Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Караїмський релігійний союз у Республіці Польща (Караїм. Karaj Diń Birligiari LR) — польське релігійне об'єднання караїмів, що діє на підставі окремого акта.
У 2016 році союз налічував 169 осіб.
Історія
Початки діяльності союзу сягають часів Другої Польської Республіки. Польські караїми міжвоєнного періоду — це люди, які традиційно оселялись за місцем проживання за часів Великого князівства Литовського та Галицько-Волинського князівства.
Друга республіка
У межах Польщі, відродженої після Першої світової війни, було три джимати (караїмські релігійні комуни) від колишньої російської імперії (Тракай, Вільнюс, Луцьк) і одна спільнота від колишньої австрійської імперії (Галич). У спільнотах діяли різні закони, об'єднання яких було необхідним у нових політичних умовах.
20 квітня 1921 р. зареєстровано Вільнюське товариство караїмів, правління якого готувало проєкти положень про відносини влади до караїмського релігійного союзу. Зміст проєкту погодили з представниками всіх спільнот з метою розробки єдиного статуту для всіх польських джиматів. 30 листопада 1924 р. відбулася конференція для обговорення створених проєктів.
23 жовтня 1927 делегати з усіх громад одноголосно проголосували за Серая Шапшала як гахана. У листопаді 1928 р. перший польський гахан подав проєкт закону про відносини держави до релігійного об'єднання польських караїмів. Після тривалого періоду роботи, 21 квітня 1936 р. Сейм Республіки Польща ухвалив акт про відносини держави з Караїмським релігійним союзом, який регулював правове становище цієї громади. Цього ж року офіційно створено Караїмський релігійний союз, який з погляду організації належав до законного представництва караїмської громади.
Після Другої світової війни
Караїми опинились у повоєнних кордонах внаслідок переселення, здійсненого за республіканськими договорами. Десятки сімей, яким удалося таким чином потрапити до Польщі, походили з Тракая, Вільни, Паневежиса, Лцька чи Галича, де раніше вони створили досить тісні громади. У повоєнній Польщі вони утворювали діаспоральні групи, а їхні храми та місця молитов залишалися в СРСР.
У березні 1946 року до Вроцлава прибув хаззан Рафал Абкович. Очікувалося, що в травні прибуде і довоєнний глава польських караїмів Серая Сапшал, який в кінцевому рахунку не відбувся через труднощі, накладені владою Литовської РСР.
Представники караїмської громади домовилися з деномінаційним департаментом MAP, що в особі законного глави польських караїмів, який перебуває за кордоном, релігійну владу над віруючими здійснюватиме Організаційний комітет Караїмського релігійного союзу (до складу його входили Ананій Зайончковський, Захаріаш Шпаковський та Ананій Роєцький).
31 травня та 1 червня 1947 року в Подкові Лесьні відбулося засідання Великого караїмського калегіального управління. На ньому було прийнято рішення обрати Тимчасовий караїмський духовний собор верховною владою Караїмського релігійного союзу, який мав діяти лише до прибуття гахана Шапшала або обрання нового керівника (чого ніколи не було). Президентом правління став Ананій Зайончковський.
Після смерті Ананія Зайончковського (6 квітня 1970 р.) союзом керувала Тимчасова велика духовна рада. На з'їзді делегатів караїмських центрів 18 червня 1973 року новим головою правління союзу обрали Шимона Пілецького. З 1974 року, через застарілість положень закону, союз діяв на основі положень статуту, затвердженого владою Польської Народної Республіки. Відповідно до введеного на той час положення, верховна влада здійснюється правлінням Караїмського релігійного союзу в Республіці Польща, очолюваним головою.
Релігійне життя
Оселившись у сучасних польських кордонах, караїми з самого початку мусили організувати своє релігійне життя. У найбільших новостворених караїмських центрах вони створили свої три нові релігійні громади (Варшава, Гданськ та Вроцлав). Усі колишні храми та культові споруди польських караїмів перебували на території СРСР. Невелика чисельність не дозволила караїмам побудувати повноцінну кенесу в сучасних кордонах Польщі. І все ж у Вроцлаві спробували відкрити молитовний дім, який держава визнала б спорудою, призначеною для релігійного богослужіння, що діє на інституційній основі.
До його смерті в 1992 р. релігійну службу для польської караїмської громади виконував хаззан Рафаель Абкович, колишній щуцький та віленський хаззан, якого затвердив на цій посаді гахан Сапшал. Завдяки йому караїмська релігійна громада у Вроцлаві була єдиною, яку після 1945 року очолював священнослужитель.
Після смерті хаззана Абковича караїми, які мешкали в Польщі, не мали власного духовенства чи кенеси. З цієї причини місцем богослужіння обов'язково повинні бути приватні будинки, а миряни почали виконувати релігійні функції.
Однією з реліквій матеріальної спадщини караїмів у сучасній Польщі є релігійне кладовище караїмів у Варшаві.
Виноски
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2014. Процитовано 24 травня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 35. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 38. ISBN .
- Ustawa z dnia 21 kwietnia 1936 r. o stosunku Państwa do Karaimskiego Związku Religijnego w Rzeczypospolitej Polskiej, Dz.U. z 1936 r. nr 30, poz. 241
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 39. ISBN .
- Problematyka geopolityczna ziem polskich. Prace Geograficzne nr 218. Warszawa. 2008. с. 246—247. ISBN .
- Problematyka geopolityczna ziem polskich. Prace Geograficzne nr 218. Warszawa. 2008. с. 247—248. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 184. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 185. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 199. ISBN .
- Problematyka geopolityczna ziem polskich. Prace Geograficzne nr 218. Warszawa. 2008. с. 253. ISBN .
- Problematyka geopolityczna ziem polskich. Prace Geograficzne nr 218. Warszawa. 2008. с. 247—248. ISBN .
- Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 191. ISBN .
- Problematyka geopolityczna ziem polskich. Prace Geograficzne nr 218. Warszawa. 2008. с. 247—248. ISBN .
Посилання
- Вебсайт польських караїмів [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karayimskij religijnij soyuz u Respublici Polsha Karayim Karaj Din Birligiari LR polske religijne ob yednannya karayimiv sho diye na pidstavi okremogo akta Seraya Sapshal ostannij karayimskij gahan v istoriyi Respubliki Polsha U 2016 roci soyuz nalichuvav 169 osib IstoriyaPochatki diyalnosti soyuzu syagayut chasiv Drugoyi Polskoyi Respubliki Polski karayimi mizhvoyennogo periodu ce lyudi yaki tradicijno oselyalis za miscem prozhivannya za chasiv Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Galicko Volinskogo knyazivstva Druga respublika U mezhah Polshi vidrodzhenoyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni bulo tri dzhimati karayimski religijni komuni vid kolishnoyi rosijskoyi imperiyi Trakaj Vilnyus Luck i odna spilnota vid kolishnoyi avstrijskoyi imperiyi Galich U spilnotah diyali rizni zakoni ob yednannya yakih bulo neobhidnim u novih politichnih umovah 20 kvitnya 1921 r zareyestrovano Vilnyuske tovaristvo karayimiv pravlinnya yakogo gotuvalo proyekti polozhen pro vidnosini vladi do karayimskogo religijnogo soyuzu Zmist proyektu pogodili z predstavnikami vsih spilnot z metoyu rozrobki yedinogo statutu dlya vsih polskih dzhimativ 30 listopada 1924 r vidbulasya konferenciya dlya obgovorennya stvorenih proyektiv 23 zhovtnya 1927 delegati z usih gromad odnogolosno progolosuvali za Seraya Shapshala yak gahana U listopadi 1928 r pershij polskij gahan podav proyekt zakonu pro vidnosini derzhavi do religijnogo ob yednannya polskih karayimiv Pislya trivalogo periodu roboti 21 kvitnya 1936 r Sejm Respubliki Polsha uhvaliv akt pro vidnosini derzhavi z Karayimskim religijnim soyuzom yakij regulyuvav pravove stanovishe ciyeyi gromadi Cogo zh roku oficijno stvoreno Karayimskij religijnij soyuz yakij z poglyadu organizaciyi nalezhav do zakonnogo predstavnictva karayimskoyi gromadi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Karayimi opinilis u povoyennih kordonah vnaslidok pereselennya zdijsnenogo za respublikanskimi dogovorami Desyatki simej yakim udalosya takim chinom potrapiti do Polshi pohodili z Trakaya Vilni Panevezhisa Lcka chi Galicha de ranishe voni stvorili dosit tisni gromadi U povoyennij Polshi voni utvoryuvali diasporalni grupi a yihni hrami ta miscya molitov zalishalisya v SRSR U berezni 1946 roku do Vroclava pribuv hazzan Rafal Abkovich Ochikuvalosya sho v travni pribude i dovoyennij glava polskih karayimiv Seraya Sapshal yakij v kincevomu rahunku ne vidbuvsya cherez trudnoshi nakladeni vladoyu Litovskoyi RSR Predstavniki karayimskoyi gromadi domovilisya z denominacijnim departamentom MAP sho v osobi zakonnogo glavi polskih karayimiv yakij perebuvaye za kordonom religijnu vladu nad viruyuchimi zdijsnyuvatime Organizacijnij komitet Karayimskogo religijnogo soyuzu do skladu jogo vhodili Ananij Zajonchkovskij Zahariash Shpakovskij ta Ananij Royeckij 31 travnya ta 1 chervnya 1947 roku v Podkovi Lesni vidbulosya zasidannya Velikogo karayimskogo kalegialnogo upravlinnya Na nomu bulo prijnyato rishennya obrati Timchasovij karayimskij duhovnij sobor verhovnoyu vladoyu Karayimskogo religijnogo soyuzu yakij mav diyati lishe do pributtya gahana Shapshala abo obrannya novogo kerivnika chogo nikoli ne bulo Prezidentom pravlinnya stav Ananij Zajonchkovskij Pislya smerti Ananiya Zajonchkovskogo 6 kvitnya 1970 r soyuzom keruvala Timchasova velika duhovna rada Na z yizdi delegativ karayimskih centriv 18 chervnya 1973 roku novim golovoyu pravlinnya soyuzu obrali Shimona Pileckogo Z 1974 roku cherez zastarilist polozhen zakonu soyuz diyav na osnovi polozhen statutu zatverdzhenogo vladoyu Polskoyi Narodnoyi Respubliki Vidpovidno do vvedenogo na toj chas polozhennya verhovna vlada zdijsnyuyetsya pravlinnyam Karayimskogo religijnogo soyuzu v Respublici Polsha ocholyuvanim golovoyu Religijne zhittyaKarayimske kladovishe u Varshavi Oselivshis u suchasnih polskih kordonah karayimi z samogo pochatku musili organizuvati svoye religijne zhittya U najbilshih novostvorenih karayimskih centrah voni stvorili svoyi tri novi religijni gromadi Varshava Gdansk ta Vroclav Usi kolishni hrami ta kultovi sporudi polskih karayimiv perebuvali na teritoriyi SRSR Nevelika chiselnist ne dozvolila karayimam pobuduvati povnocinnu kenesu v suchasnih kordonah Polshi I vse zh u Vroclavi sprobuvali vidkriti molitovnij dim yakij derzhava viznala b sporudoyu priznachenoyu dlya religijnogo bogosluzhinnya sho diye na institucijnij osnovi Do jogo smerti v 1992 r religijnu sluzhbu dlya polskoyi karayimskoyi gromadi vikonuvav hazzan Rafael Abkovich kolishnij shuckij ta vilenskij hazzan yakogo zatverdiv na cij posadi gahan Sapshal Zavdyaki jomu karayimska religijna gromada u Vroclavi bula yedinoyu yaku pislya 1945 roku ocholyuvav svyashennosluzhitel Pislya smerti hazzana Abkovicha karayimi yaki meshkali v Polshi ne mali vlasnogo duhovenstva chi kenesi Z ciyeyi prichini miscem bogosluzhinnya obov yazkovo povinni buti privatni budinki a miryani pochali vikonuvati religijni funkciyi Odniyeyu z relikvij materialnoyi spadshini karayimiv u suchasnij Polshi ye religijne kladovishe karayimiv u Varshavi Vinoski PDF Arhiv originalu PDF za 4 lipnya 2014 Procitovano 24 travnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 4 lipnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2014 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 35 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 38 ISBN 978 83 7666 143 8 Ustawa z dnia 21 kwietnia 1936 r o stosunku Panstwa do Karaimskiego Zwiazku Religijnego w Rzeczypospolitej Polskiej Dz U z 1936 r nr 30 poz 241 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 39 ISBN 978 83 7666 143 8 Problematyka geopolityczna ziem polskich Prace Geograficzne nr 218 Warszawa 2008 s 246 247 ISBN 978 83 61590 08 8 Problematyka geopolityczna ziem polskich Prace Geograficzne nr 218 Warszawa 2008 s 247 248 ISBN 978 83 61590 08 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 184 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 185 ISBN 978 83 7666 143 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 199 ISBN 978 83 7666 143 8 Problematyka geopolityczna ziem polskich Prace Geograficzne nr 218 Warszawa 2008 s 253 ISBN 978 83 61590 08 8 Problematyka geopolityczna ziem polskich Prace Geograficzne nr 218 Warszawa 2008 s 247 248 ISBN 978 83 61590 08 8 Karaimi Mniejszosci narodowe i etniczne w Polsce Warszawa Wydawnictwo Sejmowe 2012 s 191 ISBN 978 83 7666 143 8 Problematyka geopolityczna ziem polskich Prace Geograficzne nr 218 Warszawa 2008 s 247 248 ISBN 978 83 61590 08 8 PosilannyaVebsajt polskih karayimiv 20 travnya 2021 u Wayback Machine