потрібно, відповів, що його направили до цього будинку і що він залишиться тут, додавши при цьому: «Хочу бути кіннотником, як мій батько». Пізніше слуга розповідав, що юнак здався йому вкрай змученим. Знайда плакав, насилу тримався на ногах і явно страждав від голоду та спраги. Слуга (за наказом господині, якій за відсутністю чоловіка передали листа) запропонував йому м'яса та пива, одначе юнак виплюнув і те, і інше, гримасою висловивши свою відразу. Зате він жадібно з'їв шматок чорного хліба, запивши його склянкою води. Спроби розпитати його нічого не дали, невідомий завчено повторював «Хочу бути кіннотником, як мій батько», явно не розуміючи, про що йому кажуть, внаслідок чого слуга дійшов висновку, що перед ним якийсь дикун. Оскільки фон Вессеніга не було вдома, слуга відвів незнайомця до стайні й запропонував відпочити на оберемку соломи, де той і заснув.
Фон Вессеніг прийшов додому через кілька годин, і збуджені діти розповіли йому про «дикуна». Капітан відправився до стайні та спробував розбудити невідомого, але той не реагував на крики, поштовхи, ляпанці по обличчю та навіть спроби поставити його на ноги. Зрештою, після довгих зусиль його вдалося привести до тями (за іншими відомостями, Вессеніг пішов будити Гаузера у супроводі трьох офіцерів, і Каспар прокинувся миттєво). При вигляді яскравої кавалерійської форми невідомий виявив абсолютно дитячий захват. З наївним захопленням юнак доторкнувся до рукоятки шаблі Вессеніга і тихо промовив: «Ось таким я хотів би бути». На це офіцер відповів, що як для кіннотника той занадто малий на зріст і що йому слід спробувати свої сили в піхоті. «Ні, ні, не в піхоту… Я хочу бути ось цим…», — вигукнув хлопець. Домогтися від незнайомця відомостей про його особу, як і раніше, не вдавалося, за винятком однієї фрази — «Хочу бути кіннотником, як мій батько». На питання Вессеніга, як його звуть, юнак сказав: «Мій опікун говорив мені завжди відповідати: „Не знаю, ваша милість!“» Оголивши, нарешті, свою голову, він додав: «Мій опікун радив мені завжди знімати капелюха й говорити „Ваша милість“». Пізніше, даючи свідчення перед судом, фон Вессеніг зізнався, що інфантильність невідомого жодним чином не відповідала його передбачуваному вікові (юнак виглядав років на 17, з пушком над верхньою губою), і бравий військовий був просто збитий з пантелику. Зрештою, вирішено було доставити дивного візитера до поліційного відділку.
Близько 8 години вечора юнака, який ледве пересував ноги, з величезними зусиллями привели до поліцейського комісаріату. У той час там перебувало кілька молодших офіцерів та нижчих поліційних чинів. Спроби допитати невідомого за звичним протоколом — ім'я, вік, місце проживання — нічого не дали. Від нього можна було почути лише три фрази: «Мій дім» (за іншими відомостями «Додому» або «Відведіть додому»), «Не знаю» та «Хочу бути кіннотником, як мій батько», до чого додавалися сльози та нечленороздільні звуки. Юнак, судячи з усього, не розумів де знаходиться, не виказував жодних почуттів, його погляд як у божевільного байдуже блукав навколо. Намагались впливати на юнака окриками, але ці спроби були марними. Поліціянти були абсолютно збиті з пантелику — випадок явно виходив за межі звичного. Про злочин явно мови не було, невідомий викликав у них лише співчуття. Спроба нагодувати його м'ясом та пивом скінчилася точно так само, як і минулого разу, і знову він погодився з'їсти шматок чорного хліба та випити води.
Один із поліцейських вийняв із кишені монету. Блискучий предмет негайно викликав пожвавлення та абсолютно дитячу реакцію. Знайда із захопленням став вертіти монету в руках, після чого почав наполягати «конячка, конячка» (Ross, Ross), жестами показуючи, що монетка підійшла б для прикраси кінської збруї. На вимогу поліції Каспар зумів абияк прочитати Pater noster.
Нарешті, хтось здогадався принести йому папір та чорнило і, практично не сподіваючись на успіх, жестами запропонував написати що-небудь. Однак невідомий впевнено взяв перо і вивів на папері «Каспар Гаузер». Під цим ім'ям він і увійшов в історію. Спроби змусити його написати назву місця, звідки він прийшов, призводили лише до того, що юнак повторював: «Мій будинок. Хочу бути кіннотником… Чому ні». Домогтися від нього чогось іншого було абсолютно неможливо.
Оскільки було вже пізно, спроби встановити особу невідомого вирішили відкласти на наступний день. Одному з поліцейських доручили відвести Каспара на ніч до Фестнерової вежі — місцевої в'язниці, де утримували бродяг. Відстань була дуже невеликою, але Каспар пройшов її з величезним зусиллям, плачучи і явно нездужаючи. Інше джерело, навпаки, свідчить, що затриманий достатньо легко як для його самопочуття подолав 90 сходинок вежі, а опинившись, нарешті, в камері, сказав, що у нього вже була така кімната. У в'язниці Каспар опинився разом з іншим затриманим, стомлений юнак впав на солому та заснув як убитий.
Результати першого огляду. Одяг. Листи
Згідно з поліцейським описом, коли Каспар з'явився у відділку, на ньому був повстяний капелюх, пошитий за міською модою, з жовтою шовковою стрічкою та тонкою смужкою червоної шкіри, всередині було майже стерте зображення Мюнхена. Шия була обгорнута чорним шовковим шарфом. Крім того, на ньому була сорочка з грубої тканини та строкатий жилет, запраний і не новий, а також сіра полотняна куртка селянського покрою. Ретельніший огляд показав, що ця куртка була невміло переробленим фраком. Фалди були відрізані, краї зрізу залатані, зберігся лише відкладний комір. Сірі штани з більш тонкої та м'якої матерії, з полотняною латкою між ніг, як у штанях для верхової їзди, належали, швидше за все, конюшому або єгерю. На ногах у невідомого були важкі ботфорти, підбиті цвяхами, на високих підборах, з прикріпленими внизу кінськими підковами. Чоботи явно були йому малі, їхні носки були відрізані, пальці ніг стирчали назовні.
У кишенях Каспара виявили білий носовичок у червону клітинку з червоними вишитими ініціалами К. Г., кілька яскравих ганчірок червоного та блакитного кольорів, пару кишенькових молитовників, на одному з яких була прикраса у вигляді корони, посипаної золотим піском, ключ, рогові чотки та кілька записок із католицькими молитвами (подібні, за висловом фон Фейєрбаха, в Південній Німеччині були вельми поширеними серед прочан). На деяких з них були зазначені адреси друкарень в Зальцбурзі, Празі та . Зміст записок говорив саме за себе: «Духовний щит», «Палка молитва, яку слід повторювати постійно під час божественних служб», «Молитва ангела-хранителя» і навіть «Мистецтво як повернути втрачений час і даремно витрачені роки», що в даній ситуації здавалося похмурою насмішкою.
Надалі одяг Каспара було знищено під приводом «ветхість», що викликало гнів і досаду фон Фейєрбаха, який намагався за мізерними слідами відновити походження знайди. Згідно з іншими відомостями, одяг юнака не був старим. Його у нього переодягнув передбачуваний «опікун» безпосередньо перед першою появою Каспара «на світ» після його тривалого перебування в темниці . Доля інших предметів невідома, до теперішнього часу вони не збереглися.
Крім того, у Каспара був конверт, який містив два листи. У кутку конверта було видно три напівстерті букви, які можна було прочитати як G. I. R. або як C. T. R. Листи було написано зі справжніми або штучними правописними помилками в простонародній, можливо, дещо навмисній манері. Перший з них стверджував:
Баварський кордон
місце не названо
1828
Його Ясновельможності капітану кінноти!
Я Вам посилаю хлопчіка який увіряет що хоче служити своєму Королю вірою та правдою. 7 октібря 1812 мені його передали а я сам бідний поденьщік та своїх дітей десять душ, а мені й на себе бракує, ще й роботи багато. Ево мати мені ево віддала штоби я ево виховав а де вона есь я незнаю та владі тут нестав повідомляти, што хлопчик у мене. Я сам собі подумав, што треба ево виростити як сина. Він у мене восспітан в християнской вірі а з 1812 року я йому непозволяет ис дому здолати НЕ кроці, так што ніхто незнає, де ево тримали, а сам він теж незнає ні што у миня за будинок ні де він є так што запитуйте ево скільки хатіте він вам всерівно нічого нескажет. Читати та писати я його навчив і він тепер пише прямо як я, неотлічіш а кагда його запитаєш чево він для себе хоче, відповідає што хоче бути кавалеристам як його батько, а ще будь у нього батьки а їх немає, став би вченим. Йому лише рас покажи, він все одразу нальоту та схопить.
Я з ним лише добрався до ноймарської дороги, а отуда він далі тупав сам, я йому сказав, што коли він стане солдатом, я одразу з'явлюся і відведу ево додому, а якщо ні, я б иза нього потрапив в історію.
Превасходний Капітан, що не Мучти ви ево питаннями, він все одно низнаю де я є, я його відвіз посеред ночі, і йому тепер дорогу додому низачто ненайті. Ваш покірний слуга, ім'я я вам свае нескажу, бо нехочу штоби мене за це взгрелі.
У Нево при собі немає ні гроша, потомушто у мене у самовила в кишені порожньо, так што якщо знехотя ево собі взяти, можите випустити йому кишки або підійняти у себе над каміном.
Оригінальний текст (нім.)Von der Bäiernschen GränzDaß Orte ist unbenannt
1828
Hochwohlgebohner Hr. Rittmeister!
Ich schücke ihner ein Knaben der möchte seinen König getreu dienen
Verlangte Er, dieser Knabe ist mir gelegt worden. 1812 den 7 Ockober, und ich selber ein armer Taglöhner, ich habe auch selber 10 Kinder, ich habe selber genug zu thun daß ich mich fortbringe, und seine Mutter hat mir um Die erziehung daß Kind gelegt, aber ich habe sein Mutter nicht erfragen Könen, jetz habe ich auch nichts gesagt, daß mir der Knabe gelegt ist worden, auf den Landgericht. Ich habe mir gedenckt ich müßte ihm für mein Sohn haben, ich habe ihm Christlichen Erzogen, und habe ihm Zeit 1812 Keinen Schrit weit aus dem Haus gelaßen daß Kein Mensch nicht weiß da von wo Er auferzogen ist worden, und Er selber weiß nichts wie mein Hauß Heißt und daß ort weiß er auch micht, sie derfen ihm schon fragen er kan es aber nicht sagen, daß lessen und schreiben Habe ich ihm schon gelehrte er kan auch mein Schrift schreiben wie ich schreibe, und wan wir ihm fragen was er werde so sagte er will auch ein Schwolische werden waß sein Vater gewessen ist, Will er auch werden, wer er Eltern häte wir er keine hate wer er ein gelehrter bursche worden. Sie derfen im nur was zeigen so kan er es schon. Ich habe im nur bis Neumark geweißt da hat erselber zu ihnen hingehen müßen ich habe zu ihm gesagt wen er einmal Soldat ist, kome ich gleich und suche ihm Heim sonst häte ich mich Von mein Hals gebracht
Bester Hr. Rittmeister sie derfen ihm gar nicht tragtiren er weiß mein Orte nicht wo ich bin, ich habe im mitten bei der nacht fortgeführth er weiß nicht mehr zu Hauß,
Ich empfehle mich gehorsamt Ich mache mein Namen nicht Kuntbar den ich Konte gestraft werden,
Und er hat Kein Kreuzer geld nicht bey ihm weil ich selber nichts habe wen Sie im nicht Kalten so müßen Sie im abschlagen oder in Raufang auf henggen
Додана до листа коротенька записка, нібито від матері Каспара, свідчила:
дитина хрещенаїї звуть Каспаром
вам же треба буде йому придумати прізвище дитина вам віддається
на виховання його батько був кавалерист
кагда йому будить сімнадцать відправте його в Нюрнберг
в Шостий полк
легкої кавалерії де служив його
батько я ж вас прошу його залишити у себе до сімнадцаті років
народився він тридцятого квітня в ріці 1812 я
проста бідна дівчина мені
годувати дитину нічим
а його батько помер.
Оригінальний текст (нім.)Das Kind ist schon getauftSie Heist Kasper in Schreib
name misen sie im selber — geben. Das Kind möchten
Sie auf Zihen Sein Vater
ist ein Schwolische gewesen
wen er 17 Jahr alt ist So
schicken Sie im nach Nirnberg
zu 6ten Schwolische
Begiment da ist auch sein
Vater gewesen ich bitte um
die erzikung bis 17 Jahre
gebohren ist er im 30 Aperil
1812 im Jaher ich bin ein
armes Mägdlein ich kann
Das Kind nicht ernehren
Sein Vater ist gestorben.
Попри те, що лист було написано готичним шрифтом, а записку — простою латиницею, почерк у тому і в іншому випадку був, схоже, однаковим.
Теорія високого походження
Після нібито замаху на Каспара Гаузера в жовтні 1829 року Баварією поширилися перші, досі туманні підозри, які згодом породили чутки, що він був спадковим принцом Бадена, який народився 29 вересня 1812 року і був замінений у колисці на вмираючу дитину. Винуватцем або ініціатором заміни вважається графиня Луїза Кароліна фон Гохберг, друга (морганатична) дружина великого герцога Карла Фрідріха фон Бадена, який помер у червні 1811 року і був старшим її майже на сорок років. Хохберг, яка була зведена до рангу імператорської графині в 1796 році, спочатку була лише фрейлиною з нижчого дворянства, яка хотіла допомогти своїм власним нащадкам успадкувати престол шляхом заміни спадкового принца. Після смерті Гаузера стверджували, що він був убитий саме через його князівське походження.
Нібито змінений принц, який офіційно помер безіменним 16 жовтня 1812 року, був перворідним сином великого герцога Карла та його дружини Стефанії, прийомної дочки Наполеона. Карл успадкував трон безпосередньо від свого діда Карла Фрідріха, оскільки його батько Карл Людвіг, старший син від першого шлюбу Карла Фрідріха, помер раніше. На випадок зникнення чоловічої лінії в результаті його першого (відповідного) шлюбу Карл Фрідріх передбачив престол для своїх синів від другого шлюбу — положення, яке його онук Карл прямо підтвердив. Статут від 4 жовтня 1817 року став частиною Баденської конституції.
Після ранньої смерті Карла в грудні 1818 році його дядько Людвіг успадкував титул великого князя, оскільки другий син Карла, потомствений князь Олександр, 1816 року народження, також помер немовлям. Маркграф Фрідріх, старший брат Людвіга, вже помер у травні 1817 року; його шлюб залишився бездітним. Людвіг залишився неодруженим і помер у березні 1830 року як останній маркграф із лінії Церінгерів, що відкрило престол для його зведеного брата Леопольда як першого представника лінії Гохбергів, яка правила до 1918 року. Нагромадження смертей у старшій лінії породило всілякі недоведені чутки про нібито скоєні злочини.
Велика княгиня не бачила свого першого сина мертвим, тому що у неї було слабке здоров'я від важких пологів. Її подальше мовчання та деякі суперечливі заяви її молодшої дочки Марі Гамільтон, яка, як кажуть, прийняла Каспара Гаузера за свого брата, сприяли поширенню чуток.
Передбачуваний обмін дітьми можна виключити на основі відомих сьогодні джерел, якщо книга головного прокурора Отто Міттельштедта (Kaspar Hauser und sein Badenischen Prinzenthum. Heidelberg 1876)) ще не визнається остаточним спростуванням. Аргумент Міттельштедта, який базувався на офіційних документах про екстрене хрещення, розтин та поховання князя, був підтверджений пізнішими джерелами, а саме листами маркграфині Амалії, матері великого князя Карла. Маркграфиня — сама мати семи дітей і, за словами прусського посланника при баденському дворі того часу, «сильна духом» жінка — так описувала новонародженого принца в листі від 1 жовтня 1812 року: «Але якщо ви подивіться на нього, ви не здивуєтесь, що він наробив стільки лиха, щоб з'явитися на світ. Він величезних розмірів і товщини. Справді, я бачила небагато дітей такого масштабу. Він типова баденська порода». Амалія сама була присутня на пологах і після цього продовжувала відвідувати онука. Їй особливо приємно, писала вона в листі від 11 жовтня, що дитина так нагадує їй свого батька в такому ж віці. У двох листах від 19 і 27 жовтня вона повідомляла про хворобу князя, небезпека якої виявилася лише в день його смерті. О четвертій годині дня вона дізналася від сина, що у дитини «забиття» (задушлива задишка) і вона помирає; вона негайно поїхала туди і залишилася з князем до його смерті.
У листі від 27 жовтня вона написала:
Бідний малий дуже довго мучився. … Пан фон Едельсгайм, який був у сусідній кімнаті з кількома панами та леді, зайшов на мить, щоб подивитися на дитину, і почув це зітхання. Це справило на нього таке жахливе враження, що він негайно знову вийшов. Останні півгодини було тихо. Він ніби заснув. Очі та рот закриті без сторонньої допомоги. Тоді він виглядав чудово. Риси обличчя виглядали розвиненішими, і він не був смертельно блідим. Усі, хто його бачив, захоплювалися ним. Наступного ранку він був не таким гарним». |
Відомий публіцист і політичний діяч Георг Фрідріх Колб зазначив у 1883 році, «що іншу дитину не можна було легко нав'язати матері; якби воно було, сумніви б замовкли. Відповідно до викладених обставин це стосується і бабусі; але вона була присутня. Акушерка Горста, яка здійснила екстрене хрещення, також мала б помітити обмін, оскільки майже постійно була поруч із ним, тому що мати довірила їй виключно турботу про спадкоємного принца».
Гохбергери також не мали мотивів для вбивства Каспара Гаузера. Леопольд зійшов на трон зі схваленням усіх великих держав, тоді як Гаузер ставав дедалі спокійнішим. Між іншим, він ніколи не претендував на трон Бадена, і ніколи не зміг би їх домогтися самостійно. Якби спадкоємного принца дійсно обміняли в 1812 році, з точки зору Бадена було б у кращому випадку сенс усунути будь-яких спільників, які ще були живі, замість того, щоб здійснювати вбивство, яке викликало б хвилювання всієї Європи.
Після смерті Гаузера звістка про його ймовірне вбивство поширилася як лісова пожежа, і продемократичні памфлетисти швидко знали, як використати цю справу для політичної боротьби проти дому Баден. У цьому контексті слід також розглядати донос баденського дипломата Генріха фон Генненгофера, який був дуже впливовим при великому князі Людвігу. Генненгофера ненавиділи ліберали як улюбленого і абсолютно відданого слугу Людвіга. Підставивши його за це вбивство, хтось також дискредитував й ненависну політичну систему.
Із зовсім інших причин королівство Баварія також було зацікавлене в поширенні підозр, спрямованих проти Бадена. Баварія тривалий час намагалася повернути Пфальц на правому березі Рейну, який був втрачений Баденом у 1803 році, але не змогла висунути свої територіальні претензії до великих держав. Після свого вступу на престол у 1825 році король Людвіг I знову спробував заявити про ці претензії «і з наполегливістю, яка мала тримати в напрузі не лише його власних міністрів, а й німецький та європейський кабінети». Зрештою відбувся обмін ударами з юридичними аргументами на дипломатичному та журналістському рівнях. Уряд Баварії вдався до крадіжки архівів, яка була розкрита і призвела до ганебних викриттів для Баварії. Тим не менш, у жовтні 1827 року Людвіг I наказав, щоб деякі вдало викрадені документи не поверталися до Бадена.
«Досьє в основному стосувалися історії родини Хохбергів; Якби бодай найменший слід обміну князів був знайдений в архівах того часу, Баварія, безсумнівно, скористалася б цим, тому що кінець дому Церінгенів був неминучий» |
.
З іншого боку, маркграф Вільгельм (брат і радник великого князя Леопольда) записав:
«Те, що таку байку із задоволенням підхопили різні баварські автори, щоб використати проти нас, само по собі дуже зрозуміло [через територіальну суперечку], навіть король Людвіг Баварський не вагався застосувати проти нас ще більш ганебні засоби...» |
Невідомо, чи був визнаний великий офіційний звіт щодо так званого Каспара Гаузера голови суду Ансельма фон Фейєрбаха від 8 квітня 1830 року до міністерства юстиції короля Людвіга I. У ньому Фейєрбах мимохідь згадав, як він ретельно писав, «романтичну сагу» про князівство Каспара в Бадені. Насправді Людвіг I, здається, був поінформований про підозри лише відразу після смерті Каспара Гаузера, а саме від його мачухи, королеви Кароліни, яку Фейєрбах повідомив про теорію, що Гаузер є принцем.
Подальша оцінка особистості Гаузера
Занепокоєння щодо довіри до Гаузера виникли через свідчення багатьох людей з його оточення, які зображували його брехливим, включаючи навіть послідовників Каспара. У петиції до Нюрнберзького муніципального суду Тухер, з яким Каспар прожив півтора року, повідомляв «про високорозвинене марнославство Гаузера, його безмірну брехливість, фальш і лицемірство». Даумер також «який вірив у Каспара як і в Євангеліє», визнав, що Каспар перейшов «у бік нещирості, неправдивості та фальшивості», а в маєтку Фейєрбаха була записка, на якій він зазначив: «Каспар Гаузер це розумний, хитрий дивак, шахрай, нікчема, якого слід убити».
Теорія шахрайства
Навіть за життя Каспара Гаузера лунали голоси, які сумнівалися в його щирості. Однак також часто припускають, що Гаузер насправді приїхав до Нюрнберга покинутою дитиною, поступово втягнувшись у суперечності під різними впливами та культивуючи увагу до себе. Існувала фатальна взаємодія між наївною публікою та людиною, яка була психічно травмована — через сімейну недбалість чи генетичний стан — і яка була піднесена до міфічної фігури. Згодом Каспар імітував напади, щоб привернути ще більше уваги та розпалити тимчасово приглушені чутки про своє походження, і водночас відвернути виникаючі сумніви щодо довіри до нього. Тому при другому фальшивому нападі Гаузер завдав серйозніших травм, ніж при першому, але, ймовірно, ненавмисно спричинив свою смерть. Це потім тільки зміцнило легенду.
Сумніви щодо розповіді про підземелля
Майже довічне ув'язнення в темній кімнаті, в якій він не міг ходити, про що стверджували Каспар і його перші керівники, тепер серйозні дослідники вважають неможливим. З медичних причин це несумісне з його фізичним і психічним станом. «Дуже ймовірно, — сказав Вальтер Шрайбмюллер (нім. Walther Schreibmüller), — що Каспар був відрізаний від контакту із зовнішнім світом протягом тривалого часу, тому він став психічно занедбаним». .
Див. також
У Вікіджерелах є Оригінальні тексти (нім.) |
Коментарі
- Різні джерела називають шевця Вайхман (или Вейкман), він жив практично на цьому ж місті, але джерело повідомлень залишається невідомим.
- В оригіналі — «ні крейцера».
- Невідомо, чи збереглися оригінали листа та записки, але їх факсимільна копія дається у додатку до німецького видання книги фон Фейербаха.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Feuerbach, 1985, с. 14.
- Feuerbach, 1985, с. 13.
- Ленотр, 1911, с. 93.
- Ленотр, 1911, с. 94.
- Feuerbach, 1985, с. 15.
- Feuerbach, 1985, с. 16.
- Ленотр, 1911, с. 95.
- Feuerbach, 1985, с. 17.
- Feuerbach, 1985, с. 19 — 20.
- Masson, 1996, с. 80 — 81.
- Adalbert Prinz von Bayern: Königin Caroline von Bayern und Kaspar Hauser. In: Der Zwiebelturm. 1951, S. 102 ff.
- Reinhard Heydenreuter: König Ludwig I. und der Fall Kaspar Hauser. In: Staat und Verwaltung in Bayern. Festschrift für Wilhelm Volkert zum 75. Geburtstag. München 2003, S. 472. (нім.)
Література
- Гаузер, Каспар // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Anselm von Feuerbach. Kaspar Hauser ou exemple de la crime contre de l'ame de l'homme = Kaspar Hauser oder Beispiel eines Verbrechens am Seelenleben eines Menschen (Ansbach 1832). — Paris : Vertiges Publications, 1985. — 125 p. — .
- Jeffrey Moussaieff Masson. Lost Prince, the Unsolved Mystery of Kaspar Hauser. — NY : the Free Press A division of Simon and Schuster Inc, 1996. — 254 p. — .
- Elizabeth E. Evans. The story of Kaspar Hauser from authentic records. — London : Sean Sonnenschein, 1892. — 188 p.
- Baron v. Artin. Kaspar Hauser. Des Räthsels Lösung. — 2-е вид. — Цюрих, 1892.
- Петер Традовскі. Каспар Хаузер чи боротьба за Дух. — Калуга : Духовне пізнання, 2001.
- Ленотр Ж. Таємниця Каспара Гаузера. Історичний нарис // Нове слово. — СПб., 1911. — С. 93 — 101.
Посилання
- Сергій Степанов. . Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 3 січня 2012.
Це незавершена стаття про особу Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gauzer Kaspar Gauzer nim Kaspar Hauser lat Casparus Hauser na prizvisko Ditincha Yevropi jmovirno 30 kvitnya 1812 17 grudnya 1833 vidomij zavdyaki svoyij tayemnichij doli znajda odna iz zagadok XIX stolittya Yunaka yakij praktichno ne vmiv hoditi ta govoriti znajshli u Nyurnberzi na Trijcyu 1828 roku Jogo vbiv nevidomij p yat rokiv potomu Popri vsi zusillya ta velicheznu nagorodu priznachenu bavarskim korolem ni spravzhnye im ya ni pohodzhennya Kaspara ni prichinu jogo vbivstva ni osobu vbivci vstanoviti tak i ne vdalosya Kaspar Gauzernim Kaspar HauserJogann Georg Laminit Kaspar Gauzer Narodivsya 30 kvitnya 1812 1812 04 30 1 2 nevidomoPomer 17 grudnya 1833 1833 12 17 1 2 21 rik Ansbah Nimechchina rizana ranaPohovannya Ansbah NimechchinaKrayina Korolivstvo BavariyaMisce prozhivannya Korolivstvo BavariyaDiyalnist pismennik hudozhnik pisarZnannya mov nimecka 1 Mediafajli u Vikishovishi Za rozpovidyami samogo Kaspara de nepodalik vid Bazelya i zvuchannya ugorskoyi ta nimeckoyi mov viklikali u nogo nevirazni spogadi pro ditinstvo popri te sho u vici 3 abo 4 rokiv nevidomij cholovik zachiniv jogo v pidzemnij kameri de v povnij samoti vin zhiv do shistnadcyati rokiv poki jogo ne znajshli ta ne dostavili do Nyurnberga Sered lyudej Kaspara vvazhali spadkoyemnim princom badenskogo prestolu vikradenim iz koliski oficijno pomerlim chij tron posiv uzurpator Ostatochnoyi vidpovidi kim buv naspravdi Kaspar Gauzer nemaye doteper BiografiyaPochatok Poyava 26 travnya 1828 roku na rinkovij ploshi Nyurnberga pomitili nezvichajnogo pidlitka 16 17 rokiv Jogo zustriv shvec na prizvishe Vajhman pro yakogo vidomo lishe sho vin zhiv po susidstvu z de Vijshovshi z budinku mizh chetvertoyu ta p yatoyu godinami pislya poludnya vin pryamuvav do Novoyi Vorotnoyi vulici nim Neue Torstrasse de zustriv svogo priyatelya Bekka Priyateli virishili vidpravitisya za misto popiti piva i potancyuvati koli pomitili nepodalik divnogo yunaka yakij gojdavsya nemov p yanij i znakami pokazuvav yim zupinitisya Zacikavivshis jogo povedinkoyu gorodyani pidijshli blizhche pislya chogo neznajomec zapitav yih yak projti do peredmistya Nojye Torshtrasse Dim Kaspara Gauzera Vajhman zaproponuvav pokazati dorogu ale projshovshi kilka krokiv yunak movchki prostyagnuv shevcyu konvert adresovanij Panu komanduvachu 4 m eskadronom 6 o polku legkoyi kavaleriyi Nyurnberg Shvec sprobuvav diznatisya vid yunaka hto vin i chogo bazhaye ale ne zmig domogtisya zrozumiloyi vidpovidi Vin doviv yunaka do najblizhchogo posta miskoyi varti i peredav soldatam Zvidti nevidomogo pidlitka napravili do budinku komanduvacha gera Fridriha fon Vesseniga nim von Wessenig yakij prozhivav u peredmisti Standartna dlya pam yatok Nyurnberga memorialna tablichka V comu vipadku Tut vpershe z yavivsya Kaspar Gauzer Na dumku pershogo biografa Kaspara Gauzera yak piznishe stali nazivati znajdu de Anselma fon Fejyerbaha policiya mista odrazu dopustila ryad grubih promahiv yaki v podalshomu ne dozvolili po garyachih slidah rozkriti mozhlivij zlochin yakij za zakonami krayini zdavavsya bezsumnivnim Policejski prosto ne nadali znachennya podiyi v dokumentah pro cej vipadok bulo povno neyasnih misc i superechnostej Im ya shevcya yakij dostaviv pidlitka zalishilosya nevidomim Jogo svidchennya zapisani nevidomo kim i z chiyih sliv yavno superechili faktam Napriklad vin nibito zapevnyav sho yunak u vidpovid na jogo pitannya Zvidki ti vzyavsya vidpoviv Z Regensburga ale potim pidijshovshi do Novih Vorit pomitiv sho voni zakincheni nedavno i tomu tak nazivayutsya Odnak za svidchennyam fon Fejyerbaha yakij vpershe pobachiv Kaspara Gauzera dva misyaci po tomu jogo poyasnennya skladalis perevazhno z zhestiv ta obrivkiv sliv a v den svogo viyavlennya vin zovsim ne mig nichogo skazati krim Ne znayu ta Hochu buti kinnotnikom yak mij batko prichomu povtoryuvav ci frazi suto mehanichno yavno ne rozumiyuchi yihnogo zmistu Za pripushennyam fon Fejyerbaha shvec dumav sho yunak nedoumkuvatij i sam dofantazuvav inshe Takozh nezrozumilo yakim chinom Kaspar Gauzer yakij ledve trimavsya na nogah vzagali mig podolati potribnu vidstan Tak chi inakshe znajdu dostavili do budinku kapitana fon Vesseniga zgidno z inshim dzherelom Kaspar Gauzer pribuv samostijno a fon Vessenig buv polkovnikom kudi vin uvijshov ne znyavshi kapelyuha i na pitannya slugi sho jomu potribno vidpoviv sho jogo napravili do cogo budinku i sho vin zalishitsya tut dodavshi pri comu Hochu buti kinnotnikom yak mij batko Piznishe sluga rozpovidav sho yunak zdavsya jomu vkraj zmuchenim Znajda plakav nasilu trimavsya na nogah i yavno strazhdav vid golodu ta spragi Sluga za nakazom gospodini yakij za vidsutnistyu cholovika peredali lista zaproponuvav jomu m yasa ta piva odnache yunak viplyunuv i te i inshe grimasoyu vislovivshi svoyu vidrazu Zate vin zhadibno z yiv shmatok chornogo hliba zapivshi jogo sklyankoyu vodi Sprobi rozpitati jogo nichogo ne dali nevidomij zavcheno povtoryuvav Hochu buti kinnotnikom yak mij batko yavno ne rozumiyuchi pro sho jomu kazhut vnaslidok chogo sluga dijshov visnovku sho pered nim yakijs dikun Oskilki fon Vesseniga ne bulo vdoma sluga vidviv neznajomcya do stajni j zaproponuvav vidpochiti na oberemku solomi de toj i zasnuv Fon Vessenig prijshov dodomu cherez kilka godin i zbudzheni diti rozpovili jomu pro dikuna Kapitan vidpravivsya do stajni ta sprobuvav rozbuditi nevidomogo ale toj ne reaguvav na kriki poshtovhi lyapanci po oblichchyu ta navit sprobi postaviti jogo na nogi Zreshtoyu pislya dovgih zusil jogo vdalosya privesti do tyami za inshimi vidomostyami Vessenig pishov buditi Gauzera u suprovodi troh oficeriv i Kaspar prokinuvsya mittyevo Pri viglyadi yaskravoyi kavalerijskoyi formi nevidomij viyaviv absolyutno dityachij zahvat Z nayivnim zahoplennyam yunak dotorknuvsya do rukoyatki shabli Vesseniga i tiho promoviv Os takim ya hotiv bi buti Na ce oficer vidpoviv sho yak dlya kinnotnika toj zanadto malij na zrist i sho jomu slid sprobuvati svoyi sili v pihoti Ni ni ne v pihotu Ya hochu buti os cim viguknuv hlopec Domogtisya vid neznajomcya vidomostej pro jogo osobu yak i ranishe ne vdavalosya za vinyatkom odniyeyi frazi Hochu buti kinnotnikom yak mij batko Na pitannya Vesseniga yak jogo zvut yunak skazav Mij opikun govoriv meni zavzhdi vidpovidati Ne znayu vasha milist Ogolivshi nareshti svoyu golovu vin dodav Mij opikun radiv meni zavzhdi znimati kapelyuha j govoriti Vasha milist Piznishe dayuchi svidchennya pered sudom fon Vessenig ziznavsya sho infantilnist nevidomogo zhodnim chinom ne vidpovidala jogo peredbachuvanomu vikovi yunak viglyadav rokiv na 17 z pushkom nad verhnoyu guboyu i bravij vijskovij buv prosto zbitij z panteliku Zreshtoyu virisheno bulo dostaviti divnogo vizitera do policijnogo viddilku Blizko 8 godini vechora yunaka yakij ledve peresuvav nogi z velicheznimi zusillyami priveli do policejskogo komisariatu U toj chas tam perebuvalo kilka molodshih oficeriv ta nizhchih policijnih chiniv Sprobi dopitati nevidomogo za zvichnim protokolom im ya vik misce prozhivannya nichogo ne dali Vid nogo mozhna bulo pochuti lishe tri frazi Mij dim za inshimi vidomostyami Dodomu abo Vidvedit dodomu Ne znayu ta Hochu buti kinnotnikom yak mij batko do chogo dodavalisya slozi ta nechlenorozdilni zvuki Yunak sudyachi z usogo ne rozumiv de znahoditsya ne vikazuvav zhodnih pochuttiv jogo poglyad yak u bozhevilnogo bajduzhe blukav navkolo Namagalis vplivati na yunaka okrikami ale ci sprobi buli marnimi Policiyanti buli absolyutno zbiti z panteliku vipadok yavno vihodiv za mezhi zvichnogo Pro zlochin yavno movi ne bulo nevidomij viklikav u nih lishe spivchuttya Sproba nagoduvati jogo m yasom ta pivom skinchilasya tochno tak samo yak i minulogo razu i znovu vin pogodivsya z yisti shmatok chornogo hliba ta vipiti vodi Odin iz policejskih vijnyav iz kisheni monetu Bliskuchij predmet negajno viklikav pozhvavlennya ta absolyutno dityachu reakciyu Znajda iz zahoplennyam stav vertiti monetu v rukah pislya chogo pochav napolyagati konyachka konyachka Ross Ross zhestami pokazuyuchi sho monetka pidijshla b dlya prikrasi kinskoyi zbruyi Na vimogu policiyi Kaspar zumiv abiyak prochitati Pater noster Nareshti htos zdogadavsya prinesti jomu papir ta chornilo i praktichno ne spodivayuchis na uspih zhestami zaproponuvav napisati sho nebud Odnak nevidomij vpevneno vzyav pero i viviv na paperi Kaspar Gauzer Pid cim im yam vin i uvijshov v istoriyu Sprobi zmusiti jogo napisati nazvu miscya zvidki vin prijshov prizvodili lishe do togo sho yunak povtoryuvav Mij budinok Hochu buti kinnotnikom Chomu ni Domogtisya vid nogo chogos inshogo bulo absolyutno nemozhlivo Oskilki bulo vzhe pizno sprobi vstanoviti osobu nevidomogo virishili vidklasti na nastupnij den Odnomu z policejskih doruchili vidvesti Kaspara na nich do Festnerovoyi vezhi miscevoyi v yaznici de utrimuvali brodyag Vidstan bula duzhe nevelikoyu ale Kaspar projshov yiyi z velicheznim zusillyam plachuchi i yavno nezduzhayuchi Inshe dzherelo navpaki svidchit sho zatrimanij dostatno legko yak dlya jogo samopochuttya podolav 90 shodinok vezhi a opinivshis nareshti v kameri skazav sho u nogo vzhe bula taka kimnata U v yaznici Kaspar opinivsya razom z inshim zatrimanim stomlenij yunak vpav na solomu ta zasnuv yak ubitij Rezultati pershogo oglyadu Odyag Listi Jogo yasnovelmozhnosti kapitanu kavaleriyi faksimile pershogo lista znajdenogo v Kaspara Zgidno z policejskim opisom koli Kaspar z yavivsya u viddilku na nomu buv povstyanij kapelyuh poshitij za miskoyu modoyu z zhovtoyu shovkovoyu strichkoyu ta tonkoyu smuzhkoyu chervonoyi shkiri vseredini bulo majzhe sterte zobrazhennya Myunhena Shiya bula obgornuta chornim shovkovim sharfom Krim togo na nomu bula sorochka z gruboyi tkanini ta strokatij zhilet zapranij i ne novij a takozh sira polotnyana kurtka selyanskogo pokroyu Retelnishij oglyad pokazav sho cya kurtka bula nevmilo pereroblenim frakom Faldi buli vidrizani krayi zrizu zalatani zberigsya lishe vidkladnij komir Siri shtani z bilsh tonkoyi ta m yakoyi materiyi z polotnyanoyu latkoyu mizh nig yak u shtanyah dlya verhovoyi yizdi nalezhali shvidshe za vse konyushomu abo yegeryu Na nogah u nevidomogo buli vazhki botforti pidbiti cvyahami na visokih pidborah z prikriplenimi vnizu kinskimi pidkovami Choboti yavno buli jomu mali yihni noski buli vidrizani palci nig stirchali nazovni U kishenyah Kaspara viyavili bilij nosovichok u chervonu klitinku z chervonimi vishitimi inicialami K G kilka yaskravih ganchirok chervonogo ta blakitnogo koloriv paru kishenkovih molitovnikiv na odnomu z yakih bula prikrasa u viglyadi koroni posipanoyi zolotim piskom klyuch rogovi chotki ta kilka zapisok iz katolickimi molitvami podibni za vislovom fon Fejyerbaha v Pivdennij Nimechchini buli velmi poshirenimi sered prochan Na deyakih z nih buli zaznacheni adresi drukaren v Zalcburzi Prazi ta Zmist zapisok govoriv same za sebe Duhovnij shit Palka molitva yaku slid povtoryuvati postijno pid chas bozhestvennih sluzhb Molitva angela hranitelya i navit Mistectvo yak povernuti vtrachenij chas i daremno vitracheni roki sho v danij situaciyi zdavalosya pohmuroyu nasmishkoyu Nadali odyag Kaspara bulo znisheno pid privodom vethist sho viklikalo gniv i dosadu fon Fejyerbaha yakij namagavsya za mizernimi slidami vidnoviti pohodzhennya znajdi Zgidno z inshimi vidomostyami odyag yunaka ne buv starim Jogo u nogo pereodyagnuv peredbachuvanij opikun bezposeredno pered pershoyu poyavoyu Kaspara na svit pislya jogo trivalogo perebuvannya v temnici Dolya inshih predmetiv nevidoma do teperishnogo chasu voni ne zbereglisya Zapiska yaku nibito napisala matir Kaspara Faksimile Krim togo u Kaspara buv konvert yakij mistiv dva listi U kutku konverta bulo vidno tri napivsterti bukvi yaki mozhna bulo prochitati yak G I R abo yak C T R Listi bulo napisano zi spravzhnimi abo shtuchnimi pravopisnimi pomilkami v prostonarodnij mozhlivo desho navmisnij maneri Pershij z nih stverdzhuvav Bavarskij kordon misce ne nazvano 1828 Jogo Yasnovelmozhnosti kapitanu kinnoti Ya Vam posilayu hlopchika yakij uviryaet sho hoche sluzhiti svoyemu Korolyu viroyu ta pravdoyu 7 oktibrya 1812 meni jogo peredali a ya sam bidnij podenshik ta svoyih ditej desyat dush a meni j na sebe brakuye she j roboti bagato Evo mati meni evo viddala shtobi ya evo vihovav a de vona es ya neznayu ta vladi tut nestav povidomlyati shto hlopchik u mene Ya sam sobi podumav shto treba evo virostiti yak sina Vin u mene vosspitan v hristiyanskoj viri a z 1812 roku ya jomu nepozvolyaet is domu zdolati NE kroci tak shto nihto neznaye de evo trimali a sam vin tezh neznaye ni shto u minya za budinok ni de vin ye tak shto zapitujte evo skilki hatite vin vam vserivno nichogo neskazhet Chitati ta pisati ya jogo navchiv i vin teper pishe pryamo yak ya neotlichish a kagda jogo zapitayesh chevo vin dlya sebe hoche vidpovidaye shto hoche buti kavaleristam yak jogo batko a she bud u nogo batki a yih nemaye stav bi vchenim Jomu lishe ras pokazhi vin vse odrazu nalotu ta shopit Ya z nim lishe dobravsya do nojmarskoyi dorogi a otuda vin dali tupav sam ya jomu skazav shto koli vin stane soldatom ya odrazu z yavlyusya i vidvedu evo dodomu a yaksho ni ya b iza nogo potrapiv v istoriyu Prevashodnij Kapitan sho ne Muchti vi evo pitannyami vin vse odno niznayu de ya ye ya jogo vidviz posered nochi i jomu teper dorogu dodomu nizachto nenajti Vash pokirnij sluga im ya ya vam svae neskazhu bo nehochu shtobi mene za ce vzgreli U Nevo pri sobi nemaye ni grosha potomushto u mene u samovila v kisheni porozhno tak shto yaksho znehotya evo sobi vzyati mozhite vipustiti jomu kishki abo pidijnyati u sebe nad kaminom Originalnij tekst nim Von der Baiernschen Granz Dass Orte ist unbenannt 1828 Hochwohlgebohner Hr Rittmeister Ich schucke ihner ein Knaben der mochte seinen Konig getreu dienen Verlangte Er dieser Knabe ist mir gelegt worden 1812 den 7 Ockober und ich selber ein armer Taglohner ich habe auch selber 10 Kinder ich habe selber genug zu thun dass ich mich fortbringe und seine Mutter hat mir um Die erziehung dass Kind gelegt aber ich habe sein Mutter nicht erfragen Konen jetz habe ich auch nichts gesagt dass mir der Knabe gelegt ist worden auf den Landgericht Ich habe mir gedenckt ich musste ihm fur mein Sohn haben ich habe ihm Christlichen Erzogen und habe ihm Zeit 1812 Keinen Schrit weit aus dem Haus gelassen dass Kein Mensch nicht weiss da von wo Er auferzogen ist worden und Er selber weiss nichts wie mein Hauss Heisst und dass ort weiss er auch micht sie derfen ihm schon fragen er kan es aber nicht sagen dass lessen und schreiben Habe ich ihm schon gelehrte er kan auch mein Schrift schreiben wie ich schreibe und wan wir ihm fragen was er werde so sagte er will auch ein Schwolische werden wass sein Vater gewessen ist Will er auch werden wer er Eltern hate wir er keine hate wer er ein gelehrter bursche worden Sie derfen im nur was zeigen so kan er es schon Ich habe im nur bis Neumark geweisst da hat erselber zu ihnen hingehen mussen ich habe zu ihm gesagt wen er einmal Soldat ist kome ich gleich und suche ihm Heim sonst hate ich mich Von mein Hals gebracht Bester Hr Rittmeister sie derfen ihm gar nicht tragtiren er weiss mein Orte nicht wo ich bin ich habe im mitten bei der nacht fortgefuhrth er weiss nicht mehr zu Hauss Ich empfehle mich gehorsamt Ich mache mein Namen nicht Kuntbar den ich Konte gestraft werden Und er hat Kein Kreuzer geld nicht bey ihm weil ich selber nichts habe wen Sie im nicht Kalten so mussen Sie im abschlagen oder in Raufang auf henggen Dodana do lista korotenka zapiska nibito vid materi Kaspara svidchila ditina hreshena yiyi zvut Kasparom vam zhe treba bude jomu pridumati prizvishe ditina vam viddayetsya na vihovannya jogo batko buv kavalerist kagda jomu budit simnadcat vidpravte jogo v Nyurnberg v Shostij polk legkoyi kavaleriyi de sluzhiv jogo batko ya zh vas proshu jogo zalishiti u sebe do simnadcati rokiv narodivsya vin tridcyatogo kvitnya v rici 1812 ya prosta bidna divchina meni goduvati ditinu nichim a jogo batko pomer Originalnij tekst nim Das Kind ist schon getauft Sie Heist Kasper in Schreib name misen sie im selber geben Das Kind mochten Sie auf Zihen Sein Vater ist ein Schwolische gewesen wen er 17 Jahr alt ist So schicken Sie im nach Nirnberg zu 6ten Schwolische Begiment da ist auch sein Vater gewesen ich bitte um die erzikung bis 17 Jahre gebohren ist er im 30 Aperil 1812 im Jaher ich bin ein armes Magdlein ich kann Das Kind nicht ernehren Sein Vater ist gestorben Popri te sho list bulo napisano gotichnim shriftom a zapisku prostoyu latiniceyu pocherk u tomu i v inshomu vipadku buv shozhe odnakovim Teoriya visokogo pohodzhennyaStefaniya de Bogarne jmovirna mati Kaspara Gauzera Pislya nibito zamahu na Kaspara Gauzera v zhovtni 1829 roku Bavariyeyu poshirilisya pershi dosi tumanni pidozri yaki zgodom porodili chutki sho vin buv spadkovim princom Badena yakij narodivsya 29 veresnya 1812 roku i buv zaminenij u kolisci na vmirayuchu ditinu Vinuvatcem abo iniciatorom zamini vvazhayetsya grafinya Luyiza Karolina fon Gohberg druga morganatichna druzhina velikogo gercoga Karla Fridriha fon Badena yakij pomer u chervni 1811 roku i buv starshim yiyi majzhe na sorok rokiv Hohberg yaka bula zvedena do rangu imperatorskoyi grafini v 1796 roci spochatku bula lishe frejlinoyu z nizhchogo dvoryanstva yaka hotila dopomogti svoyim vlasnim nashadkam uspadkuvati prestol shlyahom zamini spadkovogo princa Pislya smerti Gauzera stverdzhuvali sho vin buv ubitij same cherez jogo knyazivske pohodzhennya Nibito zminenij princ yakij oficijno pomer bezimennim 16 zhovtnya 1812 roku buv pervoridnim sinom velikogo gercoga Karla ta jogo druzhini Stefaniyi prijomnoyi dochki Napoleona Karl uspadkuvav tron bezposeredno vid svogo dida Karla Fridriha oskilki jogo batko Karl Lyudvig starshij sin vid pershogo shlyubu Karla Fridriha pomer ranishe Na vipadok zniknennya cholovichoyi liniyi v rezultati jogo pershogo vidpovidnogo shlyubu Karl Fridrih peredbachiv prestol dlya svoyih siniv vid drugogo shlyubu polozhennya yake jogo onuk Karl pryamo pidtverdiv Statut vid 4 zhovtnya 1817 roku stav chastinoyu Badenskoyi konstituciyi Pislya rannoyi smerti Karla v grudni 1818 roci jogo dyadko Lyudvig uspadkuvav titul velikogo knyazya oskilki drugij sin Karla potomstvenij knyaz Oleksandr 1816 roku narodzhennya takozh pomer nemovlyam Markgraf Fridrih starshij brat Lyudviga vzhe pomer u travni 1817 roku jogo shlyub zalishivsya bezditnim Lyudvig zalishivsya neodruzhenim i pomer u berezni 1830 roku yak ostannij markgraf iz liniyi Ceringeriv sho vidkrilo prestol dlya jogo zvedenogo brata Leopolda yak pershogo predstavnika liniyi Gohbergiv yaka pravila do 1918 roku Nagromadzhennya smertej u starshij liniyi porodilo vsilyaki nedovedeni chutki pro nibito skoyeni zlochini Velika knyaginya ne bachila svogo pershogo sina mertvim tomu sho u neyi bulo slabke zdorov ya vid vazhkih pologiv Yiyi podalshe movchannya ta deyaki superechlivi zayavi yiyi molodshoyi dochki Mari Gamilton yaka yak kazhut prijnyala Kaspara Gauzera za svogo brata spriyali poshirennyu chutok Peredbachuvanij obmin ditmi mozhna viklyuchiti na osnovi vidomih sogodni dzherel yaksho kniga golovnogo prokurora Otto Mittelshtedta Kaspar Hauser und sein Badenischen Prinzenthum Heidelberg 1876 she ne viznayetsya ostatochnim sprostuvannyam Argument Mittelshtedta yakij bazuvavsya na oficijnih dokumentah pro ekstrene hreshennya roztin ta pohovannya knyazya buv pidtverdzhenij piznishimi dzherelami a same listami markgrafini Amaliyi materi velikogo knyazya Karla Markgrafinya sama mati semi ditej i za slovami prusskogo poslannika pri badenskomu dvori togo chasu silna duhom zhinka tak opisuvala novonarodzhenogo princa v listi vid 1 zhovtnya 1812 roku Ale yaksho vi podivitsya na nogo vi ne zdivuyetes sho vin narobiv stilki liha shob z yavitisya na svit Vin velicheznih rozmiriv i tovshini Spravdi ya bachila nebagato ditej takogo masshtabu Vin tipova badenska poroda Amaliya sama bula prisutnya na pologah i pislya cogo prodovzhuvala vidviduvati onuka Yij osoblivo priyemno pisala vona v listi vid 11 zhovtnya sho ditina tak nagaduye yij svogo batka v takomu zh vici U dvoh listah vid 19 i 27 zhovtnya vona povidomlyala pro hvorobu knyazya nebezpeka yakoyi viyavilasya lishe v den jogo smerti O chetvertij godini dnya vona diznalasya vid sina sho u ditini zabittya zadushliva zadishka i vona pomiraye vona negajno poyihala tudi i zalishilasya z knyazem do jogo smerti U listi vid 27 zhovtnya vona napisala Bidnij malij duzhe dovgo muchivsya Pan fon Edelsgajm yakij buv u susidnij kimnati z kilkoma panami ta ledi zajshov na mit shob podivitisya na ditinu i pochuv ce zithannya Ce spravilo na nogo take zhahlive vrazhennya sho vin negajno znovu vijshov Ostanni pivgodini bulo tiho Vin nibi zasnuv Ochi ta rot zakriti bez storonnoyi dopomogi Todi vin viglyadav chudovo Risi oblichchya viglyadali rozvinenishimi i vin ne buv smertelno blidim Usi hto jogo bachiv zahoplyuvalisya nim Nastupnogo ranku vin buv ne takim garnim Vidomij publicist i politichnij diyach Georg Fridrih Kolb zaznachiv u 1883 roci sho inshu ditinu ne mozhna bulo legko nav yazati materi yakbi vono bulo sumnivi b zamovkli Vidpovidno do vikladenih obstavin ce stosuyetsya i babusi ale vona bula prisutnya Akusherka Gorsta yaka zdijsnila ekstrene hreshennya takozh mala b pomititi obmin oskilki majzhe postijno bula poruch iz nim tomu sho mati dovirila yij viklyuchno turbotu pro spadkoyemnogo princa Gohbergeri takozh ne mali motiviv dlya vbivstva Kaspara Gauzera Leopold zijshov na tron zi shvalennyam usih velikih derzhav todi yak Gauzer stavav dedali spokijnishim Mizh inshim vin nikoli ne pretenduvav na tron Badena i nikoli ne zmig bi yih domogtisya samostijno Yakbi spadkoyemnogo princa dijsno obminyali v 1812 roci z tochki zoru Badena bulo b u krashomu vipadku sens usunuti bud yakih spilnikiv yaki she buli zhivi zamist togo shob zdijsnyuvati vbivstvo yake viklikalo b hvilyuvannya vsiyeyi Yevropi Pislya smerti Gauzera zvistka pro jogo jmovirne vbivstvo poshirilasya yak lisova pozhezha i prodemokratichni pamfletisti shvidko znali yak vikoristati cyu spravu dlya politichnoyi borotbi proti domu Baden U comu konteksti slid takozh rozglyadati donos badenskogo diplomata Genriha fon Gennengofera yakij buv duzhe vplivovim pri velikomu knyazi Lyudvigu Gennengofera nenavidili liberali yak ulyublenogo i absolyutno viddanogo slugu Lyudviga Pidstavivshi jogo za ce vbivstvo htos takozh diskredituvav j nenavisnu politichnu sistemu Iz zovsim inshih prichin korolivstvo Bavariya takozh bulo zacikavlene v poshirenni pidozr spryamovanih proti Badena Bavariya trivalij chas namagalasya povernuti Pfalc na pravomu berezi Rejnu yakij buv vtrachenij Badenom u 1803 roci ale ne zmogla visunuti svoyi teritorialni pretenziyi do velikih derzhav Pislya svogo vstupu na prestol u 1825 roci korol Lyudvig I znovu sprobuvav zayaviti pro ci pretenziyi i z napoleglivistyu yaka mala trimati v napruzi ne lishe jogo vlasnih ministriv a j nimeckij ta yevropejskij kabineti Zreshtoyu vidbuvsya obmin udarami z yuridichnimi argumentami na diplomatichnomu ta zhurnalistskomu rivnyah Uryad Bavariyi vdavsya do kradizhki arhiviv yaka bula rozkrita i prizvela do ganebnih vikrittiv dlya Bavariyi Tim ne mensh u zhovtni 1827 roku Lyudvig I nakazav shob deyaki vdalo vikradeni dokumenti ne povertalisya do Badena Dosye v osnovnomu stosuvalisya istoriyi rodini Hohbergiv Yakbi bodaj najmenshij slid obminu knyaziv buv znajdenij v arhivah togo chasu Bavariya bezsumnivno skoristalasya b cim tomu sho kinec domu Ceringeniv buv neminuchij Z inshogo boku markgraf Vilgelm brat i radnik velikogo knyazya Leopolda zapisav Te sho taku bajku iz zadovolennyam pidhopili rizni bavarski avtori shob vikoristati proti nas samo po sobi duzhe zrozumilo cherez teritorialnu superechku navit korol Lyudvig Bavarskij ne vagavsya zastosuvati proti nas she bilsh ganebni zasobi Nevidomo chi buv viznanij velikij oficijnij zvit shodo tak zvanogo Kaspara Gauzera golovi sudu Anselma fon Fejyerbaha vid 8 kvitnya 1830 roku do ministerstva yusticiyi korolya Lyudviga I U nomu Fejyerbah mimohid zgadav yak vin retelno pisav romantichnu sagu pro knyazivstvo Kaspara v Badeni Naspravdi Lyudvig I zdayetsya buv poinformovanij pro pidozri lishe vidrazu pislya smerti Kaspara Gauzera a same vid jogo machuhi korolevi Karolini yaku Fejyerbah povidomiv pro teoriyu sho Gauzer ye princem Podalsha ocinka osobistosti Gauzera Zanepokoyennya shodo doviri do Gauzera vinikli cherez svidchennya bagatoh lyudej z jogo otochennya yaki zobrazhuvali jogo brehlivim vklyuchayuchi navit poslidovnikiv Kaspara U peticiyi do Nyurnberzkogo municipalnogo sudu Tuher z yakim Kaspar prozhiv pivtora roku povidomlyav pro visokorozvinene marnoslavstvo Gauzera jogo bezmirnu brehlivist falsh i licemirstvo Daumer takozh yakij viriv u Kaspara yak i v Yevangeliye viznav sho Kaspar perejshov u bik neshirosti nepravdivosti ta falshivosti a v mayetku Fejyerbaha bula zapiska na yakij vin zaznachiv Kaspar Gauzer ce rozumnij hitrij divak shahraj nikchema yakogo slid ubiti Teoriya shahrajstva Kaspar Gauzer pastel cherven 1830 roku Portret roboti Joganna Lorenca Krejlya 1764 1840 Mozhna pomititi shrami na lobi ta pravij skroni yaki vinikli vid porizu yakij Gauzer otrimav u 1829 roci ta avariyi z pistoletom 1830 roku Navit za zhittya Kaspara Gauzera lunali golosi yaki sumnivalisya v jogo shirosti Odnak takozh chasto pripuskayut sho Gauzer naspravdi priyihav do Nyurnberga pokinutoyu ditinoyu postupovo vtyagnuvshis u superechnosti pid riznimi vplivami ta kultivuyuchi uvagu do sebe Isnuvala fatalna vzayemodiya mizh nayivnoyu publikoyu ta lyudinoyu yaka bula psihichno travmovana cherez simejnu nedbalist chi genetichnij stan i yaka bula pidnesena do mifichnoyi figuri Zgodom Kaspar imituvav napadi shob privernuti she bilshe uvagi ta rozpaliti timchasovo priglusheni chutki pro svoye pohodzhennya i vodnochas vidvernuti vinikayuchi sumnivi shodo doviri do nogo Tomu pri drugomu falshivomu napadi Gauzer zavdav serjoznishih travm nizh pri pershomu ale jmovirno nenavmisno sprichiniv svoyu smert Ce potim tilki zmicnilo legendu Sumnivi shodo rozpovidi pro pidzemellyaMajzhe dovichne uv yaznennya v temnij kimnati v yakij vin ne mig hoditi pro sho stverdzhuvali Kaspar i jogo pershi kerivniki teper serjozni doslidniki vvazhayut nemozhlivim Z medichnih prichin ce nesumisne z jogo fizichnim i psihichnim stanom Duzhe jmovirno skazav Valter Shrajbmyuller nim Walther Schreibmuller sho Kaspar buv vidrizanij vid kontaktu iz zovnishnim svitom protyagom trivalogo chasu tomu vin stav psihichno zanedbanim Nadgrobok na mogili Kaspara GauzeraDiv takozhU Vikidzherelah ye Originalni teksti nim Shlyahetnij dikun Elizabet Kanning Zalizna maska Fedir KuzmichKomentariRizni dzherela nazivayut shevcya Vajhman ili Vejkman vin zhiv praktichno na comu zh misti ale dzherelo povidomlen zalishayetsya nevidomim V originali ni krejcera Nevidomo chi zbereglisya originali lista ta zapiski ale yih faksimilna kopiya dayetsya u dodatku do nimeckogo vidannya knigi fon Fejerbaha PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Feuerbach 1985 s 14 Feuerbach 1985 s 13 Lenotr 1911 s 93 Lenotr 1911 s 94 Feuerbach 1985 s 15 Feuerbach 1985 s 16 Lenotr 1911 s 95 Feuerbach 1985 s 17 Feuerbach 1985 s 19 20 Masson 1996 s 80 81 Adalbert Prinz von Bayern Konigin Caroline von Bayern und Kaspar Hauser In Der Zwiebelturm 1951 S 102 ff Reinhard Heydenreuter Konig Ludwig I und der Fall Kaspar Hauser In Staat und Verwaltung in Bayern Festschrift fur Wilhelm Volkert zum 75 Geburtstag Munchen 2003 S 472 nim LiteraturaGauzer Kaspar Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Anselm von Feuerbach Kaspar Hauser ou exemple de la crime contre de l ame de l homme Kaspar Hauser oder Beispiel eines Verbrechens am Seelenleben eines Menschen Ansbach 1832 Paris Vertiges Publications 1985 125 p ISBN 2 86896 014 6 Jeffrey Moussaieff Masson Lost Prince the Unsolved Mystery of Kaspar Hauser NY the Free Press A division of Simon and Schuster Inc 1996 254 p ISBN 0 684 82296 2 Elizabeth E Evans The story of Kaspar Hauser from authentic records London Sean Sonnenschein 1892 188 p Baron v Artin Kaspar Hauser Des Rathsels Losung 2 e vid Cyurih 1892 Peter Tradovski Kaspar Hauzer chi borotba za Duh Kaluga Duhovne piznannya 2001 Lenotr Zh Tayemnicya Kaspara Gauzera Istorichnij naris Nove slovo SPb 1911 S 93 101 PosilannyaSergij Stepanov Arhiv originalu za 21 grudnya 2014 Procitovano 3 sichnya 2012 Ce nezavershena stattya pro osobu Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi