Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каргалинські рудники — давні мідні копальні на Уралі (нині Оренбурзька область Росії), початок розробки яких датують кінцем IV тис. до Р.Х., але основний період їх експлуатації прийшовся на епоху пізньої бронзи (II тис. до Р.Х.).
Історія
Початок розробки каргалинських руд датують кінцем IV тис. до Р.Х., але основний період їх експлуатації припадає на епоху пізньої бронзи (II тис. до Р.Х.). У 40-х роках XVIII ст. родовище знов було "відкрите" слідами давніх гірничих робіт і давало до чверті видобутку міді всієї Російської Імперії.
Опис Кагарлинських рудників
Численні розкривні виробки Каргалинських рудників були представлені в основному вертикальними стволами, виявлена кількість яких дорівнює приблизно 30 тисячам і фіксується по характерним западинам і відвалам порід. Сукупна маса видобутих гірських порід сягає декількох мільйонів тон. Загальна протяжність підземних виробок обчислюється багатьма сотнями кілометрів.
Каргалинське рудне поле має форму витягнутого овалу з приблизними розмірами 50 на 10 км. Руди представлені мідистими пісковиками та вапняками, мінеральний склад яких був багатий окислами міді. Рудні поклади були покриті шаром глинистих порід потужністю від одного до кількох десятків метрів.
Описуючи мідні розробки, академік І. Гмелін зазначав: "шурфувати жили тут не потребує великих зусиль, оскільки при цьому йдуть шурфами, зробленими у незапам'ятні часи давнім населенням" (1734 р.). Перший директор каргалинських заводів Я. Твердишев свідчив, що давні рудокопи нічим не поступалися гірникам XVIII ст.: "тут у давнину з таким мистецтвом гірнича робота проводилась, що й нинішні штейгери й гірничі служителі краще того не роблять; тому що в багатьох місцях руду з такої глибини діставали, що поверх тої руди лежить землі саженів на 20 (тобто завбільшки 42 м - авт.), а в багатьох шахтах і копальнях, з яких руда вибрана, штольні й понині взагалі не обсипалися і так стоять, нібито в недавньому часі роботи на них проводили" (1762 р.).
Численні розкривні виробки Каргалинських рудників - це здебільшого вертикальні стовбури, виявлена кількість яких дорівнює приблизно 30 тис.1 і фіксується за характерними западинами та відвалами порід. Сукупна маса видобутих гірських порід сягає декількох мільйонів тонн. Загальна протяжність підземних виробок обчислюється багатьма сотнями кілометрів.
Стовбури проникали через товщу глинистих порід до рудних покладів, які здебільшого мали вигляд лінз або жил. На контурі стовбурів вирубували заглибини, що правили як сходи . Для розкриття потужного чохла глинистих порід використовували мідні знаряддя у вигляді кайла, кирки й лому, а також совки й копачки, вироблені з лопаточних кісток великої рогатої худоби. Оскільки розробка в'язких глин у сезони дощів не могла бути ефективною, припускають можливість ведення гірничих робіт і в зимовий період.
Після досягнення стовбуром рудного тіла проводили його розробку системою горизонтальних виробок і камер. Їх форма і напрямки мали досить хаотичний характер , причому вироблений простір міг займати декілька горизонтів. Низькі й вузькі "лази" , які проводили в основному по пустих пісковиках у пошуках скупчення мідних мінералів, змінювалися просторими камерами, що відтворювали контури рудного тіла . Зафіксовані в межах рудного поля глибокі провали поверхні свідчать, що розміри підземних камер могли бути досить значними й мати висоту до 15 - 20 м. Руйнування порід під час проведення виробок і розробки руди здійснювали за допомогою кістяних клиноподібних знарядь , які під ударами кам'яних молотків відколювали невеликі уламки порід. Численні свідчення таких робіт збереглися на стінках давніх виробок і ціликах камер .
Породні відвали фіксувалися біля устя стволів, або були витягнуті на десятки чи сотні метрів у вигляді насипів. Вони являють собою переконливі докази масштабних гірничих і збагачувальних робіт. Характерно, що стародавні виробки (в тому числі стволи) були закладені подрібненою породою, у якій спостерігаються фрагменти кераміки, кістяних знарядь тощо. Деякі виробки гірники залишили відкритими (з часом вони заповнилися ґрунтом). Це свідчить про довгий строк експлуатації родовища і зміну культових традицій (припускають, що більшість незаповнених стволів належать гірникам нового часу).
Металургійні артефакти та збут продукції
Вельми цікавими знахідками Каргалів були численні металургійні артефакти. Археологічними експедиціями (під проводом Є. Черниха) виявлені тисячі мідних інструментів і зразків шлаків, причому більшість виробів та відповідних ливарних форм призначалася для знарядь гірничої праці. Загалом, виявлені масштаби гірничих робіт, значно перевищують кількість металургійних артефактів.
Можна припустити, що значна частина каргалинської міді й збагаченої руди експортувалася у віддалені центри металообробки. Одним із них могло бути давнє городище Аркаїм, віднайдене археологами на східних схилах Уральських гір на річці Велика Караганка (Челябінська область Росії).
Див. також
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kargalinski rudniki davni midni kopalni na Urali nini Orenburzka oblast Rosiyi pochatok rozrobki yakih datuyut kincem IV tis do R H ale osnovnij period yih ekspluataciyi prijshovsya na epohu piznoyi bronzi II tis do R H IstoriyaPochatok rozrobki kargalinskih rud datuyut kincem IV tis do R H ale osnovnij period yih ekspluataciyi pripadaye na epohu piznoyi bronzi II tis do R H U 40 h rokah XVIII st rodovishe znov bulo vidkrite slidami davnih girnichih robit i davalo do chverti vidobutku midi vsiyeyi Rosijskoyi Imperiyi Opis Kagarlinskih rudnikivChislenni rozkrivni virobki Kargalinskih rudnikiv buli predstavleni v osnovnomu vertikalnimi stvolami viyavlena kilkist yakih dorivnyuye priblizno 30 tisyacham i fiksuyetsya po harakternim zapadinam i vidvalam porid Sukupna masa vidobutih girskih porid syagaye dekilkoh miljoniv ton Zagalna protyazhnist pidzemnih virobok obchislyuyetsya bagatma sotnyami kilometriv Kargalinske rudne pole maye formu vityagnutogo ovalu z pribliznimi rozmirami 50 na 10 km Rudi predstavleni midistimi piskovikami ta vapnyakami mineralnij sklad yakih buv bagatij okislami midi Rudni pokladi buli pokriti sharom glinistih porid potuzhnistyu vid odnogo do kilkoh desyatkiv metriv Opisuyuchi midni rozrobki akademik I Gmelin zaznachav shurfuvati zhili tut ne potrebuye velikih zusil oskilki pri comu jdut shurfami zroblenimi u nezapam yatni chasi davnim naselennyam 1734 r Pershij direktor kargalinskih zavodiv Ya Tverdishev svidchiv sho davni rudokopi nichim ne postupalisya girnikam XVIII st tut u davninu z takim mistectvom girnicha robota provodilas sho j ninishni shtejgeri j girnichi sluzhiteli krashe togo ne roblyat tomu sho v bagatoh miscyah rudu z takoyi glibini distavali sho poverh toyi rudi lezhit zemli sazheniv na 20 tobto zavbilshki 42 m avt a v bagatoh shahtah i kopalnyah z yakih ruda vibrana shtolni j ponini vzagali ne obsipalisya i tak stoyat nibito v nedavnomu chasi roboti na nih provodili 1762 r Chislenni rozkrivni virobki Kargalinskih rudnikiv ce zdebilshogo vertikalni stovburi viyavlena kilkist yakih dorivnyuye priblizno 30 tis 1 i fiksuyetsya za harakternimi zapadinami ta vidvalami porid Sukupna masa vidobutih girskih porid syagaye dekilkoh miljoniv tonn Zagalna protyazhnist pidzemnih virobok obchislyuyetsya bagatma sotnyami kilometriv Stovburi pronikali cherez tovshu glinistih porid do rudnih pokladiv yaki zdebilshogo mali viglyad linz abo zhil Na konturi stovburiv virubuvali zaglibini sho pravili yak shodi Dlya rozkrittya potuzhnogo chohla glinistih porid vikoristovuvali midni znaryaddya u viglyadi kajla kirki j lomu a takozh sovki j kopachki virobleni z lopatochnih kistok velikoyi rogatoyi hudobi Oskilki rozrobka v yazkih glin u sezoni doshiv ne mogla buti efektivnoyu pripuskayut mozhlivist vedennya girnichih robit i v zimovij period Pislya dosyagnennya stovburom rudnogo tila provodili jogo rozrobku sistemoyu gorizontalnih virobok i kamer Yih forma i napryamki mali dosit haotichnij harakter prichomu viroblenij prostir mig zajmati dekilka gorizontiv Nizki j vuzki lazi yaki provodili v osnovnomu po pustih piskovikah u poshukah skupchennya midnih mineraliv zminyuvalisya prostorimi kamerami sho vidtvoryuvali konturi rudnogo tila Zafiksovani v mezhah rudnogo polya gliboki provali poverhni svidchat sho rozmiri pidzemnih kamer mogli buti dosit znachnimi j mati visotu do 15 20 m Rujnuvannya porid pid chas provedennya virobok i rozrobki rudi zdijsnyuvali za dopomogoyu kistyanih klinopodibnih znaryad yaki pid udarami kam yanih molotkiv vidkolyuvali neveliki ulamki porid Chislenni svidchennya takih robit zbereglisya na stinkah davnih virobok i cilikah kamer Porodni vidvali fiksuvalisya bilya ustya stvoliv abo buli vityagnuti na desyatki chi sotni metriv u viglyadi nasipiv Voni yavlyayut soboyu perekonlivi dokazi masshtabnih girnichih i zbagachuvalnih robit Harakterno sho starodavni virobki v tomu chisli stvoli buli zakladeni podribnenoyu porodoyu u yakij sposterigayutsya fragmenti keramiki kistyanih znaryad tosho Deyaki virobki girniki zalishili vidkritimi z chasom voni zapovnilisya gruntom Ce svidchit pro dovgij strok ekspluataciyi rodovisha i zminu kultovih tradicij pripuskayut sho bilshist nezapovnenih stvoliv nalezhat girnikam novogo chasu Metalurgijni artefakti ta zbut produkciyiVelmi cikavimi znahidkami Kargaliv buli chislenni metalurgijni artefakti Arheologichnimi ekspediciyami pid provodom Ye Cherniha viyavleni tisyachi midnih instrumentiv i zrazkiv shlakiv prichomu bilshist virobiv ta vidpovidnih livarnih form priznachalasya dlya znaryad girnichoyi praci Zagalom viyavleni masshtabi girnichih robit znachno perevishuyut kilkist metalurgijnih artefaktiv Mozhna pripustiti sho znachna chastina kargalinskoyi midi j zbagachenoyi rudi eksportuvalasya u viddaleni centri metaloobrobki Odnim iz nih moglo buti davnye gorodishe Arkayim vidnajdene arheologami na shidnih shilah Uralskih gir na richci Velika Karaganka Chelyabinska oblast Rosiyi Div takozhIstoriya vidobutku midiLiteratura