Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карл Теодо́р Дре́єр (дан. Carl Theodor Dreyer; 3 лютого 1889, Копенгаген, Данія —20 березня 1968, там само) — данський кінорежисер-новатор, один з найвизначніших майстрів європейського кіномистецтва.
| Карл Теодор Дреєр | |
|---|---|
| дан. Carl Theodor Dreyer | |
 | |
| Ім'я при народженні | Карл Теодор Дреєр Нільсен |
| Дата народження | 3 лютого 1889 |
| Місце народження | Копенгаген, Данія |
| Дата смерті | 20 березня 1968 (79 років) |
| Місце смерті | Копенгаген, Данія |
| Громадянство |  Данія |
| Професія | кінорежисер |
| Роки активності | 1919-1964 |
| Член у | Американська академія мистецтв і наук |
| IMDb | ID 0003433 |
| Нагороди та премії | |
 | |
| Золотий лев Венеційського МКФ (1955) | |
| carlthdreyer.dk | |
 Карл Теодор Дреєр у Вікісховищі | |
Біографія
Карл Теодор Дреєр народився 3 лютого 1889 року в Копенгагені, Данія. Був позашлюбною дитиною данського фермера і економки зі Сканії Юсефіни Нільссон. Мати померла, намагаючись зробити аборт. Після кількох років життя у притулках Карл Теодор у вересні 1890 року був усиновлений строгою лютеранською сім'єю Дреєрів, Карлом Теодором і Інгер Марією (уродженою Олсен).
У червні 1904 році у 18-річному віці Дреєр з відзнакою закінчив класичну гімназію і, залишивши прийомних батьків, почав заробляти на життя самостійно. Спочатку він поступив клерком в муніципальну службу газу і електрики Копенгагена, а 1 вересня 1905 року перейшов у «Велику Північну Телеграфну компанію», де пропрацював два з половиною роки. Пішовши з телеграфної компанії Дреєр поїхав до родичів з боку матері у Швецію. Кілька місяців він провів у Мальме у свого дядька-книговидавця. З його допомогою Карл Теодор зробив перші кроки в журналістиці; почав писати замітки, і за допомогою дядька відправляв їх у Копенгаген. Деякі з них були опубліковані в Politiken, одній з найбільших газет Копенгагена.
Кінокар'єра
З 1912 по 1919 рік Карл Теодор Дреєр працював на кіностудії як сценарист, монтажер і редактор титрів. У ці роки за його сценаріями було знято 22 фільми.
Першим самостійним фільмом Дреєра стала екранізація роману К.-Е. Францоза «Президент» про матір-дітовбивцю, яку режисер поставив в дусі сентиментальної мелодрами тих років, використавши художні можливості монтажа і великого плану. Проте глядачі першими побачили «Сторінки з книги Сатани» (Blade af satans bog, 1921) — чотири короткометражні розповіді, скомпоновані на кшталт «Нетерпимості» Гріффіта, де дія розгортається в чотирьох історичних епохах: у Палестині часів Христа, в Іспанії періоду розгулу інквізиції, у Франції в роки якобінської диктатури та у Фінляндії під час революції 1918 року. Відразу ж після виходу фільм було затавровано ліберальною критикою як реакційний, хоча все життя Дреєр і був далеким від політики.
У 1920-і роки Дреєр став міжнародним режисером — він знімав у Швеції, Німеччини, Норвегії, Франції — тих країнах, де йому вдавалося віднайти фінансування для чергового кінопроєкту. Серед робіт цього періоду — одна з перших кінострічок гомосексуальної тематики «Міхаель» (1924), за однойменним романом Германа Банга, дія якого відбувається у декадентському середовищі художників, овіяного екзотичною атмосферою у дусі німецького експресіонізму.
У 1927 році Дреєр створив «Страсті Жанни д'Арк», фільм, що став одночасно шедевром німого і геніальним передвісником звукового кіно, а у 1958 році був включений в число 12-ти найкращих фільмів усіх часів і народів за результатами анкетування Бельгійською сінематекою 117 істориків кіно і кінознавців 26 країн у зв'язку зі Всесвітньою виставкою у Брюсселі.
У роки «великої депресії» скандинавське кіно занурилося в кризу, а Дреєр повернувся в журналістику: писав теоретичні статті, які через багато років стали книгою «Про кіно» (дан. Om filmen, 1964). У 1931 році в Берліні він зняв перший звуковий фільм «Вампір», який за багатьма параметрами був близьким до німецького експресіонізму. Цей радикальний експеримент в області сюрреалістичної образності, визнаний згодом класикою, свого часу бентежив як глядачів, так і кінокритиків.
Розчарування в глядачах, ретельність підходу до матеріалу і хронічна відсутність фінансування стали причинами, через які за решту життя, що залишилася, Дреєр зняв всього три фільми. Їх відрізняють наддовгі плани, ретельна побудова усіх мізансцен, контрастність монохрому.
(1943) — розповідь про середньовічне Полюванню на відьом у Норвегії — сприймався сучасниками як алегоричне висловлювання з приводу фашистської окупації Європи (хоча Дреєр заперечував, що це входило в його наміри). Наступний фільм, «Дві людини», був знятий у Швеції і не увійшов до дреєровського канону: режисер прибрав своє ім'я з титрів. У післявоєнні роки він працював над короткометражною документалістикою на засоби з державного бюджету.
Урочисто-повільний темп, який збентежив глядачів «Дня гніву», було покладено в основу наступного повноцінного фільму Дреєра — . Прем'єра цієї стрічки на Венеційському кінофестивалі 1955 року і присудження йому «Золотого лева» викликали величезний міжнародний резонанс. Данський уряд передав у розпорядження Дреєра столичний кінотеатр «Дагмар», на доходи від якого режисер, тепер визнаний «живим класиком», зняв за драмою свій останній фільм (1964).
Карл Теодор Дреєр помер 20 березня 1968 року в Копенгагені від пневмонії під час активної підготовки до зйомок давно задуманого фільму про життя Христа. Іншим його невтіленим проєктом залишилася екранізація роману .
Фільмографія
Повнометражні фільми
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Країна |
|---|---|---|---|
| 1919 | Præsidenten | ||
| 1920 | Вдова пастора | Prästänkan | Швеція |
| 1921 | Сторінки з книги Сатани | Blade af Satans bog | |
| 1922 | Die Gezeichneten | Веймарська республіка | |
| 1922 | Der var engang | ||
| 1924 | Міхаель | Michael | Веймарська республіка |
| 1925 | Du skal ære din hustru | ||
| 1926 | Glomdalsbruden | Норвегія/Швеція | |
| 1928 | Страсті Жанни д'Арк | La Passion de Jeanne d'Arc | Франція |
| 1932 | Вампір | Vampyr — Der Traum des Allan Grey | Веймарська республіка/Франція |
| 1943 | Vredens dag | ||
| 1945 | Två människor | Швеція | |
| 1955 | Ordet | ||
| 1964 | Gertrud |
Короткометражні фільми
- 1942 — Допомога матерям / Mødrehjælpen (12 хв.)
- 1946 — Вода в селі / Vandet på landet
- 1947 — Боротьба з раком / Kampen mod kræften (15 хв.)
- 1947 — Сільські церкви / Landsbykirken (14 хв.)
- 1948 — Вони встигли на пором / De nåede færgen (11 хв.)
- 1949 — Торвальдсен / Thorvaldsen (10 хв.)
- 1950 — Сторстремський міст / Storstrømsbroen (7 хв.)
- 1954 — Замок в замку / Et Slot i et slot
Визнання
| Нагороди та номінації Карла Теодора Дреєра | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Венеційський кінофестиваль | |||
| 1948 | Міжнародний приз за найкращий короткометражний фільм | Сільські церкви | Перемога |
| 1955 | Золотий лев | Перемога | |
| 1965 | Приз ФІПРЕССІ | Номінація | |
| Премія «Боділ» | |||
| 1955 | Найкращий фільм | Слово | Перемога |
| 1965 | Гертруда | Перемога | |
Твори
- Om filmen, Kbh., 1964
- Fire film, [Kbh.], 1964
Література
- Sémolue J., Dreyer, P., [1962]
- Carl Th. Dreyer cinéaste danois. 1889‒1968, 2 éd., Cph., [1969]
- Schrader P. Transcendental style in film: Ozu, Bresson, Dreyer. Berkeley: University of California Press, 1972
- Bordwell D. The films of Carl-Theodor Dreyer. Berkeley: London: University of California Press, 1981.
- Houe P. Carl Theodor Dreyer's cinematic humanism. Minneapolis: Center for Nordic Studies, University of Minnesota, 1992
- Laporte M. A la recherche de Carl Theodor Dreyer. Paris: Centre National de la Cinématographie, 1997.
- Sémolué J. Carl Th. Dreyer: le mystère du vrai. Paris: Cahiers du cinéma, 2005.
- Андронова А. А. Карл Теодор Дрейер. Великий датчанин. С-Пб: Свое издательство, 2014 — .
Джерела
- Андронова А. А. Карл Теодор Дрейер. Великий датчанин. — СПб. : «Свое издательство», 2014. — 437 с. — .(рос.)
- Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — С. 132.(рос.)
- О. Рязанова. Дрейер Карл Теодор // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — 204 с. — .
Примітки
- Bright Lights Film Journal review of Day of Wrath, Order and Gertrud
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2008. Процитовано 5 січня 2016.
- Allmovie: Carl Theodor Dreyer
- [[https://web.archive.org/web/20130206131022/http://rogerebert.suntimes.com/apps/pbcs.dll/article?AID=%2F19970216%2FREVIEWS08%2F401010350%2F1023 Архівовано 6 лютого 2013 у Wayback Machine.] The Passion of Joan of Arc review by Роджер Еберт]
- А. А. Андронова. Карл Теодор Дрейер. Великий датчанин, 2014, с. 28.
- Дреєр Карл Теодор // Енциклопедичний словник. 2009.(рос.)
- Режисерська енциклопедія. Кіно Європи, 2002.
- Клод Бейли. 1928. Страсти Жанны д'Арк // Кино: фильмы, ставшие событиями = Les films-clés du sinéma. — СПб. : Академический проект, 1998. — С. 68. — 3000 прим. — ISBN 5-7331-0127-Х.
- Нагороди та номінації К. Т. Дреєра [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Драєр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Вебсайт, присвячений Карлу Теодору Дрейеру [ 18 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- Карл Теодор Дреєр на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dreyer Karl Teodo r Dre yer dan Carl Theodor Dreyer 3 lyutogo 1889 Kopengagen Daniya 20 bereznya 1968 tam samo danskij kinorezhiser novator odin z najviznachnishih majstriv yevropejskogo kinomistectva Karl Teodor Dreyerdan Carl Theodor DreyerIm ya pri narodzhenni Karl Teodor Dreyer NilsenData narodzhennya 3 lyutogo 1889 1889 02 03 Misce narodzhennya Kopengagen DaniyaData smerti 20 bereznya 1968 1968 03 20 79 rokiv Misce smerti Kopengagen DaniyaGromadyanstvo DaniyaProfesiya kinorezhiserRoki aktivnosti 1919 1964Chlen u Amerikanska akademiya mistectv i naukIMDb ID 0003433Nagorodi ta premiyiZolotij lev Venecijskogo MKF 1955 carlthdreyer dkKarl Teodor Dreyer u VikishovishiBiografiyaKarl Teodor Dreyer narodivsya 3 lyutogo 1889 roku v Kopengageni Daniya Buv pozashlyubnoyu ditinoyu danskogo fermera i ekonomki zi Skaniyi Yusefini Nilsson Mati pomerla namagayuchis zrobiti abort Pislya kilkoh rokiv zhittya u pritulkah Karl Teodor u veresni 1890 roku buv usinovlenij strogoyu lyuteranskoyu sim yeyu Dreyeriv Karlom Teodorom i Inger Mariyeyu urodzhenoyu Olsen U chervni 1904 roci u 18 richnomu vici Dreyer z vidznakoyu zakinchiv klasichnu gimnaziyu i zalishivshi prijomnih batkiv pochav zaroblyati na zhittya samostijno Spochatku vin postupiv klerkom v municipalnu sluzhbu gazu i elektriki Kopengagena a 1 veresnya 1905 roku perejshov u Veliku Pivnichnu Telegrafnu kompaniyu de propracyuvav dva z polovinoyu roki Pishovshi z telegrafnoyi kompaniyi Dreyer poyihav do rodichiv z boku materi u Shveciyu Kilka misyaciv vin proviv u Malme u svogo dyadka knigovidavcya Z jogo dopomogoyu Karl Teodor zrobiv pershi kroki v zhurnalistici pochav pisati zamitki i za dopomogoyu dyadka vidpravlyav yih u Kopengagen Deyaki z nih buli opublikovani v Politiken odnij z najbilshih gazet Kopengagena Kinokar yeraZ 1912 po 1919 rik Karl Teodor Dreyer pracyuvav na kinostudiyi yak scenarist montazher i redaktor titriv U ci roki za jogo scenariyami bulo znyato 22 filmi Pershim samostijnim filmom Dreyera stala ekranizaciya romanu K E Francoza Prezident pro matir ditovbivcyu yaku rezhiser postaviv v dusi sentimentalnoyi melodrami tih rokiv vikoristavshi hudozhni mozhlivosti montazha i velikogo planu Prote glyadachi pershimi pobachili Storinki z knigi Satani Blade af satans bog 1921 chotiri korotkometrazhni rozpovidi skomponovani na kshtalt Neterpimosti Griffita de diya rozgortayetsya v chotiroh istorichnih epohah u Palestini chasiv Hrista v Ispaniyi periodu rozgulu inkviziciyi u Franciyi v roki yakobinskoyi diktaturi ta u Finlyandiyi pid chas revolyuciyi 1918 roku Vidrazu zh pislya vihodu film bulo zatavrovano liberalnoyu kritikoyu yak reakcijnij hocha vse zhittya Dreyer i buv dalekim vid politiki K T Dreyer Foto Petera Nyulanda Bl 1915 r U 1920 i roki Dreyer stav mizhnarodnim rezhiserom vin znimav u Shveciyi Nimechchini Norvegiyi Franciyi tih krayinah de jomu vdavalosya vidnajti finansuvannya dlya chergovogo kinoproyektu Sered robit cogo periodu odna z pershih kinostrichok gomoseksualnoyi tematiki Mihael 1924 za odnojmennim romanom Germana Banga diya yakogo vidbuvayetsya u dekadentskomu seredovishi hudozhnikiv oviyanogo ekzotichnoyu atmosferoyu u dusi nimeckogo ekspresionizmu U 1927 roci Dreyer stvoriv Strasti Zhanni d Ark film sho stav odnochasno shedevrom nimogo i genialnim peredvisnikom zvukovogo kino a u 1958 roci buv vklyuchenij v chislo 12 ti najkrashih filmiv usih chasiv i narodiv za rezultatami anketuvannya Belgijskoyu sinematekoyu 117 istorikiv kino i kinoznavciv 26 krayin u zv yazku zi Vsesvitnoyu vistavkoyu u Bryusseli U roki velikoyi depresiyi skandinavske kino zanurilosya v krizu a Dreyer povernuvsya v zhurnalistiku pisav teoretichni statti yaki cherez bagato rokiv stali knigoyu Pro kino dan Om filmen 1964 U 1931 roci v Berlini vin znyav pershij zvukovij film Vampir yakij za bagatma parametrami buv blizkim do nimeckogo ekspresionizmu Cej radikalnij eksperiment v oblasti syurrealistichnoyi obraznosti viznanij zgodom klasikoyu svogo chasu bentezhiv yak glyadachiv tak i kinokritikiv Rozcharuvannya v glyadachah retelnist pidhodu do materialu i hronichna vidsutnist finansuvannya stali prichinami cherez yaki za reshtu zhittya sho zalishilasya Dreyer znyav vsogo tri filmi Yih vidriznyayut naddovgi plani retelna pobudova usih mizanscen kontrastnist monohromu 1943 rozpovid pro serednovichne Polyuvannyu na vidom u Norvegiyi sprijmavsya suchasnikami yak alegorichne vislovlyuvannya z privodu fashistskoyi okupaciyi Yevropi hocha Dreyer zaperechuvav sho ce vhodilo v jogo namiri Nastupnij film Dvi lyudini buv znyatij u Shveciyi i ne uvijshov do dreyerovskogo kanonu rezhiser pribrav svoye im ya z titriv U pislyavoyenni roki vin pracyuvav nad korotkometrazhnoyu dokumentalistikoyu na zasobi z derzhavnogo byudzhetu Urochisto povilnij temp yakij zbentezhiv glyadachiv Dnya gnivu bulo pokladeno v osnovu nastupnogo povnocinnogo filmu Dreyera Prem yera ciyeyi strichki na Venecijskomu kinofestivali 1955 roku i prisudzhennya jomu Zolotogo leva viklikali velicheznij mizhnarodnij rezonans Danskij uryad peredav u rozporyadzhennya Dreyera stolichnij kinoteatr Dagmar na dohodi vid yakogo rezhiser teper viznanij zhivim klasikom znyav za dramoyu svij ostannij film 1964 Karl Teodor Dreyer pomer 20 bereznya 1968 roku v Kopengageni vid pnevmoniyi pid chas aktivnoyi pidgotovki do zjomok davno zadumanogo filmu pro zhittya Hrista Inshim jogo nevtilenim proyektom zalishilasya ekranizaciya romanu FilmografiyaPovnometrazhni filmi Rik Ukrayinska nazva Originalna nazva Krayina 1919 Praesidenten 1920 Vdova pastora Prastankan Shveciya 1921 Storinki z knigi Satani Blade af Satans bog 1922 Die Gezeichneten Vejmarska respublika 1922 Der var engang 1924 Mihael Michael Vejmarska respublika 1925 Du skal aere din hustru 1926 Glomdalsbruden Norvegiya Shveciya 1928 Strasti Zhanni d Ark La Passion de Jeanne d Arc Franciya 1932 Vampir Vampyr Der Traum des Allan Grey Vejmarska respublika Franciya 1943 Vredens dag 1945 Tva manniskor Shveciya 1955 Ordet 1964 Gertrud Korotkometrazhni filmi 1942 Dopomoga materyam Modrehjaelpen 12 hv 1946 Voda v seli Vandet pa landet 1947 Borotba z rakom Kampen mod kraeften 15 hv 1947 Silski cerkvi Landsbykirken 14 hv 1948 Voni vstigli na porom De naede faergen 11 hv 1949 Torvaldsen Thorvaldsen 10 hv 1950 Storstremskij mist Storstromsbroen 7 hv 1954 Zamok v zamku Et Slot i et slotViznannyaNagorodi ta nominaciyi Karla Teodora Dreyera Rik Kategoriya Film Rezultat Venecijskij kinofestival 1948 Mizhnarodnij priz za najkrashij korotkometrazhnij film Silski cerkvi Peremoga 1955 Zolotij lev Peremoga 1965 Priz FIPRESSI Nominaciya Premiya Bodil 1955 Najkrashij film Slovo Peremoga 1965 Gertruda PeremogaTvoriOm filmen Kbh 1964 Fire film Kbh 1964LiteraturaSemolue J Dreyer P 1962 Carl Th Dreyer cineaste danois 1889 1968 2 ed Cph 1969 Schrader P Transcendental style in film Ozu Bresson Dreyer Berkeley University of California Press 1972 Bordwell D The films of Carl Theodor Dreyer Berkeley London University of California Press 1981 Houe P Carl Theodor Dreyer s cinematic humanism Minneapolis Center for Nordic Studies University of Minnesota 1992 Laporte M A la recherche de Carl Theodor Dreyer Paris Centre National de la Cinematographie 1997 Semolue J Carl Th Dreyer le mystere du vrai Paris Cahiers du cinema 2005 Andronova A A Karl Teodor Drejer Velikij datchanin S Pb Svoe izdatelstvo 2014 ISBN 978 5 4386 0685 7 DzherelaAndronova A A Karl Teodor Drejer Velikij datchanin SPb Svoe izdatelstvo 2014 437 s ISBN 978 5 4386 0685 7 ros Kino Enciklopedicheskij slovar Gl red S I Yutkevich Redkol Yu S Afanasev V E Baskakov I V Vajsfeld i dr M Sov enciklopediya 1987 S 132 ros O Ryazanova Drejer Karl Teodor Rezhisserskaya enciklopediya Kino Evropy G N Kompanichenko M Nauchno issledovatelskij institut kinoiskusstva 2002 204 s ISBN 5 85646 077 4 PrimitkiBright Lights Film Journal review of Day of Wrath Order and Gertrud Arhiv originalu za 7 veresnya 2008 Procitovano 5 sichnya 2016 Allmovie Carl Theodor Dreyer https web archive org web 20130206131022 http rogerebert suntimes com apps pbcs dll article AID 2F19970216 2FREVIEWS08 2F401010350 2F1023 Arhivovano6 lyutogo 2013 u Wayback Machine The Passion of Joan of Arc review by Rodzher Ebert A A Andronova Karl Teodor Drejer Velikij datchanin 2014 s 28 Dreyer Karl Teodor Enciklopedichnij slovnik 2009 ros Rezhiserska enciklopediya Kino Yevropi 2002 Klod Bejli 1928 Strasti Zhanny d Ark Kino filmy stavshie sobytiyami Les films cles du sinema SPb Akademicheskij proekt 1998 S 68 3000 prim ISBN 5 7331 0127 H Nagorodi ta nominaciyi K T Dreyera 25 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti IMDb angl PosilannyaDrayer Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vebsajt prisvyachenij Karlu Teodoru Drejeru 18 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl Karl Teodor Dreyer na sajti IMDb angl