Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Картамиш — давня копальня міді на теренах Луганської області України. XV—XI ст. до н. е. (див. Мідні рудники Бахмутської улоговини).
| Технологічні характеристики | |
|---|---|
| Запаси | |
Історія досліджень
Вивчення системи стародавніх пам'яток гірництва в басейні Сіверського Дінця бере початок з 1865 року, коли гірничий інженер О. О. Носов повідомив Гірничий департамент про ознаки давніх металургійних плавок і старих виробок у районі мідних покладів Бахмутської улоговини (Клинівські хутори). Газета «Санкт-Петербурзькі відомості» та «Гірничий журнал» відразу опублікували інформацію про знаходження старих мідних рудників, що підкреслило винятковість і значимість події.
Роботи з пошуку й видобутку мідної руди були продовжені бахмутським купцем І. М. Клейменовим у районах рудопроявів Горелівське, Картамиське й Пилипчатинське. Як свідчив інженер М. Бєлоусов, робітники при веденні гірничих робіт зустрічали давні виробки, знаряддя, інструменти, кістки. На Картамиському рудопрояві М. Бєлоусов так описував давні виробки відкритого типу:
 | ...виробки ці виглядають у формі котлованів величезних розмірів у декілька десятків саженів діаметром, що служать басейнами для накопичення атмосферних вод. Це дає привід стверджувати, що руда розроблялася величезними розносами. |  |
Гірничі роботи XIX століття не отримали значного поширення, оскільки дослідні плавки видобутих руд виявилися недостатньо ефективними.
Відомий російський археолог професор у 1903 році оглянув сліди давніх розробок та шахту Клейменова й першим пов'язав розробку місцевих руд з добою бронзи й племенами зрубної культури. Пізніше, у 1922 році, це було підтверджено додатковими археологічними матеріалами харківського професора О. О. Федоровського. Дослідження, які були проведені в 70-80-ті роки ХХ стторіччя (Є. М. Черних, С. І. Татаринов), дозволили виявити ознаки 23 стародавніх рудників з численними виробничими зонами і ввести в науковий обіг поняття «Донецький гірничо-металургійний центр доби пізньої бронзи».
Одним з найцікавіших його об'єктів, що занесений у , є Картамиський археологічний мікрорайон (територія колишнього хутора Червоне озеро, поблизу Новозванівки Попаснянського району Луганської області). До рудника належать три кар'єри, система підземних виробок, виробничі споруди та ділянки по збагаченню руди, а також поселення гірників з ознаками кам'яного будівництва. Унікальність цього гірничого комплексу зумовлена тим, що частина його території не підлягала подальшому виробничому використанню в інші часи й була збережена протягом тисячоліть майже недоторканою.
Слід відзначити, що попередні археологічні дослідження цього району стосувалися в основному поселень поблизу виробничих зон. Наукове вивчення стародавніх виробок і виробничих споруд було проведене в польових сезонах 2001–2008 років у співдружності археологів Інституту археології НАН України (Ю. М. Бровендер, В. В. Отрощенко), Воронезького університету (А. Д. Пряхін, О. С. Саврасов) та науковців Донбаського гірничо-металургійного інституту (Г. І. Гайко, Ю. П. Шубін). Вагомий вклад у розкопки й відновлення гірничих виробок внесли студенти Алчевська й Воронежа, які в межах літніх практик та студентських загонів брали активну участь у дослідницькому пошуку.
Геологія
Картамиський рудопрояв знаходиться на східному краю Бахмутської улоговини (північно-східному замиканні нижньопермських відкладів Картамиської мульди — західного краю Калинівської синкліналі). Зруденіння пов'язане з так званою «сірою зоною», що складена пісковиками, алевролітами й аргілітами переважно сірих тонів (на невивітрілій поверхні). Причина цього — підвищений вміст вуглефікованої органіки, котра й була осаджувачем сполук міді на дні водного палеобасейну. Мідисті пісковики переважно кварцового складу з карбонатно-глинистим цементом насичені залишками вуглефікованої палеофлори. Загальне падіння гірських порід на південь становить 55°-60° (за замірами на корінних виходах гірських порід).
На східному фланзі Картамиського рудопрояву відмічені розривні порушення, які перетинають і зміщують рудну зону. Не є рідкісними знахідки уламків пісковиків з чіткими дзеркалами ковзання, які свідчать про прояви розривної тектоніки. У межах родовища виявлено 4 рудні горизонти потужністю до 0,8 м і довжиною до кількох кілометрів, які подані тілами лінзовидної форми суцільних та вкраплених руд. Мінеральний склад руд — халькозин, рідше — борніт і халькопірит. У зоні окиснення розвинені малахіт і азурит.
Об'єкти гірничої діяльності й технологія робіт
Увагу дослідників привертає масштабність відкритих гірничих робіт, яка була можливою завдяки виходу практично на поверхню рудних покладів мідистих пісковиків. Найбільший за площею чаші кар'єр має еліптичну форму й сягає розмірів у плані 100 x 70 м. Товщина розроблених порід понад 6 м (точна глибина виробки не встановлена через значну товщину наносів). Схили кар'єру закріплені штучною кам'яною кладкою, яка перешкоджала його осуванню й розмиву. За попередніми розрахунками, тут було видобуто близько 60 тис. т гірських порід (у тому числі — ґрунтів розкриття покладів).
Можливо, найцікавішим є подвоєний кар'єр, витягнутий вздовж краю піщанистої гряди по лінії захід-схід. Його більша східна чаша має розміри 145 x 30 м, а глибина сягає 8 м (без врахування наносів). Розміри західної чаші — 76 x 35 м при глибині від 3 до 5 м. Поміж виробками існує залишений цілик-перетин шириною понад 3 м, який, імовірно, свідчить про виклинення в цьому місці рудного тіла, а можливо, був створений з метою зручного транспортування руди через кар'єр. Об'єм видобутої мідноносної породи становить понад 30 тис. м³.
Третя відкрита виробка (у формі овалу, орієнтованого в північно-східному напрямку) має довжину 40 м при глибині 5 м, імовірний видобуток руди — приблизно 4 тис. м³.
Підземні виробки були розміщені на гребені гряди пісковиків і початково фіксувалися на поверхні за воронкоподібними западинами діаметром до 6 м та глибиною до 2 м. Компактність їх розташування свідчить про використання технології розробки невеликими вертикальними виробками у вигляді шахтних стволів, які з метою циркуляції повітря поєднувались поміж собою вентиляційною збійкою. Глибина вертикальних виробок сладає 5-7 м. З їх донної частини відходять горизонтальні й похилі виробки, що йдуть по пласту мідистого пісковика. Тут знайдені руди з підвищеним, у порівнянні до відкритих робіт, вмістом міді.
Біля підніжжя гряди виявлено дві виробки: ствол і траншею, вирублену в пісковику, яка простягається навхрест заляганню порід у напрямку вертикальної виробки на гребені. Є припущення, що траншея (можливо, штольня) пов'язана з гірничим промислом XIX століття купця І. М. Клейменова. Усі підземні споруди рудника «Червоне озеро» було розкрито й досліджено лише частково. Вміщуючі породи мали інтенсивну природну тріщинуватість з тонким розшаруванням і зонами роздрібнення навколо розривних порушень. Знайдені гірничі знаряддя праці у вигляді кам'яних мотик і молотів дають підставу припустити, що руйнування й відокремлення шматків пісковику, який вміщував тонкі прошарки й гнізда сульфідів міді, проводили за допомогою ударної дії цих знарядь. Можливим було також використання дерев'яних клинів, які забивали (тими ж молотами) в тріщини й розшарування порід. Кам'яні молоти вагою до 4-6 кг було зроблено з жовен закременілого кварцитоподібного пісковику, котрий зустрічається в безрудних інтервалах місцевого пласта пісковику й місцями виходить на поверхню. Численні знаряддя з кістки могли використовувати також для зняття поверхневого шару ґрунту, розчистки й підготовки щілин корінних порід для розклинювання. З погляду на відсутність прикмет лісових масивів і характерну природну тріщинуватість порід використання вогневих робіт виглядає недоцільним. Поблизу підземних виробок виявлена виробнича ділянка для первинного подрібнення й сортування руди та відвал пустої породи з дрібно подрібненою гірничою масою. Тут знайдені й шматки кондиційної мідної руди. Площа відвалу складає кілька десятків м².
У районі найбільшого кар'єру знайдена техногенна, у плані прямокутна, зона, де здійснювалося збагачення руди. Тут знайдені залишки кам'яних конструкцій у вигляді ям, обкладених плитами пісковику. Розкопки виробничої ділянки виявили велику кількість кістяних знарядь, серед яких були десятки цілих і зламаних інструментів з ребер і лопаток тварин із характерною мідною зеленню, а також знаряддя із каменю та фрагменти кераміки. Відповідний аналіз кістяних знарядь, проведений у Київській радіовуглецевій лабораторії, датував їх за середніми показниками каліброваних дат - сторіччя до н. е.. У північно-східній частині майстерні досліджена виробнича ділянка, яка мала виражені сліди деревного вугілля. Тут знайдено основну кількість так званих кам'яних платформ для подрібнення (помолу шляхом перетирання) порід. Привертають увагу купи зруйнованих шматків порід та фрагменти кам'яних інструментів з пісковику і закременілих жовен.
Технологія збагачення
Технологія збагачення мала, ймовірно, такий вигляд. Шматки пісковику, що вміщували прошарки та гнізда суцільних сульфідів міді (здебільшого псевдоморфози заміщення сульфідів по рослинних залишках), доставляли на робочу ділянку, де їх подрібнювали за допомогою кам'яних молотів та розшаровували по поверхні розташування сульфідів міді. Потім підготовлену руду подрібнювали кам'яними товкачами (пестиками) виготовленими із закременілих чи гранітоподібних жовен у спеціальних ступках. Отриманий таким чином рудний концентрат можна було використовувати для виплавлення металу.
Значна частина руд мала вкраплення сульфідів міді сферичної форми. Розмір вкраплень від 1-2 до 20 мм з переважанням дрібних фракцій. Збагачення таких руд потребує ретельного подрібнення порід для вивільнення сульфідів міді. Найбільш імовірний і легкодоступний спосіб їх відокремлення від пустих порід після подрібнення — водне гравітаційне збагачення. Воно можливе завдяки різниці в об'ємній густині рудних мінералів і вміщуючих порід, яка в даному випадку сягає 3 г/см³, тобто різниця більше ніж у 2 рази. Це зумовлює осадження зерен рудних мінералів на дно лотків у процесі промивання роздрібненої руди. Крім того, можливим є гравітаційне сортування в струмені проточної води. У цьому випадку рудні й нерудні мінерали осідають на різній відстані від місця введення в струмінь, і конкреції руди можна збирати на ближніх ділянках шорсткуватої поверхні ложа промивного пристосування. Гіпотезу водного збагачення побічно підтверджують ознаки русла струменя поблизу збагачувальної ділянки, а також виявлений колодязь у межах виробничої споруди.
Знаряддя праці
Усього на дослідженій розкопками площі техногенної ділянки 132 м², при товщині культурного шару понад 1 м, виявлено:
- близько 400 фрагментів кераміки від 55 посудин, у тому числі три цілих;
- 234 кістяних знаряддя, в тому числі рудовидобувні копалки;
- 155 кам'яних знарядь, у тому числі помельні тіла-кулі.
Гірничовидобувні знаряддя репрезентовані мотиками, ручними кайлами, прив'язними молотами та відбійниками. Всі вони виготовлені з окременілого кварцитоподібного пісковику, мають ознаки спрацьованості. Така характеристика зносу, за висновком В. В. Кілейникова, притаманна знаряддям, які виконували ударну функцію по твердому матеріалу (каміння, руда). Невелику частину складають бронзові знаряддя. Серед знарядь, які використовувалися в гірничозбагачувальному циклі, виділяються чотири функціональні типи:
- рудоподрібнювальні плити (платформи),
- рудоподрібнювальні товкачі,
- рудотерочні плити (платформи),
- рудотерочні камені.
Практично всі вони виготовлені із мідистого пісковику, деякі — із окременілого кварцитоподібного пісковику.
Цікавою археологічною знахідкою є конструкція теплотехнічної споруди, яка виявлена біля породного відвалу найбільшого кар'єру. Сліди вогню на стінках споруди, пульпоподібний шлак на дні конструкції дають підстави вважати, що її використовували для експериментального плавлення міді (можливо, це був контроль якості рудного концентрату).
Розкопки стоянки (поселення) прагірників допомогли дізнатися більше про їхню гірничо-металургійну діяльність. Поселення розташоване в долині висохлої річки, за 300 м на південний схід від найбільшого кар'єру. Товщина культурного шару становить близько 1 м, основна частина його пов'язана із зрубною спільнотою. Досліджена будівля являє собою напівземлянку прямокутної форми, заглиблену в ґрунт. Її стіни складені плитами пісковику. У площі будівлі на кам'яних плитах зафіксовані плями багаття. Тут знайдені як знаряддя праці гірників (молоти, товкачі, кістяні копалки й скребачки), так і шматочки руди, шлаку, шлакової кераміки, що свідчить про виробничу спеціалізацію будівлі, яка була пов'язана з металургією. Про існування на поселенні металооброблювального циклу свідчать знайдені уламки кам'яних і керамічних ливарних форм. У штейні міститься значна кількість міді, яка присутня у вигляді крапель розміром до 5 мм. Наявність знарядь праці, а також предметів, що репрезентують усі етапи металовиробництва, а саме — гірничовидобувного, гірничозбагачувального та металургійного в межах однієї техногенної ділянки, дає підстави говорити про комплексність робіт на руднику Картамиш.
Історичне значення
Східна Європа винятково бідна на міднорудні ресурси. На території в декілька мільйонів квадратних кілометрів відомо лише кілька родовищ мідних мінералів, серед яких Каргалинське рудне поле на Південному Уралі, невеликі родовища в Карелії, в Середньому Поволжі та Донбасі. Найближчі з великих зон мідних рудопроявів розташовані в Балкано-Карпатському регіоні й на Кавказі. Однак практично всі ці давні гірничі об'єкти в значній мірі порушені (а іноді повністю знищені) розробками в пізніший історичний час. У зв'язку з цим особливу цінність являють гірничі пам'ятки, що збереглися не порушеними в промислову добу і можуть об'єктивно свідчити про рівень знань і технологій своєї епохи.
На сході України спостерігається ціла система таких гірничо-металургійних центрів доби пізньої бронзи — , яка за масштабами і вагомістю займає пріоритетне місце, а за збереженістю являє унікальну територію для вивчення давнього минулого і Європи, і Євразії загалом, для відтворення розвитку техніки й технологій того часу. Донецький гірничо-металургійний центр — потужна база давнього гірництва, металургії та металообробки на півдні Східної Європи, де виявлено близько тридцяти давніх копалень. Комплекс пам'яток Картамиського археологічного мікрорайону за розпорядженням Міністерства культури і туризму України занесено до державного реєстру пам'яток національного значення України. Унікальність цього гірничого комплексу обумовлена тим, що більшість його об'єктів збережена протягом тисячоліть у первісному стані, а його пам'ятки репрезентують всі цикли металовиробництва, а саме — гірничовидобувний, гірничозбагачувальний, металургійний та металооброблювальний.
Досліджений давній виробничий комплекс не є єдиним в зоні мідних родовищ Донбасу. Подібні йому відомі й на інших рудопроявах Бахмутської улоговини (, , Клинове). В цілому результати досліджень комплексу пам'яток давньої виробничої діяльності Картамиського археологічного мікрорайону дали винятково важливі свідчення про металовиробництво населення зрубної культури, а також про раніше невідомі виробничі культи давніх гірників-металургів Донбасу, з діяльністю яких пов'язаний найактивніший у бронзовій добі період функціонування Донецького гірничо-металургійного центру. Це були часи, коли на Півдні і Сході існували землеробські цивілізації Давнього Єгипту, Давнього Вавилону, Давньої Індії та інші. А на землях сучасної України спостерігався скотарський степовий-лісостеповий варіант розвитку, причому з ознаками писемності, соціально-кастовою структурою, військовою аристократією, з розвинутою виробничою діяльністю (гірництвом, металургією, металообробкою), ремісницьким рівнем виробництва, із торговими зв'язками на величезних просторах, з розвинутими світоглядними моделями. Артефакти Донецького гірничо-металургійного центру свідчать про необхідність принципово нового усвідомлення культури мешканців Євразійських степових і лісостепових просторів як альтернативної давнім цивілізаціям Сходу.
Див. також
Примітки
- «Гірничий журнал», 1865 рік, книга 9. (рос.)
Література
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
- Проблеми гірничої археології // Матеріали ІІ міжнародного Картамиського польового археологічного семінару. Алчевськ. 2005. 336 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kartamish Kartamish davnya kopalnya midi na terenah Luganskoyi oblasti Ukrayini XV XI st do n e div Midni rudniki Bahmutskoyi ulogovini KartamishTehnologichni harakteristikiZapasiKartamish Zalishki davnih girnichih virobok vidobuvannya midnoyi rudi Istoriya doslidzhenKartamish Zalishki mideplavilnogo virobnictva Kartamish Rozkopki 2007 r Kartamish Rozkopki 2007 r Zalishki mideplavilnoyi pechi Kartamish Rozkopki 2007 r Zalishki virobok Vivchennya sistemi starodavnih pam yatok girnictva v basejni Siverskogo Dincya bere pochatok z 1865 roku koli girnichij inzhener O O Nosov povidomiv Girnichij departament pro oznaki davnih metalurgijnih plavok i starih virobok u rajoni midnih pokladiv Bahmutskoyi ulogovini Klinivski hutori Gazeta Sankt Peterburzki vidomosti ta Girnichij zhurnal vidrazu opublikuvali informaciyu pro znahodzhennya starih midnih rudnikiv sho pidkreslilo vinyatkovist i znachimist podiyi Roboti z poshuku j vidobutku midnoyi rudi buli prodovzheni bahmutskim kupcem I M Klejmenovim u rajonah rudoproyaviv Gorelivske Kartamiske j Pilipchatinske Yak svidchiv inzhener M Byelousov robitniki pri vedenni girnichih robit zustrichali davni virobki znaryaddya instrumenti kistki Na Kartamiskomu rudoproyavi M Byelousov tak opisuvav davni virobki vidkritogo tipu virobki ci viglyadayut u formi kotlovaniv velicheznih rozmiriv u dekilka desyatkiv sazheniv diametrom sho sluzhat basejnami dlya nakopichennya atmosfernih vod Ce daye privid stverdzhuvati sho ruda rozroblyalasya velicheznimi roznosami Girnichi roboti XIX stolittya ne otrimali znachnogo poshirennya oskilki doslidni plavki vidobutih rud viyavilisya nedostatno efektivnimi Vidomij rosijskij arheolog profesor u 1903 roci oglyanuv slidi davnih rozrobok ta shahtu Klejmenova j pershim pov yazav rozrobku miscevih rud z doboyu bronzi j plemenami zrubnoyi kulturi Piznishe u 1922 roci ce bulo pidtverdzheno dodatkovimi arheologichnimi materialami harkivskogo profesora O O Fedorovskogo Doslidzhennya yaki buli provedeni v 70 80 ti roki HH sttorichchya Ye M Chernih S I Tatarinov dozvolili viyaviti oznaki 23 starodavnih rudnikiv z chislennimi virobnichimi zonami i vvesti v naukovij obig ponyattya Doneckij girnicho metalurgijnij centr dobi piznoyi bronzi Odnim z najcikavishih jogo ob yektiv sho zanesenij u ye Kartamiskij arheologichnij mikrorajon teritoriya kolishnogo hutora Chervone ozero poblizu Novozvanivki Popasnyanskogo rajonu Luganskoyi oblasti Do rudnika nalezhat tri kar yeri sistema pidzemnih virobok virobnichi sporudi ta dilyanki po zbagachennyu rudi a takozh poselennya girnikiv z oznakami kam yanogo budivnictva Unikalnist cogo girnichogo kompleksu zumovlena tim sho chastina jogo teritoriyi ne pidlyagala podalshomu virobnichomu vikoristannyu v inshi chasi j bula zberezhena protyagom tisyacholit majzhe nedotorkanoyu Slid vidznachiti sho poperedni arheologichni doslidzhennya cogo rajonu stosuvalisya v osnovnomu poselen poblizu virobnichih zon Naukove vivchennya starodavnih virobok i virobnichih sporud bulo provedene v polovih sezonah 2001 2008 rokiv u spivdruzhnosti arheologiv Institutu arheologiyi NAN Ukrayini Yu M Brovender V V Otroshenko Voronezkogo universitetu A D Pryahin O S Savrasov ta naukovciv Donbaskogo girnicho metalurgijnogo institutu G I Gajko Yu P Shubin Vagomij vklad u rozkopki j vidnovlennya girnichih virobok vnesli studenti Alchevska j Voronezha yaki v mezhah litnih praktik ta studentskih zagoniv brali aktivnu uchast u doslidnickomu poshuku GeologiyaGeologichna shema rajonu Kartamish Midna ruda z davnogo rudnika Kartamish Kartamiskij rudoproyav znahoditsya na shidnomu krayu Bahmutskoyi ulogovini pivnichno shidnomu zamikanni nizhnopermskih vidkladiv Kartamiskoyi muldi zahidnogo krayu Kalinivskoyi sinklinali Zrudeninnya pov yazane z tak zvanoyu siroyu zonoyu sho skladena piskovikami alevrolitami j argilitami perevazhno sirih toniv na nevivitrilij poverhni Prichina cogo pidvishenij vmist vuglefikovanoyi organiki kotra j bula osadzhuvachem spoluk midi na dni vodnogo paleobasejnu Midisti piskoviki perevazhno kvarcovogo skladu z karbonatno glinistim cementom nasicheni zalishkami vuglefikovanoyi paleoflori Zagalne padinnya girskih porid na pivden stanovit 55 60 za zamirami na korinnih vihodah girskih porid Na shidnomu flanzi Kartamiskogo rudoproyavu vidmicheni rozrivni porushennya yaki peretinayut i zmishuyut rudnu zonu Ne ye ridkisnimi znahidki ulamkiv piskovikiv z chitkimi dzerkalami kovzannya yaki svidchat pro proyavi rozrivnoyi tektoniki U mezhah rodovisha viyavleno 4 rudni gorizonti potuzhnistyu do 0 8 m i dovzhinoyu do kilkoh kilometriv yaki podani tilami linzovidnoyi formi sucilnih ta vkraplenih rud Mineralnij sklad rud halkozin ridshe bornit i halkopirit U zoni okisnennya rozvineni malahit i azurit Ob yekti girnichoyi diyalnosti j tehnologiya robitUvagu doslidnikiv privertaye masshtabnist vidkritih girnichih robit yaka bula mozhlivoyu zavdyaki vihodu praktichno na poverhnyu rudnih pokladiv midistih piskovikiv Najbilshij za plosheyu chashi kar yer maye eliptichnu formu j syagaye rozmiriv u plani 100 x 70 m Tovshina rozroblenih porid ponad 6 m tochna glibina virobki ne vstanovlena cherez znachnu tovshinu nanosiv Shili kar yeru zakripleni shtuchnoyu kam yanoyu kladkoyu yaka pereshkodzhala jogo osuvannyu j rozmivu Za poperednimi rozrahunkami tut bulo vidobuto blizko 60 tis t girskih porid u tomu chisli gruntiv rozkrittya pokladiv Mozhlivo najcikavishim ye podvoyenij kar yer vityagnutij vzdovzh krayu pishanistoyi gryadi po liniyi zahid shid Jogo bilsha shidna chasha maye rozmiri 145 x 30 m a glibina syagaye 8 m bez vrahuvannya nanosiv Rozmiri zahidnoyi chashi 76 x 35 m pri glibini vid 3 do 5 m Pomizh virobkami isnuye zalishenij cilik peretin shirinoyu ponad 3 m yakij imovirno svidchit pro viklinennya v comu misci rudnogo tila a mozhlivo buv stvorenij z metoyu zruchnogo transportuvannya rudi cherez kar yer Ob yem vidobutoyi midnonosnoyi porodi stanovit ponad 30 tis m Tretya vidkrita virobka u formi ovalu oriyentovanogo v pivnichno shidnomu napryamku maye dovzhinu 40 m pri glibini 5 m imovirnij vidobutok rudi priblizno 4 tis m Pidzemni virobki buli rozmisheni na grebeni gryadi piskovikiv i pochatkovo fiksuvalisya na poverhni za voronkopodibnimi zapadinami diametrom do 6 m ta glibinoyu do 2 m Kompaktnist yih roztashuvannya svidchit pro vikoristannya tehnologiyi rozrobki nevelikimi vertikalnimi virobkami u viglyadi shahtnih stvoliv yaki z metoyu cirkulyaciyi povitrya poyednuvalis pomizh soboyu ventilyacijnoyu zbijkoyu Glibina vertikalnih virobok sladaye 5 7 m Z yih donnoyi chastini vidhodyat gorizontalni j pohili virobki sho jdut po plastu midistogo piskovika Tut znajdeni rudi z pidvishenim u porivnyanni do vidkritih robit vmistom midi Bilya pidnizhzhya gryadi viyavleno dvi virobki stvol i transheyu virublenu v piskoviku yaka prostyagayetsya navhrest zalyagannyu porid u napryamku vertikalnoyi virobki na grebeni Ye pripushennya sho transheya mozhlivo shtolnya pov yazana z girnichim promislom XIX stolittya kupcya I M Klejmenova Usi pidzemni sporudi rudnika Chervone ozero bulo rozkrito j doslidzheno lishe chastkovo Vmishuyuchi porodi mali intensivnu prirodnu trishinuvatist z tonkim rozsharuvannyam i zonami rozdribnennya navkolo rozrivnih porushen Znajdeni girnichi znaryaddya praci u viglyadi kam yanih motik i molotiv dayut pidstavu pripustiti sho rujnuvannya j vidokremlennya shmatkiv piskoviku yakij vmishuvav tonki prosharki j gnizda sulfidiv midi provodili za dopomogoyu udarnoyi diyi cih znaryad Mozhlivim bulo takozh vikoristannya derev yanih kliniv yaki zabivali timi zh molotami v trishini j rozsharuvannya porid Kam yani moloti vagoyu do 4 6 kg bulo zrobleno z zhoven zakremenilogo kvarcitopodibnogo piskoviku kotrij zustrichayetsya v bezrudnih intervalah miscevogo plasta piskoviku j miscyami vihodit na poverhnyu Chislenni znaryaddya z kistki mogli vikoristovuvati takozh dlya znyattya poverhnevogo sharu gruntu rozchistki j pidgotovki shilin korinnih porid dlya rozklinyuvannya Z poglyadu na vidsutnist prikmet lisovih masiviv i harakternu prirodnu trishinuvatist porid vikoristannya vognevih robit viglyadaye nedocilnim Poblizu pidzemnih virobok viyavlena virobnicha dilyanka dlya pervinnogo podribnennya j sortuvannya rudi ta vidval pustoyi porodi z dribno podribnenoyu girnichoyu masoyu Tut znajdeni j shmatki kondicijnoyi midnoyi rudi Plosha vidvalu skladaye kilka desyatkiv m U rajoni najbilshogo kar yeru znajdena tehnogenna u plani pryamokutna zona de zdijsnyuvalosya zbagachennya rudi Tut znajdeni zalishki kam yanih konstrukcij u viglyadi yam obkladenih plitami piskoviku Rozkopki virobnichoyi dilyanki viyavili veliku kilkist kistyanih znaryad sered yakih buli desyatki cilih i zlamanih instrumentiv z reber i lopatok tvarin iz harakternoyu midnoyu zelennyu a takozh znaryaddya iz kamenyu ta fragmenti keramiki Vidpovidnij analiz kistyanih znaryad provedenij u Kiyivskij radiovuglecevij laboratoriyi datuvav yih za serednimi pokaznikami kalibrovanih dat storichchya do n e U pivnichno shidnij chastini majsterni doslidzhena virobnicha dilyanka yaka mala virazheni slidi derevnogo vugillya Tut znajdeno osnovnu kilkist tak zvanih kam yanih platform dlya podribnennya pomolu shlyahom peretirannya porid Privertayut uvagu kupi zrujnovanih shmatkiv porid ta fragmenti kam yanih instrumentiv z piskoviku i zakremenilih zhoven Tehnologiya zbagachennya Tehnologiya zbagachennya mala jmovirno takij viglyad Shmatki piskoviku sho vmishuvali prosharki ta gnizda sucilnih sulfidiv midi zdebilshogo psevdomorfozi zamishennya sulfidiv po roslinnih zalishkah dostavlyali na robochu dilyanku de yih podribnyuvali za dopomogoyu kam yanih molotiv ta rozsharovuvali po poverhni roztashuvannya sulfidiv midi Potim pidgotovlenu rudu podribnyuvali kam yanimi tovkachami pestikami vigotovlenimi iz zakremenilih chi granitopodibnih zhoven u specialnih stupkah Otrimanij takim chinom rudnij koncentrat mozhna bulo vikoristovuvati dlya viplavlennya metalu Znachna chastina rud mala vkraplennya sulfidiv midi sferichnoyi formi Rozmir vkraplen vid 1 2 do 20 mm z perevazhannyam dribnih frakcij Zbagachennya takih rud potrebuye retelnogo podribnennya porid dlya vivilnennya sulfidiv midi Najbilsh imovirnij i legkodostupnij sposib yih vidokremlennya vid pustih porid pislya podribnennya vodne gravitacijne zbagachennya Vono mozhlive zavdyaki riznici v ob yemnij gustini rudnih mineraliv i vmishuyuchih porid yaka v danomu vipadku syagaye 3 g sm tobto riznicya bilshe nizh u 2 razi Ce zumovlyuye osadzhennya zeren rudnih mineraliv na dno lotkiv u procesi promivannya rozdribnenoyi rudi Krim togo mozhlivim ye gravitacijne sortuvannya v strumeni protochnoyi vodi U comu vipadku rudni j nerudni minerali osidayut na riznij vidstani vid miscya vvedennya v strumin i konkreciyi rudi mozhna zbirati na blizhnih dilyankah shorstkuvatoyi poverhni lozha promivnogo pristosuvannya Gipotezu vodnogo zbagachennya pobichno pidtverdzhuyut oznaki rusla strumenya poblizu zbagachuvalnoyi dilyanki a takozh viyavlenij kolodyaz u mezhah virobnichoyi sporudi Znaryaddya praci Usogo na doslidzhenij rozkopkami ploshi tehnogennoyi dilyanki 132 m pri tovshini kulturnogo sharu ponad 1 m viyavleno blizko 400 fragmentiv keramiki vid 55 posudin u tomu chisli tri cilih 234 kistyanih znaryaddya v tomu chisli rudovidobuvni kopalki 155 kam yanih znaryad u tomu chisli pomelni tila kuli Girnichovidobuvni znaryaddya reprezentovani motikami ruchnimi kajlami priv yaznimi molotami ta vidbijnikami Vsi voni vigotovleni z okremenilogo kvarcitopodibnogo piskoviku mayut oznaki spracovanosti Taka harakteristika znosu za visnovkom V V Kilejnikova pritamanna znaryaddyam yaki vikonuvali udarnu funkciyu po tverdomu materialu kaminnya ruda Neveliku chastinu skladayut bronzovi znaryaddya Sered znaryad yaki vikoristovuvalisya v girnichozbagachuvalnomu cikli vidilyayutsya chotiri funkcionalni tipi rudopodribnyuvalni pliti platformi rudopodribnyuvalni tovkachi rudoterochni pliti platformi rudoterochni kameni Praktichno vsi voni vigotovleni iz midistogo piskoviku deyaki iz okremenilogo kvarcitopodibnogo piskoviku Cikavoyu arheologichnoyu znahidkoyu ye konstrukciya teplotehnichnoyi sporudi yaka viyavlena bilya porodnogo vidvalu najbilshogo kar yeru Slidi vognyu na stinkah sporudi pulpopodibnij shlak na dni konstrukciyi dayut pidstavi vvazhati sho yiyi vikoristovuvali dlya eksperimentalnogo plavlennya midi mozhlivo ce buv kontrol yakosti rudnogo koncentratu Rozkopki stoyanki poselennya pragirnikiv dopomogli diznatisya bilshe pro yihnyu girnicho metalurgijnu diyalnist Poselennya roztashovane v dolini visohloyi richki za 300 m na pivdennij shid vid najbilshogo kar yeru Tovshina kulturnogo sharu stanovit blizko 1 m osnovna chastina jogo pov yazana iz zrubnoyu spilnotoyu Doslidzhena budivlya yavlyaye soboyu napivzemlyanku pryamokutnoyi formi zagliblenu v grunt Yiyi stini skladeni plitami piskoviku U ploshi budivli na kam yanih plitah zafiksovani plyami bagattya Tut znajdeni yak znaryaddya praci girnikiv moloti tovkachi kistyani kopalki j skrebachki tak i shmatochki rudi shlaku shlakovoyi keramiki sho svidchit pro virobnichu specializaciyu budivli yaka bula pov yazana z metalurgiyeyu Pro isnuvannya na poselenni metaloobroblyuvalnogo ciklu svidchat znajdeni ulamki kam yanih i keramichnih livarnih form U shtejni mistitsya znachna kilkist midi yaka prisutnya u viglyadi krapel rozmirom do 5 mm Nayavnist znaryad praci a takozh predmetiv sho reprezentuyut usi etapi metalovirobnictva a same girnichovidobuvnogo girnichozbagachuvalnogo ta metalurgijnogo v mezhah odniyeyi tehnogennoyi dilyanki daye pidstavi govoriti pro kompleksnist robit na rudniku Kartamish Istorichne znachennyaShidna Yevropa vinyatkovo bidna na midnorudni resursi Na teritoriyi v dekilka miljoniv kvadratnih kilometriv vidomo lishe kilka rodovish midnih mineraliv sered yakih Kargalinske rudne pole na Pivdennomu Urali neveliki rodovisha v Kareliyi v Serednomu Povolzhi ta Donbasi Najblizhchi z velikih zon midnih rudoproyaviv roztashovani v Balkano Karpatskomu regioni j na Kavkazi Odnak praktichno vsi ci davni girnichi ob yekti v znachnij miri porusheni a inodi povnistyu znisheni rozrobkami v piznishij istorichnij chas U zv yazku z cim osoblivu cinnist yavlyayut girnichi pam yatki sho zbereglisya ne porushenimi v promislovu dobu i mozhut ob yektivno svidchiti pro riven znan i tehnologij svoyeyi epohi Na shodi Ukrayini sposterigayetsya cila sistema takih girnicho metalurgijnih centriv dobi piznoyi bronzi yaka za masshtabami i vagomistyu zajmaye prioritetne misce a za zberezhenistyu yavlyaye unikalnu teritoriyu dlya vivchennya davnogo minulogo i Yevropi i Yevraziyi zagalom dlya vidtvorennya rozvitku tehniki j tehnologij togo chasu Doneckij girnicho metalurgijnij centr potuzhna baza davnogo girnictva metalurgiyi ta metaloobrobki na pivdni Shidnoyi Yevropi de viyavleno blizko tridcyati davnih kopalen Kompleks pam yatok Kartamiskogo arheologichnogo mikrorajonu za rozporyadzhennyam Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini zaneseno do derzhavnogo reyestru pam yatok nacionalnogo znachennya Ukrayini Unikalnist cogo girnichogo kompleksu obumovlena tim sho bilshist jogo ob yektiv zberezhena protyagom tisyacholit u pervisnomu stani a jogo pam yatki reprezentuyut vsi cikli metalovirobnictva a same girnichovidobuvnij girnichozbagachuvalnij metalurgijnij ta metaloobroblyuvalnij Doslidzhenij davnij virobnichij kompleks ne ye yedinim v zoni midnih rodovish Donbasu Podibni jomu vidomi j na inshih rudoproyavah Bahmutskoyi ulogovini Klinove V cilomu rezultati doslidzhen kompleksu pam yatok davnoyi virobnichoyi diyalnosti Kartamiskogo arheologichnogo mikrorajonu dali vinyatkovo vazhlivi svidchennya pro metalovirobnictvo naselennya zrubnoyi kulturi a takozh pro ranishe nevidomi virobnichi kulti davnih girnikiv metalurgiv Donbasu z diyalnistyu yakih pov yazanij najaktivnishij u bronzovij dobi period funkcionuvannya Doneckogo girnicho metalurgijnogo centru Ce buli chasi koli na Pivdni i Shodi isnuvali zemlerobski civilizaciyi Davnogo Yegiptu Davnogo Vavilonu Davnoyi Indiyi ta inshi A na zemlyah suchasnoyi Ukrayini sposterigavsya skotarskij stepovij lisostepovij variant rozvitku prichomu z oznakami pisemnosti socialno kastovoyu strukturoyu vijskovoyu aristokratiyeyu z rozvinutoyu virobnichoyu diyalnistyu girnictvom metalurgiyeyu metaloobrobkoyu remisnickim rivnem virobnictva iz torgovimi zv yazkami na velicheznih prostorah z rozvinutimi svitoglyadnimi modelyami Artefakti Doneckogo girnicho metalurgijnogo centru svidchat pro neobhidnist principovo novogo usvidomlennya kulturi meshkanciv Yevrazijskih stepovih i lisostepovih prostoriv yak alternativnoyi davnim civilizaciyam Shodu Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ukrayini Midni rudniki Bahmutskoyi ulogoviniPrimitki Girnichij zhurnal 1865 rik kniga 9 ros LiteraturaGajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s Problemi girnichoyi arheologiyi Materiali II mizhnarodnogo Kartamiskogo polovogo arheologichnogo seminaru Alchevsk 2005 336 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s